-

1. Стежиною
батьківської
мудрості

2. Сім’я для малої дитини – це Космос, де мама – Сонце,
тато – Місяць, а численні
родичі – планети. Саме тут вона черпає сили і енергію
для життя, вчиться мудрості,
набирається досвіду. В дитячому серці зароджуються,
вкорінюються моральні
почуття – любов до людей, милосердя, доброта, що є
сутністю вихованої людини.

3. Мати і батько – головні природні вихователі дитини.

4. Усі ми вважаємо себе люблячими батьками, і це природно.
Ми дійсно любимо своїх дітей.
Сьогодні ми з вами повинні усвідомити те, що ваша любов принесе
дитині більше щастя, якщо вона буде постійно бачити і відчувати її.

5. Практичні поради
спілкування з
дітьми

6. 4
1
2
3
Як допомогти дітям опанувати
власні почуття?
Дуже уважно вислухайте дитину.
Заакцентуйте її почуття словами:
«Так», «Розумію». «Ох»
Назвіть ці почуття.
Замініть прагнення дитину у фантазію.

8. Напишіть записку!
Більшість дітей люблять отримувати записки: і ті діти, котрі вже
вміють читати, і ті, котрі ще навіть не вивчили літер. Менші діти
відчувають емоційне піднесення з приводу того, що отримали
написане повідомлення від батьків. Це заохочує їх писати або
малювати записки-відповіді своїм батькам.

9. «Дорогий Максиме! Я ще не був на прогулянці. Виведи мене на вулицю.
Твій пес».
Варіанти записок:
«УВАГА! Читання казки відбудеться о 20.30. Запрошуємо всіх дітей,
котрі вмилися, почистили зуби та вдягнулися у піжами. Цьом-цьом.
Мама і тато».

10. Мистецтво спілкування людина опановує впродовж усього життя. Одним
із найважливіших умінь, особливо в спілкуванні з дітьми, є вміння
слухати і говорити з ними.

11. Часто розмова з дітьми нагадує замкнуте
коло:
«Дитина: Мамо, тут душно.
Мама: Тут холодно. Не знімай куртку.
Дитина: Але мені душно.
Мама: Я тобі сказала: не знімай куртку.
Дитина: Мені душно.»
Саме таке спілкування є причиною частих конфліктів,
непорозумінь і недовіри між батьками й дітьми.

12. Пам`ятайте:
Визнайте та пізнайте почуття дитини.
Заохочуйте дитину до співпраці, а не карайте.
Заохочуйте самостійність дитини та впевненість у власних силах

13. Ваші діти - це не ваші діти. Вони з'являються через вас, але не з вас. Ви можете
подарувати їм вашу любов, але не ваші думи, тому що у них є їх думи. Ви можете
дати будинок їхнім тілам, але не їх душам. Ви тільки луки, з яких послані вперед
живі стріли, які ви звете своїми дітьми.
Джебран Халіль Джебран