1. Серія «Мій конспект»
Заснована 2008 року
Харків
Видавнича група «Основа»
2012
Книга скачана с сайта http://e� kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
3. 3
І семестр Клас Дата проведення уроку
Повторення основних питань
курсу хімії 7 класу
Урок 1
Тема. Основні поняття хімії
Цілі уроку: повторити хімічні поняття, що були розглянуті під час ви-
вчення хімії в 7 класі («речовина», «атом», «молекула»,
«йон»,«хімічнийелемент»,«відноснаатомнаймолекулярна
маси», «прості та складні речовини», «хімічна формула»,
«фізичні й хімічні явища», «хімічні рівняння»).
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
Форми роботи: фронтальна бесіда, групова робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
таблиця розчинності, опорні схеми.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
У 7 класі ми познайомилися з основними хімічними поняттями й терміна-
ми, якими користуються в хімії.
Фронтальна бесіда
— Назвіть, перелічіть ці поняття.
Учні з допомогою вчителя називають основні хімічні поняття.
(Речовина, чисті речовини й суміші, прості та складні речовини, атом, мо-
лекула, хімічний елемент, хімічна формула, фізичні й хімічні явища, хімічні
реакції, рівняння хімічних реакцій та ін.)
ІІІ. Узагальнення й систематизація знань
Робота в парах з опорною схемою
Опорна схема 1 «Основні поняття хімії»
Хімія — наука про ____________, їх властивості, перетворення та явища,
що супроводжують ці перетворення.
Речовини — це те, із чого складаються _______________________.
Речовини, що існують у природі, постійно зазнають різних змін.
Явища — різні ______________, що відбуваються з речовинами.
Фізичні явища — це явища, що не супроводжуються перетвореннями одних
речовин на інші (зазвичай змінюється агрегатний стан речовин або їхня форма).
_____________ явища — це явища, у результаті яких з певних речовин
утворюються інші.
Хімічні явища називають ___________________________.
Кожна речовина має суворо визначені властивості.
Речовина — ______________________________________________.
Властивості речовин — це ознаки, що дозволяють відрізнити одні речовини
від інших або встановити подібність між ними.
4. 4
Наведіть приклади: ______________________________________________
Усі речовини, що існують у природі, являють собою сукупність частинок
(атомів, молекул, йонів).
Кожна речовина залежно від умов (температури, тиску) може перебувати
в певному агрегатному стані.
________________ — дрібна електронейтральна хімічно неподільна час-
тинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно за-
рядженої електронної оболонки.
Електрон — одна з елементарних частинок ___________________ зарядом.
Атомне ядро — центральна, позитивно заряджена частина атома, що скла-
дається з нуклонів, зв’язаних між собою ядерними силами.
_________________________ — вид атомів з певним зарядом ядра.
Молекула — найменша частинка _____________________, що характери-
зується його хімічними властивостями.
Склад речовин молекулярної будови прийнято виражати з допомогою хіміч-
них формул.
Хімічна формула — умовний запис ___________________ з допомогою хі-
мічних символів та індексів.
Хімічне рівняння — _______________________ хімічної реакції з допомо-
гою _____________________.
IV. Підбиття підсумків уроку
Учні разом з учителем перевіряють правильність заповнення схем, виправ-
ляють помилки. Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює, заохочує найбільш
активних учнів.
V. Домашнє завдання
Повторити основні хімічні поняття.
5. 5
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 2
Тема. Прості речовини кисень і залізо
Цілі уроку: повторити вивчені відомості про прості речовини — метали
й неметали на прикладі кисню й заліза, їх фізичні та хімічні
властивості; удосконалювати навички складання хімічних
формул і рівнянь.
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.
Форми роботи: групова, індивідуальна.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
картки із завданнями.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Опитування по ланцюжку: учні відповідають на запитання з теми «Основні
поняття хімії» та ставлять своє питання наступному учневі.
ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
На які групи можна поділити всі речовини? (yy На прості й складні)
А на які групи можна поділити прості речовини? (yy На метали й неметали)
За якою ознакою? (yy За фізичними й хімічними властивостями)
Які прості речовини вивчили в 7 класі? (yy Кисень і залізо)
Групова робота
Учні об’єднуються в групи, одержують завдання, заповнюють опорну схему.
Група 1. Оксиген
Хімічний символ — __________
Відносна атомна маса Ar O( )= _______________
Будова атома: +))
Число протонів ___________ р Число електронів __________ e−
Число нейтронів __________ n Валентність _________________
Група 2. Кисень
Тип речовини ____________
Має ____________________ будову.
Хімічна формула _________________
Відносна молекулярна маса Mr O( )= _______________
Фізичні властивості
Розчинність у воді _______________________________
Агрегатний стан ___________ Колір _______________________
Запах ____________________ Смак _______________________
Група 3. Способи одержання кисню
1. Лабораторні способи
Розкладання оксигеновмісних речовин:
KMnO K MnO4 2 4→ + +
H O2 2 → +
KNO KNO3 2→ +
KClO3 → +
H O2 → +
2. Промисловий спосіб
___________________
Поширення в природі:
___________________
6. 6
Група 4. Хімічні властивості кисню
Взаємодія з неМе
C O+ →2 S O+ →2
P O+ →2 N O2 2+ →
Взаємодія з Ме
Mg O+ →2 Li O+ →2
Al O+ →2 Cu O+ →2
Окиснення — це реакція взаємодії ___________________
Горіння — це реакція _______________, що супроводжується виділенням
_______________ і _______________.
Оксиди — складні речовини, що складаються з ___________ елементів,
один з яких _______________.
Група 5. Ферум
Хімічний символ — _____________________
Відносна атомна маса Ar Fe( )= _________________
Будова атома: +))))
Число протонів ___________ р Число електронів _________ e−
Число нейтронів __________ n Валентність ________________
Група 6. Залізо
Тип речовини _____________________
Має ___________________ будову.
Хімічна формула _____________
Фізичні властивості:
Розчинність у воді _____________________
Агрегатний стан ___________ Колір ________________
Запах ____________________ Смак ________________
Специфічні властивості _______________________________
Група 7. Способи одержання заліза
1. Доменне виробництво чавуну.
2. Відновлення заліза зі сполук.
Fe O H2 3 2+ →
Fe O CO3 4 + →
Fe O Al2 3 + →
Fe O C2 3 + →
Поширення в природі: _____________________
Група 8. Хімічні властивості заліза
1. Взаємодія з неметалами.
Fe O+ →2
Fe S+ →
Fe Cl+ →2
2. Взаємодія з кислотами.
Fe HCl+ →
Корозія — це __________________.
Способи захисту від корозії: ________________________.
Учні складають звіт про виконане завдання, по черзі коментують допущені
помилки. Учитель узагальнює відповіді, звертаючи особливу увагу на способи
одержання й хімічні властивості простих речовин.
IV. Підбиття підсумків уроку
Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів.
V. Домашнє завдання
Повторити матеріал про прості речовини — кисень і залізо.
Творче завдання. Навести свої приклади хімічних властивостей кисню й за-
ліза (по два-три рівняння реакцій).
7. 7
І семестр Клас Дата проведення уроку
Тема 1. Кількість речовини. Розрахунки
за хімічними формулами
Урок 3
Тема. Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини.
Стала Авогадро
Цілі уроку: сформувати уявлення учнів про хімічне поняття «кількість
речовини»; показати сутність фізичної величини кількості
речовини; ознайомити з одиницею вимірювання кількості
речовини; увести поняття «моль», «стала Авогадро».
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: розповідь учителя, бесіда.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
Фронтальна бесіда
1) Із чого складаються всі речовини на Землі? (З атомів, молекул, йонів)
2) Наведіть приклади речовин молекулярної та немолекулярної будови.
( I2, Cl2; NaCl, CaF2, алмаз)
3) Вякиходиницяхвимірюютьсярозміриатомів?(нм,тобто 10 9−
м, ra = −
10 14
см
(якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то пропорційно
збільшена людина досягала б зросту близько 7 км))
4) Якою є маса атома? (Це маленька частинка, реальна маса якої оцінюється
величиною порядку 10 1027 26− −
− кг)
5) Скільки молекул води H O2 міститься в краплі води? (Багато, порядку
1023
молекул)
6) А скільки атомів Карбону міститься в діаманті вагою 1 карат?
Розв’язати задачу нам допоможе величина, з якою ми познайомимося на
сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Ще у ХVIII столітті для хімічних обчислень водночас із масою й об’ємом
було введено фізичну величину, яка дозволяла розрахувати кількість структур-
них частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції речовини. Ця величина
одержала назву «кількість речовини».
Кількість речовини — це фізична величина, що показує число структур-
них частинок (атомів, молекул, йонів) у певній порції цієї речовини. Позна-
чається грецькою літерою ν (ню). Одиниця вимірювання кількості речови-
ни — моль.
Відомий італійський учений Амедео Авогадро вивчив і виміряв кількість
речовини для різних речовин. З допомогою спеціальних розрахунків А. Авога-
дро підрахував, що у 12 г вуглецю міститься 6 02 1023
, ⋅ атомів. Таку кількість
речовини взяли за 1 моль.
Подібні розрахунки показали, що:
у 32 г сірки міститьсяyy 6 02 1023
, ⋅ атомів;
у 18 г води міститьсяyy 6 02 1023
, ⋅ молекул.
Ця величина одержала назву «стала Авогадро». Позначається вона
N частинок мольA = ⋅6 02 1023
, , або моль–1. Ця величина не залежить від агре-
гатного стану речовини.
8. 8
Отже, 1 моль — це кількість речовини, що містить стільки ж частинок
(атомів, молекул, йонів), скільки атомів міститься у 12 г вуглецю, тобто
6 02 1023
, ⋅ частинок.
ν =
N
NA
,
де N — число частинок у порції речовини;
NA — стала Авогадро.
IV. Закріплення нового матеріалу (керована практика)
1. Обчисліть кількість речовини в порції води, що містить 12 04 1023
, ⋅ молекул.
Дано:
N H O2
23
12 04 10( )= ⋅, молекул
Розв’язання
ν =
N
NA
ν H O
молекул
молекул
моль2
23
23
12 04 10
6 02 10
2( )=
⋅
⋅
=
,
,
.
ν H O2( )−?
Відповідь: 2 моль.
2. Обчисліть число атомів Феруму в порції заліза кількістю речовини 5 моль.
Дано:
ν(Fe) = 5 моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
N Fe моль атомiв моль атомiв( )= ⋅ ⋅ = ⋅5 6 02 10 30 1 1023 23
, , .
N(Fe) — ?
Відповідь: 30 01 1023
, ⋅ атомів.
V. Підбиття підсумків
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання.
Творче завдання. Обчислити кількість атомів Карбону в діаманті масою
1 карат (1 карат = 0,2 г).
Додаток до уроку 4
Варіант
Формула
речовини
Кількість
речовини
Число
молекул
Число атомів
I K SO2 4
0,5 моль K S O
II NaNO3
1,5 моль Na N O
III Ca OH( )2
0,8 моль Ca Ca H
IV H PO3 4
2 моль H P O
9. 9
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 4
Тема. Обчислення кількості атомів (молекул) у певній кількості
речовини
Цілі уроку: формувати вміння і практичні навички хімічних обчислень
з використанням понять «кількість речовини», «моль»,
«стала Авогадро».
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Форми роботи: керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Тестові завдання (на дошці).
1) Кількість речовини вимірюється в одиницях:
а) моль; б) метр;
в) літр.
2) Число частинок, що міститься у 2 моль:
а) 12 04 1023
, ;⋅ б) 6 02 1023
, ;⋅
в) 3 01 1023
, .⋅
3) В 1 моль вуглекислого газу CO2 міститься:
а) 1 67 1023
, ⋅ молекул; б) 44 молекули;
в) 6 02 1023
, ⋅ молекул.
2. Якою формулою виражається взаємозв’язок між кількістю речовини та ста-
лою Авогадро?
ν =
N
NA
, або N = ⋅ν NA
3. У чому полягає фізичний зміст «кількості речовини»?
ІІІ. Поглиблення знань, формування вмінь і навичок
Керована практика
Задача 1
Обчисліть кількість молекул у 3 моль натрій карбонату Na CO2 3.
Дано:
ν Na CO2 3 3( )= моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
N Na CO моль молекул моль молекул2 3
23 23
3 6 02 10 18 06 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , .
N Na CO моль молекул моль молекул2 3
23 23
3 6 02 10 18 06 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , .
N Na CO2 3( )−?
Відповідь: 18 06 1023
, ⋅ молекул.
Задача 2
Обчисліть кількість атомів Оксигену у 2 моль вуглекислого газу CO2.
Дано:
ν CO2 2( )= моль
Розв’язання
ν ν= ⇒ = ⋅
N
N
N
N
A
A
1) Обчислюємо кількість молекул CO2 :
N CO моль молекул моль молекул2
23 23
2 6 02 10 12 04 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , .
N(O) — ?
2) Одна молекула CO2 містить два атоми Оксигену, отже
ν νO O2
23 23
2 2 12 08 10 24 16 10( )= ⋅ ( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , (атомів).
Відповідь: 24 16 1023
, ⋅ атомів.
10. 10
Задача 3
Обчисліть кількість речовини сульфатної кислоти H SO2 4 у зразку, що міс-
тить 3 01 1023
, ⋅ молекул.
Дано:
N H SO2 4
23
3 01 10( )= ⋅, молекул
Розв’язання
ν=
NA
N
ν H SO
молекул
молекул моль
моль2 4
23
23
3 01 10
6 02 10
0 5( )=
⋅
⋅
=
,
,
, .
ν H SO2 4( )−?
Відповідь: 0,5 моль.
IV. Самостійна робота під керівництвом учителя з картками
Завдання: обчисліть число молекул складної речовини й число атомів кож-
ного хімічного елемента в заданій кількості речовини (див. Додаток до уроку
на с. 8).
Після виконання завдання виписуємо відповіді на дошці, коригуємо.
Складаємо алгоритм розв’язання.
1. Обчислити число молекул складної речовини за формулою N = ⋅ν NA.
2. За хімічною формулою речовини визначити число атомів кожного елемента
в молекулі складної речовини.
3. Обчислити кількість атомів хімічного елемента в заданій кількості речовини.
V. Керована практика. Розвивальне завдання
Обчисліть кількість речовини кисню, що прореагує без залишку із залізом
кількістю речовини 2 моль з утворенням ферум(ІІІ) оксиду.
Для того щоб розв’язати задачу, згадаймо курс хімії 7 класу.
— Що показує рівняння хімічної реакції?
Які речовини взаємодіють між собою (формули речовин).yy
В якому співвідношенні ці речовини взаємодіють одна з одною (коефіцієнтиyy
в рівнянні реакції).
Правило. Кількість речовини будь-яких попарно взятих речовин у рівнянні
реакції співвідносяться як їхні коефіцієнти в рівнянні реакції.
Розв’яжемо задачу.
Дано:
ν(Fe) = 2 моль
Розв’язання
1) Складемо рівняння реакції:
4 3 22 2 3Fe O Fe O+ →
2) Запишемо над рівнянням відомі кількості речовини:
4 3 2
2
2 2 3Fe O Fe O
моль моль
+ →
х
ν O2( )−?
3) За рівнянням хімічної реакції, 4 моль заліза реагують із 3 моль кисню:
4 3 2
4
2
2
3
2 3Fe O Fe O
моль
моль
моль
моль
+ →
х
4) Складемо пропорцію:
2
4 3
=
x
; 4 6x = ; x = 1 5, .
Отже, ν O2 1 5( )= , моль.
Відповідь: 1,5 моль кисню реагують із 2 моль заліза.
VI. Підбиття підсумків
VII. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання.
Творче завдання. В якій кількості речовини ферум(ІІІ) оксиду міститься
18 06 1023
, ⋅ атомів Феруму? Скільки атомів Феруму міститься в такій же кіль-
кості речовини ферум(ІІ) оксиду?
11. 11
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 5
Тема. Молярна маса
Цілі уроку: увести поняття «молярна маса»; ознайомити з одиницею
вимірювання молярної маси речовини; показати фізичний
зміст молярної маси речовини; пояснити взаємозв’язок між
кількістю речовини, масою, молярною масою.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Керована практика. Розв’язання задач
Задача 1
Дано:
N Fe( )= ⋅18 06 1023
, атомів
Розв’язання
1) Оскільки в одній молекулі міститься два
атоми Феруму, то N NFe O Fe2 3 2( )= ( ), тобто
N Fe O2 3
23 23
18 06 10 2 36 12 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , молекул.
ν Fe O2 3( )−?
2) За формулою ν =
N
NA
,
ν Fe O
молекул
молекул моль
моль2 3
23
23
36 12 10
6 02 10
6( )=
⋅
⋅
=
,
,
.
Відповідь: 6 моль.
Задача 2
Дано:
ν(FeО) =
= 1,5 моль
Розв’язання
1) З формули ν =
N
NA
випливає N = ⋅ν NA, тоді
N FeO моль молекул моль молекул( )= ⋅ ⋅ = ⋅1 5 6 02 10 9 03 1023 23
, , , .N(Fe) — ?
2) Оскільки в молекулі FeО одна молекула Феруму, то
N NFe FeO( )= ( )= ⋅9 03 1023
, (атомів).
Відповідь: 9 03 1023
, ⋅ атомів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Скільки важить 1 моль речовини?
В 1 моль міститься 6 02 1023
, ⋅ частинок речовини. Кожна частинка має певну
масу.
Молярна маса — це маса 1 моль речовини, а отже, сумарна маса всіх части-
нок, що входять в 1 моль цієї речовини.
Молярна маса пропорційна масі однієї молекули певної речовини. Тому чис-
лове значення молярної маси дорівнює відносній молекулярній масі для будь-
якої речовини.
Молярна маса — це фізична величина, що дорівнює відношенню маси речо-
вини до відповідної кількості речовини.
Позначається M .m
M
m
m =
ν
.
Одиниці вимірювання:
кг
моль
або
г
моль
.
12. 12
Наприклад, маса 1 моль води дорівнює:
Mr H O2 18( )= а.о.м.;
M
m
m H O
H O
H O
г
моль
г моль2
2
2
18
1
18( )=
( )
( )
= =
ν
.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Знаючи масу речовини, ми можемо обчислити кількість речовини за формулою
ν =
m
Mm
.
Задача 1
Обчисліть кількість речовини кисню в 64 г кисню.
Дано:
m O2 3( )= моль
Розв’язання
З формули ν =
m
Mm
випливає:
ν O
O
O
2
2
2
( )=
( )
( )
m
Mm
.
ν O2( )−?
Mr O а о м2 2 16( )= ⋅ . . .;
Mm O
г
моль
2 32( )= .
Тоді:
ν O
г
г моль
моль2
64
32
2( )= = .
Відповідь: 2 моль.
Задача 2
Обчисліть масу 3 моль карбон(IV) оксиду.
Дано:
ν CO2 3( )= моль
Розв’язання
З формули ν =
m
Mm
випливає:
m MmCO CO CO2 2 2( )= ( )⋅ ( )ν .
m CO2( )−?
Mr CO а о м2 12 2 16 44( )= + ⋅ = . . .;
Mm CO
г
моль
2 44( )= .
Тоді:
m CO моль г моль г2 3 44 132( )= ⋅ = .
Відповідь: 32 г.
V. Самостійна робота з узаємоперевіркою
Обчисліть масу 5 моль:
варіант І: натрій хлориду NaСl;
варіант ІІ: кальцій оксиду СаО.
Після виконання завдання учні обмінюються роботами й перевіряють одне
одного.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на питання, ви-
конати вправи.
Творче завдання (домашня практика)
1. Обчисліть кількість речовини питної соди — натрій гідрогенкарбонату
NaHCO3 в ложці соди масою 42 г.
2. Обчисліть масу 5 моль цукру (сахароза має формулу C H O12 22 11 ).
13. 13
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 6
Тема. Обчислення за хімічними формулами молярної маси й кіль-
кості речовини
Цілі уроку: поглибити уявлення учнів про молярну масу речовини;
навчити використовувати набуті знання для обчислення
за хімічними формулами молярної маси, маси й кількості
речовини.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Форми роботи: керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
картки із завданнями.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Хімічний диктант
1) Скільки атомів Феруму міститься в 1 моль заліза? (6 02 1023
, ⋅ атомів)
2) Молярна маса молекули кисню O2 дорівнює… 32 г моль( )
3) Формула розрахунку кількості речовини за відомою масою речовини.
ν =
m
Mm
4) Стала Авогадро NA дорівнює… 6 02 1023
, ⋅( )частинок моль
5) Одиниці вимірювання молярної маси. (кг/моль або г/моль)
У цей час два учні на дошці наводять розв’язання домашніх задач.
ІІІ. Формування навичок і вмінь
Мета уроку: навчитися здійснювати обчислення за хімічними формулами
з використанням фізичних величин «кількість речовини» й «молярна маса».
Записуємо на дошці формули, що знадобляться для розрахунків у процесі
розв’язання задач:
ν =
N
NA
; ν =
m
Mm
; m M= ⋅ν ; N = ⋅ν NA.
Розв’язання задач. Практика на прикладах
Задача 1
Розрахуйте кількість речовини натрій хлориду (NaСl) масою 117 г.
Дано:
m(NaСl) = 5 моль
Розв’язання
1) Обчислимо молярну масу NaСl:
M NaCl г моль( )= + =23 35 5 58 5, , .
ν NaCl( )−?
2) За формулою ν =
m
Mm
:
ν NaCl
г
г моль
моль( )= =
117
58 5
2
,
.
Відповідь: 2 моль.
Задачі для самостійного розв’язання
Задача 2
Обчисліть масу 5 моль сульфатної кислоти H SO2 4.
14. 14
Дано:
ν H SO2 4 5( )= моль
Розв’язання
1) Обчислимо молярну масу H SO2 4 :
M H SO
г
моль
2 4 98( )= .m H SO2 4( )−?
2) З формули ν =
m
M
випливає:
m M= ⋅ν ,
тоді
m H SO моль г моль г2 4 5 98 490( )= ⋅ = .
Відповідь: 490 г.
Задача 4
Обчисліть масу кальцій карбонату CaCO3( ) кількістю речовини 3 моль.
Дано:
ν CaCO3 3( )= моль
Розв’язання
1) Обчислимо молярну масу CaCO3 :
M CaCO г моль3 100( )= .
m CaCO3( )−?
2) З формули ν =
m
M
випливає:
m M= ⋅ν ,
тоді
m CaCO моль г моль г3 3 100 300( )= ⋅ = .
Відповідь: 300 г.
Задача 5
Обчисліть кількість атомів Феруму у ферум(II) сульфіді масою 352 г.
Дано:
m(FeS) = 352 г
Розв’язання
1) Обчислюємо молярну масу FeS:
M(FeS) = 88 г/моль.N(Fe) — ?
2) За формулою ν =
m
Mm
обчислюємо кількість речовини FeS:
ν FeS
г
г моль
моль( )= =
352
88
4 .
3) З формули ν =
N
NA
випливає: N = ⋅ν NA.
Обчислюємо число молекул FeS:
N FeS моль молекул моль молекул( )= ⋅ ⋅ = ⋅4 6 02 10 24 08 1023 23
, , .
4) Оскільки молекула FeS складається з одного атома Феруму й одного атома
Сульфуру, то
N NFe S( )= ( )= ⋅24 08 1023
, (атомів).
Відповідь: 24 08 1023
, ⋅ атомів.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.
Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі 2, 4, 6,
8 з картки на окремому аркуші.
15. 15
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 7
Тема. Молярнийоб’ємгазів.Обчисленняоб’ємугазузанормальних
умов
Цілі уроку: ознайомити учнів з поняттям «молярний об’єм»; розкрити
особливості використання поняття «молярний об’єм» для га-
зоподібнихречовин;навчитиучніввикористовуватиотримані
знання для розрахунків об’ємів газів за нормальних умов.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: розповідь учителя, керована практика.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
карткиіззавданнями,кубоб’ємом22,4л(зістороною28,2см).
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Учні здають на перевірку виконане на аркушах домашнє завдання.
Фронтальна бесіда
1) Що таке «кількість речовини»?
2) Одиниця вимірювання кількості речовини.
3) Скільки частинок міститься в 1 моль речовини?
4) Яка існує залежність між кількістю речовини й агрегатним станом, в якому
перебуває ця речовина?
5) Скільки молекул води міститься в 1 моль льоду?
6) А в 1 моль рідкої води?
7) В 1 моль водяної пари?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Створення й розв’язання проблемної ситуації
Проблемне питання. Який об’єм займатиме:
1 моль льоду?yy
1 моль води?yy
1 моль пари?yy
Відповісти на ці запитання відразу ми не можемо, тому що об’єм речовини
залежить від густини речовини. І згідно з формулою V
m
=
ρ
, об’єм буде різним.
1 моль пари займає об’єм більший, ніж 1 моль води або льоду. Чому? (У рідких
і газоподібних речовинах відстань між молекулами води різна)
Вивченням газоподібних речовин займалося безліч учених. Значний внесок
у вивчення цього питання зробили французький хімік Жозеф Луї Гей-Люссак
та англійський фізик Роберт Бойль, які сформулювали низку фізичних законо-
мірностей, що описують стан газів.
Які з цих закономірностей ви знаєте?
Усі гази однаково стискаються, мають однаковий термічний коефіцієнт роз-
ширення. Об’єми газів залежать не від розмірів окремих молекул, а від відста-
ні між молекулами. Відстані між молекулами залежать від швидкості їхнього
руху, енергії та, відповідно, температури.
На підставі цих законів і своїх досліджень італійський учений Амедео Аво-
гадро сформулював закон:
В однакових об’ємах різних газів міститься однакова кількість молекул.
За звичайних умов газоподібні речовини мають молекулярну будову. Моле-
кули газів дуже дрібні порівняно з відстанню між ними. Тому об’єм газу визна-
чається не розміром частинок (молекул), а відстанню між ними, що для будь-
якого газу приблизно однакова.
16. 16
А. Авогадро зробив висновок, що, якщо взяти 1 моль, тобто 6 02 1023
, ⋅ молекул
будь-яких газів, то вони займатимуть однаковий об’єм. Але при цьому вимірюва-
тися цей об’єм має за однакових умов, тобто за однакових температури й тиску.
Умови, за яких проводяться подібні розрахунки, назвали нормальними
умовами.
Нормальні умови (н. у.):
Т = 273 К або t = 0 °С
Р = 101,3 кПа або Р = 1 атм. = 760 мм рт. ст.
Об’єм 1 моль речовини називають молярним об’ємом Vm( ). Для газів за нор-
мальних умов він дорівнює 22,4 л/моль.
Демонструється куб об’ємом 22,4 л.
У такому кубі міститься 6 02 1023
, ⋅ молекул будь-яких газів, наприклад,
кисню, водню, амоніаку NH3( ), метану CH4( ).
За яких умов?
За температури 0 °С і тиску 760 мм рт. ст.
Із закону Авогадро випливає, що
V Vm= ⋅ν ;
отже,
ν =
V
Vm
,
де Vm = 22 4, л моль для будь-якого газу за н. у.
Отже, знаючи об’єм газу, можна обчислити кількість речовини, і навпаки.
IV. Формування навичок і вмінь
Практика на прикладах
Задача 1
Обчисліть, який об’єм займатимуть 3 моль кисню за н. у.
Дано:
ν O моль2 3( )= (н. у.)
Розв’язання
З формули ν =
V
Vm
випливає V Vm= ⋅ν .
Тоді V O моль л моль л2 3 22 4 67 2( )= ⋅ =, , .
V O2( )−?
Відповідь: 67,2 л.
Задача 2
Обчисліть кількість молекул карбон(IV) оксиду в об’ємі 44,8 л (н. у.).
Дано:
V CO л2 44 8( )= ,
Розв’язання
1) Обчислимо кількість речовини CO2 за формулою ν =
V
Vm
:
V CO
л
л моль
моль2
44 8
22 4
2( )= =
,
,
.
N CO2( )−?
2) Обчислимо кількість молекул CO2 за формулами:
ν =
N
NA
; N = ⋅ν NA :
N CO моль молекул моль молекул2
23 23
2 6 02 10 12 04 10( )= ⋅ ⋅ = ⋅, , .
Відповідь: 12 04 1023
, ⋅ молекул.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.
Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі 2, 4, 6
з картки.
Картка-завдання до уроку 7
Задача 1
Обчисліть, який об’єм займе 7 моль азоту N2 (за н. у.). (156,8 л)
Задача 2
Обчисліть, який об’єм займає сірководень масою 340 г. (224 л)
17. 17
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 8
Тема. Відносна густина газів. Обчислення відносної густини
Цілі уроку: розкрити суть поняття «відносна густина газів»; навчити
учнів здійснювати розрахунки відносної густини газів, об-
числення молярної маси за відомою відносною густиною;
показати практичне значення цих розрахунків.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форми роботи: розповідь учителя, керована практика, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
терези, колба об’ємом 0,250 мл із пробкою, установка для
одержання кисню, картки із завданнями.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
1. Звіряємо відповіді в задачах, коментуємо, відповідаємо на запитання учнів.
2. Заповнюємо таблицю на дошці й у зошитах, проводячи розрахунки усно
(умови нормальні).
Формули для розрахунку записуємо на дошці: ν =
V
Vm
; ν =
m
M
.
Формула газу Кількість речовини Молярна маса Маса Об’єм
N2 1 моль 28 г/моль 28 г 22,4 л
O2 0,5 моль 32 г/моль 16 г 11,2 л
H2 1 моль 2 г/моль 2 г 22,4 л
CO2 2 моль 44 г/моль 88 г 44,8 л
CH4 2 моль 16 г/моль 32 г 44,8 л
NH3 0,5 моль 17 г/моль 8,5 г 11,2 л
Яким законом ми скористалися, щоб обчислити об’єм газів? (Законом Аво-
гадро)
ІІІ. Виклад нового матеріалу
Розповідь учителя
З таблиці на дошці видно, що однакова кількість речовини різних газів за-
ймає однаковий об’єм, але має різну масу, як і різну молярну масу. Тобто гази
мають різну густину. Порівняємо густину двох газів кількістю речовини 1 моль
за н. у.
ρ =
m
V
; ρ1
1
=
M
Vm
; ρ2
2
=
M
Vm
.
Тоді співвідношення густин:
ρ
ρ
1
2
1
2
1
2
=
⋅
⋅
=
M V
V M
Mm
m M
.
Таке співвідношення називають відносною густиною газів і позначають D.
Це безрозмірна величина, що показує, у скільки разів один газ важчий або лег-
ший за інший.
D
M
M
= 1
2
, звідси M D M1 2= ⋅ .
Отже, за молярною масою відомого газу можна визначити густину будь-
якого газу.
18. 18
Демонстрація
1. Зважуємо закриту колбу з повітрям на терезах.
2. Заповнюємо колбу киснем, закорковуємо та зважуємо.
3. Обчислюємо співвідношення маси колби з повітрям і киснем, це й буде від-
носна густина, оскільки об’єм колби однаковий, а отже, і кількість речовин
однакова.
4. M2 2 32O г моль( )= .
За формулою M D M1 2= ⋅ обчислюємо молярну масу повітря в кімнаті.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Керована практика
Задача 1
Обчисліть відносну густину карбон(IV) оксиду за киснем.
Розв’язання
D
M
M
= 1
2
; D
M
M
O CO
CO
O2 2
2
2
( )=
( )
( )
; M CO г моль2 44( )= ;
M O г моль2 32( )= ; DO CO2 2
44
32
1 375( )= = , .
Відповідь: 1,375.
Задача 2
Обчисліть відносну густину сульфур(ІV) оксиду SO2 за воднем H2. (32)
Задача 3
Густина невідомого оксиду Нітрогену за воднем дорівнює 38. Обчисліть мо-
лярну масу цього оксиду, визначте його формулу.
Дано:
D xH N O2 2 38( )=
Розв’язання
1) З формули D
M
M
= 1
2
випливає M D M1 2= ⋅ .
M xN O г моль г моль2 38 2 76( )= ⋅ = .
M xN O2( )−?
Формула — ?
2) Визначаємо формулу.
Складемо рівняння:
M x xxN O2 14 2 16 28 16( )= ⋅ + = + ; 28 16 76+ =x ; 16 48x = ; x = 3.
Відповідь: N O2 3; M N O г моль2 3 76( )= .
Задача 4
Обчисліть об’єм водню, що взаємодіє з киснем об’ємом 3 л.
Дано:
V O л2 3( )=
Розв’язання
Для розв’язання цієї задачі ми скористаємося наслідком із
закону Авогадро — законом об’ємних відносин: «Об’єми газо-
подібних речовин, що беруть участь у реакції, співвідносяться
між собою як відповідні стехіометричні коефіцієнти».
V H2( )−?
Рівняння реакції:
2 22 2 2H O H O+ =
За рівнянням: 2 л 1 л
За умовою: х л 3 л
Складемо пропорцію:
2 1
3x
= ; x = 6 (л)
Відповідь: 6 л.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.
Творче завдання (домашня практика). Самостійно розв’язати задачі. Ви-
користовуючи знання про газоподібні речовини, скласти й розв’язати задачі,
аналогічні задачі 2.
19. 19
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 9
Тема. Розрахунки за хімічними формулами
Цілі уроку: систематизувати знання про кількість речовини, молярну
масу, молярний об’єм; удосконалювати навички обчислень
за хімічними формулами; підготувати учнів до тематично-
го оцінювання з теми «Кількість речовини. Розрахунки за
хімічними формулами».
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.
Форми роботи: групова, індивідуальна.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
картки із завданнями.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Два-три учні пропонують складені вдома задачі на обчислення відносної
густини газоподібних речовин.
2. На дошці виписуємо формули зв’язку:
кількості речовини й маси:yy ν =
m
M
;
кількості речовини й числа частинок:yy ν =
N
NA
;
кількості речовини й об’єму газів:yy ν =
V
Vm
;
попарно взяті кількості речовини реагентів і продуктів реакції:yy
ν ν1
1
2
2k k
= , де
k1 і k2 — коефіцієнти в рівнянні реакції;
об’ємів газоподібних речовин — реагентів і продуктів реакції:yy
V
k
V
k
1
1
2
2
= .
ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
Групова робота
1. Учні об’єднуються в групи, одержують завдання на аркуші формату А3, ви-
конують відповідні розрахунки, заповнюють вільні клітинки в таблиці. По-
тім по колу обмінюються аркушами, червоним чорнилом виправляють по-
милки й вивішують аркуші на дошці.
Варіант І
NaCl CO2 H SO2 4
m, г 58,5
M, г/моль
ν, моль 2
N, частинок
V, л 11,2
Варіант ІІ
SO2 Al OH( )3
CuО
m, г 16
M, г/моль
ν, моль 12 04 1023
, ⋅
N, частинок
V, л 44,8
Варіант ІІІ
CaCO3 CO HCl
m, г 150
M, г/моль
ν, моль
N, частинок 9 03 1023
, ⋅
V, л 56
Варіант IV
AlCl3 N2 H CO2 3
m, г 26,7
M, г/моль
ν, моль 3
N, частинок
V, л 33,6
20. 20
Після цього по черзі коментують допущені помилки.
Учитель узагальнює відповіді (10–15 хв).
2. Кожна група одержує завдання (5 хв)
Обчисліть об’єм вуглекислого газу, що утвориться в результаті згоряння
природного газу, який містить метан об’ємом:
група 1 — 5 л; група 2 — 3 л;
група 3 — 7 л; група 4 — 10 л.
Який об’єм кисню з повітря при цьому витрачається?
Записуємо на дошці рівняння реакції й під рівнянням виписуємо відповіді
всіх груп.
CH O CO H O4 2 2 22 2+ = +
СН4 О2 СО2
Варіант І 5 л 10 л 5 л
Варіант ІІ 3 л 6 л 3 л
Варіант ІІІ 7 л 14 л 7 л
Варіант IV 10 л 20 л 10 л
3. Яка кількість речовини кисню знадобиться для повного згоряння речови-
ни Х кількістю речовини 0,5 моль?
Х: група 1 — Al; група 2 — Р; група 3 — Mg; група 4 — Li.
Кожна група наводить рівняння реакції, складає пропорцію й записує від-
повідь. Потім групи по колу обмінюються розв’язаннями, перевіряють, виправ-
ляють, коментують.
Учитель узагальнює відповіді.
Група 1
4 3 2
4
0 5
2
5
2 3Al O Al O
моль
моль
моль
моль,
+ =
х
0 5
4 3
,
;=
x
x = 0 375, моль O2.
Група 2
4 5 2
4
0 5
2
5
2 5P O P O
моль
моль
моль
моль,
+ =
х
0 5
4 5
,
;=
x
x = 0 625, моль O2.
Група 3
2 2
2
0 5
2
1
Mg O MgO
моль
моль
моль
моль,
+ =
х
0 5
2 1
,
;=
x
x = 0 25, моль O2.
Група 4
4 2
4
0 5
2
1
2Li O Li O
моль
моль
моль
моль,
+ =
х
0 5
4 1
,
;=
x
x = 0 125, моль O2.
IV. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія
Ще раз звертаємо увагу на виписані на дошці формули.
Де на уроці ми використали ці формули?yy
Яка група швидше й правильніше виконувала завдання?yy
Які помилки допускалися в процесі виконання завдань?yy
V. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми, підготуватися до тематичного оцінювання.
Творче завдання. Заповнити таблицю.
2Na +Cl2 = 2NaCl
m, г 4,6
ν, моль
V, л – –
21. 21
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 10
Тема. Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Кількість
речовини. Розрахунки за хімічними формулами»
Цілі уроку: перевірити рівень знань учнів та їх уміння виконувати роз-
рахунки з використанням понять «кількість речовини»,
«молярнамаса»,«молярнийоб’єм»,«відноснагустинагазу»;
виявити рівень навчальних досягнень учнів з теми.
Тип уроку: контроль знань, умінь і навичок.
Форми роботи: письмова контрольна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
тексти завдань.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Письмова контрольна робота
Учитель нагадує учням зміст завдань, час виконання, розподіляє варіанти,
наголошує на ключових моментах оформлення відповідей і системи оцінювання:
завдання 1–6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі першіyy
шість завдань — 3 бали;
завдання 7–9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконанихyy
завдань — 9 балів;
завдання 10 пропонується виконати учням, які претендують на оцінку 12yy
балів, оцінюється в 3 бали.
Таким чином, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить
12 балів.
Час на виконання роботи — 40 хв.
Варіант І
1. Кількість речовини — це…
2. У кисні O2 кількістю речовини 2 моль міститься:
а) 6 02 1023
, ⋅ молекул; б) 3 01 1023
, ⋅ молекул;
в) 12 04 1023
, ⋅ молекул; г) 9 03 1023
, ⋅ молекул.
3. Молярна маса НСl:
а) 36,5 г/моль; б) 35,5 г/моль;
в) 73 г/моль; г) 15 г/моль.
4. 3 моль азоту за н. у. займає об’єм:
а) 67,2 л; б) 22,4 л;
в) 89,6 л; г) 44,8 л.
5. Одиниця вимірювання молярної маси — …
6. Зв’язок між кількістю речовини й числом молекул описується форму-
лою: …
7. Обчисліть кількість речовини вуглекислого газу CO2 масою 2,2 г.
(0,05 моль)
8. Обчисліть відносну густину амоніаку NH3 за воднем H2. (8,5)
9. Обчисліть кількість речовини кисню, що витратиться на згоряння 5 моль
кальцію Са. (2,5 моль)
10. Обчисліть, у якій масі карбон(IV) оксиду міститься стільки ж молекул,
скільки міститься атомів у фосфорі масою 3,1 г. (1 г)
Варіант ІІ
1. Молярний об’єм — це…
2. У водні кількістю речовини 1,5 моль міститься:
а) 6 02 1023
, ⋅ молекул; б) 3 01 1023
, ⋅ молекул;
в) 12 04 1023
, ⋅ молекул; г) 9 03 1023
, ⋅ молекул.
22. 22
3. Молярна маса СuО:
а) 64 г/моль; б) 16 г/моль;
в) 80 г/моль; г) 40 г/моль.
4. 2 моль кисню за н. у. займає об’єм:
а) 22,4 л/моль; б) 44,8 л/моль;
в) 11,2 л/моль; г) 32 л/моль.
5. Одиниця вимірювання постійної Авогадро — …
6. Зв’язок між кількістю речовини й масою описується формулою: …
7. Обчисліть кількість речовини води масою 3,6 г.
8. Обчисліть відносну густину вуглекислого газу CO2 за киснем.
9. Обчисліть об’єм кисню, що за нормальних умов узаємодіє з воднем об’ємом
3 л.
10. Обчисліть, у якій масі водню міститься стільки ж молекул, скільки містить-
ся атомів у залізі масою 28 г. (1 г)
Варіант ІІІ
1. Молярна маса — це…
2. В азоті кількістю речовини 0,5 моль міститься:
а) 6 02 1023
, ⋅ молекул; б) 3 01 1023
, ⋅ молекул;
в) 12 04 1023
, ⋅ молекул; г) 9 03 1023
, ⋅ молекул.
3. Молярна маса CO2 :
а) 22 г/моль; б) 32 г/моль;
в) 44 г/моль; г) 12 г/моль.
4. 4 моль водню за н. у. займає об’єм:
а) 44,8 л/моль; б) 89,6 л/моль;
в) 22,4 л/моль; г) 67,2 л/моль.
5. Одиниця вимірювання кількості речовини — …
6. Зв’язок між кількістю речовини й об’ємом газоподібних речовин описуєть-
ся формулою: …
7. Обчисліть кількість речовини натрій хлориду NaCl масою 17,5 г. (0,3 моль)
8. Обчисліть відносну густину сірководню H S2 за азотом. (1,21)
9. Обчисліть кількість речовини водню, що взаємодіє без залишку з киснем
кількістю речовини 4 моль. (8 моль)
10. Обчисліть, у якій масі азоту N2 міститься стільки ж молекул, скільки міс-
титься атомів у кальції масою 80 г. (56 г)
23. 23
І семестр Клас Дата проведення уроку
Тема 2. Основні класи неорганічних сполук
Урок 11
Тема. Основні класи неорганічних сполук
Мета уроку: сформувати уявлення про загальну класифікацію неорганіч-
них речовин на підставі отриманих раніше знань про прості
та складні речовини.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: бесіда, робота з опорною схемою, самостійна робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
опорна схема, класифікація речовин, навчальна таблиця.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Аналіз контрольної роботи
Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над
помилками.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, постановка завдання
Бесіда
1. На які два класи поділяються всі хімічні речовини? Наведіть приклади з на-
вчальної таблиці. (Учні називають і деякі пишуть на дошці.)
2. Прості речовини, у свою чергу, поділяються ще на дві групи. Які саме? (Ме-
тали й неметали. Наведені на дошці прості речовини розподіляємо на ме-
тали й неметали)
3. А на які групи можна розподілити складні речовини? (З наведених на дошці
вибираємо органічні й неорганічні)
4. Складних чи простих речовин більше в природі? (Складних, тому що вони
складаються з атомів кількох хімічних елементів, а такі, як органічні, —
з різної кількості тих самих елементів: CH4, C H2 8 та ін.)
5. А за якою ознакою можна класифікувати складні речовини? (За складом,
будовою, застосуванням, властивостями)
Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему, що познайомить вас не лише
зі способами класифікації складних речовин, але й дозволить дізнатися, як
склад і будова речовин впливають на їхні властивості, способи одержання й за-
стосування.
IV. Вивчення нового матеріалу
Робота з опорною схемою
За складом неорганічні сполуки поділяються на чотири класи: оксиди, осно-
ви, кислоти, солі.
Згадайте, де ми зустрічалися з оксидами в процесі вивчення хімії.
У 7 класі під час вивчення простої речовини кисню. Унаслідок згоряння різ-
них речовин у кисні утворюється продукт їх узаємодії — оксид. Тому невід’ємна
частина будь-якого оксиду — Оксиген.
Оксиди — це складні речовини, що складаються з атомів двох хімічних еле-
ментів, один із яких — Оксиген.
Наводимо приклади оксидів з навчальної таблиці.
Основи — це складні речовини, що складаються з атомів металів та однієї чи
кількох гідроксильних груп −OH.
Наприклад: Ca OH( )2
, Mg OH( )2
, NaOH, Fe OH( )3
.
24. 24
Кислоти — це складні речовини, що складаються з атомів Гідрогену й кислот-
них залишків. (Гідроген у кислотах записується перед кислотним залишком.)
Наприклад: HNO3, H SO2 4, H PO3 4, H SO2 3.
Солі — складні речовини, що складаються з атомів металів і кислотних за-
лишків.
Наприклад: K SO2 4, CuSO4, MgSO4.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Виберіть із п’ятого ряду таблиці формули оксидів.
2. Виберіть зі стовпця В усі формули основ.
3. Виберіть із восьмого ряду формули кислот.
4. Зі стовпця Г виберіть формули солей і відокремте кислотний залишок.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.
Навчальна таблиця 1 до уроку 11
№ з/п А Б В Г Д Е
1 S P K SO2 4 CO FeCl2 CO2
2 HNO3 Li Ag O2 CuSO4 H SO2 4 CaO
3 NaCl Ca OH( )2
Sr OH( )2
Na SiO2 3 Hg HgO
4 C H4 10 H SO2 3 Mg FeCl3 C H O6 12 6 Al O2 3
5 K O2 Na O2 ZnO BaCl2 FeS SnO2
6 FeS2 Fe BaSO3 C H3 8 N2 LiOH
7 K PO3 4 MgSO4 P O2 5 Cu OH( )2
Rb SnF4
8 Br2 Cl O2 7 NaCl HI KMnO4 H PO3 4
9 Fe OH( )3
Cr O2 3 Ca PbS Mg OH( )2
CaCO3
10 LiCl K ZnO2 2 Fe O2 3 AgCl N O2 5 Cl2
11 HF H S2 NaOH O2 FeO SrSO4
12 ZnS Ca P3 2 Al C4 3 CH4 Mn Fe O2 3
25. 25
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 12
Тема. Оксиди, їх склад і назви. Класифікація оксидів
Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин
на прикладі оксидів та їх класифікації за складом; озна-
йомити із сучасною науковою українською номенклатурою
оксидів; формувати навички використання номенклатури на
прикладі назв оксидів; розвивати навички учнів у складанні
формул бінарних сполук на прикладі складання формул
оксидів.
Тип уроку: поглиблення знань.
Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстрацій-
ний експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
зразки оксидів, навчальна таблиця 2.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
1. Самостійна робота за варіантами.
Завдання: за навчальною таблицею розподілити по класах речовини, що
розташовані в колонці вашого варіанта.
2. По одному учню з різних варіантів пишуть на дошці оксиди.
3. Які сполуки називаються оксидами? (Визначення)
4. Що спільного в складі всіх оксидів, написаних на дошці? (Наявність у скла-
ді атомів Оксигену)
5. Чим відрізняються ці оксиди? (Кількістю атомів Оксигену, другим хіміч-
ним елементом, що може бути металом і неметалом)
6. Розподіліть написані на дошці оксиди на оксиди металів і оксиди неме-
талів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Демонстраційний дослід 1. Зразки оксидів
Учні розглядають оксиди в запаяних ампулах, на яких написані формули
оксидів та їх назви, розділяють їх на три класи.
Оксиди металів (основні) Оксиди неметалів (кислотні) Амфотерні оксиди
CaO, CuO, FeO, K O2 SiO2, P O2 5, SO2 Al O2 3, ZnO, Fe O2 3
Оксиди металів — основні оксиди.
Оксиди неметалів — кислотні оксиди.
Амфотерні оксиди — це оксиди, що проявляють властивості й кислотних,
і основних оксидів.
Назви оксидів за сучасною українською номенклатурою складаються за схе-
мою:
Назва елемента (валентність, якщо вона змінна) + Оксид.
Наприклад: CaО — кальцій оксид, SiO2 — силіцій оксид.
Далі по ланцюжку учні називають оксиди, написані на дошці:
барій оксид;yy
фосфор(V) оксид;yy
ферум(II) оксид;yy
сульфур(IV) оксид;yy
калій оксид;yy
сульфур(VI) оксид.yy
26. 26
IV. Закріплення знань
Заповнюємо таблицю самостійно в зошиті й коментуємо запис на дошці.
Елемент Формула оксиду Назва оксиду Клас оксиду
Li
C(IV)
Mg
N(III)
Pb(II)
Fe(III)
Cl(VII)
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання,
виконати вправи.
Творче завдання. Скласти формули оксидів елементів ІII періоду з вищою
валентністю, дати назви, зазначити клас.
Навчальна таблиця 2 до уроку 12
№ з/п
Варіант
І ІІ ІІІ IV
1 Ca NO3 2
( ) S KOH P O2 5
2 H SO2 4 Zn OH( )2
SO3 CaO
3 Ca OH( )2
Na SO2 3 KNO3 CuSO4
4 SiO2 BaO HNO3 P
5 Al OH( )3
KOH K Zn OH( )2
6 Hg H SO2 3 Na SO2 4 Ag
7 CaO Na FeO H PO3 4
8 FeSO4 BaCl2 Cu NaOH
9 P O2 5 Cu Al OH( )3
Ba
10 Ca SO2 K O2 Na PO3 4
27. 27
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 13
Тема. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот
Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин
на прикладі кислот; ознайомити учнів із класифікацією
кислот за складом, номенклатурою кислот.
Тип уроку: поглиблення знань, вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстрацій-
ний експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
таблиця назв кислот за українською сучасною номенклату-
рою.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні пишуть на дошці формули вищих оксидів елементів III періоду, дають
назви й указують клас оксиду.
— Як у періоді зі збільшенням порядкового номера хімічних елементів змі-
нюється клас оксидів, які вони утворюють? (Основні → амфотерні → кислотні)
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Кожному кислотному оксиду відповідає кислота.
— Який клас неорганічних речовин називається кислотами?
Демонстраційний дослід 2. Зразки кислот
Розглядаємо зразки кислот у пробірках з етикетками з формулами й назвами.
Що спільного у формулах кислот, які є у вас на столах? (yy Атом Гідрогену
присутній у всіх формулах)
За кількістю атомів Гідрогену кислоти класифікують на такі класи:yy
одноосновні (HCl, HNO3 );
двоосновні H SO2 4( );
триосновні H PO3 4( ).
Чим відрізняються формули цих кислот?yy
Кількістю атомів Гідрогену;
наявністю або відсутністю атомів Оксигену.
За наявністю Оксигену в складі кислоти поділяються на такі класи:yy
безоксигенові (HCl);
оксигеновмісні HNO3,( H SO2 4, H PO3 4 ).
Познайомимося з назвами кислот за сучасною українською номенклатурою.
(Розглядаємо таблицю з назвами кислот.) У деяких кислот є історично сформо-
вані назви, що використовуються поряд з номенклатурними дотепер.
Назви кислот
Формула
Назва
за номенклатурою
Тривіальна назва
Назва кислотного
залишку
HF Флуоридна Флуороводнева, плавикова Флуорид
HCl Хлоридна Хлорводнева, соляна Хлорид
HBr Бромідна Бромводнева Бромід
HI Іодидна Іодоводнева Іодид
HCN Ціанідна Ціановоднева Ціанід
H S2 Сульфідна Сірководнева Сульфід
H SO2 4 Сульфатна Сірчана Сульфат
28. 28
Формула
Назва
за номенклатурою
Тривіальна назва
Назва кислотного
залишку
H SO2 3 Сульфітна Сірчиста Сульфіт
HNO3 Нітратна Азотна Нітрат
HNO2 Нітритна Азотиста Нітрит
H CO2 3 Карбонатна Вугільна Карбонат
H SiO2 3 Силікатна Кремнієва Силікат
H PO3 4 Ортофосфатна Ортофосфорна Ортофосфат
HPO3 Метафосфатна Метафосфорна Метафосфат
HCl — хлоридна (соляна) кислота — кислота, що входить до складу шлун-
кового соку.
H SO2 4 — сульфатна (сірчана).
HNO3 — нітратна (азотна).
HF — флуоридна (плавикова) кислота, що розчиняє скло.
Назви кислотних залишків відповідають назвам кислот. (Розглядаємо від-
повідний стовпчик у таблиці.)
H Cl
I
Кислотний
залишок
HNO
I
3 H SO
II
2 4 H PO
III
3 4
Валентність кислотного залишку дорівнює числу атомів Гідрогену в моле-
кулі кислоти.
Чому? (Тому що валентність Гідрогену завжди дорівнює I)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Обчисліть масову частку Гідрогену в наведених на дошці кислотах і виберіть
кислоту з найбільшим та з найменшим умістом Гідрогену.
ω H HCl( )= =1 36 5 2 7, , %
ω H HNO3 1 63 1 6( )= = , % — мінімальний уміст
ω H H SO2 4 2 98 2 0( )= = , %
ω H H PO3 4 3 98 3 0( )= = , % — максимальний уміст
2. Кожній оксигеновмісній кислоті відповідає кислотний оксид, з якого мож-
на одержати цю кислоту. Спробуймо підібрати ці оксиди:
H SO2 4 SO3
HNO3 N O2 5
H SO2 3 SO2
H PO3 4 P O2 5
3. Для того щоб зрозуміти, як розміщуються атоми в молекулах кислот, буду-
ємо їхні структурні формули.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до
нього.
Вивчити назви кислот за сучасною українською номенклатурою.
29. 29
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 14
Тема. Солі (середні), їх склад і назви
Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин
і номенклатуру неорганічних речовин на прикладі солей;
навчити називати солі, складати їхні формули за валент-
ностями, розпізнавати з-поміж інших класів неорганічних
сполук; розвивати вміння й навички складати формули за
валентністю на прикладі солей, виконувати обчислення.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстрацій-
ний експеримент, групова робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
зразки солей, картки-завдання.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Хімічний диктант за назвами кислот і оксидів
1) Купрум(ІІ) оксид;
2) сульфатна кислота;
3) соляна кислота;
4) карбон(ІV) оксид;
5) алюміній оксид;
6) карбонатна кислота;
7) ортофосфатна кислота;
8) сульфатна кислота;
9) ферум(ІІІ) оксид;
10) нітратна кислота.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, виклад нового матеріалу
Демонстрація 9. Зразки солей
1) NaCl — кухонна сіль
2) CuSO4 — мідний купорос
3) Na SO2 4 — каустична сода
4) KMnO4 — марганцівка
5) KNO3 — калійна селітра
(На склянках наведені тривіальні назви.)
— Де використовуються ці солі?
1. Які неорганічні сполуки належать до класу солей?
Солі, представлені на столі, належать до класу середні солі.
Розрізняють: середні Na CO2 3( ), кислі NaHCO3( ) й основні CuOH CO( )( )2 3
солі.
2. Як називаються солі відповідно до сучасної української номенклатури?
Назва металу (валентність, якщо змінна) + назва кислотного залишку.
Скористаймося таблицею «Назви кислот» і назвемо солі, які є на вашому
столі.
1) NaCl — натрій хлорид
2) CuSO4 — купрум(ІІ) сульфат
3) Na SO2 4 — натрій сульфат
4) KMnO4 — калій перманганат
5) KNO3 — калій нітрат
30. 30
3. Аналогічно можна скласти формули солей, знаючи їхню назву, валентність
металу й валентність кислотного залишку.
Ферум(II) хлорид — FeCl2
Натрій фосфат — Na PO3 4
Алюміній сульфат — Al SO2 4 3
( )
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота в парах
Кожна пара одержує картку-завдання.
1. Складіть формули солей.
2. Дайте назву за сучасною українською номенклатурою.
Cl SO4 PO4
Mg
K
Fe(III)
Br SO3 NO3
Cr(III)
Li
Ca
F PO4 SiO3
Fe(II)
Na
Al
CO2 Cl NO3
Cu(II)
Li
Al
Учні по черзі читають складені формули солей, записують у зошитах і, за
необхідності, на дошці, дають солям назви.
3. Додаткове завдання.
1) Серед одержаних солей виберіть формулу солі з найбільшою молярною
масою.
2) Обчисліть кількість речовини в 32 г цієї солі.
3) Обчисліть, у якій масі міститься 2 моль солі.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до
нього.
Творче завдання
1. Складіть формули солей Калію з усіма кислотними залишками в таблиці
й дайте їм назви.
2. Підберіть приклади історично сформованих назв солей.
31. 31
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 15
Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ
Цілі уроку: розширитизнанняпрокласифікаціюйноменклатурунеорга-
нічнихречовиннаприкладіоснов;складатиназвиречовинза
сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи
неорганічних речовин.
Тип уроку: поглиблення і розширення знань.
Форми роботи: групова робота, робота з опорною схемою, демонстраційний
експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
таблиця розчинності, зразки основ.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Учні записують формули солей з назвами.
Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще
один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому
уроці.
Демонстрація 6. Зразки основ
KOH, NaOH, Ca OH( )2
, Cu OH( )2
(свіжоприготовлений), Al OH( )3
ІІІ. Засвоєння нових знань
Назви основ складаються за такою схемою:
Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».
Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенкла-
турою та наведемо тривіальні назви цих речовин.
KOH — калій гідроксид (їдке калі)
NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр)
Ca OH( )2
— кальцій гідроксид (гашене вапно)
Cu OH( )2
— купрум(II) гідроксид
Al OH( )3
— алюміній гідроксид
Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній узаємодії з водою.
Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Cu OH( )2
і Al OH( )3
.
Основи поділяються на такі класи:
розчинні у воді (луги);yy
нерозчинні (малорозчинні).yy
Познайомимося з таблицею розчинності. У ній літерою «н» позначено прак-
тично нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини,
у тому числі й основи, солі й кислоти.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота в парах
З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних со-
лей і основ, складіть їх формули й дайте назви.
Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дош-
ці, читають їх назви, виправляють помилки.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до
нього, виконати вправи.
32. 32
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 16
Тема. Фізичні й хімічні властивості оксидів
Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями
оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використан-
ня для визначення кислот та основ.
Тип уроку: формування вмінь і навичок.
Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, демонстраційний
експеримент.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
хімічні реактиви.
Хід уроку
І. Організація класу
ІІ. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності
Ми знаємо, що за складом хімічні сполуки поділяються на чотири класи.yy
Які саме? (Оксиди, основи, кислоти, солі)
Як розрізняють класи сполук? (yy За складом речовин)
ІІІ. Формування вмінь і навичок
Демонстрація 2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою
Дослід 1. Розглянемо два оксиди: СаО і P O2 5. Що можна сказати про фізичні
властивості цих оксидів? (Тверді, білого кольору, розчинні у воді)
Дослід 2. У склянку з водою насипаємо білий порошок СаО, а в іншу — білий
порошок P O2 5.
Що спостерігаємо? Обидва порошки розчинилися у воді.yy
Що сталося з водою?yy
Розібратися в цьому нам допоможе індикатор — речовина, що реагує на
різне середовище зміною забарвлення. Познайомимося з двома з них. Фенол-
фталеїн — безбарвний у нейтральному й кислому середовищах, стає малино-
вим у лужному середовищі. Додаємо дві краплі фенолфталеїну в розчин СаО —
з’являється малинове забарвлення, а в розчині P O2 5 колір не змінився.
Метиловий оранжевий у нейтральному середовищі — оранжевий, у лужно-
му — жовтий, у кислому — червоний.
Додаємо по кілька крапель у наші розчини:
розчин СаО під дією метилового оранжевого забарвився в жовтий колір,yy
отже, у склянці міститься луг;
розчинyy P O2 5 набув червоного забарвлення, отже, у цій склянці міститься
кислота.
Запишемо рівняння реакцій, щоб підтвердити наші дослідження.
CaO H O Ca OH+ = ( )2 2
(кальцій гідроксид)
P O H O H PO2 5 2 3 43 3+ = (ортофосфатна кислота)
По-різному кислотні й основні оксиди взаємодіють із лугами й кислотами.
Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі й води; основні
оксиди взаємодіють із кислотами з утворенням солі й води.
Кислотні й основні оксиди можуть узаємодіяти між собою.
CaO P O Ca PO+ = ( )2 5 3 4 2
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості оксидів», по ланцюжку на
дошці складаємо рівняння реакцій з опорної схеми.
V. Домашнє завдання
33. 33
І семестр Клас Дата проведення уроку
Урок 17
Тема. Оксиди в природі. Використання оксидів
Цілі уроку: поглибити знання про класи неорганічних сполук на при-
кладі фізичних і хімічних властивостей оксидів; розвивати
вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на
прикладіхімічнихвластивостейоксидів,навичкивиконання
обчислень за хімічними формулами; ознайомити учнів з по-
ширенням оксидів у природі; показати зв’язок між власти-
востямийвикористаннямоксидів;датипоняттяіндикаторів,
пояснити їх використання для визначення середовища.
Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.
Форми роботи: фронтальна робота, групова робота.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
таблиця розчинності, картки-завдання.
Хід уроку
І. Організація класу
Учні об’єднуються в шість груп, кожна група одержує картку-завдання. На
виконання завдання виділяється 10 хв.
ІІ. Виконання завдань, обговорення результатів
Кожна група записує результати на дошці, клас із учителем перевіряють ви-
конання завдання, виправляють помилки, виставляють оцінки. Учитель під-
биває підсумки роботи груп.
ІІІ. Поглиблення знань про оксиди
Фронтальна бесіда
Завдання 1
Назвіть оксиди, що трапляються в природі.
Наприклад: CO2, SiO2, Al O2 3, CaО, Fe O2 3, FeO, оксиди металів — руди.
Учитель доповнює відповіді учнів.
Завдання 2
Ви підготували повідомлення про використання оксидів.
Учні розповідають про використання оксидів у техніці, побуті. Учитель до-
повнює, пояснює зв’язок між властивостями оксидів та їх застосуванням.
Завдання 3
Обчисліть, яку масу заліза можна одержати з ферум(ІІІ) оксиду масою 32 кг.
Дано:
m Fe O кг2 3 32( )=
Розв’язання
ω Fe Fe O
г
г
2 3
56 2
160
0 7( )=
⋅
= , ;
m mFe Fe O Fe Fe O( )= ( )⋅ ( )2 3 2 3ω ;
m Fe кг кг( )= ⋅ =32 0 7 22 4, , .
m(Fe) — ?
Відповідь: 22,4 кг.
Завдання 4
Обчисліть об’єм кисню (н. у.), що необхідний для спалювання сірки масою
6,4 г.
Дано:
m(S) = 6,4 г
Розв’язання
За формулою ν =
m
Mm
обчислимо кількість речовини сірки:
ν S
г
г
моль( )= =
6 4
32
0 2
,
, .
V O2( )−?
34. 34
Складемо рівняння:
S O SO
моль
моль
моль
моль
1
0 2
2
1
2
,
+ =
х
Складемо пропорцію і знайдемо кількість речовини O2 :
0,2 моль : 1 моль = х моль : 1 моль
ν O моль2 0 2( )= , .
За формулою ν =
V
Vm
обчислимо об’єм кисню за н. у.:
V O моль л моль л2 0 2 22 4 4 48( )= ⋅ =, , , .
Відповідь: 4,48 л.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до
нього.
Додаток до уроку 20
Напишіть рівняння можливих реакцій.
