1. Управління освіти і науки
Кіровоградської обласної державної адміністрації
Знам’янська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат І – ІІІ ступенів
Казкотерапія
«Щоб тебе помічали, щоб тебе
поважали»
Підготувала
Савельєва Т. М.
Вихователь групи 2 заг. класу,
Спеціаліст вищої категорії
м. Знам’янка
2014

2. На сцені: гном Вася, назустріч йде Вовк, спотикається, не помічаючи.
Вовк:
- Ох! (роздивляється)
Не пеньок, не гриб, не гулка…
Ледь не вбився, їй же їй!
Що за звір ти? Мишка, білка..
Роздивляюсь дай, постій!
Вася: (пручається)
- Гномик Вася я! Гуляю,
і нікого не чіпаю.
Вовк:
- От таких дрібних, їй Богу,
одне лихо та біда!
Он мозоль уже на лапі
крізь шкарпетку прогляда!
Геть з очей моїх, дрібнота,
полювати не заважай! (відштовхує, іде)
Вася понуро йде додому.
Бабуся:
- Що вже сталось? Не дрижи,
Та не хлипай, розкажи!
Вася:
- На мене не зважають,
мене не помічають;
такий малий я виріс,
що ледь не наступають!
Бабуся:
- А ти без діла не блукай,
усім нужденним помагай.
От тоді і побачать,

3. та добром віддячать!
Вася:
- Пораду я запа’мятаю .
Я знов до лісу, погуляю!
Іде знову бачить Вовка, спостерігає з-за куща.
Вася:
- Знову Вовк оно плететься;
відійду, може минеться!
Вовк:
- Увесь ліс я обійшов.
Ні зайчати не знайшов!
От вже б й гнома зараз з’їв..
Шкода, вранці відпустив!
Окуляри я надіну
може, знову гнома стріну!
По дорозі йде Мізинчик.
Вовк:
- От вже мені пощастило!
Бо без їжі вже несила!
Гноме, стій і не тікай,
Ти – обід мій, так і знай! (хапає)
Щось ти геть змінився;
чи переодівся?
Мізинчик:
- Я не гном вам, а Мізинчик, (пручається)
відпустіть скоріш!
Вовк:
- Та яка мені різниця!
Так у шлунку ріже!
Мізинчиком буду обідати,
А гномиком завтра вже снідати!

4. Тягне за кущі.
Вася:
- Як же другу помогти,
Щоб від Вовка зміг втекти?
На зустріч йде Дюймовочка.
Вовк:
- О, іще одне малятко,
теж не гномик; ба – дівчатко!
Дюймовочка:
- Відпустіть, ой, пожалійте,
не смачна я, ви повірте!
Вовк:
- Чи не ти в крота жила,
господарство там вела?
Будеш вже мені служити,
прибирати, посуд мити!
Вовк хапає Дюймовочку та веде за собою.
Вася:
- Треба двох вже рятувати
Буду слідом поспішати!
Назустріч маленький Мук.
Мук:
- Куди, Васю ти летиш?
Вася:
- Ох, Дюймовочка і Мізинчик,
вовкові попались
рятувати ходім скоріш,
щоб живі остались!
Мук:

5. - Давай думати – гадати,
як нам друзів врятувати.
Вася:
- Вовк здоровий, не здолаєм,
Але хитрість й розум маєм!
Мук:
- В сумці в мене дещо є:
яблучка знайшов чарівні;
мають вони якість дивну:
як лихий їх покуштує –
добротою всіх здивує..
Вдачу яблуко змінило,
в доброго перетворило!
Вася:
- Вовк не буде фрукти їсти,
Це якби м’ясце чи кістка..
Та ми його обхитруєм
і усіх-усіх врятуєм!
Стука до Вовка.
Вовк:
- О, і ще одні зя’вились.
Де ж ви мені пригодились?
Вася:
- Ось маленький Мук приніс
фрукт тобі чарівний.
Як з’їси його, то враз
станеш самий сильний!
Мук:
- І для травлення
цей фрукт дуже необхідний!
Вовк з’їдає, глипає очима.

6. Вовк:
- Ви заходьте, друзі, в хату
я вам дуже-дуже радий!
Зараз я чайку зігрію
і на стіл бігом накрию!
Вовк зникає в хаті, виходять Дюймовочка, Мізинчик.
Вася:
- От ми всіх і врятували,
в лісі зразу краще стало!
Мук:
- Добрий Вовк не нападе,
Можна вже гулять будь-де!
Дюймовочка, Мізинчик, малий Мук йдуть за куліси, гном до бабусі.
Бабуся:
- Бачу, внучку, весь аж сяєш:
ну, які новини маєш?
Вася:
- Добре я вже зрозумів,
бо на місці не сидів:
як добра не хоч робити,
то тебе і не помітять!
Поклонились.