History by Ivanivkas school

1. ОСВІТА
Загальний стан освітніх закладів Новоукраїнщини другої половини 19 століття
( за книгою«ЗемскиешколыЕлисаветградскогоуезда всанитарном отношении» санитарного
врача Н.Тезякова, Елисаветград, типография Гольденберга, 1895г.)
Іванівська земська школа
Іванівська школа діє з 1870року у спеціально побудованому приміщенні з квартирою для
вчителя. Опікун купець Федір Ілларіонович Шевяков. Законоучитель священник О.Лиханський,
вчитель А.К.Любочко. Має посвідчення на звання вчителя початкових народних училищ. Закінчив
навчання у 1883 році. (стор.63)
Учнів на момент відкриття школи було 41-38 хлопчиків і 3 дівчини..
Іванівська школа була відкрита спеціальною постановою Земства як така, що мала
забезпечити навчанням дітей з інших населених пунктів Семенастівської волості: «В даний час,
приймаючи до уваги, що в Семенастівській школі навчалися з інших сіл більше п′яти хлопчиків,
управавирішиланадатиматеріальнудопомогуякійсьшколі,де можнаоблаштувативолоснийпункт
длянавчаннядітейзінших населенихпунктів.ТакимпунктомвибранеселоІванівкаСеменастівської
волості, яка оточена дрібними хуторами в яких ці діти проживають.
Іванівське сільське товариство, довідавшись про намір управи відкрити школу, виявило
готовність відвести для приміщення школи щойно побудовану простору хату із земельною
ділянкою, а крім того забезпечити опалення школи.
Місцевий землевласник В.П.Домбровський, запрошений опікуном школи, заявив, що
виділитьнеобхідні коштидляоблаштуванняшколи,понадті 100 карбованців,які виділилодля цієї
потреби земство. Крім цього землевласник Домбровський виділив для школи ділянку землі із
власного землеволодіння.
В даний час приміщенняшколиповністюзавершене,виявилобажаннянавчатисяушколі 50
хлопчиків,чекаютьнаприїздвчителів.Школамає бібліотекуяуякій418екземплярівкниг».(Звітпро
народну освіту за 1869-1870 роки. Див. «Ситстематичний збірник постанов Єлисавегтрадського
повітового земського зібрання за 1865-1895рр» Типографія Гольденберга, 1895р., стор.468)
Більшістьприміщеньпобудованізлампачутаглини,частобез кам`яногофундаменту.Часто
це приводить до того, що в класах холодно, через стіни дує вітер. Такою, зокрема,була Іванівська
школа Семенастівської волості.
Комплектаціяшкіл району вчителямивкінці 19 століття
Вкінці 19 століття відбувається різке збільшення кількості земських шкіл. Це породило
проблему нестачі вчителів, що мали спеціальну педагогічну освіту. Тому земства змушені були
призначатинавчительські посадилюдей,які мализагальнийосвітнійценз.Такі вчителіприймалися
тимчасово і називалися «запасними вчителями».
В 1898 році було призначено запасними вчителями:«В Іванівську земську школу
призначений запасним вчителем А .Волков, який закінчив єпархіальне училище. У 1898 році
вчителями музики, з організацією співочих хорів, в школах району працювали:
1.Воронівськашкола - вчительІ.Палладьєв.
2.Глодоська Другашкола- вчительТихомолов.
3.Іванівськашкола- вчительА.Любочко.

2. Під впливом ідей світової трудової школи, які знайшли вкінці 19 століття велике поширення,у
навчальні плани шкільних програм уводиться ручна праця, як окрема навчальна дисципліна, яка
сприяла розумовому розвитку і разом з тим виконувала соціальну функцію по підготовці школяра
до майбутньої трудової діяльності.
Трудове навчання школярів було організоване у таких школах:
1 .Воронівськашкола:ДружинавчителяН.Палладьєванавчала16ученицьшити,в»язати,вишивати.
2. Глодоська Друга школа: Помічник вчителя А.Припутенко навчала рукоділлю 30 дівчаток.
3. Іванівська школа: Дружина вчителя А.Любочко навчала рукоділлю 27 дівчаток.
Земська управа високо цінувала діяльність тих, хто вчив рукоділлю і спеціальною постановою
винесла рішення нагородити:
« Вчителя Воронівської школи Н.Палладьєву, Глодоської Другої А.Притупенко, Іванівської
А.Любочко, Ровенської Двокласної Л.Писанко, Ровенської ІІ однокласної Є.Авксентьєву,
Семенастівської Гребенюкову» (с.17-18)
Особлива увага зверталася на розведення садів. Для цього земська управа кожний рік
постачає школам фруктові дерева та кущі, насіння городніх культур.
Частина земських шкіл районумала сади, огороди,земельні наділи,які використовувалися
для організації трудового навчання та виховання школярів.
«Воронівськашколамалаогород2553 квадратні сажні, Глодоська І школа-сад1600 квадратних
сажнів, ГлодоськаІІ-огород336 кв. сажнів , сад 1600 кв. сажнів,Диминська - город 275 кв.сажнів,
сад 205 кв. сажнів, Захарівська-огороді счад500 кв.сажнів, Іванівська-сад264 кв.сажнів
Проводилася поглиблена трудова підготовка школярів з окремих профілів. Цьому сприяла
діяльність Земств, які дбали про професійну підготовку учнів і виділяли на це кошти із свого
бюджету. В постанові датованій1873 рокомпро це знаходимо таке: «Бджільництвомзаймалися(в
1898р.) у Глодоській Другій та Іванівській школі». (стор.26)
На початкуХХстоліттяпродовжуєзростатишкільнамережа.Яксвідчатьматеріализемського
зібрання « В 1915 році плануються до відкриття в селі Варварівка Татарівської волості школа на 2
комплекта, у селі Кам»янийМіст- на три комплекта,Сомівці Татарівськоїволості- на2 комплекти»
«Народное образование в Елисаветградском уезде…с.1)
«Відкрито5 Новоукраїнську школув хуторі Бакуми» (с.5)
«В 1914 році закінченобудівництвоМихайлівськоїшколиСеменастівськоїволості,адля
Іванівськоїшколиприбудованоприміщеннядовже діючого,тапобудованоквартиридля
вчителів» (с.6).
Станомна 1914 рікмережашкіл району значнозросла. Проце свідчить «Звітінспекторів
народних училищпро стан початкових шкіл Єлисаветградськогоповіту« (вкн..«Народное
образование в Елисаветградскомуезде»).
Двокласні школи:
1.ІванівськаСеменастівськоїволості - учнів150
2.Комишуватська - учнів160.

3. Важливу рольу тогочасномунавчально-виховномупроцесі надавалосяморальномувихованню.
Однієюізформ реалізаціїцьоговиховногозавдання булопроведеннянародних читань.
У звіті земстваза 1882 ріквідзначалося,що народні читання духовно-моральногозмісту
проводятьсяу містечкуРівномусвященникомМиколоюКовалевським.Успіх цих читань
надзвичайний і все населеннярізноговікупрагне попастиуприміщенняшколиначас проведення
читань і слухає їх надзвичайно уважно і побожно.« («Звітза 1882р», стор.543)
В Іванівськійшколі читаньпроведено10 привідвідувачах різноговіку,кількістьяких булавід35 до
65» («Звіт»,с.544)
СПИСОК
Шкіл та вчителівРівнянськогорайонустаномна1924 рік.
Рівненська І трудшкола.
Зав школиВатульовГ.М.
Вчителі:ТаранМ.Т.,ТуркоГ.І.,Ковалевські К.С.
Рівненська ІІ семирічна трудова школа.
Зав. ШколоюРибакА.М.
Вчителі:БутенкоМ.М.,ТарасовичА.І.,СиницькаН.М., Яровий А.В. ГеоргіївА.В.,ШмоленкоІ.А.,
Кондратьїва М.К.,Могила М.А.,ГерберегагенІ.А.
Рівненська ІІІ трудшкола.
Зав школоюБерлінськийЄ.П.
Вчителі:БерлінськаМ.С.,КриловаГ.П.
Рівненська ІУ трудшкола.
Зав школоюГеоргіївВ.І.
Вчителі:ГарячаМ.П., ГеоргіїваЛ.П., АндрушкоА.М.
Рівненська У трудшкола.
Зав школою КовалевськийС.С.
Вчителі:Ковалевські М.А.,СиновецьК.В.,СиновецьК.А.
Лозоватська трудовашкола.
За школоюСпоришГ.О.,вчительСпоришВ.О.
Рівненська УІ трудшкола.
Зав школоюМакарів С.Л.ВчительЯроваН.М.
Ганнівська Караказелівська.
Зав школоюПостріганцевК.Ф.,ВчительТрандафіловаМ.І.
Ганнівська Келепівська.

4. Зав школоюТурановичА.Т.
Громушанська трудова школа-завшколоюЧернийП.Д.
Ново миколаївська (Приют).
Зав школоюКовальовТ.С. ВчительДепутатові Т.П.
Семенастівськатрудова школа.
Зав школоюДрачко-ЄрмоленкоА.Д.ВчительШвидкаФ.Ф.
Диминська трудова школа.
За школоюКрасовськийІ.Н. ВчительЧорнаА.Д.
Іванівська трудова школа.
Зав школоюРошковськийК.Ф.
Вчителі:РошковськаЛ.К.,Лісовські-ШведВ.
Облікдітей
По Іванівськійсільськійраді станом на 25 лютого1924 року:До4 років.Хлопців-131.Дівчат-147.4-8
років.Хлопців-112.Дівчат-113.
Школувідвідують.8-16років.Дівчат-72.Хлопців-96.Школувідвідують. Дівчат-39.Хлопців-61.(82)
В рокиВеликоїВітчизяноївійниу приміщенні школизнаходивсянімецькийгоспіталь.Німці
привідступі із села приміщення зруйнували.
Вже через кілька тижнів після звільнення приміщення було частково відремонтоване. Як
згадує жителькасела Балабух ТетянаФедорівна,ученицяшколипершогопіслязвільненнянабору,
в їхньому класі булавсього одна книжка та єдиний олівець.Писалина газетах,листах , присланих з
фронту.
ПершоювчителькоюбулаСайко(Середенко)НадіяВасилівна.
Вкінці 40-х роківшколабулавідремонтованаповністю,але узв`язкуіз збільшенням
учнівськогоконтингентуприміщеньне вистачало.В1955 році збудувалище один корпусна три
класні кімнати,а початкові класизнаходилисяу бувшомупоміщицькомумаєтку(нині це садиба
МаляренкаЮ.А.) Колибулозбудовано і відкритоБудиноккультури,топочатковашколабула
переведенадоприміщеннястарогоклубу.Тутже знаходивсяі спортивнийзал.

5. Вчителі Іванівської СШ 50-х років: перша зліва-ЛюдмилаМиколаївна, вчитель фізики та
математики,друга-Каламурза Софія Олексіївна,четверта-СокурЛюдмилаОлексіївна,вчитель
математики,п`ятий-ЯременкоГригорійНестерович,вчитель початкових класів.
Вчителі Іванівської СШ. Стоять справа: Рускевич Ніна Євдокимівна, вчитель початкових класів,
Сокур Людмила Олексіївна,вчитель математики,Майданюк Надія Василівна, вчитель
української мови та літератури, Сидять: зліва- Колісник Іван Лук»янович з донькою Лілею,
вчитель історії.Третя-Касяненко Надія Єгорівна-вчительматематики.Фото1955 року.
Вчитель хімії та біології Іванівської СШ Винниченко Ольга Єфремівназ чоловіком Григорієм та
сином Адіком.Фото1953 року.
В 60-х роках велику увагу в навчально-виховному процесі школи приділяли трудовому
вихованню. Одним із її базових осередків були навчально-виробничі бригади. Про її діяльність в
Іванівській СШ розповідає вчитель В.Кормич: «Ще у 1958 році у нас була створена із
старшокласниківнавчально-виробничабригада.Зпершихкроківїїіснуванняпедагогічнийколектив
подбав про творчу працю учнівського колективу. Колгосп ім..Щорса виділив бригаді 35 гектарів
землі. Із них 18 гектарів займала кукурудза, решту-іншні культури. Учні спрацювали дуже успішно.
Якщо в колгоспі середня урожайність кукурудзи становила 29,7 цга, то на учнівському полі-47,2
цга. На вироблені трудодні школа одержала від колгоспу 2 тисячі карбованців і баян як премію.

6. Крім цього при школі є присадибна ділянка площею у 2 га. Вона розподілена між класами,
що не входять до учнівської бригади. Урожай овочів, отриманий тут, йде на харчування учнів.
Завдяки цьому вже два роки школярі харчуються безкоштовно.
Приклад у праці подавав педагогічний колектив. Наприклад власними силами вони
збудували ще один навчальний корпус на три класні кімнати.
Можна з впевненістюзаявити,щонаші учні люблятьпрацю.Вцьому переконує і старанний
догляд за парком, квітниками. Торік учні зібрали і здали державі 24 тонни металолому, багато
макулатури, за що були нагороджені Почесною Грамотою обкому ЛКСМУ.
Закінчившишколу,багатонаших випускниківйдутьпрацюватиу ріднийколгосп.Так Алла
Нельгастала свинаркою,Ніна Бондаренко - дояркою.Згодомза сумліннуі бездоганнуроботу
колгосппославїх вчитися в інститути.
ВалентинаАндрейко,ГалинаАртеменко,НадіяБуненкозаразпрацюютьдоярками,а Віктор
Ткаченкота АнатолійАртеменко-шоферами».
(Газета«Радянське село»,2.04.1964)
Важливу роль у вихованні підростаючогопокоління надавалося ідеологічномувихованню,
перш за все через піонерські та комсомольські організації.
Про здобутки розповідала старша піонервожата О.Скляренко: «Дорожать своїм іменем
піонери Іванівської середньої школи. На їх рахунку дуже багато цікавих справ. Піонери з дружини,
яка носить ім`я Зої Космодем`янської, ведуть активну боротьбу за покращення успішності.
Найбільших успіхів домігся загін імені Валі Котика (7 клас).Члени його оформили ряд
альбомів, стендів, зібралиу нинішньому році 8 тонн металевого лому. Вони провели в Іванівських
майстернях Рівнянського відділення «Сільгоптехніки» цікавий збір загону на тему: «Ніхто не
забутий, ніщо не забуто», подарували ремонтникам червоні гвоздики.
«Юні ленінці загону імені Валі Котика побудували в гостях у працівників першої молочно-
товарноїферми колгоспуім..Щорса.Тамдаликонцерті прийнялиупочесні піонерикращих доярок
Ольгу Таранюк та Любов Середенко.
Жовтенята І-ІІІ класів залишилися задоволеними ранком цікавої казки , який організували
семикласники.
Таким же повнокровним життям живуть піонери загонів ім..Аркадія Гайдара (5 клас), Лізи
Чайкіної (4 клас). Вони провели збори загонів «Сміливих любить народ», « У майбутнє сміливо з
Леніним йдемо, ім`я Леніна гордо несемо». (Газета «Радянське село», 23 січня 1968)
Заслуженоїповаги у вчителівНовоукраїнщинивкінці 60-х років досягли вчителі Іванівської
школи.Про одного з них-ІванаФедоровичаПлатоноварозповідавВ.Дануца: «Запитайте в Іванівці
будь-кого про найцікавішу людину села і вам неодмінно назвуть Івана Федоровича Платонова-
вчителясередньоїшколи.Йогоповажаютьземлероби,бовчительпонадусе любитьземлю,плекає
її своїми руками, саджає дерева, кохається у виноградарстві. Тепер у нього ростуть 107 сортів
винограду.
Народився ІванФедоровичуПерчуновомуі здитинствалюбивсадівництво.Любивсаджати,
доглядати, виводити нові сорти. Все робив з радістю. В роки війни служив в окремому морському
батальйоні, отримав тяжке поранення під Виборгом. Після війни переїхав в Іванівку, заочно
навчався у Кіровоградському педагогічному інституті. Посадив біля свого будинку виноградник і
ретельно його доглядав, попри скептицизм односельців. Бувало за один день по 300 відер води
витрачав на полив.На власному огороді-цілийсадрізноманітних фруктових дерев.Врожайзавжди

7. найкращий. Вчитель має обширне листування з провідними інститутами садівництва країни,
виконує їх рекомендації, повідомляє про отримані результати, які часто дивують науковців.
Появилися у вчителяпослідовники,любителісадівництва.Це-головаправлінняколгоспуім..Щорса
Іван Антонович Овдієнко, шофер Іван Макарович Троян, Терентій Васильович Розп`ятий, Кузьма
Вікторович Олійник та інші.
Залучає вчитель до цієї роботи і учнів. Учні 5-6 класів під його керівництвом вирішили
закласти виноградник на площі 0,07 гектара. Результат потішив всіх. Іван Федорович на цьому не
заспокоюється, він мріє засадити виноградними всі схили та яруги рідного села-нехай росте на
радість людям!
Коли будете в Іванівці і побачите біля одного з будинків вітряну електростанцію, не
дивуйтесь,щовона нині не діє-селоелектрифіковане,авоназалишиласяякживий свідок дерзання
сільськоговчителя.Найогоподвір`ївипобачите багатоіншихцікавихречей:поливнусистему,сорти
картоплі, яка родить двічі на рік і багато іншого».
Вчитель Іванівської СШ Іван ФедоровичПлатонов. («Радянське село»17.05.1969)
Про досягнення юних виноградарівІванівськоїшколирозповідає М.Доренко:«Юні іванівці
на районній виставці досягнень юннатів експонували виноград. Сорт «Карабурну» видав по 180, а
сорт «Ізабелла»-по 200 центнер у переводі на гектар. Юннати цієї школи також одержали по 22
кілограми меду від кожної бджоло сім`ї» («Радянське село» 18.10.1969)
Важливою складовою трудового виховання школярів було спрямування їх на вибір
сільськогосподарських професій, формуваннябажання залишитися працювати у рідному колгоспі.
Про це йдеться у розповіді учня 10 класу Іванівської СШ М.Крицького: «Більшість випускників
залишилися працювати у рідному колгоспі. Це Василь Гольша, Микола Кваша, Лілія Югалдіна,
Василь Тютюн. Вони торік закінчили десятирічку, але вже добре освоїли виробничі професії.
Старанну,здібнумолодьколгоспза свій рахунокнаправляє нанавчання увищі й середні навчальні
заклади Чого ж нам ще треба? Це наш почесний патріотичний обов`язок». (Газета «Радянська
освіта» 24.01.1970)
Однією із форм трудового виховання школярів була діяльність учнівських виробничих
бригад. Про здобутки такої бригади Іванівської СШ розповідає С.Бровченко: «У дев`ятикласників
Іванівської СШ закінчилися екзамени. Вчитель виробничого навчання Іван Селіфанович Троян дав
завдання членам учнівської виробничої бригади продовжити практичну роботу у полі. Кожного
ранку шкільний автобус вивозив учнів у степ. Там вони доглядали свої ділянки посівів, сапали
кукурудзу. На своєму полі учні планують зібрати по 18 центнерів соняшнику з гектара та по 50
центнерів кукурудзи у зерні.

8. Старшокласникиберутьактивнуучастьужнивах. Дев`ятикласникМиколаНесиненко
працює помічникомкомбайнера.Багатовипускниківшколинині працює врідномуколгоспі,
багато навчаєтьсяза направленнямколгоспу.ВікторГаркавий,МихайлоРожко,ВікторТроян,
ГригорійКононченко,НаталкаЗмунчилова,ОльгаПротасова-одні зкращих учнівшколи.Вже
кількароківпідчас літніх канікулвонидопомагаютьколгоспу.
Бригадир учнівської виробничої бригади Микола Рожко. (газета «Радянське село» )
У 1975 році розпочалося будівництво нового приміщення школи. 11 вересня 1977 року
школа відчиниа свої двері для дітвори. Школа була побудована на кошти Іванівського
бурякорадгоспу ім..І.І.Тарасенка. Директор радгоспу Артеменко В.М., спеціаліст по технічному
нагляду Максимець С.І., директор школи Омельяненко Б.С.
Будується нове приміщенняІванівської СШ. Фото 1976 року

9. ДиректорІванівської СШ ОмельяненкоБ.С. на порозі нового приміщенняшколи. Фото1977 р.
ДиректорІванівської СШ Воронін П.П. (ліворуч) та вчитель російської мови та літературиХлань
П.І. біля приміщеннястарої школи. 1974 рік
Педагогічний колектив Іванівської СШ. Фото1978 року.

10. Верхнійряд зліва-направо: АртеменкоАнатолійВасильович, Гарькавий Василь Васильович,
Розумна Тетяна Григорівна, Сокур Людмила Олексіївна,Гарькавий ВалерійОлександрович,
Вороніна Любов Михайлівна, КігельПетро Григорович,Гарькава Валентина Володимирівна,
Воронін ПантелейПавлович.
Середнійряд:Тоцький СергійОлексійович, Буркова Тетяна Василівна, Зарічна Раїса Кирилівна,
Глушко Ганна Євгенівна, Жамкова ЛюдмилаМиколаївна, ОмельяненкоВалентина
Григорівна,Троян Галина Вікторівна, Арнаут ЛюдмилаВласівна, Набатова Людмила Василівна.
Нижній ряд: МіщенкоМайя Іванівна, Лисенко Валентина Миколаївна, Ліпська Наталія Іванівна,
Гарькава Тамара Леонідівна(директоршколи),Горст ЛюдмилаВолодимирівна,Колісник
Катерина Олександрівна, Кваша Людмила Василівна
Вчителі Іванівської ЗШ--учасники Великої Вітчизяної війни:
1.Воронін ПантелейПавлович (офіцер)
2.Вороніна Любов Михайлівна (медичнасестра)
3.ЯременкоГригорій Нестерович
4.Колісник Іван Лук»янович
5.Троян Іван Ксенофонтович
Урок української мови та літературипроводитьвчитель ОмельяненкоВ.Г.

11. 8 клас Іванівської СШ (класний керівник ОмельяненкоБ.С.): АлекєєваЛюдмила,Артеменко
Катерина, АртеменкоМикола,Безверхий Микола, Бугров Олександр,Ворона Галина, Грицовець
Микола, Денега Лідія,Коваленко Надія, Ліщина Лідія, Маліборська Надія, МілінчукМарія,
Олійник Анатолій,ПередерієнкоВалерій,ПостолатійОлександр,Проясник Тамара, Пухир
Галина, Сайко Євдокія, СереденкоВасиль, Скокова Надія, Сокур Ніна, СопєлкінОлександр,
Сугоняк Валерій,Троян Сергій,ФілюковВолодимир, ФоростянНадія, Цапун Василь, Ціпа
Олександр,ЧорноморецьОлексій,ЧорноусКатерина, Швець Юрій,ЮщенкоГалина.
В першомурядукрайній зліва син класного керівника Бориса Савелійовича, учень Іванівської
СШ ОмельяненкоСергій. Фото 1971 року.
Вчителі, які працювалив Іванівській школі у різні роки
Хімії і біології:ПогорілаТамара Павлівна,ПіскунМарія Іларіонівна,СлоньТамілаСтепанівна,Бойко
Марта Свиридівна,РозумнаТетяна Григорівна,ГарькавийОлександрВалерійович,ПетренкоАліна
Миколаївна.
Математики:ДєдоваЖаннаВасилівна,НечайМаріяСтепанівна,СокурЛюдмилаОлексіївна,
АрнаутЛюдмилаВласівна,ПлатоновІван Федорович,ГлушкоГанна Євгеніївна,Свищ Світлана
Василівна,Усач Ольга Анатоліївна,ПостолатійМихайло Олексанрович.
Фізичної культури: ЯремаГалинаСилівна,ПічкунВолодимирІлліч,АндріяшЛюдмилаСтепанівна,
ГлушкоЮрійМиколайович,ДовгополовЄвгенІванович,Марчук ОлександрМихайлович,Головін
ВолодимирВолодимирович.
Географії:Ярова Надія Никифорівна,ВоронінПантелейПавлович,ТарасенкоТетяна
Володимирівна,ЦимбалюкІванКорнійович,КохноСергійЙосипович,ЧупакЛюдмилаВасилівна,
Гарькавий ОлександрВалерійович.

12. Історії:Михайловський МиколаФедорович,БондаренкоІван Сергійович,ОмельяненкоБорис
Савелійович,ХланьВалентинаГаврилівна,ТоцькийСергійОлексійович,НагорщукТамараІванівна,
МаринкевичОлександрВолодимирович,МетельовВадимЛеонідович,ЗерноваЛюбовАдамівна,
БаркарОльга володимирівна.
Українськоїмови і літератури: МайданюкНадіяВасилівна,КормічМарія Григорівна,Вороніна
ЛюбовМихайлівна,ОмельяненкоВалентинаГригорівна,ЛисенкоВалентинаМиколаївна,Пухир
Галина Миколаївна, КибукевичСніжанаМиколаївна, Чудан АннаВікторівна.
Російської мови і літератури: БульбакНадіяГригорівна,ХланьПавлоІванович,Кодацька Галина
Григорівна,КігельПетроГригорович,ЖамковаЛюдмилаМиколаївна, МіщенкоМайя Іванівна,
ПухирГалина Миколаївна, ФілюковаВалентинаАндріївна.
Початкових класів: ЯременкоГригорійНесторович,ТроянСофіяМакарівна,РускевичНіна
Явдокимівна,ДомаскінаМіляВасилівна,ОсипенкоТаїсія Олександрівна,НіколаМаріяАнтонівна,
Троян Галина Вікторівна,КолісникКатеринаОлександрівна,ШтанденкоВасильГригорович,
ШтанденкоЛюдмилаАрсентіївна,ЦимбалюкАллаВасилівна,НабатоваЛюдмилаВасилівна,
ОстоплякОльгаЄвгеніївна,Чуйкова ЛюдмилаВолодимирівна,ЧупакЛюдмилаВасилівна,
АртеменкоРиммаМиколаївна,ЧуйкоНаталіяПавлівна,ЧернуцькаАнастасіяАнатоліївна.
Трудового навчанняікреслення: ТроянІван Ксенофонтович,ГарькавийВалерійОлександрович,
ВоронінаЛюбовМихайлівна,ЖамковаЛюдмила Миколаївна,Чуйко ПетроАнатолійович,
ДорошенкоНаталіяСергіївна.
Групи продовженого дня: КормічВасильГригорович,ГарькаваГанна Аврамівна,ЧуйковаЛюдмила
Володимирівна.
Фізики: ЛенівМихайлоФедорович,Кодацький ВолодимирПавлови,ВоронінаНадіяПантелеївна,
Гаркавий Василь Васильович,Зазимко Іван Андрійович,КібукевичТетянаГригорівна.
Англійської мови: ЛенівНелляНикифорівна,ЛитвиненкоГалинаМиколаївна, ОмельяненкоСергій
Борисович,ЛяховОлександрМиколайович,ВоронінаЛюбов Миколаївна, ВербецькаНадія
Федорівна.
Музики:Гаркавий Василь Васильович,АртеменкоАнатолійВасильович,ЮгалдінаНадіяВікторівна
Військовоїпідготовки: ПодолічАнатолійВасильович,ТкаченкоМиколаВасильович,Колісник
Микола Олексійович,БаніраГенадійВолодимирович,МарчукОлександрМихайлович.
Заступники директора знавчально-виховноїроботи:ЛенівМихайлоФедорович,ДукаТаміла
Василівна,СокурЛюдмилаОлексіївна, АрнаутЛюдмилаВласівна,Гарькава Тамара Леонідівна,
РозумнаТетяна Григорівна,ФілюковаВалентинаАндріївна.
Заступники директора звиховноїроботи: БондаренкоІванСергійович,ОмельяненкоВалентина
Григорівна,Гаркава Тамара Леонідівна,ЦимбалюкІванКорнійович,ЛисенкоВалентина
Миколаївна, КолеснікОльгаВалеріївна.
Старша піонервожата –педагог-організатор:СкляренкоОленаЛеонідівна,ЛисенкоВалентина
Миколаївна, БурковаТетянаВасилівна,ЦертійТетянаВолодимирівна,АртеменкоРимма
Миколаївна, КолеснікОльгаВалеріївна,ГородецькаМаргарита,Баркар ОльгаВолодимирівна
Список медалістівІванівської школи
1. ДукаВіталійВасильович – 1956 р.,срібна.

13. 2. КальнишВалентинаЯківна– 1956 р.,срібна.
3. ЄналєєвВолодимирОлексійович, - 1964 р.,срібна.
4. МотулькоЄвдокія– 1965 р.,срібна.
5. Вансовська КатеринаВіталіївна– 1966 р.,золота.
6. ВоронінаНадія Пантелеївна– 1966 р.,золота.
7. ВерлієнкоНінаВасилівна– 1968 р.,срібна.
8. ОмельяненкоСергійБорисович – 1975 р.,золота.
9. ЦапунМикола Мик5олайович – 1975 р., золота.
10. Ясинська Ганна Петрівна– 1978 р.,золота.
11. ЧубікАллаСтепанівна–1981 р.,золота.
12. ДюроваВалентинаВасилівна– 1989 р., срібна.
13. ТрибухаТетянаМиколаївна – 1989 р.,срібна.
14. Максимець Інна Станіславівна–1990 р., срібна.
15. Максимець ІгорСтаніславович – 1991 р.,золота.
16. ЛіпськаТетяна Олександрівна–1993 р.,золота.
17. ПостолатійОльгаЮріївна– 1994 р.,золота.
18. МаляренкоВікторіяЮріївна– 2002 р.,золота.
19. КибукевичСніжанаМиколаївна – 2008 р.,золота.

14. Педагогічний колектив Іванівської ЗШ І-ІІІ ступенів.Фото1992 року.

15. Верхнійряд:Марчук ОлександрМихайлович,ТкаченкоМиколаВасильович, РозумнаТетяна
Григорівна,Усач ОльгаАнатоліївна,БаркарОльгаВолодимирівна, ВербецькаНадіяФедорівна
Другийряд: Гарькавий ВалерійОлександрович,ОмельяненкоВалентинаГригорівна,КохноСергій
Йосипович,ЗерновЛеонідАнатолійович,ПухирГалинаМиколаївна
Третійряд: ТроянГалина Вікторівна,НіколаМаріяАнтонівна,ЛисенкоВалентинаМиколаївна,
Чуйкова ЛюдмилаВолодимрівна,СокурЛюдмилаОлексіївна,ПрокопченкоГаннаІванівна,Арнаут
ЛюдмилаВласівна.
Нижній ряд: ЧулакЛюдмила Василівна,КолісникКатеринаОлександрівна,ЗерноваЛюбов
Адамівна(директоршколи).ГарькаваТамара Леонідівна,ЮгалдінаНадіяВікторівна,Коваленко
АллаСтепанівна.
Іванівська школа впродовж останніх років у постійному розвитку,долає все нові висоти та
рубежі.
У 2007 році при школі відкрито групу дошкільного виховання на 20 дітей. Стало це
можливим завдяки тому, що у 2006 році сільський голова Дорошенко Т.Б. разом з директором
школиУсач О.А.розробилипроект«СтвореннягрупидошкільноговихованняприІванівськійЗОШ».
Розробники проекту отримали грант на 20 тисяч гривень, що дало змогу реалізувати проект.
Педагогічний колектив школи працює над проблемою «Забезпечення особистісно
зорієнтованогопідходувнавчанні тавихованні учнів».Завданнямшколиє поєднанняучасті дитини
в навчально-виховному процесі як суб`єкта діяльності, забезпечення її розумового, морального та
фізичного розвитку.Над виконаннямпоставлених завдань працює адміністрація- директоршколи
Усач О.А,заступникдиректоразНВРФілюковаВ.А.,заступникдиректоразвиховноїроботиЛисенко
В.М.. Роботу шкільних органів самоврядування координує педагог-організатор Баркар О.В.
Сьогодні колектив школи впроваджує у життя різні сучасні проекти, які можна назвати
майбутнім української шкільної освіти.
Одниміз таких проектівє розбудовасільськоїгромадсько-активноїшколи(ГАШ). Ідеятутзакладена
така.
Школа як освітньо-культурний центр на селі сьогодні задовольняє запити громади в різних
сферах суспільного буття.
Традиційно школа виконує головну свою функцію - надає освітні стандартні послуги.
Навчання та виховання підростаючого покоління є головним завданням школи. За останні
десять років, у період розбудови демократичного суспільства та утвердження гуманістичних
принципів співжиття, школа об'єктивно перетворилася на селі на центр громадського життя.
Першими нашими кроками в статусі ГАШ було створення ініціативної групи, яка стала радою
ГАШ. Спільно з учнями, батьками, вчителями, партнерами було визначено найсуттєвіші,
найболючіші проблеми, які хвилюють громаду, а також бачення їх розвитку.
Найсуттєвішимивиявилисяпроблеми:відсутністьдошкільногонавчальногозакладу,підвезення
дітей до школи, здоров'я людей, екологічні проблеми, енергозберігаючі заходи, відновлення
роботи актової зали, самотність людей похилого віку та інші.
Першими нашими проектами були: "Створення загону юних лісників «Лісові робінзони",
"Відкриття групи дошкільного виховання «Веселка» при Іванівській ЗШ", "Відновлення роботи
актової зали", "Інтернет для всіх", тощо.

16. Кожен з проектів мав чітко визначену мету, завдання, план дій, визначено партнерів, залучено
волонтерів, зпрогнозовано очікувані результати. Перші труднощі, з якими ми зустрілися, була
недовіра окремих членів громади, небажання проявляти ініціативу, відсутність волонтерів,
пасивність окремих членів громади, брак часу та коштів.
Але нам було зрозуміло, що в самій моделі ГАШ закладена стратегія її розвитку.
Коли ми розпочали роботу, то усвідомлення того, що школа на селі має бути центром розвитку
громади,прийшлопотім.Поінерціїмисленнявважалося,щона селі малощозмінилося.Але аналіз
подійпоказав,щозміниласьструктурагосподарсько-економічних відносин, щопризвело дозміни
соціальної структури на селі. Втрачено роль і місце на селі культурних закладів.
Тому школа, як єдиний організований,регламентованийкультурно-освітнійзаклад,залишився
єдиним життєздатнимна селі.Тому і рольта місце на селі його збільшилось.Зрослоусвідомлення
громадою цінності навчального закладу на селі.
Для реалізації проектів із залученням коштів іноземних донорів необхідно було зареєструвати
юридичну структуру. Так з’явилась громадська організація «Іванівська Веселка», яку очолює
педагог-організатор школи Баркар Ольга Влодимирівна. Тепер стало можливим звертатися до
різних структур за допомогою.
Взяти, для прикладу, співпрацю з партнерами в сьогоднішніх умовах. У відносинах з ними
необхідно вийти на якісно новий рівень. Народжується неформальна співпраця. Будуються
відносининавзаємовигідних умовах.Відносинипереростаютьумеценатство.З'являєтьсясоціальне
визнання через успіхи, яких досягають члени громади, через підтримку ними школи.
Колишні випускники нашої школи, які в різні роки вийшли з її стін, стали нашими партнерами у
вирішенні різних проблемних питань. Зокрема це Дорошенко Т.Б., Омельяненко С.Б., Маляренко
Ю.А., Зернов Л.А., Чекерлан В.А., Язиков В.С., Чернявський М.В.,
А такі керівники сільськогосподарських фермерських господарств, як Омельяненко Сергій
Борисович, Маляренко Юрій Анатолійович, сільський голова Дорошенко Тамара Борисівна,
майстерлісу Горобець Костянтин Володимирович, стали органічною складовою шкільного життя.
У спільнійспівпраці коженвиступає і якучительі якучень.Утакійвзаємодіїнароджуєтьсяпочуття
спільноти, де кожен чітко усвідомлює, що нам ніхто нічого не робить, крім нас самих. Через
трансформацію свідомості кожного члена громади, усвідомлення відповідальності за все, що
діється в селі, в районі, в державі народжується нова генерація людей.
Представники школи є постійними учасниками конференцій, тренінгів з питань роботи
громадсько-активної школи.
Інтереси та проблеми школи на сьогодні стали близькими для громади, зросла
відповідальність учасників різних заходів у школі, селі. З'явились нові партнери, друзі, зросла
громадська активність школярів.
Разом ми купили шкільний автобус, замінили 97 вікон та вхідні двері, відремонтували шкільну
бібліотеку, беремо участь у благоустрої села, започаткували традиції проведення шкільного
родинного свята, зустрічі випускників, Дня села, та інше.
Найбільшимпозитивомдлянас, освітян,є те,щоучні школиє не лише активнимиучасниками
співжиття громади села, а навчаються визначати проблему, бачити її реалізаціючерез конкретний
план дій, що формує їх активну життєву позицію.

17. Ми хочемо:щобнашашколасталаострівцемлюдяностіі гуманізму,творчостійпостійногопошуку,
щоб її випускникина все життя засвоїли: якщо хочешстати щасливим, то слідуй золотомуправилу
розум у голові, щирість у серці, здоров'я в тілі.
Ми погоджуємося: нове - добре забуте старе. Будуючи заклад нового типу, ми вчимося на
власному минулому, ми постійновчимося розв'язувати життєві виклики і добиватися поставлених
цілей.
Наше завдання: зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу. Наша робота спрямована
на те, щоб кожен учень міг:
 оволодіти необхідними навичками з обов'язкових предметів;
 поповнити знання у сферах, які цікаві йому і розкривають йому нові горизонти
пізнання;
 розвинути свою самосвідомість як самостійної особистості і як члена колективу.
Директоршколи Усач О. А. та заступник директора ФІлюкова В. А. радо зустрічають гостейна
порозі рідної школи. Фото2013 року.
Шкільне лісництво
Мальовниче українське селона Кіровоградщині іззвичайноюназвою – Іванівка.Але незвичайне
воно працьовитимилюдьми,люблячимисвійріднийкрай, та природою,якамилує око. Адже село
має п’ятьвеликих і два лісових ставківтачудовийІванівськийзаказникОникіївськоголісгоспу.Саме
тут кожен може помилуватися білими лебедями, сірими журавлями, первоцвітами, стрункими
берізками, що сплелись своїм віттям із кронами лісових дубів-велетнів, послухати дзюрчання
витоків річки Чорний Ташлик, яка протікає через ліс.
За словами ЛіниКостенко:
«Цейлісживий. У ньогодобрі очі.
Шумлятьвітриу нього в голові,

18. Старезні пні,кошлаті поторочі,
Літопистиші пишутьу траві».
В цьому впевнилисьі ми учні Іванівської школиі в 2006 році створилиучнівське шкільне лісництво
«Лісові робінзони».А ініціаторамийогоствореннябулидиректоршколиУсачОльгаАнатоліївната
педагог-організаторшколиБаркарОльгаВолодимирівна,якаочолилаучнівське шкільне
лісництво.
Учні Іванівської ЗШ-активісти шкільного лісництва. Фото2009 року.
Девізнашогозагону: Вступилими в загін лісничий
І хочемоусімсказать:
Часу не трать, а з юних літ візьми за звичай
Лісам життєдайнимзавжди помагать.
Учні стали друзями і захисниками природи. Іванівське урочище займає площу 83 га.
Учнівське лісництво обробляє 2 га: посадили молоді насадження – дубки. Закипіла робота. І ось
виткнулися перші листочки молоденьких дубків, які потребували дбайливих рук. Підключилися й
інші школярі.Ділянкав2га заряснілатендітнимипагінцями.Шостийрікпішовшкільномулісництву
і молоденьким дубкам. Операція «Дубок» триває.---
Чимало корисних справ на рахунку «Лісових робінзонів»: Щорічні акції «Майбутнє лісу в
твоїх руках»; Операція «Липовий цвіт» (збір цвіту липи та насіннєвий матеріал); «Мамина
вишня» (насадження вишень біля школи); Щорічно навесні проводимо толоку: Посадка липової
алеї м. Новоукраїнка – 2007 рік; посадка дерев в Гусарському урочищі – 2008 рік; 2009 рік –
висадженнядеревбіля пам’ятника Слави вс. Іванівці;2010 рік – висадженнядеревв Іванівському
урочищі; 2011 рік – «Зелена діброва – нащадкам»: Створення заповідної зони в с. Іванівці, де
висаджено 820 дерев (берези, дуби); на честь 66-річниці з Дня Перемоги біля спортивного
майданчика школи висаджено 66 лип.
Всі акції проводимо разом з Новоукраїнським лісництвом, співпрацюємо з лісником
Шевчуком Олександром Олексійовичем, майстром лісу Горобцем Костянтином
Володимировичем,головним лісничим Оникіївського лісгоспу Поркуян Людмилою Іванівною, які є
бажаними гостями на традиційних святах в школі. Співпрацюємо з дитячою екологічною

19. громадською організацією «Флора», учнівським лісництвом с. Підлісне, учнівським лісництвом
Оникіївської ЗШ І-ІІІ ступенів Маловисківського району, з обласним управлінням лісового
господарства та обласним еколого-натуралістичним центром м. Кіровограда.
Новоукраїнськелісництво Оникіївського лісгоспу надаютьдопомогу школі:
- виділяли кошти на паливо дляекскурсіїучнів школи вс. Підлісне
Олександрівського району та с.Розумівку;дляпоїздки дітей на зліт шкільних
лісництв.
- подарувалицифровий фотоапарат–2010 року.
Ми були учасниками 3обласних зльотівшкільних лісництв:
2009 році, 2010 році– в дитячому таборівідпочинку «Бригантина» Новоархангельського
району;
2011 року – в м. Кіровограді.
Працюємо надпроектом«Іванівськеурочище»,дедосліджуєтьсяфлора іфауна лісу.
На даному етапірозробляємо дизайнпо створеннювшколікуточка шкільного лісництва.

20. ДиректорІванівської ЗШ І-ІІІступенівУсач Ольга Анатоліївна.Фото 2008 року
Школа – це живий і дуже чутливий організм.Тому кожен, хтостає серцемцього організму,
хоче щось змінити в ньому, щоб залишити тут свій слід.
Це може бути слід творення, розвитку, або слід руйнації.
Мені пощастило бути серцем великого організму, який має назву Іванівська школа.
Після призначення на посаду директора у мене появилося велике прагнення мати власну
траєкторію розвитку школи, направити її так, щоб вона була особливою, неповторною, не схожою
на інші.
Відповідь прийшла, коли у 2008 році прийняла участь у тренінзі Всеукраїнського фонду
«Крокза кроком» «Громадськоактивні школивУкраїні:крокидодій» в рамках реалізаціїпрограми
«Школа як осередок розвитку громади».
Обговоривши дане питання у колективі, ми прийшли до висновку, що саме модель
громадсько активної школи дасть можливість створити власний імідж закладу.
Історичноукраїнська школа завжди була центроммісцевої громади. Школивиконували не
тільки навчальну функцію, а й активізували та навчали громаду. Сьогодні в Україні є нагальна
потребавідтворитицей досвід, оскількив багатьох містах,містечках,селах і селищах нашої країни
школи, здебільшого, є єдиним осередком освітнього, культурного й духовного життя громади.
Сучасна школа повиннадати учням не тількипевні знання,уміння та навички, а й виховати
соціальноадаптованутагромадсько-орієнтовануособистість,якапіслязакінченнязакладууспішно
займе своє місце в житті.Саме ушколі учнямнеобхіднодатизнання,які дозволятьїм орієнтуватись
у безлічі співтовариств і робити правильний вибір, оскільки вже у шкільному віці формується
громадський світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів
активної громадської позиції.Мікросередовище всередині школинеобхідносполучитизреальною
дійсністю навколо школи. Громадсько активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а
включає його у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадянського
виховання не тільки учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне,
системне виховання громадянина не тільки у школі, а й поза її межами.

21. Громадсько активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється
налагодженнюпартнерських стосунків міжшколоютавсіма ресурсами,що існуютьу громаді.У ній
значна увага приділяєтьсяосвітнім, соціальним,оздоровчимпослугам;розвиткумолодіжногоруху
та залучення громади; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між
мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами
відпочинку для осіб будь-якого віку. Громадсько активна школа ставить перед собою мету не
просто надавати освітні послуги учням, а й розвивати громаду, залучати батьків і мешканців до
вирішення соціальних та інших проблем, які існують як у школі, так і в громаді. Тому діяльність
громадсько активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на
розвиток громади в цілому.
ПершимкрокомбулоприйняттярішенняпедагогічноїрадипророзвитокГАШ.Адже модель
ГАШ – це дуже ефективний механізм мобілізації громади для задоволення її потреб у
найрізноманітніших соціальних, економічних і політичних умовах. Філософія громадсько активної
школиґрунтуєтьсянадемократичномуідеалі повагидокожноїлюдинитаїїправнаучасть усправах
громади, що стосується загального добра.
Завдання всіх діячів громадсько активних шкіл – знайти найкращі способи розкриття
потенціалу в дітях,їхніх сім’ях і в усіх членах громади. Адже існує беззаперечнийзв'язок між тим,
що відбувається вдома, на вулиці, в селі. І перед нами, колективом школи, постало питання: як
знайти спосіб зробити цей зв'язок позитивним?
Молодь, яку ми виховуємо, повинна зрозуміти важливість своєї долі у покращенні якості
життя всіх громадян, усвідомити відповідальність,яку несе активний громадянин демократичного
суспільства, а також те, що позитивні зміни в громаді можливі лише тоді, коли люди відкриті і
працюють разом для вирішення спільних проблем.
Певнийдосвід у цьомунапрямкудіяльності натой час був – це відкриттягрупидошкільного
виховання «Веселка» при Іванівській загальноосвітній школі. Це був проект органів місцевого
самоврядування, поданий на конкурс, який проводили спільно Кіровоградська обласна рада та
Кіровоградська обласна державна адміністрація. Я була членом робочої групи, яка розробляла
даний проект. Це був перший успіх у проектній діяльності, який спонукав на подальшу співпрацю
школи, влади, громади, бізнесу.
Реалізація даного проекту стала гарним прикладом для наших учнів у тому, що спільними
зусиллями можна вирішувати проблему у громаді. Адже у рамках проекту крім грантових коштів,
які мали цільове призначення:закупівляобладнаннядля групи,були використанні й інші ресурси.
Це були кошти сільської ради, партнерів – сільськогосподарських підприємств та одноосібних
господарств, які були використанні для реконструкціїчастиниприміщенняшколи,де розмістилася
група. Некваліфіковані роботи виконували жителі громади та батьки дошкільнят. Успіх надихнув
членівнашоїшкільноїрадина реалізаціюіншогопроекту.Саме заїхньоюініціативоюмиспільними
зусиллями відремонтували актову залу, яка до цього 15 років не діяла. Тут вже й учні приймали
участь у ремонтних роботах. Адже їх цікавив кінцевий результат: можливість проводити всі
загальношкільні заходиувеликій,просторійзалі й виступатина справжнійсцені.Актовазала стала
місцем проведення не тільки загальношкільних заходів, а й районних та обласних заходів, що
організовувала Іванівська сільська рада та місцевий бізнес.
Завдяки використанню інноваційних технологій у веденні господарювання фермерським
господарством«Омельяненко» унасз’явилися нові партнери.Це власникнімецькоїфірми«RIELA»
по виготовленню та установці зерносушильних комплексів Карл-Хайнц Кнооп.

22. Дорошенко Т.Б., Г.К.Кнооп, Усач О.А. під час презентаціі,фото2013 року
Цікавопройшлазустрічучнівз успішнимкерівником,якомудуже сподобаласянашашкола
та привітністьнаших учнів.Карл зробивподарунки:закупивкомп`ютернутехнікутавідремонтував
приміщенняшкільноїбібліотеки.
Отже, партнерство стало невід’ємною частиною діяльності нашої школи. У нас з’явився
девіз: «Створюємо майбутнє разом: спільна діяльність школи, влади, громади, бізнесу».
Підтвердженням цього стала участь у різноманітних конкурсах проектів в тому числі і за участі
міжнародних донорів.
Наступним кроком у розбудові громадсько активної школи було створення громадської
організації «Іванівська веселка» (2009 рік), активними членами якої є працівники школи, батьки
учнів та інші члени громади Це дало поштовх до участі у конкурсах проектів і програм «Місцевий
розвиток орієнтований на громаду» та Міжнародного фонду «Відродження».
Першим результатом став проект «Шкільний автобус». Спільними зусиллями (ПРООН,
районного, місцевого бюджетів, спонсорів та громади) було закуплено шкільний автобус для
підвезення дітей з чотирьох населених пунктів до школи та групи дошкільноговиховання, а також
для поїздок на різноманітні заходи районного та обласного рівня. Ми налагодили партнерські
стосунки з Кіровоградськоюдитячоюбібліотекоюім..Бойченкаі наші учні є активними учасниками
різноманітних виставок і зустрічей, що організовуються даним закладом. Другий проект,
підтриманий ПРООН, направлений на покращення умов для навчання дітей – «Енергозберігаючі
заходи у школі селаІванівка» (2010 рік),в результаті реалізаціїякогобулозамінено97 віконі вхідні
двері у нашій школі на загальну суму 213 000 гривень. І знову було задіяно кошти бюджетів,
партнерів і громади. Неоціненний досвід отримали старшокласники, які допомагали дорослим
демонтувати старі вікна. Всі разом прибирали сміття. Кожна людина, яка брала участь у реалізації
даного проекту, тепер з гордістю дивиться на оновлену будівлю нашої школи. Така діяльність дає
відчуття причетності до спільної справи, до покращення життя території, на якій ти живеш.
Поряд з реалізацією проектів у школах з’явилися нові традиції, які об’єднали громаду.
Щорокуу березні проводятьсяшкільне родиннесвято,яке має девіз «Благословеннатаземля,яка
єднає покоління».Традиційнохліб-сільучні школипередаютьнайстаршимчленамнашої шкільної
родини, які присутні на заході. Об’єднує всіх те, що учасниками концерту та виставок власних
поробокє учні,вчителі,батьки,бабусі і дідусі.Закінчуєтьсясвятосмакуваннямзапашногокороваю,
а головне – відчуттям єднання нашої шкільної родини.

23. У першу суботу червня шкільне подвір’я збирає випускників минулих років. Всі шикуються
на лінійку, де звітують про явку на свято. Потім школярі вітають концертом всіх, хто прийшов на
зустріч.ПісляконцертуМалиновийдзвінокзапрошує випускниківнаурок-спогади,якийповертає в
безтурботне дитинство, надихає на впевненість у власних силах.
Гарною традицією, яку підтримали і випускники попередніх років, стало дарувати рідній
школі вишитий рушник, де закарбовані імена учнів випускного класу. Це дає як відчуття кожному
причетності доісторії рідної школи,так і збереженнятрадиційукраїнського народуОсобливим є у
нашійшколі і Деньсамоврядування,якийпроводитьсянапередодні Дняучителя.Уцейденьгодини
спілкування та виховні години проводять батьки наших учнів, а також відомі успішні люди нашого
села. Дітям цікаво знайомитися із історією становлення і досягнень, із захопленнями своїх рідних.
Тут відбуваєтьсяобміндумками і визначеннядіяльності умайбутньому.Ці уроки – це урокижиття.
Дорослим теж цікаво дізнатися про те, чим живе молоде покоління, чим цікавиться на сучасному
етапі. Від такого діалогу з’являється порозуміння у деяких життєво важливих питаннях, що
стосуються не тільки особистісного росту, а й розвитку громади.
Ці заходи ще раз підтверджують, що діяльність школи як громадсько активної підвищує
усвідомлення громадою цінності навчального закладу на селі.
Ще однією важливою сходинкою, що налагоджує партнерські стосунки з громадою села є
чи спонсорська підтримка головою ФГ «Омельяненко» Омельяненком С. Б. сільської футбольної
команди, яка зайняла в цьому році ІІІ місце серед команд району. Такий успіх надихнув Сергія
Борисовича створити умови для проведення тренувань та ігор. Результатом стала реконструкція
спортивного майданчика біля школи, де важливим моментом стало створення футбольногополя,
що відповідає стандартам.
Волонтерство – найпопулярнішийкомпонентмоделі громадськоактивних шкіл.Сутьцього
компонента полягає у створені організованої системи, яка перетворює волонтерство у невід’ємну
частину шкільного життя. На відміну від влаштування окремих заходів, намагаємося організувати
систему,яказалучає до участі не лише учнів,айучителів,батьків,інших членівгромади.Цясистема
сприяє тому, щоб людина стала активним членом своєї громади, щоб учні-добровольці ставали
дорослими-волонтерами.Батьки, учителі та інші члени громади, залучені до волонтерських акцій,
стають зразком того, що присвячувати свій час дорогому і значущому для людини – це природна і
необхідна частина життя у демократичному суспільстві. І саме участь у проектах батьків та інших
членівгромадиє прикладомволонтерськоїдіяльності,щоє результатомпозитивних змінугромаді
У вихованні підростаючого покоління велику роль відіграє формування найтонших моральних
почуттів– людськогообов’язку,чутливості,чуйності.Нашколективпрагне зробитивсе, щоб кожна
дитина булачутливою,уважноюі толерантноюдоіншоїлюдини,щобджереломособистого щастя,
для кожного була моральна чистота, здоров’я, благородство.
Азбука виховання людяності в тому, щоб дитина, відчуваючи тепло своєї душі й іншим
людям,знаходилав цьомуособистурадість,щоб волонтерствосталовмотивованоюусвідомленою
діяльністю, яка йде від душі, а не з примусу.
Ряд акцій, які проводились у нашій школі, направлений на допомогу хворим дітям,
одинокимтапристарілимжителямтериторії,дітям-інвалідам,щонавчаютьсяунашійшколі,атакож
участь у районній акції «Серце до серця».
Школау селі є невід’ємноючастиноюжиттяу громаді.І тількиспільнимизусиллямиможна
досягати високих результатів. Наступний проект, який став продовженням діяльності, знайшов
підтримку міжнародного фонду «Відродження» - «Перетворення сільського будинку культури в
центр місцевої активності і взаємодопомоги «Ковчег», в результаті якого відремонтовано частину
приміщення сільського Будинку культури.

24. Досвід соціальних інститутів Данії, зокрема Школи Кофоєда, з яким я познайомилась в
результаті стажуванняврамках програми«Я і громада»,організованогогромадськоюорганізацією
«Ахалар», дає підставу стверджувати, що саме Будинок культури повинен стати платформою для
створеннязакладу, де кожна людина може знайти заняття для душі і за потребою.А саме питання
занять дітей впозаурочнийчасє проблемним.Іне тількиучні повинніматиможливістьреалізувати
свій потенціал в заняттях улюбленою справою в умовах кризи, безробіття, складних життєвих
обставинах, а й дорослі жителі території, які не працюють чи мають вільний час.
Міжнародний Фонд «Відродження» також підтримав наш проект «Хто володіє
інформацією, той володіє світом», який реалізовано спільно з працівниками Іванівської сільської
бібліотеки. А результатом реалізації даного проекту стало можливість доступу до публічної
інформації. Для цього закуплено комп’ютерну техніку, якою користуються учні школи, жителі
громади, що відвідують сільську бібліотеку.
Одним з наслідків реалізації даних проектів є створення газети громадської організації
«Іванівська веселка» з однойменною назвою . За два роки роздруковано 12 випусків газет.
Відповідальні за випуски Усач О.А., Баркар О.В. – голова ГО «Іванівська веселка», педагог-
організатор школи, Чудан А.В. – секретар школи.
За час існування газета стала своєрідним діалогом між школою, владою, громадою,
бізнесом. 1000 примірників газети розповсюджується між жителями громади. Зміст газети містить
актуальні новини,привітаннязі святом,тематичнийматеріал прошкільнежиттятажиттяу громаді.
Декілька тематичних випусків ( 5 – 6, 10, 11 – 12) стосується безпосередньо діяльності
громадсько-активної школи.
Зберегтиздоров’ядітей – одна з головних задач діяльності школи.Вцьому напрямкутакож
створено і реалізовано проект органів місцевого самоврядування «Здоров’я іванівців», який
направленийнапокращенняумов медичногообслуговуваннянаселенняІванівськоїсільськоїради
лікарською амбулаторією, яка надає послуги й учням нашої школи.Знову діяли спільно: сільська
рада, школа, громада, партнери. В результаті реалізації даного проекту відремонтовано
приміщення медичного закладу. На кошти гранту закуплено медичне обладнання, яким можуть
користуватися всі жителі території. Зокрема, для учнів школи проводяться два рази на рік сеанси
аромотерапії з метою профілактики простудних захворювань два рази на рік.
Важливою складовою діяльністю нашої школи є екологічне виховання школярів. З метою
активізаціїроботивцьому напрямкустворенозагінюних лісників«Лісові робінзони».Налагоджено
співпрацю з Оникіївським лісовим господарством», Новоукраїнським лісництвом. Опікується
роботою загону майстер лісу Горобець К.В. Учасники загону є учасниками акцій «Майбутнє лісу у
твоїх руках», конкурсів творів, малюнків з даної тематики. Щороку представники нашої школи
беруть участь в обласних зльотах шкільних лісництв та конкурсах екологічних агітбригад.
У 2009 році я вивчала досвід роботи з теми «Екологічна освіта молоді», пройшовши
стажування у Штаті Вашингтон США, де знайомилася з роботою державних і приватних структур,
які займаютьсяекологічноюосвітою.Нашагрупавідвідалаорганізаціющопрацюютьвсфері захисту
навколишнього середовища та відповідної освіти молоді, гуртки та об’єднання, що проводять
навчання в сфері екології, для того, щоб ознайомитись з новими формами роботи з дітьми;
волонтерські екологічні організації;громадські тастудентські проектизадлязахисту та збереження
навколишнього середовища, включаю історичні та архітектурні пам’ятки, національні парки та
заповідники; екологічні проекти що реалізуються в освітніх закладах; програми зниження
забруднення навколишнього середовища у тому регіоні де ми проживали. Ми познайомилися з
тим, як волонтерстворозвинуте всфері екологічних питань,якпопуляризуютьсяідеї«зеленого» та
«еко-›› життя, і як звичайні громадяни можуть позитивно впливати на навколишнє середовище

25. завдяки особистійпозиціїта вибору. Результатомстажуваннясталамояпросвітницькадіяльністьз
даної теми серед учнів школи, слухачів районних та обласних заходів.
Пройшов немалий проміжок часу з тих пір, коли була обрана стратегія розвитку школи як
громадсько активної, - 5 років.
Я можу осмислити ті зміни, що відбулися за цейперіоді зробити висновок проте, що вони
сприяють рухові вперед, а не назад. Я відчуваю щастя в тому, що мій професійний шлях – це рух
угору. Я ще раз переконуюся, що громадсько активна школа потрібна сучасному суспільству, тому
що саме такий заклад навчає жити, тобто вишукувати засоби для успішної самореалізації.
На маю думку, саме школа повинна стати джерелом соціальної ініціативи, активності і
творчості заради покращення життя громади.
Освіта,яка не вчитьжити успішно,а тількидає знання,нікомуне потрібнав сучасномусвіті,
тому що знання можна черпати самостійно з різних інформаційних джерел. А навчити правильно
використовуватиці знання, покращувативласне життя та тих, хтотебе оточує,набагато важливіше
завдання.
Кожна людинаприходитьужиттяз природженоюздатністюжитищасливойуспішно.Ісаме
школа, яка тісно зв’язана з дитиною та її батьками 11 років, повинна збагатити цю здатність
навичками, які допомогли б їй реалізувати себе в житті якомога ефективніше.
Досвідроботишколиякгромадсько активноїдає підставизробитивисновок проте,щотака
школа забезпечує участь дитини в житті громади, тому робить успішною її соціальну адаптацію.
Я впевнена,щойду разом зі своїм колективомвірнимшляхом,томуз великимбажанням хочуйти
по цій дорозі далі й розумію, як багато ще треба зробити, щоб вийти на достойний рівень
досягнення мети.
Але я вже чітко бачу, що учні моєї школи стають особистостями, які вміють приймати
рішенняі відповідатиза них, можуть проявлятиініціативидляпокращенняжиття школи,громади,
рідного села.
Отже,я ще раз переконуюсь,щотребалюбитите,щоробиш,впевнено,крокза крокомйти
вперед і надії обов’язково збудуться.
ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЖАВНИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ ІНСТИТУЦІЙ У РОЗВИТКУ ЗДОРОВОГО ОСВІТНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Загальні процеси реформування освіти в Україні потребують нових підходів до управління
загальноосвітнім навчальним закладом, а саме переходу до державно-громадського управління.
Новоюмоделлюосвітньогозакладу,щопокликанареалізуватидані реформи,є модельгромадсько
активної школи, діяльність якої спрямована на зміцнення здоров’я дітей.
Ми намагаємосявикористовуватидосвідгромадськоактивних шкіл світу,України. Інтеграція
моделей громадсько активної школи і Школи сприяння здоров’ю дає змогу напрацювати ідеї
здоров’я збереження.
Проблема соціального здоров’я сьогодні чи не найактуальніша в шкільній освіті. Останнім
часом вивчення проблеми соціального здоров’я взагалі та розкриття сутності поняття «соціальне
здоров’я особистості» зокрема привертає все більше уваги вітчизняних і зарубіжних учених.
Проблема соціального здоров’я підростаючого покоління набула актуальності у вітчизняних та
зарубіжних дослідженнях.