ГС_ОНДтаТТ_Л_1.2_текст лекції

1. _________________________ 1 слайд_______________________
Доброго дня шановні студенти. Сьогодні у нас друга лекція з дисципліни:
«Основи наукових досліджень та технічної творчості» на тему: «Система
організації науки і підготовка наукових кадрів в Україні».
_________________________ 2 слайд_______________________
На слайді 2 наведено план лекційного заняття.
_________________________ 3 слайд_______________________
Перейдемо до 1-го пункту плану: Основні терміни та їх визначення.
Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних
навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських
якостей, моральноетичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у
вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за
певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж
рівень повної загальної середньої освіти і виражається в точних поняттях,
достовірність яких перевіряється і доводиться суспільною практикою.
Галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає
групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна
підготовка.
_________________________ 4 слайд_______________________
Здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному
закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і
кваліфікації.
Кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який
отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла
компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти,
що засвідчується відповідним документом про вищу освіту.
_________________________ 5 слайд_______________________
Спеціальність – складова галузі знань, за якою здійснюється професійна
підготовка.
Спеціалізація – складова спеціальності, що визначається вищим
навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану
освітньопрофесійну чи освітньонаукову програму підготовки здобувачів вищої
та післядипломної освіти.
Галузь знань → Спеціальність →Спеціалізація
_________________________ 6 слайд_______________________
Основними структурними підрозділами вищого навчального закладу є
навчально-наукові інститути, факультети, кафедри, бібліотека.
Навчально-науковий інститут – структурний підрозділ університету,
академії, інституту, що об’єднує відповідні кафедри, лабораторії,
науководослідні центри та експериментальні лабораторії, які провадять освітню
діяльність і проводять наукові дослідження.
Факультет - це структурний підрозділ вищого навчального закладу, що
об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і

2. комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують
підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім
факультетів вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів
із специфічними умовами навчання, вищих навчальних закладів фізичного
виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).
_________________________ 7 слайд_______________________
Кафедра – це базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу
державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів),
що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною
спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до
складу якого входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для
яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають
науковий ступінь або вчене (почесне) звання.
_________________________ 8 слайд_______________________
Здобувачами вищої освіти є:
Студент – особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою
здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра.
Аспірант – особа, зарахована до вищого навчального закладу (наукової
установи) для здобуття ступеня доктора філософії.
Докторант – особа, зарахована або прикріплена до вищого навчального
закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.

3. _________________________ 9 слайд_______________________
2. Галузі знань і спеціальності за якими здійснюється підготовка
здобувачів вищої освіти.
Галузі знань і спеціальності за якими здійснюється підготовка здобувачів
освіти затверджені постановою кабінету міністрів України від 29 квітня 2015р.
В цій постанові виділено 27 галузі знань та 114 спеціальностей.
Існують такі галузі знань:
01 Освіта; 02 Культура і мистецтво; 03 Гуманітарні науки; 04 Богослов’я;
05 Соціальні та поведінкові науки; 06 Журналістика; 07 Управління та
адміністрування; 08 Право; 09 Біологія; 10 Природничі науки; 11 Математика
та статистика; 12 Інформаційні технології; 13 Механічна інженерія; 14
Електрична інженерія; 15 Автоматизація та приладобудування; 16 Хімічна та
біоінженерія; 17 Електроніка та телекомунікації; 18 Виробництво та технології;
19 Архітектура та будівництво; 20 Аграрні науки та продовольство; 21
Ветеринарна медицина; 22 Охорона здоров’я; 23 Соціальна робота; 24 Сфера
обслуговування (до якої входять такі спеціальності 241 Готельно-ресторанна
справа; 242 Туризм); 25 Воєнні науки, національна безпека, безпека державного
кордону; 26 Цивільна безпека; 27 Транспорт.

4. _________________________ 10 слайд_______________________
3. Організація науки в Україні.
Організацією науки в Україні займається Міністерство освіти і науки
України. Разом з науковими організаціями воно визначає напрям розвитку
наукових досліджень та використання їх в народному господарстві.
Міністерства надає плани розвитку науки Уряду або Верховній Раді
України на затвердження та забезпечення фінансування із державного бюджету
або інших джерел.
Вищим науковим центром держави є Національна академія наук (НАН)
України. Разом з Міністерством вона очолює і координує функціональні
дослідження у різних галузях. НАН є державною науковою установою,
об’єднує всі напрямки національної науки та підтримує міжнародні зв’язки з
науковими центрами інших країн. Керівництво НАН України очолює
Президент, який обирається загальними зборами вчених (структура: віце-
президент, вчений секретар, президія і ревізійна комісія). НАН складається з
відділень відповідних галузей науки.
Крім НАН в Україні функціонують державні галузеві академії –
Українська академія аграрних наук, Українська академія медичних наук,
Українська академія архітектури і будівництва та ін. У складі галузевих
академій є науково-дослідні інститути (НДІ) різного профілю відповідно до
галузі науки. Також в Україні функціонують недержавні спеціалізовані
академії, які об’єднають вчених на громадських засадах за профілем їх наукової
діяльності. До них належить Українська міжнародна академія оригінальних
ідей, Академія інженерних наук, Українська технологічна академія. Окремі із
цих академій мають статус міжнародних.
В Україні діє значна кількість галузевих НДІ, підпорядкованих
міністерствам і відомствам. Відповідно до напрямку НДІ визначається його
структура: створюються відділи, лабораторії, сектори, які очолюють провідні
вчені.
Вищі навчальні заклади (університети, академії, інститути) мають
спеціальні підрозділи, які виконують науково-дослідні роботи (НДР) за рахунок
державних бюджетних і госпрозрахункових коштів. Виконують дослідження
професорсько-викладацькі працівники із залученням студентів, а також вчені
на конкурсній основі.

5. _________________________ 11 слайд_______________________
4. Рівні та ступені вищої освіти.
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними
освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких
рівнях вищої освіти:
 початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти → ступінь вищої
освіти молодший бакалавр;
 перший (бакалаврський) рівень → ступінь вищої освіти бакалавр;
 другий (магістерський) рівень → ступінь вищої освіти магістр ;
 третій (освітньо-науковий) рівень → ступінь вищої освіти доктор
філософії;
 науковий рівень → ступінь вищої освіти доктор наук.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне
виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-
наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження
відповідного ступеня вищої освіти.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п’ятому
кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття
особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних
умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою
виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній
галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому
кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття
особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для
успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому
кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття
особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за
обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології
наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для
ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня
професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому
кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття
особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей,
достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у
галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння
методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного
наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне
та практичне значення.

6. Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному
рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з
розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи,
створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій,
розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має
загальнонаціональне або світове значення.
Молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається
на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим
навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої
освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів
ЄКТС.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови
наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої
освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного
виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої
становить 180-240 кредитів ЄКТС.
Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї
повної загальної середньої освіти.
Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої
освіти та присуджується вищим навчальним закладом (науковою установою) у
результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої
програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за
освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми
підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової
програми 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково
включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї
ступеня бакалавра.
Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що
здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра.
Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою
вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного
виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та
публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в
аспірантурі.
Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить
чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки
доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Доктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на
науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає
набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження
методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень,
отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої

7. теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове
значення та опубліковані в наукових виданнях.
Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою
вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного
захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії,
або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних
рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8. _________________________ 12 слайд_______________________
5. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників.
В Україні присвоюються такі вчені звання:
1) старший дослідник;
2) доцент;
3) професор.
Вчене звання професора та доцента присвоюється особам, які професійно
здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність.
Вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно
здійснюють наукову або науково-технічну діяльність.
Вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена
рада вищого навчального закладу (вчена рада структурного підрозділу). Право
присвоєння вченого звання професора та старшого дослідника надається також
вченим (науково-технічним) радам наукових установ. Рішення відповідних
вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої
влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.