4. Зима 1956 рік Зима 1957 рік
Вчитель Махрук Ф. Д. з учнями Вчителі на заготівлі палива для школи
Стара школа.
Учні 5 класу готуються до походу Остання лінійка.
1963 рік 1962 рік
5. Весняні екзамени у 6 класі На екзамені з географії. 1965 рік
. Подвір’я старої школи . Учні саджають дерева біля школи.
7. Учні 10 класу на уроці праці у теплиці. 1965 рік. Шкільна майстерня
У Ленінській кімнаті Трудовий табір біля річки Вовчої.
1968 рік.
8. Учні та їх батьки прийшли Останні хвилини перед відкриттям
на відкриття нової школи
Виступає заступник голови Голова колгоспу “ Україна” В. І. Іваненко
облвиконкому Хвостенко С. П. від імені колгоспників передає в дар нову школу
Відкриття нової школи
9. Оглянути нову школу ідуть і батьки Шкільна їдальня 1965 рік
Кабінет директора та класні кімнати
10. Поблизу невеличких тихих річок Вовчої і Самари розкинулось мальовниче село Булахівка. Живуть тут чудові люди, які
самовідданою працею перетворюють свій край в благодатне місце. Багато відомих людей є вихідцями з нашого села.
Та всьому, що вони досягли в своєму житті, вони завдячують рідній школі.
Привіт тобі, школо, тебе не забуду довіку –
І стежку до тебе, і в дружньому гомоні плач,-
Тобі наша дяка за нашу дорогу велику,
За мужність і чесність, які ти зростила у нас.
Історія нашої школи починається ще на початку ХХ століття. Перша школа в Булахівці почала будуватися у 1934 році.
В книзі про наше село «Село крокує до комунізму» знаходимо такий запис: «Вже напередодні Великої Вітчизняної війни
тут була повністю ліквідована неписьменність. У селі було дві школи, в яких працювало 17 вчителів і навчалось майже 600
учнів.»
У 1938-1939 роках у Булахівці вже була школа-семирічка. Директором школи був Зауральський А.Д.,
завучем – Садовський Г.О. У школі вчились учні з великим бажанням. А влітку, хто бажав, то допомагали батькам у
полі. На той час у школі працювали вчителями Лисенко М.Я., Литвин Н.М., Удовенко П.Я.
У 1940 році багато випускників Булахівської школи вступили до вищих навчальних закладів.
21 червня 1941 року випускники школи після випускного вечора пішли зустрічати вранішню зорю. А вранці 22 червня
булахівчани через сільську раду дізналися (радіо не було в селі), що почалася Велика Вітчизняна війна…
Після визволення в центрі села відремонтували зруйновану лікарню, в якій лишились лише стіни. Вкрили її соломою і
відкрили чотирикласну школу. Директором тієї школи був Єременко Василь Дмитрович, теж інвалід війни, без руки. В
цю школу йшли діти-переростки. Та й не у всіх була можливість вчитися.
В 1950 році в країні була запроваджена обов’язкова семирічна освіта. В класах школи, які ще розміщувалися в п’яти
хатах, навчалося більше 400 школярів. З семирічної школи виходила грамотна молодь. Вони, закінчивши технікуми і
вузи, ставали гарними спеціалістами в нашому ж колгоспі.
З кожним роком кількість учнів збільшувалась, вони вже не вміщувались у старих приміщеннях.
Якось прийшов директор школи Махрук Ю.Г. до голови правління порадитись, як бути далі. Вирішили,
що це важливе питання треба обговорити на засіданні правління. Колгоспники зійшлися на одному:
треба будувати нову школу. .. І ось вона побудована.
11. У 1954 році було закінчено будівництво нової школи. Цей навчальний рік діти починали у новому
приміщенні. А в 1957 році відбувся перший випуск десятого класу. За перші чотири роки десятирічку
закінчили більше ста чоловік.
В 1957 році Булахівська школа отримала статус середньої. В цьому ж році була побудована одноповерхова школа на 10
навчальних кабінетів. Працювала шкільна майстерня, шкільна теплиця, навчально – дослідні ділянки, великий шкільний
сад, який займав територію біля 3 гектарів, шкільна кролеферма, шкільна свиноферма. На базі колгоспу “ Україна”
працювала учнівська виробнича бригада. В школі діяла комсомольська та піонерська організації.
В 1965 році учні Булахівської середньої школи святкували новосілля. Було здано в експлуатацію сучасну споруду школи
на 300 місць. В школі було обладнано хороші навчальні кабінети з необхідним устаткуванням ( фізики, хімії, біології,
автосправи ). Всього 16 кабінетів, які забезпечували виконання вимог того часу – перехід на кабінетну систему навчання.
Педагогічний колектив школи, очолюваний майстром педагогічної праці Махруком Юхимом Григоровичем, пережив не
одну новацію, не один експеримент. В 1970 році Булахівська середня школа була учасником виставки досягнень
народного господарства СРСР в Москві. Школа завжди відзначалася цілеспрямованістю в роботі, почуттям високої
відповідальності кожного педагога за доручену справу.
Золотий фонд школи складали досвідчені педагоги . Це перш за все вчитель фізики Рибіцький Віктор Петрович, вчителі
російської мови і літератури Гайнуліна Ніна Прокопівна, Думська Олена Олексіївна, Кошик Лідія Павлівна, Бондар
Антоніна Опанасівна, вчителі початкових класів Литвин Лідія Сергіївна, Нортенко Лідія Гаврилівна, вчитель математики
Шинкаренко Людмила Федорівна, вчитель української мови та літератури Орищенко Лідія Григорівна та інші.
Держава щедро віддячила цих педагогів за сумлінну багаторічну працю. Всі вони були нагороджені знаком
“ Відмінник освіти України”. Кошик Лідія Павлівна нагороджена медаллю А. С. Макаренка, Бондар
Антоніна Опанасівна – орденом Леніна, Орищенко Лідія Григорівна – обласною педагогічною премією.
Педагогічний колектив школи одержав від своїх старших колег прекрасну спадщину: традиції –
намагатися бути першими в усьому, віра в своїх вихованців, розвиток творчої обдарованості дітей,
формування громадянської свідомості.