3. 33
Анкетні дані
1. Дата народження 12.09.1985 р.
2. Освіта: вища
• Навчальний заклад Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова
• Рік закінчення 2008р.
• Диплом серія, номер (ксерокопія додається) СК № 35321114
• Спеціальність за дипломом хімік-аналітик, викладач хімії
3. Кваліфікаційна категорія друга кваліфікаційна категорія
4. Атестація (дата) 2013 р.
5. Стаж роботи:
• Загальний 8 років
• Педагогічний 7 років
6. Групи, у яких працює вчителем і класним керівником
Навчальний рік Навчальний рік Навчальний рік
Групи 2013 – 2014 н.р.
І та ІІ курс
2014 – 2015 н.р.
І та ІІ курс
2015 –2016 н.р.
І та ІІ курс
Класне
керівництво
_ _ _
4. 33
Самоосвіта вчителя
Навчальний
рік
2013 – 2014 н.р.
Навчальний
рік
2014 – 2015 н.р.
Навчальний рік
2015 – 2016 н.р.
Проблема
училища
Забезпечення умов
для творчого
навчання шляхом
впровадження
інноваційних
педагогічних та
виробничих
технологій,
розвитку
креативності та
компетентності
учнів
Забезпечення умов
для творчого
навчання шляхом
впровадження
інноваційних
педагогічних та
виробничих
технологій,
розвитку
креативності та
компетентності
учнів
Формування
компетентності
учня через
підвищення
професійної
майстерності
педагогів в
контексті
сучасних освітніх
технологій
Проблема
вчителя
Компетентнісний
підхід до
диференційованого
методу навчання з
використанням ІКТ на
уроках хімії
Компетентнісний
підхід до
диференційованого
методу навчання з
використанням ІКТ на
уроках хімії
Компетентнісний
підхід до
диференційованого
методу навчання з
використанням ІКТ
на уроках хімії
6. 33
Узагальнення та розповсюдження власного досвіду
Рік Назва методичних
доробків
Форми
представлення
Жовтень
2013 р.
Відкритий урок з хімії з використанням ІКТ
Тема:«Сульфатна кислота. Якісна реакція
на сульфат-йон»
Презентація на педраді школи
Листопад
2014 р.
Відкритий урок з хімії з використання
технології диференційованого навчання
«Основні види палива та їх використання в
енергетиці країни»
Презентація на педраді школи,
Виступ на методичному
об’єднанні викладачів
природничо-математичного
циклу
Лютий
2015 р.
Відкритий урок хімії
«Поняття про синтетичні лікарські засоби»
Виступ на методичному
об’єднанні викладачів
природничо-математичного
циклу
Жовтень
2016 р.
Доповідь на тему: «Використання
диференційованого методу на уроках хімії»
Презентація на педраді школи
7. 33
Участь у професійних конкурсах
Назва Рік Результат
Конкурс «Юний хімік» 2012 Диплом І ступеня
8. 33
Використання сучасних освітніх технологій в навчальному та виховному процесах
Назва використовуваних
технологій
Група, де використовуються
вказані технології
Технологія особистісно-орієнтованого навчання
й виховання
ІІ курс
Проектна технологія ІІ курс
Групова (колективна) технологія І та ІІ курс
Технологія індивідуалізації процесу навчання І курс
Технологія ситуативного моделювання
(навчання в грі)
І та ІІ курс
Технологія інтерактивного навчання І та ІІ курс
Мультимедійні технології І та ІІ курс
Диференційований підхід до навчання І та ІІ курс
9. 33
Динаміка досягнень учнів
Навчальний
рік
2013-2014 н.р.
Навчальний
рік
2014-2015 н.р.
Навчальний
рік
2015-2016 н.р.
Всього учнів 25 25 22
Початковий рівень 4 3 3
Середній рівень 10 10 8
Достатній рівень 9 9 10
Високий рівень 2 2 1
Якість 48 % 50 % 52 %
11. 33
Конспекти відкритих уроків та заходів
Урок 24
Поняття про синтетичні лікарські препарати
(на прикладі аспірину)
Мета: показати роль хімії у створенні нових лікарських препаратів, можливості
застосування нових синтетичних лікарських препаратів, їхню ефективність поглибити й
розширити знання учнів про роль синтетичних лікарських засобів; формувати уявлення
про користь і шкоду лікарських препаратів; ознайомити із правилами застосування
лікарських препаратів,
розвивати логічне мислення, волю, самостійність
виховувати негативне ставлення до тютюнокуріння , алкоголю, наркотиків
Обладнання: періодична система, приклади синтетичних лікарських засобів
(аспірин), підручники, малюнки із зображенням даної проблемної теми
1. Організаційний етап
2. Етап перевірки домашнього завдання
2.1. Закінчіть речення
1. Консерванти — це речовини, які служать для (запобігання неприємного смаку та
запаху, плісняви та утворення токсинів мікробного походження).
2. Барвники — це речовини, які використовуються для (поліпшення зовнішнього
вигляду продуктів харчування).
3. Речовини, які підтримують потрібну консистенцію продукту; часто містяться у
вареннях, джемах, згущеному молоці — це (згущувачі).
4. Антиоксиданти — це речовини, які служать для (гальмування процесів окиснення,
зазвичай органічних речовин).
5. Речовини, які забезпечують однорідність продукту; можуть міститися в хлібі,
вареннях, джемах, згущеному молоці — це (стабілізатори).
6. Підсилювачі смаку — це речовини, які використовуються для (увиразнення та
підсилення смакових якостей речовин, що міститься у продукті, або харчового
продукту).
12. 33
7. Речовини, що розпушують продукт, називаються (розпушувачі).
8. Речовини — некалорійні замінники цукру, називаються (підсолоджувачі).
.
3. Мотивація
Слово вчителя
Ми вже не уявляємо наше життя без синтетичних лікарських препаратів — вони наші
союзники в боротьбі з хворобами. З появою й застосуванням синтетичних лікарських
засобів настала нова епоха охорони здоров’я.
4. Актуалізація опорних знань
Запитання до учнів
Уявіть собі, що ви застудилися, у вас піднялася температура до 38 °C. Якими будуть
ваші дії?
5. Етап засвоєння нових знань (демонстраційна лекція з елементами
бесіди) 2. Сучасні синтетичні лікарські препарати
Групова робота
а) анальгізуючі й жарознижувальні
Кожному з вас, мабуть, знайомі такі ліки, як аспірин, анальгін, пірамідон (амідопірин).
Ці сполуки відносяться до групи ненаркотичних анальгетиків: вони не чинять седативної
та снодійної дії, не викликають ейфорії (як наркотики), до них не розвивається звикання.
За хімічною структурою їх можна розділити на похідні саліцилової кислоти (аспірин,
саліцилат натрію й ін.) і піразолона (амідопірин, антипірин, анальгін, бутадіон).
Усі ці речовини характеризуються трьома типами дій: анальгізуючою (знеболюючою),
протизапальною і жарознижувальною. Механізм знеболювання пояснюється
блокуванням, на «шляху проведення» больових імпульсів на рівні закінчень чуттєвих
нервів. Вважають, що саліцилати гальмують синтез речовин (простагландинів), що беруть
участь у генерації больових імпульсів.
Механізм протизапальної дії анальгетиків пов’язують з їх антагонізмом до так званих
«речовин запалення».
В основі жарознижувальної властивості цих сполук лежать процеси інгібіювання
(уповільнення) дії сполук (простагландини групи Е), що чинять пірогенний вплив на
центр теплорегуляції гіпоталамуса. Зниження температури тіла є результатом тепловіддачі
внаслідок розширення кровоносних судин шкіри і потовиділення.
13. 33
Аспірин (ацетилсаліцилова кислота) — один із найбільш сильних інгібіторів синтезу
простагландинів. Він рідше, ніж інші саліцилати, має побічні ефекти на організм людини,
однак тривале (особливо без контролю лікаря) використання аспірину може призвести до
серйозних захворювань шлунково-кишкового тракту (виразки і кровотечі шлунка тощо).
Для зменшення негативного впливу ліків, що ушкоджують слизову оболонку шлунка їх
варто приймати після їжі, запиваючи великою кількістю молока. Уживання великих доз
аспірину та інших саліцилатів протягом тривалого часу може викликати алергійні реакції,
прискорити процеси розпаду білків і жирів, викликати ослаблення слуху (дзенькіт у
вухах). Тому не слід захоплюватися жарознижувальною властивістю аспірину. Необхідно
пам’ятати, що лихоманка — це захисна реакція організму на підвищення температури, і її
усунення (особливо при невисоких температурах) шкідлива для організму. Усе це слід
ураховувати при прийомі таблеток, що містять ацетилсаліцилову кислоту (аскофен,
цитрамон та ін.).
Анальгін і амідопірин (пірамідон) широко використовуються при різних больових
відчуттях (головний біль, радикуліти, міозити, невралгія, грип, лихоманка, ревматизм). У
цих препаратів більш виражений знеболюючий ефект, натомість протизапальна дія
невелика. Тривале застосування цих ліків може викликати пригнічення процесів
кровотворення.
Цікавий факт
Історія препарату аспірин — одна із найтриваліших і
найуспішніших у фармакології. Ще 2500–3500 років тому, у Давньому Єгипті й
Римі, були відомі цілющі властивості вербової кори, природного джерела саліцилатів, як
жарознижуючого й болезаспокійливого засобу. На папірусах, що датуються II тис. до н. е.,
знайдених німецьким єгиптологом Георгом Еберсом, серед інших 877 медичних рецептів описані
рекомендації з використання листів мирта (які також містять саліцилову кислоту) при
ревматичному болю й радикуліті. Майже 1000 років потому батько медицини Гіппократ у своїх
настановах рекомендував використовувати вербову кору як відвар при лихоманці й родових
муках.
б) дезінфектори
Антисептичні та дезінфікуючі засоби мають значну протимікробну активність. Вони
повинні мати широкий спектр протимікробної дії, бути активними за наявності рідин
організму та продуктів тканинного розпаду, швидко діяти в кислому та лужному
середовищах, добре розчинятись і мати достатню поверхневу активність, бути хімічно
стійкими; не повинні викликати корозії медичних інструментів, викликати місцеву
подразнювальну дію, сенсибілізацію, порушувати процес загоєння ран. Ці засоби не
повинні також абсорбуватись у кров у значній кількості, у разі абсорбування — не
14. 33
викликати тяжких побічних реакцій. Обов’язкова умова — бути нешкідливими для
макроорганізму.
Активність дії визначають за феноловим коефіцієнтом — співвідношенням
концентрації фенолу, що викликає бактерицидну дію, до концентрації розчину іншої
речовини, в якій вона викликає такий самий ефект.
Для оцінки антисептичної речовини має значення також загальна токсичність для
живого організму. Для медичної практики більшу цінність мають речовини з найменшою
токсичністю.
За хімічною будовою антисептичні та дезінфікуючі речовини поділяють:
1) на неорганічні сполуки (галогени і галогеновмісні сполуки, оксиди, кислоти, луги,
сполуки важких металів);
2) Органічні сполуки:
• ароматичного ряду (група фенолу, дьоготь березовий, похідні нітрофурану,
оксихіноліну, барвники);
• аліфатичного ряду (альдегіди, спирти, детергенти (поверхнево активні речовини));
• антибіотики для зовнішнього застосування (мікроцид, новоіманін, граміцидин, фузафунгін,
геліоміцин) фітонциди, ефірні олії.
в) антибіотики й сульфаніламідні препарати
Кожен із нас хоч раз у житті хворів на такі інфекційні захворювання, як грип та ангіна.
Попередити ці та інші інфекційні хвороби можна за допомогою антисептиків і
дезінфікуючих засобів, знищивши мікроби ще до потрапляння в організм. У боротьбі з
хвороботворними мікроорганізмами організму допомагають хіміотерапевтичні засоби, що
мають антибактеріальну, противірусну, протигрибкову та іншу дію.
До антибактеріальних хіміотерапевтичних засобів у першу чергу належать
сульфаніламідні препарати й антибіотики.
Антибіотики — це хіміотерапевтичні засоби мікробного, рослинного або тваринного
походження, їх напівсинтетичні й синтетичні аналоги та похідні, які вибірково
пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів, а також
затримують ріст пухлин. Як правило, антибіотики виділяють із живих бактерій або грибів.
Існує також велика кількість синтетичних антибіотиків, що відрізняються модифікаціями
функціональних хімічних груп природних антибіотиків. В основі одержання антибіотиків
лежить антагонізм між мікроорганізмами — антибіоз (від грец. anti — проти, bios —
життя).
Характерні властивості антибіотиків:
— висока біологічна активність відносно чутливих до них мікроорганізмів;
15. 33
— висока вибіркова протимікробна дія.
Сульфаніламіди — перші антибактеріальні засоби, використані в боротьбі з такими
хворобами, як ангіна, пневмонія, дифтерія, різні шлунково-кишкові захворювання
(дизентерія тощо). Вони також ефективні в боротьбі з пневмококами, менінгококами,
гонококами.
Сульфаніламідні препарати — це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, похідні
сульфанілової кислоти, які здатні значною мірою пригнічувати розвиток грампозитивних і
грамнегативних бактерій, хламідій, деяких найпростіших і патогенних грибів.
Антибактеріальна активність сульфаніламідних препаратів значно слабша порівняно з
антибіотиками. Зважаючи на це, а також ураховуючи зростання кількості стійких штамів,
останнім часом сульфаніламідні препарати застосовують рідше. Ці препарати можна
призначати разом з антибіотиками.
г) заспокійливі й снотворні препарати
Снотворні препарати
За механізмом впливу на центральну нервову систему відносять до наркотичних
речовин. Невеликі дози снотворних засобів діють заспокійливо, середні — викликають
сон, великі — наркотичну дію. Існують препарати тривалої (барбітал, фенобарбітал),
середньої (нітразепам, барбаміл) і короткої дії (ноксирон, гексабарбітал).
Механізм сну під впливом снотворних засобів відрізняється від природного, який
характеризується чергуванням періодів «повільного» і «швидкого» (до 25 % загальної
тривалості) сну. Більшість снотворних скорочує тривалість швидкого сну.
Значна кількість снотворних відноситься до похідних барбітурової кислоти (сама
кислота снотворної дії не чинить). Навіть невеликі дози барбітуратів сповільнюють
звичайні швидкості рухових і психічних реакцій людини на зовнішні подразники.
Про це слід пам’ятати водіям, тим більше що деякі барбітурати (фенобарбітал і
барбітал) чинять тривалу дію (до 3–5 днів). Для барбітуратів характерний ефект звикання,
що розвивається вже через два тижні регулярно прийому. Інша особливість барбітуратів
полягає в тому, що вони активують дію низки ферментів (у мікросомах печінки),
дезактивують лікарські сполуки. Тому дія ліків при одночасному прийомі з барбітуратами
може бути ослаблено. Барбітурати дещо знижують температуру тіла.
Заспокійливих засобів сьогодні існує безліч. Це й традиційні рослинні засоби
(седативні або заспокійливі ліки), і нові хімічні препарати, що чинять на організм сильний
вплив (транквілізатори або анксіолітики).
16. 33
До седативних лікарських засобів належать солі брому (броміди — натрій і калій
бромід), препарати, виготовлені на основі валеріани й пустирнику.
Основний ефект транквілізаторів (від лат. — робити спокійним) — це усунення страху,
тривоги, занепокоєння, внутрішнього напруження.
Лікування транквілізаторами визначається тільки лікарем і проходить під його
контролем, оскільки необґрунтоване й безконтрольне застосування транквілізаторів може
викликати низку побічних явищ, психічну й фізичну залежність від препарату
(токсикоманію) та інші небажані ефекти.
3. Правила застосування лікарських препаратів
У повсякденному житті трапляється чимало різних ситуацій, які вимагають
використання лікарських засобів ще до звернення по допомогу до фахівців. У кожній
оселі є свій набір ліків для повсякчасного користування.
Знайдіть для аптечки сухе і прохолодне місце, таке, щоб до неї легко і швидко можна
було дістатися, але обов’язково недоступне для маленьких дітей. Вона не повинна
розташовуватись поруч із засобами побутової хімії, харчовими продуктами та кухонним
посудом.
Ліки, які вживають всередину, краще зберігати окремо від зовнішніх препаратів.
Таблетки не рекомендується зберігати навіть з лікарськими травами.
Правила зберігання ліків
У кожній сім’ї, як правило, зберігається та чи інша кількість ліків. На всіх упаковках
вказаний термін придатності — він проштампований на коробочках, флакончиках,
видавлений на блістерах. Якщо етикетка відсутня, або термін придатності закінчився, то
такі ліки обов’язково викиньте. Старі ліки у кращому разі не допоможуть, у гіршому —
спричинять отруєння.
• Якщо ви вийняли ліки з упаковки і не прийняли їх, то ні в якому разі не зберігайте
їх окремо від упаковки. Це дуже небезпечно, бо потім можна помилково прийняти не те,
що вам потрібно, і завдати непоправної шкоди.
• Особливу увагу звертайте на правила зберігання ліків. Деякі ліки, як, наприклад,
свічки, інсулін, повинні зберігатися в холодильнику, решта — у темному місці. Від
неправильного зберігання втрачається лікувальний ефект препаратів навіть при зовні
нормальному вигляді.
• Ті препарати, які слід зберігати в холодильнику, помістіть у коробку на кшталт
автомобільної аптечки. Її потрібно щільно закрити та помітити червоним хрестом, або
написом чи наклейкою.
17. 33
• Зазвичай ліки зберігають при кімнатній температурі, тобто при 20 °С, якщо на
упаковці не вказаний інший температурний режим. Напис «у прохолодному місці»
відповідає 12–15 °С.
• Більшість ліків, що виготовляються в аптеці (краплі для очей, від нежитю, мікстури
від кашлю), розраховані на використання упродовж 2–10 днів, і для тривалого зберігання
непридатні.
• Будь-які зміни кольору або консистенції ліків є сигналом, що вживати їх не можна.
• Як правило, з лікарським препаратами не сумісний алкоголь.
• Щоб не помилитися зі способом вживання ліків, при отриманні рецепта уточніть
його у лікаря. Якщо ви купуєте новий препарат в аптеці, запитайте провізора чи
фармацевта про особливості його застосування і обов’язково уважно вивчіть анотацію, яка
є в кожній упаковці.
• Особливо ж небезпечні будь-які ліки для малих дітей. Малюки можуть
проковтнути їх у великих дозах і зазнати важких, а часом і смертельних, отруєнь. Не
приймайте ліки у присутності дітей, адже вони наслідуватимуть ваші дії. Не залишайте
ліки у доступному для дітей місці. Усі ліки зберігайте в недоступних для малих дітей
місцях!
• Якщо термін придатності вичерпався і вам потрібно викинути ліки, викидайте
тільки порожні упаковки і флакони, а їх вміст знищуйте. Таблетки і порошки розчиніть у
воді та вилийте в каналізацію. Мікстури, настоянки, примочки та інші рідини обов’язково
вилийте в унітаз. Ампули розбийте, а препарат відправте за тією ж адресою.
Час прийому ліків
Велике значення має час прийому ліків. Деякі природні та синтетичні лікарські
препарати, прийняті після їди, можуть або зовсім втратити свої властивості, або значною
мірою їх втратити за рахунок прямої взаємодії зі складовими частинами їжі. Іноді ж
навпаки — лікарський ефект може підвищитися.
При прийомі натщесерце ліки потрапляють у кишечник через 10–15 хвилин і там
повністю або майже повністю всмоктуються в кров. Тому лікарські засоби, які
застосовуються при ішемічній хворобі серця (ІХС), краще приймати саме до їди, оскільки
саме таким чином забезпечується швидка їх дія. Препарати кальцію, вжиті після їди,
з’єднуються із щавлевою, оцтовою та лимонною кислотами ще в шлунку, а в кишечнику
— із жирними кислотами та втрачають свої лікувальні властивості. До їди вживають
також кислотонестійкі антибіотики — еритроміцин, олеандоміцин тощо.
18. 33
За 10–15 хвилин до їди приймають жовчогінні засоби, щоб вони потрапили до
дванадцятипалої кишки та простимулювали виділення жовчі до моменту надходження їжі
в кишечник.
Під час їди вживають вітамін А, ліпоєву кислоту, препарати для лікування
гіпертонічної хвороби, щоб забезпечити їх тривалу дію. Так само вживають ліки, що
добре розчиняються в жирах — верошпірон, фурадонін, фуразолідон, антикоагулянти, а
також шлунковий сік, соляну кислоту з пепсином, ацидинпепсин, панзинорм-форте, оразу.
Після їди вживають препарати із вмістом нікотинової кислоти, які розширюють судини
головного мозку і застосовуються при паркінсонізмі. Якщо ж на упаковці або в інструкції
не вказано час прийому ліків, краще вживати їх через 3–4 години після їди або за 0,5–1
годину до їди.
Рекомендації щодо прийому ліків
Слід суворо дотримуватись рекомендацій лікаря щодо прийому ліків.
Як правило, ліки запивають водою і лише при певних показаннях — для попередження
подразнення слизової оболонки шлунка — мінеральними водами або ж молоком.
Приймати лікарські препарати потрібно сидячи або стоячи, ні в якому разі не в
горизонтальному положенні, оскільки ліки можуть «прилипати» до стравоходу і там уже
через 10 хвилин руйнуватись. Якщо ви приймаєте декілька препаратів, то краще робити
інтервал між їх прийомами в 10–15 хвилин і запивати ліки теплою водою.
Прискорювати дію препаратів за допомогою розжовування замість того, щоб
проковтнути їх та запити водою, дуже шкідливо. Уживаючи ж таким чином
знеболювальні засоби, то можна спровокувати задишку, прискорення серцебиття, різкі
зміни артеріального тиску, нудоту, запаморочення. До того ж порошок подразнює слизову
оболонку стравоходу та шлунка, що може викликати загострення гастриту та виразкової
хвороби.
Розжовувати таблетки можна лише в окремих випадках при наданні невідкладної
допомоги при болю в серці та різкому підвищенні артеріального тиску.
Капсули необхідно ковтати цілими: їхня оболонка зроблена зі спеціального матеріалу,
який захищає слизову оболонку шлунка від агресивної дії медикаментів, а в деяких
випадках сприяє поступовому вивільненню діючих речовин, чим подовжує лікувальний
ефект.
Інтервали між прийомами ліків теж мають велике значення. Так, наприклад,
призначений три чи чотири рази на день антибіотик діятиме значно ефективніше, якщо
його приймати через рівні проміжки часу, наприклад, о сьомій, чотирнадцятій та двадцять
другій годині в першому випадку та о шостій, дванадцятій, вісімнадцятій та двадцять
19. 33
четвертій годині в другому. Призначення ліків тричі на день зовсім не означає, що їх
прийом треба пов’язувати з прийомом їжі. Як правило, ідеться про дотримання рівних
проміжків часу.
Існує ще таке поняття, як хронотерапія (у перекладі з грецьк. «хронос» — час), тобто
прийом певної дози ліків у час, на який припадає пік вашої хвороби, або коли ліки будуть
найефективнішими залежно від їх взаємодії з організмом.
Так при гіпертонічній хворобі ранкова доза може бути значно більша за вечірню і
навпаки, залежно від перебігу захворювання у конкретної людини. Дуже ефективною є
так звана превентивна хронотерапія. Протягом доби 6 разів вимірюється тиск. Препарат
для зниження тиску призначається 1 раз на добу в індивідуальній дозі за 1,5–2 години до
його максимального підвищення. За наявності другого, меншого піку підйому, приймають
другу дозу препарату (1/4 першої дози) також за 1,5–2 години.
З метою максимального ослаблення алергічної реакції антиалергійні препарати
рекомендується приймати о 19–20 годині. При виразковій хворобі у 70–75 % хворих
ефективним буває одноразовий вечірній прийом блокаторів H–2 рецепторів. При
бронхіальній астмі допомагає прийом увечері однієї дози сальбутамолу чи алупенту.
Уведення серцевих глюкозидів увечері попереджує розвиток серцевої недостатності у
хворих з вадами серця та недостатністю кровообігу. Прийом сечогінного засобу
фуросеміду найбільш ефективний о 10-й ранку. А хворим з нейроциркуляторною
дистонією на фоні гіпотонії на ранок призначають препарати, які стимулюють центральну
нервову систему (кофеїн, женьшень, елеутерокок, лимонник, родіолу рожеву), а у другій
половині дня — заспокійливі (валеріану, мелісу, кропиву собачу).
70–80 % глюкокортикоїдних гормонів призначають на 8-му годину ранку, а решту
дози на 14–15 годину.
Проносні засоби, які діють швидко (рицинова олія, карловарська та моршинська сіль,
свічки з гліцерином тощо), призначають уранці або вдень, щоб не порушувати нічного
сну, а ті, що діють повільно (ревінь, крушина, олександрійський лист тощо), можна давати
і на ніч, оскільки подіяти вони можуть лише наступного дня.
Споживання ліків в Україні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 6
разів менше за оптимальне, рекомендоване цією ж установою. Зрозуміло, що це наслідки
теперішньої економічної ситуації. У пересічного українця часто немає можливості
придбати найнеобхідніші ліки. До речі, не завжди дорогі імпортні ліки найкращі. Існує
чимало вітчизняних препаратів, які за якістю не поступаються імпортним, а за ціною
значно дешевші.
20. 33
Правила застосування трав
Лікування травами — найдавніший спосіб лікування багатьох хвороб. Та вживати їх
можна тільки після консультації з лікарем.
Дуже добре мати у домашній аптеці: листя та бруньки берези, траву й квіти звіробою,
листя та корінь кропиви, траву полину, материнки, подорожника, багна, квіти календули,
липи, бузини чорної, квіти і плоди глоду, суниці, брусниці, чорниці, плоди шипшини,
корінь аїру, лопуха, солодцю, оману, валеріани, перстачу прямостоячого тощо.
Зберігати трави необхідно окремо від побутової хімії та інших ліків у сухому
прохолодному місці в пакетах із щільного паперу і не більше двох років.
Іноді настої лікарських трав подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового
тракту, викликають печію, нудоту, відчуття важкості під грудьми. У таких випадках, крім
додавання меду, киселю тощо та вживання настоїв у теплому вигляді, слід протягом
перших 7–10 днів приймати їх не до їди, а через 30–40 хвилин після їди. Потім переходять
на звичайний режим прийому (до їди).
Лікарські настої та відвари можуть мати різні, іноді доволі гіркі смаки; запах у
більшості рослин приємний. Незалежно від смаку настою хворі зазвичай із задоволенням
приймають відвари та настої із лікарських трав. Якщо ж вам неприємно пити гірку рідину,
не додавайте до суміші рослини, які містять гіркоту (верба, кульбаба, полин, паслін,
кропива собача, деревій, чебрець, череда, цмин, хміль тощо). Смак настоїв покращує
м’ята, тому її можна додавати в рівних пропорціях практично до всіх сумішей.
Слід пам’ятати, що вплив деяких рослин настільки сильний, що неправильне або
надмірне їх використання може призвести до неприємних наслідків. Також не варто
вживати одні й ті самі трави протягом тривалого часу — це може спричинити звикання.
Приймаючи сік алое, пам’ятайте про небезпеку захворіти на виразку шлунка. А у
вагітних сік алое може спричинити передчасні пологи.
Свіжий сік буряка зумовлює спазм судин. Тому перед тим, як пити, дайте йому
відстоятися протягом кількох годин.
Надмірне вживання цибулі може спричинити серцевий біль та підвищення кислотності
шлунка.
Надзвичайно корисні ягоди шипшини, але й вони мають побічну дію — руйнують
емаль зубів. Тому щоразу після того, як ви випили сік, відвар або настоянку шипшини,
прополощіть рот водою.
Курс лікування травами при більшості хронічних захворювань триває від 25–35 днів до
2 місяців. Курс лікування травами можна повторити після 10–15-денної перерви, але
зазвичай не більше 2 курсів після основного лікування захворювання. Краще, щоб
21. 33
уникнути зниження ефективності або попередити звикання, при повторних курсах слід
міняти склад зборів на аналогічні за дією.
Ліки і підробки
Останнім часом небувалих масштабів набула реклама лікарських препаратів по радіо,
телевізору, в газетах і журналах. Вона стає дедалі агресивнішою, не завжди об’єктивною
та повноцінною. Слід пам’ятати, що, як правило, рекламодавці завжди перебільшують
ефективність своїх ліків, не завжди вказують на всі побічні дії. Тому перш ніж приймати
ліки, зверніться за порадою до свого лікаря.
В інструкціях до ліків дається перелік їх побічних дій. Чим солідніша фірма, яка
випускає лікарські препарати, тим більший набір побічних дій вказується в інструкції,
тому що фірмою реєструється кожне, бодай єдине ускладнення, яке виникло внаслідок
уживання того чи іншого препарату. Перед уживанням ліків необхідно
проконсультуватися з лікарем.
На жаль, ми не застраховані від підробок у фармацевтичній галузі. Ось деякі
рекомендації, що допоможуть розпізнати підробку.
1. Упаковка: фірмова коробочка гладенька, з рівними краями; підроблена —
кострубата, нерівно складена, з погано продавленими краями.
2. На підроблених ліках часто нечітко позначена серія та дата виготовлення, вона
читається не з того боку блістера (пластини з ліками), де розташовані таблетки.
3. Як правило, листівка-вкладиш у справжніх ліках розташована так, що ділиться
блістером наполовину. У фальшивці інструкція всунута в одну половину коробочки.
4. Вкладиш підробки часто буває незрозумілою мовою, інструкція російською або
українською мовою являє собою факсимільну копію.
5. Якщо ви завжди купували ліки за високою ціною і раптом зустрічаєте ці ж ліки, але
в декілька разів дешевші, знайте — це підробка.
6. Купувати ліки намагайтесь в аптеках, а не на лотках.
7. Не рекомендується замовляти ліки поштою, через Інтернет або з доставкою
додому.
Безсистемне лікування, прийом прострочених лікарських засобів, недотримання
основних правил їх застосування може завдати непоправної шкоди організму. Особливо
небезпечними можуть бути підробки лікарських препаратів, що зустрічаються на
фармацевтичному ринку.
Терміни придатності деяких найпоширеніших ліків
Аспірин — 4 роки;
Анальгін — 5 років;
22. 33
Валідол — 2 роки;
Валокордин — 5 років;
Настоянка валеріани — 5 років;
Димедрол — 5 років;
Діазолін — 3,5 року;
Парацетамол — 2–3 роки;
Запитання для бесіди
1. Які синтетичні лікарські препарати вам відомі?
2. До якої групи лікарських препаратів належать засоби, що вибірково пригнічують
життєдіяльність мікроорганізмів, вірусів, найпростіших, грибів?
3. Поясніть механізм дії снотворних препаратів.
Звернути увагу учнів
Безсистемне лікування без нагляду лікаря, вживання лікарських препаратів, термін
придатності яких скінчився, недотримання основних правил застосування може завдати
невиправної шкоди здоров’ю людини. Особливо небезпечними можуть бути підробки
лікарських препаратів, що трапляються на фармацевтичному ринку.
6. Узагальнення й закріплення знань
Робота з підручником
Доповнення конспекту лекції та систематизація нового матеріалу в зручній формі
(схеми, таблиці). Або цікавий хімічний дослід, зв’язаний з синтетичними лікарськими
препаратами
7. Рефлексія
-Хто ти зараз
-Ким хочеш стати в цьому житті
-Чи вписуються у твої життєві перспективи вживання алкоголю, наркотиків, тютюну?
Продовжіть речення
-Я зрозумів, що
-Мене здивувало…
-Мені сподобалося-
-Я дізнався-
8. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Можна запропонувати виконати Д.З. по рівнях .
23. 33
Урок-захід-Брейн-ринг:
’’Країна хімічних елементів’’
Мета: узагальнити і нагадати дану тему, стимулювати пізнавальну діяльність,
формувати вміння швидко і чітко формулювати свої думки, логічно їх викладати, навчити
працювати з додатковою літературою;
розвивати інтерес до уроку;
виховувати активність, дисципліну;
Матеріали: кольоровий папір, кольорові кульки, картки з символами хім.елементів,
емблеми, Періодична система Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, кросворд
Тип уроку: урок-гра
Хід уроку
Учитель: сьогодні ми з вами зібралися, щоб провести Брейн-ринг ’’Країна хімічних
елементів’’
Уже минуло багато часу, як був відкритий Періодичний закон, якому підкоряються всі
хімічні елементи Всесвіту. Відомо, що вся жива і нежива природа складається з
хім.елементів
(Вірш С. Щипачова)
Другого ничего в природе нет
Ни здесь, ни там, в космических глубинах
Все от песчинок малых до планет-
Из элементов состоит единых!
Тому Періодичний закон-це не тільки основний закон хімії, а й основний закон
природи. Його відкриття розпочало нову еру в розвитку хімії, фізики, біохімії, геохімії,
астрохімії. Це ера нестримного руху цих наук уперед. Можна сказати що у 1869 році
закінчилась передісторія хімії і розпочалась дійсна історія цієї багаторічної науки. А зараз
ми коротко познайомимо вас відкриттям П. З.
1-й ведучий: до відкриття П. З. у хімії панувало повне безладдя. Хіміки блукали в
пітьмі: відкриття робили, покладаючись виключно на свою інтуїцію та експеримент, хист.
Не було в них тоді ’’хімічного компаса’’який би допоміг безпомилково вибирати
правильний шлях у вивченні речовин, їх властивостей, перетворень.
Скільки людей поставили заради цього на карту своє життя. Вони відчували та
розуміли, що повинна бути така система-закон природи, прагнули його відкрити-і дарма.
Він побудував її один-періодичну систему. Це була могутня людина, тому що зроблене
ним під силу тільки гіганту. Як йому це вдалося? Завдяки чому? Завдяки своїй
неймовірній силі таланту, завдяки міцності духу, завдяки впевненості в тому, що справа
того необхідна.
Думку про хімічну спорідненість елементів, що спала в роки студентства, знову
хвилювала його. Він абсолютно був переконаний, що неодмінно повинен існувати якийсь
закон, який визначає ’’спорідненість’’ елементів.
24. 33
2-й ведучий: скільки до нього було спроб, як знайти цей закон, як розставити всі
елементи в струнку систему. В той час хіміки відкрили 64 елементи, знали їхні атомні
маси, такщо вже був матеріал для роботи. Не було тільки людини, що зуміла
би проникнути в цю таємницю, що лежить, як здавалось, десь неподалік, і тим не менш
була недосяжною.
Він зібрав величезний літерат. матеріал про 63 хімічні елементи, відомі на той час, їхні
сполуки, вивчив безліч справ вітчизняних та зарубіжних учених. Д. І. Менделєєв ясно
бачив, що назріла необхідність об’єднати, систематизувати розрізнені, розпорошені хімічні
знання в єдину струнку систему.
Він озброївся купою візитних карток і написав на одній стороні назву елемента, а на
зворотній-його атомну вагу і формули деяких найважливіших сполук. Деякі говорять і
вважають, що уві сні до нього прийшло осяяння і що вночі йому привиділося, як і у
якому порядку треба розкласти ті картки, щоб усе лягло по своїх місцях за законом
природи.
Говорять, що yвi cні до нього прийшло осяяння i що вноч1 йому привидилося, як, у
якому порядку треба розкласти тi картки, щоб усе лягло по своїх місцях за законом
природи. Може бути, мозок людини завжди бадьорий. Але йде Менделеев до цього
прозріння роками. Він просувався усвідомлено, заздалегідъ намагаючи i розраховуючи
кожен свій черговий крок. Може, i було те осяяння, але його не можна назвати
випадковим.
Менделеев знайшов зв'язок навіть між несхожими елементами. Bin знайшов, що
властивості елементів, якщо ix розмістити в порядку зростання ix атомної ваги, через
правильні проміжки повторюються. Менделеев розумів: випадковістю це не могло бути.
Тоді він зробив останній вирішальний крок: розташував yci елементи ще й по трупах,
об'еднавши в окремі родини найближчих родичів. Він настільки ясно бачив стрункість
створеної ним системи, що, помітивши відсутність елемента між Титаном i Алюмінієм,
залишив йому вільне місце. Таких порожніх клітинок довелося залишити ще дві. Система
Менделеева допомагала передбачити відкриття.
Йшов до цього він роками, але результат не заставив себе чекати-був сформульований П.
З. і відкрита Періодична система!
Дуже велике значения мае перюдичний закон із наш час. Його наукове значения
полягае в тому, що він озброює вчених надійним засобом для пояснения явищ, в яких
беруть участь хімічні елементи, для прогнозування, пошуку, одержання нових хімічних
елементів. Визнанням великої заслуги Д. I. Менделеева у розвитку хімічної науки стало
те, що новий хімічний елемент 101, одержаний у 1955 року групою американських
учених, був названий Менделевієм на честь великого російського вченого.
Учитель читає вірш Н. Глазкова
Пусть зимний день с метелями
Не навевает грусть-
Таблицу Менделеева
Я знаю наизусть
Зачем ее я выучил?
Могу сказать зачем
25. 33
В ней стройность и величие
Любимейших поэм
Без многословья книжного
В ней смысл торжество,
И элемента лишнего
В ней нет ни одного
В ней пробужденье дерева
И вешних льдинок хруст
Таблицу Менделеева
Я знаю наизусть!
А зараз наші ведучі познайомлять вас з нашими учасниками.
1-й ведучий: зустрічайте наших учасників!
Конкурс емблем
Капітани команд демонструють свої емблеми та пояснюють, що вони означають, чому
команда обрала саме таку емблему.
Починаймо гру!
Удари гонга
1-й раунд
1. Який елемент знайшли спочатку на Сонці, а потім на Землі? (Гелій).
2. Який рік вважається роком відкриття П. З. (1869).
3. Найважчий метал (Осмій).
4. Які елементи названі на честь частин світу (Європій, Америцій)?
5. Продовжте ряд-електрон, нейтрон (протон).
6. Елемент, який назвали на честь героїв міфів Давньої Греції-сина Землі (Титан).
7. Як називають різновиди атомів певного елемента, які мають однакове протонне число,
але різне нуклонне число (Ізотопи).
8. Назва акваріумної рибки схожа з назвою хімічного елементу (Неон).
Кінець 1-го раунду!
2-й ведучий:
А поки наші команди відпочивають, ми проведемо гру з вболівальниками
Ми конкурс починаєм
Ваш час уже настав,
За кожну вірну відповідь
Команді буде бал
Із хімічної таблиці
Елемент я свій візьму,
26. 33
По властивостях дізнайтесь-
Я його не назову
Я найлегший від усіх,
Ти без мене-ані кроку
А як з киснем я зійдусь
То отримаєш вологу (Гідроген)
Я з металами стою,
Хоч м’який мов масло
Жовтим полумя’м горю,
Й довго не погасну.
Я поширений доволі:
В соді, в склі, в кухонній солі (Натрій)
Срібно-білий активний метал
І повітря боїться він дуже
Є у грунті, у наших кістках
І у водах підземних потужних.
Є він в наших зубах білосніжних,
А тому він метал дивовижний (Кальцій)
Я в усіх живих клітинах
Я-вугілля, олівець
Маю ще один талант
Я блищу, бо діамант! (Карбон)
Він легкий у каструлях наших
В яких ми варим суп чи кашу
У літаках сріблясто-білих.
Потужних, але легко-крилих
Він срібний, наче сніг чи іній.
І зветься гарно (Алюміній)
Підводяться підсумки 1-го раунду
Удари гонга сповіщають про початок 2-го раунду
2-й раунд
1-й ведучий:
Знов команди всі до бою-
27. 33
Позмагайтесь між собою
Щоб останнє питання дізнати,
Треба буде кросворд відгадати
1 н а т т р I й
- 2 3 0 Л 0 т 0
3 Б А р I й
4 п 0 Л 0 н I й
5 А Л ю м I н I Й
б С У Л ь ф У р
7 0 к с и Г Е н
Р т У т ь
9 к У П Р У м
Командам дається 10 хвилин.
1. Метал, що бігає по воді.
2. Дорогоцінний метал, що одним із перших став відомим людям.
3. Елемент, сполука якого використовується у медицині для діагностики шлункових
захворювань.
4. Радіоактивний елемент, названий на честь Польщі.
5. Елемент, названий на честь Місяця.
6. Елемент, що використовується у виробництві сірників.
7. Який елемент за наявності різних кількостей його атомів у молекулі в одному випадку
утворює речовину, необхідну для життя ,а в другому випадку-речовину, шкідливу для
здоров’я?
8. За звичайних умов єдиний рідкий метал.
9. Елемент, назва якого походить від назви півострова.
Нарешті ми дізналися, яке слово було зашифроване кросворді.
І останнє питання цього раунду:
10. Місто, пов’язане з Д. І. Менделеєвим
Удари гонга сповіщають про кінець 2-го раунду
2-й ведучий:
А поки наші команди знову відпочивають. Гра з вболівальниками.
Назвіть усі елементи, назва яких розпочинається на літеру А: Алюміній, Аргон,
Аргентум, Аурум, Астат, Актиній, Америцій.
Підводяться підсумки 2-го раунду
28. 33
Удари гонга сповіщають про початок 3-го раунду
1-й ведучий:
1. На який хімічний елемент дуже багата морська капуста-ламінарія? (Йод)
2. Який метал має бактерицидні властивості? (Срібло)
3. Назва якого хімічного елементу співпадає з російською назвою соснового лісу? (Бор)
4. Сполукою якого хімічного елемента отруїли Наполеона? (Арсен)
5. Назва якого хімічного елементу входить до назви речовини, яка зумовлює зелений колір
рослин? (Хлор-Хлорофіл)
6. Який елемент утворює понад 3 млн. сполук? (Карбон)
7. Назва якого хімічного елементу співпадає з назвою хребта у Північно-Льодовитому
океані? (Менделєєвій)
8.
В таблиці я відомий елемент
Та літеру зміни з одного боку
Переконаєшся в один момент
Що я не елемент вже, а протока
(Босфор і фосфор)
У мікросвіті в згоді й мирі
Уже давно живуть 2 брати
Із вісімками в ’’А’’ квартира
У ’’О’’ – квартира сорок п’ята
(Родій і радій)
Коли з ’’Н’’- я радіоактивний
Елемент, який у світі знають,
Коли з ’’Я’’- я гори, що й донині
Азію й Європу розділяють
(Уран і Урал)
Підбиття підсумків гри
Гра з вболівальниками
1.Скільки зараз відомо речовин? (20 млн.)
2. Скільки відкривають щороку?(200 тис.)
Оголошення результатів гри
Нагороджуються команди в таких номінаціях:
1) команда-переможиця;
2) команда, у якої кращий логотип;
3) команда, у якої найкращі вболівальники;
Учитель:
Перефразовуючи вірш Н. Глазкова
29. 33
Пусть зимний день с метелями
Не навевает грусть-
Таблицу Менделеева
Вы знаете наизусть!
30. 33
Офіційні документи (ксерокопії)
• Диплом
• Атестаційний лист
• Свідоцтво про проходження курсів підвищення атестації
• Грамоти, дипломи
• Листи подяки
Інше.
