8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр

Харків
Видавнича група «Основа»
2008
Серія «12-річна школа»
Заснована 2007 року

ББК
© Гусєва Л. І., 2008
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2008ISBN 978-966-333-854-5
74.263
Г96
УДК 37.016
УДК 37.016
ББК 74.263
Даний посібник містить розробки уроків з трудового навчан-
ня для груп дівчат як основної частини програми, так і проектної.
У посібнику представлена велика кількість графічного та ілюстра-
тивного матеріалу, завдання для тематичного оцінювання учнів.
Видання розраховано на вчителів трудового навчання загально-
освітніх шкіл.
ISBN 978-966-333-854-5.
Г96
Гусєва Л. І.
Усі уроки трудового навчання (дівчата). 8 клас /Гусєва Л. І.:
навч.-метод. посіб. — Х. : Вид. група «Основа», 2008. 159,
[1] с. : іл., табл. — (Серія «12-річна школа»).
Серія «12-річна школа»
Заснована 2005 року

Зміст
Передмова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Розділ І. Проектування виробів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Уроки 1–2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Уроки 3–4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10
Уроки 5–6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
Уроки 7–8 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
Розділ ІІ . Техніка і технологічні процеси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Уроки 9–10 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
Уроки 11–12 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
Уроки 13–14 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Уроки 15–16 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
Уроки 17–18 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Уроки 19–20 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Уроки 21–22 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Уроки 23–24 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Уроки 25–26 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Уроки 27–28 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Розділ ІІІ. Раціональне ведення домашнього господарства . . . . . . . . . 78
Уроки 29–30 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Уроки 31–32 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
Уроки 33–34 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Уроки 35–36 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Уроки 37–38 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Уроки 39–40 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
Уроки 41–42 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
Уроки 43–44 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
Уроки 45–46 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
Уроки 47–48 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Урок 49–50 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
Розділ IV. Проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Уроки 51–52 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Уроки 53–56 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
Уроки 57–60 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
Уроки 61–62 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158

Передмова
Навчально-методичний посібник розроблений відповідно до навчаль-
ної програми «Трудове навчання», затвердженої у 2004 році.
У сучасних умовах дуже важливо підготувати підростаюче покоління
до самостійного життя, яке пов’язане з подальшою трудовою діяльністю.
Тому основною метою трудового навчання є виховання творчої особистос-
ті, розвиток її інтересів, нахилів, здібностей. А одним із завдань сучасної
школи є вдосконалення процесу трудової підготовки учнів. На сьогодні
школи недостатньо забезпечені сучасними підручниками з трудового
навчання, мають слабку матеріальну базу, немає необхідного дидактич-
ного матеріалу. Цей посібник дає змогу частково усунути ці недоліки. Він
допоможе вчителю знайти необхідний матеріал (у тому числі і додатковий)
для кожного уроку, вирішити виховні завдання, сформувати в учнів певні
трудові навички.
Посібник містить запитання для контролю знань учнів, які можна
переробити на тестові або на різнорівневі. Такі запитання можна викорис-
товувати як під час закріплення і повторення матеріалу, так і під час про-
ведення тематичного оцінювання знань.
У посібнику міститься розробка проектної технології як моделі інтер-
активного навчання. Уроки трудового навчання передбачають не тільки
теоретичне навчання, але й практичну роботу школярів. Робота над про-
ектом якраз і дає можливість розкрити творчий потенціал учнів.
Від учителя, його майстерності, знань, рівня проведення навчальних
занять залежить престиж трудового навчання і підготовка школярів до
оволодіння бажаною професією.
Матеріал, викладений у посібнику, не є догмою, він має рекомендацій-
ний характер, може бути творчо використаний учителем.

Розділ І
Проектування виробів
Уроки 1–2
Тема. Вступ. Відомості про основні базові технології.
Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування
Мета: ознайомити із програмою та об’єктами праці у 8 класі; розшири-
ти знання учнів про сучасні технології; розглянути сучасні модні тенденції
підліткової моди; сформувати поняття «мода»; розвивати мислення, ство-
рюючи моделі виробів з ідеальними властивостями; сформувати потріб-
ність творити прекрасне, непримиримість до посередньої праці.
Обладнання, матеріали, наочність: стенди «Правила внутрішнього роз-
порядку в шкільній майстерні», журнали мод, папір, приладдя для малю-
вання.
Хід заняття
І. Організаційний момент
ІІ. Повторення і закріплення матеріалу
1. Повторення інструкцій з охорони праці під час роботи у шкільній май-
стерні (запис у журналі реєстрацій інструкцій з охорони праці.)
2. Ознайомлення з тематичними планом для 8 класу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Назвіть об’єкти технологічної діяльності людини.ŒŒ
У результаті якого процесу з’являються об’єкти технологічної діяль-ŒŒ
ності?

6 Усі уроки трудового навчання (дівчата). 8 клас
Що отримаємо при поєднанні окремих технологічних процесів, спря-ŒŒ
мованих на виготовлення виробу? (Технологію)
Назвіть основні базові технології. (ŒŒ Механічні, хімічні, енергетичні,
інформаційні)
До яких технологій належить виготовлення швейних виробів? НаведітьŒŒ
приклади плечових виробів, що є об’єктами технологічної діяльності.
Доведіть.
IV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Щоб задовольнити потреби споживачів, люди різних професій на про-
мислових підприємствах перебувають у постійному пошуку, вдосконалю-
ють техніку і технологію виробництва.
V. Повідомлення теми уроку
VI. Постановка завдань уроку перед учнями
Знати: поняття «мода», напрямки сучасної підліткової моди.
Вміти: виконати ескіз і опис моделі з ідеальними властивостями.
VII. Вивчення нового матеріалу
1. Формування поняття «мода»
Який фактор впливає на зміну одягу? (ŒŒ Мода — тимчасова перевага тих
чи інших смаків. Виникає від прагнення поліпшити одяг, зробити його
кращим і зручнішим.)
Що треба враховувати, поповнюючи свій гардероб? (ŒŒ Віяння моди, вік,
статуру, рід занять)
2. Сучасні тенденції підліткової моди (спираючись на ілюстрації журналів
мод, власний досвід)
3. Основні етапи моделювання
Моделювання
Художнє моделювання.
Розробка ескізів нових
моделей із урахуванням
тенденцій моди, вико-
ристанням сучасних
матеріалів, фурнітури
Технічне моделювання.
Розробка ескіза базисної
конструкції (зміна форм
деталей основи конструкції
відповідно до фасону
виробу)
Конструювання.
Креслення базисної
конструкції

7Розділ I. Проектування виробів
4. Пропорції «Золотий переріз»
Пропорції — це відношення частин костюму за величиною між собою
і порівняно з фігурою людини. Довжина, ширина, об’єм ліфа і спідниці,
рукавів, комірів, деталей впливають на зорове сприйняття фігури у кос-
тюмі, на оцінку її пропорційності. Найкрасивішими, досконалішими,
«правильними» виглядають такі співвідношення, які близькі до природ-
них пропорцій людської фігури. Відомо, що висота голови «укладається»
в рості близько 8 раз, а лінія талії поділяє фігуру в співвідношенні 3 : 5.
У дослідженнях, кресленнях, розрахунках багатьох художників, архітек-
торів, учених, що шукали гармонію у природі та мистецтві, ми знаходимо
поняття «золотий переріз», яке мовою математики є співвідношенням
чисел 3 : 5, 5 : 8, 8 : 23, 13 : 21 тощо. Ці пропорції найчастіше зустрічаються
в живій природі. Найбільш пропорційною фігурою вважається та, в якій ці
пропорції повторюються.
VIII. Практична робота
Розробити ескіз плечового виробу, враховуючи фігуру, колір тканини,
фактуру:
а) аналіз практичної роботи;
б) самостійне виконання практичної роботи;
в) контроль з боку вчителя з метою виявлення недоліків у знаннях та
уміннях учнів;
г) поточний інструктаж;
44%
40%
33%51%
3%
13%
35
53
5

г) підбиття підсумків практичної роботи, демонстрація кращих робіт,
аналіз недоліків, шляхи усунення.
ІХ. Підбиття підсумків заняття
1. З якими поняттями сьогодні познайомилися?
2. Які сучасні тенденції в підлітковій моді?
3. Що треба враховувати під час вибору одягу?
4. Чому потрібно дотримуватися пропорцій у костюмі?
Х. Домашнє завдання
ХІ. Оцінювання роботи учнів на уроці
ХІІ. Прибирання робочого місця та приміщення
Додаток
1. Приблизний варіант практичної роботи
.
2. Створення ескізів плечових виробів у техніці «орігамі»

1. Квадрат скла-
ди навпіл для
визначення лінії
середини, потім
розкрий.
Видозмінюй костюм, що ви-
йшов, за власним смаком.
.
2. Переверни до
себе виворотним
(білим) боком
й до лінії згину
відігни бічні час-
тини.
3. Поверни до
себе лицьовим
боком й подумки
розділи на дві час-
тини по горизон-
талі, умовна лінія
поділу повинна
знаходитися дещо
вище, ніж середня
горизонтальна;
від умовної лінії
виконай надрізи
по обидва боки
від лінії середини
(як позначено на
малюнку).
4. По лініях зги-
ну відігни назад,
а потім усі віді-
гнуті частини
сховай усереди-
ну — вийшла
загальна форма.

Уроки 3–4
Тема. Художнє конструювання виробів. Поняття про стиль,
силует. Складання ескізу моделі плечового виробу
Мета: сформувати поняття «силует», «стиль», ознайомити з факто-
рами, що впливають на вибір плечового виробу; навчити складати ескіз
плечового виробу та опис моделі; розвивати просторову уяву; виховувати
акуратність під час виконання практичної роботи.
Обладнання, матеріали, наочність: ілюстрації з журналів мод, зразки
матеріалів, фурнітури, аркуш паперу А-4, приладдя для малювання.
ІІ. Повторення матеріалу
1. Які вироби можна віднести до плечової групи?
2. Які вимоги ставлять до легкого плечового виробу? (Гігієнічні, естетич-
ні, експлуатаційні)
3. Що впливає на зміну одягу? Доведіть.
4. Що ви розумієте під поняттям художнє моделювання? Люди яких про-
фесій займаються моделюванням?
Якщо згадати історію розвитку одягу, можна побачити, що костюмŒŒ
увесь час змінюється. Це пов’язано тільки з модою? Що ще впливає на
розвиток одягу? (Умови, в яких живуть люди, суспільні відносини, сімей-
ний та майновий стан, релігійні погляди та ін.)
IV. Мотивація навчальної діяльності
Одяг постійний супутник людини. Він не завжди був таким, яким миŒŒ
бачимо його сьогодні. Спробуємо розібратися з поняттями «стиль»,
«силует».
Знати: поняття «стиль», «силует».
Вміти: розробити фасон плечового виробу.

1. Формування поняття «стиль»
Для кожного історичного періоду були властиві свої форми одягу, його
покрій, оздоблення, набір предметів одягу. Усі ці особливості і створюють
стиль в одязі.
Які стилі ви знаєте?ŒŒ
Стиль
Класичний
Строгі фор-
ми, неве-
ликі коміри
і рукава,
жакети типу
чоловічих,
блузки, пря-
мі спідниці
Спортивний
Характерна
наявність
різних
кишень,
шнурівок,
пряжок,
застібок,
кокеток,
змійок
Фольклорний
Використову-
ються елементи
покрою і оздо-
блення, харак-
терні для одягу
різних наро-
дів — зібрані
в талії спідниці,
блузки з рука-
вом реглан або
сорочкового
покрою
Романтичний
Широкі спід-
ниці, зібра-
ні в талії,
вільний ліф,
м’які комі-
ри, оборки,
складочки,
вишивка,
мереживо
Еклектичний
або дифузій-
ний — поєд-
нання стилів
2. Формування поняття «силует»
Форма і розмір одягу залежать від форми і розміру тіла людини.
Але одяг не скрізь однаково прилягає до тіла. Плечові вироби (плаття,
блузки та ін.) щільніше прилягають до верхньої частини фігури: у плечах,
верхній частині спини і грудей. На інших ділянках тіла одяг розміщується
вільно, між тілом і одягом залишається вільний простір, що забезпечує
вільність рухів, нормальне дихання і самопочуття. Якщо уважно придиви-
тися, одяг можна вписати в просту або складну геометричну фігуру прямо-
кутник, овал, трапецію, трикутник. Так силует прямого плаття наближають
до прямокутника; плаття, розширеного донизу — до трапеції; плаття при-
таленого — до двох трикутників. Іноді силует порівнюють з різними буква-
ми. Силует із затягнутою талією, широкими плечима, розширений донизу,
можна порівняти з буквою Х; силует із завуженими плечима та плавно
розширений донизу — з буквою А.
Силует — це площинне зорове сприйняття об’ємних форм одягу, що
мають чіткі зовнішні контури у вигляді правильної тіні. Це той випадок,
коли головним є не кольорове вирішення, оздоблення, фурнітура, прикра-
си та якість тканини, а інформація про форму рукавів, спідниць, положен-
ня лінії талії, нахили плечей.

Силует
Прямий ОвальнийТрапецієподібний
1. Розробити фасон плечового виробу (можна скористатися ілюстрація-
ми журналів мод), враховуючи зорові ілюзії в одязі:
а) скласти опис моделі, вказати стиль, силует, оздоблення;
б) нанести на ескіз основні лінії;
в) нанести модельні лінії;
г) визначити місця змін (зміна вирізу горловини, переміщення виточки
тощо);
д) розрахувати кількість тканини для пошиття виробу (Дв × 2 + 20 см —
при ширині 100 см; Дв + 10 см — при ширині 150 см).
2. Зорові ілюзії в одязі
Для дуже повних
Для дуже високих
і худорлявих
Низька талія й короткі
ноги
Л. ш.
Л. г.
Л. т.
Л. с.
Л. н.

Низька талія
й короткі ноги
Не рекомендуються:
зборки на спідницях, блуз-
ках і рукавах, кругові склад-
ки на спідницях, оборки на
грудях; широкі пояси; жакет
і спідниця різних кольорів;
сукні й блузи без рукавів
з горизонтальними лініями
покрою.
Рекомендуються:
невідрізні попереду сукні
й пальто, що закривають
коліна, плавно приталені,
неширокі внизу; поздовжні
лінії; прорізні вертикальні
або похилі кишені; вузькі
рукави, невеликі вирізи
вузькі й приталені
сукні й пальто, поздо-
вжні глибокі вирізи,
вертикальні на всю
довжину лінії покрою,
сукні й блузки без
рукавів.
спідниці з круговими
складками, широкі
пояси на талії або
нижче неї, округлі
вирізи, широкі, зібра-
ні біля зап’ястя рука-
ва; горизонтальні лінії
покрою
занижене розташування
умовної лінії талії, спід-
ниця з блузою, що заправ-
лена усередину, горизон-
тальні підрізи на середині
стегон, брюки.
сукні і пальто з високо
розташованою умовною
лінією талії, горизонталь-
ні підрізи під грудьми;
прямі й розширені донизу
форми; блузи і жакети
прямого покрою
Низька талія
й короткі ноги
тканини з крупним малюн-
ком, з поперечними смужка-
ми, контрастні поєднання.
тканини
з рисунком середнього роз-
міру, з поздовжніми смуж-
ками, спокійне поєднання
кольорів
тканини з поздовжні-
ми смужками.
тканини в клітинку
або з малюнком, що
рівномірно заповнює
фон
Не рекомендується:
горизонтально розташо-
ване оздоблення по низу
сукні.
Рекомендується:
горизонтально розта-
шоване оздоблення, що
проходить по лінії грудей
і рукавах

3. Самостійна робота:
а) аналіз завдань самостійної роботи;
б) контроль з боку учителя з метою виконання завдань самостійної ро-
боти;
в) поточний інструктаж;
г) підбиття підсумків практичної роботи, демонстрація кращих робіт,
аналіз недоліків та шляхи їх усунення.
1. Звернемося до нашої теми і завдань уроку. Що нового дізналися на
уроці?
2. З якими поняттями познайомилися?
3. Що робили на уроці?
4. Підбиваючи підсумок, слід пам’ятати: одягатися зі смаком озна-
чає одягатися модно й красиво, але скромно, так, щоб не викликати
загальної уваги своїм вбранням. До підбору свого гардероба треба під-
ходити в кожному окремому випадку індивідуально, враховуючи при
цьому загальну моду.
1 варіант — підготувати повідомлення з історії одягу;ŒŒ
2 варіант — підготувати повідомлення про професію художника-ŒŒ
модельєра.
Підготувати інструменти і матеріали для конструювання.
ХІІ. Прибирання робочого місця і приміщення
Додаток
Завдання до практичної роботи або для закріплення матеріалу
1. Гра «Творю красу»
Учасники отримують конверт із шаблонами різних на зріст та різної
повноти фігур.
Завдання: розробити моделі одягу з метою урахування недоліків фігур
і підкреслення позитивних якостей.

2. «Домалюй фасон»
Учням роздають картки з недовершеними моделями одягу. Завдання:
закінчити малюнок.
3. Учасникам роздають шаблони фігур, різних на зріст та різної повноти,
або контури одягу.
Завдання: намалювати конструктивні елементи фасону, вміщуючи їх
у контур.
4. Учасники гри розподіляють ролі: коментатор, манекенниці, гості.
Коментатор готує інформацію про моду, одяг, який будуть демонстру-ŒŒ
вати;
манекенниці добирають колекцію моделей різного призначення;ŒŒ
гості готують запитання про сучасні напрями моди, конструктивніŒŒ
особливості моделей, про тканину тощо.

Уроки 5–6
Тема. Технічне конструювання. Мірки, необхідні для побудо-
ви креслення основи плечового виробу. Побудова креслення
основи плечового виробу у М 1:4
Мета: закріпити знання учнів про основні етапи моделювання; навчи-
ти будувати основу креслення плечового виробу у М 1:4; розвивати вміння
точно і правильно знімати викрійки, необхідні для побудови плечового
виробу, мірки; виховувати старанність, терпіння, витримку, спостережли-
вість.
Обладнання, матеріали, наочність: навчальний манекен, сантиметрова
стрічка, тасьма для підперізування фігури, лінійка закрійника, інструкцій-
ні картки.
ІІ. Повторення пройденого матеріалу
1. Повідомлення про історію одягу
2. Фронтальне опитування
Згадаємо основні етапи моделювання. (ŒŒ 1 етап — художнє моделювання,
2 етап — конструювання, 3 етап — технічне конструювання). Яку робо-
ту виконуємо на кожному етапі?
З якими етапами уже знайомі?ŒŒ
Чи можна пошити виріб, маючи опис фасону, ескіз або фотографіюŒŒ
виробу? Відповідь обґрунтуйте. Який етап моделювання нам треба роз-
глянути більш докладно?
Що вам відомо про технічне конструювання? Де раніше ви його засто-ŒŒ
совували?
Виготовлення швейного виробу починають з його конструювання,ŒŒ
розробки базових креслень деталей виробу. Конструювання одягу
ґрунтується на багатьох факторах, але одним з основних є врахування
особливостей фігури людини.
За знятими мірками будують креслення основи виробу, за яким моде-ŒŒ
люють будь-який фасон виробу.

Знати: правила знімання мірок та їх умовні позначення, назви ліній
базисної сітки для побудови креслення, послідовність побудови основи
плечового виробу.
Вміти: правильно обмірювати фігуру і записувати результати обміру,
побудувати основу креслення плечового виробу на основі базисної сітки
у М 1: 4.
1. Необхідність побудови базисної сітки
Згадати, з яких ліній складається базисна сітка і для чого вона потріб-ŒŒ
на? (Базисна сітка сукупність допоміжних горизонтальних і вертикаль-
них ліній, що визначають загальні розміри основних частин будь-якого
виробу.)
Де раніше зустрічалися із базисною сіткою плечового виробу? (ŒŒ При
пошитті фартуха)
Розгляньте малюнок і назвіть лінії базисної сітки плечового виробу.ŒŒ
8
1
9
2
5
3
4
6
7

2. Знімання мірок та їх записування
Розгляньте таблицю. Які мірки вам уже відомі? В якій послідовностіŒŒ
знімаються мірки? (Зверху вниз)
№ Назва Умовна позначка
1 Півобхват шиї Сш
2 Півобхват грудей Сг
3 Півобхват талії Ст
4 Півобхват стегон Сс
5 Ширина грудей Шг
6 Ширина спинки Шс
7 Ширина плечового скосу Шп
8 Довжина спинки до талії Дтс
9 Довжина переду до талії Дтп
10 Висота грудей Вг
11 Висота плеча скісна Вп
12 Довжина виробу Дв
3. Послідовність побудови креслення основи плечового виробу
1. Знімання та запис мірок для побудови креслення основи плечового
виробу (бажано роботу виконувати в парах. Учитель контролює вико-
нання завдання з метою виявлення недоліків, допомагає тим парам,
у яких виникли певні труднощі).
2. Побудова креслення основи плечового виробу на основі базисної сітки
у М 1:4 (робота за інструкційними картками):
а) аналіз завдань практичної роботи;
б) самостійне виконання цієї частини практичної роботи за інструкцій-
ними картками;
в) контроль і допомога з боку вчителя;
г) підбиття підсумків практичної роботи, аналіз недоліків та шляхи їх
усунення.
1. На якому етапі моделювання будується креслення основи плечового
виробу?
2. Що треба зробити, щоб креслення відповідало розміру фігури?
3. З якими новими мірками ознайомилися на уроці? Що слід пам’ятати
при обмірюванні фігури?
4. У якій послідовності будується креслення плечового виробу?

Підготувати трафарет основи плечового виробу, принести інструменти
і матеріали для моделювання способом переміщення основної виточки.
Уроки 7–8
Тема. Конструкційні матеріали та їх вибір. Тематичне
оцінювання за розділом «Проектування виробів»
Мета: ознайомити з класифікацією хімічних волокон, їх виробництвом,
перевагами та недоліками порівняно з натуральними матеріалами; розви-
вати вміння порівнювати, систематизувати; виховувати свідоме ставлення
до екологічних проблем, які спричиняє виробництво хімічних волокон;
оцінити навчальні досягнення учнів, виявити недоліки у вивченні розділу.
Обладнання, матеріали, наочність: зразки тканин із хімічних волокон,
ілюстрації швейних виробів.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Які види конструкційних матеріалів застосовують для виготовленняŒŒ
швейних виробів? (Тканини з натуральних та хімічних текстильних
волокон)
Які тканини виготовляють із натуральних волокон? Які перевагиŒŒ
і недоліки цих тканин?
Чому у швейному виробництві використовують тканини з хімічнихŒŒ
текстильних волокон?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
IV. Повідомлення теми уроку
Перша частина — вивчення нового матеріалу.ŒŒ
Друга частина — тематичний облік знань.ŒŒ

V. Постановка завдань уроку перед учнями
Знати: класифікацію хімічних волокон, характеристику тканин, пере-
ваги і недоліки видів тканин.
Вміти: розрізняти тканини хімічного походження, добирати зразки
тканин до швейних виробів.
VI. Вивчення нового матеріалу
1. Класифікація хімічних волокон
Зі штучного шовку шиють блузки, плаття, білизну та ін. Ці тканини
використовують також як підкладки і декоративні. Виробляють штучні
шовкові тканини всіма видами простих переплетень.
Віскозні
(виготовляють спо-
лученням деревної
целюлози і пуху від
бавовни з хімічними
речовинами)
Ацетатні
(сировиною
є деревна целю-
лоза й хімічні ре-
човини з додан-
ням барвників)
капрон лавсан
волокна отримують
з продуктів кам’яного вугілля,
нафти і природного газу
нітрон
Хімічні волокна
Штучні Синтетичні
2. Виробництво хімічних волокон.
3. Екологічні проблеми, що спричиняє виробництво
Найбільш масштабними і значними є хімічні забруднення середо-ŒŒ
вища не притаманними йому речовинами хімічної природи. Відходи
виробництва синтетичних волокон складають 5,500 млн т / рік, які
потрапляють у світовий океан (сірководень і сірковуглець при взаємо-
дії з іншими забруднювачами повільно окислюються до сірчаного ангі-
дриду; кількість оксидів нітрогену, що надходить в атмосферу, складає
20 млн т на рік).

Тканини з хімічних волокон та їх властивості
№ Назва
волокна
Блиск Поверхня Горіння Міцність
1 Віскоза Сильний Гладка Як бавовна: жовтим
полум’ям і швидко згоряє
Зменшується
у мокрому
стані
2 Ацетат Матовий Гладка Горить повільно, жовтим
полум’ям, утворюється
накип жовтого кольору,
відчувається кислий запах
Міцний, але
зменшується
в мокрому
стані
3 Капрон Блиску-
чий
Гладка Чутливий до тепла, пла-
виться, а потім загоряється
слабким блакитно-жовтим
полум’ям з виділенням
білого диму
Міцний, стій-
ка до зношу-
вання
4 Лавсан Сильний Гладка
або мато-
ва
Плавиться, а потім повіль-
но горить жовтуватим
полум’ям, виділяючи чор-
ну кіптяву
Міцний, стій-
кий до зно-
шування
5 Нітрон Матовий Схожа на
вовну
Горить спалахами, виді-
ляючи велику кількість
чорної кіптяви
Нижча, ніж
у капрону
і лавсану
4. Поєднання хімічних і синтетичних волокон із натуральними
Бавовняні, шерстяні, шовкові тканини змінюють свої якості, якщо
вони виготовлені з додаванням синтетичних волокон. Бавовняні з дода-
ванням капрону стають міцнішими, тканини з шерсті після додавання
капронових волокон стають стійкішими до витирання, шерстяні з доміш-
кою волокон лавсану і нітрону краще піддаються плісируванню. Тканини
з шерсті з лавсаном майже не мнуться, дуже міцні, майже не дають усадки
при змочуванні.
Недоліки тканин з хімічних волокон:
• шерсть з лавсаном стягується по шву, погано прасується, боїться силь-
ного зволоження і нагрівання;
• шерсть з волокнами нітрону значно зсідається при змочуванні, має
сильну обсипальність;
• шовкові з додаванням синтетичних волокон мають значну обсипаль-
ність і дають усадку при змочуванні;
усі вироби із синтетичних тканин електризуються впродовж носіння.••

VII. Практична робота
Добір зразків тканини до моделей швейних виробів.
VIII. Підбиття підсумків практичної роботи
ІХ. Тематичне оцінювання за розділом «Проектування виробів»
(див. додаток)
Х. Підбиття підсумків заняття
ХІ. Прибирання робочого місця та приміщення
Додаток
Запитання і завдання для тематичного оцінювання
(відповідно до рівня підготовки учнів).
1. Наведіть приклади об’єктів технологічної діяльності людини.
2. Які базові технології ви знаєте? До якої технології належить виготов-
лення швейних виробів?
3. Визначте, які з виробів належать до плечових: спідниця, сукня, сара-
фан, брюки, блузка, жилет, халат, шорти, фартух.
4. Поясніть під час якого етапу моделювання створюють ескіз:
а) художнє моделювання;
б) технічне конструювання.
5. Поясніть, у чому полягає різниця між художниками-модельєрами
і художниками-конструкторами?
6. Створіть ескіз одягу для людини (на вибір) за умови, що людина має
таку зовнішність:
а) високу худорляву статуру;
б) широкі стегна і тонку талію;
в) повні стегна та короткі ноги;
г) коротку шию і широке обличчя.
7. За малюнком поясніть, до якого стилю належать вироби?

8. За малюнком укажіть назву силуету.
9. Якою міркою визначається розмір одягу:
а) обхвату грудей;
б) обхвату талії;
в) обхвату стегон;
г) обхвату шиї;
е) довжиною виробу;
ж) шириною спинки.
10. Поясніть різницю між конструктивними і декоративними елемен-
тами.
11. Що називають базисною сіткою? Для чого вона потрібна? Назвіть лінії
базисної сітки плечового виробу.
1
2
6 4
5
3

12. Назвіть мірки, які вимірюють повністю, а записують у половинному
розмірі:
Ст, Сш, Дв, Шс, Вг, Дтп, Шг, Сс.
13. У яких випадках потрібно враховування припуску на вільне обля-
гання:
а) під час розкладання викрійки на тканині;
б) під час виготовлення викрійки?
14. Визначте послідовність побудови креслення плечового виробу:
...побудова креслення спинки;ŒŒ
...побудова базисної сітки;ŒŒ
...побудова креслення переду;ŒŒ
...обведення контурів викрійки.ŒŒ
15. Поставте у правильній послідовності етапи підготовки тканини до роз-
крою:
а) знайти поздовжню нитку;
б) знайти вади тканини та помітити їх;
в) продекатирувати тканину;
г) визначити напрямок малюнку та ворсу;
г) на тканині у смужку та клітинку простежити за збіжністю і симетрією
малюнка.
16. Змоделюйте переміщення нагрудної виточки.
а) б) в)
17. Назвіть приклади тканин, виготовлених із синтетичних і штучних
волокон.
18. Які волокна отримують у результаті переробки деревної сировини
і хімічних речовин із додаванням барвників:
а) лавсан;
б) ацетат;
в) капрон;

г) нітрон;
г) віскоза?
20. У чому переваги хімічних волокон, чому їх поєднують із натураль-
ними?
21. Які екологічні проблеми виникають під час виробництва волокон
хімічного походження?
22. Які види догляду передбачають швейні вироби з хімічних волокон?
23. Заповніть таблицю.
Вимоги до легкого одягу
Естетичні Гігієнічні Експлуатаційні
24. Визначте відповідність.
Зовнішній контур форми одягу, його площинне зображення — це...ŒŒ
а) фасон;
б) модель;
в) силует.
25. Розгляньте малюнок і розробіть моделі:
а) у яких силует, конструкція, колір та малюнок тканини гармонійно
поєднані;
б) намалюйте приклад дисгармонії в одязі.

26. Розгляньте малюнок, доберіть кольорову гаму та малюнок тканини,
намагаючись приховати недоліки та підкреслити позитивні якості ста-
тури. Обґрунтуйте відповідь.
27. Запропонуйте можливі варіанти реконструкції сукні.

Розділ ІІ
Техніка і технологічні процеси
Уроки 9–10
Тема. Моделювання плечового виробу способом
переміщення нагрудної виточки
Мета: навчити переміщувати нагрудну виточку у п’ять основних
напрямків; будувати креслення основи у М 1:1, розробити фасон плечо-
вого виробу, використовуючи переміщення нагрудної виточки; розвивати
уяву і творче мислення; виховувати охайність і самостійність під час вико-
нання практичної роботи.
Обладнання, матеріали, наочність: трафарети основи плечового виробу,
лінійка закрійника, різнокольоровий папір, ножиці, ілюстрації журналів
мод.
II. Повторення матеріалу
1. Для чого потрібно правильно вимірювати і записувати мірки?
2. Які мірки потрібні для побудови плечового виробу?
3. Яка послідовність побудови креслення основи плечового виробу?
4. Назвіть лінії базисної сітки плечового виробу.
III. Актуалізація опорних знань
Яку роль виконують фасонні лінії?ŒŒ
Як вважаєте, чи можна за допомогою викрійки основи зшити виробиŒŒ
різних фасонів?

29Розділ II. Техніка і технологічні процеси
Різноманітність фасонів залежить від розташування нагрудної виточ-
ки. Знаючи, як її перевести в те місце, що відведено їй за фасоном, можна
пошити плечові вироби з кокеткою, з підрізом, із драпіровкою та ін.
Знати: правила переміщення нагрудної виточки.
Вміти: будувати основу викрійки у М 1:4, розробити фасон плечового
виробу способом переміщення нагрудної виточки.
1. Підготовка до технічного моделювання
Розгляньте малюнок і назвіть лінії креслення.
2. Правила переміщення нагрудної виточки (учитель демонструє основні
прийоми перенесення, учні працюють у зошитах):
а) розгляньте ескіз, встановіть розташування нагрудної виточки;
б) намітьте новий напрямок нагрудної виточки;
в) розріжте викрійку по наміченій лінії;
г) закрийте стару виточку — нова відкриється сама;
г) слід пам’ятати, що виточки, які переносяться в пройму, лінію талії та
боковий шов, після переміщення скорочуються на 1–1,5 см.

а) б) а) б)
Переміщення нагрудної виточки
на лінію пройми:
а — нанесення лінії виточки;
б — викройка з переміщеною виточкою
на лінію горловини:
а — нанесення лінії виточки; б — ви-
кройка з переміщеною виточкою
а) б) а) б)
на лінію талії:
на лінію боку:
а) б) а) б)
на лінію плеча в м’які складочки:
а — нанесення лінії складочок;
б — викройка з лініями м’яких складочок
на лінію середину переду
Закрити
Закрити
Закрити
Закрити
Закрити
Закрити

3. Розробка кокеток і підрізів

1. Побудова креслення основи плечового виробу у М 1:1.
2. Розробка фасону плечового виробу:
б) самостійне моделювання плечового виробу;
в) поточний інструктаж;
г) контроль з боку вчителя з метою виявлення недоліків та їх усунення;
г) підбиття підсумків практичної роботи, демонстрація кращих робіт.
IX. Домашнє завдання
Підготувати викрійку та тканину до розкроювання.
X. Підбиття підсумків заняття
1. Що нового дізналися на уроці?
2. Для чого переміщують нагрудну виточку?
3. За якими правилами ви розробляли фасон плечового виробу?
4. Що називають технічним моделюванням?
XI. Оцінювання роботи учнів на уроці
XII. Прибирання робочих місць та приміщення
Уроки 11–12
Тема. Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
Розкроювання виробу
Мета: ознайомити учнів зі способом механічного різання на вироб-
ництві; поглибити знання та вміння учнів про технологію розкроювання
швейного виробу; вдосконалювати уміння правильно розкладати лекала
на тканині та виконувати розкроювання, свідомо дотримуючись правил
безпечної праці.
Обладнання, матеріали, наочність: ілюстрації, тканина, лекала, електро-
привод швейної машини, ножиці, кравецькі шпильки.
ІІ. Актуалізація опорних знань

Яке призначення електродвигуна?ŒŒ
Наведіть приклади, де в побуті та на виробництві використовуютьсяŒŒ
електродвигуни. (Електротранспорт, пилосос, холодильники, електро-
бритва та ін.)
Де в швейному виробництві використовуються електродвигуни?ŒŒ
Який принцип дії електропривода?ŒŒ
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Одним із найважливіших процесів пошиття виробу є розкроювання.
Розглянемо, як цей процес відбувається на виробництві та при індивіду-
альному пошитті.
Знати: способи настилання тканини, технологію розкроювання та пра-
вила безпечної праці.
Вміти: правильно виконати розкрій, перевірити якість виконаної ро-
боти.
1. Використання електророзкрійних машин на виробництві
У розкрійному цеху за допомогою настильної машини здійснюють
настилання тканини. Кількість полотен у настилі може бути від 10 до 200.
Деталі виробу вирізають двома прийомами. Спочатку настил розсікають на
окремі великі ділянки, а потім остаточно вирізають деталі виробу. Розкро-
ювання — трудомістка операція, виконують її спеціальними пересувними
електророзкрійними машинами з вертикальним або дисковим ножем.
Пересувні розкрійні машини з прямим чи дисковим ножем використо-
вують для розтину тканин на частини, а стаціонарні машини зі стрічковим
ножем — для викроювання деталей будь-якої конфігурації. Це значно при-
скорює процес розкроювання і полегшує працю людей.
Електричні ножиці

а б в
Електричні розкрійні машини:
а — пересувна з дисковим ножем; б — пересувна з прямим ножем;
в — стаціонарна зі стрічковим ножем
2. Технологія розкроювання:
а) декатирування тканини (зволоження, сушіння, легке прасування —
льняне, шовкове, штапельне полотно);
б) настилання тканини
«у згин» (тканина складена вздовж удвоє, пружок до пружка);••
«у розгортку» (тканина розгорнута в ширину);••
в) урахування напрямку ворсу, відтінку, малюнка;
Напрямок ворсу Відтінок Малюнок
У виробах з оксамиту,
плюшу, велюру, вельве-
ту — ворс уверх,
з байки — вниз
Тканину з парчі, тафти,
габардину складають по
поперечній нитці і виби-
рають бажаний відтінок
Однотонні та з невизначе-
ним малюнком — у різних
напрямках, у смужку та
клітинку — смужки по-
винні збігатися за кольо-
ром і шириною в бокових
швах і в середині кожної
деталі.
Розташування деталей
викрійки — вздовж, упо-
перек, по косій нитці

Розкладання деталей викрійки на тканині залежно від малюнка:
а — порядковий крій; б — змішаний крій
Розміщення малюнка тканини по лінії бічного шва у виробах
Плаття з тканини з крупним рослинним малюнком
а) б)

г) послідовність розкладання лекал (економне використання тканини,
з урахуванням напрямку поздовжньої нитки);
Основні частини викрійки: пілочки, спинка,
рукави, передні та задні частини спідниці
Дрібніші: манжети, комір, пояс тощо
г) нанесення крейдяних ліній та контрольних точок на тканині;
е) відкладання припусків на шви.
Припуски на шви залежать від здатності тканині сипатися. Під час роз-
кроювання жіночого та дитячого легкого одягу припуски становлять:
плечовий зрізŒŒ — 1,5–2 см;
боковийŒŒ — 2,5–3 см;
до низу ліфаŒŒ — 2,5–3,5 см;
до верху спідниціŒŒ — 1,5 см;
до вирізу пройми і горловиниŒŒ — 1 см.
3. Техніка безпеки під час розкроювання
Виконання розкроювання виробу.
VIII. Підбиття підсумків заняття
1. Як підготувати тканину для розкроювання?
2. Які способи розкладання тканини?
3. На що звертати увагу під час розкладання лекал?
4. Яких правил техніки безпеки слід дотримуватись під час розкроювання?
IX. Домашнє завдання
Перевірка якості розкроювання.
X. Оцінювання знань учнів
XI. Прибирання робочого місця і приміщення

Додаток
Інформація для поглибленого вивчення колекторних
електродвигунів
Електродвигуни
За способом
отримання обер-
тового магнітного
поля
За видом викорис-
товуваного елек-
тричного струму
За кількістю
фаз
За по-
тужністю
За іншими
ознаками
Колекторні
безколекторні
Постійний
змінний
Одно- або
трифазні
В основі роботи колекторних двигунів лежить фізичне явище втягуван-ŒŒ
ня або виштовхування провідника з електричним струмом у магнітно-
му полі. Щоб провідник зі струмом постійно рухався між полюсами
магніту, йому надають форму рамки, на обидва боки якої магніт буде
діяти одночасно, але в протилежних напрямках: одну сторону рамки
втягувати, а іншу виштовхувати. Через півоберта рамка зупиниться.
А щоб вона продовжувала обертатися в тому ж самому напрямку, в цей
момент потрібно змінити напрямок струму в рамці. Для автоматичної
зміни напрямку електричного струму в рамці встановлений спеціаль-
ний перемикач — колектор. Нерухома частина електродвигуна —ста-
тор, який утворює постійне магнітне поле.
Принцип дії колекторного двигуна
Колекторний електродвигун постійного току:
а — загальна будова; б — будова колектора.
а) б)

Електропривод швейної машини:
1ŒŒ — з’єднувальні шнури;
2ŒŒ — шків електродвигуна;
3ŒŒ — ремінь;
4ŒŒ — шків махового колеса;
5ŒŒ — електродвигун;
6ŒŒ — пускорегулювальна педаль.
Промисловість випускає два види швейних машин з електроприводом:
з умонтованим у корпус машини електродвигуном і зйомним електродви-
гуном, який можна встановлювати на будь-яку ручну або ножну швейну
машину.
Швейні машини з електроприводом

Уроки 13–14
Тема. Монтаж виробів. Підготовка виробу до першої
примірки. Правила проведення першої примірки
Мета: вдосконалити знання учнів про послідовність пошиття суцільно-
кроєного плечового виробу без коміра та рукава; розширити знання учнів
про правила проведення першої примірки, навчити усувати дефекти, що
виникли; формувати вміння здійснювати взаємоконтроль під час виконан-
ня практичної роботи.
Обладнання, матеріали, наочність: деталі крою, кравецьке приладдя.
1. Як готують тканину до розкроювання?
2. Як підготувати лекала?
3. Які правила настилання тканини знаєте?
4. Як правильно розкласти викрійку на тканині?
5. Для чого потрібно робити припуски при розкроюванні?
6. Що називають монтажем? (Вибір і з’єднання окремих деталей в єдине
ціле)
7. Із чого він складається? (Із технологічних операцій — сукупність робіт,
які виконує один робітник на одному робочому місці.)
Які технологічні операції ви виконували під час пошиття спідниці передŒŒ
проведенням примірки? Для чого проводиться примірка виробу?
Для того, щоб з’ясувати відповідність плечового виробу фігурі людини,
виконуємо першу примірку. Коли і як її виконують, дізнаємося сьогодні на
уроці.
Знати: послідовність пошиття плечового виробу, правила проведення
першої примірки, способи усунення можливих дефектів.

Вміти: підготувати деталі крою до обробки, а виріб до першої примірки,
усунути дефекти.
1. Послідовність пошиття плечового виробу (скласти план, спираючись
на знання учнями матеріалу попередніх років навчання)
2. Підготовка деталей крою до обробки
Перевірити
наявність де-
талей крою
виконання
прокладних
стібків
прокладання
копіювальних ліній
та контрольних
точок
3. Тимчасове з’єднання деталей
Складається
сколювання
та зметування
виточок
плечових швів
бічних зрізів
заметування
низу виробу
4. Правила проведення першої примірки:
виріб уточнюємо на правому боці;ŒŒ
перевіряємо ширину виробу по лініях грудей, талії, стегон, низу;ŒŒ
уточнюємо положення лінії плеча, горловини, пройми;ŒŒ
перевіряємо напрям і глибину виточок;ŒŒ
якщо виявлено неточності, відмітити їх, перенести на лівий бік ви-ŒŒ
робу;
якщо фігура несиметрична, то примірку слід виконувати і на лівомуŒŒ
боці виробу;
після примірки внести зміни у викрійку.ŒŒ
5. Можливі дефекти і способи їх усунення наведені в таблиці.

Заломи в боковому шві
спинки
Випустити припуск на шов з боку спинки і трохи
зменшити розхил виточки по лінії талії.
Нова лінія
зметування
Нові лінії зметування
Заломи в боковому шві
пілочки
Збільшити розхил бокової виточки і випустити
припуск на шов унизу пілочки.
Нова лінія зметування
Заломи біля пройми на
спинці
Збільшити виточку або посадку тканини по пле-
човому зрізу, трохи забрати тканину в плечовий
шов на спинці з боку пройми.

Заломи на спинці на місці
лопаток
Забрати в плечовий шов зайву тканину по лінії
горловини спинки і плечового шва.
Пройма мала або велика
Трохи випустити тканину з бокового шва (або
забрати в боковий шов). Зробити пройму трохи
глибшою.
Нові лінії
Зрізати
Горловина пілочки широка Зайву тканину забрати в плечовий шов.
Нові
лінії

Горловина пілочки
затягнута
Вирізати горловину трохи більше або випус-
тити запас тканини в плечовому шві
Нова лінія наметки
Зрізати
Ліф широкий по лінії
грудей. Ліф вузький по лінії
грудей
Зайву тканину забрати в бокові шви.
Випустити тканину за рахунок припусків на
бокові шви.
Одна з нових ліній
По лінії горловини
спинки утворилися
заломи
Випустити запас тканини з плечового шва
біля пройми або зробити трохи глибшим виріз
горловини.
Нова лінія

Плечовий шов пере-
ходить від середини плеча
в бік спинки
Випустити припуск тканини по плечовому
зрізу пілочки і забрати зайву тканину по плечово-
му зрізу спинки.
Нові лінії
Пройма пілочки не
прилягає до фігури
Збільшити розхил верхньої виточки.
Нова лінія
Нові лінії
Спинка перетягує
пілочку назад
Підняти спинку по боковому шву, а лінію
талії перенести нижче за рахунок припуску на
шов. Зайву тканину по лінії пройми зрізати.
Зрізати
Нова лінія талії

VIII. Формування умінь та навичок
Практична робота (бажано виконувати роботу в парах)
Підготовка деталей крою до обробки та виробу до першої примірки:
б) правила техніки безпеки під час виконання ручних робіт;
в) самостійне виконання практичної роботи;
г) контроль з боку вчителя з метою виявлення прогалин у знаннях та
уміннях учнів;
г) поточний інструктаж;
е) самоконтроль і взаємоконтроль учнів;
ж) підбиття підсумків практичної роботи.
1. Чим відрізняється послідовність пошиття спідниці від послідовності
пошиття плечового виробу?
2. Які правила проведення першої примірки?
3. Які дефекти ви виявили під час проведення примірки? Які способи
усунення використали?
4. Які технологічні операції виконували, готуючи виріб до примірки?
5. Назвіть правила техніки безпеки під час проведення практичної ро-
боти.
Х. Оцінювання роботи учнів на уроці
ХІ. Прибирання робочих місць та приміщення
Уроки 15–16
Тема. Обробка горловини, пройм, виточок, бічних та плечо-
вих зрізів
Мета: розширити знання учнів про обробку плечових і бічних зрізів;
вдосконалювати навички обробки виточок; розвивати вміння застосову-
вати знання, отримані в попередні роки навчання на практиці; сприяти
вихованню дбайливого, шанобливого ставлення до своєї праці.
Обладнання, матеріали, наочність: швейний виріб, швацьке приладдя,
інструкційні картки, ілюстрації журналів мод.

ІІ. Актуалізація опорних знань (спираючись на знання і вміння,
які учні отримали в 7 класі)
Згадайте, як правильно зметувати і зшивати виточки на спідниці?ŒŒ
Як зшивати бічні шви?ŒŒ
Які операції волого-теплової обробки використовували?ŒŒ
Уважно подивіться на наш плечовий виріб. Які зрізи ми іще не вміємоŒŒ
обробляти? Що ви запропонуєте?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Знати: технологію обробки виточок, горловини і пройми, бічних та
плечових зрізів.
Вміти: виконати обробку, дотримуючись правил техніки безпеки.
1. Обробка виточок
Види виточок
нагрудні
зметують
від вузької
до широкої
частини,
зшивають від
широкої до
вузької, зво-
дячи строчку
нанівець
ліктьові
зшивають від
краю деталі,
починаючи
від зрізів, за-
прасовують до
низу рукава
плечові
обробляють
як нагрудні,
запрасовують
у бік середини
деталі
талієві
обробляють
як нагрудні,
запрасовують
до середини
переду і спин-
ки

2. Види зрізів та їх обробка:
Зрізи
прямі
(поздовжні і поперечні)
овальнікосі
а) визначити місця і розмір припосадки (при зшиванні на швейній
машинці деталь, яку треба припосадити більше, кладуть завжди униз);
б) щоб не розтягувалися під час пошиття деталі по косих зрізах, їх спо-
чатку зметують, рівномірно припосаджуючи по всій довжині, а потім
зшивають і прасують;
в) плечові зрізи зметують з боку спинки, припосаджуючи, а зшивають
з боку переду і запрасовують або розпрасовують;
г) бічні зрізи зшивають з боку переду, розпрасовують.
3. Обробка вирізу горловини у сукні без коміра:
а) моделювання вирізу горловини;
Моделювання вирізу горловини
Форма
вирізу
горлови-
ни
Малюнок
Нанесення
ліній на ви-
крійці переду
Нанесення
ліній на викрійці
спинки
Примітки
Круглий 3
3–4
3
3 Заштриховані
ділянки вирізати
Оваль-
ний
2
1,5
8–10
2
1
Посередині пере-
ду забирають
1,5 см, щоб виріб
при глибокому
вирізі добре при-
лягав до фігури.
Заштриховані
Кутом
10–12
Спинка залиша-
ється без змін.
Заштриховану
ділянку вирізати

Форма
вирізу
горлови-
ни
Малюнок Нанесення
ліній на ви-
крійці переду
Нанесення
ліній на викрійці
спинки
Примітки
Прямо-
кутний
2
7–8
2
а б
2
12
Виріз ростка по
спинці може бути
прямокутним (а)
або круглим (б).
Фігурне
каре
8 7
5
б) обробка вирізу горловини
Підкрійною обшивкою
Обкантувальним швом
а) із відкритим зрізом;
б) із закритим зрізом
Навкісною
обшивкою
Спинка Перед
Обшивка
Обшивка
4
4
4
4
4
4 4
4
а)
б)
Згин
Згин
Обшивка спинки
Обшивка переду
1,5
0,7
1
1,5
0,7
1
а) овальний виріз
Спинка Перед
Обшивка
Обшивка
3
3
3
3
3
3
3
3

Згин
0,7
0,7
1,5
1,5
1
1
Згин
б) виріз кутом
Обшивка Обшивка
4
4
4
4
4
4
Спинка
Перед
Згин
Згин
1,5
0,7
1
1,5
0,7
1
в) виріз каре
4. Обробка пройм плечового виробу (вибір способу обробки горловини
та пройм виробу визначається особливостями фасону, обраним оздо-
бленням)
Обробити горловину та пройму плечового виробу:
а) аналіз практичної роботи;
б) техніка безпеки під час виконання ручних і машинних робіт;
в) самостійне виконання завдань практичної роботи за інструкційними
картками;
г) контроль і корекція з боку вчителя;
г) підбиття підсумків роботи: демонстрація кращих робіт, аналіз недоліків
ті шляхи їх усунення.
VIII. Запитання для закріплення
1. Які бувають виточки? Назвіть способи їх обробки.
2. Що треба пам’ятати при обробці зрізів?
3. Як обробити зрізи, щоб вони не обсипалися?

4. Від чого залежить спосіб обробки горловини та пройм?
5. Як їх можна обробити?
Що нового дізналися і навчилися робити на уроці?ŒŒ
Закінчити обробку, якщо не встигли на уроці.
Уроки 17–18
Тема. Проведення другої примірки. Повузлова обробка
виробу
Мета: навчити учнів проводити другу примірку, застосовувати знання
та вміння про способи обробки на практиці; розвивати навички роботи
на швейному устаткуванні; виховувати старанність, охайність та свідоме
дотримання правил техніки безпеки.
Обладнання, матеріали, наочність: швейний виріб, швацьке приладдя,
інструкційні картки.
1. Від чого залежить вибір способу обробки пройм та горловини?
2. Що ви знаєте про обробку бічних та плечових зрізів?
3. Як обробити виточки?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Скільки примірок проводять при пошитті плечового виробу?ŒŒ
Яке призначення має перша примірка?ŒŒ
Як ви вважаєте, коли і для чого проводять другу примірку?ŒŒ

Після обробки виточок, бічних та плечових зрізів, усунення можливих
дефектів, що виникли під час проведення першої примірки, проводять
другу примірку. Про її призначення ми і дізнаємося сьогодні на уроці.
Знати: послідовність проведення другої примірки, повузлову обробку
виробу.
Вміти: провести другу примірку.
1. Підготовка виробу до другої примірки:
а) обробка виточок;
б) з’єднання бічних та плечових швів;
в) обробка горловини;
г) підготовка оздоблювальних деталей;
г) волого-теплова обробка.
2. Послідовність проведення другої примірки:
а) перевірити правильність обробки бічних та плечових швів, їх напря-
мок;
б) перевірити довжину, напрямок виточок;
в) перевірити прилягання виробу по горловині та проймі;
г) розташування оздоблювальних деталей;
г) перевірити довжину виробу.
1. Виконати другу примірку.
2. Контроль якості повузлової обробки.
1. У чому призначення першої та другої примірок?
2. На що звернули увагу при проведенні другої примірки?
3. Які технологічні операції потрібно виконати для остаточної обробки
виробу?
Х. Оцінювання роботи учнів на уроці
ХІ. Прибирання робочого місця та приміщення

Уроки 19–20
Тема. Остаточна обробка виробу. Контроль якості. ВТО
Мета: розширити знання учнів про обробку виробу; вдосконалювати
навички обробки низу сукні; формувати уміння здійснювати самокон-
троль і взаємоконтроль при оцінці якості пошитого виробу; розвивати
вміння аналізувати свою діяльність.
Обладнання, матеріали, наочність: плечовий виріб, швацьке приладдя,
зразки обробки низу виробів, інструкційні картки.
II. Актуалізація опорних знань
Назвіть відомі вам способи обробки нижнього зрізу.ŒŒ
Від чого залежить спосіб обробки нижнього зрізу?ŒŒ
Чим можна оздобити нижній зріз виробу? (ŒŒ Воланами, оборками)
III. Мотивація навчальної діяльності
Обробка нижнього зрізу виробу залежить від товщини тканини і обси-
пальності її зрізів, від виду нижнього зрізу (він може бути прямим або
закругленим). Сьогодні ми дізнаємося, як можна оздобити нижній зріз.
Знати: види оздоблень, способи обробки нижнього зрізу.
Вміти: виконати остаточну обробку виробу, ВТО, оцінити якість вико-
наної роботи.
Оздоблення прикрашають виріб. Є багато видів оздоблень. Як оздо-ŒŒ
блення часто використовують фурнітуру (ґудзики, змійки, пряжки)
і різні оздоблювальні матеріали (тасьму, шнур, стрічки, мереживо,
шитво). Гарний вид оздоблення вишивка (аплікація, мережка, гладь та
ін.). Особливо часто оздоблення виконують з основної або оздоблю-
вальної тканини. Це оборки, обшивки, волани та ін. Оздобленням є
також оздоблювальні строчки нитками в тон тканини або контрастного
кольору.

1. Види оздоблень
Види оздоблень
постійні
(оздоблення, без
яких виріб не має
закінченого вигляду)
змінні
(оздоблення, без яких виріб
можна носити, але він матиме
скромний вигляд: банти, широкі
пояси, галстуки та ін.)
2. Оздоблення воланами і оборками
Оборками й воланами оздоблюють сукні, блузки, спідниці тощо.
Викроюють їх з основної або оздоблювальної тканини.
ОборкаŒŒ — це смужка тканини, один зріз якої зібраний на зборку
і з’єднаний з виробом. У оборках розрізняють зріз пришивання і від-
літний зріз.
Оборки розкроюють по косій, поперечній і поздовжній нитці. У шов-ŒŒ
кових виробах для оборки, яку призбируватимуть, рекомендується роз-
кроювати косу смужку, а для оборки, яку закладатимуть у складочки, —
поперечну. Довжина оборки залежить від щільності тканини. З тонких
і прозорих тканин довжина має бути в 2 рази більшою від краю деталі
або фасонної лінії, до якої пришиваємо оборку; в щільніших тканинах
у 1,5 рази. Якщо оборки закладаємо в складочки, вони повинні бути
у 3 рази довшими від лінії пришивання.
Волани відрізняються від оборок тим, що вони ширші від оборок
і викроюють їх по колу. Довжина волана по внутрішній лінії кола повинна
дорівнювати довжині лінії його пришивання.
Зріз пришивання
Відлітний зріз

8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр

8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (12)

Similar to 8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр

Similar to 8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (14)

8 труд гусєва_пособ_дев_2008_укр