3. У 2014 -2015 навчальному році педагоги та учні України
працюватимуть за новою програмою , затвердженою
Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 06.06 2012 р. № 664 «Про затвердження навчальних
програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
Творча група вчителів біології Чемеровецького району
Хмельницької області при відділі освіти Чемеровецької РДА
пропонує орієнтовне календарно-тематичне та поурочне
планування навчального матеріалу з додатками , що
вивчаються з курсу « Біологія» 6 клас згідно з державною
програмою за новим Державним стандартом .
Добираючи методи навчання, які забезпечували б
реалізацію цілей біологічної освіти, вчителі творчої групи
надали перевагу методам самостійного здобуття знань, що
спрямовані на реалізацію принципу самонавчання і
саморозвитку особистості. Для ефективного засвоєння знань
пропонуються опорні схеми, таблиці, кросворди, вправи з
елементами інтерактивних технологій, уроки міні-проекти .
Даний комплект рекомендується для
використання вчителями біології. Використання посібника
можливе вчителями природознавства, географії, екології та
керівниками гуртків природничого циклу.
Календарно-тематичне планування
(70 годин – 2 години на тиждень)
3
4. №
з/п
Дата Зміст навчального матеріалу Кількість
годин
Вступ 4
1. Біологія – наука про живу природу. Науки,
що вивчають життя.
1
2. Основні властивості живого. 1
3. Різноманітність життя (на прикладах тварин,
рослин, грибів, бактерій). Поняття про
Віруси.
1
4. Методи вивчення організмів 1
Тема 1. Клітина 10
5. Клітина - одиниця живого 1
6. Історія вивчення клітини 1
7. Лупа. Мікроскоп.
Практична робота № 1. Будова світлового
мікроскопа та робота з
ним.
1
8. Практична робота №2.Виготовлення
мікропрепаратів шкірки луски цибулі та
розгляд її за допомогою оптичного
мікроскопа
1
9. Будова клітини на світлооптичному та
електронно-мікроскопічному рівнях
1
10. Будова рослинної і тваринної клітини 1
11. Надходження речовин у клітину 1
12. Розмноження та ріст клітин. 1
13. Основні положення клітинної теорії 1
14. Підсумковий урок з теми: "Клітина. " 1
Тема 2 . Одноклітинні організми 8+1
15 Евглена зелена, амеба, інфузорія –
одноклітинні тварини ( середовища
існування, процеси життєдіяльності, будова)
1
16 Роль у природі одноклітинних організмів 1
17 Хвороби людини, що викликаються
одноклітинними тваринами ( на прикладі
малярійного плазмодія і дизентерійної амеби)
1
18 Хламідомонада, хлорела- одноклітинні
рослини ( середовища існування, процеси
життєдіяльності, будова, роль у природі)
1
19 Дріжджі – одноклітинні гриби 1
20 Бактерії – найменші одноклітинні організми. 1
4
5. Будова, поширення, розмноження бактерій.
Роль бактерій у природі та значення в житті
людини
21 Роль бактерій в житті людини. Захист міні –
проекту.
1
22 Вольвокс – колоніальний організм. Губка та
ульва
( зелений морський салат) – багатоклітинні
організми
1
23 Урок узагальнення 1
Тема 3 . Рослини 20+1
24 Рослина – живий організм. 1
25 Фотосинтез. Дихання рослин. 1
26 Живлення (мінеральне, повітряне) рослин 1
27 Будова рослини. Клітини рослин 1
28 Тканини рослинного організму . Органи
рослин
1
29 Будова і функції кореня . Типи кореневих
систем . Лабораторна робота № 2 . Корінь і
кореневі системи .
1
30 Пагін . Різноманітність пагонів . Лабораторна
робота № Будова пагона. Будова бруньки
1
31 Стебло – вісь пагона 1
32 Листок. Зовнішня і внутрішня будова листка. 1
33 Міні-проект «Листопад» 1
34 Різноманітність та в видозміни вегетативних
органів Лабораторна робота Будова
цибулини, бульби картоплі, кореневища,
коренеплоду.
1
35 Розмноження рослин: статеве та нестатеве
розмноження
1
36 Вегетативне розмноження рослин.
Дослідницький практикум.
1
37 Узагальнюючий урок. Вегетативні органи
рослин та основні функції рослинного
організму
1
38 Квітка – орган статевого розмноження.
Лабораторна робота Будова квітки.
1
39 Суцвіття. 1
40 Запилення 1
41 Запліднення 1
42 Насінина. Лабораторна робота. Будова 1
5
6. насінини.
43 Плід. Поширення плодів. Лабораторна
робота, будова плода
1
44 Підсумковий урок з теми. 1
Тема 4. Різноманітність рослин 12+1
45 Нижчі спорові рослини.Відділ Водорості.
Загальна характеристика водоростей:
зелених,бурих, червоних,діатомових
1
46 Вищі спорові рослини. Відділ мохоподібні.
Середовище існування. Пристосувальні риси
будови і процесів життєдіяльності.
Різноманітність мохоподібних. Значення
мохоподібних в природі та житті людини.
1
47 Відділи плауноподібні, хвощеподібні,
папоротеподібні. Загальна характеристика,
особливості будови, різноманітність.
Значення в природі
1
48 Відділ Голонасінні. Загальна характеристика
голонасінних
1
49 Відділ Покритонасінні (Квіткові). Загальна
характеристика покритонасінних, їх
класифікація. «Порівняння будови моху,
папоротей та квіткових рослин».
( практична робота №3)
1
50 Сільськогосподарські рослини 1
51 Екологічні групи рослин. 1
52 Життєві форми рослин. 1
53 Розселення рослин у природі. Рослинні
угруповання.
1
54 Значення рослин у природі та житті людини 1
55 Розпізнавання видів кімнатних рослин.
(практична робота №4)
1
56 Як утворився торф і кам’яне вугілля?
(міні – проект)
1
57 Підсумковий урок з теми «Різноманітність
рослин.»
1
Тема 5. Гриби 9
58 Особливості будови грибів: грибна клітина,
грибниця, плодове тіло.
1
59 Особливості живлення грибів 1
60 Розмноження та поширення грибів. 1
6
8. Тема Біологія – наука про живу природу. Науки, що вивчають життя.
Мета: розглянути загальну характеристику науки біології, ознайомити
учнів з основними науками, які вивчають природу ; розвивати вміння
порівнювати, узагальнювати та робити висновки; виховувати бережливе
ставлення до природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, практично – пошукова
діяльність
Терміни та поняття:
Жива природа
Біологія
Зоологія
Анатомія та фізіологія людини
Систематика
Обладнання картки для вправи „ Біологічна мозаїка ” , „ Творча
лабораторія ” , набір карток зеленого та червоного кольору.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Гра „ Давайте познайомимось ”
Вчитель наводить приклад, як у вигляді гри познайомитися з учнями .
наприклад „ Мене звати Тетяна – я талановита” . Кожний учень говорить
своє ім’я і відповідно свою характеристику, тобто яким себе бачить
учень.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Питання для бесіди
1. Що ми відносимо до неживої природи?
2. Що ми відносимо до живої природи?
3. Які природні об’єкти вивчає біологія?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гра „Мікрофон”
Учні за допомогою „мікрофона” самостійно формують позитивну
мотивацію для вивчення. Наприклад „ Дайте відповідь на запитання : „ Що
я буду знати, після цього уроку?”
ІV. Повідомлення теми уроку
План
Біологія – наука про живу природу.
Науки, що вивчають життя.
Зв'язок біології з іншими науками.
Вчені – біологи.
Значення біології в житті людини.
І V. Надання необхідної інформації
8
9. Біологія – наука про живу природу, життя у всіх його проявах.
“біос” – життя, “логос” – учення
Термін “ біологія” запропонували 1802 року
Ж.Б. Ламарк та Г.Т. Тревіранус
Розділи біологічної науки
Назва галузі Що вивчає Коли виникла
Ботаніка Рослини У давні часи
Зоологія Тварин У давні часи
Мікологія Гриби У давні часи
Морфологія Особливості зовнішньої будови живих
організмів
У давні часи
Анатомія Особливості внутрішньої будови живих
організмів
У давні часи
Систематика Класифікацію й номенклатуру живих
організмів
XVIII ст.
Цитологія Клітини живих організмів XVII–XIX ст.
Гістологія Тканини живих організмів XVII–XIX ст.
Фізіологія Життєдіяльність живих організмів XVII–XIX ст.
Ембріологія Розвиток живих організмів XVII–XIX ст.
Мікробіологія Мікроорганізми XVII–XIX ст.
Вірусологія Віруси XIX–ХХ ст
Генетика Спадковість і мінливість живих
організмів
XIX–ХХ ст.
Еволюційна
біологія
Еволюцію живих організмів XIX ст.
Біохімія Хімічні процеси в живих організмах XIX ст.
Біофізика Фізичні процеси в живих організмах ХХ ст.
Радіобіологія Вплив радіації на живі організми ХХ ст.
Космічна
біологія
Життєдіяльність організмів в умовах
космічного простору
ХХ ст.
9
10. Назва галузі Що вивчає Коли виникла
Науки, з якими тісно пов’язана біологія: хімія, медицина, сільське
господарство, лісове господарство, географія, геологія, фізика, математика,
кібернетика, космонавтика, техніка.
Учені, які зробили великий внесок у розвиток біології, - Аристотель,
Теофраст, Гален, К. Лінней, Ж. Кюв’є, Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін, Е. Геккель,
Г. Мендель, Л. Пастер, Д. Й. Івановський, Р. Кох, Т. Морган, І. П. Павлов,
І. М. Сєченов, К. А. Тимірязєв, М. І. Вавилов, Ф. Добжанський, Я.
Флемінг, Дж. Вотсон, Ф. Крік.
Видатні українські вчені-біологи: І. І. Мечников, С. Г. Навашин, В. І.
Вернадський, І. І. Шмальгаузен, О. В. Палладін, М. Ф. Гамалія, Д. К.
Заболотний, О. В. Фомін, М. Г. Холодний.
Фізкультхвилинка
Гра «Комарики»
Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання
комара, потім рухами – його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його
оплесками. Наприклад: «Комарик над головою». Діти плещуть в долоні
над головою. «Комарик біля вуха» тощо.
Інтерактивна вправа
Вправа „ Творча лабораторія”
Клас ділиться на групи. Кожна група шукає відповіді на проблемні
завдання ( Додаток 1 А )
Заповніть схему
Виконайте завдання. Дай відповідь на запитання: ( Додаток 1Б)
1. Що вивчають різні біологічні науки
Наука Предмет вивчення
2. Які біологічні науки виникли одні з перших?
3. Яку роль відіграє біологія у житті людини?
Виконайте завдання
10
Біологія як наука
Предмет вивчення Галузі використання
11. За допомогою підручника дайте визначення біологічним наукам.
VІІ. Рефлексія.
Вправа „Світлофор”
Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають картки.
Зелену – знають відповідь, червону - якщо утруднюються з відповіддю.
( Додаток 1В )
1. Ботаніка – наука про тварин.
2. Біологія – наука про живі організми.
3. Анатомія – наука про особливості будови організму.
4. Мікробіологія вивчає гриби.
5. Біос з латинської мови означає ботаніку.
6. Термін « Біологія» в науку ввів Ламарк.
7. Зоологія – наука про тварин.
8. Різноманітність організмів вивчає систематика.
9. Вернацький є українським вченим
10.Біологія тісно пов’язана з хімією.
11.Знання з біології потрібні людині.
12.Мікологія – наука про гриби.
VІІІ. Підсумки уроку.
Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по темі.
Підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми.
Урок 2
Тема Основні властивості живого.
Мета: сформувати знання про основні властивості живих організмів,
показати відмінність живого від неживого; розвивати навички
самоаналізу та оцінювання запропонованої інформації, розвивати творчі
здібності, уміння використовувати комп’ютерні технології , виховувати
бережливе ставлення до природи.
Тип уроку: комбінований.
Методи та форми роботи: бесіда, розповідь, практично – пошукова
діяльність
Терміни та поняття:
Живлення
Дихання
Ріст, розвиток
Розмноження
Обмін речовин
Обладнання:
11
12. Аркуш ватману на якому намальоване дерево
Підручник
Робочий зошит
Маркер
Комп’ютер
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Створення позитивної аури на уроці. Наприклад „ Які ви сьогодні красиві.
Будете ще кращими коли всі разом посміхнетесь мені ”
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Питання для бесіди
1. Що вивчає біологія?
2. Які галузі біології ви знаєте?
3. З якими науками біологія має тісний зв’язок?
4. Які українські вчені зробили суттєвий внесок у розвиток сучасної
біології?
5. Яка галузь біології вивчає класифікацію і номенклатуру живих
організмів?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Гра „Мікрофон”
Учні за допомогою „мікрофона” самостійно формують позитивну
мотивацію для вивчення. Наприклад „ Дайте відповідь на запитання : „ Що
я буду знати, після цього уроку?”
ІV. Повідомлення теми уроку
План
Відмінність живого від неживого
Основні ознаки живого
V. Надання необхідної інформації
Робота з комп”ютером згідно плану
Умови необхідні для життя рослин
Організми володіють рядом ознак і властивостей, які
відрізняють їх від тіл неживої природи: наявність у їх складі
органічних речовин, живлення, дихання, ріст, розвиток,
12
13. розмноження, подразливість, здатність до саморегуляції. При
характеристиці організму не можна брати за основу якусь одну ознаку, а
потрібно враховувати весь їх комплекс. Якщо описувати лише за однією
ознакою, то деякі тіла неживої природи можна віднести до живих
організмів. Наприклад, ростуть кристали, при горінні, як і при диханні
використовується кисень, а виділяється вуглекислий газ.
V І. Фізкультхвилинка
Гра «Зайчик»
Учні присідають біля своїх парт. На слова вчителя: «Сірий зайчик сів і
жде, спритно вушками пряде», вихованці приклавши кисті до вух, то
розгинають, то згинають їх. Потім класовод пропонує «зайчикам» ніжки
погріти:
Зимно зайчику стояти,
Треба трошки пострибать:
Скік-скік,скік-скік, скік-скік.
Треба трошки пострибать,
Пострибавши відпочить.
«Зайчики» займають місце за партою.
VІІ.Інтерактивна вправа
Розв’язування проблемних запитань.
1. Які ознаки властиві живим організмам?
2. Якщо проростаюче насіння перевернути коренем вверх, а
стеблом вниз, то через деякий час стебло вигнеться вверх, а
корінь - вниз, тобто вони займуть нормальне для себе
положення. Поясніть це явище.
3. Доведіть, що рослини і тварини - живі організми.
4. Проведіть спостереження за рухом рослин. Для цього поставте
кімнатну рослину на яскраве світло і спостерігайте, як зміняться
стебла і листки через кілька днів.
Вправа „ Дерево рішень”
На базі вивченого матеріалу колективно учні пропонують варіанти
розв”язання проблеми та будують „дерево рішень”.
VІІІ. Підсумки уроку . Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал підручника по даній темі.
Підготувати повідомлення про Карла Ліннея.
13
14. Урок 3
Тема Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів,
бактерій). Поняття про Віруси.
Мета: ознайомити учнів із поняттям різноманітність живих організмів та
дати уявлення про віруси , розвивати спостережливість , науковий
інтерес; виховувати почуття відповідальності за оточуючий світ.
Обладнання:
Підручник
Робочий зошит
Маркер
Комп’ютер
Тип уроку : комбінований
Методи і форми проведення : вправа “Ковпак”, словесні , інтерактивні .
Терміни та поняття: Рослини, тварини, гриби, мікроорганізми, віруси,
систематика, таксон
Хід уроку
І. Організація класу.
Вправа “ Ковпак”.
Вчитель вимовляє такий текст : “Ковпак мій трикутний . Трикутний
мій ковпак . А якщо не трикутний то це не мій ковпак.” Потім пропонує
замість слова “ковпак”всім двічі , відповідно до кількості складів у
слові , ледве поплескавши себе по голові . А саме слово не вимовляти .
Всі за вчителем слідом проробляють це . Потім вчитель пропонує
замінити наступне слово “мій” і т. д.
Результат : загальний піднесений настрій.
ІІ. Актуалізація опорних знань :
ІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Життя й наукові досягнення Карла Ліннея.
( Додаток 3А )
ІY. Повідомлення теми і мети уроку .
План
14
15. Систематика як наука
Царства живої природи
Y. Надання необхідної інформації :
На нашій планеті існує більше мільйона видів живих організмів. Для
того щоб орієнтуватися в цьому розмаїтті, учені розподіляють живі
організми по групах, які називаються таксонами.
Таксон — це група об’єктів органічного світу, пов’язана спільністю ознак
і властивостей, що дають підставу для об’єднання цих об’єктів у певну
систематичну категорію.
Існує кілька систем поділу живих організмів на окремі таксони. Системи
організмів, які ґрунтуються на спільності походження груп, що входять
до них, називаються природними. А системи, які ґрунтуються на деяких
загальних рисах і не враховують спільності походження,— штучними.
Основні принципи систематики рослин
Основні систематичні категорії ввів у науку шведський учений Карл
Лінней. Найдрібнішою основною систематичною категорією живих
організмів є вид (видова назва складається з двох латинських слів, перше
з яких є назвою роду, а друге — видовим епітетом). Близькі види
об’єднуються в роди, а роди — у родини. Близькі родини рослин
об’єднуються в порядки (у тварин — у ряди), а порядки складають клас.
Класи рослин об’єднуються у відділ (у тварин — у тип). Сукупність усіх
відділів і складає царство Рослини. Сукупність усіх типів складає царство
Тварини. Усього в межах шкільної програми вивчаються п’ять царств
живої природи.
Порівняльна характеристика царств живих організмів,
які розглядаються в межах шкільної програми
Царство Які
організми
включає
Особливості будови й життєдіяльності
Віруси Віруси Неклітинна форма життя. Можуть розмножуватися
тільки в клітинах інших організмів
Дроб’янки Бактерії,
ціанобактерії
У клітинах немає ядра. Відрізняються значним
різноманіттям біохімічних процесів у клітинах
Гриби Гриби У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини поглинають з навколишнього
середовища через поверхню тіла. Потрібні для
організму сполуки синтезують за рахунок готових
органічних речовин
15
16. Царство Які
організми
включає
Особливості будови й життєдіяльності
Рослини Водорості,
вищі спорові
рослини,
насінні
рослини
У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини споживають із навколишнього
середовища з допомогою травної системи. Потрібні
для організму сполуки синтезують з неорганічних
речовин, використовуючи енергію світла
Тварини Найпростіші,
безхребетні
тварини,
хребетні
тварини
У клітинах є ядра. Необхідні для життя
речовини поглинають з навколишнього
середовища через поверхню тіла. Потрібні для
організму сполуки синтезують за рахунок готових
органічних речовин
YІ. Фізкультхвилинка
Гра «Косар»
Встати з-за парт, випростатися, ноги нарізно, руки перед собою.
Повертаючись ліворуч і праворуч, робити широкі рухи руками («раз» і
«два»), ніби косячи траву. Дихання вільне. (Виконувати у середньому
темпі 5-6 разів)
VII. Інтерактивна вправа
Робота в групах. ( Додаток 3Б)
Дайте характеристику одному з царств живої природи.
16
17. Описати до якого царства належить даний організм.
YІІI. Рефлексія :
Дати відповіді на питання
Який учений заклав основи сучасної систематики?
Що таке таксон?
Яка систематична категорія є найдрібнішою?
Які царства живих організмів ви знаєте?
IX. Підсумок уроку.
Вправа “Плутанина “
( Записати одне слово-асоціацію з сьогоднішнім уроком . )
Х. Оцінювання навчальних досягнень . Домашнє завдання
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів .
2. Д.з. : Опрацювати відповідний матеріал підручника .
3. Складіть тестові завдання до теми.
Урок 4
Тема Методи вивчення організмів
Мета : ознайомити учнів із методами біологічних досліджень; розвивати
логічне мислення , вміння робити висновки ; виховувати почуття
господаря , дбайливість .
Тип уроку : комбінований
Методи і форми проведення: словесні , інтерактивні , проблемно –
пошукові .
Терміни та поняття : спостереження, порівняння, експеримент.
Хід уроку
І. Організація класу .
( Вправа – розвантаження : Учні заплющують очі . Звучить мелодія.
Вчитель говорить слова : “ Я прийшов до школи вчитись . Треба бути
17
18. уважним . Треба бути спокійним . Навколо мене друзі . Всі вони мене
люблять . Сонячний промінчик торкається моїх очей і я прокидаюся .”)
ІІ. Актуалізація опорних знань :
Виконати тест ( Додаток 4А )
Завдання з вибором однієї правильної відповіді
1. Позначте компоненти середовища життя (існування) живих організмів,
А Чинники неживої природи;
Б інші живі організми;
В чинники неживої природи та інші живі організми.
2. Рослина має назву Люпин повзучий. Перше з цих двох слів - де назва:
А виду;
Б роду;
В відділу;
Г царства
3. Позначте одиницю, яка є основною у систематиці.
А Рід;
Б вид;
В клас;
Г відділ;
Д царство.
4. Позначте науку, яка досліджує різноманітність живих організмів нашої
планети.
А Ботаніка;
Б мікробіологія;
В систематика
Завдання з вибором кількох правильних відповідей
5. Позначте науки, що вивчають життя.
А Ботаніка;
Б зоологія;
В математика;
Г мікологія;
Д фізика.
6. Більшість лікарських речовин отримують з:
А рослин, грибів, тварин;
Б продуктів життєдіяльності
бактерій;
В нафти і газу.
7. Позначте середовища існування живих організмів.
А Наземно-повітряне;
Б країна;
В водне;
Г ґрунт;
Д область;
Е самі живі організми.
8. Позначте правильні твердження.
18
19. Наукові назви видів складаються з двох слів.
Класифікувати організм - це визначити його місце в системі органічного
світу.
Біологія вивчає неживу природу.
На Землі є чотири основні середовища життя.
Процеси життєдіяльності організмів вивчає анатомія.
Тип - це найвищий таксон у царстві Рослини.
Завдання на встановлення відповідності
9. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.
1 Група організмів, подібних за будовою, які можуть схрещуватися і
давати плідне потомство.
2 Частина природи, де мешкають організми і звідки вони отримують
поживні речовини.
3 Групи організмів, об'єднані за особливостями будови.
4 Вивчає належність організмів до тієї чи іншої систематичної одиниці.
А Систематичні одиниці
Б Систематика
В Вид
Г Середовище існування
Завдання на встановлення логічної послідовності
10. Установіть логічну послідовність розміщення систематичних одиниць
у системі живої природи.
А Відділ;
Б порядок;
В вид;
Г рід;
Д царство;
Е родина;
Ж клас.
1 2 3 4 5 6 7
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Питання для бесіди
1. Навіщо потрібно досліджувати біологічні об’єкти?
2. Які інструменти використовують учені для дослідження біологічних
об’єктів?
3. Якими методами можна вивчати живі організми?
А
Б
В
Г
19
20. ІV. Повідомлення теми і мети уроку :
План
Практичні методи досліджень
Теоретичні методи досліджень
V. Надання необхідної інформації
Різноманіття методів наукового дослідження біологічних об’єктів
У разі застосування практичних методів дослідження науковці
безпосередньо працюють з об’єктами дослідження, визначаючи їхні
властивості. У ході спостереження дослідники лише реєструють об’єкти,
події і процеси, які відбуваються. Якщо має місце реєстрація окремих
об’єктів, подій або процесів, то використані методи є описовими. Якщо
описується кілька об’єктів, подій або процесів з наступним порівнянням
результатів, то використані методи є порівняльними. Особливим варіантом
порівняльних досліджень можна вважати моніторинг, що проводиться як
серія ідентичних досліджень певних об’єктів через визначені часові
інтервали. У наш час подібні форми досліджень є дуже актуальними.
Сучасні моніторингові дослідження дозволили, наприклад, визначити
темпи зміни навколишнього середовища під впливом людської діяльності.
Якщо дослідники не лише фіксують зміни стану об’єктів дослідження,
але й активно втручаються в події, то використані методи дослідження є
експериментальними. Наприклад, для визначення стійкості нових
хімічних засобів захисту рослин ними обробляють експериментальні
рослини, а потім визначають час, потрібний на видалення з поверхні або
тканин рослини діючої речовини.
20
21. Теоретичні методи дослідження не передбачають безпосередньої роботи
з об’єктами вивчення. У сучасній науці велике значення має математична
обробка результатів, отриманих у ході практичних досліджень. Вона
дозволяє виявити закономірні зміни об’єктів під впливом певних факторів
і відокремити їх від випадкових відхилень, які виникають у ході
дослідження. Моделювання біологічних об’єктів зазвичай здійснюється з
допомогою комп’ютерних технологій і широко використовується для
прогнозування напрямків майбутніх змін біологічних систем під впливом
тих або інших факторів.
Для проведення біологічних досліджень широко використовують
різноманітні прилади й реактиви.
VI. Фізкультхвилинка
Я намалюю зайчика для вас – раз. Роблять колові рухи руками над
головою.
Це у нього, бачите, голова – два. Руки кладуть на голову.
Це у нього вуха догори – три. Піднімають руки вгору до вух.
Це стирчить у нього хвостик сірий – чотири. Повертають тулуб
праворуч, ліворуч.
Це очиці весело говорять – п’ять. Прикладають руки до очей.
Ротик, зубки – хай моркву їсть –шість. Імітують жування моркви зайцем.
Шубка тепла хутряна на нім – сім. Плещуть в долоні.
Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім. Підскакують на
місці.
Ще навколо посаджу дерев я – дев’ять. Садять дерева,
притоптують ямки.
І хай сонце сяє з піднебесся – десять. Піднімаються на
носках, руки вгору
VІІ. Інтерактивна вправа ( Робота в групах ):
( Додаток 4Б)
1 група
З’єднайте стрілками методи досліджень у біології та предмети її
вивчення:
21
22. 2 група
Які методи наукового дослідження використовують для вивчення
біологічних об’єктів?
3 група
Чим відрізняються описові та експериментальні методи дослідження?
4 група
Навіщо потрібні теоретичні методи дослідження?
VІІІ. Рефлексія .
Вправа “ Мої враження від уроку “
ІХ. Оцінювання навчальних досягнень. Домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д.з. – Опрацювати відповідний матеріал підручника .
Урок 5
Тема Клітина - одиниця живого.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів,
ознайомити учнів із загальним планом будови клітин; розвивати
практичні вміння працювати з підручником ; виховувати
акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини»
Тип уроку: засвоєння нових знань
мікроскопія
спостереження
вимірювання
зважування
збір гербарію
електронна
мікроскопія
склад рослинного покриву
зовнішня будова листка
урожайність пшениці
початок цвітіння конвалії
внутрішня будова листка
будова вірусу
22
23. Методи і прийоми: тестова перевірка, вправа “Карусель”, графічний
диктант.
Терміни та поняття: оболонка, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро,
органели, вакуоля, пластиди.
Хід уроку
І. Організація класу.
Шановні учні! Придивіться один до одного. Які ви всі різні! Кожен із вас
відрізняється зростом, рисами обличчя, кольором шкіри, очей. Та є між
вами ще одна відмінність – це настрій.
Перш ніж розпочати урок, з”ясуємо, з яким настроєм ви прийшли на
сьогоднішнє заняття.
У кожного з вас на робочому столі знаходяться картки , на яких
зображено контури людського обличчя. Домалюйте, будь-ласка, контур
рота, який відповідає теперішньому вашому настрою:
Хороший настрій
Нормальний настрій
Поганий настрій
А тепер покажіть ці обличчя мені . Як бачимо, хоча ви і знаходитеся в
однакових умовах, але кожен з вас має різний настрій. Тож давайте
посміхнемось один одному, змінимо свій настрій на хороший.
ІІ. Актуалізація опорних знань:
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Розгадайте ребус
( Ключова фраза : Цитологія – наука про клітину )
ІV . Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Клітина – основна одиниця живого.
- Різноманітність клітин
- Загальний план будови клітини.
V. Надання необхідної інформації: ( Пояснення вчителя з
використанням комп”ютера)
Основні частини клітини Будова і функції
1. Оболонка Обмежує її вміст , захищає її від
несприятливих впливів довкілля
2. Цитоплазма Містяться органели
5. Ядро Носій спадкової інформації
VІ. Інтерактивна вправа “ Карусель”:
( Клас об’єднується в 2 ланки , у кожній з яких утворюються пари ( 2ряди
парт та пари учнів , що сидять за однією партою.) Склад ланок є постійним
, пари змінні , з одного боку ряду діти сидять на своїх місцях , а з іншого
23
24. пересідають , рухаючись уздовж ряду. Ланки отримують однаковий пакет
завдань , а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах
разом обговорюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У
новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони
оволоділи під час роботи у першій парі . Вправа продовжується до тих пір ,
доки не утворяться початкові пари.)
Завдання для ланок: “Будова і функції основних частин рослинної
клітини”:
1 пара - будова і функції оболонки
2 пара - будова і функції цитоплазми
3 пара - будова і функції ядра
VІІ. Рефлексія ( Додаток 5А)
1. Графічний диктант.
(Поставити знак + , якщо твердження правильне, знак - , якщо “ ні”).
1) Цитологія – наука про будову і функції клітини.
2) Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.
3) Усі організми мають клітинну будову.
4) Ззовні клітина оточена мембраною.
5) Всередині клітина заповнена цитоплазмою.
6) У всіх рослинних організмів клітини мають ядро .
7) Цитоплазма складається з води ( близько 80 ), органічних та
неорганічних сполук.
8) У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь
організм в цілому.
VІІІ. Підсумок уроку.
Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”
ІХ. Оцінювання і домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
3. Підготувати повідомлення про вчених, які внесли
вагомий слід в розвиток вчення про клітину.
Урок 6
Тема Історія вивчення клітини.
Мета : ознайомити учнів із загальними етапами історії
вивчення клітини, познайомити з вченими, які внесли вагомий внесок в
розвиток вчення про клітину; розвивати вміння аналізувати, порівнювати,
робити висновки;
виховувати товариськість, вміння працювати в парі.
Обладнання портрети вчених
Тип уроку: комбінований
24
25. Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: клітина
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань: ( Додаток 6А)
Підпишіть малюнок.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Історія вивчення клітини
- Електронна мікроскопія
V. Надання необхідної інформації:
Історія вивчення мікроскопічних організмів з допомогою мікроскопу
починається з 1590 року, коли в Голландії брати Янсени
сконструювали прилад зі збільшувальних скелець, а в 1665 р.
англійський фізик Р. Гук сконструював перший мікроскоп і
побачив клітини корку. У 1680 році голландський учений
Антоні ван Левенгук уперше побачив одноклітинні істоти в
краплині води. Виготовлені Левенгуком мікроскопи були
найдосконалішими на той час, вони збільшували об’єкт у 160–
300 разів.
Однак на початку XX ст. можливості світлового мікроскопа були вичерпані.
Його перевершив електронний мікроскоп, який був винайдений у 1931 році.
25
26. В електронних мікроскопах світлові промені замінює струмінь електронів.
Існують трансмісійні та скануючі електронні мікроскопи, які здатні
збільшувати об’єкт у 2–3 тис. разів.
Історія вивчення клітини.
Рік Учений Внесок у вивчення клітини
1665 Р.Гук Розглядаючи зріз корка, виявив комірки,
які назвав "клітинами"
1674 А.Левенгук Відкрив бактерії та найпростіші
1676 А.Левенгук Описав пластиди та хроматофори
1677 А.Левенгук Уперше побачив сперматозоїд людини
1831 Р.Броун Відкрив клітинне ядро. Описав ядро
рослинної клітини
1839 Т.Шванн,
М.Шлейден
Сформулювали основні положення
клітинної теорії
1858 Р.Вірхов Доповнив клітинну теорію положенням
"кожна клітина з клітини"
VI . Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки – раз!
На носках стоїть весь клас,
Два присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
26
27. Може вже відпочивати.
VІІ. Інтерактивна вправа
"Пошук інформації". (Учні працюють в малих творчих групах. Кожна
група отримує завдання, відповідь на яке можна знайти в довідковій
літературі, підручнику.
Завдання для груп.
І група – світлова мікроскопія;
ІІ група – електронна мікроскопія;
ІІІ група – метод мічених атомів;
ІV група – метод мікрохірургії.
( Додаток 6 Б)
Заповнення таблиці.
Методи цитологічних досліджень.
Методи цитологічних досліджень Сутність методу
VІІІ. Підсумок уроку.
Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”
ІХ. Оцінювання і домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень
учнів.
2. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
Скласти казку “Подорож рослинною клітиною”
Урок 7
Тема Лупа. Мікроскоп. Практична робота № 1. Будова
світлового мікроскопа та робота з ним.
Мета : познайомити учнів із призначенням і будовою
збільшувальних приладів, з будовою рослинної клітини; розглянути
основні її частини у світловий мікроскоп; розвивати вміння працювати з
27
28. збільшуваними приладами, виховувати почуття бережливого ставлення
до шкільного майна.
Обладнання й матеріали: мікроскоп біологічний, збільшувальні
скельця, лупа, предметні й покривні скельця.
Тип уроку: комбінований
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: лупа,збільшення, окуляр, тубус, предметний столик,
мікропрепарат, об’єктив.
Хід уроку
І. Організація класу.
Вправа "Оригінальне вітання".
ІІ. Актуалізація опорних знань:
1. Метод "Інтелектуальна розминка".
1. Назвіть науку, що вивчає клітини.
2. Чи можна клітину побачити неозброєним оком?
3. У якому столітті вперше побачили клітини під мікроскопом?
4. Для чого використовують світлові мікроскопи?
5. Які ще використовують методи дослідження під час вивчення
клітин?
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Лупа. Правила роботи.
- Мікроскоп. Правила роботи.
ІY. Надання необхідної інформації:
Y. Інтерактивна вправа
Практична робота № 1. Будова світлового мікроскопа та
робота з
ним.
Мета: познайомитися з будовою збільшувальних приладів;
відпрацювати послідовність дій у процесі роботи з мікроскопом,
вивчення постійних та тимчасових мікропрепаратів; з'ясувати функції
кожної частини мікроскопа. Обладнання та матеріали: лупа, світловий
шкільний мікроскоп, інструкція щодо роботи з мікроскопом, підручник.
Хід роботи: 1. Розгляньте ручну лупу. Ознайомтесь з правилами
користування нею.
2. Вивчіть мікроскоп. Знайдіть тубус, окуляр та об'єктив, штатив із пред-
метним столиком та дзеркалом, гвинти, діафрагму. З'ясуйте значення
кожної частини.
28
29. 3. Підпишіть зображені на малюнку частини мікроскопа.
( Додаток 7А )
4. Визначте, у скільки разів збільшує мікроскоп за формулою:
X мікроскопа = X окуляра х X об'єктива.
5. Прочитавши інструкцію, відпрацюйте послідовність дій під час робот з
мікроскопом та постійним мікропрепаратом.
6. У висновку замість крапок проставте назви частин мікроскопа, функц!
яких
вказано.
ВИСНОВОК: Головними частинами збільшувальних приладів є
........................................................................................................................................................
Мікроскоп — більш ефективний прилад. На штативі кріпиться ..
що з'єднує дві групи лінз - об'єктив та ..........................
Розглядуваний об'єкт (мікропрепарат) розміщується на ...
Уловлює та спрямовує світло в отвір предметного столика
Щоб знайти об'єкт у полі зору та зробити зображення чітким, положення
тубуса регулюють............................................................................. Під
предметним столиком міститься......................................................................., що
регулює потік світла, яке надходить. Мій мікроскоп збільшує у .................. разів.
VI.
Фізкультхвилинка
29
30. «Вправні пальці». Школяр пересуває пальці по ручці зверху вниз чи знизу
вгору шляхом хапання пальцями, що беруть участь під час письма. Дитина
намагається втримати ручку від падіння
YІІ. Рефлексія ( Додаток 7 А)
КРОСВОРД "МІКРОСКОП ( Додаток 7 Б )
По горизонталі:
1— трубка, в яку вставлено головні частини
мікроскопа;
2— частина мікроскопа, до якої, серед іншого,
кріпиться предметний столик;
3 — один із типів сучасних мікроскопів.
По вертикалі:
4 — одна з головних частин мікроскопа;
5 — один із типів сучасних мікроскопів.
YІІІ. Оцінювання і домашнє завдання.
3. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
4. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
Урок 8
Тема Практична робота №2.Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски
цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа.
Мета: сформувати практичні уміння використовувати набуті знання на
практиці , виробити вміння виготовляти тимчасові мікропрепарати;
закріпити вміння користуватися мікроскопом ; виховувати почуття
бережливості до шкільного майна.
Тип уроку: формування вмінь і навичок
Методи та форми роботи: наочні, словесні, елементи інтерактивних
технологій.
Терміни та поняття: предметне та накривне скельце, препарувальна
голка, клатина.
Обладнання інструкція з ТБ при роботі з мікроскопом, при виготовленні
тимчасових мікропрепаратів.
Хід уроку.
І. Організаційних момент.
Психологічний тренінг.
Очікування від уроку.
30
31. ІІ. Актуалізація опорних знань.
Цифровий диктант на тему "Збільшувальні прилади".
( Додаток 8А)
Запитання:
І Як називаються дрібні пухирці м'якоті перестиглого кавуна, видимі за
допомогою лупи?
2. У скільки разів збільшує ручна лупа?
3. Яка частина лупи є головною?
4. На чому закріплений тубус мікроскопа?
5. Як називається частина мікроскопа, на якій закріплюють об'єкт для
дослідження?
6. Чим вловлюють світло, щоб просвітити об'єкт?
7. Який прилад ви використовували для розгляду клітин шкірочки
цибулі?
8. Що є головною частиною мікроскопа?
9. У яку частину мікроскопа вставлені збільшувальні лінзи?
10. Як називається система лінз, яка розміщена на верхівці тубуса? П.
Як називається система лінз, які направлені на предмет, що
розглядається?
11Як називається деталь мікроскопа, за допомогою якої піднімають і опускають тубус?
12. Як називається тонкий зріз об'єкта, який розглядають під мікроскопом?
14. Як правильно встановити мікроскоп на робочому столі?
15. Чим закріплюють предметне скельце на предметному столику?
16. Куди потрібно прибрати мікроскоп після роботи?
Код
1. Клітини.
2.Від 2 до 20 разів.
3.Збільшувальне скло
4.Мікроскоп.
5.Штатив.
6.Предметний столик.
7.Збільшувальні лінзи.
8.Дзеркало.
9.Гвинт.
10. Окуляр.
11. Тубус.
12. Мікропрепарат.
13. Штативом до себе.
14. Об'єктив.
15. Футляр.
16. Затискачі.
31
32. ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
(Монітор комп’ютера)..
ІV. Фізкультхвилинка
«Знайома Лисичка». Вчитель промовляє текст віршика, діти виконують
рухи, що зазначені в дужках.
У знайомої Лисички чудернацька, друзі, звичка: (кисті рук рухаються
зліва направо, справа наліво)
хоче їсти (виконують дії вправи «Пташеня відкриває ротика»).
хоче спати (кисті рук з'єднуються),
хоче вранці танцювати (пальці рук імітують швидкі кроки
V. Інтерактивна вправа.
Виконання практичної роботи
ТЕМА: ВИГОТОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВОГО МІКРОПРЕПАРАТУ
Мета: навчитися самостійно виготовляти мікропрепарат та ознайомитися з будовою
клітини за допомогою світлового мікроскопа.
Обладнання та матеріали: мікроскоп, препарувальний набір, предметне та покривне
стекла, розчин йоду, піпетка, фільтрувальний папір, вода, луска цибулини цибулі (со-
ковита), підручник.
Хід роботи: 1. Розгляньте на малюнку в підручнику послідовність
приготування тимчасового мікропрепарату.
2.Піпеткою нанесіть 1—2 краплі води на предметне скло.
3. З допомогою препарувальної голки обережно зніміть
шматочок прозорої епідерми з внутрішньої поверхні луски цибулі.
Покладіть його у краплю води й розправте кінчиком голки.
4. Зафарбуйте мікропрепарат розчином йоду. Для цього
нанесіть на предметне скло поруч з об'єктом краплю розчину йоду.
Фільтрувальним папером з іншого боку відтягніть зайвий розчин.
5. Накрийте епідерму покривним склом.
6. Розгляньте підготований препарат за допомогою мікроскопа,
визначивши ступінь збільшення аналізованого об'єкта.
7.Замалюйте 7 — 8 клітин епідерми луски цибулі.
Користуючись підручником, позначте оболонку,
цитоплазму, ядро, вакуолю з клітинним соком.
8. У висновку замість крапок впишіть назви органел та структур,
функції яких зазначено.
9.Ще раз уважно розгляньте мікропрепарат. У висновку дайте
відповіді на запитання: "Чи займає ядро якесь певне місце у клітині
(наприклад, по відношенню до оболонки)?, "Якщо так, то яке; якщо ні, то
яке його положення у різних клітинах і чому?"
ВИСНОВОК: Під мікроскопом добре видно......................................................................................................
що захищає вміст клітини від дії несприятливих умов існування і
зв'язує клітину із зовнішнім середовищем.
У разі забарвлення найбільш темним кольором вирізняється
32
33. ....................................................................................................................................
,
яке є носієм спадкової інформації.
Весь об'єм клітини заповнений напіврідким вмістом —
....................................................................................................................................
,
де розміщується решта органел.
Клітинний сік знаходиться у
....................................................................................................................................
Збільшення мого мікроскопа дорівнює
....................................................................................................................................
Ядро займає
VІ. Рефлексія.
Психорегулюча вправа
- « Заплющіть очі й подумки проглянь весь урок від початку до
кінця. Якщо тобі вдалося все – посміхнись.
VІІ. Підсумок уроку.
Оцінювання і мотивація.
VIII. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріал в підручнику.
Урок 9
Тема Будова клітини на світлооптичному та електронно-мікроскопічному
рівнях.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів, ознайомити
учнів із органелами, які входять до складу клітини та їх функціями;
розвивати практичні вміння працювати з підручником, мікроскопом;
виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини», інструкція при роботі з
мікроскопом.
Тип уроку: комбінований
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: оболонка, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро,
органели, вакуоля, пластиди.
Хід уроку
І. Організація класу.
Психологічний тренінг. "Працюємо разом – досягнемо спільної
мети, тому, що …"
ІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Закінчити речення (біологічний диктант).
33
34. ( Додаток 9А)
1.Клітина - це ... .
2.Розрізняють два основних типи клітин:... .
1.Вперше мертві клітини побачив у... році вчений... за допомогою
сконструйованого ним приладу... .
3.Живі клітини вперше побачив ... у... році.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Оболонка
- Цитоплазма
- Ядро
- Органели
ІY. Надання необхідної інформації:
Основні частини клітини Будова і функції
1. Оболонка Обмежує її вміст , захищає її від
несприятливих впливів довкілля
2. Цитоплазма Містяться органели
3. Пластиди Накопичуються запасні поживні
речовини
4. Вакуолі Підтримують тиск всередині
клітини, сприяють збереженню її
сталої форми
5. Ядро Носій спадкової інформації
6. Клітинні включення Тимчасові утвори
7. Хлоропласти Відбувається фотосинтез
V . Фізкультхвилинка
«Місимо тісто». Дитина по черзі стискає пальці рук у кулаки. Після
цього качає ручку між долонями.
YІ . Інтерактивна вправа “ Карусель”:
Лабораторні дослідження: Будова клітини листка елодеї.
YІІ. Рефлексія
Цифровий диктант на тему "Будова рослинної клітини".
( Додаток 9Б)
Як називається:
1. Група клітин, які мають однакову будову і виконують
однакові функції.
1.Збільшувальний прилад для розгляду будови клітин.
2.Ниткоподібні структури, видимі в ядрі при поділі клітини.
34
35. 3.Безбарвна в'язка жива речовина клітини.
4.Порожнина клітини, заповнена клітинним соком.
5.Щільне тільце, яке знаходиться у цитоплазмі.
6.Назва лабораторного обладнання, на який кладуть об'єкт для
дослідження.
8. Дуже тонка прозора пластинка, якою накривають
YІ. Підсумок уроку.
Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”
YІІ. Оцінювання і домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
Урок 10
Тема Будова рослинної і тваринної клітини.
Мета : формувати знання про подібність та відмінність рослинних та
тваринних клітин;
розвивати вміння порівнювати, аналізувати ;
виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова рослинної клітини», таблиця «Будова
тваринної клітини»
Тип уроку: комбінований
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: рослинна клітина, тваринна клітина.
Хід уроку
І. Організація класу.
«Допоможе дієслово» (Учитель пропонує учням за
допомогою дієслів визначити свій емоційний стан; хвилююся,
сподіваюся, радію, очікую…)
ІІ. Актуалізація опорних знань:
( Додаток 10А)
35
36. Розглянути малюнок. Записати назви органоїдів.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності : Тема «Клітина» є дуже важливою
в біології, адже саме з клітини розпочинається життя! Тому потрібно бути
максимально уважними під час вивчення цієї теми. Але можу вас втішити
тим, що сьогоднішній урок буде дуже цікавим і дещо незвичним - на
ньому ми відвідаємо столиці двох біологічних царств — Тварини і
Рослини.
ІY. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Рослинна клітина
- Тваринна клітина.
Y. Надання необхідної інформації: ( Пояснення вчителя з використанням
комп”ютера)
Уявімо собі, що клітина — це великий мегаполіс зі своїми вулицями,
будинками, дорогами, і розпочнемо екскурсію по тваринній і рослинній
клітинах, які дуже схожі за своєю «архітектурою»та «визначними
місцями». Отже, вивчаємо клітину еукаріотів.
(Пояснює й паралельно показує об’єкти, про які розповідає, на таблицях.
Він також може одна за одною приклеювати на дошку з допомогою
скотчу намальовані органели й до кінця уроку сформувати окремо
рослинну та тваринну клітини.)
Накресліть у зошитах таблицю, яку слід заповнити до кінця уроку:
Основні функції
Мабуть, кожен з вас знає, де знаходиться Велика Китайська
Стіна і з якою метою вона була побудована! Китайці звели її в
IV ст. до н. е. для захисту своєї батьківщини від нападів кочових
народів. Подібну роль у рослинній клітині виконує клітинна
стінка, яка захищає клітину від механічних пошкоджень, а
36
37. також від її надмірного розтягування в разі накопичення води. Вона
побудована, в основному, з целюлози — міцного й водночас еластичного
вуглеводу. Ось чому клітинну стінку також називають целюлозною.
Зверніть увагу, у тваринній клітині вона відсутня! Тут її місце займає
глікокалікс — система вуглеводневих «антен» і «датчиків», які
сприймають подразнення зовнішнього середовища.
Наступний компонент — цитоплазматична мембрана (плазмалема). Вона
утворена подвійним ліпідним шаром, в якому де-не-де трапляються білки.
Плазмалема — це своєрідний кордон із прикордонними пунктами
пропуску, тому її основні функції — бар’єрна та транспортна: потрібні
речовини вона пропускає всередину клітини, непотрібні — ні. Така
властивість називається вибіркова проникність до різних речовин. Як ви
гадаєте, чи може існувати місто без населення? Звичайно ж, ні! Так і
клітина не може жити без цитоплазми. Цитоплазма — це весь живий уміст
клітини окрім органел і ядра. Вона являє собою колоїдний розчин
органічних і мінеральних сполук. Ядро — це Будинок Верховної Ради,
воно видає «закони», за якими живее вся клітина. Отже, ядро керує всіма
процесами обміну речовин. У ньому зберігається і копіюється
найважливіший «документ» — ДНК — генетична інформація клітини.
Ядро оточене ядерною оболонкою, містить ядерний сік (каріоплазму),
ядерця (саме вони керують метаболізмом) і хроматин (з нього
утворюються хромосоми — носії генетичної інформації). Зверніть увагу:
ядро наявне лише в клітинах еукаріотів!
Двомембранні органели
А тепер на хвилинку уявімо собі таку неприємну ситуацію: наше місто
раптово позбавили будь-яких джерел енергії, вимкнули світло,
відключили опалення, усі підприємства й установи не
працюють, навколо панують холод і голод. Чи довго ми
протягнемо? Ні! Нехай краще все залишається так, як є
сьогодні. А сьогодні роль енергетичних станцій у клітині
37
38. виконують мітохондрії — двомембранні органели, в яких окиснюються
поживні речовині. Під час руйнування їх хімічних зв’язків виділяється
енергія, яка одразу використовується на утворення нових фосфатних
зв’язків у молекулі АТФ. Отже, енергія «запаковується» (акумулюється) у
вигляді АТФ, яка може вільно виходити з мітохондрії в цитоплазму й
транспортуватися в місця енергетичних потреб клітини. Також
двомембранними органелами є пластиди, які характерні лише для
рослинних клітин. Вони бувають трьох типів, і тому в нашому «місті»
виконують три ролі:
1) Хромопласти — лако-фарбові комбінати, що дозволяють розмалювати
клітини пелюсток чи інших частин рослини яскравими барвами.
Хромопласти бувають жовті й червоні.
2) Лейкопласти — місцеві гастрономи, в яких запасаються поживні
речовини (крохмаль, олія чи білки), що за потреби використовуються
клітиною. Лейкопласти є безбарвними.
3) Хлоропласти — сонячні батареї, котрі вловлюють енергію Сонця й
використовують її для синтезу клітинного «пального» — глюкози.
Одномембранні органели
Кожен великий мегаполіс повинен поділятися на райони, квартали та
вулиці. У клітині цьому сприяє така одномембранна органела, як
ендоплазматична сітка (ЕПС). Вона, подібно до автомобільних доріг,
забезпечує транспорт речовин, а також ділить цитоплазму на ділянки
(компартменти), в яких відбуваються різноспрямовані обмінні процеси: в
одних — певні речовини синтезуються, в інших — руйнуються. І все це
одночасно.
Наша клітина, як і будь-яке місто на карті світу, на початку свого
існування є маленькою, проте поступово росте й розвивається.
Будівельною компанією в ній є Комплекс Гольджи — одномембранна
органела. Є в клітині й інші одномембранні міхурці — лізосоми з різними
ферментами розпаду всередині. Ніби заводи з переробки відходів, вони
38
39. розщеплюють клітинне «сміття» — непотрібні (а то й шкідливі) речовини
й відпрацьовані органели.
Останніми одномембранними органелами, які ми розглянемо, є вакуолі.
Вони бувають трьох видів:
1) Велика центральна — наявна тільки у рослин і може займати до 90 %
об’єму всієї клітини. Уміст цієї вакуолі називають клітинним соком. У
ньому, як на ярмарку, чого тільки немає: моно- і дисахариди, крохмаль,
амінокислоти й білки, органічні кислоти, неорганічні солі, алкалоїди,
глікозиди, пігменти. Усі ці речовини можуть бути як відкладеними про
запас, так і непотрібними продуктами обміну. Також центральна вакуоля
регулює внутрішньоклітинний тиск, сприяючи тому, щоби клітина не
втрачала воду й не зморщувалася, а рослина не в’яла.
2) Скоротливі вакуолі — трапляються в одноклітинних тваринних
організмах, котрі живуть у водному середовищі. Ці вакуолі виконують
роль водонапірних башт, які викачують зайву воду з клітини назовні. Якби
їх не було, то наші «маленькі звірятка» просто б лопалися, як повітряні
кульки, від високого тиску всередині клітини. Нам відомо, що вода завжди
рухається з місця її високої концентрації в місце низької; а в клітині
завдяки наявності різних
речовин концентрація води менша, ніж у водоймі. Ось чому вода постійно
надходить у клітину й виникає потреба її виводити. Цю функцію
виконують скоротливі вакуолі.
3) Травні вакуолі — клітинні їдальні, характерні для одноклітинних
організмів та для фагоцитів вищих тварин. Містять травні ферменти, які
розщеплюють поживні речовини. Цим вони дещо схожі на лізосоми.
Немембранні органели
Законодавчу гілку в нашому місті представляє ядро, його накази
виконують усі інші компоненти клітини. А яка ж органела повинна взяти
на себе функції
39
40. будинку правосуддя? Це клітинний центр, який забезпечує справедливий і
рівномірний розподіл генетичного «майна» під час поділу клітини. На
жаль, а може, на щастя, у сучасному світі міст на колесах не існує, хіба що
цирк або кочівний циганський табір можна порівняти з невеличким
пересувним селищем. А от мікробіологи знають масу таких «містечок»,
наприклад: сперматозоїд — рухлива клітина, органелою руху в якій є
джгутик; інфузорія-туфелька для пересування в просторі використовує
невеличкі війки, які вкривають її поверхню; амеба звичайна перетікає з
місця на місце з допомогою виростів своєї клітини, що називаються
псевдоподіями, або «несправжніми ніжками». Ми розглянули всі постійні
компоненти клітини. Залишилися лише ті, які час від часу то утворюються,
то зникають,— це включення — склади продовольчих та конфіскованих
товарів у клітині. Це запасні сполуки (краплини жиру, зернятка крохмалю
— у рослин, глікогену — у тварин) чи кінцеві продукти метаболізму
(кришталики солей).
VI . Фізкультхвилинка
«Восьминіг». Учень ставить кисть на парті зап'ястям догори. Виконує рух
кожним пальцем окремо. Вправу виконують протягом 15—20 секунд
кожною рукою окремо, потім — одночасно двома руками (бімануальні
рухи).
YІІ. Інтерактивна вправа ( Додаток 10Б)
Розглянути проблемні запитання.
1. Чим схожі мітохондрії і хлоропласти? Як ви думаєте, чому деякі вчені
вважають, що колись ці органели були бактеріями, які вселилися в
еукаріотичну клітину?
2. Назвіть подібні й відмітні ознаки рослинної і тваринної клітин.
3. Чи можуть фотосинтезувати червоні пелюстки троянди? Чому?
4. Чому одноклітинні тварини мають скоротливі вакуолі, а клітини рослин
— ні? Який компонент рослинної клітини дозволяє їй обходитися без
скоротливих вакуолей?
5. Червоний пігмент коренеплоду буряка міститься у вакуолях клітин, а
оранжевий пігмент моркви — у хромопластах. Поясніть, чому під час
варіння буряка його пігмент яскраво забарвлює воду, а моркви — колір
води практично не змінюється і лише трохи стає жовтуватим?
YІІІ. Підсумок уроку.
Вправа “Мені на уроці було (не)цікаво, тому що …”
40
41. ІХ. Оцінювання і домашнє завдання.
1. Коментоване оцінювання навчальних досягнень учнів.
2. Д.з. Вивчити відповідний матеріал у підручнику.
Урок 11
Тема Надходження речовин у клітину.
Мета : формувати знання про клітинну будову організмів, ознайомити
учнів із загальним планом будови клітин; розвивати практичні вміння
працювати з підручником ; виховувати акуратність, охайність;
Обладнання таблиця «Будова клітини»
Тип уроку: засвоєння нових знань
Методи і прийоми: бесіда, розповідь, практично – пошукова діяльність
Терміни та поняття: оболонка, клітинна мембрана, цитоплазма, ядро,
органели, вакуоля, пластиди.
Хід уроку
І. Організація класу.
Вправа "Я зичу тобі …" (Учні стають в пари і в голос бажають одне
одному успіху, гарного настрою).
ІІ. Актуалізація опорних знань:
Інтелектуальна гра "Ти – мені, я – тобі". Робота в парах.
Взаємоопитування. Взаємооцінка. Корекція.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності :
Відповідь на проблемні питання:
— Чи в усіх клітинах рослини пластиди безбарвні?
— Чи багато пластид у клітині?
— Де вони розташовуються в клітині?
ІY. Повідомлення теми та мети уроку.
План уроку
- Рух речовин в клітині
- Зв'язок між клітинами.
Y. Надання необхідної інформації:
Рух цитоплазми - найбільш доступне для спостереження
життєве явище клітини. На нього вчителеві й потрібно
насамперед звернути увагу учнів. При цьому слід пояснити
значення руху цитоплазми в переміщенні речовин усередині
41
42. клітини та сусідніх клітин. Учням необхідно дати завдання: простежити
у фільмі, в якому напрямку рухається цитоплазма в клітинах, які частини
клітин вона захоплює під час свого руху, розглянути нитки цитоплазми,
що проходять крізь пори оболонки клітини, через які відбувається
взаємозв’язок клітин одна з одною.
VI . Фізкультхвилинка
«Рибка». Дитина ставить долоню ребром на парту і робить хвилеподібні
рухи долонею, яку переміщує у всіх напрямках (праворуч — ліворуч,
вперед — назад, вгору — вниз) на довжину витягнутої руки. Вправу
виконують протягом 15—20 секунд.
YІІ. Інтерактивна вправа
Лабораторні дослідження: Рух цитоплазми в клітинах листка елодеї.
Хід роботи
Нанести на покривне скельце дві краплі води й покласти у воду
невеликий листок елодеї. Закрити листок покривним скельцем так, щоб
не було пухирців повітря. Розглянути препарат у мікроскоп. Що видно
всередині клітини? Розглянути всередині клітин хлоропласти, звернути
увагу на їх розташування уздовж стінок клітини. Освітити яскравою
лампою препарат і через певний час простежити рух хлоропластів
усередині клітини по колу. Зробити припущення, що може їх рухати?
YІІІ. Рефлексія ( Додаток 1А)
Розглянути клітини м'якоті плода кавуна, листка валіснерії, шкірочки
цибулі, листка бегонії. Порівняти їх будову, вказати, у чому їхня
подібність і відмінність.
ІХ. Підсумок уроку.
42
5
З
4
Клітин
а листка
валіснерії
Клітина листка
бегонії
5
З
2
4
Клітина
м'якоті
плода
кавуна
Клітина шкірочки
цибулі
