Розповідь про життєвий та творчий шлях поета Володимира Коваленка

1. Письменники рідного краю
Коваленко Володимир
Миколайович
Автор: Залужний Ілля
учень 11 класу Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
ім. Героя Радянського Союзу А.М.Темника

2. Володимир Миколайович
Коваленко народився
16 грудня 1952 року в с.
Стульневе Чернігівського
району Запорізької області
в селянській сім'ї. У батьків
Миколи Федотовича та
Катерини Григорівни було
6 дітей – 5 хлопчиків та
дівчинка. Через рік родина
переїхала до Чернігівки.
2

3. З 1 по 4 клас навчався в
Низянській 8-річній школі,
закінчував навчання в
Чернігівській школі-інтернат
3

4. В 1970 р. закінчує Жданівську
морехідну школу
4

5. Далекі плавання
Плавав на суднах закордонного плавання.
Побував у Туреччині, Сирії, Лівії, Лівані, Єгипті,
Іспанії, Італії, Греції, Марокко, Гвінеї.
Під час одного з походів на корабель було
здійснено напад.17 чоловік екіпажу з 34
загинули. В єгипетській тюрмі провів 4 місяці.
Нагороджений орденом “Знак Пошани”.
5

6. Сімейне життя не склалося. Дружина не
захотіла переїжджати до Чернігівки, коли
чоловіка комісували за станом здоров’я з
пароплавства.
6

7.  У 1993 році закінчив заочно
Запорізький державний університет
(філологічний факультет).
 Працював у школах району.
 З грудня 2012 знаходиться на
заслуженому відпочинку
7

8. 8

9. В.М. Коваленко –
автор багатьох
оповідань, новел і
поетичних творів,
надрукованих у
періодиці, а також
в альманахах
“Полинова колиска”
(1998-1999р.)…
9

10. ”Над Чернігівкою небо голубе” (1998)
10

11. До антології ввійшли вірші “ Моя Україно ”, “ Пошануймося, братове!”, “У
полі на узвишші ”, “ Що ж ти, доле моя…”, “ Не в грошах щастя ”, “
Якби з ніг валило ” 11

12. ППіісснніі
Близько 15 віршів поклали на музику
В.Ю.Холін, Г.Д. Решетняк, І.П. Сідь:
“ Чернігівські каштани ”
“ Не сумуй, кохана, в самоті ”
“ Іванна ”
“ Стелиться вечір ”
“ Що ж ти, доле моя ”
та інші
12

13. Не сумуй, кохана, в самоті,
Що з тобою бачимось нечасто.
Ні, кохання наше не погасло,
Тільки ми самі уже не ті…
Як раділи ми колись весні?!
У п'янкі і солов'їні ночі
Цілував твої ясні я очі,
Все було неначе уві сні.
Не шкодуй, кохана, в самоті,
Що з тобою бачимось нечасто.
Наші почуття ніяк не згасли,
Тільки ми самі уже не ті…
Облітає з яблунь білий цвіт,
Щедро покриває наші скроні.
Протягни мені свої долоні,
Я не цілував їх стільки літ!
Не журись, кохана, в самоті,
Що з тобою бачимось нечасто.
Десь своє ми загубили щастя,
Ночі десь поділи золоті. 13

14. В.М.Коваленко –
автор слів гімну
Чернігівського
району
14

15. Власні
збірки Моя Україно, 2005 р.
Дно, 2008 р.
15

16. …В літературу запорізького краю і взагалі в
українське красне письменство прийшов
непересічного таланту трудівник, тонкий
психолог, знавець народного життя…
В. Чабаненко
16

17. …Ніхто ще не писав у нашому краї про
теперішнє соціальне дно, про
сьогоднішніх знедолених людей так
відверто і страшно, а головне –
майстерно, як пише В.Коваленко…
…Збірка “Дно” – це крик відчаю і надії,
крик пораненого добра…
В.Чабаненко
17

18. Осінній дощ дрібний мрячить,
Землі полоще чорні коси.
Все, мов завмерло, все мовчить:
Дерева, трави і покоси.
Калині вітер ніжить крону,
Зірвавши лист, як зайву річ.
А та від сорому червона,
Мов наречена в шлюбну ніч.
А місяць через хмари рветься,
На землю кида рвану тінь.
І до ставка за дріт, здається,
Припнута хата наче кінь.
18

19. Чухраїнці! Поріддя Юдове!
Скільки треба київ перебить,
Щоб повагу до рідного слова
В ваші сідниці хитрі забить?
Скільки коней ще треба
обдерти
На пекучий дідівський батіг,
Щоб навчив вас до самої смерті
Пам’ятати про отчий поріг?
А пророків ще скільки
згубити:
Симоненків, Шевченків, Сосюр,
Щоб із вас українців зробити
Із продажних пожадливих
шкур?
Ви хизуєтесь тим, що
співочі,
Що каблучите хвацько гопак,
А тим часом, в Сірка взявши
очі,
Незалежність здали за п’ятак.
19
Ви натуру свою працьовиту
І родючий возносите клин.

20. 1. Коваленко В.М. Моя Україно. Чернігівка: “Оріон”, 2005. –
144с.
2. Коваленко В.М. Дно. Токмак: “Трибуна”, 2008. – 68с.
3. Над Чернігівкою небо голубе. Альманах. Бердянськ:
Міськтипографія, 1998. – 88с.
4. Полинова колиска. Альманах. Чернігівка,1998.
5. Січовий Парнас: Антологія. Поетичні твори вихованців
Запорізького державного університету // Упорядник та
автор біографічних довідок Віктор Чабаненко. – Запоріжжя:
ЗДУ, 2000. – 400с.
6. Чабаненко В. Літературознавчі й літературно-критичні
спроби. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 222с.
7. Білаш Є. Спасибі Вам, що Вибули і є, за гарні вірші і за
творчі муки…// Нива, №77(9076) 28.09.2005
20

21. Вмиває літо вроду
Бринить повітря чисте,
де правив дощ веслом,
Коромисло барвисте
повисло над селом.
Черпає з річки воду
відерцем золотим.
Вмиває літо вроду
серпанком голубим.
Діброва у віночку
із маків польових,
Одягнута в сорочку
із квітів запашних.
А в оксамитнім листі,
розніжена теплом,
В бурштиновім намисті
черешня під вікном.
21