...

1. 1
Тема. Повітря, його склад.
Мета:
●вивчити склад повітря, ознайомити учнів із роботами Лавуазьє про
встановлення складу повітря, сформувати уявлення про повітря як суміш
газів, розкрити взаємозв'язок хімії, людини, природи, показати, що
головною причиною забруднення природи є людина;
●розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес;
●виховувати думку, що знання хімії - основа запоруки їхнього
здоров'я, екологічно чистої природи.
Обладнання та реактиви: періодична система хімічних елементів
Д.І.Менделєєва.
Базові поняття та терміни: кисень, Оксисен, повітря,суміш, чиста
речовина
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань
Бесіда.
1.Що таке суміші?
2.Чим відрізняються суміші від чистих речовин?
3.Як можна відрізнити суміш від чистої речовини?
4.Як можна розділити суміш на індивідуальні речовини?
III.Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми та мети уроку
IV.Вивчення нового матеріалу
1. Історія відкриття складу повітря
Розповідь учителя.
Тривалий час вчені не надавали особливого значення вивченню газів.
Дослідження у галузі пневматичної хімії почали з’являтися тільки в другій
половині XVIII століття. Одержання окремих газів і вивчення їх
властивостей стали можливими завдяки винаходу пневматичної ванни,
тобто приладу для одержання й збирання газів.
Першим хіміком-пневматиком був англієць Дж. Блек. Досліджуючи
луг, він одержав вуглекислий газ. Дослідження Блека продовжив
англійський учений-самоук Генрі Кавендіш. Він першим дослідив і описав
водень.Кавендіш досліджував склад повітря, відібраного в різних місцях
(на горі, в лісі). Склад повітря всюди виявився однаковим, що спростувало
розповсюджені в той час уявлення. Сучаснику Кавендіша, англійському
вченому-аматору Прістлі належить пріоритет відкриття 1774 року кисню.

2. 2
Прістлі знайшов, що після згоряння горючих речовин об’єм взятого для
дослідів повітря зменшується на 1/5 і повітря стає не придатним для
горіння й дихання. Прістлі помітив, що повітря, не придатне для дихання,
знову набуває звичайних властивостей, якщо помістити в нього на якийсь
час рослину.
На жаль, Блек, Кавендіш і Прістлі були прихильниками теорії
флогістону й не змогли правильно витлумачити результати своїх дослідів.
Одержані гази вони називали «зв’язаним повітрям», не розуміючи, що
відкрили індивідуальні речовини.
Величезна заслуга у вивченні складу повітря належить французькому
вченому Антуанові Лавуазьє. Лавуазьє за освітою був юристом, але
велику частину свого часу присвячував природничим наукам. 1774 року,
аналізуючи результати своїх дослідів із спалювання речовин, Лавуазьє
дійшов висновку, що повітря — це не просте тіло, як гадали вчені того
часу, а суміш різних за властивістю речовин. Одна з частин суміші
підтримує горіння й бере участь у диханні. Згодом Лавуазьє встановив, що
ця частина повітря має киснеутворюючу властивість, тому що після
згоряння в ній різні речовиниперетворюютьсяна кислоти. У зв’язку з цим
з’явилася назва «оксиген», тобто той що народжує кислоти, чи кисень.
Вивчаючи іншу частину повітря, Лавуазьє встановив, що вона не
підтримує дихання та горіння (миші поміщені в це повітря, швидко
гинули). Цю частину повітря він назвав «азотом», що французькою
означає «безжиттєвий». Вважається, що пріоритет у вивченні й
встановленні складу повітря належить Лавуазьє. Незважаючи на те, що
вчений встановив не всі відомі сучасній науці компоненти повітря, він
відкрив два головних гази, вивчив і описав їх властивості, визначив їх
об’ємні співвідношення.
2. Склад повітря
Розповідь з елементами бесіди.
Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні
"повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші
речовини. Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні
смаку. Лише наприкінці XVIII століття А.Лавуазьє визначив склад повітря.
До його складу входять:азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%,
аргон - 0,93%. Отже, повітря – складна суміш газів

3. 3
Склад повітря:
У повітрі є ще пил, водяна пара і домішки різних газів: сульфуру (IV)
оксиду SO2, метану СН4, амоніаку NНз, карбон (ІІ) оксиду СО тощо. Вони
шкідливі для довкілля і здоров'я людини, забруднюють атмосферне
повітря.
3.Охорона атмосфери від забруднення
Розповідь вчителя з елементами бесіди
 створення безвідходних технологічних процесів;
 винесення великих потужних підприємств за межі міст;
 створення заміських кільцевих шляхів для транспорту;
 переведення міського транспорту на електротранспорт;
 встановлення на заводських і фабричних трубах пило
газовловлювачів;
 озеленення міст і сіл.
V. Узагальнення та систематизація знань
Метод «Мозковий штурм»
- Які гази входять до складу повітря?
- Яких газів в повітрі найбільше?
- Зівдки походить назва газу «азот»
- Які гази утворюють групу інертних газів?
VI. Підсумок уроку.
VII. Домашнє завдання
Опрацювати параграф підручника.
Творче завдання: підготувати повідомлення «Способи охорони
повітря від забруднення»
Газ Частка газу, % (округлене)
Назва Формула об'ємна масова
Азот N2 78 75,5
Кисень 02 21 23
Аргон Аг 0,93 1,3
Карбон (IV)
оксид
С02 0,03 0,05
Інші 0,04 0,15