.

1. 125 РОКІВ
З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ
П.ТИЧИНИ
СТОР.8
13 січня-
Старий Новий
рік
КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №21
НОВИЙ ПОГЛЯД
ВИПУСК №5 СІЧЕНЬ 2016 РІК
У НАШОМУ НОМЕРІ:
ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
стор.2
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС
ЗИМОВИХ КАНІКУЛАХ СТОР.3
АКТУАЛЬНО:
Люди часто хворіють, бо
берегтися не вміють. СТОР.4
СТОР.4

2. БЕРЕЖІТЬ СОБОРИ ДУШ
НАШИХ
В Україні сьогодні, 22 січня 2016 р.,
відзначають День соборності. Це свято
щорічно відзначається в Україні з 1999
року і присвечене дню проголошення
Акта злуки Української Народної
Республіки (УНР) і Західно-Української
Народної Республіки (ЗУНР).
Проголошення злуки УНР та ЗУНР
відбулося 22 січня 1919 року - у першу
річницю IV Універсалу Української
центральної ради (УЦР), який
проголошує повну незалежність УНР.
Протягом дня в нашій школі відбулися
заходи, які пройшли під знаком єднання
українського народу та під загальним
гаслом «В єдності наша сила» з
використанням історичних паралелей
подій, пов’язаних із боротьбою українців
за єдність держави у минулому столітті
проти експансії на українські землі.
В школі проведено виховні години, круглі
столи, загальношкільний виховний захід
«Возз’єднались в ті далекі роки наші
предки на віки», присвячені політичним та
історичним подіям в утворенні і зміцненні
української державності, історії та
діяльності Української Народної
Республіки та Західноукраїнської
Народної Республіки.Учні школи
утворили «живий ланцюг»
демонструючи,що ми – єдиний
народ та справді соборна держава.
Це
єдність, про яку споконвічно мріяли
наші пращури, Шевченком омріяна
єдність, що має стати запорукою
існування єдиної, соборної
демократичної України. Бо тільки
єдність людей і спільність їхньої мети
відкриває шляхи до перемоги, до
світлого майбутнього нашої держави.
Крім того, в школі була організована
виставка «В єдності наша сила»,
присвячена 97-й річниці проголошення
Акту злуки українських земель.
Представлені матеріали розповідають
про шляхи західного і східного спільноти
до єдності через утворення власної
державності, опір зовнішнім агресіям,
подолання розрухи, участь у
загальноєвропейських процесах
післявоєнного розвитку.

3. Відзначаючи День Соборності України,
ми повинні ще і ще раз врахувати уроки
минулого, що переконливо засвідчують
необхідність єдності, відмови від
внутрішніх конфліктів задля
забезпечення територіальної,
економічної, політичної та духовної
цілісності України. Ідеї соборності,
єдності батьківських земель,
незалежності й державного суверенітету
зміцнюють нашу віру у свою
спроможність бути господарями власної
землі та здатність забезпечити достойне
життя кожного громадянина України.
Єдність українців, незалежно від регіону
їх проживання – на Заході чи Сході, на
Півдні чи на Півночі або у Центрі України
– це сила українців. Тільки коли ми
об'єднані – ми можемо протистояти будь-
якому ворогові: внутрішньому чи
зовнішньому.
МАНДРИГЕЛЬ А.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД
ЧАС ЗИМОВИХ КАНІКУЛ
Зима - чудова пора відпочинку на льоду.
Скільки радощів вона приносить! Забави
на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі
ми із задоволенням зустрічаємо цю пору
року, іноді забуваючи про небезпеку, яку
може приховувати лід, а саме тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха,
потрібно обережно поводитись на льоду.
Найбільш небезпечна крига – перша та
остання, адже така крига ще
надзвичайно тонка, неміцна і не
витримує маси навіть маленької дитини .
Ця інформація досить цікава: лід
блакитного кольору - найміцніший, а
білого - значно слабший. От і морози.
Стовпчик термометра впевнено
тримається на мінусових позначках. Наші
водойми поступово вкриваються першою

4. ще тонкою та ненадійною кригою. Вона
завжди небезпечна, а до того ж ще й
зрадлива: без шуму та тріску крига
раптово провалюється під ногами.
Особливо слабкою вона буває в заростях
прибережного очерету, адже тут вона вся
пронизана стеблами рослин.
Небезпечний для пересування матовий
білий лід з жовтуватим відтінком.
Тож, шановні учні, нагадуємо основні
правила поведінки на водоймах взимку:
У жодному разі не можна виходити на
тонкий лід та перевіряти його міцність
ударом ноги, а обов’язково
використовувати для цього палицю. Не
можна також стрибати та бігати по льоду,
збиратися великими групами на одному
місці. Знайте, що зараз, на початку
зими, небезпечною є середина
водоймища, а в кінці зими - прибережні
ділянки.
Якщо ж ви
все таки
опинилися у
крижаній
воді, а
поряд нікого
немає,
розставте
широко руки
та намагайтеся утримуватися на
поверхні.
Пам’ятайте, що енергійні рухи під час
перебування у воді сприяють швидкому
охолодженню. Тому старайтеся без
різких рухів виповзти на міцний лід у бік,
звідкіля прийшли та повзти до берега,
відштовхуючись ногами від краю льоду.
Надаючи ж допомогу людині, що
провалилася під лід, ні в якому разі не
можна підходити до неї стоячи, потрібно
наближатися лежачи, розкинувши в
сторони руки та ноги, використовуючи
дошки або інші предмети, які є під
руками. Лежачи на одному з таких
предметів, закріплених мотузкою на
березі або на твердому льоду, особа, яка
надає допомогу, повинна наблизитися до
потерпілого на відстань, яка дозволить
подати мотузку, пояс або багор. Коли
поруч нічого немає, то 2-3 чоловіка
лягають на лід і ланцюжком
просуваються до постраждалого,
утримуючи один одного за ноги, а перший
подає жертві ремінь або шарф.
Окремо звертаємося до батьків:
пильнуйте своїх дітей,
не дозволяйте їм без вашого нагляду
гратися поблизу річок, ставків.
Будьте обережні! Бережіть своє життя!
А якщо вам раптом доведеться стати
свідком нещасного випадку, телефонуйте
до служби порятунку «101».
ДЕВЯКОВИЧАРТУР 10-А КЛАС
ЛЮДИ ЧАСТО ХВОРІЮТЬ,БО БЕРЕГТИСЯ НЕ ВМІЮТЬ!
Грип і зима завжди приходять разом,
приблизно в один і той самий час, але ми
щоразу дивуємося - що, знову? Звідки
вони взялися? Спалах грипу і спричинені
ним летальні випадки в різних регіонах
України стали однією з найгарячіших тем
останнього тижня. Відмінність у цифрах
про померлих від грипу, які надходять з

5. регіонів та озвучуються офіційно, в декого
викликала підозри – мовляв, від нас щось
приховують. А те, що при досить високій
летальності досі не оголошено епідемії
грипу, їх лише посилило. Як зазначають
фахівці, однією з основних загадок вірусу
грипу є те, що більшу частину часу він у
популяції відсутній. Епідемії у Північній
півкулі, як правило, трапляються восени-
взимку, а у Південній - навесні-влітку, їхня
тривалість становить 1-3 місяці, після чого
вірус зникає. Де він циркулює у решту часу і
звідки знову з'являється, досі достеменно
невідомо.
Заразитися вірусом грипу можна від іншої
хворої людини повітряно-краплинним та
повітряно-пиловим шляхом під час
розмови, кашлю, чхання, при тісному
контакті, тобто знаходженні на відстані
близько 2-х метрів. Тому медики радять
триматися від таких людей подалі.
Окрім того, слід уникати великого
скупчення людей, а якщо це неможливо,
часто провітрювати приміщення, бо
підхопити вірус можна тільки при його
певній концентрації, а провітрювання її
зменшує. З цієї ж причини носити марлеві
пов'язки на вулиці абсолютно не потрібно,
бо там заразитися вірусом неможливо. А
от у приміщенні її слід надівати, але не
здоровим, а хворим людям, щоб запобігти
зараженню інших. Не слід також торкатися
очей, носа або рота немитими руками, мити
їх треба чим частіше, тим краще, корисні
також полоскання носа і рота водою після
повернення з вулиці. Повноцінне
харчування, сон та спокій також відіграють
не останню роль у профілактиці грипу.
Дотримуючись цихнескладних правил,ви
можете вберегти і себе і своїх близьких.
Будьте здорові!
ПУШКАРЬОВ ОЛЕКСАНДР 10-А КЛАС

6. 13 СІЧНЯ-СТАРИЙ НОВИЙ
РІК
Любить наш народ свята, от і Новий рік
багато з нас відзначають мінімум два
рази – з 31 грудня на 1 січня і з 13 на 14
січня.
Старий Новий рік утворився після того, як
православні перейшли з Юліанського
календаря на Григоріанський. Сталося це
після революції, і тоді з цього дня не
відзначався з таким розмахом, як зараз.
Православні християни, що
дотримуються постів і церковних канонів,
особливо цінують це свято, так як
звичайний Новий рік припадає на
Різдвяний піст, і, відповідно, в цей час не
можна вдаватися до об’їдання і
веселитися. І хоча сам Різдвяний піст не
такий суворий, як, наприклад, Великий,
тим не менш, святкування Нового року
має бути тихим і богоугодним. Зате
на старий Новий рік вже можна
відірватися по повній програмі.
Традиції наказують нам відзначати свято
з пишністю, обов’язково накривати
багатий стіл і збирати за ним всіх тих,
кого ми любимо і кому бажаємо щастя.
Хоча, за великим рахунком, подарунки
дарувати цього дня необов’язково, тим
не менш, маленькі сюрпризи родичам і
друзям підготувати все-таки варто –
радості багато не буває.
На старий Новий рік існує традиція
колядувати – переодягаючись в звірині
шкури або просто до невпізнання, ходити
по будинках, співати, читати вірші,

7. заробляючи цим пироги, солодощі та інші
ласощі. Ця традиція прийшла до нас з
дореволюційного Нового року, а туди – з
давніх язичницьких обрядів. Вважалося,
що до тієї людини, яка змінила облік, не
впізнають горе і біда і проблеми обійдуть
стороною. А сміх і пісні повинні були
відлякувати злих духів. У наш же час це
просто забавна розвага, якій в основному
віддаються дітлахи. А раптом і в наш час
це допомагає уникнути неприємностей?
Спробуйте, в усякому разі, нудно не буде
точно. Ще одна традиція – розсипати по
підлозі зерна пшениці, закликаючи
урожайний рік. В давнину це з піснями та
приказками робили дітлахи, а господиня
будинку збирала ці зерна, клала в
глиняний горщик або в полотняні мішечок
і зберігала до посіву. Ми, звичайно, люди
сучасні, та й пшеницю мало з нас хтось
сіє, зате чекаємо від нового року
родючості в сенсі грошей і приємних
подій. Тому можемо точно так само
розсипати, збирати і зберігати зерна. А
замість посіву запросто можна перед
наступним роком зварити з цих зерен
кашу і з’їсти. Так як на Русі 14 січня
величали святого Василя, то було
прийнято на новорічний стіл безліч страв
зі свинини і свинячі ковбаси, так як
Василь вважався покровителем свиней.
На старий Новий рік у наших предків
існував такий обряд: напередодні (13
січня) господиня мила і перебирала
гречку, а господар приносив воду, потім
вода і крупа ставилися на стіл і їх не
чіпали до тих пір, поки не буде
протоплена піч. Потім вода в чавунці
змішувалася з крупою, туди додавали
сіль – тут присутня вся родина. Майбутня
каша з поклоном ставилася в піч, а сім’я
відправлялася спати. На ранок господиня
діставала горщик з кашею і по тому, як
виглядала каша, судили про те, яким
буде прийдешній рік. Якщо каша була
пишною, розсипчастою, що не пригоріла,
то, рік буде вдалим у всіх відношеннях. А
якщо каша вилізла з горщика, або, не дай
Бог, сам горщик тріснув, це означало, що
рік буде неврожайним, нещасливим,
повним втрат. Хорошу кашу з’їдали на
сніданок, а з «нещасливою» поступали
так – викидали кашу в воду, щоб вода
забрала всі можливі біди і неприємності.
Ви теж можете дотримати цей обряд і
відправити керамічний горщик в добре
нагріту, але вже виключену духовку. А
вранці подивитися, що у вас вийшло.
Обрядовими вважаються й інші страви –
кутя, як данина предкам, вареники з
різними начинками, в тому числі і з
сюрпризами, млинці, як символ сонця, які
повинні принести не тільки світло і тепло,
а й благополуччя. Вареники робляться в
основному з сиром, а також з картоплею
та грибами, з рисом, з солодкими
ягодами. У них кладуть: монетки – до
безбідного життя, горошинки перцю – до
гіркої життя, квасоля – до народження
дитини, ґудзик – до обновки, нитку – до
дороги. Кожних “сюрпризних” вареників
роблять по кілька штук, кому що
попадеться – так тому і бути. А якщо всі
вареники на тарілці виявляються з
сюрпризом, то, рік буде повним подій. Ще
кілька вареників робили дуже солодкими
– до солодкого приємного життя, і дуже
солоними – до сліз і розчарування.
Але насправді крім ворожильного сенсу
цей обряд завжди був покликаний
об’єднати сім’ю і зміцнити дружбу, так як
вареники ліпила не тільки господиня.
Запрошувалися всі, хто братиме участь у
новорічному застіллі, вибиралися
начинки і сюрпризи, і всі з піснями та
жартами ліпили вареники, а потім так
само дружно їх з’їдали.
СІМАКОВА АНГЕЛІНА 10-А КЛАС

8. ПАМ’ЯТНІ ДАТИ:
125 РОКІВ З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ П.ТИЧИНИ
Я єсть народ, якого
Правди сила
Ніким звойована ще не була
Павло Тичина
Павло Григорович Тичина – поетичний
геній XX століття – народився 11 січня
(23 січня за новим стилем) 1891 року в
селі Піски Козелецького повіту
Чернігівської губернії (нині Бобровицького
району Чернігівської області). 15 січня (27
січня за новим стилем) Павла охрестили
(ще донедавна ця дата помилково
вважалася днем його народження).
Батько Павла — Григорій Тимофійович
Тичина (1850—1906) — був сільським
дяком і одночасно вчителем у школі
грамоти. Мати Тичини — Марія Василівна
(уроджена Савицька, 1861-1915)
відзначалася сердечністю, добротою і
нерідко пом’якшувала суворе відношення
батька до дітей. Тичина згадував, що
матір вчила їх бути «чесними в житті й
правдивими». З автобіографії поета
відомо, що його сім’я була велика — «9
душ дітей».
Друкуватися П Тичина почав у 1912р.,
перша збірка віршів — «Сонячні
кларнети» — датована 1918р. (фактично
вийшла весною 1919р).
Після семінарії П. Тичина вчився в
Київському комерційному інституті,
одночасно працював на різних дрібних
посадах – в конторах та редакціях газет і
журналів, в українському театрі М.
Садовського. В 1923р. П. Г. Тичина
переїздить до Харкова, де працює в
журналі «Червоний шлях», багато пише,
вивчає вірменську, починає оволодівати
грузинською і тюркськими мовами, стає
діячем заснованої в українській столиці
Асоціації сходознавства.
Активна громадська і державна
діяльність П. Тичини, набуває широкого
розмаху в передвоєнні, а особливо в
повоєнні роки. З 1938р. і до кінця життя
він – депутат Верховної Ради УРСР,
протягом двох скликань був її Головою,
обирався депутатом Верховної Ради
СРСР кількох скликань. Академік АН
УРСР (з 1929р.), він у передвоєнні та в
перші воєнні роки працює директором
Інституту літератури АН УРСР, а з 1943
по 1948р. — міністром освіти Радянської
України.
В часи Великої Вітчизняної війни П.
Тичина був прийнятий до членів КПРС.
Згодом він неодноразово обирався
членом ЦК КП України. Поет удостоєний
звання Героя Соціалістичної Праці,
лауреата Державної премії СРСР та
Державної премії УРСР ім. Т. Г.
Шевченка.
Помер П. Г. Тичина 16 вересня 1967р.
в Києві.
Павло Тичина – великий український
поет-модерніст, перекладач, громадський
діяч, новатор поетичної форми.
Зарубіжні поціновувачі художнього слова
двічі висували його твори на здобуття
Нобелівської премії. Тичину називали
"князем української поезії".
Зокрема, академік Єфремов відгукувався
про нього так:

9. "Поет, мабуть, світового масштабу,
Тичина формою глибоко національний,
бо зумів у своїй творчості використати
все багате попередніх поколінь надбання.
Він наче випив увесь чар народної мови і
вміє орудувати нею з великим смаком і
майстерністю… Дивний мрійник з очима
дитини і розумом філософа"
ДЕВЯКОВИЧ АРТУР 10-АКЛАС
НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ:
ДЕВЯКОВИЧ АРТУР 10-АКЛ.
СІМАКОВА АНГЕЛІНА 10-А КЛ.
ПУШКАРЬОВ ОЛЕКСАНДР 10-АКЛ.
СОЛОДУН ТОНЯ 10-Б КЛ.
МАНДРИГЕЛЬ АНЖЕЛА 6-Б КЛ.
ГОЛ.РЕДАКТОР:КУЛИК О.І.