1. Фотоелектронний
ефект - 2 год .

2. План:
 1.Зовнішній та внутрішній фотоефект.
 2.Рівняння Ейнштейна.

3. 1.Зовнішній та внутрішній
фотоефект.






Фотоефе́к т — явище «вибивання»
світлом електронів із металів.
Розрізняють:
1) Зовнішній фотоефект –
виривання електронів з речовини
під дією світла.
2) Внутрішній фотоефект –
перерозподіл електронів за
енергетичними рівнями під дією
світла(електромагнетного
випромінювання).
Внутрішній фотоефект властивий
деяким напівпровідникам і меншою
мірою діелектрикам.
3) Ядерний фотоефект – це явище
виривання нуклонів із ядра під дією
жорсткого рентгенівського або ?випромінювання. Явище
зовнішнього фотоефекту вперше
дослідив О.Г.Столєтов у 1890р.
Схему дослідів Столєтова по
дослідженню зовнішнього
фотоефекту зображено на рисунку.

4. Перший закон фотоефекту.
 Сила фотоструму насичення прямопропорційна падаючому
на електрод світловому потоку.
 Ін Ф
 Щоб струм не протікав, потрібно прикласти затримуючу
(гальмуючу) напругу, за якою можна визначити кінетичну
енергію фотоелектронів.


еUз =
Змінюючи частоту подаючого світла, Столєтов визначив
кінетичну енергію фотоелектронів і встановив другий закон:
 Максимальна кінетична енергія фотоелектронів лінійно
зростає з частотою світла і не залежить від його
інтенсивності.
 Найменша частота хвилі, при якій ще можливий фотоефект,
наз. червоною межею фотоефекту. Або:
 Найбільша довжина хвилі, при якій ще можна спостерігати
фотоефект, наз. червоною межею фотоефекту.


5. Третій з-й фотоефекту:










Поріг фотоефекту (червона межа) визначається тільки
матеріалом електрода і не залежить від інтенсивності
випромінювання.
3. Явище фотоефекту і його закони пояснюється квантовою
теорією.
Енергія кварта, яка починається тілом, йде н роботу щодо
виривання електрона (А6) і надання йому кінетичної енергії
(Ек)
Е=А6+Ек
h λ=Ав +
- р-ня Ейнштейна
Для кожної речовини існує найменша частота λmin, при якій
ще можливий фотоефект V=0,
λ min = А – умова фотоефекту.
нутрішній фотоефект використано в будові фото опорів і
фотоелементів.
1 е В = 1,6 .10-19 Дж
h = 4,1.10-15 еВ .С

6. 2.Рівняння Ейнштейна.
Рівняння Ейнштейна - основні рівняння загальної теорії
відносності. Невідомою величиною в рівняннях Ейнштейна є
метричний тензор gik
 де Rik — тензор Річчі, R –
 скалярне викривлення, gik — метричний тензор, Λ космологічна константа, Tik — тензор енергії-імпульсу, який
визначає негравітуючу матерію, енергію та сили в довільній
точці простору-часу, π — число пі, c — швидкість світла, G
— гравітаційна стала, яка з’являється і в відповідному законі
всесвітнього тяжіння Ньютона. Тензор Річчі, скалярне
викривлення та тензор енергії-імпульсу теж залежать від
метричного тензора.


7. 







В загальному випадку рівняння Ейнштейна містить
космологічну константу, хоча пізніше Ейнштейн
відпмовився від її використання. Космологічна
константа була запроваджена для того, щоб досягти
стаціонарності Всесвіту, але відкриття червоного зсуву
заклало сумніви в стаціонарності.
Інформація про розподіл мас і
полів міститься в тензорі
енергії-імпульсу. Для повного
розгляду фізичної системи
рівняння Ейнштейна повинні
бути доповненими рівнянням
стану матерії.

8. Висновок:





Фотоефе́к т — явище «вибивання» світлом електронів із
металів.
Існує три закона фотоефекту.
Рівняння Ейнштейна - основні рівняння загальної теорії
відносності. Невідомою величиною в рівняннях Ейнштейна є
метричний тензор gik
де Rik — тензор Річчі, R –
скалярне викривлення, gik — метричний тензор, Λ космологічна константа, Tik — тензор енергії-імпульсу, який
визначає негравітуючу матерію, енергію та сили в довільній
точці простору-часу, π — число пі, c — швидкість світла, G
— гравітаційна стала, яка з’являється і в відповідному законі
всесвітнього тяжіння Ньютона.