здоров’я наших дітей

1. «Здоров’я
наших дітей»
Мета:
1. Розширитиуявленнябатьківпророльта зміст поняття
«здоров’ядітей»,датирекомендаціїщодоосновних
напрямківрозвиткуфізичноздорової дитини.
2. Ознайомити батьківз роботою,спрямованоюна
поліпшенняфізичногостану учнів,якапроводитьсяв
школі.
Коментар:на збори запрошуютьсяшкільнийлікартавикладачфізичної культури.
Передпроведеннямзборівзучнями слід провестианкетунатему«Спортумоємужитті».
ЗАПИТАННЯ ДО АНКЕТИ:
1. Якими видами спортутобі подобається займатися?
2. Як ти почуваєшсяпісляцих занять?
3. Чи згоден (згодна) ти з думкою:«Спорт —- це здоров’я»?Чому?
4. Чи любишти урокифізкультури?
5. Чим саме тобі подобаєтьсязайматисьна цих уроках?
6. Що б ти хотів(хотіла) виправити(вдосконалити) за допомогоюцих уроків?
7. Твої побажаннявчителюфізичноїкультури.
ХІД ЗБОРІВ
Бесіда.
ЗДОРОВ’Я — НАЙЦІННІШИЙСКАРБ
Шановні батьки!Коженіз нас знає,що найголовніше вжитті будь-якоїлюдини,а особливо
дитини,— це здоров’я. Пронеобхідністьздоровогоспособужиттянині можна почутизвідусіль,у
першучергуіззасобів масової інформації.Ми знаємо, як важливобути здоровим,фізично

2. повноцінним.Тачи завжди ми приділяємоналежнуувагуційпроблемі,виховуючитарозвиваючи
свою дитину?Задумаймося над цим.
Існуютьрізні визначенняпоняття«здоров’я»:«станорганізмупоза хворобою»;«стан,приякому
різноманітні фізіологічні показникине виходятьза межі норми» (тобтонормальнийкров’яний
тиск, нормальнийаналізкрові тощо).ОрганізацієюОб’єднаних Наційздоров’юбулодане наступне
визначення:«Здоров’я— стан мовногофізичного,психічного,соціальноготаморального
благополуччя,ане тількивідсутністьзахворюваньтанездужань».
АкадемікМ. М. Амосов вважав, що здоров’я визначаютьчерезякість.
Коженінтуїтивновідчуває,щоможе бутиі «багатоздоров’я» і «малоздоров’я».В останньому
випадку ця якістьявно нестійка:піднайменшоїзовнішньоїдії виникає хвороба — і здоров’яяк не
бувало.
ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ’Я У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
Досвідзапевняє у тому,що приблизнодля 85 % учнів,які погановчаться, головнапричина
відставання унавчанні — незадовільнийстанздоров’я, якесьнездужаннячи захворювання,
найчастіше цілкомнепомітне,таке,щопіддаєтьсялікуваннюлише спільнимизусиллямиматері,
батька,лікарята вчителя.Приховані,замасковані дитячоюживістю,рухливістюнездужаннята
захворюваннясерцево-судинноїсистеми,дихальних шляхів,шлунково-кишкові дуже частоє не
хворобою,авідхиленнямвіднормальногостануздоров’я.Багаторічні спостереженняфахівців
показали,що так зване сповільнене мислення — це убагатьох випадках наслідокнездужання,
якого не відчуває і сама дитина, а не якихосьфізіологічних змінчипорушеньфункційклітинкори
півкуль.Вокремих дітеймоленапомітитихворобливобліді обличчя,відсутністьапетитутощо.При
цьомудитина втрачає здатністьдо зосередженоїрозумовоїпраці.Особливозростає число
нездужаньу періодбурхливогоростуорганізму.
«РЕЗЕРВИ ЗДОРОВ’Я»ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОШУКУ
У цей час особливопотрібні «резервні потужності» органів таорганізмув цілому,які вмикаються
при дії зовнішніх шкідливих факторівчипривласних великих навантаженнях таутримують
фізіологічні показникивнормі.
Як добути ці резерви?Лише черезнавантаження,черезвправи,череззусиллятаобмеження;
лише тренуваннямм’язів,серця,легень,нервів.Радикальнимлікуваннямутаких випадках також є
зміна режимупраці та відпочинку:тривале перебуваннянасвіжомуповітрі,сонпривідкритій
кватирці,вчасний відхіддо сну та раннійпідйом,належне харчування.
І неодмінно,щобмати добре здоров’я,не хворіти,аякщо хворіти,тоне тяжко,необхідні постійні
вправи.Часто наші дітихворіютьтому,щовони малорухаються,їдять надмірнукількістьжирної
їжі, їх змалечкузанадтотеплоодягають,позбавляютьсвіжогоповітряі іноді неконтрольовано
«напихають» ліками.
Головні труднощі фізичноговихованнята освіти — удозуванні виховальних дій.Уякому віці й
скільки«виховувати»,збільшуватиобмеженнячизаохочення?Засобита методи — також
вал<ливе питання.Багато залежитьвідособистості вихователяйіндивідуальних особливостей
дитини.

3. Правильнооцінитинахилисвоєї дитини — це умова,без якої нема виховання.Батькиповинні
обов’язковоставити передсобоюцюзадачу та цілеспрямованозмалкуспостерігатизадитиною,
порівнюватиїї з іншимидітьми,радитися з педагогами,психологами.
Важливу рольу розвиткуфізичноздорової дитини має відігратифізкультуратаспорт,
загартування.Вони тренуютьне лише тіло,але йхарактер.Ігритаспортвиховуютьтовариськість,
комунікабельність, згуртованість.Ніхтоне сумніваєтьсяукористі здоров’я,але вононе прийде
само, без праці.Потрібні напруженнятаобмеження,потрібнаволя.Нащастя, розвити та зберегти
здоров’я дитинипростіше,ніждорослоїлюдини.У дитячомуорганізмі ще діютьуроджені
програмиактивності,які є необхіднимелементомросту.
Батьки не можутьперебуватиостороньфізичноговихованнядитини.Позитивнийвплив,як
правило,має їх особистий приклад.
Пам’ятайте,щоповністювберегтидітейвідхвороб — неможливо.Ів цього є ряд причин.
Найперша— мікроби.Вони дуже різноманітні.Захистє,але покисформуєтьсяімунітет,слід1—2—
3 тижні прохворіти.Дляздоровоїдитини,та ще й присучасній медицині,такі хворобибезпечні.
Організму змозі впоратисяз ними сам, навітьбез всякого лікування— що в дійсності й буває.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ
ЖИТТЯ ТА ПОДОЛАННЯ ХВОРОБ.
Потрібновіритиуздоров’я і не боятися хвороб,медикаментибезнеобхідності не вживати.
Правильне харчування,фізкультураІзагартовуваннянасампередстимулюютьнашуімунну
систему,яка рятує від інфекції.Хороше тренуванняфізкультуроюсерцево-судинноїтадихальної
систем є додатковоюгарантією.Обмежене тарізноманітнехарчуваннязахищає шлунково-
кишковийтрактта обмінречовин.Здоров’я,сила та краса визначаютьхорошийнастрійдитини.
Але вонине вирішуютьпитанняїї щастя. Необхіднопам’ятати:щоббутиздоровим,дуже важливо
бутищасливим. Такою є логікапрямих та зворотних зв’язків.Психологічні напруження,
неприємності є такимиж шкідливимидлятілесногоздоров’ядітей,які дорослих.Томуособливо
важлива духовнаатмосферав родині та успіхидитинив суспільномужитті,тобтоколивона
достатньодобре навчається та займає гідне місце середтоваришівпосилі,спритності,розуму.
Будь-якахвороба,завдаючи болюта страждань людині,перешкоджає проявленнюнеюдуховної
сили та енергії.
Ми маємонавчити своїх дітейпіклуватисяпросвоє тілота підтримуватифізичне здоров’я,атакож
того,як вберегтисявід різноманітних захворювань.Кожномувідомаприказка«У здоровомутілі
здоровий дух»,ще в давнину визнавали взаємозалежністьміжфізичнимта духовнимрозвитком.
Не вилікуванахвороба,не усунене хворобливе явище уподальшомунабуває хронічногохарактеру
та може завдати дітямневиправноїшкоди,зруйнуватиоснову їх майбутньогощастя.То ж не
забувайте:якими виростутьдіти — залежить,насамперед,саме відвас, батьків.
ПАМ’ЯТКИ ДЛЯ БАТЬКІВ
Проблемиздоров’я: стомленістьта поганий сон

4. Питання раціональноїорганізаціїрозумовоїпраці дітейтапопередженнявиникнення
перевтомлення,йогонегативних наслідківпротягомтривалогочасуприверталаувагувчених.Ось
найбільшважливі висновки цих досліджень:
1. Стомленнябуває двох видів. Тимчасове та поверхневе стомленнязнімаєтьсяневеликим
відпочинком,якийвідшкодовує витраченуенергію.Довготривалетаглибоке стомлення,
причиноюякогоє розумове та фізичне виснаження,вимагає не лише тривалоговідпочинку,
релаксаціїдля відновленнясил,але і медичноголікування.
2. Причини стомленнярізноманітні тазалежатьвідбагатьох факторів:досвіду,роботи,
зацікавленості,характеруроботи,якулюдинавиконує тощо.Так, наприклад,дітипо-різному
стомлюютьсявідфізичної та розумовоїдіяльності.Фізичні особливості (масатіла,зріст,розвиток
м’язової системи),розумові здібності такожмаютьвеликийвпливна ступіньстомленості.Якщо
дитина беретьсяза справуохоче,з радістю,робочийпроцестадосягнутий при цьомууспіх
приноситьїй задоволення,товідчуттястомленості внеїбуде значно меншим,аніжу того, хтоне
виявляє зацікавленості,байдужийдороботи.
3. Стомленістьсвідчитьпроте,що людинане може відновитиенергіюніякимиіншимиспособами,
окрімсну та відпочинку.Однакіснуютьдеякі види розумовоїта фізичної стомленості,прияких
корисні інші способивідновленнясил.Наприклад,для ослаблених,неврастенічнихдітей,які часто
хворіютьтамаютьслабкий типнервовоїсистеми,характерні підвищенастомлюваність,відчуття
постійногодискомфорту,зниженняпрацездатності.Уцьомувипадкунеобхідностворити
сприятливі умовидля розвиткупрацездатності тапровестикурслікування.
4. Надмірні фізичні навантаженнятак само втомлюютьтависнажують мозокдитини, як і розумова
праця.А стомлення,яке викликає розв’язанняматематичних задач,можна порівнятизі
стомленням,щовикликає м’язова напруга.
5. Однієюіз безсумнівних ознакперевтоми,є порушеннясну.Дитинашвидкозасинає, але потім
прокидаєтьсяі не спитьвсю нічабо, навпаки,ледве засинає.
6. Перевтомленняможе викликативдітейрізні наслідки:зниженняконцентраціїуваги,
розгубленість,погіршеннякоординаціїрухів.Дитина,якаперевтомилася,буває підвищено
збудженою,роздратованоючив’ялою,сльозливою,психічновразливою.Назаняттях укласі вона
не може ясно викладатисвої думки,її успішністьтатворчі здібності знижуються.
Перевтома,нервове збудженнячастосупроводжуютьсясерцево-судиннимипорушеннями,
головнимиболями,змінамитиску, а також безсонням.
Як зберегтипрацездатність дитини
1. Повернувшисьзі школи,дитинамає хочаб декількахвилинполежатиспокійно,розслабившись.
Післяобіду дуже добре зробитиневеликупрогулянку.
2. Дитині не слід годинами сидіти за підручниками.Черезкожні 30-45 хвилиннеобхідноробити
15-хвйлинні перерви.
3. Найкращий засіб для відновленнявитраченоїенергії — сон.Діти10-12 роківповинні спати9-10
годин на добу.

5. Доповідьшкільного лікаря на тему:«Фізіологічні проблемидітеймолодшогопідліткового
віку».
Лікар відповідає назапитання батьків з теми.
Доповідьучителя фізкультурина тему: «Фізичнийрозвитокта виховання школярів на
урокахфізкультури».
Учитель фізкультуривідповідає на запитання батьків з теми.
Педагогічний практикум для батьків.
1. Ознайомленнябатьківз результатамианкетуванняучнівнатему«Спортумоємужитті».
Обговореннярезультатіванкетування.
2. Батькам пропонуєтьсяобговоритиситуацію.
Ситуаціядля обговорення.
«...Батьки звернули увагу,що їхня12-річна дочка,яка була до недавнього часу поступливоюта
спокійною,стала плаксивою,роздратованою.На звичайніта не зовсім звичайні зауваженняз
приводу її недостатньоїучастіостаннімчасому домашніх справах стала неприроднобурхливо,
до сліз, реагувати.Навчатисястала гірше,що пояснювала втомленістюу зв’язку з посиленням
навчальних навантаженьта необхідністюбагато займатисявдома.
З уроківвона нерідко відпрошуваласьчерезголовніболі,чого ранішез нею не траплялося.Ізовні
вона виглядала такоюзмарнілою,що близькістривожилися:«Чи незахворіла?» Тимбільш,що
до останнього часу її здоров’яневикликало ніяких побоювань:вона росла здоровоюдитиною.
Стурбованібатьки проаналізували все.Домашняобстановка була спокійноюінемогла стати
причиноюпогіршеннястану.Удівчинки завжди була жива,товариська вдача,доброзичливість
у спілкуванніз оточуючими.Унеїбули гарніздібності, тому надавати першочерговезначення
великимнавантаженнямдорослінепоспішали...»
Запитаннядо батьків:
Які,на ваш погляд,можутьбутипричинипогіршеннясамопочуттядівчинки?
Якою має.бутиповедінкабатьківу залежності відцих причин?
Що може стати реальноюпідставоюдлявиникненняконфліктівуцих ситуаціях?
Підсумки зборів.
Класний керівник, перевіряючиефективністьзборів,проситьбатьківназватинайважливіші,на
їхнюдумку, напрямкирозвиткута вихованняздорової дитини.