1. 1
Тема уроку: Австралія і Океанія. ФГП. Історія відкриття і
дослідження, рельєф та корисні копалини
Практична робота: “Визначення географічних
координат крайніх точок материка, його
протяжність в напрямку Пн.-Пд., Зх.-Сх. в
градусах і кілометрах”
Навчально-виховна мета: Продовжити формування
поняття про фізико-географічне положення
взагалі і Австралії зокрема. Закріпити уміння
учнів визначати географічні координати крайніх
точок материка та його протяжність вздовж
меридіанів та паралелей. Навчити порівнювати
ФГП двох материків (Африки та Австралії).
Закріпити вміння робити висновки про
особливості природи материка що залежать від
його ФГП.
2. 2
Опорні знання і навички: Поняття “Фізико-географічне
положення”. Уміння визначати географічні
координати точок.
Обладнання уроку: Комп”ютер. Фізична карта світу.
Глобус. Фізична карта Австралії. Робочі
зошити. Атлас
3. 3
Австралія — материк, розташований у Південній півкулі
(звідси його назва - «південна земля»), у межах
субекваторіального, тропічного та субтропічного поясів.
Площа материка - 7631,5 км.кв. Східні береги Австралії
омивають моря Тихого океану: Тасманове і Коралове,
північні береги - Арафурське море, західні і південні -
Індійський океан. Поряд з Австралією розташовані великі
острови - Нова Гвінея і Тасманія. Береги материка
розчленовані слабко, їхні обриси прості. Зверніть увагу на
Великий Бар'єрний риф,
6. 6
Він розташований схід від материка на відстані 150 км. По
суті, це - величезний природній хвилелом, що затримує
величезні хвилі Тихого океану. Біля берегів Австралії
морська вода тепла, тому на незначній глибині у ній
мешкають колонії коралів - невеликих морських тварин.
Корали мають вапняковий скелет, з них утворилося 600
островів та 2425 рифів Великого Бар'єрного рифу.
Останнім часом велике занепокоєння викликає руйнація
Великого Бар'єрного рифу. Що ж її спричинило?
Виявляється, коралами харчуються морські зірки, що
катастрофічне розмножилися через вимирання своїх
природних ворогів. Загибель тварин, що харчуються
морськими зірками, викликана забрудненням вод Тихого
океану.
7. 7
1. Згадайте план географічної характеристики материка,
скористайтеся ним для характеристики Австралії.
9. 9
м. Йорк
м. Пд. Східний
м. Байрон
м. Стіп-Пойнт
2. За допомогою фізичної карти Австралії визначте її
крайні точки та їхні географічні координати.
10. 10
Координати крайніх точок запишіть в зошиті
Північна —
мис Південно-Східний, 39 ° пд. ш., 147° сх. д.
Західна —
Східна —
мис Йорк, 10 ° пд. ш., 142 ° сх. д.
Південа —
мис Стіп-Пойнт, 26 ° пд. ш., 113 ° сх. д.
мис Байрон, 28 ° пд. ш., 153 ° сх. д.
11. 11
ϕ
м. Південно-Східний - ϕ
м. Йорк =
Протяжність материка з Зх. на Сх., становить:
λ
м. Байрон - λ
м.Стіп-Пойнт =
Визначте протяжність материка з Пн. на Пд., з Зх. на Сх.
Протяжність материка з Пн. на Пд., становить:
39 ° пд. ш. - 10 ° пд. ш.= 29 °
153 ° сх. д - 113 ° сх. д. = 40 °
13. 13
3. Розгляньте берегову лінію Австралії на картах атласу,
знайдіть великі затоки, півострови, острови. о. Нова Гвінея
п-ів Кейп-Йорк, о. Тасманія, о-ви Нова Зелландія, з-ка Карпентарія, Велика
Австралійська затока
Кейп-Йорк
о. Нова Гвінея
о. Тасманія
о-ви Нова Зелландія
Затока
Карпентарія
Велика
Австралійська
затока
14. 14
Коли і як було відкрито цей дивовижний материк?
У 1606 р. Австралію відкрив голландець Віллєм Янсзон,
який назвав її Новою Голландією. Сучасна назва материка,
яку йому дав супутник уславленого Джеймса Кука
натураліст Форстер, закріпилася у XIX ст. У 1642-1643 рр.
голландець Абель Тасман знайшов на південь від материка
землю, яка пізніше була названа на його честь,- це острів
Тасманія. Східних берегів материка у 1770 р. досяг Джеймс
Кук, експедиція якого пливла з боку Нової Зеландії.
Історія відкриття
16. 16
Історію дослідження внутрішніх районів Австралії можна
поділити на три періоди:
Перший (найдовший, кінець ХУІП — перша половина XIX
ст.). Розпочалися детальні зйомки південного, східного і
північного узбереж.
Другий (1843—1875). Дослідження західних пустель та
центральних рівнин. У 1859-1862 рр. шотландець Джон
Стюарт перетнув материк з півдня на північ. Широтні
перетини Австралії із заходу на схід було здійснено у 1861,
1872-1877, 1874 та 1875—1876 рр. Таким чином було
визначено основні риси географії Австралії.
17. 17
Третій (1875—1952). Детальне вивчення окремих районів та
внесення уточнень до складених раніше карт та описів, у
чому велику роль відіграли експедиції, що шукали корисні
копалини, насамперед золото, кольорові метали, нафту,
ураново-радієві руди.
За інформацією геологів, поверхня материка довгий час
руйнувалася та вивітрювалася, що привело до утворення
широких рівнин з острівними горами, які лежать на різних
рівнях.
18. 18
Подивимося на тектонічну карту Австралії. Материк
розташований на докембрійській платформі, кристалічні
та метаморфічні породи якої виходять на поверхню на
заході континенту. На сході Австралії вони сховані
континентальними, морськими та озерними осадами, що
беруть участь у побудові Австралійської платформи.
Пригадаймо, що платформа — це відносно стала велика
ділянка земної кори.
Тектонічні рухи відокремили Австралію від Нової Гвінеї,
східних островів Малайського архіпелагу, Тасманії. Саме
вони надали сучасних обрисів береговій лінії Австралії,
яка ще раніш відокремилася від Південно-Східної Азі та
Південної Африки. Гадають, що мав сухопутний зв'язок із
Південною Америкою — через Антарктиду.
19. 19
Тепер розглянемо фізичну карту Австралії, що дозволить
нам схарактеризувати її рельєф та наявність корисних
копалин.
20. 20
Виявляється, рельєф материка нескладний: у його основі (за
виключенням східної частини) лежить Австралійська
платформа, представлена трьома основними одиницями
рельєфу. Це Центральна низовина, Західне плато та Східно-
Австралійські гори (чи Великий Вододільний хребет).
Схарактеризуймо їх детальніше.
Західне плато має висоту 400—500 м, на його східній
окраїні підіймаються кристалічні гребні гір Макдонелл та
Масгрейв. На півночі і півдні лежать піщані пустелі -
Велика Піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія, між ними
- кам'яниста пустеля Гібсона. У рельєфі південного заходу
збереглися ерозійні форми - сухі русла (кріки) та озерні
западини. На півдні виділяється рівнина Налларбор, якій
притаманні карстові форми рельєфу.
22. 22
Центральна низовина лежить у меридіональному прогині
давнього фундаменту. На її північній частині розташовані
глинисті прибережні рівнини затоки Карпентарія, на середній
плоский Центральний басейн у районі озера Ейр,
найнижчого місця Австралії. Південний схід має рівнини, на
південному заході виділяються гори півострова Йорк та
хребет Фліндерс. Східно-Австралійські гори (Великий
Вододільний хребет) мають середню висоту, найвищою
точкою материка є гора Косцюшко (2234м). Східний схил гір
крутий, (Чому?). Вершини плоскі, західний схил - полого-
ступінчастий та переходить у горбисті передгір'я. На півночі
гори побудовані береговими хребтами та широкими
міжгірськими котловинами, тому вони дуже слабко визначені
у рельєфі Великого Вододільного хребта. На півдні гори
звужені, розбиті на масиви, частина яких залита лавою та
увінчана згаслими вулканами.
23. 23
В Австралії є значні і різноманітні поклади корисних
копалин. Найбільші родовища зосереджені на
Австралійській платформі. З магматичними породами
фундаменту пов”язані рудні корисні копалини: залізні,
алюмінієві, мідні, уранові. Руди металів залягають також
на сході материка в горах. (знайдіть родовища на карті).
В осадовому чохлі Австралійської платформи
зосереджені нерудні корисні копалини. З поміж них –
кам”яне і буре вугілля, нафта, газ. Вони залягають
переважно в западинах і прогинах платформи на
північному та південному сході материка. В центральних
районах за умов посушливого клімату сформувалися
значні поклади солі та гіпсу.
Корисні копалини.
24. 24
Заключне слово вчителя:
— Австралія - найменший за площею материк, що повністю
розташований у Південній півкулі. Південний тропік
перетинає материк майже посередині;
— геологічний розвиток материка тривав довго. В основі
Австралії лежить давня Австралійська платформа, на
крайньому сході - область складчастості;
— на території Австралії переважає рівнинний рельєф.
Серед корисних копалин найбільш поширені руди чорних та
кольорових металів.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Підсумок уроку
