урок радіоактивність

1. ТТееммаа::
РРааддііооааккттииввннііссттьь.. ААллььффаа--,,
ббееттаа--,, ггааммммаа--ппрроомміінннняя.. ЗЗааккоонн
ррааддііооааккттииввннооггоо ррооззппааддуу..

2. ЗЗааввддаанннняя ууррооккуу..
 Познайомитися із історичною хронологією відкриття
природної радіоактивності.
 Розглянути властивості радіоактивного
випромінювання (α-, β-, γ-промені) та вміти
використовувати правила зміщення для знаходження
утворених радіоактивних елементів в результаті
вказаних випромінювань.
 Розкрити природу радіоактивного розпаду та його
закономірностей.
 Формувати навички використання закону
радіоактивного розпаду в сукупності з іншими
фізичними характеристиками для розв’язування задач
з даної теми.

3. План вивчення нового навчального
матеріалу.
1. Відкриття радіоактивності (історична
хронологія, роботи вчених, висновки).
2. Аналіз дослідів про встановлення фізичної
природи іонізуючого випромінювання (α-, β-, γ-
промені) та отримання радіоактивних елементів
в результаті даних фізичних процесів.
3. Фізичний та математичний зміст закону
радіоактивного розпаду. Основні
характеристики розпаду та зв’язок між ними.

4. Антуан Анрі Беккерь (французький
фізик) (1852-1908рр.)
Французький фізик А.Беккерь
народився в Парижі 15 грудня
1852р. в сім’ї відомих
наукових робітників. Отримав
середню освіту в ліцеї
Людовика Великого, по
закінченню якого в 1872 році
вступив в Політехнічну школу
в Парижі.
1896р. – експерименти з
опроміненням солей урану;
1903р. – Нобелівська премія
за відкриття природного
радіовипромінювання.

5. ВВииссннооввоокк..
Уран виділяє проміння подібно
до рентгенівського, що має
велику проникну здатність і діє
на фотопластинку.

6. РРееззууллььттааттии ддоосслліідджжеенньь іі ввииссннооввккии::
 діє на фотопластинку;
 іонізує повітря, так само як і рентгенівське;
 проникає крізь папір, картон і навіть
метал;
 розряджає електроскоп;
 інтенсивність випромінювання,
визначається лише кількістю урану в
суміші (препараті) і не залежить від сполук,
в які входить.

7. ММааррііяя ССккллооддооввссььккаа––ККююрріі
— 1898р. – Марія
Склодовська–Кюрі
(польська вчена)
— відкриття
радіоактивності:
торій - Th

8. ппооддрруужжжжяя ММ.. ССккллооддооввссььккее--ККююрріі ттаа
ПП’’єєрр ККююрріі
— 1898р – подружжя
М. Склодовське-Кюрі та
П’єр Кюрі (французький
вчений) відкриття
радіоактивності Ra-
радій («променистий»)
0 P
— полоній (в честь
Польщі)
— 1903 – Нобелівська
премія подружжю Кюрі
(на половину разом з
Беккерелем)

9. «ЯЯ ннааллеежжуу ддоо ттиихх,, ххттоо ррааззоомм зз
ННооббееллеемм,, вввваажжааюю,, щщоо ннооввіі
ввііддккррииттттяя ппррииннеессууттьь ллююддссттввуу
ббііллььшшее ббіідд,, ччиимм ддооббрраа»

11. РРааддііооааккттииввннііссттьь — (від лат. radio —
випромінювати і activus — активний,
дієвий) — самовільне перетворення ядер
одних атомів у ядра інших з випусканням
трикомпонентного випромінювання: α-, β-,
частинок та γ-променів.
ВВииддии::
 аа)) ппррииррооддннаа
 бб)) шшттууччннаа..
РРааддііооааккттииввнніі ееллееммееннттии — хімічні
елементи, що мають радіоактивність.

12. символ для позначення радіоактивних матеріалів

13. α-частинки — ядра гелію
(відхиляються електричним і
магнітним полем, мають мінімальну
проникну і максимальну іонізуючу
здатність, поширюються в повітрі
на кілька сантиметрів, в твердій
речовині на десятки мікронів)
V =1,5×107 -2×107 м/ с

14. β-частинки — швидкі електрони
(відхиляються електричним і
магнітним полем, мають проникну
здатність в десятки разів більшу ніж
α-частинок, при взаємодії з
речовиною розсіюються
V = від 0 до 108 м/ с

15. γ-промені — потік квантів
електромагнітного випромінювання (не
відхиляються електричним і магнітним
полями, мають максимальну проникну і
мінімальну іонізуючу здатність), частота
до1020 Гц, довжина хвилі —10-12 м.

16. α-розпад — мимовільний розпад
атомного ядра на ядро-продукт і α-
частинку (ядро гелія 2 H e 4
).
X A I He
Z
A
Z
4
2
¾¾® - 4
+
-
2 a
при α-розпаді: зменшується масове число на 4 одиниці,
а зарядове на дві, тобто елемент зміщується в
періодичні таблиці на 2 місця вліво (до початку таблиці)
Прик
238
92 ¾¾a® +
лад: U Th He 4
2
234
90

17. β-розпад — самочинне випускання
електрона з перетворенням в нове
атомне ядро
+1 -1 ¾¾b® +
при β –розпаді, заряд ядра збільшується на одиницю,
тому елемент зміщується на одну клітинку вправо (до
кінця таблиці)
Прик
лад:
X AI e
Z
A
Z
0
3
1 - ¾¾b® +
H He 0e
1
3
2

18. При випромінюванні γ-променів
X ¾¾®AI +an
Z
ззммііщщеенньь вв ттааббллиицціі ннееммааєє
A
Z

19. Радіоактивні ряди — послідовність
елементів при радіоактивному розпаді.
ВВ ппррииррооддіі ввііддооммоо 44 рряяддии::

20. Період піврозпаду – Т – час, протягом
якого розпадається, половина наявних
радіоактивних атомів.
 Наприклад:

21. ММааттееммааттииччннаа ффооррммууллаа ззааккооннуу
ррааддііооааккттииввннооггоо ррооззппааддуу::
t
T
N N - = × 2 0

22. Закон радіоактивного розпаду: за
одиницю часу з наявної кількості
радіоактивних ядер, завжди розпадається
певна їх частина, яку позначають через
і називають сталою розпаду
даного радіоактивного елемента.
l

23. ССеерреедднніійй ччаасс жжииттттяя ррааддііооааккттииввнниихх
ааттоомміівв
= T » T = T =
t 1,44 1
l
ln 2 0,7
0,7
l
T = ln 2 » ззввііддккии
0,7

24. ААккттииввннііссттьь ррааддііооааккттииввннооїї ррееччооввииннии
—— ццее ккііллььккііссттьь яяддеерр,, яяккіі ррооззппааллииссяя
ззаа ссееккууннддуу.. ООддиинниицціі ввииммііррюювваанннняя ——
11 ББкк (ББееккккеерреелльь)
A = l × N

25. ЗЗааккоонн ррааддііооааккттииввннооггоо ррооззппааддуу
справедливий як для кількості ядер, так і
для маси радіоактивного препарату
t
T
m m - = × 2 0

26.  Що називають радіоактивністю?
 Які властивості та природа α, β - частинок, γ-
проміння?
 Сформулюйте правила зміщення α - розпаду?
 Сформулюйте правила зміщення β - розпаду?
 Які елементарні частинки випускається при α -
та β - розпадах?
 Які з відомих вам законів збереження
виконуються під час радіоактивних
перетворень?
 Що називають періодом піврозпаду
радіоактивної речовини? Що він характеризує?
 Наведіть приклади піврозпаду деяких
радіоактивних речовин