4. Світовий океан, хоч він і єдиний, проте
ділиться на більшменш самостійні частини.
У 1650 р. голландський географ Бернгард
Вареніус уперше у своїх працях
запропонував поділити Світовий океан на
п’ять океанів: Тихий, Атлантичний,
Індійський, Північний Льодовитий,
Південний Льодовитий. У 1845 р.
Британське королівське географічне
товариство прийняло той самий поділ.
Зазначений поділ був суто формальним,
тому що ґрунтувався на зовнішніх
географічних ознаках, на обрисах материків,
які порушують цілісність водної оболонки.
Пізніше почали висувати нові принципи
поділу океану, що базувалися на
океанологічних характеристиках:
температурі, солоності, густині, течіях тощо.
6. Найбільший і найглибший океан — це Тихий. Площа його з морями —
178,7 млн км2, перевищує площу усіх материків. Так, на його акваторії
досить вільно розмістилися б усі материки і залишилося б місце для другої
Африки. Тихий океан — найглибший з океанів. Середня його глибина 3960
метрів, а максимальна — 11 022 м. У Світовому океані відомо 19 западин,
глибини яких перевищують 7 тис. м, з них 15 у Тихому, три — в
Атлантичному і лише одна — в Індійському.
У Тихому океані знаходиться і найбільша кількість морів (25) та островів —
близько 10 тисяч. Більшість островів розташовані в центральній частині
океану та на його окраїнах на сході й особливо на заході. Ці острови
утворюють єдину острівну частину світу — Океанію.
Найглибше місце у світі зафіксовано в Тихому океані — Маріанський жолоб
(11 022 м) поблизу острова Гуам. Жолоб був виявлений радянською
експедицією на науководослідницькому судні «Витязь» ще у 1957 р. У 1960
р. було здійснено занурення в Маріанський жолоб на батискафі «Трієст»
(США) на глибину 10 916 м під керівництвом швейцарського вченого
професора Ж. Пікара. Як виявилося, тиск води тут досягає 1183 кг/м2,
температура –3 °С.
14. н — другий за
величиною, після Тихого океану, океан
на Землі. Назва походить від імені
міфічної країни Атлантиди.
Східною межею Атлантичного океану є
береги Європи, Азії та Африки, західною
— Північна та Південна Америки,
південною — Антарктиди. Межу з
Індійським океаном проводять умовно
меридіаном мису Голкового, з Тихим —
меридіаном мису Горн, з Північним
Льодовитим — по Полярному колу. В цих
межах площа океану — 91,7 млн. км2,
середня глибина — 3926 м, об'єм — 337
541 тис. км3
18. Індійський океан — третій за розміром океан на Землі, між Африкою, Азією,
Австралією та Антарктидою.
Охоплює такі моря: Червоне, Аравійське, Андаманське, Тиморське, Арафурське,
Дейвіса, Співдружності, а також затоки: Аденську, Оманську, Перську, Бенгальську,
Карпентарію, Велику Австралійську; острови: Мадагаскар, Шрі Ланку, Тасманію;
загальна площа 76,2 млн. км², у тому числі прилеглі акваторії — 2,8 млн. км²
глибина до 7729 м (Зондський жолоб), середня — 3897 м; різноманітний рельєф
дна; солоність 3,3-4,1 %, важливі теплі течії: Мусонні, Південна Пасатна,
Мозамбікська, Мадаґаскарська, Голкова; холодні течії: Західно-Австралійська,
Антарктична циркумполярна; в Індійський океан впадають такі ріки: Ґанґ із
Брахмапутрою, Іраваді, Салуїн, Замбезі, Інд, Муррей (Маррі); судноплавний в
основному з Суецького каналу і Перської затоки, до Індії і Малаккської протоки;
головні порти: Суец (Єгипет), Рас-Таннура (Саудівська Аравія), Карачі (Пакистан),
Бомбей, Калькутта (Індія), Коломбо (Шрі Ланка), Янґон (М'янма), Перт (Австралія),
Порт-Елізабет (ПАР).
21. Найменший з усіх океанів — Північний
Льодовитий океан. Його площа з морями
14,1 млн км2, із них на моря припадає менш
як 8,9 млн км2.
Цей океан — наймілководніший з усіх. Його
середня глибина — 1225 м, максимальна —
5527 м у Ґренландському морі.
Північний Льодовитий океан за кількістю
островів посідає друге місце серед океанів.
Загальна площа островів близько 4 млн км2.
Проте типових океанічних островів тут
немає, тому що всі вони розташовані в
межах материкової обмілини зі структур
континентального типу. Лише о. Ґренландія
вулканічного походження.
