Майнова основа господарювання (правові аспекти)

1. Виконали студентки II курсу
Безрука Марта-Марія
Смирнова Дарина
Данілова Анастасія
Викладач: Мачуський В.В.

2. План
1. Поняття права власності;
2. Форми права власності;
3. Підстави набуття і припинення права власності

3. Поняття та зміст права
власності
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу
України, майном у сфері господарювання визнається
сукупність речей та інших цінностей (включаючи
нематеріальні активи), які мають вартісне визначення,
виробляються та використовуються у діяльності суб'єктів
господарських відносин та відображаються в їх балансі
або враховуються в інших передбачених законом формах
обліку майна цих суб'єктів.

4. Право власності - це речове
право, що характеризується
найбільш повним, абсолютним,
виключним, безпосереднім і
безстроковим володарюванням
особи над річчю, поєднане зі
ставленням до речі як до
власної, обмеження якого
допускається лише в
передбачених Конституцією та
іншими законами випадках.
Майнову основу господарювання
становить право власності.

5. Положення цієї статті розрізняють
майно:
- в речовій формі (рухоме і нерухоме
майно)
-нематеріальні активи (безтілесне
майно).
Майно в речовій формі залежно від
природних властивостей традиційно
поділяється на рухоме і нерухоме (ст.
181 ЦК України).

6. До нерухомих речей належить земля
(земельні ділянки) та розташовані на
ній об'єкти, переміщення яких є
неможливим без їх знецінення та зміни
їх призначення.
Нерухомі речі зазвичай є незамінними
(індивідуалізованими) і мають
спеціальний правовий режим, що
полягає в реєстрації прав на таке майно.
Правовий режим нерухомих речей
може бути поширений законом на
повітряні та морські судна, судна
внутрішнього плавання, космічні
об'єкти та інше майно.

7. Різновидом нерухомого майна, що
має спеціальний правовий режим,
є природні ресурси (гл. 15, статті
148-153 ГК України) - земля, її
надра, атмосферне повітря, водні
та інші природні ресурси, що
знаходяться в межах території
України, природні ресурси її
континентального шельфу,
виключної (морської) економічної
зони, які відповідно до
Конституції (статті 13, 14) є
об'єктами права власності
Українського народу.

8. Правовий режим використання зазначених об'єктів регулюється:
• Земельним кодексом;
• Кодексом “Про надра”;
• Лісовим кодексом;
• Водним кодексом,
А також законами:
1. від 25.06.1991р. “Про охорону навколишнього природного
середовища”;
2. від 03.03.1993 р. “Про тваринний світ”;
3. від 09.04.1999 р. “Про рослинний світ” ;
4. від 16.06.1992 р. “Про природно-заповідний фонд України”;
5. від 16.10.1992 р. “Про охорону атмосферного повітря” та ін.

9. Рухомими речами є речі, які вільно переміщуються у
просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України). Правовий режим
таких речей спрощений, оскільки вони зазвичай
вважаються товаром, призначеним для відчуження.
Відтак їх обіг не потребує реєстрації, за деякими
винятками.
До безтілесного майна належать:
• нематеріальні активи;
• корпоративні права;
• цінні папери.

10. Нематеріальними активами відповідно до ст. 1 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” належать:
• об'єкти інтелектуальної (в т. ч. промислової) власності (винаходи та корисні
моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні
марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування;
географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми);
• науково-технічна інформація;
• права користування землею, водою, надрами, іншими ресурсами
навколишнього природного середовища тощо.

11. Корпоративними правами -
(відповідно до ст. 167 ГК України) є
права особи, частка якої визначається у
статутному фонді (майні) господарської
організації, що включають
правомочності на участь цієї особи в
управлінні господарською
організацією, отримання певної частки
прибутку (дивідендів) даної організації
та активів у разі ліквідації останньої
відповідно до закону, а також інші
правомочності, передбачені законом та
статутними документами.

12. Цінним папером (відповідно до ст. 161 ГК
та ст. 194 ЦК України) є документ
встановленої форми з відповідними
реквізитами, що посвідчує грошове або інше
майнове право і визначає відносини між
суб'єктом господарювання, який його
випустив (видав), і власником та передбачає
виконання зобов'язань згідно з умовами його
випуску, а також можливість передачі прав,
що випливають з цього документа, іншим
особам.

13. В ГК передбачено такі форми власності, як:
• приватна - Згідно з Основним Законом кожен має право володіти,
користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї
інтелектуальної, творчої діяльності.
• державна - У державній власності перебуває майно, зокрема грошові
кошти, що належать державі Україна. При цьому від імені та в інтересах
держави Україна право власності здійснюють відповідно органи
державної влади.
• комунальна - є важливою передумовою становлення в нашій державі
місцевого самоврядування. До об'єктів комунальної власності належить
майно, зокрема грошові кошти. Суб'єктом права комунальної власності є
територіальна громада. Зазначимо, що управління майном, що перебуває
у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна
громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
• виключна власність народу України - Суб'єктом останньої форми
власності є український народ. Від його імені права власника
здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених Конституцією України. До об'єктів
належать: земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні
ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її
континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.
Кожному громадянину надано право користуватися природними
об'єктами права власності українського народу відповідно до закону.
Форми власності

14. Особа набуває права власності на підставах, які прямо не заборонені законом. Перелік таких
підстав зазначений, зокрема, у ГК та ЦК України.
Способи набуття та припинення права власності, згідно із загальним правилом, поділяють на
первісні та похідні. Первісне набуття власником права власності на певний об'єкт не залежить
від волі попереднього її власника або ж пов'язане з виникненням (створенням) цього об'єкта.
Похідні способи набуття та припинення права власності передбачають наявність волі
попереднього власника.
Найпоширенішими випадками виникнення права власності в останній спосіб є набуття права
власності на підставі договору.
Підстави набуття та припинення права
власності

15. Власник майна, закріпленого на праві
господарського відання за суб'єктом
господарювання, здійснює контроль за
використанням та збереженням належного
йому майна безпосередньо або через
уповноважений ним орган, не втручаючись
в оперативно-господарську діяльність
підприємства. Зауважимо, що держава
забезпечує рівний захист майнових прав
суб'єктів господарювання.