А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. З площею понад 30 300 000 км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3% площі суходолу. А його населення — понад 922 млн[1] (на 2005), становить понад 12% населення світу.
2. УРОК 1
ФГП, берегова лінія.
УРОК 3
Геологічна будова,рельєф.
УРОК 6
Внутрішні води
УРОК 7
Природні зони.
Савани та рідколісся.
Пустелі та напівпустелі.
УРОК 8 .
Природні зони.
Вологі екваторіальні ліси
УРОК 10
Населення та політична карта.
3. ВИГЛЯД АФРИКИ З КОСМОСУ
СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ
АФРИКА - ЦЕ
МАТЕРИК, ТОБТО
ВЕЛИЧЕЗНА ЧАСТИНА
СУШІ, З УСІХ СТОРІН,
ОТОЧЕНА ВОДОЮ.
АФРИКА - ДРУГИЙ ПО
ВЕЛИЧИНІ МАТЕРИК АФРИКА
НА НАШІЙ ПЛАНЕТІ.
АТЛАНТИЧНИЙ
ОКЕАН
ІНДІЙСЬКИЙ
ОКЕАН
12. ДЕЛЬТА НІЛУ
ДЕЛЬТОЮ НАЗИВАЄТЬСЯ МІСЦЕ, ДЕ РІЧКА ВПАДАЄ В МОРЕ АБО У ВЕЛИКЕ ОЗЕРО.
ДЕЛЬТА
НІЛУ
НІЛ
ДЕЛЬТА
НІЛУ
СЕРЕДЗЕМНЕ
МОРЕ
РІКА НІЛ ВПАДАЄ В
ОЗЕРО ВІКТОРІЯ СЕРЕДЗЕМНЕ МОРЕ.
13. ДЕЛЬТА НІЛУ
В ДЕЛЬТІ РІКА РОЗПАДАЄТЬСЯ НА ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ РУКАВІВ И ПРОТОКІВ.
ЗАЗВИЧАЙ РІКА СИЛЬНІШЕ ТЕЧЕ ТО ПО ОДНОМУ РУКАВУ, ТО ПО ДРУГОМУ. ЗЕМЛЯ МІЖ
РУКАВАМИ ЗАРОСТАЄ ОЧЕРЕТОМ. В РЕЗУЛЬТАТІ ОТРИМУЄТЬСЯ ПРОСТІР ДЛЯ
ВСІЛЯКОЇ ДРІБНОЇ ЖИВНОСТІ І ПТАХІВ.
14. ОЗЕРО ВІКТОРІЯ
Вікто́рія Вікторія-Ньянза, Укереве (Victoria, Victoria Nyanza) - озеро в Східній Африці,
розташоване в тектонічному прогині Східно-Африканської платформи,— найбільше в
Африці озеро, на кордоні Кенії, Уґанди й Танзанії; багата фауна; судноплавство і
рибальство.
ОЗЕРО
ВІКТОРІЯ
ОЗЕРО ВІКТОРІЯ
16. НІЛЬСЬКИЙ КРОКОДИЛ
У КРОКОДИЛА ШКІРА ГЛАДКА, ПОКРИТА ВЕЛИКИМИ РОГОВИМИ ЩИТКАМИ.
В ДЕЛЬТІ НІЛУ, КРОКОДИЛИВ ДАВНО ВЖЕ НЕМАЄ.
ВСІ НІЛЬСЬКІ КРОКОДИЛИ ЖИВУТ ДАЛЕКО ЗВІДСИ
18. НІЛЬСКИЙ КРОКОДИЛ
Відклавши яйця, майбутня
мати закриває гніздо піском і
охороняє протягом 3 місяців
періоду інкубації. Батько
зазвичай теж знаходиться
поряд, і обидва батьки
атакують будь-якого, хто
намагається наблизитися до
гнізда.
Дитинчата, що вилупилися, видають щебечучі
звуки, і по цьому сигналу матір розриває
гніздо. Батьки іноді беруть яйця в рот і
стискають між язиком і піднебінням, щоб
допомогти потомству звільнитися. Потім
самка відводить крокодилів до води або
відносить їх у своїй пащі.
20. ЄГИПЕТСЬКА
ЧАПЛЯ
ЄГИПЕТСКАЯ ЧАПЛЯ СХОЖА НА БІЛУ
ЧАПЛЮ, АЛЕ ГОЛОВА, ШИЯ І ВЕРХ КРИЛ
У НЕЇ СВІТЛО-ПОМАРАНЧЕВІ, А ДЗЬОБ
ЛИМОННО - ЖОВТИЙ.
21. СВЯЩЕННИЙ ІБІС
ТАК ЦЬОГО ПТАХА
НАЗВАЛИ В ДАВНИНУ
ЖИТЕЛИ ЦИХ МІСЦЬ.
ВОНИ ПОЧИТАЛИ
ЙОГО, ВВАЖАЛИ
МОГУТНІМ, ТОМУ І
НАЗВАЛИ СВЯЩЕННИМ.
БАГАТО З ТИХ ПІР
ЗМІНИЛОСЬ, АЛЕ ІМ’Я У
СВЯЩЕННОГО ІБІСА,
ЗАЛИШИЛОСЬ КОЛИШНІМ.
24. УРОК 7
Природні зони Африки
Тропічні пустелі та
напівпустелі.
Савани та рідколісся.
25. ВИГЛЯД ПУСТЕЛІ САХАРИ З
КОСМОСУ
ПУСТЕЛЯ САХАРА
В АФРИЦІ ДУЖЕ СПЕКОТНО, ТОМУ ЇЇ БІЛЬШУ ЧАСТИНУ ЗАЙМАЮТ ПУСТЕЛІ. НА ЦЬОМУ
МАТЕРИКУ ТЯГНУТЬСЯ БЕЗКРАЇ ПІСКИ НАЙБІЛШОЇ НА ЗЕМЛІ ПУСТЕЛІ САХАРИ.
27. БАРХАНИ
ЦІ ПІЩАНІ ГОРИ НАЗЫВАЮТЬСЯ – БАРХАНИ.
В ПУСТЕЛІ ДУЄ ВІТЕР, ВІН ПЕРЕНОСИТЬ
ПІСОК. ТАК БАРХАНИ І УТВОРЮЮТЬСЯ.
ВІТЕР ПРОДОВЖУЄ
ДУТИ, І ПОВІЛЬНО,
ПОВІЛЬНО БАРХАНИ
ПЕРЕСУВАЮТЬСЯ,
ПЕРЕСИПАЮТЬСЯ.
28. ФЕНЕК
Фенек – мініатюрна лисиця своєрідної
зовнішності, яка живе в пустелях
Північної Африки. Інколи її відносять до
особливого роду Fennecus. Своє ім'я цей
звір отримав від арабського fanak, що
означає «лисиця». Волосяний покрив у
фенека високий, густий і м'який,
захисного забарвлення: зверху рудуватий
або палевий, знизу білий. Хвіст
пухнастий, з чорним кінчиком. Так звана
«фіалкова», або надхвостова, залоза,
характерна для всіх лисиць, прихована
під темним жорстким волоссям.
Молоді фенеки майже білі.
29. ВЕРБЛЮД
ЯКЩО ВЕРБЛЮДУ ЩОСЬ НЕ СПОДОБАЄТЬСЯ – ВІН МОЖЕ ПЛЮНУТИ.
ТОМУ ОБХОДИТИСЬ ІЗ ВЕРБЛЮДОМ ПОТРІБНО З ПОВАГОЮ.
31. ВЕРБЛЮДИ
Верблюди мають великий запас їжі в вигляді
жирової тканини горбів, довгий час можуть
обходитися без води, можуть харчуватися
солоною рослинністю, добре переносять
спеку і холод.
32. ВЕРБЛЮДИ
ВЕРБЛЮДІВ НАЗИВАЮТ КОРАБЛЯМИ ПУСТЕЛІ. ЦІ СИЛЬНІ, ВИНОСЛИВІ ТВАРИНИ
МОЖУТЬ ПРОХОДИТИ ПО ПІСКАХ СОТНІ КІЛОМЕТРІВ. ОНИ ПЕРЕНОСЯТЬ НЕ ТІЛЬКИ
НЕСТЕРПНУ СПЕКУ ВДНЕНЬ, АЛЕ І НІЧНИЙ ХОЛОД, ПИЛЬНІ БУРІ. ЦІ ТВАРИНИ
ІДЕАЛЬНО ПРИСТОСУВАЛИСЬ ДЛЯ ЖИТТЯ В ПУСТЕЛІ.
33. ВЕРБЛЮЖА КОЛЮЧКА
ВЕРБЛЮД МОЖЕ ЇСТИ НАВІТЬ САМІ КОЛЮЧІ РОСЛИНИ. ЙОГО
УЛЮБЛЕНУ ЇЖУ, ВЕРБЛЮЖУ КОЛЮЧКУ, В РУКИ МОЖНА ВЗЯТИ
ТІЛЬКИ В ТОВСТИХ РУКАВИЦЯХ
На латинице.
35. ІХНЕВМОН
В ПЕРЕКЛАДІ ІХНЕВМОН ОЗНАЧАЄ
ДОБРЕ ШУКАЮЧИЙ.
ЄГИПЕТСКИЙ МАНГУСТ,
ІХНЕВМОН, НАЙБІЛЬШИЙ СЕРЕД
МАНГУСТІВ.
ЩЕ, ЙОГО НАЗИВАЮТЬ
ПАЦЮКОМ ФАРАОНА.
ЛЮДИ ПРИРУЧИЛИ
ІХНЕВМОНА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ З
ЙОГО ДОПОМОГОЮ ПОЗБУТИСЯ
ВІД ПАЦЮКІВ. ІХНЕВМОНЫ
СПРИТНО ЛОВИЛИ ПАЦЮКІВ І
МИШЕЙ В КОМОРАХ. ЩЕ ВОНИ
ЧУДОВО РОЗПРАВЛЯЛИСЬ ЗІ
ЗМІЯМИ, ЗНАХОДИЛИ І
ЗНИЩУВАЛИ ЯЙЦЯ
КРОКОДИЛІВ.
39. ТРОПІЧНИЙ ЛІС
Дерева у вологих тропічних лісах мають кілька загальних характеристик, які не спостерігаються у рослин
менш вологого клімату.
Основа стовбура у багатьох видів має широкі, дровянисті виступи. Раніше вважалося, що ці виступи
допомагають дереву утримувати рівновагу, зараз же вважають, що по цих виступах вода з розчиненими
живильними речовинами стікає до коріння дерева.
40. ГОРИЛА
Гори́ли (лат. Gorilla) — рід найбільших
людиноподібних мавп.
42. ШИМПАНЗЕ
Шимпанзе́ (Pan) — рід
родини гоміноїдів ряду
приматів. До нього
відносяться два
сучасних види:
шимпанзе звичайний
(Pan troglodytes) і
шимпанзе карликовий
(Pan paniscus)
47. САВАНА
Сава́на (ісп. sabana «простирадло» або від саван, або з карибських мов) — тип тропічної,
субтропічної і субекваторіальної рослинності, що характеризується поєднанням трав'яного
покриву з окремими деревами, групами дерев або чагарниками.
49. ЖИРАФИ
Жира́фа або жира́ф (Giraffa camelopardalis) — ссавець клади китопарнокопитних
(Cetartiodactyla) родини жирафових, єдиний вид у своєму роді. Найвища наземна
тварина на планеті.
50. ЖИРАФ
Як і усі парнокопитні, жирафи харчуються винятково
рослинною їжею. Будова тіла та фізіологія дозволяє
цим тваринам харчуватися листками дерев — на
висоті, де в них немає конкурентів. З дерев жирафи
надають перевагу акації. Жирафа хапає гілку
довгим язиком, тягне її до рота та відкушує листя..
51. ЖИРАФ
Через велетенські розміри тіла природних ворогів у жираф дуже мало. А тих, хто
насмілюються нападати, тварини зустрічають ударами передніх ніг, якими можуть пробити
череп будь-якому необережному хижакові.
52. СТРАУС
Страус, африканський страус (Struthio camelus) — найбільший у світі птах. Він на зріст
може сягати 2 м 70 см. Дорослий самець страуса може мати масу до 100 кілограмів. Через
велику масу тіла страуси не можуть літати. Розвивають швидкість до 50 км/год.
54. СТАДО СЛОНІВ
Слони́, слонові (Elephantidae) — родина ссавців ряду хоботних.
У пошуках їжі роблять великі переходи (до 100 км у добу), можуть
вільно рухатися в хащах і болотами, легко піднімаються
на круті гірські схили, добре плавають.
55. СЛОН
Великі тварини: висота тіла в плечах. Довжина до 4—4,5 м, маса до 5 (зрідка до 7,5) т,
самиці дрібніші за самців; зустрічаються карликові форми.
Органом дотику, нюху (добре розвинутий) і хапання служить рухливий хобот. Щічні зуби в міру
стирання замінюються новими (зуби змінюються протягом життя 6 разів). Сильно розвинуті
другі верхні різці (бивні) мають постійний ріст. Живуть слони 70—80 років
56. Органом дотику, нюху (добре
розвинутий) і хапання
служить рухливий хобот.
Щічні зуби в міру стирання
замінюються новими (зуби
змінюються протягом життя 6
разів).
ХОБОТ
СЛОНА
ВСЕРЕДИНІ ХОБОТ ПУСТИЙ,
ТОМУ СЛОН МОЖЕ НАБРАТИ В
НЬОГО ВОДИ І ПОЛЛЯТИ СЕБЕ
58. БЕГЕМОТ
Бегемот великий (H. amphibius) — довжина тіла (без хвоста) до 4— 4,5 м, висота в плечах 1,5
м, вага 1,2—3 т; живе в ріках і озерах Внутрішньої і Західної Африки. Більшу частину життя
проводить у воді, живиться водяною і прибережною рослинністю
59. БЕГЕМОТ
На сьогодні бегемот — найнебезпечніша тварина для людини в Африці. Хоча бегемоти й не
хижі тварини, вони можуть вбити або важко покалічити будь кого своїми зубами, й роблять це
(з переляку) частіше за левів чи інших хижаків.
61. БЕГЕМОТ
Бегемоти — величезні
ссавці — проводять
більшість часу в воді, де
вони ховаються від сонця
вдень. Після сходу вони
виходять за їжею (травою
та іншими рослинами),
але відчувають себе
неспокійно.
64. НОСОРОГИ
У носорогів масивне тіло та короткі, товсті кінцівки. Кожна з ніг має три пальці, які переходять
у широкі копита. Шкіра товста, сірого чи коричневого кольору.
65. БІЛИЙ
НОСОРІГ
БІЛИЙ НОСОРІГ- ДУЖЕ МИРНЕ
ТВАРИНА. ВІН ПРИВЯЗАНИЙ
ДО МІСЦЯ, ДЕ РІС І ВИРІС, І
НІКУДИ НЕ ЙДЕ, НАВІТЬ ЯКЩО
ЖИТИ ТАМ СТАЄ ЗОВСІМ
НЕЗРУЧНО.
ЧОРНИЙ
НОСОРІГ
ЧОРНИЙ НОСОРІГ- БІЛЬШ
РУХЛИВИЙ І КОЛИ ЛЮДИ
ПОЧИНАЮТЬ ЗАЙМАТИ РІДНІ ДЛЯ
НЬОГО МІСЦЯ, ВІН ЗНАХОДИТЬ
СОБІ НОВІ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ.
66. НОСОРІГ
Вагітність у носорогів триває 15—18 місяців. Народжують одне маля,
яке залишається з матір'ю два з половиною роки.
67. ЛЕВ
Леви мешкають в степах і саванах і полюють на тварин середнього і великого розміру,
насамперед, на копитних. Здобувати великих тварин (буйволів і жирафів) їм допомагає
колективний спосіб життя.
68. ЛЕВОВИЙ ПРАЙД
Леви живуть великими сімейними групами — прайдами.
Полюють і дивляться за дитинчатами, в основному самки, самці ж охороняють територію.
69. ЛЕВИЦЯ НА ПОЛЮВАННІ
Лев зазвичай їсть раз на два-три дні, але здатний обходитися без їжі декілька тижнів.
Серйозною небезпекою, голод стає після того, як стада починають сезонну міграцію по
рівнинах. Так, левиця з безпорадними новонародженими левинятами іноді залишається одна,
коли йдуть стада, а за ними і її прайд.
70. АНТИЛОПА
ГНУ
Гну досягають росту 1,15-1,4 м в
плечах і маси тіла від 150 до 250 кг .
Вони населяють савани Африки,
особливо Серенгеті. Тривалість життя
гну може складати більше 20 років.
71. БІЛОХВОСТИЙ
ГНУ
БІЛОХВОСТИЙ ГНУ – НА КІНЦІ ХВОСТА У
НЬОГО РОСТЕ ДОВГЕ, БІЛЕ ВОЛОССЯ.
72. ЗЕБРИ
Спочатку зебри були розповсюджені по усій Африці. Але у Північній Африці ці тварини зникли
вже у давні часи.Сьогодні ареал рівнинної зебри охоплює південь Судану та Ефіопію, савани
Східної Африки до самого півдня континенту. Пустельна зебра зустрічається у сухих саванах
Східної Африки, у Кенії, Ефіопії та Сомалі. Гірська зебра — найменш розповсюджений вид. Її
ареал обмежений плато Намібії та ПАР, де вона зустрічається на висоті до 2000 м.
73. БОРОДАВОЧНИК
Борода́вочник (Phacochoerus) — рід диких африканських
парнокопитних родини свинячих (Suidae). Тіло довжиною
(без хвоста) до 1,5 м, висота в плечах — 0,7 м, вкрите
щетиною; ікла верхньої щелепи великі, загнуті вгору, по
боках голови по три бородавчасті шкірні вирости, звідки й
назва. Нічні тварини, живуть невеликими стадами в лісах,
чагарниках, степах, прибережних заростях; всеїдні. .
74. БОРОДАВОЧНИК
Шкіра зазвичай сірого кольору і через теплий клімат Африки тонша, ніж у європейських
родичів. На потилиці і на спині у бородавочника є грива. Хвіст на кінчику увінчаний своєрідним
потовщенням. При небезпеці або втечі бородавочник має звичай піднімати його вгору, за що
він жартома отримав кличку «Радіо Африка».