Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
2 укр лит_ковальчук_по науменко_2_пособ_2013_укр
1. Серія «Початкова школа. Мій конспект»
Заснована 2008року
Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко
Літературне
чмтаыыа(за підручником В. О. Науменко) | | | | | | | £ |
II семестр
клас
Харків
Видавнича група «Основа»
2013
3. ЗМІСТ
Орієнтовне календарне планування...................................................................................................................6
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ............................................................................................. 9
Поетична збірка 1 .................................................................................................................................................... 9
Урок 51. Тарас Шевченко — гордість і слава України. Пейзаж у художньому творі.
Тарас Шевченко «Зоре моя вечірняя...» .......................................................................................... 9
Урок 52. Образи української природи в поезії Тараса Шевченка.
«Сонце заходить, гори чорніють.. . » ...............................................................................................11
Урок 53. Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора» .................................................13
Урок 54. Тарас Шевченко «Тихесенько вітер віє...», «Он гай зелений похиливсь...».........................15
Урок 55. Леся Українка «З гір на д ол и н у ...»...............................................................................................17
Урок 56. Урок позакласного читання. Тарас Ш евченко............................................................................ 19
Урок 57. Леся Українка «Барвіночку мій хрещатий...»............................................................................ 21
Поетична збірка 2 ................................................................................................................................................23
Урок 58. Олександр Олесь «В небі жайворонки в’ю ться ...»...................................................................... 23
Урок 59. Порівняння. Олександр Олесь «Ліс восен и »................................................................................25
Урок 60. Олександр Олесь «Біга зайчик-скакунець»...................................................................................27
Урок 61. Дива в природі. Іван Сенченко «Зустріч із зайцем »................................................................... 29
Урок 62. Емоційність. Катерина Перелісна «Змерз»...................................................................................31
Урок 63. Поетичні картини зими. Катерина Перелісна «Віхола» .......................................................... 33
Урок 64. Урок позакласного читання. «Буду я природі другом »............................................................. 35
Поетична збірка 3 ................................................................................................................................................37
Урок 65. Зачарувала все зима. Микола Вороний «С ніж инки»................................................................ 37
Урок 66. Любов Забашта. «Біле свято з и м и » ...............................................................................................39
Урок 67. Людина і природа. Любов Забашта «Берізонька»...................................................................... 41
Поетична збірка 4 ................................................................................................................................................43
Урок 68. Незвичайні вчинки. Платон Воронько «Казка про рукавичку»..............................................43
Урок 69. Іскорки гумору. Платон Воронько «Причина», «Картина» ....................................................45
Урок 70. Художній образ. Платон Воронько «В лісі є зелена хата» ....................................................... 47
Урок 71. «Літо пахне суничками». Діалог. Платон Воронько «Суничка-сестричка».........................49
Урок 72. Урок позакласного читання. Батьківщина — рідний край....................................................... 51
Урок 73. Природа відкриває свої таємниці. Володимир Л учук................................................................ 53
Урок 74. Білий вірш. Володимир Лучук «Білий в ір ш » ............................................................................ 55
Урок 75. Коли твір відкриває свої таємниці. Володимир Лучук «Дикий мак».
ЗіркаМензатюк «М а к ».................................................................................................................... 57
Урок 76. Лісові дива. Ліна Костенко «Білочка в осен и »............................................................................ 59
Урок 77. І знов засипле все зима. Ліна Костенко «Баба Віхола», «П р я л я »...........................................61
З
4. Урок 78. Сумно хлюпає дощ. Ліна Костенко «Соловейко застудився».
Підсумок з вивчення поезій Ліни Костенко...................................................................................63
Урок 79. Дивовижний світ природи. Вадим Скомаровський «Клени»....................................................65
Урок 80. Урок позакласного читання. «А вже весна, а вже красна...»....................................................67
Урок 81. Допоможемо птахам узимку. Вадим Скомаровський «Щиглик».
Настрій персонажа............................................................................................................................. 69
Урок 82. Літні дива. Вадим Скомаровський «Козубок-Колобок»............................................................. 71
Урок 83. Як побачити дива? Ганна Чубач «У лісочку на пеньочку»....................................................... 73
Урок 84. Коли твір відкриває свої таємниці. Ганна Чубач « Р о с а » .......................................................... 75
Урок 85. А вже весна, а вже красна... Анатолій Костецький «Починається в е сн а »............................77
Урок 86. Принади літнього ранку. Анатолій Костецький «Рибалка-дивак»........................................79
Урок 87. Буду я природі другом. Анатолій Костецький «Не хочу».......................................................... 81
Урок 88. Урок позакласного читання. Країна дитячих ж урн алів.......................................................... 83
Урок 89. Поетичні картини зими. Анатолій Камінчук «Баба Віхола»....................................................85
Урок 90. Природа оживає. Анатолій Камінчук «Котики вербові», «Береза розвивається».
Звуконаслідування .......................................................................................................................... 87
Урок 91. Коли твір відкриває свої таємниці. Анатолій Камінчук «Р е м е з»...........................................91
Урок 92. Кожна квітка красива і неповторна. Тамара Коломієць «Н агідка»........................................93
Урок 93. Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»..................................95
Урок 94. Коли твір відкриває свої таємниці. Ігор Калинець «Про що розповіла нагідка» ............... 97
Урок 95. Гумористичний вірш. Ігор Січовик «Віддячила», «Хитра к и ц я » ...........................................99
Урок 96. Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова................................................................ 101
Урок 97. У кожного свій талант. Іван Світличний «Півень-горлопан»,
«Слухала Лисичка Солов’я » ........................................................................................................105
Урок 98. Повтори і пригадай. Підсумок за розділом «З літературної скарбниці»............................107
Оповідання.........................................................................................................................................................109
Скринька цікавих і повчальних іс т о р ій ..................................................................................................109
Урок 99. Олександр Копиленко «Хоробре к ош ен я »................................................................................109
Урок 100. Птахи — наші друзі. Юрій Старостенко «Смілива зозулька»..............................................111
Урок 101. Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Тико і Волохан»..............................................113
Урок 102. Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Хвиля-напасниця»........................................115
Урок 103. Побачити прекрасне. Основна думка твору.
Василь Сухомлинський «Які вони бідн і»...................................................................................117
Урок 104. Урок позакласного читання. «Мамо люба, добра, м и л а ...».................................................119
Урок 105. Дорожчого за Вітчизну немає нічого. Василь Сухомлинський
«Верба — мов дівчина золотокоса» ............................................................................................121
Урок 106. Характер персонажа. Віра Артамонова «Ясенок» ................................................................ 123
Урок 107. Портрет у художньому творі. Володимир Сенцовський «Бабусин он у ч о к »..................... 125
Урок 108. До уміння потрібне терпіння. Андрій М’ястківський «Мудра г о л к а »...............................127
4
5. Урок 109. Людина і природа єдині. Василь Струтинський «Як дихає в ер б а ».....................................129
Скринька с м іх у ................................................................................................................................................131
Урок 110. Анатолій Григорук «З курми лягай, з півнями вставай».......................................................131
Урок 111. Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко
«Як ми літали в космос» ..............................................................................................................133
Урок 112. Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко
«Як ми літали в космос» ..............................................................................................................135
Урок 113. Урок позакласного читання. Казки народів світу................................................................... 137
Літературні казки.............................................................................................................................................139
Скринька казок українських письменників...............................................................................................139
Урок 114. Іван Франко «Лис Микита» (уривок) .........................................................................................139
Урок 115. Берись дружно, не буде сутужно. Юрій Ярмиш «Та сама м и ш к а ».....................................141
Урок 116. Скупий, аж синій. Василь Чухліб «Заячий холодок» .......................................................... 143
Скринька казок зарубіжних письменників...............................................................................................145
Урок 117. Шарль Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок».......................................................145
Урок 118. Ганс Крістіан Андерсен «Принцеса на горошині» ................................................................ 147
Урок 119. Підсумок за розділом «Літературні к а з к и »............................................................................ 149
Урок 120. Урок позакласного читання. «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом» .................. 151
5
6. №
з/п
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
Тема уроку Дата
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
Поетична збірка 1
Тарас Шевченко — гордість і слава України. Пейзаж у художньому творі. Тарас Шевченко
«Зоре моя вечірняя...»
Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. «Сонце заходить, гори чорніють...»
Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора...»
Тарас Шевченко «Тихесенько вітер віє...», «Он гай зелений похиливсь...»
Леся Українка «3 гір на долину...»
Урок позакласного читання. Тарас Шевченко
Леся Українка «Барвіночку мій хрещатий»
Поетична збірка 2
Олександр Олесь «В небі жайворонки в’ються...»
Порівняння. Олександр Олесь «Ліс восени»
Олександр Олесь «Біга зайчик-скакунець»
Дива в природі. Іван Сенченко «Зустріч із зайцем»
Емоційність. Катерина Перелісна «Змерз»
Поетичні картини зими. Катерина Перелісна «Віхола»
Урок позакласного читання. «Буду я природі другом»
Поетична збірка З
Зачарувала все зима. Микола Вороний «Сніжинки»
Свято зими. Любов Забашта. «Біле свято зими»
Людина і природа. Любов Забашта «Берізонька»
Поетична збірка 4
Незвичайні вчинки. Платон Воронько «Казка про рукавичку»
Іскорки гумору. Платон Воронько «Причина», «Картина»
Художній образ. Платон Воронько «В лісі є зелена хата»
«Літо пахне суничками». Діалог. Платон Воронько «Суничка-сестричка»
Урок позакласного читання. Батьківщина — рідний край
Природа відкриває свої таємниці. Володимир Лучук
Білий вірш. Володимир Лучук «Білий вірш»
Коли твір відкриває свої таємниці. Володимир Лучук «Дикий мак». Зірка Мензатюк «Мак»
Лісові дива. Ліна Костенко «Білочка восени»
І знов засипле все зима. Ліна Костенко «Баба Віхола», «Пряля»
б
7. №
з/п
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
Тема уроку Дата
Сумно хлюпає дощ. Ліна Костенко «Соловейко застудився». Підсумок з вивчення поезій Ліни
Костенко
Дивовижний світ природи. Вадим Скомаровський «Клени»
Урок позакласного читання. «А вже весна, а вже красна...»
Допоможемо птахам узимку. Вадим Скомаровський «Щиглик». Настрій персонажа
Літні дива. Вадим Скомаровський «Козубок-Колобок»
Як побачити дива? Ганна Чубач «У лісочку на пеньочку»
Коли твір відкриває свої таємниці. Ганна Чубач «Роса»
А вже весна, а вже красна... Анатолій Костецький «Починається весна»
Принади літнього ранку. Анатолій Костецький «Рибалка-дивак»
Буду я природі другом. Анатолій Костецький «Не хочу»
Урок позакласного читання. Країна дитячих журналів
Поетичні картини зими. Анатолій Камінчук «Баба Віхола»
Природа оживає. Анатолій Камінчук «Котики вербові», «Береза розвивається».
Звуконаслідування
Коли твір відкриває свої таємниці. Анатолій Камінчук «Ремез»
Кожна квітка красива і неповторна. Тамара Коломієць «Нагідка»
Рушники ви мої, рушники. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»
Коли твір відкриває свої таємниці. Ігор Калинець «Про що розповіла нагідка»
Гумористичний вірш. Ігор Січовик «Віддячила», «Хитра киця»
Урок позакласного читання. Хліб — усьому голова
У кожного свій талант. Іван Світличний «Півень-горлопан», «Слухала Лисичка Солов’я»
Повтори і пригадай. Підсумок за розділом «З літературної скарбниці»
Оповідання
Скринька цікавих і повчальних історій
Олександр Копиленко «Хоробре кошеня»
Птахи — наші друзі. Юрій Старостенко «Смілива зозулька»
Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Тико і Волохан»
Друзі пізнаються в біді. Микола Трублаїні «Хвиля-напасниця»
Побачити прекрасне. Основна думка твору. Василь Сухомлинський «Які вони бідні»
Урок позакласного читання. «Мамо люба, добра, мила...»
Дорожчого за Вітчизну немає нічого. Василь Сухомлинський «Верба — мов дівчина золото
коса»
Характер персонажа. Віра Артамонова «Ясенок»
Портрет у художньому творі. Володимир Сенцовський «Бабусин онучок»
8. №
з/п
Тема уроку Дата
108 До уміння потрібне терпіння. Андрій М’ястківський «Мудра голка»
109 Людина і природа єдині. Василь Струтинський «Як дихає верба»
Скринька сміху
110 Анатолій Григорук «3 курми лягай, з півнями вставай»
111 Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко «Як ми літали в космос»
112 Неймовірні пригоди юних винахідників. Всеволод Нестайко «Як ми літали в космос»
113 Урок позакласного читання. Казки народів світу
Літературні казки
Скринька казок українських письменників
114 Іван Франко «Лис Микита» (уривок)
115 Берись дружно, не буде сутужно. Юрій Ярмиш «Та сама мишка»
116 Скупий, аж синій. Василь Чухліб «Заячий холодок»
Скринька казок зарубіжних письменників
117 Шарль Перро «Попелюшка, або Соболевий черевичок»
118 Ганс Крістіан Андерсен «Принцеса на горошині»
119 Підсумок за розділом «Літературні казки»
120 Урок позакласного читання. «І вкрились луки цвітом, вітаючись із літом»
121 Підсумковий урок за рік*
* Підсумковий урок за рік учитель планує і проводить на власний розсуд.
8
9. З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 1
Урок 51. ТАРАС ШЕВЧЕНКО — ГОРДІСТЬ І СЛАВА УКРАЇНИ.
ПЕЙЗАЖ У ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ...»
Мета: продовжувати ознайомлення учнів із життям і творчістю Т. Г. Шевченка; удоско
налювати навички читання віршованих творів; збагачувати словниковий запас; роз
вивати зв'язне мовлення учнів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Хмариноньки-хмаринки,
Химерні, волохаті,
Вмостились на хвилинку
У хлопчика на хаті.
2. Робота над чистомовкою
Ку-ку-ку, ку-ку-ку! Сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки! Посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко! Люблю свіже молоко!
3. Гра «Продовжте чистомовку»
Учитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку.
4. Гра «Зоряна година»
Завдання: з букв слова скласти слова.
Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора...
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові і ху
дожникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів’я.
чен Та на сон для
Шев ко рас че це нас
(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)
— Майже два сторіччя тому народився в селі Моринці, що на Черкащині,
хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти випали тяжкі по
невіряння.
Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 —
в засланні і лише 13 — на волі... (Кріпак — особисто залежний від поміщика
селянин.)
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла пе
ретворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на ненависть
і погорду.
Т. Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар
України — був також видатним художником. Подивіться на автопортрет
Т. Г. Шевченка.
Дата
Клас
9
10. Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе. Портрет
виконаний у 1840 р., на ньому Тарас зображений у 26-річному віці.
На сьогоднішньому уроці ми почнемо вивчати поезії Т. Г. Шевченка. Його
творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних років,
а до його «Кобзаря» повертатиметеся все життя.
Фізкультхвилинка
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ...» (с. 55)
1. Вступне слово вчителя
— За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом у да
леку Орську фортецю. Там він пробув десять довгих років. Йому забороняли
писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко згадував мальовничу
природу України, тужив за нею і свою тугу виливав у віршах.
2. Виразне читання вірша вчителем
— З якою інтонацією читається вірш?
3. Словникова робота
Вечірняя сідає
тихесенько позичає
похилилась зеленії
розіслала розпустила
Читання слів у стовпчиках на одному диханні.
— Знайдіть і прочитайте слова — назви дій.
4. Читання вірша учнями
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— До кого звертається поет?
— Що він просить у зорі?
— Яку річку згадує поет у вірші? Що він про неї говорить?
— Що означає вислів «... у Дніпра веселочка воду позичає»?
— Який пейзаж (картину природи) змальовує Тарас Шевченко у вірші?
— За чим журиться поет?
— Як ви гадаєте, чому автор використовує таку форму слів: сонечко, весе
лочка, тихесенької
6. Гра «Добери риму»
— Які рими дібрав поет у своєму вірші?
Горою... (тобою);
сідає... (позичає);
розпустила... (похилилась).
7. Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання вірша.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?
— Як народ ушановує пам’ять поета і художника?
— Чи є у вашому місті місця, що пов’язані з ім’ям великого Кобзаря?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Розглянути вдома з батьками збірку Т. Г. Шевченка «Кобзар».
10
11. Урок 52. ОБРАЗИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ В ПОЕЗІЇ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. «СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ, ГОРИ ЧОРНІЮТЬ...»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати на
вички виразного читання віршів; учити аналізувати прочитане; виховувати любов
до поезій великого Кобзаря.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Пішов Федір до Федота,
Щоб побачити єнота.
Єнот фиркнув, налякався,
У куточок заховався.
Пішов Федір до Федота,
Не побачивши єнота.
В.Гринько
2. Гра «Доберіть антоніми»
Темний — ... (світлий)',
зустрічає — ... (проводжає);
тихо — ... (голосно);
чорний — ... (білий);
ранок — ... (вечір);
угору — ... (униз);
говорить — ... (мовчить);
сміється — ... (плаче).
3. Робота над чистомовкою
Ець-ець-ець — подув сильний вітерець,
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї,
Го-го-го — ми збираємо його,
Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.
Язик донизу — си-си-си,
Вуса, вуса у оси.
Язик угору — ша-ша-ша,
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са-са-са,
Укусила в ніс оса.
Язик угору — ши-ши-ши,
Машу в лісі ми знайшли.
4. Гра «Шифрувальники»
Вінок - нок + р + ші = ... (вірші).
Київ - їв - и + об + за + ря = ... (Кобзаря).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Розповіді учнів про свої враження від перегляду «Кобзаря».
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми продовжимо вивчати вірші великого Кобзаря. Адже ніде так
не розкривається душа народу, як у його творах.
Клас
Дата
11
12. V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ,
ГОРИ ЧОРНІЮТЬ...» (с. 56)
1. Читання вірша вчителем
— У якому темпі, з яким почуттям читається вірш?
Фізкультхвилинка
2. Словникова робота
Німіє пташечка
тихне серцем
чорніють садочок
виходить темний
одпочиває дивлюся
Читання слів «луною» за вчителем.
— Прочитайте стовпчики слів на одному диханні.
— Що означають слова першого стовпчика?
— Знайдіть слово — назву дії в другому стовпчику.
— Знайдіть слово — назву ознаки.
3. Колективне читання вірша «луною» за вчителем
4. Читання вірша учнями
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Яку пору доби поет описує у вірші?
— Як поет описує захід сонця?
— Які зміни відбуваються у навколишній природі?
— Чому радіють люди?
— Куди лине серцем поет?
6. Гра «Диктор телебачення»
Прочитати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви
тися на глядачів.
7. Гра «Добери назву діїдо назви предмета»
Сонце... (заходить).
Гори... (чорніють).
Пташечка... (тихне).
Поле... (німіє, чорніє).
Люди... (радіють).
Зоря... (виходить).
8. Гра «Читає Незнайко»
Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».
9. Порівняння віршів «Зоре моя вечірняя...» і «Сонце заходить...»
— Порівняйте два прочитаних вірші. Чи подібні в них пейзажі? Поясніть
свою відповідь.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Який пейзаж змальовує поет у цьому вірші?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
Намалювати малюнок до вірша.
12
13. Урок 53. ПОЕТИЧНІ ПЕРЛИНИ.
ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА»
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Т. Г. Шевченка; поглиблювати знан
ня дітей про рідну мову, її багатство і красу; розвивати образне мислення, зв'язне
мовлення; виховувати любов до поетичного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
В будь-якого будяка
Будячиха будь-яка.
О.Орач
2. Робота над чистомовкою
Ба-ба-ба, ба-ба-ба!
Он на березі вербаї
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі!
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Я люблю свою вербу!
3. Розчитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Виставка-презентація дитячих малюнків
2. Конкурс на краще читання вірша «Сонце заходить, гори чорніють...»
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ста
вами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму
«Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина
згадується 965 разів.
Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухай
теся, як звучить українське слово.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Т. Г. ШЕВЧЕНКА «ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА...» (с. 56)
1. Виразне читання вірша вчителем
— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час читання вірша?
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Явір — білий клен.
Пишатися — тут: буйно рости, квітнути, мати надзвичайно привабливий
вигляд.
Клас
Дата
13
14. Ряска — багаторічна трав’яниста дрібна плаваюча круглолиста рослина,
що покриває води (зазвичай стоячі) і є їжею для водоплавних птахів.
Яр — глибока довга западина (переважно з крутими або прямовисними
схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасо
вими потоками.
2) Читання стовпчиків слів «луною»за вчителем.
Тече долиною
вода калинонька
явора верболози
яром пишається
хлюпощуться качуром
— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?
— Які звуки позначає буква я?
— Яке слово у другому стовпчику «зайве»? (Пишається — назва дії.)
— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)
Фізкультхвилинка
3. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем
— Який куточок рідної природи оспівує поет у своєму вірші?
— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись
чарівними краєвидами.)
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Як ви розумієте словосполучення «пишається калинонька»?
— Куди тече вода?
— Що Шевченко пише про качку? її качаточок?
— Які слова свідчать про безмежну любов поета до рідної землі?
5. Гра «Знайди риму»
Долину... (калина)
Молодіє... (зеленіють)
Горою... (осокою)
За ними... (своїми)
6. Робота в групах
Створення і презентація словесних малюнків до вірша.
7. Добирання слів — назв дій до слів — назв предметів
Вода... (тече)
Калина... (пишається)
Явір... (молодіє)
Верболози й лози... (зеленіють)
Качаточка... (хлюпощуться)
Качечка... (випливає, ловить, розмовляє)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що оспівує в ньому поет?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять.
14
15. Урок 54. ТАРАС ШЕВЧЕНКО «ТИХЕСЕНЬКО ВІТЕР ВІЄ...»,
«ОН ГАЙ ЗЕЛЕНИЙ ПОХИЛИВСЬ...»
Мета: розширити знання учнів про життя ітворчість Т. Г. Шевченка; удосконалювати на
вички правильного, виразного, швидкого читання; збагачувати словниковий запас
учнів; розвивати мовлення, критичне мислення, творчі здібності дітей; сприяти на
ціональному вихованню учнів.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Дихальна гімнастика
— Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати
урок із дихальної гімнастики.
— Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о...
— Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади:
пім-пам-пом-пум-пем-пім;
мам-мом-мум-мім-мем-мим.
2. Робота над скоромовкою
Лінь лежить у Ліни в ліжку,
Каже: «Я посплю тут трішки».
Через неї лежебока
Ледь не відлежала боки.
Н. Становська
3. Розпитування за складовою таблицею
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання з пам’яті вірша Тараса Шевченка «Тече вода
з-під явора...».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
—Прочитайте акровірш, яке слово виділили?
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один
Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Д. Білоус
— То кому присвячений сьогоднішній урок? (Присвячений видатному
українському поету, письменнику, художнику — Т. Г. Шевченку.)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Тихесенько вітер віє...» (с.57)
1) Вступнеслово вчителя.
— Перебуваючи в Санкт-Петербурзі, в 1844 p. Т. Г. Шевченко написав ві
дому поему «Сон».
Послухайте уривок з цього твору.
2) Виразне читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)
Клас
Дата
15
16. 3) Словниковаробота.
Мріти — тут: ледве виднітися.
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Вітер віє
степи мріють
ярами зеленіють
сторожа розмовляють
— Що означають слова першого стовпчика? (Назви предметів.)
— Що означають слова другого стовпчика? (Назви дій предметів.)
— Доберіть синонім до слова сторожа. (Охорона)
Фізкультхвилинка
4) Читання віршаучнями.
— З ким автор порівнює тополі?
— Які дерева згадує поет у вірші?
5) Добирання до слів — назв предметів слів— назв дій.
Вітер... (віє)
степи, лани... (мріють)
верби... (зеленіють)
сади... (похилились)
тополі... (стоять,розмовляють)
2. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Он гай зелений похиливсь...» (с.57)
1) Вступне слово вчителя.
— Перебуваючи в засланні, далеко від Батьківщини, Т. Г. Шевченко на
писав вірш «Якби ви знали, паничі...». У цьому вірші поет згадує своє важке
дитинство, оспівує чудову українську природу.
2) Гра «Бджілки».
Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?
— З чим поет порівнює ставок?
— Що говорить про верби?
3) Гра «Збери словосполучення».
Гай виглядає
верби похиливсь
ставок купають
4) Гра «Відновивірш».
Велику книгу__________, дорослі й діти
І «Кобзарем» її__________ . заповіти
В тім «Кобзареві» зложив________ , написав
Щоб знали всі:__________ й ______ . назвав
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Чого вчать вірші Тараса Шевченка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити один з віршів Т. Г. Шевченка напам’ять.
16
17. Мета: ознайомити учнів з творами великої української поетеси Лесі Українки; удоско
налювати навички виразного читання; навчати дітей помічати красу і неповторність
природи, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршо
ваних текстах; розвивати пам'ять, естетичний смак; виховувати любов до рідного
краю.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив, і не тужив —
Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула: «Попався!»,
Жук завмер — так налякався.
Г. Чубач
— Знайдіть слова — назви предметів. Утворіть від них слова зі зменшу-
вально-пестливим значенням.
Жук — жучок, бур’ян — бур’янець, тато — татусь, мама — мамочка, ма
туся, листя — листячко, жаба — жабка.
2. Робота над чистомовкою
Би-би-би — зелені боби,
Пи-пи-пи яблука купи,
Бі-бі-бі — я кажу тобі,
Пі-пі-пі — смітинки в крупі,
Ти-ти-ти — високий рости,
Ті-ті-ті — вогонь у плиті,
Ди-ди-ди — вийшли із води,
Ді-ді-ді — не видно у воді.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурсне читання віршів Т. Г. Шевченка з пам’яті.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Гра «Живі склади»
В учнів на голові — корони із написаними складами. Вони шикуються,
утворивши слова Леся Українка.
— Що ви знаєте про Лесю Українку?
— Які твори поетеси вам відомі?
2. Розповідь учителя
— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)
дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, плела віночки,
співала пісні, заслуховувалася казками і переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю, дала не лише поетичний хист, а й не
абиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на постійні муки
від тяжкої хвороби.
Урок 55. ЛЕСЯ УКРАЇНКА «З ГІР НА ДОЛИНУ...»
Клас
Дата
17
18. Узимку 1881 p., коли Лесі було десять років, у Луцьку на річці Стир дів
чинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужала —
почала боліти нога, потім — рука. На дванадцятому році життя Лесі в Києві
прооперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано.
Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся у ле
генях, а потім уразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася у школі,
однак зуміла стати високоосвіченою людиною. Самостійно вивчила фран
цузьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську, старогрецьку,
латинську мови. Леся Українка стала високоосвіченою людиною завдяки
своїй надзвичайній силі волі.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту Олеся Гончара
— Що нового ви дізналися про Лесю Українку?
2. Як приходить весна?
По вулицях біжать струмки. Дзвенять сміхом, весело дзюркотять. Весна
розтоплює сніги, знімає крижані кайдани. Вода виривається на волю.
— Які з виділених слів допомогли тобі побачити, а які — почути прихід
весни? Опиши, як ти уявляєш початок цієї пори року.
Фізкультхвилинка. Вправа длязняття втоми очей
3. Опрацювання вірша Лесі Українки «З гір на долину...» (с.58)
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Яку пору року описала поетеса у вірші?
2) Гра «Бджілки». Напівголосне читання віршаучнями, кожен— у своємутемпі.
— Якими словами поетеса змальовує весняну воду?
— Яку ознаку весни втілюють ці слова?
— Як ви гадаєте, чому авторка порівнює весняну воду з волею?
3) Хорове читання вірша (скоромовкою, повільно, швидко).
4) Гра «Знайдирими».
Долину... (рину);
збиваю... (зриваю);
запруди... (люди);
вода... (молода).
5) Гра «Актори».
За завданням учителя прочитати:
а) захоплено;
6) здивовано;
в) байдуже.
б) Роботаза ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію.
— Яку пору року зобразив на ній художник?
— Які кольори він для цього використав?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Що нового дізналися про Лесю Українку?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити вірш напам’ять.
18
19. Урок 56. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТАРАС ШЕВЧЕНКО
Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка; збагачувати слов
никовий запас учнів; розвивати навички свідомого, правильного та виразного чи
тання, критичне мислення, творчі здібності дітей; виховувати почуття гордості за
Україну, заїї національного генія.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Вступна бесіда
— Сьогоднішній урок присвячений видатному українцеві — Т. Г. Шев
ченкові.
— Що ви знаєте про Тараса Григоровича?
— Темної ночі перед світом 9 березня в селі Моринці, на Черкащині, в хаті
Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта народився хлопчик, майбутній
великий співець України Тарас Григорович Шевченко.
Минає рік, два, п’ять років. Росте Тарас Шевченко. Батьки — на панщині,
брат — десь пастушить, сестра на городі, а маленький Тарас — по бур’янах. Не
любив хлопець сидіти в темній хаті, не любив сумних розмов про злидні, про
горе. Все було тікає з хати до сонця, на простори. Чого-чого тільки він не на
слухається — все про тих же панів: і як людей били, і як продавали людей, на
собак міняли, засилали в Сибір, у москалі голили.
Тяжка доля дісталася і Тарасові.
Батьки рано померли, і пішов хлопець поневірятися: пас гусей, овець,
носив у школу воду, у дяка дрова рубав, дітей глядів. Та було в нього праг
нення до малювання та складання віршів.
1-й у ч е н ь 3-й у ч е н ь
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас.
Він не вчився в школі,
Він ягнята пас.
В пана — бусурмана
В Петербурзі дім.
Кріпаком у пана
Був Тарас у нім.
2-й у ч е н ь 4-й у ч е н ь
Вмерли мама й тато...
Сирота — в дяка,
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка.
Хоче малювати,
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
За ясну свободу,
Світле майбуття —
Він віддав народу
Все своє життя!
— Поховано Тараса Григоровича Шевченка над Дніпром
нечій горі, яку зараз називають Тарасовою.
III. РОБОТА З ВИСТАВКОЮ КНИГ
— Які книжки бачите на виставці? Які з них ви читали?
— Знайдіть на виставці «Кобзар»
— У кого вдома є «Кобзар»?
IV. ОБГОВОРЕННЯ ПРОЧИТАНИХ ТВОРІВ
— Які твори Т. Г. Шевченка ви читали вдома?
на високій Чер-
Дата
Клас
19
20. 1. Конкурс на кращого читця віршів Т. Г. Шевченка
2. Конкурс «Чи знаєш ти твори Т. Г. Шевченка?»
• ...соловейко в темнім гаї сонце зустрічає... («Світає, край неба палає...»)
• ...сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає... («Садок вишневий коло
хати...»)
• ...хлюпочуться качаточка поміж осокою... («Тече вода із-за гаю...»)
• ...пташечка зраділа і защебетала... («Зацвіла у лузі червона калина...»)
• ...у Дніпра веселочка воду позичає... («Зоре моя вечірняя...»)
• ...ще треті півні не співали,
ніхто ніде не гомонів... («Реве та стогнеДніпр широкий...»)
3. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...»
V. ЧИТАННЯ ТВОРІВ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА
1. Л. Большаков «Випадок»
1) Виразне читання оповідання вчителем.
— Яким було дитинство Тараса?
2) Читання оповіданняучнями «ланцюжком».
3) Аналіз змісту оповіданняз елементамивибіркового читання.
— Що зникло у солдата?
— Кого звинуватили у крадіжці?
— Хто насправді вкрав гроші у солдата?
— Яких знущань зазнав малий Тарас?
— Хто щиро співчував хлопчикові?
— Який подарунок він отримав від сестри Катерини?
2. В. Ковалюк «Тарасів сон»
1) Самостійнемовчазне читання оповіданняучнями.
2) Бесідаза змістом.
— Які думки оволоділи Тарасом того вечора?
— Куди він побіг, ховаючись від мачухи?
— Хто приснився Тарасові?
— Що сказала мати синові уві сні?
— Про що він просив померлу маму?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Тяжким було життя великого Кобзаря. Україні він віддав своє життя
і мріяв бачити її народ вільним і щасливим. До своїх нащадків він звертався зі
словами:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
— Український народ пам’ятає свого великого Кобзаря.
— Як увічнена пам’ять Т. Г. Шевченка?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Буду я при
роді другом». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку
читача.
20
21. Мета: вдосконалювати техніку читання віршованих творів, виразність, артистичність
читання; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання;
виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Читайте, додаючи склади!
Мали — ... (на) лимо — ...(над)
воро — ... (на) бузи — ... (на)
воро — ... (та) мор — ... (ква)
2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться!
ШКОДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап
Капусточку хап, хап,
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід
— Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще читання з пам’яті уривка з вірша лесі українки «з гір
на долину...».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
* Зелене листя, зелений килим,
Зима сховала під снігом білим.
Весна настала і сонце гріє —
Зелений килим увесь синіє. (Барвінок)
— Розгляньте цю чудову рослину. (Демонстрування слайда чи малюнка.)
З барвінку та калини в давнину робили весільні вінки. Кожна дівчина влас
норуч садила і вирощувала барвінок собі на віночок. Про барвінок складено ба
гато пісень, легенд. Послухайте одну з легенд.
Жили колись давно чоловік з дружиною у любові і злагоді. А найбільшою
потіхою для них був їхній синочок на ім’я Бар. У скорому часі виріс він гарним
парубком. Багато дівчат мали собі на думці віддатися за нього. Сохло серце за
Баром у однієї дівчини, котра мала за маму відьму. Посватався Бар до іншої,
котра називалась Вінка. Ніяка ворожба відьми не могла розбити того кохання.
І ось прийшов день весілля. Щасливі молодята стояли на воротах для бать
ківського благословення і чекали тієї хвилини, щоб піти до святої церкви до
шлюбу.
Аж тут казна-звідки ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала перед моло
дими, проголосила своє прокляття і окропила їх чорним смердючим настоєм
Урок 57. ЛЕСЯ УКРАЇНКА «БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ...»
З батурою хтось, хтось.
Цап як скоче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме! ме!»
За ним Рябко та: «Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав».
маши — ... (на)
лопа — ... (та)
сини — ... (ця)
Клас
Дата
21
22. якогось зілля. За хвилину на місці, де стояли Бар і Вінка, вже нікого не було.
Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла чорною вороною.
Кинулися до її дочки, а та злетіла до хмар сірою галкою. Упала матінка Ба
рова на те місце, де стояв її син, і скропила землю слізьми. І сталося диво: на
очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітчане дрібненьким блакитним
цвітом...
А назвали âoro барвінок. І тягнеться він до хат, до батьківських могил.
Кожна дівчина вплітає âoro у свій весільний вінок.
— Послухайте, з якою любов’ю описує барвінок Леся Українка.
Фізкультхвилинка
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ. ОПРАЦЮВАННЯ
ВІРША ЛЕСІ УКРАЇНКИ «БАРВІНОЧКУ МІЙ ХРЕЩАТИЙ...» (с. 59)
1. Виразне читання вірша вчителем
— Як поетеса звертається до барвінка?
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Хрещатий — який має вигляд хреста або окремі елементи у формі хреста.
2) Читання стовпчиків слів «луною»за вчителем.
Зелений садила
рясний викохала
навесні здасися
барвіночку хрещатий
— Прочитайте слова, що називають ознаку предмета; дію предмета.
3. Виразне читання вірша учнями
4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Знайдіть у прочитаному уривку з твору Лесі Українки слова, якими пое
теса описує барвінок.
— Які слова вказують на те, що поетеса дуже любить цю квітку?
— Як ви гадаєте, чому авторка використовує саме слово викохала, а не ви
ростила!
5. Гра «Добери риму»
Дрібний... (рясний);
навесні... (мені).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором Лесі Українки ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Що нового дізналися про барвінок?
— Тарас Шевченко у своїх творах теж не оминув увагою цю чарівну квітку.
Послухайте, з якою любов’ю він пише про барвінок.
«БАРВІНОК ЦВІВ І ЗЕЛЕНІВ...»
Барвінок цвів і зеленів, Потоптав веселі квіти,
Слався, розстилався; Побив... Поморозив...
Та недосвіт перед світом Шкода того барвіночка
В садочок укрався. Й недосвіта шкода!
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Відповідати на запитання підручника «Повтори і пригадай» (с. 59).
22
23. ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2
Урок 58. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ...»
Мета: дати учням уявлення про творчість Олександра Олеся; вчити правильно, сві
домо, виразно читати віршовані твори; виробляти вміння обґрунтовувати свої мір
кування; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього
слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Біля баби баба сіла.
Баба бабі бубоніла.
2. Робота над чистомовкою
Че-че-че — бабуся калачі пече.
Ча-ча-ча — дай, бабусю, калача.
Па-па-па — розсипана крупа.
Пе-пе-пе — кошеня сліпе.
По-по-по — річка Лімпопо.
3. Слухайте, повторюйте, продовжуйте!
Со-со-со — сонце, сорока, сода, солома.
Са-са-са — сад, сапа, сарай, сачок.
Су-су-су — сум, сумка, сутінки, сушка.
Сі- сі-сі — сітка, сіль, сірка, сівалка.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Учні виконують завдання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 59).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми почнемо ознайомлення з творчістю відомого українського
поета Олександра Олеся.
Олександр Олесь — псевдонім відомого поета, казкаря, драматурга і пе
рекладача Олександра Івановича Кандиби. Народився він 4 грудня 1878 р. на
Сумщині. Батько майбутнього поета походив із чумаків, а мати — з кріпаків.
Першою вчителькою хлопчика була мати. Вона в 4 роки навчила сина читати
і писати, а в 9 років він написав свій перший вірш. Удома в них був «Кобзар»,
а поезії з нього хлопчик знав напам’ять. Олександра Олеся називають королем
української поезії. 80 композиторів написали понад 200 музичних творів на
слова цього митця.
— Послухайте одну з таких пісень.
Звучить пісня «Айстри» (сл. Олександра Олеся, муз. Андрія Селезньова, ви
конує Андрій Селезньов).
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота над загадкою
• Угорі тремтить сіренька цятка
І пісні співає голосні,
Бубоніла з півгодини
Баба бабі про новини.
Клас
Дата
23
24. Та жаль, що тільки навесні.
Скажи скоріше, без відмовок,
Що за пташка?.. (Жайворонок).
— Вірш, який ми будемо сьогодні читати, Олександр Олесь присвятив цій
дивовижній пташці.
2. Виразне читання вірша вчителем (с.60)
— Яка пора року описується у вірші?
3. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Мла — прозорі випари, рух яких ледве помітний у жаркий день; марево.
2) Читання стовпчиків слів на одномудиханні.
Грають дзвонять
в’ються заливаються
сміються щебечуть
виглядають полохливо
— Назвіть слова з м’якими приголосними звуками.
— Які букви позначають м’якість цих приголосних?
Фізкультхвилинка
4. Робота в парах
Учні в парах читають одне одному вірш.
— З якою інтонацією читається вірш? (Радісно, піднесено, із захопленням)
5. Читання вірша учнями за строфами
6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Прочитайте слова, якими поет описує спів жайворонка, передайте го
лосом захоплення.
— З чим вітають жайворонки своїми піснями?
— Які квіти полохливо виглядають із землі?
7. Гра «Відшукай риму»
В’ються... (сміються);
день... (пісень)',
співають... (вітають);
впали... (сказали);
у млі... (з землі);
диво... (полохливо).
8. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту Олеся Гончара
— Яку особливість жайворонка описав Олесь Гончар?
— Якими словами?
— Виберіть з двох текстів про жайворонків слова за зразком: в’ються, зали
ваються, сміються... Запам’ятайте їх.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З творчістю якого поета почали знайомитися на сьогоднішньому уроці?
— Який твір поета читали?
— Що нового дізналися на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1-иіа група. За змістом виділених слів складіть розповідь на тему «Світ
очима пролісків».
2-га група. Складіть розповідь на тему «Як співає жайворонок?».
24
25. Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся; удосконалю
вати навички виразного читання віршованих творів; формувати вміння аналізувати,
узагальнювати, знаходити порівняння, робити висновки з прочитаного; розви
вати зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до прекрасного.
Урок 59. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «ЛІС ВОСЕНИ»
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ав-ав-ав — не лови ґав.
Ив-ив-ив — я квіти полив.
Ви-ви-ви — чорні брови.
Ва-ва-ва — книжка нова.
Ву-ву-ву — вип’ємо каву.
2. Робота над скоромовкою
На стежину, на стіжок
Тихо падає сніжок.
Дружно вийшли ми на ганок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок,
— Сніже, сніже, добрий деньї
А. Камінчук
Ув-ув-ув — новину почув.
Ві-ві-ві — здивувались паві.
Ів-ів-ів — льон зацвів.
Во-во-во — намальовано криво.
Ов-ов-ов — накололи дров.
3. Гра «Хто це? Що це?»
Цікава, захоплююча, ілюстрована... (книжка).
Солодка, запашна, червона... (ягода).
Весела, мелодійна, задушевна... (музика).
Прудка, маленька, пухнаста, руда... (білка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота вгрупах
Учні в групах розказують складені розповіді «Світ очима пролісків» та
«Як співає жайворонок». Найкращу розповідь від кожної групи презентують
усьому класу.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— З творчістю якого поета почали знайомитися на попередньому уроці?
— Сьогодні ми продовжимо вивчати твори Олександра Олеся.
— Чому буде присвячений його вірш, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
• Гостя до лісу прийшла — Золотом ліс фарбувала,
Фарби з собою несла. Сонечко вниз опустила,
В неї роботи чимало — І павутинки пустила. (Осінь)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота за підручником (г.61-63). Виразне читання вірша вчителем
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
Клас
Дата
25
26. 2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Шум — тут: те саме, що піна.
Вколо — навколо, навкруги.
2) Читання слів «луною»за вчителем.
Скошені, похило, тріпоче, осінніми, зайнялися, пройнялися, брехеньки,
стрепенувся, неначе.
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки»
Самостійне напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.
— Знайдіть у тексті порівняння. Поміркуйте, навіщо поет використовує
такий художній прийом і чому добирає саме такі порівняння.
4. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Що автор говорить про лани і степи?
— Як поет передав полохливість зайця, обережність лиса?
— Яким ви уявляєте собі лиса? зайця?
— Голоси яких пташок почув автор у лісі?
— Що він говорить про спів шпака, скрекотання сороки?
6. Гра «Диктор телебачення»
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на
глядачів.
7. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте малюнок. Знайдіть рядки вірша, які проілюстрував ху
дожник.
8. Гра «Хвиля»
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, ніби хвиля прибива
ється до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше —
тихо — голосніше тощо.
9. Гра «Знайдіть риму»
Лани — ... (восени);
похило — ... (мило);
золоте — ... (цвіте);
вами — ... (квітками);
квітки — ... (нагідки);
зайнялися — ... (пройнялися).
10. Читання слів Тамари Коломієць та Грицька Бойка
— Які слова вам допомогли уявити прихід зими?
— Як ви вважаєте, чому обидва автори, змальовуючи зиму, використали
слово срібний?
— На чому вони хотіли наголосити?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким віршем ознайомились на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
26
27. Урок 60. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ «БІГА ЗАЙЧИК-СКАКУНЕЦЬ» Дата
■я КласМета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на
вчати учнів орієнтуватися в тексті, добирати рими; збагачувати словниковий запас;
спонукати дітей до творчості; виховувати любов до мовного багатства.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Ма-ма-ма — прийшла до нас зима. .......
Ло-ло-ло — кучугури намело.
Ем-ем-ем — саночки візьмем. .......
Дем-дем-дем — на гірку підем.
Ам-ам-ам — ой, весело нам.
2. Робота над скоромовкою «дощиком»
їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги — снігу.
3. Гра «Відгадай предмет за ознаками»
Білий, пухнастий, м’який — ... (сніг).
Холодна, люта, морозна — ... (зима).
Злий, тріскучий, лютий — ... (мороз).
4. Гра «Блискавка»
Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, суховій, хурделиця.
— Яке слово «зайве»?
— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова?
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання вірша.
— Якій порі року присвятив свій вірш Олександр Олесь?
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Робота над загадкою
• Чудо-сани прилетіли,
Скакуни в тих санях білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає,
Сріблом все вкриває. (Зима)
— Які слова вам допомогли відгадати загадку?
2. Вправа «Мікрофон»
— За що любите зиму ви? Розкажіть.
Зима — чудова пора року. Ми любимо її за скрипучий білий сніг, за моро
зець, який щипає за ніс і щоки, за чудові зимові розваги.
Олександр Олесь дуже любив природу, спостерігав за її життям. Свої спо
стереження відобразив у чудових віршах.
Сьогодні ми прочитаємо ще один вірш поета.
27
28. V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вчителем вірша О. Олеся «Біга зайчик-скакунець» (с.63)
— Назвіть головну героїню вірша. (Зима)
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Помело — мітла.
Затишок — тихе місце, захищене від вітру.
2) Читання слів «луною»за вчителем.
Сховався мерщій
скакунець вгледіла
зоставсь тарілці
забіліла сховався
Фізкультхвилинка
3. Гра «Бджілки»
Самостійне напівголосне читання учнями вірша, кожен — у своєму темпі.
— Відшукайте у вірші слова, якими описано дії зими.
— Якою ви її уявляєте?
— Чим подібні характери зими і весняної води у прочитаних вами поезіях?
4. Гра «Упізнай героя»
• Не ходжу я, а скакаю,
Бо нерівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня. (Заєць)
• Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч сама мала на зріст,
Та великий має хвіст,
Як намисто, оченята...
Хто це? Спробуй відгадатиі (Білка)
• Сіра шубка із пір’їн,
На морозі жвавий він.
Не орел цей стрибунець.
Хто це, діти?.. (Горобець)
— Як зима доганяє зайця?
— Де він від неї сховався?
— Що зима зробила для білки?
— Як ви уявляєте картину, змальовану словами горобці в сніговій тарілці?
5. Робота за змістом малюнка
— Розгляньте малюнок. Які фарби на ньому переважають?
— Які рядки вірша проілюстрував художник?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто його автор?
— Яку пору року відобразив поет у своєму вірші?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш. Підготувати запитання за його змістом.
28
29. Урок 61. ДИВА В ПРИРОДІ. ІВАН СЕНЧЕНКО «ЗУСТРІЧ ІЗ ЗАЙЦЕМ»
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання творів; формувати оцінні
судження, вчити сприймати змальовані словами образи природи, відчувати образ
ність художнього слова; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати береж
ливе ставлення до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
— Читайте швидко й чітко!
КЛЮЄ КУРКА КРУПКУ
Курник
Кривенький
На горбку.
Гарненька
Курка
В курнику.
Не турбуйте
Курку!
Клює
Курка
Крупку.
Крупка
Дрібненька,
Курка
Рябенька.
Г. Бойко
Розчитування за складовою таблицею
Навчіться читати виразно!
2.
3.
— Прочитайте вірш декілька разів.
У ЛУЗІ
Заєць в лузі
Сіно косить,
А зайчиха
В скирту зносить,
А малесенькі зайчата,
Куцохвостики вухаті
Возять возом сіно
В хату,
Щоб було м’якенько
Спати.
А. Костецький
— Що читали? (Вірш)
— Чому так вирішили? (Римуються слова.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота в групах. Гра «Ти мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання за змістом прочитаного вірша.
2. Конкурс на краще виразне читання вірша
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Відгадайте загадку.
* Я маленький, я вухатий,
Сірий, білий, волохатий.
Дата
Клас
29
30. Я стрибаю, я тікаю,
Дуже куций хвостик маю. (Заєць)
— Зайчик є одним з героїв обох віршів Олександра Олеся. Згадайте, як
вони називаються. («Ліс восени», «Біга зайчик-стрибунець»)
— Що лякало зайця восени? (Жовтий лист.)
— Взимку? (Зима кидала в нього снігом, доганяла на помелі.)
— Сьогодні ми прочитаємо, як розповів про свою зустріч із зайцем пись
менник Іван Сенченко. Сподіваюся, вам буде цікаво.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.
— Чи сподобалося вам оповідання? Що вас у ньому вразило?
Фізкультхвилинка
2. Словникова робота
1) Довідкове бюро.
Запона — завіса.
Смух — хутро, шерсть.
Фуркати — пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати
(про птахів).
Купина — кущ; багаторічна рослина зі схиленими квітками й довгим коре
невищем.
Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.
2) Читання слів «луною»за вчителем.
Мережана, куріп’ячу, пташиної, навшпиньки, мереживо, гойднулася, зав
більшки, фуркнули.
3. Читання тексту учнями «ланцюжком»
4. Аналіз змісту розповіді з елементами вибіркового читання
— Де автор побачив куріп’ячу хатку?
— Яке значення має слово купина в прочитаному тексті?
— Прочитайте опис куріп’ячої хатки.
— Що прозирнуло крізь мережану запону пташиної хатки?
— Що здивувало оповідача?
— Що на нього дивилося?
— Яким був заєць?
— Хто був із ним разом у хатці?
— Знайдіть співзвучні за змістом рядки у вірші «Біга зайчик-скакунець»
та в оповіданні Івана Сенченка.
Цецікавознати!
Самець білої куріпки видає звуки, подібні до гавкання собаки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Що вас найбільше вразило?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати малюнок до оповідання.
ЗО
31. Мета: ознайомити учнів із творчістю Катерини Перелісної; вдосконалювати навички
свідомого виразного читання віршованих творів; розвивати уяву, образне мис
лення; збагачувати активний словник учнів; виховувати допитливість, любов до
природи.
Урок 62. ЕМОЦІЙНІСТЬ. КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА «ЗМЕРЗ»
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Прочитай, зрозумій!
ХТО РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?
За струмком дзюрчить село, На бджолу,
Небо Дуб старий
В сонечко зійшло, Спиляв пилу...
У ставку сплеснувся шпак, Хто ж
У садку співа щупак, Розплутає слова?!
Вистрибнув на півня пліт, Ви
Кукурікнув сірий кіт, Не зможете бува?
Сіла квітка В. Шаройко
2. Читай, відповідай швидко: хто це, або що це?
Свіже, прохолодне, чисте — ... (повітря).
Пекуче, палюче, гаряче — ... (сонце).
Справжній, вірний, щирий — ... (друг).
Чисте, безхмарне, блакитне — ... (небо).
3. Робота над скоромовкою
Тишком-нишком
Вийшла мишка із нори,
В шкряботушки
Ніс і вушка догори.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра «Ухудожньомумузеї»
Діти виходять до дошки, де розміщена виставка їхніх робіт, коментують
кожен свою роботу.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю письменниці Катерини Пере
лісної.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
— Катерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) (1902—
—1995) — українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для
дітей.
Народилася Катерина 1902 р. у Харкові.
Навчалася в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові. У цій гімназії
викладали найкращі харківські україністи.
Клас
Дата
31
