вікові проблеми підлітків

1. Вікові
проблеми
підлітків.
Мета:
1. Познайомити батьківз психологічнимивіковимиособливостямипідлітків.
2. Обговоритиз батькамиосновні проблеми,зякими стикаютьсядіти у підлітковомувіці.
3. Допомогтибатькамвизначити правильні методивихованняпідлітків.
Коментар:для проведеннязборівкласнийкерівникзаздалегідьпроводитьанкетуваннята
тестуванняучнів.
Анкета для учнів «Ти і твоя родина».
1. Із ким у родині ти найбільшдружний?
2. Кому з рідних довіряєшсвоїтаємниці?
3. Чи все протебе знаютьбатьки?
4. Чи розуміютьтебе батькотамама?
5. Чи завжди батькиповодятьсяз тобоюсправедливо?
6. Якщо тобі погано,кому ти довіришсвої почуття?
7. До кого звернешся,якщопотрапишубіду?
Анкета для учнів «Моя думка про себе»
1. Чи подобаєтьсятобі власне ім’я?
2. Чи вважаєш ти себе привабливим?
3. Чи відчуваєштитруднощі при спілкуванні зоднолітками?
4. Які емоціїти переживаєшнайчастіше?
5. Чи задовольняютьтебе твоїстосункиз батьками?
6. Чи хотівбити щось змінити у своїх стосунках з батьками?Що саме?

2. Тест «Готовність дитини до саморозвитку».
Визначтезнаком(+) або знаком(—) наявністьчивідсутністьу себе наведених нижчеякостей.
1) У мене часто з’являєтьсябажання більше дізнатисяпросебе.
2) Я вважаю,що мені не потрібновчомусь змінюватись.
3) Я впевненийусвоїх силах.
4) Я вірю,щовсе задумане мною,здійсниться.
5) У мене немає бажання дізнатися просвої плюсита мінуси.
6) У моїх планах,я частіше сподіваюсьнауспіх,ніжна поразку.
7) Я хочукраще та ефективніше працювати.
8) Я вміюпримуситисебе,колипотрібно.
9) Мої невдачі багато в чому пов’язані з невміннямщосьробити.
10) Я цікавлюсьдумкоюінших промої якості та можливості.
11) Мені важко самостійнодосягти задуманого і виховатисебе.
12) У будь-якійсправі я не боюся невдачі й помилок.
13) Мої якості та вміннявідповідаютьвимогамнавчання.
14) Обставинисильніші за мене,навітьякщоя дуже хочущось зробити.
Ключ дотесту:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
+ - + + - - + + + + - + - -
Результати тестування:
10—14 відповідейспівпадаютьз ключем:Ученьготовийдосаморозвитку,йому притаманні
урівноваженість,самостійність,упевненість.
6—9 відповідейспівпадаютьз ключем:Ученьпрагне більше дізнатисяпросебе,випробуватисвої
можливості на практиці.
1—5 відповідейспівпадаютьз ключем:Учнюпотрібнадопомогаі підтримкадорослих,вінне
готовийдо саморозвитку.
Хід зборів
Бесіда.
Який періодпідлітковоговіку вважається найскладнішим?

3. Найскладнішиму житті підлітка виявляєтьсячас,що припадає на 13—14 років.Саме в ці роки
сумнівиу власних можливостях і відчуттянеповноцінності набуваютьнайбільшоїсили.Підліток
відчуває постійнийтиск з бокудорослих й одночасно прискіпливе ставленняоднолітків.Якщовін
вже зарахувавсебе до категоріїдурніві невдачників,тонавіть маленьке неприйняттязбоку
оточуючих абожартна свою адресунабуваютьдля ньоговеликогозначення.Дуже боліснодитина
переживає такі ситуації:ніхтоне запросивїї на важливий захід,ніхтоне схотівсістипоручза парту,
вранці вони виявила на обличчі нові прищі...Багатьомхлопчикамтадівчатамдоводиться
стикатися з подібнимиситуаціямипротягомвсього підлітковогоперіоду.
Задачі,які має вирішитипідліток
АмериканськийпсихологРобертХевігхерствизначивнаступні задачі розвиткудитинипідліткового
віку.
1. Прийняття власної зовнішності йумінняефективноволодітитілом.
2. Формування нових і більшзрілих стосунківзодноліткамиобох статей.
3. Прийняття чоловічоїабожіночоїсоціально-сексуальноїролі.
4. Досягненняемоційноїнезалежності відбатьківтаінших дорослих.
5. Підготовка до трудовоїдіяльності,щомогла б забезпечитиекономічнунезалежність.
6. Підготовка до власногосімейногожиття.
7. Поява бажання нестисоціальнувідповідальність і розвитоквідповідноїповедінки.
8. Формування системицінностейтаетичнийпринципів,якимиможна керуватисяу житті,тобто
формуваннявласної ідеології.
Вісімзадач підлітковогожиттястворюютьчіткупослідовність.Іне дивно.Навички, здобуті при
вирішенні попередньоїзадачі,знадоблятьсядля вирішеннянаступної.
Результатамивирішеннявсіх завдань юності є настання зрілості.Якщолюдині це не вдалося, вона
буде завжди відчуватиускладненняв стосунках з оточуючими.
У чому ж конкретно полягає вирішеннявищезгаданих задач?
Прийняттявласноїзовнішності.Упідлітковомувіці людиніпритаманнозанадтоперейматисяз
приводусвоїх фізичних даних. То зрістдуже маленький,то,навпаки,занадто високий,то маса тіла
недосконала.Підліткунеобхідноприйняти свійвигляд та зміни,що відбуваютьсяв організмі,а
також навчитисядоглядати своє тілой ефективноволодітинимпідчас занять спортом,виконання
фізичної роботи,відпочинку.
Формуваннянових стосунків. Дитячі дружбатаінтересиміжодноліткамиоднієїстаті у
підлітковомувіці змінюютьсянарізностатевудружбу.Хлопчикивсе ще штовхаютьдівчаток,
смикаютьїх за кіскизамість того,щоб подати їм пальто?Значить,вони ще не подорослішали.Час
навчатися мистецтвуспілкуванняйповедінкиз представникамипротилежноїстаті.
Прийняттясоціально-сексуальноїролі. Якийвигляд має чоловік, аякий — жінка?Як вони мають
поводитись?Ким мають стати ужитті?Підліткупотрібнонавчитисябільшдорослих стосунківз

4. однолітками.Подумати,наприклад,проте,щоявляє собою чоловічаабожіночароль уродині.
Поговорітьіздітьми,вони вам точно вкажуть,ким хтоє у світі дорослих.
Досягненняемоційноїнезалежності. Підлітокмає сформуватистосунки,засновані на
взаєморозумінні,прив’язаностітаповазі,але вільні відемоційноїзалежності.Підлітки,що
постаютьпротибатьківта інших дорослих і розв’язуютьізними конфлікти,маютьнавчитисякраще
розумітисамих себе й старших,умітирозбиратисяв причинах конфліктів.
Підготовка до трудовоїдіяльності.Одназ головних задач юності — вибірпрофесіїй досягнення
економічноїнезалежності.Першачастинацієїзадачі полягає длядитини в тому,щоб з’ясувати,
чого вона хоче віджиття. Другачастина — вибірпрофесії,навчання і початоктрудової діяльності.
Підготовка до власного сімейного життя. Більшістьхлопчиківі дівчатокпрагнутьстворитиу
майбутньомущасливуродину.Напевне,вонище не замислюютьсянад цим серйозно,але своє
майбутнє бачатьсаме таким. І результатомвирішенняцієїзадачі,якправило,є наслідування
прикладуродинногожиття своїх батьків.Дівчатаберутьприкладзматерів,ахлопці — з батьків.
Отже,підлітковийвік — дуже складний періоджиттявашої дитини,як у фізіологічномута
психологічномувідношенні,такі у соціальному.
Як допомогтидитині вирішити проблеми?
Періодюності,якзазначалось вище,найболіснішийужитті,супроводжуєтьсяшвидкими
фізіологічнимийемоційнимизмінами.
Тринадцять і чотирнадцятьроків — найважчі двадцять чотири місяці в житті.Саме в цейчас
невпевненістьусобі й відчуттянеповноцінностідосягає пікупримаксимальномутискусоціальної
середи.
Самооцінкапідліткамайже повністюзалежитьвідсхваленнячинесхваленнягрупиоднолітків.
Батькам необхіднозберігатиконтактзпідліткомуці складні роки. Особливоце важливо тоді,
коли,здавалося б, мила й щаслива дитина буквальнона очах перетворюєтьсянаДратівливого
чотирнадцятирічногоанархіста.Взаємнимиобразамита крикаминічогоне добитися.Одна з
головних помилокбатьків— це безкінечні словесні баталіїздітьми,що призводять лише до
стресівта втративзаєморозуміння.Тожне сперечайтесьзвашимидітьми.Не робітьїх об’єктом
постійних загроз,несправедливих звинуваченьі образ,а головне,не дошкуляйте їмпостійними
причіпками.Діти,щовступилиупідлітковийвік, особливоне переносятьцього,обираючидля
себе характернийспосібзахисту:стаютьначе глухими.Найкращийспосібпогіршитистосункиз
донькоюабо сином — ходитиза ними по п’ятах,повторюючиодні йті самі зауваженняз
регулярністюгодинниковоїзозулі.
Батьківськийгнівне виправляє підлітків.Необхідно,використовуючиобставини,якимибвони не
були,впливатина їх поведінку,поєднуючиїїіз закликамидо любові,співпраці тавзаємним
поступкам.Не зовсім великийарсенал — але це все,чим ми озброєні.
Важлива підготовкадітей до складнощів,які очікуютьїх у перехідномувіці.Намне вдається
достатньопідготуватиїх до тиску соціальноїсереди,дофізіологічних змін,щочекаютьнаних з
переходомустатевузрілість.Замістьцьогомивідпускаємоїх,необізнаних,небезпечнимшляхом,
наче ЧервонуШапочку,яка,веселопідстрибуючи,біжитьлісовоюстежкоючерезтемнийліс.Якби

5. батькицієї милої дівчинкирозповілиїй проСірогоВовка, то,можливо,вона помітилаб,що бабуся
від дня їхньої останньої зустрічі злегкаоброслашерстюі відростилахвіст.
Ми маємопоставитипередсобоюмету:допомогтинашим дітямуникнутизустрічі з «вовками»,які
можутьїх проковтнути.Присвятітьдитині хочабдень, вийдітьразом із неюна прогулянку,змініть
обстановкуі поговорітьпроте,щоможе очікувати на неї в недалекомумайбутньому.Такі бесіди
особливокорисні передпочаткомстатевогодозрівання,доних необхідноготуватися,адже вам
буде потрібнозачепитигострі темипідлітковоговіку.
Найбільшпоширенапомилкабатьків14-15-річних дітей— це відмовавизнавати їхню
незалежністьтазрілість.Намхочетьсяпритиснутидосебе улюблене дитя,не дивлячисьна те,що
воно рветьсяна волю.Ми намагаємосьприйматиза них рішення,дбайливоприкриватиїх
криламиі перешкоджатинайменшійможливості падіння.Але, вчиняючитак, мипідштовхуємо
підлітківнаодиніз хибних шляхів:абопасивно сприйматинаш захист,залишаючисьдо зрілого
вікузалежнимивід батьків«дітьми»,абопостатиу великомуобуренні,відвертаючибудь-яке наше
втручанняу своє життя.У першомувипадкудітиможутьстати моральнимикаліками,а в другому
— перетворитисянарозлючених людей,готових убудь-яких невдачах звинувачувативсіх підряд,
відмовляючисьвідродинних зв’язків, що насправді так потрібні кожномузнас.
Що потрібноробити батькам, щобполегшити перехіднийвікдитини?
Головнапроблемапідлітковоговіку — конфліктність.Звичайно,терпітихамствовласноїдитини
дуже важко.Так і хочетьсядати грубіянові гіднувідсічй поставитийого на місце.Та чи буде від
цього зиск? Адже ми, дорослі, чудовознаємо: будь-яке загостреннястосунківлише піділлє маслав
огонь.Будьте мудрішими,не провокуйте своюдитинуна грубість.У цьомувам допоможуть
наступні правилаповедінкивданій ситуації.
1. Дайтесвободу. Спокійнопогодьтесяздумкою,що ваша дитина вже виросла, й надалі
утримуватиїї білясебе не вдасться, а її неслухняність — це прагненнявийтиз-підвашої опіки.
2. Жодних нотацій. Більше завсе підліткаобурюютьбатьківські настанови.Змінітьстиль
спілкування,перейдітьнаспокійний,ввічливийтоні відмовтесьвід категоричних оцінокта
суджень.Зрозумійте:дитинамає правона власну думкуі власні висновки.
3. Ідіть на компроміс. Іще нічогонікомуне вдалосядовести за допомогоюскандалу:тут немає
переможців.Колиі батьки,і підліткизахоплені негативнимиемоціями,здатністьрозумітиодне
одного зникає.
4. Поступаєтьсярозумніший. Багаттясуперечкишвидкозгасне,якщо в нього не підкидатидров.
Щоб скандал припинився,хтосьмає замовкнути.Доросломузробити,це простіше,ніжпідліткуз
його нестійкоюпсихікою.Запам’ятайте:лаврипереможцяустосунках ізвласними дітьмине
прикрашаютьбатьків.
5. Не треба ображати.Припиняючисуперечку,не намагайтесьзробитидитині боляче за
допомогоюєхидних зауваженьабогриманням дверима.Уміннюгідновиходитиз важких ситуацій
дитина навчаєтьсяу нас.
6. Будьтеміцні й послідовні. Діти— тонкі психологи.ВоничудовоВідчуваютьслабкості дорослих.
Тому,не дивлячись на вашу готовністьдокомпромісу,синабо донька мають знати,що

6. батьківськийавторитетнепорушний.Якщож дорослі демонструютьпідліткувласну
невитриманість,істеричність,непослідовність,важкочекативідньогодоброї поведінки.
Як підтриматисамооцінку підлітка
Людині потрібно,щобїї любили,розуміли,визнавали,поважали,щобвонабулакомусь потрібнаі
близька,щоб у неї був успіх усправах,навчанні й роботі,щобвона могла реалізувативласні
здібності,вдосконалюватися,поважатисебе.Основасамооцінкидитини закладаєтьсяв
залежності відтого,як із неюповодяться батьки.Якщо вони розуміютьі приймаютьїї, терпляче
ставлятьсядо її недоліківі промахів,вонавиростає зпозитивнимставленнямдо себе.Якщо ж
дитину постійно«виховують»,критикуютьі муштрують,самооцінкаїївиявляєтьсянизькою,
хибною.
Загальнийзакон тут простий:у дитинстві ми дізнаємосьпро себе лише зі слів та ставленнядо нас
рідних.Образдитини будуєтьсязовні,рано чи пізновона починає бачитисебе такою,якою її
бачать інші.Кожнимзверненнямдопідлітка — словом,вчинком,інтонацією,жестом,виглядомі
навітьмовчанням — ми сповіщаємойомуне лише просебе,але й завжди пронього, а часто саме
пронього.
Від знаківвітання,любові й визнання у підліткаскладаєтьсявідчуття:«зі мноювсе гаразд», «я —
добрий».А від сигналівзасудження,невдоволення,критики — відчуття:«зі мноющось негаразд»,
«я — поганий».Покарання,а тимбільше саме покараннялише заглиблює йоговідчуття
неблагополуччяйнещастя.Унаслідокпідліток, врешті-решт,може дійтивисновку:«Поганий,той
нехай!і буду поганим!» Цейвиклик, за яким приховуєтьсягіркотавідчаю.
Щоб не допуститиглибокогорозладудитини із самим собою і навколишнімсвітом,потрібно
постійнопідтримуватиїї самооцінку,відчуттясамоцінності.Це можназробити,керуючись
наступнимипринципами:
1. Безумовноприйматидитину такою,якоювона є.
2. Активноспівчуватиїї потребамі хвилюванням.
3. Бути разом із нею(читати,поділятизахоплення,відпочивати).
4. Не втручатисяв ті її заняття,з якими вона справляєтьсясамостійно.
5. Допомагати,колипросить.
6. Підтримуватиуспіхи.
7. Довірятиїй свої почуття.
8. Конструктивновирішуватиконфлікти.
9. Використовуватиу повсякденномуспілкуванні фрази:«Мені добре зтобою»,«Мені
подобається,якти...»,«Ти,звичайно, впораєшся»,«Якдобре,щоти у нас є».
10. Якомога частіше обніматиїї, але не «затискувати».
Педагогічний практикум для батьків.
1. Батькам пропонується відповістина запитання анкети.

7. Анкета для батьків «Дитина у нашій родині»
• Із ким у родині найбільшдружняваша дитина?
• Комуз рідних довіряє дитинасвої таємниці?
• Чи все ви знаєте просвою дитину?
• Чи розумієте висвою дитину?
• Чи завжди ви поводитесьз дитиною справедливо?
• Якщо дитині погано,комувона довіряє свої почуття?
• Докого звернетьсявашадитина, якщо потрапитьу біду?
Післязаповненнябатьками анкети,класнийкерівникпропонує їмпознайомитисьз відповідями
дітейна анкету«Ти і твоя родина».Батькиспіввідносятьсвої відповіді звідповідямидітей.
2. Батькам пропонується міні-тест«Спілкуваннядітейі батьків».
Уважно роздивітьсязапропоновані мімічні виразиобличчяі дайте відповіді на запитання.
1) 3 яким обличчямви найчастіше спілкуєтесьздитиною?
2) 3 яким обличчямнайчастіше спілкуєтьсязвами дитина?
3) Яким, на вашу думку,має бутивираз обличчявашої дитинипід счас спілкуванняізвами?
Класний керівниканалізує відповідібатьківі дає практичні порадищодо спілкуванняз підлітками.
3. Класний керівник обговорює з батьками результати тестування учнів «Готовність дитини до
саморозвитку», дає методичні поради.
Пам’ятка длябатьків «Правила спілкування з підлітками»
Дайте дитині свободу.
Жодних нотацій.
Йдітьна компроміс.
Поступаєтьсярозумніший.
Не слідображати.
Будьте міцні та впевнені.
Підсумки зборів.

8. І наостанокнагадаю вам, шановні батьки,слова відомогоамериканськогопедіатраБенджаміна
Спока:«Любітьвашудитину такою,якоювона є,і забудьте про риси,яких у неїнемає...Результат
вихованнязалежитьне від ступенясуворості чи поблажливості,а відваших почуттівдодитини й
від тих життєвих принципів,які виприщеплюєте їй».