Гра в смерть: що таке Синій кит. Виступ на батьківському університеті.
1. Гра в смерть:
що таке "Синій кит"
і чому підлітки виконують смертельні завдання
2. Вже багато місяців поспіль у Мережі обговорюють
підліткову гру "Синій кіт".
Або ж "Тихий дім", "Море китів", "Розбуди мене о 4:20".
3. У смертельної гри багато назв, але результат завжди
однаковий - закінчене життя і зламані горем батьки, які не
розуміють, що ж змусило дитину звести рахунки з життям.
Спробуємо розібратися, в чому ж правда і вигадка "китів".
4. Вперше про «групи смерті» на
кшталт спільнот Синий кит, Тихий
дом, Разбуди меня в 4:20
заговорили ще у травні минулого
року в Росії. Тоді російське
видання Новая Газета
опублікувало масштабне
розслідування, де був описаний
принцип дій таких спільнот.
Зазвичай вони об’єднані
спільною символікою – це кити.
5. Правила гри
За даними кіберполіції, адміністратори
суїцидальних пабліків, такі, як "Кити пливуть
нагору", "Розбуди мене о 04:20", f57, f58, "Тихий
дім", "Рина", "Няпока", "Море китів", "50 днів
до мого...", - часто самі знаходять депресивних
підлітків.
Перед тим, як втягнути дитини у квест,
модератори вивчають його особистість і якщо
той має схильності до суїциду, надсилають йому
завдання.
Найчастіше воно складається із завдання собі
ушкоджень: наприклад, вирізати на своєму тілі
кита чи напис, і все це потрібно знімати на фото
чи відео.
Подібна гра триває 50 днів і має закінчитися
самогубством дитини, яке також має бути
зафіксоване на відео. За даними поліції, записи
потім продаються в Darknet.
В Україні першою офіційно зареєстрованою
жертвою груп смерті стала 15-річна Вілена, яка 6
грудня стрибнула з 13-го поверху в Маріуполі.
6. Чому кити?
Кити належать до того малого числа ссавців, які можуть добровільно
самотужки померти.
Ці тварини асоціюються в ідеологів груп смерті зі свободою, у тому числі
з усвідомленим вибором піти із життя.
Підлітки порівнюють себе з китами, яких викинув океан, під яким
мається на увазі суспільство, сім'я чи близька людина.
Згідно з описами з груп смерті, кити пробуджуються або помирають о
04:20. У цей час підлітки прокидаються, щоб отримати нове завдання.
7. 9 лютого 2017 року
Департамент
Кіберполіції України
опублікував на своєму
офіційному сайті
інструкцію про те, як
розпізнати у
соцмережах так звані
«групи смерті», в яких
підлітків доводять до
самогубства.
8. Страшна «гра» з Росії поширилася іншими країнами:
«кити» почали з’являтися у Білорусі, Молдові, країнах
Балтії, та, зрештою, в Україні.
За даними Кіберполіції, тільки в одній такій спільноті було
виявлено більше двох сотень активних користувачів з
України.
Подібні групи щодня блокуються адміністрацію через
звернення правоохоронних органів, але їм на заміну
з’являються нові.
9. Витративши лише кілька хвилин у пошуковику Вконтакте,
за хештегом #синийкит, #тихий будинок, #явигре
#разбудименяв420, #f57, #f58 можна знайти чималу
кількість користувачів, які долучаються до «гри»
практично один за одним. На підтвердження публікують
віршик:
С и н е й д о м , ч т о с т о и т н а в о л н а х
С и н е й к и т , ч т о п л ы в е т в о б л а к а х
З а б и р а й т е м е н я , к и т , к с е б е
Я ж д у и н с т р у к ц и й . Я в и г р е
10. У МВС акцентують увагу на тому, що під виглядом
адміністраторів із дітьми працюють кваліфіковані
психологи, здатні швидко підштовхнути їх до
суїциду.
11. Про масштаби цієї «гри» в Україні, кількість
дітей, які пройшли усі завдання аж до
фінального етапу – самогубства, та про те, як
протидіяти подібним випадкам, у інтерв’ю НВ
розповідає очільник Департаменту
кіберполіції, полковник поліції Сергій
Демедюк.
– «Гра у смерть» через соціальні мережі – не
нова проблема. Чому в Україні про неї
заговорили лише зараз?
– Весь цей час ми займалися ситуацією.
Виявляли співорганізаторів, які беруть участь
у розповсюдженні такого контенту. Ситуація
була штатною, допоки окремі ЗМІ не почали
розповсюджувати цю тему. І ось коли всі
почули, навіть ті, хто не знав і не
здогадувався, почали просто цікавитися, що
це таке. Інтерес довів до такого ажіотажу.
Ці групи – велика проблема. У РФ це почалося
на початку 2016 року. Були арешти. Основні
організатори – у Росії. Ми ж виявляємо такі
групи і блокуємо їх.
12. – Багато українців приєднуються до цієї «гри»?
– Виявили 260 акаунтів.
– Тобто – на всю Україну 260 користувачів?
– Це тільки тих, які постійно діють – є учасниками всіх груп. Розумієте, щойно ми
виявляємо групу, одразу звертаємося до адміністрації соцмережі, групу одразу
блокують.
Цих 260 – це ті, які дуже активні. Щойно ми блокуємо одну групу, вони знаходять іншу
і знову реєструються, продовжують «гру». Вони знають, як це робити.
Ми лише за вчора, 12 лютого, виявили 13 тисяч українських користувачів у цих групах.
Вони знають, що групи закриваються. Але також знають, як шукати.
13. – В Україні є
випадки, коли
«гру» пройшли
до кінця – до
смерті?
– Є летальні
випадки у
Донецьку та
Івано-
Франківську.
14. Організатори таких груп подають самогубство як
пригоду, і дітям це подобається. Адже у них у
житті немає пригод. Фанати таких спільнот
називають себе "китами". Подібні суїцидальні
спільноти називаються "Море китів" і "Тихий
дім". У їх прихильників на особистих сторінках
зображені відео або малюнки з літаючими
китами.
15. – То що робити?
– Якби все було так просто – закрив групу і все. Тут потрібно,
щоб дітям пояснили, що це. Щоб батьки, вчителі розказали
дітям, що з ними грають не ровесники, не підлітки, а дорослі
тітки і дядьки, завдання яких – збагачення за будь-яку ціну. Їм
важливо отримати зображення та відео, де зняті каліцтва чи
смерть.
16. – Вони це потім перепродають?
– Так. Такий контент на закритих форумах дорого коштує, на
цьому заробляють гроші. А діти думають, що гра.
Фотографують те, що роблять. У соцмережах багато відео та
селфі, де заподіюють собі шкоду, вбивають себе, один одного
фотографують, коли під машину чи потяг кидаються.
17. – Діти не мають відчуття смерті,
розуміння, що це – все, з
домовини не встанеш.
– Знаєте, там як колись була гра
«Купи слона» або «На слабо». Та
то було на словах. Тепер все
перейшло в інтерактивну
площину.
– «На слабо» багато дурниць робилося. Аби довести ровесникам, що не боїшся,
можна було стрибнути з даху гаража, чи подзвонити комусь у двері та втекти. Але не
йшлося про суїцид.
– Те, про що ми зараз говоримо – не суїцид. Це – вбивство. Суїцид – свідоме самостійне
позбавлення себе життя. А тут вбивство. Беруть «на слабо»: «А ти зможеш це
зробити?». Ось коли вони виявляють з тієї дуже великої кількості дітей найслабкіших –
тих, хто собі ріжуть руки, демонструють, що можуть собі щось заподіяти – всю увагу
групи перенаправляють до неї. І починається страшний відлік днів, розпочинається той
«квест», у фіналі якого доводять до найстрашнішого.
18.
19. Організатори таких груп вміло підштовхують дітей
до непоправного, але вберегти їх від такого кроку
можливо. Головне – вчасно розпізнати небезпеку.
20. Як можна повідомити про небезпеку батькам.
– Це складно. Діти не пишуть, звідки вони, з якої школи,
району. Геопозиції нема.
– По друзях «пробивати»? Приміром, у виявлених мною
користувачів Katya Novak та Дима Максименко, яких я
сьогодні знайшла за 5 хв через пошук по хештегу, нема
особистої інформації. Але вона є у їхніх друзів по
соцмережі.
– Це можна зробити, поки діти не знають, що хтось
націлений на пошук тієї чи іншої інформації. Вони видаляють
фото, друзів, групи, в яких були раніше. У нас, на жаль,
немає такої кількості людей, щоб по «кешах», по історії
кожного користувача визначити, хто він, звідки, де навчався.
21. Відсутність довірливого спілкування з батьками виштовхує дитину з сім’ї,
і тоді вона шукає рішення проблем у соціальних мережах.
Зараз потрібна масова превентивна робота. Батькам за можливості перевірити
облікові записи дітей – чи не зареєстровані вони під зазначеними у нас на сайті
іменами. Слідкувати за їхньою поведінкою. А у випадку виявлення таких груп у
соцмережах просимо негайно повідомляти кіберполіції та адміністрації
соцмережі.
22. Також підлітковий вік характеризується домінуванням
емоції інтересу, яка є генератором пізнавальної активності
підлітка. Саме інтерес є пусковим механізмом підліткових
девівацій: спробувати щось вперше – алкоголь, наркотики,
ранні статеві стосунки, або зареєструватися у небезпечній
групі в інтернет-мережі.
23. Визначають 5 типів провідних мотивів:
• Заклик – основним сенсом є звернення на себе уваги оточуючих;
• Протест – активна реакція проти ситуації, що склалася;
• Парасуїцидальна пауза – необхідність дати собі хоч короткий відпочинок
у ситуації конфлікту (“Хотілося б заснути і довго-довго не прокидатися”);
• Уникнення страждання – необхідність “виключення” з важкої ситуації,
психалгія (звільнення від болю);
• Самопокарання – потреба таким чином спокутувати провину, покарати
себе як винного, злочинця.
24. Щоб не допустити потрапляння дітей до
таких груп, поліція рекомендує батькам:
• Приділяти більше уваги психологічному стану дитини.
• Перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень.
• У разі їх виявлення, з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися.
• Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита.
• Перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та
групи, до яких входить акаунт.
• Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах.Звертати увагу на коло
спілкування дитини.
• Намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або
культурними секціями.
• Обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в
гаджетах дитини.
• Встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах
дитини.
25. І найголовніше: припинити паніку, дружити зі своєю дитиною,
цікавитися її життям і проблемами, щоб у складній ситуації, за
допомогою вона прийшла до Вас, а не до незнайомих людей в
Інтернеті. Жодні кити і єдинороги не зможуть змусити дитину
зробити крок в безодню, якщо у неї є друзі, затишна оселя, де її
люблять і чекають, якісь плани і надії.
26. Отже, щодня розмовляйте з дитиною на різні теми.
Відверта розмова на рівних завжди краще, ніж «читання
лекцій», батьківські монологи про те, що правильно, а що
неправильно.
Говоріть про те, що цінне для вас у житті.
Не бійтеся ділитися власним досвідом, власними
роздумами.
27. Головне – треба роз’яснити дітям, що насправді відбувається.
Що зі смерті немає повернення.
Що це не гра, це – вбивства, на яких заробляють дорослі
злочинці.
28. Зробіть все, щоб дитина зрозуміла:
саме по собі життя – це та цінність, заради якої варто жити.
Якщо цінність соціального успіху, гарних оцінок, кар'єри домінує, то
цінність життя самого по собі, незалежно від цих речей, стає не
настільки очевидною.
Важливо навчити дитину отримувати задоволення від простих і
доступних речей у житті: природи, спілкування з людьми, пізнання
світу, руху.
Кращий спосіб прищепити любов до життя –ваш власний приклад.