Учебники

1. 1
Зміст
Календарне планування з історії України . 9 клас .................................. 2
Тема 1. Формування модерної української нації.
Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.
Уроки 2–3. Формування модерної української нації. .
Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст. ........28
Урок 4. Узагальнення з теми .
«Формування модерної української нації. .
Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.».......45
Тема 6. Національна ідея. Українофільський культурницький
і політичний етапи визвольного руху
Уроки 34– Національна ідея. Українофільський культурницький
35 і політичний етапи визвольного руху.................................50

2. 2 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
Календарне планування з історії
України . 9 клас
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
1 Вступ Ринкові відно­
сини, індуст­
ріальне сус­
пільство
Тема 1. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ.
2–3 Формування
модерної ук­
раїнської на­
ції. Теорія та
суспільні
виклики
п.п.XIX ст.
Етнос, народ­
ність, нація,
український
проект, .
російський.
і поль­ський
імперські .
проекти
4 Узагальнення
5 Резервний час

3. 3Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
Хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися
на землях України, із загальноєвропейськими тенден­
ціями історичного руху; показувати на історичній кар­
ті території розселення українців наприкінці XVIII —
на початку XIX ст., територіальні зміни, що відбулися,
і співвідносити їх із сучасними кордонами України;
пояснювати тенденції розвитку українського суспіль­
ства у XIX ст., поняття «ринкові відносини», «індуст­
ріальне суспільство»; називати причини кризи аграр­
но-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових
відносин
ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст. (2)
Виявляти розуміння понять «етнос», «народність»,
«нація»; орієнтуватися у визначеннях «український
проект», «російський і польський імперські проекти»;
описувати й порівнювати стан українського питання
в межах Російської і Австрійської імперій, різниці сус­
пільно-політичних прав українського населення та
сусідніх прийшлих російської та польської націй; ви­
значати причини прагнення української еліти виокре­
мити українські національні інтереси; аналізувати та
узагальнювати діяльність провідників українського
руху першої половини ХІХ ст. — етнографів, фолькло­
ристів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні
твори, що підносили значення народу, його права керу­
вати суспільним життям на власній землі; зіставляти
історичні та літературні джерела, визначаючи програм­
ні цілі ідейних керівників національного руху; здійс­
нювати критичний аналіз джерел та інтерпретувати
теоретичні постулати лідерів українського руху; харак­
теризувати зміст програмних ідеологічних творів: .
«Малоросійські пісні» М. Максимовича, «Закон
­Божий» М. Костомарова та ін.

4. 4 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ
6 Включення
українських
земель до
складу .
Російської .
імперії
Інтеграція,
уніфікація,
бюрократиза­
ція, денаціо­
налізація,
­міграція
1828 р. — створення Новоросій­
сько-Бесарабського генерал-
­губернаторства;
1832 р. – створення Київського
генерал-губернаторства
7 Включення
західноукра­їн­
ських земель
до складу .
Австрійської
імперії
Інтеграція, .
адміністратив­
но-територіаль­
ний устрій,
реформа
1772 р.— поділ Речі Посполитої
та перехід західноукраїнських
земель під владу Австрійської
імперії;
1774 р.— перехід Буковини під
вла­ду Австрії;
1786 р.— приєднання Буковини
до Галичини;
70—80-ті роки — реформи
Марії-Терезії та Йосифа II
8 Вплив міжна­
родних відно­
син на землі
України в пер­
шій третині
ХІХ ст.
Наполеоніди,
козацьке опол­
чення, земське
ополчення, За­
дунайська Січ,
Азовське коза­
че військо
1806–1812 рр. — російсько-ту­
рецька війна;
1812 р.— російсько-французька
війна (Вітчизняна війна 1812 р.);
5 червня 1812 р. — розпоря­
дження імператора Олександра І
про утворення українського ко­
зацького війська;
1828—1829 рр.— російсько-
­турецька війна;
1832— 1865 рр.— існування
Азовського козацького війська
9 Початок .
національного
відродження
Суспільно-
політичний
рух, національ­
не відроджен­
ня, національ­
на ідея,
автономія, .
«Історія Русів»
1787 — 1791рр.— діяльність
групи автономістів на чолі .
з В. В. Капністом;
1798 р.— вихід у світ поеми
«Енеїда» І. Котляревського;
1805 р.— відкриття Харківсько­
го університету;
1834 р.— видання «Малоросій­
ських оповідань» Г. Квітки-
Основ’яненка

5. 5Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. (6)
Олександр І
Микола І
Визначати хронологічну послідовність подій; показува­
ти на карті українські землі у межах Російської імпе­
рії; описувати становище українського населення та
ознаки повсякденного життя українців у складі Росій­
ської імперії; аналізувати та узагальнювати історичні
факти; здійснювати критичний аналіз джерел та дава­
ти власну оцінку інтерпретації подій в історичних
­документах
Мария-Терезія,
Йосиф ІІ
Визначати хронологічну послідовність подій; показува­
ти на карті українські землі в межах Австрійської імпе­
рії; порівнювати політико-адміністративний устрій ук­
раїнських земель у складі Російської та Австрійської
імперій; описувати становище українського населення
та ознаки повсякденного життя українців у складі Авст­
рійської імперії; порівнювати становище українського
населення та ознаки повсякденного життя українців .
в обох імперіях; аналізувати та узагальнювати історич­
ні факти; здійснювати критичний аналіз джерел та да­
вати власну оцінку інтерпретації подій в історичних
документах
Олександр І,
Наполеон І,
М. Кутузов,
Й. Гладкий
Визначати хронологічну послідовність подій; показува­
ти на карті місця та напрями військових дій і тери­
торіальні зміни; на основі різних джерел інформації:
визначати цілі (мотиви) участі українців у війнах за
їхніми діями; з’ясовувати причини, сутність і наслідки
утворення Азовського козачого війська, піднесення на­
ціональної ідеї, національного та суспільно-політично­
го рухів; здійснювати критичний аналіз джерел та
­давати власну оцінку історичним документам
В. Капніст,
В. Каразін,
І. Котлярев­
ський, .
Г. Квітка-
Основ’яненко
Визначати хронологічну послідовність подій; аналізу­
вати та узагальнювати історичні факти, що свідчать
про піднесення національної ідеї, національного та сус­
пільно-політичного рухів; зіставляти дані історичних
та літературних джерел для аналізу програмових пози­
цій антиурядових організацій; здійснювати критичний
аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації
подій в історичних документах; характеризувати зміст
і значення «Енеїди», «Історії Русів»

6. 6 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
10 Поширення
ідей Просвіт­
ництва у За­
хідній Україні
Ідеї Просвіт­
ництва, греко-
католицька
церква, .
«Руська трій­
ця», альманах
«Русалка
­Дністрова»
1816 р.— заснування у Переми­
шлі просвітницького товариства
греко-католицьких священиків;
1829 — «Розвідка про руську
мову» І. Могильницького;
1833— 1837 рр.— діяльність
«Руської трійці» у Львові;
1836 р. — «Читанка» М. Шаш­
кевича;
1837 р.— видання альманаху
«Русалка Дністрова»
11 Російський
визвольний та
польський
­національно-
визвольний
рухи на ук­
раїнських
­землях .
у 20–30х рр.
ХІХ ст.
Масонство,
­декабристи,
«Руська Прав­
да» П. Песте­
ля, «Консти­
туція»
М. Муравйова
1818—1819 рр.— таємна діяль­
ність масонської ложі «Любов до
істини» у Полтаві;
1821 р.— утворення В. Лукашє­
вичем «Малоросійського това­
риства»;
кін. 1821 — поч. 1822 рр.— утво­
рення та організаційне оформ­
лення декабристської організа­
ції «Південне товариство»;
1823 р.— утворення у Ново­
граді-Волинському декабрист­
ської організації «Товариство
об’єдна­них слов’ян»;
14 грудня 1825 р.— повстання
декабристів у Петербурзі;
29 грудня 1825 р.— 3 січня
1826 р.— повстання Чернігів­
ського полку;
1830—1831 рр.— польське на­
ціо­нально-визвольне повстання
12 Узагальнення
13 Резервний час
Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ
14 Сільське гос­
подарство та
аграрні відно­
сини на ук­
раїнських
­землях
Криза поміщи­
цького господа­
рювання, уроч­
на система,
військові посе­
лення
20 лютого 1803 р.— указ «Про
вільних хлібопашців»;
1837—1841рр.—реформауправ­
ління державними селя­нами;

7. 7Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
М. Левицький,
І. Могильниць­
кий,
І. Вагилевич,
М Шашкевич,
Я. Головаць­
кий
Визначати хронологічну послідовність подій; аналізу­
вати та узагальнювати історичні факти, констатувати
піднесення національної ідеї, національного та суспіль­
но-політичного рухів; зіставляти дані історичних та
літературних джерел, аналізувати програмові позиції
організацій; здійснювати критичний аналіз джерел та
давати власну оцінку подій; характеризувати зміст
і значення «Русалки Дністрової»
В. Лукашевич,
І. Котлярев­
ський, .
В. Капніст,
С. Кочубєй,
П. Пестель,
М. Муравйов,
С. Муравйов-
Апостол,
А. і П. Бори­
сови
Визначати хронологічну послідовність подій; аналізу­
вати та узагальнювати історичні факти, що свідчили
про піднесення національної ідеї, національного та сус­
пільно-політичного рухів; зіставляти дані історичних
та літературних джерел для аналізу програмових пози­
цій антиурядових організацій; здійснювати критичний
аналіз джерел та давати власну оцінку інтерпретації
подій в історичних документах
Узагальнювати інформацію з писемних джерел; визна­
чати причини, суть та наслідки основних явищ та по­
дій, систематизувати їх; порівнювати діяльність видат­
них історичних осіб, робити висновки; класифікувати
та застосовувати поняття та терміни
НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. (7)
Визначати хронологічну послідовність подій; поясню­
вати на основі карти економічні та соціальні процеси
(наприклад, господарська інфраструктура, спеціаліза­
ція регіонів, особливості становища населення у зв’яз­
ку з економічним розвитком тощо); порівнювати со­
ціально-економічний розвиток українських земель,

8. 8 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
1847— 1848 рр.— інвентарна
ре­форма в Правобережній
­Україні
15 Початок
­промислової
революції
Промисловий
переворот, під­
приємці, най­
мані робітни­
ки, ринкові
відносини, то­
варне вироб­
ництво, галузі
економіки
1817 р.— порт Одеса отримав
статус «порто-франко»;
1823 р.— збудовано перший па­
роплав;
кінець 30-х — початок .
40-х рр.— початок промислово­
го перевороту
16 Соціально-
­економічне
становище
­українського
населення під
владою Росій­
ської імперії .
в першій поло­
вині ХІХ ст.
Соціальні
­рухи
Русифікація,
денаціоналіза­
ція, уніфіка­
ція, генерал-
губернаторство,
форми протес­
ту, «Київська
козаччина»
1817—1818 рр.— повстання
бузьких козаків;
1818—1820 рр.— виступи селян
на Півдні України;
1819 р.— повстання військових
поселенців у Чугуївському
уланському полку;
1829 р.— повстання селян у Сло­
бідсько-Українській ­губернії;
1832—1833 рр.— масові селян­
ські виступи у Харківській, Чер­
нігівській, Херсонській губер­
ніях;
1813—1835 рр.— селянські ви­
ступи на Поділлі під проводом
І. Кармалюка;
1855 р. — повстанський рух
«Київська козаччина»;
1856 р.—«похід у Таврію .
за волею»
17 Соціальні
­рухи на захід­
ноукраїнських
землях
Соціальні
­рухи, опришки
1817–1822, 1824–1826, .
1846–1848 рр. — виступи селян
Східної Галичини;
1819–1825 рр. — рух опришків
на Західній Україні;
1831 р. — «холерні бунти» .
в Закарпатті;
1843—1844 рр. — селянське
повстання на Буковині під про­
водом Л. Кобилиці

9. 9Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
становище населення та явища повсякденного життя
українців під владою Росії та Австрії; характеризувати
та оцінювати особливості розвитку сільського госпо­
дарства; доводити, що кріпосне право гальмувало еко­
номічний розвиток України, призводило до посилення
національного та соціального гніту
Брати .
Яхненки, .
брати .
Семиренки
Визначати хронологічну послідовність подій; поясню­
вати економічні та соціальні процеси; пояснювати тер­
міни та поняття; характеризувати та оцінювати особли­
вості розвитку промисловості й торгівлі даного періоду;
визначати наслідки промислового перевороту для роз­
витку промисловості й торгівлі в Україні
У. Кармалюк,
О. Аракчеєв,
П. Бабиченко,
Г. Гетьманенко
Визначати хронологічну послідовність подій; показува­
ти на карті території, охоплені антикріпосницьким ру­
хом; порівнювати соціально-економічний розвиток ук­
раїнських земель, становище населення та явища пов­
сякденного життя українців під владою Росії та
Авст­рії; визначати та характеризувати передумови,
причини, форми, характер і наслідки протесту різних
верств українського населення
Лук’ян .
Кобилиця, .
Мирон .
Штолюк
Визначати хронологічну послідовність подій; показува­
ти на карті території, охоплені антикріпосницьким та
національно-визвольним рухом; порівнювати станови­
ще населення та явища повсякденного життя українців
під владою Росії та Австрії; визначати та характеризу­
вати передумови, причини, форми, характер і наслідки
протесту різних верств українського населення

10. 10 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
18 Кирило-
­Мефодіївське
братство
Кирило-
­Мефодіївське
братство,
«Книга буття
українського
народу», «Ста­
тут слов’ян­
ського братства
Св. Кирила
і Мефодія»,
Слов’янська
федерація,
Слов’янський
собор
Січень 1846 р.— утворення Ки­
рило-Мефодіївського братства;
березень 1847 р.— розгром Ки­
рило-Мефодіївського братства
19 Місце
Т. Г. Шевчен­
ка в україн­
ському націо­
нальному
відродженні
Українське
відродження,
національно-
визвольний
рух
1814—1861 рр.— життя та
діяльність Т. Г. Шевченка
20 Національно-
визвольний
рух на захід­
ноукраїнських
землях під час
революції
1848–1849 рр.
в Австрійській
імперії
Головна руська
рада, «Зоря
Галицька»,
­автономія;
Народна Рада
Березень 1848 р. — повстання
робітників, ремісників, студен­
тів у Відні;
15 березня 1848 р. — проголо­
шення Конституції в Австрій­
ській імперії;
13 квітня 1848 р. — створення
поляками у Львові Центральної
ради народової;
16 квітня 1848 р. — указ про ска­
сування панщини у Галичині;
травень 1848 р. — створення
Головної Руської Ради;
червень 1848 р. — Слов’ян­ський
конгрес;
листопад 1848 р. — повстання
у Львові;
1849 р. — придушення всіх
­революційних виступів
21 Узагальнення

11. 11Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
М. Костомаров,
П. Куліш,
М. Гулак,
В. Біло­
зерський,
Т. Шевченко
Характеризувати програмові документи Кирило-Ме­
фодіївського братства і на їх основі визначити мету,
цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;
з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства
для розгортання національно-визвольного руху в Ук­
раїні; аналізувати їх, робити висновки, порівняння,
висловлювати свої думки; давати власну оцінку діяль­
ності товариства
Т. Шевченко Визначати хронологічну послідовність подій; характе­
ризувати діяльність Т. Г. Шевченка; визначати його
місце в українському національному відродженні;
­давати власну оцінку діяльності Т. Шевченка
Г. Яхимович,
Л. Кобилиця,
А. Добрян­
ський,
Я. Голо­
вацький,
І. Вагилевич
Визначати хронологічну послідовність подій; хроноло­
гічно співвідносити національно-визвольний рух на
західноукраїнських землях під час революції .
1848–1849 рр. в Австрійській імперії та інших країнах
Європи; показувати на карті території, охоплені анти­
кріпосницьким рухом; показувати на карті й спів­
відносити території, охоплені національно-визвольним
рухом в українських землях та революційними подія­
ми у країнах Європи; визначати та характеризувати
передумови, причини, форми, характер і наслідки про­
тесту різних верств українського населення, сутність
програмових вимог національно-визвольного руху;
порівнювати мету, завдання і форми національного
­руху наприкінці 40-х рр. XIX ст. в українських землях
під владою Росії та Австрії з вимогами європейських
народів під час революцій; давати власну оцінку подіям
1848–1849 рр. на західноукраїнських землях
Узагальнювати інформацію з писемних джерел; визна­
чати причини, суть та наслідки основних явищ та по­
дій, систематизувати їх; порівнювати діяльність видат­
них історичних осіб, робити висновки; класифікувати
та застосовувати поняття та терміни

12. 12 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
22 Резервний час
Тема 4. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
23 Розвиток осві­
ти та науки
Культура, осві­
та, наука
1805 р.— відкриття Харківсько­
го університету, створення Во­
линського ліцею в Кременці;
1817 р.— відкриття Рішельєв­
ського ліцею в Одесі;
1820 р.— створення Ніжинської
гімназії вищих наук (згодом —
Ніжинський ліцей);
1827 р. —заснування «Оссоліне­
уму» у Львові;
1834 р. — відкриття Київського
університету;
1839 р.— відкриття в Одесі «То­
вариства історії і старожитнос­
тей російських»;
1842—1843рр.—видання«Исто­
рии Малороссии» М. Маркевича
24 Нова україн­
ська літерату­
ра і театр .
як відобра­
ження тенден­
цій суспільно­
го розвитку.
Традиційно-
побутова
­культура
Культура,
­театр, літера­
тура, усна на­
родна творчість
1769—1838 рр.— життя та
діяльність І. Котляревського;
1778—1843 рр. — життя та
діяльність Г Квітки-
Основ’яненка;
1790— 1865 рр.— життя та ді­яль­
ність П. Гулака-Артємовського;
1814—1861 рр.— життя та
діяльність Т. Шевченка;
1819—1897 рр. — життя та твор­
чість П. Куліша;
1817—1818 рр.— видання п’єс
І. Котляревського «Наталка Пол­
тавка» та «Москаль-чарівник»;
1840 р.— видання у Петербурзі
«Кобзаря» Т. Шевченка
25 Українське
мистецтво
­першої поло­
вини ХІХ ст.
Культура, мис­
тецтво, архі­
тектура, музи­
ка, аматори,
вертеп, п’єса,
класицизм,
ампір, троїсті
музики
1804 р.— створення театру
в Одесі;
1805 р.— створення театру
в Києві;
1805—1811 рр.— створення ко­
лони Слави в Полтаві;
1812 р.— створення театру
в Харкові;

13. 13Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. (3)
М. Остроград­
ський,
Т. Осипов­
ський,
М. Макси­
мович,
М. Костомаров,
М. Маркевич
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком освіти, науки та мистецтва; визначати
й характеризувати основні чинники, особливості роз­
витку, явища, процеси та пам’ятки культури цього пе­
ріоду; описувати явища культурного та духовного жит­
тя; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні
для тогочасної культури, з сучасними державотворчи­
ми ідеями та культурними цінностями українців
І. Котлярев­
ський,
Г. Квітка-
Основ’яненко,
П. Гулак-Арте­
мовський,
Є. Гребінка,
Т. Шевченко,
П. Куліш,
О. Павлов­
ський,
М. Церетелєв
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком української культури; визначати й ха­
рактеризувати основні чинники, особливості розвитку,
явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
описувати явища культурного та духовного життя;
порівнювати ідеї та цінності, притаманні тогочасній
культурі, з сучасними державотворчими ідеями та
культурними цінностями українців; оцінювати внесок
окремих діячів у вітчизняну та світову культуру
С. Гулак-Арте­
мовський,
І. Сошенко,
В. Тропінін,
В. Штернберг,
І. Мартос,
В. Беретті,
Д. Левицький
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком української культури; визначати й ха­
рактеризувати основні чинники, особливості розвитку,
явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;
описувати явища культурного та духовного життя;
порівнювати ідеї та цінності, притаманні тогочасній
культурі, з сучасними державотворчими ідеями та
культурними цінностями українців; оцінювати внесок
окремих діячів у вітчизняну та світову культуру

14. 14 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
1818 — 1821 рр.— діяльність
Полтавського театру;
1823—1828 рр.— будівництво
пам’ятника Рішельє в Одесі;
1836—1859 рр.— будівництво
парку «Софіївка» в Умані;
1847 р.— створення театру .
в Катеринославі
26 Узагальнення
27 Резервний час
Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
28 Вплив аграр­
ної реформи
1848 р. на роз­
виток економі­
ки у західно­
українських
землях
Дуалістична
монархія, кон­
ституційна мо­
нархія
1848 рр.— аграрна реформа на
західноукраїнських землях
29 Селянська
­реформа .
в Наддніпрян­
ській Україні
Кріпосницькі
відносини,
ринкові відно­
сини, селян­
ські рухи,
маніфест,
­особисті права,
майнові права,
тимчасо­
возобов’я­зані,
відрізки, ви­
купна операція
1857 р.— створення Головного
комітету з розробки проекту ре­
форми;
19 лютого 1861 р.— Маніфест
про скасування кріпацтва;
березень—квітень 1861 р.—
обнародування’в Україні доку­
ментів про скасування кріпац­
тва та викуп землі селянами;
24 листопада 1866 р.— спеціаль­
ний закон про основи поземель­
ного устрою державних селян
30 Економічний
розвиток укра­
їнських земель
у пореформе­
ний період
Модернізація,
політика про­
текціонізму,
відробіткова .
та ринкова
60—90-ті рр. XIX ст. — розви­
ток то­варних відносин у сіль­
ському госпо­дарстві;
1883 р.— скасування категорії
тимчасовозобов’язаних селян;

15. 15Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
В. Борови­
ковський,
О. Вересай,
М. Щепкін
Узагальнювати інформацію з писемних джерел; визна­
чати причини, суть та наслідки основних явищ та
подій, систематизувати їх; порівнювати діяльність ви­
датних історичних осіб, робити висновки; класифікува­
ти та застосовувати поняття та терміни
В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. (5)
Франц-Йосиф Хронологічно співвідносити (синхронізувати) модерні­
заційні процеси в українських землях з аналогічними
процесами в європейських країнах; на основі карти
описувати й характеризувати модернізаційні процеси
в українських землях; описувати явища і наводити ста­
тистичні дані щодо економічних зрушень в західноук­
раїнських землях; на основі їх узагальнення визначати
основні тенденції модернізації українського суспіль­
ства у другій половині XIX ст.; доводити закономір­
ність процесів модернізації у розвитку українських
­земель даного періоду
Олександр II Описувати й характеризувати модернізаційні процеси
в українських землях; визначати суть селянської ре­
форми 1861 р. та особливості її проведення в Україні;
описувати явища й наводити статистичні дані щодо со­
ціальних та економічних зрушень в українських
землях; визначати основні тенденції модернізації ук­
раїнського суспільства у другій половині XIX ст.; дово­
дити закономірність процесів модернізації у розвитку
українських земель даного періоду
Терещенки,
Харитоненки,
Хрякови,
Алчевські,
Яхненки,
Хронологічно співвідносити модернізаційні процеси
в українських землях з аналогічними процесами в єв­
ропейських країнах; на основі карти описувати й ха­
рактеризувати модернізаційні процеси в українських
землях; описувати явища й наводити дані щодо

16. 16 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
системи веден­
ня сільського
господарства,
промислові
центри, рин­
кові відносини,
індустріа­
лізація
1865 р.— відкриття першої за­
лізниці Одеса—Балта;
1869 р.— відкриття залізниці
Курськ—Харків;
1872 р.— відкриття металургій­
ного заводу Новоросійського то­
вариства;
1884 р.— відкриття Катеринин­
ської залізниці;
80-ті рр. XIX ст. — завершення
промислового перевороту в Ук­
раїні;
1887 р.— створення у Києві цук­
рового синдикату;
1892 р.— пуск у Києві першого
в Росії трамваю;
1897 р.— випуск першого паро­
возу у Харкові
31 Реформи ад­
міністративно-
політичного .
управління
60–70-х років
ХІХ ст.
Реформи,
­земства, вибор­
ча система,
­дума, .
безстановий
суд, гласність,
суд присяж­
них, рекрут,
бюджет, .
управа
1862—1874 рр.— військова ре­
форма;
1862 р.— початок здійснення
фінан­сової реформи;
1 січня 1864 р.— земська рефор­
ма в Лівобережній Україні;
20 листопада 1864 р.— судова
реформа;
1864 р.— запровадження єдиної
системи початкової освіти;
1865 р.— реформа в галузі цен­
зури;
6 червня 1870 р.— реформа
міського самоврядування;
1 січня 1874 р.— ліквідація рек­
рутських наборів і запроваджен­
ня загальної військової повин­
ності
32 Зміни .
в соціальній
структурі .
українського
суспільства
Буржуазія,
пролетаріат,
інтеліґенція,
еміграція,
демо­графічний
бум, коопера­
ція, лихвар­
ство, страхова
­компанія

17. 17Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
Демченки,
Джон Юз,
І. Бродський
соціальних та економічних зрушень в українських зем­
лях у пореформений період, визначати основні тенден­
ції модернізації українського суспільства у другій по­
ловині XIX ст.; доводити закономірність процесів
модернізації в розвитку українських земель даного
­періоду
Олександр II Визначати суть історичних явищ та подій та їхнє зна­
чення; описувати й характеризувати модернізаційні
процеси в українських землях, а саме — реформи .
60–70-х років ХІХ ст.; доводити закономірність про­
цесів модернізації у розвитку українських земель цього
періоду
Хронологічно співвідносити (синхронізувати) модерні­
заційні процеси в українських землях з аналогічними
процесами в європейських країнах; описувати й ха­
рактеризувати модернізаційні процеси в українських
землях, визначати їх суперечливий характер; давати
оцінку модернізаційним зрушенням, що відбулися
в українському суспільстві, визначати їх наслідки для
соціального розвитку та життя людей; характеризува­
ти зміни, що відбулися в соціальній структурі україн­
ського суспільства

18. 18 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
33 Резервний час
Тема 6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ
34–
35
Національна
ідея. .
Український
культурниць­
кий і політич­
ний етапи .
визвольного
руху
«Конструктив­
ний міф», «де­
структивний
міф», «мало­
російство»,
«москвофіль­
ство», хлопо­
мани, наро­
довці
1860–1880 рр. — період украї­
нофільства;
1861–1862 рр. — час видання
журналу «Основа»
Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
36 Початок
­громадівського
руху .
наприкінці .
50-х — .
в 60-і роки
Нація, націо­
нальна самосві­
домість, ук­
раїнська
національна
ідея, націо­
нальна політи­
ка, «хлопома­
ни», громади,
ідеологія
Початок. 50-х — поч. 60-х рр.—
діяльність гуртка «хлопоманів»;
1859 р.— виникнення україн­
ської громади у Петербурзі;
1861 р.— заснування Київської
громади;
1861 —1862 рр.— видавництво
у Пе­тербурзі журналу «Основа»;
12 червня 1862 р.— закриття
не­дільних шкіл;
18липня 1863 р.— Валуєвський
циркуляр про заборону україн­
ської мови;
1884 р. – прийняття нового уні­
верситетського уставу;
1887 р. – видання циркуляру
про «кухарчиних дітей»
37 Суспільно-
політичний
рух у 50–60-ті
роки ХІХ ст.
на західно­
українських
землях
«Москвофіли»,
народовці,
­товариство
«Просвіта»,
товариство
імені .
Т. Шевченка
1870 р. — заснування Руської
ради;
1868 р. – заснування товариства
«Просвіта»;
1873 р. – утворення Літератур­
ного товариства імені Т. Г. Шев­
ченка

19. 19Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ (2)
Й. Гердер,
В. Антонович,
М. Драгоманов
Порівнювати три основних етапи українського визволь­
ного руху: академічний, українофільський і політич­
ний; давати головні типологічні характеристики; харак­
теризувати постання основних політичних напрямів
українського національно-визвольного руху: націонал-
демократизму, соціалізму, соціал-демократизму, само­
стійництва; давати власну інтерпретацію причин, які
гальмували національний рух, зберігали прихильність
до імперських концепцій існування України
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. (5)
В. Антонович,
П. Куліш
П. Чубин­
ський,
Б. Познан­
ський,
М. Рильський,
Т. Шевченко,
М. Костомаров,
В. Біло­
зерський
Визначати хронологічні межі етапів громадівського
руху; синхронізувати прояви суспільно-політичного та
національно-визвольного руху в різних регіонах Украї­
ни та європейських країнах; простежувати зв’язок між
процесами модернізації суспільства та піднесенням на­
ціонально-визвольного руху; визначати й характеризу­
вати основні причини, прояви, форми та наслідки сус­
пільно-політичного і національно-визвольного руху
в українських землях під владою Російської імперії
Визначати хронологічні рамки розгортання суспільно-
політичного та національно-визвольного рухів на захід­
ноукраїнських землях; синхронізувати прояви суспільно-
політичного та національно-визвольного руху в різ­них
регіонах України та європейських країнах; простежува­
ти зв’язок між процесами модернізації суспільства та
піднесенням національно-визвольного руху; визначати,
характеризувати та порівнювати основні причини, про­
яви, форми та наслідки суспільно-політичного і націо­
нально-визвольного руху в українських землях Росій­
ської та Австро-Угорської імперій; вказувати на
особливості суспільно-політичного та національно-
­визвольного рухів на західноукраїнських землях

20. 20 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
38 Відродження
громадівсько­
го руху .
в 70–90-х ро­
ках ХІХ ст.
Емський указ,
молоді грома­
ди, братство
тарасівців,
­народники,
соціалізм,
«ходіння .
в народ», .
«Чигиринська
змова»
Кін. 60-х — поч. 70-х рр.— від­
нов­лення громадівського руху;
1873 р.— створення Історичного
товариства Нестора-літописця
при Київському університеті;
1873 р.— заснування Південно-
Західного відділу Російського
географічного товариства;
18 травня 1876 р.— Емський
указ Олександра II (або «закон
Юзефовича»);
1891–1893 рр.,— діяльність
«Братства тарасівців»,
1895 р.— виникнення у Києві
таємної організації «Українська
студентська громада»;
вересень 1897 р.— з’їзд громад
у Києві та створення ЗУБО;
1898 р.— перший з’їзд студент­
ських громад;
1873– 1874 рр.— створення гурт­
ка «Київська комуна»;
1874 р.— масове «ходіння .
у народ»;
1875 р.—заснування гуртка
«Південні бунтарі»;
1877 р.— «Чигиринська змова»;
1879 р.— створення «Чорного
переділу» та «Народноії волі»;
1880 р.— створення у Києві
«Південноросійського робітни­
чого союзу»
39 Піднесення
національно-
визвольного
руху .
на західно­
українських
землях .
у другій поло­
вині 70–90-ті
роки ХІХ ст.
Народовці,
­радикали, .
«нова ера»,
«український
П’ємонт», ру­
сини, соціаль­
ний ідеал, .
соціалізм, На­
родна Рада,
«буковинська
трійця»
1878 р.— видання у Львові ради­
кально-демократичного журна­
лу «Громадський друг»;
1878 р.— ви­дання у Львові робо­
чої газети «Праця»;
1885 р.— утворення народов­
цями «Народної Ради»;
1890 р.— угода народовців
з представниками австрійської
влади;
25 листопада 1890 р.— програма
народовців про співпрацю з авст­
рійською владою;
1891–1894 рр. — «новоерів­
ська» політика народовців

21. 21Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
М. Драгома­
нов,
М. Зібер, .
В. Антонович,
О. Кістяків­
ський,
П. Житецький,
П. Чубин­
ський,
В. Вовк,
О. Лазарев­
ський,
Г. Галаган,
О. Русов,
С. Подолин­
ський
Синхронізувати прояви суспільно-політичного та на­
ціонально-визвольного руху в різних регіонах України
та європейських країнах; характеризувати суспільно-
політичний рух у Наддніпрянській Україні .
в 70–90‑х ро­ках ХІХ ст.; визначати особливості гро­
мадівського руху в даний період; визначати, характе­
ризувати та порівнювати основні причини, прояви,
форми та наслідки суспільно-політичного і національ­
но-визвольного руху в українських землях Російської
імперії; давати характеристику та оцінювати діяль­
ність провідних представників національно-визвольно­
го руху
Юрій Федько­
вич,
Сидір та .
Григорій .
Воробкевичі
Синхронізувати прояви суспільно-політичного та на­
ціонально-визвольного руху в різних регіонах України
та європейських країнах; характеризувати національ­
но-визвольний рух 70–90-х років в Галичині, Буковині
і Закарпатті; визначати, характеризувати та порівню­
вати основні причини, прояви, форми та наслідки сус­
пільно-політичного і національно-визвольного руху
в українських землях Австро-Угорської імперії; давати
характеристику та оцінювати діяльність провідних
представників національно-визвольного руху

22. 22 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
40 Утворення
­українських
політичних
партій
Партія, РУРП,
УНДП, УСДП
1890 р.— утворення РУРП;
1895 р.— IV з’їзд РУРП та при­
йняття положення про держав­
ну самостійність Украї­ни;
1895 р.— публікація книги .
Ю. Бачинського «Україна уярм­
лена» про незалежність України;
1896 р.— утворення Буковин­
ської соціал-демократичної
­організації;
19 травня 1898 р.— Львівське
всенародне віче за участю ук­
раїнських політичних партій;
1899 р.— розкол у лавах РУРП
та утворення УНДП;
осінь 1899 р.— утворення УСДП
41 Узагальнення
42 Резервний час
Тема 8. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ
43 Особливості
розвитку
культури. .
Розвиток
­освіти
Культура, .
освіта
44 Розвиток
­науки .
й літератури
Наука,
­література

23. 23Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
І. Франко,
М. Павлик,
Є. Лєвицький,
В. Будзинов­
ський,
С. Данилович,
Ю. Бачин­
ський,
В. Охримович,
М. Ганкевич,
С. Вітик
Синхронізувати прояви суспільно-політичного та на­
ціонально-визвольного руху в різних регіонах України
та європейських країнах; характеризувати процес ство­
рення, програмові документи перших політичних пар­
тій в Україні; визначати, характеризувати та порівню­
вати основні причини, прояви, форми та наслідки
суспільно-політичного і національно-визвольного руху
в українських землях Австро-Угорської імперії; давати
характеристику та оцінювати діяльність провідних
представників національно-визвольного руху
Узагальнювати інформацію з писемних джерел; визна­
чати причини, суть та наслідки основних явищ та по­
дій, систематизувати їх; порівнювати діяльність видат­
них історичних осіб, робити висновки; класифікувати
та застосовувати поняття та терміни
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. (4)
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком освіти; характеризувати стан освіти
в Україні у другій половині ХІХ ст.; визначати й харак­
теризувати основні чинники та особливості розвитку
культури даного періоду; порівнювати ідеї та цінності,
що були характерні для тогочасної культури з сучасни­
ми цінностями українського суспільства; характеризу­
вати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну
та світову культуру
М. Грушев­
ський,
М. Костомаров,
В. Антонович,
Д. Яворниць­
кий,
Д. Багалій,
О. Єфименко,
О. Лазарев­
ський,
О. Потебня,
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком науки та літератури; характеризувати
стан розвитку науки та літератури в Україні у другій
половині ХІХ ст.; визначати й характеризувати основні
чинники, які впливали на розвиток даних галузей
культури; порівнювати ідеї та цінності, що були ха­
рактерні для тогочасної культури, з сучасними ціннос­
тями українського суспільства; характеризувати й оці­
нювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову
культуру

24. 24 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
45 Українське
мистецтво
другої полови­
ни ХІХ ст.
Живопис,
­музика, театр,
драматургія,
архітектура,
скульптура

25. 25Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
С. Подолин­
ський,
X. Алчевська,
І. Мечников,
М. Бєкетов,
І. Сєченов,
Д. Менделєєв,
М. Пильчиков,
М. Гамалія,
І. Пулюй
П. Чубин­
ський, .
Марко Вовчок
(М. Вілінська),
С. Руданський,
А. Свидниць­
кий, .
Ю. Федькович,
Панас Мирний
(П. Рудченко),
Б. Грінченко,
І. Франко,
П. Куліш,
П. Грабов­
ський, .
М. Лисенко,
М. Вербиць­
кий, .
І. Нечуй-
­Левицький,
Леся Українка
(Л. Косач-
­Квітка),
М. Кропив­
ницький,
М. Старицький,.
І. Карпенко-
Карий .
(Тобілевич),
П. Саксаган-
ський,
М. Садовський,
М. Занько­
вецька
Показувати на карті основні місця і території, пов’я­
зані з розвитком науки та літератури; характеризувати
стан розвитку науки та літератури в Україні у другій
половині ХІХ ст.; визначати й характеризувати основні
чинники, які впливали на розвиток даних галузей
культури; порівнювати ідеї та цінності, що були ха­
рактерні для тогочасної культури з сучасними ціннос­
тями українського суспільства; характеризувати й оці­
нювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову
культуру

26. 26 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
№ та
дата
уроку
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
46 Становлення
та консоліда­
ція україн­
ської нації. .
Повсякденне
життя .
українців
Нація, .
українська .
нація, побут,
повсякденне
життя
47 Тематичне
оцінювання
Тема 9. НАШ КРАЙ
48 Особливості
модернізації
регіону і краю
в другій поло­
вині ХVІІІ —
поч. ХХ ст.
49 Особливості
розвитку
культури. .
Духовне .
життя
50 Повсякденне
життя різних
верств міс­
цевого насе­
лення
51 Підсумкове
оцінювання
52 Резервний час

27. 27Календарне планування
Історичні
постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
Характеризувати процес становлення та консолідації
української нації; визначати й характеризувати основ­
ні чинники, які впливали на побут та повсякденне жит­
тя українців у другій половині ХІХ ст.; порівнювати
ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної
культури, з сучасними цінностями українського сус­
пільства; порівнювати прояви і шляхи консолідації
­української нації з аналогічними процесами в Італії та
Німеччині в даний період
НАПРИКІНЦІ XVIII — у XІX ст. (3)
Показувати на карті просторові межі краю й описувати
особливості адміністративно-територіального устрою,
характеризувати на основі карти модернізаційні проце­
си, що відбувалися на території краю; хронологічно
співвідносити основні події та історичні процеси в краї
з подіями і процесами вітчизняної та європейської іс­
торії
Визначати й характеризувати основні чинники, які
впливали на побут та повсякденне життя українців
у другій половині ХІХ ст.; характеризувати особливості
духовного та суспільного життя мешканців краю, по­
рівнюючи з аналогічними явищами та процесами на
інших територіях України
Описувати побут, повсякденне життя людей краю на
основі аналізу та узагальнення даних різних джерел
інформації (текстів, фрагментів історичної літератури,
писемних та речових історичних джерел, ілюстрацій,
фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток)

28. 28
Тема 1. Формування модерної
української нації. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ
ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
Уроки 2–3
Тема. Формування модерної української нації. Теорія
та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.
Мета: охарактеризувати стан українського питання в Росій­
ській та Австрійській імперіях у І пол. ХІХ ст., акцентувавши ува­
гу на різниці суспільно-політичних прав українського населення
та сусідніх російської та польської націй, а також проаналізувати
діяльність провідників українського руху та їхні твори; розвивати
в учнів уміння аналізувати, порівнювати та узагальнювати ма­
теріал, характеризувати діяльність історичних осіб та зміст істо­
ричних джерел, висловлювати свою думку, працювати з історич­
ними термінами; сприяти національно-патріотичному вихованню
учнів.
Основні поняття: «етнос», «народність», «нація», «україн­ський
проект», «російський і польський імперські проекти».
Обладнання:карта«УкраїнськіземлінапочаткуХІХст.»,порт­
рети діячів українського руху.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• виявляти розуміння понять «етнос», «народність», «нація»;
• орієнтуватися у визначеннях «український проект», «росій­
ський і польський імперські проекти»;
• описувати й порівнювати стан українського питання в межах
Російської і Австрійської імперій, відмінності у суспільно-полі­
тичних правах українського населення та сусідніх прийшлих
російської та польської націй;
• визначати причини прагнення української еліти виокремити
українські національні інтереси;
• аналізувати та узагальнювати діяльність провідників україн­
ського руху першої половини ХІХ ст.— етнографів, фолькло­
ристів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори,

29. 29Тема 1. Формування модерної української нації
що підносили значення народу, його права керувати суспіль­
ним життям на власній землі;
• зіставляти історичні та літературні джерела, визначаючи про­
грамні цілі ідейних керівників національного руху;
• здійснювати критичний аналіз джерел та інтерпретувати теоре­
тичні постулати лідерів українського руху;
• характеризувати зміст програмних ідеологічних творів: «Мало­
російські пісні…» М. Максимовича, «Закон Божий» М. Косто­
марова та ін.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Робота з документами. Робота в групах
Група 1
Із записів французького політика, сенатора К. Делямара (1869)
«В Європі існує народ… 12,5 млн під російським царем і 2,5 —
під Австро-Угорською монархією… має свою історію, відмінну від
історії Польщі і ще більш відмінну від історії Московщи­ни. Він має
свої традиції, свою мову, окрему від московської й польської, має
виразну індивідуальність, за яку бореться. Історія не повинна забу­
вати, що до Петра І той народ… звав­ся руським, …а той народ, який
ми нині звемо руським, звався московинами, а їх земля Мос­
ковією». (Історія України: сучасне бачення. — К.: Знання-Прес,
2007. — С. 159)
Запитання
1. Про який народ згадує в своїх записах К. Делямар?
2. Чи можна стверджувати, що в цьому документі автор відстоює
самобутність українського народу, зокрема окремішність його
від народу російського? Чи були в той час на це підстави?
3. Як ви вважаєте, чи всі тогочасні політики дотримувалися такої
точки зору?
Група 2
Документ 1
«Найбільшою нісенітницею є та, буцімто Україна була колись
єдиною неподільною із погляду національних інтересів і змагань,
як хотять впевнити наші псевдопатріоти, такої України ніколи не
існувало і не існує. Ніколи Україна не боролася ні за який свідомий
загальноукраїнський ідеал, і ніколи не існувало свідомого загаль­
ноукраїнського патріотизму…» (Хрестоматія з історії УРСР)

30. 30 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
Документ 2
«Україна стане колись новою Грецією: прекрасне підсоння цьо­
го краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля —
все колись прокинеться: з тільки малих племен, якими колись бу­
ли греки, повстане велика, культурна нація, і її межі простягнуться
до Чорного моря, а відтіля ген, у далекий світ». (В. Січинський «Чу-
жинці про Україну»)
Завдання
1. Чи однакові точки зору авторів щодо самобутності Української
держави?
2. Як ви можете оцінити ці твердження?
3. Автором документа 1 є український поет П. Грабовський, а до­
кумента 2 — німецький філософ Й.-Г. Гердер. Отже, існували
різні точки зору щодо майбутнього українського народу. Як ви
вважаєте чому? Які підстави існували для їх появи?
Запитання для всіх учнів
1. До складу яких держав входили українські землі наприкінці
ХVІІІ — початку ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.
2. Які умови необхідні для створення власної держави?
Останнє запитання доцільно виконувати, використовуючи
вправу «Два–чотири–разом». Спочатку учні обговорюють це за­
вдання в парах, потім у малих групах, а наприкінці — у великих
групах, які по черзі презентують результати своєї діяльності. Учні
повинні дійти висновку, що для створення власної держави необ­
хідні такі умови:
• наявність сформованої нації;
• поширення національних ідей;
• прагнення до незалежності;
• зростання національної самосвідомості;
• розгортання національно-визвольного руху;
• наявність території;
• формування мови тощо.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, чи існували ці умови
наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. в Україні. А також, про­
аналізувавши фактичний матеріал, дамо відповідь на запитання:
«В якому стані перебувало українське питання на поч. ХІХ ст. та
які існували шляхи мобілізації української нації в даний період?».
Проте спочатку давайте з’ясуємо стан українських земель у складі
двох імперій: Російської та Австрійської.

31. 31Тема 1. Формування модерної української нації
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Поняття «українська нація»,
«українська народність», «український етнос», їх суть
У ч и т е л ь. Процес формування української нації, розпочався,
як й інших східноєвропейських націй, кілька століть тому. Укра­
їнці — давній і самобутній етнос, а наразі зріла етнічна спіль­нота,
виразно виокремлена з-поміж своїх сусідів єдністю мови, культу­
ри, території, особливостями психології, безперервним і посту­
пальним упродовж віків процесом державотворення, політичного
самоусвідом­лення, неухильною тенденцією до політичної та еконо­
мічної консолі­дації, до територіального об’єднання в одній неза­
лежній державі. Віхи цього процесу охоплюють кілька століть. Пе­
редусім це Київська Русь, Козацька держава XVII—XVIII ст.,
Українська Народна Республіка початку XX ст., Карпатська Ук­
раїна з жовтня 1938 по березень 1939 р. і, нарешті, незалежна дер­
жава Україна, проголошена в серпні 1991 р.
У ст. 11 Конституції (Основного Закону) України, за прийняття
якої 28 червня 1996 р. проголосували більшість депутатів Верхов­
ної Ради України, зазначається, що держава сприяє консолідації
та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій
і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та
релігійної самобутності всіх корінних народів і національних мен­
шин України. Протягом цього уроку ми з вами будемо з’ясовувати
зміст понять «етнос», «народність» і «нація».
Робота з термінами
У ч и т е л ь. Отже, для роботи на сьогоднішньому уроці нам бу­
дуть необхідні терміни: етнос, народність, нація, національна ідея,
національне відродження; самосвідомість.
Завдання
1. Зміст яких з цих понять ви можете пояснити вже зараз?
2. Як ви розумієте інші? Для точного визначення поняття скорис­
тайтеся словниками.
Робота з словником
Діти діляться на групи, кожна з них шукає визначення якогось
одного терміна. За наявності Інтернету можна скористатися елект­
ронними словниками.
Етнос (грец. ethnos — група, плем’я, народ) — спільнота лю­
дей, що історично склалася та має соціальну цілісність й оригіналь­
ний стереотип поведінки.
Етнос — група людей, об’єднаних за спільними ознаками, су­
б’єк­тивними чи об’єктивними: походження, мова, територія про­
живання, культура, самосвідомість тощо.

32. 32 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
Народність — мовна, територіальна, економічна і культурна
спільнота людей, що склалася історично.
Народність — історична форма спільноти людей, що утво­
рюється з племен, передує нації та виникає в процесі розкладу пер­
вісно-общинного ладу й формування класового суспільства. Ґрун­
тується на спільності мови, території, економічних зв’язків,
культури.
Нація (лат. Natio — плем’я, народ) — полісемантичне поняття,
що застосовується для характеристики великих соціокультурних
спільнот індустріальної епохи. Існує два основних значення тер­
міна:
• Політична спільнота громадян певної держави — політична на­
ція. Часто вживається як синонім поняття держава, коли маєть­
ся на увазі її населення, наприклад для посилання на «націо­
нальні» університети, банки та інші установи.
• Етнічна спільнота (етнос) з єдиною мовою і самосвідомістю (як
особистим відчуттям «національної ідентичності», так і колек­
тивним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших).
У цьому значенні фактично є синонімом терміна народ.
Нація — конкретно­ історична форма спільноти людей, об’єд­
наних єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми еконо­
мічними зв’язками, певними рисами культури і характеру.
Національна ідея — усвідомлення українцями себе як окремого
народу з власною історією, культурою, традиціями, мовою, мож­
ливістю національного існування.
Національне відродження — процес пробудження самосвідо­
мості народу.
Самосвідомість — ясне розуміння своєї суті, своїх особливос­
тей, своєї ролі у житті, у суспільстві.
Завдання
1. Чи можна стверджувати, що на початку ХІХ ст. в Україні вже
мала місце сформована українська нація, розвивалася націо­
нальна ідея, зростала самосвідомість? Які факти для доведення
своєї думки ви можете назвати?
2. Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «ук­
раїнська народність» або «український етнос»? Які характерис­
тики їх визначають?
У ч и т е л ь. Одні дослідники вважають поняття «нація» — «ет­
нос» синонімами, інші, прихильники протилежної концепції, ви­
значають їх як такі, що «стосуються різних соціальних сфер».
Здається, істина перебуває десь посередині хоча б тому, що немає
жодної нації, формування якої базувалося поза етносом. Найбільш

33. 33Тема 1. Формування модерної української нації
поширені дві концепції нації: державницька (нація — держава)
й етнічна (нація — етнос). Причому в мину­лому в країнах Заходу
поняття «нація» застосовувалося для позначення політичних
спільнот, а пізніше — етнічних (Е. Гелнер).
Зазвичай поняття «етнос» вживається у двох значеннях:
1) для визначення донаціональних спільностей:
2) для позначення будь­-яких етнічних спільнот, включаючи нації
(Ю. Бромлей).
До того ж поява етносів була спричинена, на думку тих або
­інших дослідників, різними чинниками: теологічними (створені
Богом); дією природних чинників; соціально­-еконо­мічними; істо­
ричними; шляхом утворення самобутніх культур. Етноси перетво­
рюються на нації (насамперед за умов держав­ності) внаслідок того,
що етнічна роздробленість долається шляхом більш культурної
уніфікації (формування національних культур і мов, спільних рис
у соціальній і політичній життє­діяльності).
Етнічні спільноти відомі протягом століть і за існування різних
суспільнихформацій.Формуваннянаційпов’язанезут­вердженням
капіталістичних відносин і соціально­-політичною консолідацією
населення раніш феодально розпорошених регіонів. Величезну
роль в етнічному розвит­ку, у формуванні націй й удосконаленні
життєдіяльності етносів відіграє держава, але не слід ототожнюва­
ти державу і націю. Можна лише говорити, що держава є надзви­
чайно важливою й вирішальною основою формування та існування
нації, а не самою нацією. Україна — це ще не є українська нація.
Так, на сучасній території України, на думку багатьох дослідників
(хоча далеко не всіх), державними утвореннями були Руська
(Київська) держава VIII—XIII ст., Галицько-Волинське князів­ство,
Козацька держава XVI—ХVIІІ ст., Українська Народна Республі­
ка. Зрозуміло, принаймні три перших не можна назвати нацією
з точки зору ознак нації, визнаних сучасною наукою, хоча К. Маркс
і називав українців «нацією козаків». З іншого боку, держава прак­
тично не буває моноетнічною, вона складається з кількох етносів.
Не є винят­ком у цьому плані й Україна.
Не можна не погодитися з сучасними дослідниками, які, роз­
глянувши розмаїття поглядів щодо співвідношення понять «ет­
нос» — «нація», доводять, що важливими чинниками етно­- та на­
ціогенезу є наявність:
• власної етнічної території,
• добре структурованої політичної еліти,
• розвиненої самосвідо­мості,
• органічного взає­мозв’язку між нацією (етносом) і державою,
який відтворює рівень розвитку суспільства.

34. 34 Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. Додаток
Російська панславістська, польська федеративна та
українська слов’янофільська теорії. «Український проект».
Староукраїнство і українство Нового часу
У ч и т е л ь. Серед істориків національних рухів модерної доби
побутує думка, що в Західній Європі модерний (сучасний для
ХІХ століття) націоналізм був справою державних політиків, тоді
як у Центральній і Східній Європі саме поети, філологи та історики
створювали національності. Це твердження вдало відображає особ­
ливість національних «недержавних народів», що становили абсо­
лютну більшість у Центральній і Східній Європі. Втративши свою
національну незалежність і стару еліту, вони були позбавлені до­
ступу до політичних важелів влади і відбудовувались «знизу», за­
вдяки цілеспрямованим зусиллям національно свідомої інтеліґен­
ції. Чеські, словацькі, українські та інші будителі вважали, що
їхні нації не вмерли, а лише приспані історією, їх треба «розбуди­
ти» і «відродити».
Завдання
Чи погоджуєтеся ви з тією думкою, що українська нація на по­
чатку ХІХ ст. дійсно втратила свою еліту і «була приспана істо­
рією»? Свою відповідь аргументуйте.
У ч и т е л ь. У той час, коли в Європі активно відбувався процес
створення незалежних національних держав, Україна лишалася
розчленованою і пошматованою. Історична драма народу України
була зу­мовлена не тільки об’єктивними складностями розвитку
єдиного ет­носу у складі двох різних держав, але й консерватизмом
обох правлячих династій — Романових і Габсбургів. Інтереси ук­
раїнців були для них, особливо для російських царів, чужими і на­
віть ворожими. Так, дійсно діячам українського руху в даний пе­
ріод доводилося жити й працювати у політичному і культурному
просторі, що був здомінований іншою, «історичною» («дер­жав­
ною», «великою») нацією. Вони були позбавлені власних націо­
нальних шкіл, національних організацій, видань і т. ін. Тому
­українські національні будителі творили свою культуру, викорис­
товуючи можливості, які вони знаходили серед панівної нації. Як
нам відомо, Україна з кінця XVIII ст. була поділена між Австрій­
ською і Російською імперіями. З точки зору культурного доміну­
вання, на її ­території перехрещувалися перш за все польські і росій­
ські ­впливи.
Робота в групах
Учні поділяються на три групи. Працюючи з текстовими дже­
релами інформації та документами, вони характеризують поль­