Дослідницько-інформаційний проект "Філософія добра у творах для дітей українських письменників ХХ і ХХІ ст."

2. Мета проекту:
- дослідити і проаналізувати стан зацікавленості сучасних дітей шкільного віку художньою
українською літературою;
- познайомившись із прозою різних жанрів для дітей, створеною українськими
письменниками ХХ і ХХІ століть, визначити головну думку кожного окремого твору,
охарактеризувати головних героїв, проектуючи їх образи у сьогодення і порівнюючи із
сучасними дітьми;
- довести, що художня література – невичерпне і вічне джерело добра і духовності, яке не тільки
розширює світогляд, навчає і виховує, а й розвиває творчі здібності, дає старт нестримному
польоту фантазії, творчої уяви, поетичного натхнення;
- показати багатство тем і жанрів сучасної української дитячої літератури, яка кожному дає
можливість обрати твори для читання відповідно до своїх інтересів і уподобань;
- знайти і запропонувати методи роботи з дітьми, які б допомогли викликати інтерес хлопчиків
та дівчаток до художньої літератури, сприяти зацікавленню підростаючого покоління
шедеврами сучасної української прози;
- популяризувати українську дитячу літературу як високе мистецтво українського слова, яке
займає достойне місце у світовій літературі;
- навчити учасників проекту володіти основними дослідницькими методами (аналіз літератури,
пошук джерел інформації, збір та опрацювання даних, наукове пояснення отриманих
результатів, висування нових проблем, гіпотез, методів їх вирішення);
- допомогти учням опанувати мистецтво комунікації, яке передбачає уміння працювати в групі,
створювати партнерські та продуктивні відносини, організовувати й планувати свою
діяльність та роботу інших, доводити й відстоювати власну точку зору;
- розвивати творчі здібності учасників проекту;
- формувати функціонально грамотні особистості, прилучати їх до вічних загальнолюдських
цінностей.

3. Буглак Людмила Вікторівна,
учитель української мови та літератури
НВК “ Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 1-
Покровська гімназія ”
П
Р
О
Е
К
Т
у

20. З книгою жити -
з добром
дружити.
Народна мудрість
Всякого роду
грубість тане, наче
на вогні, під впливом
щоденного читання
хороших книг.
В. Гюго
…Любіть книгу, вона полегшить вам життя, по-
дружньому допоможе розібратися у строкатій і
бурхливій плутанині думок, почуттів, подій,
вона навчить вас поважати людину і самих
себе, вона надихає розум і серце почуттям любові
до світу, до людини.
М. Горький

22. Історико-психологічна
пригодницька повість
з елементами автобіографічної
ГРИГІР ТЮТЮННИК

23. Фантастична
повість
ГАЛИНА МАЛИК

24. Повість-притчаБОРИС ХАРЧУК

25. Романтично-
детективна
пригодницька
повість
МАРИНА ПАВЛЕНКО

26. ЗМІСТ
«Лабіринт Мінотавра» - повість-легенда.
«На вогні святому спалимо розлуку»-
повість-феєрія. « Хто зважиться –
вогняним наречеться» - фантастична
повість.
ОЛЕСЬ
БЕРДНИК

27. Героїко-
романтична
історична
повість
ДМИТРО БІЛИЙ

28. Шкільна повість
НІНА БІЧУЯ

29. Автобіографічна
повість
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

30. Автобіографічна
гумористична
пригодницька трилогія
АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ

31. Фантастична повість
ЛЕСЯ ВОРОНИНА

32. Історична героїко-
романтична трилогія
ВОЛОДИМИР РУТКІВСЬКИЙ

33. Є
питання?
Загляньмо
до
Літературознавчого
словника

35. Повість-притча - це повість, у
якій наявна алегорична опо-
відь повчального змісту, що
має на меті підвести читача до
чітко визначеної моралі твору.
Пригодницька повість - це
літературний твір, для якого
характерний напружений,
динамічний, часто несподіва-
ний розвиток подій, незвичай-
ні, подеколи й карколомні
пригоди, скрутні, часто небез-
печні ситуації, в які постійно
потрапляють персонажі твору.
Психологічна повість –
різновид повісті, в якій автор
ставить за мету зображення й
дослідження «внутрішнього
стану людини» й «найтонших
порухів її душі», а проблеми
суспільного життя зображені
через психологію, думки,
вчинки героїв.
Фантастична повість – твір, що
описує вигадані, але умовно мож-
ливі події та явища, що спонука-
ють замислитися над важливими
проблемами стосунків людини і
навколишнього світу. Тематика
фантастичної повісті охоплює
духовний світ людини і глобальні
проблеми сучасності. В сюжеті
використовуються парадоксальні
гіпотези і версії, які представля-
ють надприродне як реальне.
Звідси багатоплановість сюжет-
них ліній, зміщення часу, перене-
сення дії в простір, що відкрива-
ється за межами земних вимірів.
Шкільна повість – специфічний
жанровий різновид повісті, що
має або наскрізний динамічний
сюжет із життя школярів, або
змальовує ряд послідовних
пригод школярів, об’єднаних за
принципом нанизування.

36. Фанфік (фенфік) – текст або
літературний твір, у якому
використано ідеї, сюжет,
персонажі оригінального твору.
Альтернативні реальності –
автор створює неіснуючий ні в
реальності, ні в канонічному
творі всесвіт, зберігаючи при
цьому героїв з канону.
Віньєтка – дуже коротка історія,
яка включає якусь одну думку
( опис почуттів, внутрішній
монолог, невеличку подію).
Драббл – коротка історія на 100
слів, яка має підтекст і/або
несподіваний кінець.
Екшн – фанфіки з динамічним
сюжетом. Стосункам між
персонажами приділено
небагато уваги.
POV – розповідь від першої
особи.
Приквел – опис подій, які
трапилися до подій твору-
канону.
Сиквел – продовження, де
змальовано, що трапилося з
героями після подій твору-
канону.
Фік-пісня – віршований твір на
основі твору-канону.
Флафф – текст, де увагу
приділено доброзичливим
стосункам між героями.

40. Олександра, 12 років
До книг ставлюсь добре. Книги потрібні. Без книг ми б не навчилися читати, писати, рахувати. Але я
не дуже люблю читати. У мене не вистачає часу. Остання книга, яку я прочитала, називається
“ Чайка ”, автора не пригадую. Сьогодні діти мало читають. Коли мені треба щось прочитати, я
користуюся Інтернетом. Хто ж не знає, де знаходиться дитяча бібліотека? Я знаю багато сучасних
українських письменників, які пишуть твори для дітей. Це Т.Шевченко, Леся Українка теж. Я
порадила б одноліткам читати книги, які задають на уроках літератури, бо вони згодяться у житті.
Даша, 15 років
Моє ставлення до книг позитивне. Книги потрібні, бо з них ми пізнаємо світ. Читати не дуже люблю,
читаю інколи, а так у мене не вистачає часу. Детектив Юлії Шилової – остання прочитана мною
книга. Думаю, що сучасні діти читають мало. Книги для читання купую в магазині. Звичайно. Я
знаю, де знаходиться дитяча бібліотека. Імена сучасних дитячих письменників не пригадую, хоча…
Ірен Роздобудько і її романи “ Ґудзик ”, “ Все, що я хотіла сьогодні “, “ Оленіум ”. І ще щось спадає на
думку… “ Івасик - уставасик ” – така назва пригадується, не пам’ятаю імені автора.. Раджу своїм
ровесникам прочитати твори Ірен Роздобудько.
Катерина, 13 років
Я добре ставлюся до книг. Треба читати книги, щоб розвиватися. Я люблю читати. Книги приносять
мені радість Я люблю вірші Агнії Барто. Не давно я прочитала книгу про Робін Гуда. Сучасні діти не
дуже багато читають. Я беру книги для читання в дитячій бібліотеці або купую в магазинах. Сучасні
дитячі письменники – Марк Твен, Астрід Ліндгрен. Моїм ровесникам рекомендую прочитати книги
Муні Вітчер “ Ніна ”.
Даша, 17 років
Книги я люблю. З них ми дізнаємося багато нового. Люблю читати, особливо романи. Я подорожую
світом завдяки книгам. Я люблю заплутані сюжети. Остання прочитана мною книга - “ Вершник без
голови ”, автор – Майн Рід. Сучасні діти небагато читають. Я книги купую. Знаю, як знайти дитячу
бібліотеку. Сучасних дитячих письменників не знаю. Одноліткам раджу прочитати поему “ Руслан і
Людмила ” О.С. Пушкіна.

41. 
Марина, 16 років
Я люблю читати книги. Звичайно, вони потрібні. Читаючи книги, я поринаю у
світ фантазії та мрій. Люблю читати класичну літературу зарубіжних
письменників. Там є цікаві сюжети. Остання книга, яку я прочитала, - “ Цветы
запоздалые ”А. П. Чехова. Я думаю, що сучасні діти майже не читають. Книги
для читання беру в бібліотеці або купую на книжковому ринку. Галина Малик,
Едуард Качан – сучасні дитячі письменники. Раджу дітям прочитати книгу
Франса Каска “ Перевтілення ”.
Юрій, 16 років
Я поважаю книги, вини просто необхідні. Я сам дуже люблю читати. Читаю про
все, різні книги. Останнім часом читав про Гаррі Потера. Діти читають по-
різному: хтось більше, хтось дуже мало. Книги беру, де прийдеться: у друзів, у
бібліотеці тощо. Звичайно ж, я знаю, де знаходиться дитяча бібліотека. Сучасні
дитячі письменники? Не пригадую. Хлопці та дівчата, читайте енциклопедію
про тварин.
Антон, 17 років
Я знаю, що книги – це добре. Але не знаю, чи потрібні вони у наш час. Я не
люблю читати, бо мені не подобається. Я не пам’ятаю , коли і яку прочитав
останню книгу. Сучасні діти багато читають. Якщо мені буде треба, я візьму
книгу в бібліотеці, я знаю, де вона знаходиться. Я не знаю сучасних авторів
творів для дітей. Колись читав про Тома Сойєра – хай діти теж читають.

42. Юлія , 14 років
Як я ставлюся до книги? Гарно. Тому що із книги ми беремо багато цікавої інформації,
книга нас усьому навчає. Так, у наш час книги дуже потрібні. Я люблю читати. Від
книг я стаю розумнішою. Захоплююсь пригодницькими книгами. Остання книга, яку
я прочитала, називається “ Маргаритки ”, її написала Крістіна Ульсон. Ні, сучасним
дітям книги не цікаві, їм більше хочеться посидіти в Інтернеті. Книги для читання
беру в дитячій бібліотеці, я давно знаю до неї дорогу. Сучасний дитячий письменник,
якого я знаю, - це Томас Харріс, він написав книгу “ Красный дракон ”. А моїм
одноліткам я б порадила прочитати книгу Роберта Уеллса “ Машина часу ”.
Сергій, 15 років
До книг ставлюсь добре, бо вони розвивають пам’ять. Читати люблю, бо книга дає
мені знання. Більше мене приваблюють енциклопедії, тому що вони пізнавальні.
Остання прочитана мною книга – “ Війна і мир ” Льва Толстого. Сучасні діти мало
читають. Я користуюсь послугами дитячої бібліотеки. Сергій Жадан – сучасний
український дитячий письменник. Своїм ровесникам рекомендую прочитати повість
Григора Тютюнника “ Климко ”.
Олена, 14 років
Я добре ставлюся до книг. Вважаю, що в наш час вони потрібні, бо діти занадто багато
часу проводять за комп’ютером . Я люблю читати. Книга дає багато цікавої
інформації. Мене приваблюють фантастичні книги, тому що вони цікаві. Учора
дочитала книгу “ Інстинкт Баби Яги ” Дар’ї Донцової. Я вважаю, що мої ровесники
мало читають. Я маю вдома власну бібліотеку, нею і користуюся, хоча знаю також. Де
знаходиться дитяча районна бібліотека. Ось імена сучасних дитячих письменників:
Галина Малик, Микола Любимов, Едуард Качан, Микола Одарченко. Раджу моїм
одноліткам прочитати книгу “ Добродії Головльови ” М.Є. Салтикова-Щедріна.

43. Руслана, 10 років
Я добре ставлюсь до книг. Вони розвивають розум і пам’ять. Читати люблю. Книги дають
мені хороший настрій. Віддаю перевагу казкам, бо вони мають щасливий кінець. Люблю
читати вірші. Остання книга, яку я прочитала, називається “ Веселі звірята “, автор – Ганна
Чубач . Я не знаю, як читають сучасні діти. Я беру книги у шкільній бібліотеці, знаю також,
як знайти дитячу районну бібліотеку. Знаю імена сучасних дитячих письменників та назви
їх творів: це Іван Андрусяк , автор повісті-казки “ Стефа і її Чакалка ”, також Леся Вороніна,
вона написала повість “ Прибулець із країни нямликів ”. Раджу усім дітям прочитати ці
твори.
Петро, 13 років
Розумію: книги – це цінність, але не знаю, чи потрібні вони у наш час. Я не люблю читати,
це нудно. Я давно нічого не читав. Не знаю, як читають сучасні діти, мене це не цікавить.
Хто і що зараз пише для дітей, мені не відомо. Де знаходиться дитяча бібліотека, я знаю.
Оскільки я нічого не читаю, то й порекомендувати мені нічого.
Анна, 11 років
У мене добре ставлення до книг. Вони потрібні. Із книг ми дізнаємося про світ та про минулі
часи. Я люблю читати. Книги викликають у мене сильні емоції. Найбільше мені
подобаються казки, там завжди щасливий кінець. Недавно я прочитала казку Г. К. Андерсе-
на “ Снігова королева ”. Не знаю, чи багато читають сучасні діти. Я відвідую дитячу
бібліотеку, знаю імена сучасних дитячих письменників, наприклад, Марина Павленко.
Моїм ровесникам я раджу прочитати казку “ Дюймовочка ” Г.К. Андерсена.
Максим, 10 років
Книги в наш час не потрібні. Усе можна знайти а Інтернеті, а ще краще – подивитись. Я не
люблю читати. У мене поганий зір. Колись читав “ Казку про царя Салтана ” Пушкіна О.С.
Сучасні діти майже не читають. Якщо мені захочеться почитати, знайду щось удома. Я
знаю, де в нашому селищі дитяча бібліотека. Імена сучасних дитячих письменників мені не
відомі, тим більше їх твори. А дітям я рекомендую читати казки: вони всі цікаві.

44. Олександр, 13 років
Книги я ціную. Книги потрібні завжди, тому що тільки за допомогою них ми стаємо
освіченішими, розумнішими, мудрішими. Я люблю читати. Читаю історичні твори,
щоб глибше пізнати минуле нашої країни, нашого народу. Останнє, що я прочитав, - це
повість Івана Франка “ Захар Беркут ”. Я не думаю, що сучасні діти багато читають. Я
відвідую дитячу бібліотеку, беру там книги. І.Андрусяк, О. Бердник – сучасні дитячі
письменники, І. Андрусяк написав повість “ Стефа і її Чакалка “, О. Бердник – автор
повісті “ Хто зважиться – вогняним наречеться ”. Мені дуже сподобалася повість
А.Чайковського “ За сестрою ”, раджу усім її прочитати.
Тая , 16 років
Добре ставлюся до книг. Вони розвивають пам’ять. Я люблю читати. Читання
приносить мені задоволення. Віддаю перевагу пригодам і подорожам. “ Пригоди
Шерлока Холмса “ – остання прочитана мною книга. Мої ровесники мало читають. Я
беру книги у дитячій бібліотеці, інколи купую. Я не знаю ніяких сучасних дитячих
письменників. Моїм одноліткам я рекомендую прочитати книжку “ Блакитна стрічка ”,
автор – А. К. Дойл.
Андрій, 11 років
Я байдужий до книг. Книги дають нам знання, тому, мабуть, вони потрібні. Не люблю
читати. Мені не цікаво. Я прочитав “ Мауглі ” Р. Кіплінга. Я знаю, де знаходиться дитяча
бібліотека, але книг не беру там і не купую, вони ж мене не цікавлять. Про сучасних
дитячих письменників не знаю нічого, порадити щось для читання моїм одноліткам не
можу.

45. Анастасія, 14 років
До книг ставлюся з повагою. Сучасні діти сидять за комп’ютерами , а їм треба читати книги,
розвивати розум. Мені подобається читання. Мене вабить чарівний світ книг. Люблю
читати фантастику. Бо у фантастичних творах розповідається про те, чого нема у нашому
світі. Я недавно прочитала книгу “ Скринька Пандори ” . Сучасні діти майже не читають. Я
собі книги для читання купую, беру в бібліотеці або замовляю по Інтернету. Сучасними
українськими дитячими письменниками та їх творчістю не цікавлюся. Рекомендую всім
моїм ровесникам прочитати всі книги про Гаррі Потера.
Катерина, 12 років
Я дуже добре ставлюся до книг. Той, хто читає, дізнається багато цікавого. Але читати не
люблю. У мене не вистачає часу. Я давно нічого не читала. Зараз діти мало читають. Книги
можна взяти у бібліотеці. Дитяча бібліотека знаходиться у школі. Знаю ім’я однієї
української дитячої письменниці. Це Леся Вороніна, вона написала книгу “ Таємниця
пурпурової планети ”. Рекомендую дітям читати те, що задають у школі.
Анжела, 17 років
Я байдужа до книг. Не знаю, навіщо вони потрібні. Я не люблю читати, тому що мені це не
подобається. Я вважаю, що зараз діти не читають. Я знаю, де у нашому селищі дитяча
бібліотека, але не відвідую її. Про сучасних дитячих письменників не знаю нічого. Не можу
порадити дітям щось для читання ще й тому, що їм це все одно не цікаво.
Валерія, 13 років
У мене позитивне ставлення до книг. Вони потрібні й у наш час, бо роблять людей
розумнішими. Так, читати люблю. Про щось нове дізнаюся, коли читаю. Можу читати книгу
на будь-яку тему, аби була цікава. Остання книга, яку я прочитала – “ Айвенго “ Вальтера
Скотта. Сьогодні діти мало читають. Я знаю, де знаходиться дитяча бібліотека, у ній беру
книги для читання. Я не знаю імена сучасних дитячих письменників і назв їх творів теж.
Одноліткам раджу прочитати книгу М. Гоголя “ Тарас Бульба ”.

46. Олександр, 15 років
До книг я ставлюся з повагою. Я гадаю, що книги у наш час не так потрібні, як у минулі
часи. Сьогодні є новітні технології, з яких ми беремо інформацію. Чи я люблю читати?
Дивлячись що. Книги нічого мені не дають. Мені подобається читати історичні та
пригодницькі книги, бо я люблю історичні розповіді та пригоди. Д. Фурманов написав
книгу “ Чапаєв “, її я прочитав останню. Я вважаю, що сучасні діти мало читають. Коли у
мене є бажання читати, я йду до дитячої бібліотеки , а іноді купую книгу. Я знаю сучасних
дитячих письменників… Забув… Раджу моїм ровесникам прочитати книги “ Війна і мир ”,
“ Анна Кареніна “ Льва Толстого, “ Піднята цілина “ М. А. Шолохова, “ Євгеній Онєгін “
О.С. Пушкіна.
Ірина, 16 років
Книги, звісно ж, потрібні, щоб люди були розумніші. Але я особисто байдужа до книг. Не
дуже люблю читати. Книги дають мені знання. Іноді читаю фантастику, вона цікава.
Остання книга, яку я прочитала, це роман В. Підмогильного “ Місто ”. Я думаю, що
сучасні діти багато читають, але не звичайні книги, а електронні. Я і сама читаю в
Інтернеті. Де дитяча бібліотека, знаю. Сучасних дитячих письменників не знаю, не читала
їхніх творів. Що порекомендувати сучасним дітям для читання? Хай починають із казок
Андерсена.
Ілля, 12 років
Як я ставлюся до книг? Не задумувався. Нормально. Вони потрібні, бо з них ми беремо
знання. Читати не дуже люблю. Особисто мені книги дають знання, розвивають мій розум.
Мені подобається читати пригодницькі книги, бо вони цікаві. “ Робінзон Крузо “ Даніеля
Дефо – це остання книга, яку я прочитав. Вважаю, що сучасні діти небагато читають. Я
беру книги для читання у бібліотеці. Про творчість сучасних українських дитячих
письменників не знаю нічого. Думаю, що моїм одноліткам корисно було б почитати
пригодницький роман Жюля Верна “ Пригоди капітана Гранта “.

47. Людмила, 14 років
Взагалі, я позитивно ставлюся до книг. Книги завжди цінувалися, і комп’ютер їх ніколи
не замінить. Я читаю, якщо у мене є настрій. Через книгу ми пізнаємо світ. Мені дуже
подобаються книги про природу, тому що це дуже цікаво. Я недавно прочитала книгу
“ Сім чудес живої природи ” ( не пригадую автора). На жаль, сьогодні діти мало читають.
Я користуюся послугами бібліотеки (звичайно ж, я знаю, де знаходиться дитяча
бібліотека). О. Гасенко – сучасний український дитячий письменник. “ Поліанна ” - це
хороша книга, забула, хто її написав, але можна знайти в Інтернеті, раджу її прочитати
усім бажаючим.
Андрій, 12 років
Я нормально ставлюся до книг, вони мені не заважають, але особливо і не цікавлять.
Вони потрібні, всі це знають. Книги навчають. Мене не дуже приваблює читання книг.
Що мені з того читання? Хіба що можна пофантазувати. А-а, ще пригоди цікаві описані
в книгах. Наприклад, роман Жюля Верна “ П’ятнадцятирічний капітан “ – я його брав у
бібліотеці. Усі мої друзі майже не читають. Я не знаю нічого про сучасних дитячих
письменників. А от “ П’ятнадцятирічного капітана ” раджу своїм одноліткам прочитати.
Анастасія, 16 років
Моє ставлення до книг позитивне. Звісно ж, книги потрібні у наш час. Адже вони
допомагають підростаючому поколінню культурно розвиватися. Так, я дуже люблю
читати. Читання приносить мені задоволення. Я полюбляю детективи і пригодницькі
оповіді, тому що вони цікаві для мене . Зараз я читаю третій том трилогії Володимира
Рутківського “ Джури “. Сучасні діти замість читання книг віддають перевагу
Інтеренету. Я купую книги або беру їх у бібліотеці. Ліна Костенко – сучасна українська
письменниця. Рекомендую усім дітям прочитати усі сім книг про Гаррі Потера.
a.

48. Крістіна, 16 років
На мою думку, книга – найважливіше у нашому житті, без книг життя неможливе.
Читати я люблю, надаю перевагу фантастиці, бо я сама люблю фантазувати. Остання
книга, яку я прочитала називається “ Зеленые и серые “( забула прізвище автора).
Зараз діти не всі читають, більшість сидить за комп’ютером, навіть домашні
завдання через нього не виконують. Я беру книги для читання у бібліотеці. Сучасні
дитячі письменники – це Ірен Роздобудько, Ірена Карпа. Раджу моїм ровесникам
прочитати книгу Ірени Карпи “50 хвилин трави “.
Даша, 8 років
Я ставлюся до книг позитивно, бо вони поповнюють знання. Читати люблю. Книги
дають мені знання. Мене приваблюють усі книги. Остання книга, яку я прочитала,
була про Космос. Сучасні діти небагато читають. Я беру книги для читання у
бібліотеці, я знаю. Де вона знаходиться. Про сучасних дитячих письменників та їх
творчість нічого не знаю. Рекомендую дітям прочитати книгу про Космос.
Тетяна, 11 років
Я добре ставлюся до книг. За їх допомогою можна збагатити свої знання. Мені
подобається читати, я отримую нові знання. Читаю різні книги. Остання книга, яку я
прочитала, - це “ Пригоди Тома Сойєра ” Марка Твена ”. Сьгодні діти мало читають. Я
беру книги у дитячій бібліотеці. Про сучасних українських дитячих письменників
не знаю нічого. Вважаю, що дітям цікаво і корисно буде прочитати книгу про Тома
Сойєра.

49. Анна, 9 років
Книги мені подобаються. Вони потрібні, бо без книг не буде розвиватися уява. Я люблю
читати. Завдяки читанню поповнюється мій багаж знань. Мене приваблюють
пригодницькі твори, обожнюю пригоди. Я прочитала повість Всеволода Нестайка “
Пригоди в лісовій школі “. Серед моїх однокласників і друзів мало таких, що багато
читають. Для читання я купую книги або беру в дитячій бібліотеці. Всеволод Нестайко
- сучасний український дитячий письменник. Я хочу, щоб усі діти прочитали його
цікаву книжку “ Пригоди у лісовій школі “.
Софія, 14 років
У мене немає часу на читання книг, але я люблю читати. Книги потрібні, бо вони
поповнюють наші знання. Я люблю читати все. Остання книга, яку я прочитала, - це “ На
коні і під конем “ А. Дімарова. Сучасні діти мало читають. Я для себе беру книжки у
дитячій бібліотеці. Я не знаю нічого про сучасних українських дитячих письменників
та їх творчість. Що порадити прочитати моїм ровесникам? Не знаю. Хай ідуть до
бібліотеки і вибирають.
Ярослава, 14 років
Я ставлюся до книг дуже добре. Вони розвивають розумову пам’ять людини. І сама
люблю читати. Із книг дізнаюсь багато нового та цікавого. Люблю читати книги про
фантастику, тому що в них безліч загадкових несподіванок, чарівних персонажів.
Остання книга, яку я прочитала, називається “ Таємниця Пурпурової планети ”, її
написала Леся Вороніна. Я користуюся послугами дитячої бібліотеки. Вона
знаходиться біля нашої школи. Українські дитячі письменники, які зараз живуть і
діють – це Леся Вороніна, яка, крім названої повісті написала ще твір “ Прибулець із
країни нямликів “, Ніна Воскресенська - автор книги “ Руда ворона “. Мені дуже
сподобалася фантастична повість Лесі Вороніної “ Таємниця пурпурової планети ” ,
раджу моїм одноліткам її прочитати.

50. Наталія,14років
До книг я ставлюсь добре. Книги нам потрібні. Із них можна дізнатися багато цікавого
і корисного. Я люблю читати. Читання книг дає мені знання. Читаю художні твори, бо
в них описуються життя людей. Остання прочитана мною книга називається “ Кайда-
шева сім’я “, автор – І. Нечуй-Левицький. Сучасні діти читають небагато. Я знаю, де
знаходиться дитяча бібліотека, там я беру собі книги для читання. Сучасні дитячі
письменники – Юрій Андрухович, Любко Дереш. Раджу своїм одноліткам прочитати
книгу Алісон Ноель “ Вічність “..
Микола,11років
До книг я ставлюся з повагою, але без фанатизму. Якщо є Інтернет, то книги
не дуже потрібні. Я не люблю читати, мені не цікаво. Колись, пригадую, прочитав
книгу “ Чиполіно “ Джанні Родарі. Ні, сьогодні діти, напевно, не читають зовсім. Книгу
для читання можна купити. А можна взяти у дитячій бібліотеці, я знаю, де вона
знаходиться. Чесно кажучи, я нічого не знаю про творчість сучасних українських
дитячих письменників. Рекомендую дітям прочитати книгу М. Носова “ Пригоди
Незнайка “ .
Стефанія,12років
Книги – це добро, тому що вони дають знання. Прочитавши текст, ми можемо уявити
героїв. Мені подобається читати. “ Острів вовкулак “ – це остання книга, яку я про-
читала. Автора забула. Діти сьогодні мало читають, бо весь свій вільний час вони
проводять у соціальних мережах. Книги для читання я купую в книжкових магазинах.
Де знаходиться дитяча бібліотека, я знаю. Яких сучасних дитячих письменників я
знаю? Наприклад, Микола Коваленко, він написав повість “ Звірі під час чуми ” . А моїм
ровесникам раджу прочитати книгу І. Волинської і К. Кощеєва “ Чаклунство по
найму ” .

52. Ярослав, 16 років
Книги я поважаю, але думаю, що вони не потрібні, бо в наш час є електронні книги і
всю інформацію можна отримати, не виходячи з дому. Я не люблю читати. У мене не
вистачає часу на читання книг. Я нічого не читаю, та й ніхто не читає. Усі сучасні діти
сидять за комп’ютерами . Якщо потрібна книга, її можна купити. Де знаходиться
дитяча бібліотека? У центрі селища на вулиці Леніна, це всі знають. Я не читаю, я ж
говорив, тому про сучасних дитячих письменників нічого сказати не можу та й
порадити одноліткам мені нічого.
Ліза, 13 років
Я добре ставлюся до книг. Вони потрібні. Книги розповідають про світ. Я люблю
читати. У країні книг я подорожую. Мені подобаються пригодницькі книги. Я в захваті
від пригод. Остання книга, яку я прочитала, - повість Марини Павленко “ Русалонька
із 7-В або прокляття роду Кулаківських “. Сучасні діти мало читають. Я читаю книги,
які замовляю через Інтернет. Де знаходиться районна дитяча бібліотека, я знаю.
Окрім Марини Павленко, більше і не пригадую дитячих письменників сьогодення.
Поцікавлюся. Я не знаю, що порекомендувати сучасним дітям для читання.
Олександр, 12 років
До книг я ставлюся з повагою. Я сам дуже люблю читати. Але бачу, що сучасному
молодому поколінню книги не потрібні. Їм просто не цікаво. Мені книга дає знання, у
книзі я знаходжу собі розвагу. Мені подобаються детективи, там бувають дуже цікаві
сюжети та події. Недавно я прочитав “ Декоратора ” Б. Акуніна. Жаль, що сучасні діти
не читають. Книги я купую або беру в бібліотеці. Дитячих письменників назвати не
можу. А моїм ровесникам раджу прочитати серію детективів “ Пригоди Ераста
Петровича Фандоріна ” Б . Акуніна, “ Педагогічну поему ” Макаренка і роман
Д. Фурманова “ Чапаєв ” .

54. Анастасія , 14 років
У на час комп’ютеризації та електроніки читати книги – це не актуально. Всю
необхідну інформацію можна взяти з Інтернету. Я не люблю читати книги, читаю
лише ті, які необхідні за шкільною програмою. Я відвідую гурток художньої
самодіяльності, секцію вільної боротьби, тому не маю вільного часу на читання
книг. Остання книга, яку я прочитала, зі шкільного підручника - “ За сестрою “
А. Чайковського. Сучасні діти небагато читають. Знаю, де знаходиться районна
дитяча бібліотека. Із сучасних українських дитячих письменників можу назвати
Євгена Гуцала і його оповідання “ Олень Август “. Що порекомендувати своїм
ровесникам для читання, я не знаю.
Юлія, 13 років
Книга – найкращий наш порадник у всіх життєвих ситуаціях. “ Книга вчить, як на
світі жить “. “ Хто багато читає, той багато знає ”. Я люблю читати. Книги
спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів. Мене
приваблюють книги українських письменників: Панаса Мирного, І. Нечуя –
Левицького, М. Стельмаха. Не так давно прочитала повість І. Нечуя-Левицького
“ Кайдашева сім’ я “. Вважаю, що сучасні діти мало читають. Моя родина має
власну бібліотеку, я залюбки користуюся нею, хоча, звичайно ж, знаю, де
знаходиться дитяча районна бібліотека. Сучасні українські дитячі письменники –
це Є. Гуцало, З. Мезантюк – автор повісті “ Таємниця козацької шаблі “. Книг
нудних і нецікавих немає, кожен сам повинен вибирати книгу до душі, але роман
Панаса Мирного “ Повія “, я думаю, зацікавить кожного.

55. Катерина, 16 років
Я ставлюся до книг дуже добре. Якщо ми будемо багато читати, то дізнаємося
багато цікавого, нового, сучасного. Так, я люблю читати. Читання дає мені
натхнення. Люблю читати пригодницькі, історичні твори. Остання
прочитана мною поетична збірка “ Небо і площі “
Ю. Андруховича. Я думаю, що сучасні діти небагато читають. Книги для
читання я беру в у друзів, купую в магазині. Я не знаю, де знаходиться дитяча
бібліотека. Сучасні українські дитячі письменники : Ю. Андрухович, який
написав також збірку оповідань “ Зліва, де серце “, Ніна Воскресенська –
автор повісті “ Останнє бажання короля “. Саме ці твори я раджу прочитати
своїм одноліткам.
Сергій, 12 років
Мені все одно, є книги чи їх немає. Мені книги не потрібні, я не люблю
читати. А якщо треба буде про щось дізнатися, я скористаюся Інтернетом. Я
вже давно нічого не читав. Навіть якщо у школі задають, я не завжди читаю.
Мої друзі теж не дуже захоплюються читанням. Якщо мені треба буде щось
прочитати, я запишуся до дитячої бібліотеки. Вона десь є у нас. Але я забув,
де. Твори сучасних дитячих письмен-ників? Звісно ж, я не знаю. І
порекомендувати моїм друзям книгу для читання не можу. А втім, хай
читають щось про козаків, у них є чому повчитися.

62. Таміла:
Останнім часом українські видавництва пропонують багато цікавих книжок для дітей.
Барвисті обкладинки ваблять, хочеться неодмінно взяти книгу до рук і поринути у її світ.
Як же читають сучасні діти? Із цим питанням ми звернулися до шкільного бібліотекаря
Шкуркіної Яни Юріївни.
Яна Юріївна:
Доброго дня. Діти сучасні читають, але дуже мало. Чому? Тому що книг надходить не
дуже багато, а батьки не завжди в змозі купити хорошу книгу. Але діти читають.
Таміла:
Чи відрізняється сучасний читач від читача, скажімо, ХХ століття?
Яна Юріївна:
Відрізняється. По-перше, раніше діти більше читали, по-друге, колись спочатку була
книга, а потім телевізор, а зараз навпаки – спочатку телевізор, а потім книга.

63. Таміла:
Чи змінилася кількість відвідувачів бібліотеки протягом останніх двадцяти років?
Яна Юріївна:
Про всі останні двадцять років я не можу сказати, бо я ще скільки не працюю, але
останнім часом кількість читачів збільшується.
Таміла:
Твори яких сучасних авторів особливо цікавлять дітей?
Яна Юріївна:
На жаль, я не помічала особливої зацікавленості творами певного автора, можливо
через те, що надходжень небагато і діти мають обмежені можливості для знайомства
із ними. Але зараз вийшла серія книжок «Сучасна дитяча проза», там є твори
сучасних письменників, діти виявляють бажання ще раз їх узяти і прочитати. А ще
багато читають В. Нестайка. Багато хто хоче прочитати.

64. Таміла:
Які, на вашу думку, є шляхи підвищення інтересу дітей до книги?Яким способом можна їх
зацікавити книгою, залучити до читання?
Яна Юріївна:
Шляхи є різні. Способів можна назвати багато і різних. Але найперше, що я хочу сказати: якщо
вдома батьки не читають, то дитина рідко коли сама починає читати. Все починається з дому,
з батьків, із найпершої книжки, яка з 'являється в родині. І тоді дитина сама починає
усвідомлювати, що треба читати. Якщо батьки не читають, то залучити до читання, дати
натхнення важко. Ми, бібліотекарі, стараємося якось залучити… Ось я вам хочу показати оці
ялинки (показує ). Зараз на них ще мало голочок. Кожна голочка – це прочитана книжка. І
дітей це дуже стимулює: чим більше голочок, тим краща ялинка. А ще є отаке дерево, на якому
у кожного є своя гілочка, у кожного свій листочок за кожну прочитану книгу. Це стимулює і
дає поштовх для того, щоб діти почали читати.
Таміла: Щиро дякуємо вам за інтерв’ю і бажаємо вдячних читачів.

65. Таміла:
Книги – це неоціненне багатство, у них зібрана мудрість віків. Про те, як читають сучасні
діти, ми попросили розповісти завідуючу дитячою районною бібліотекою Науменко Лідію
Іванівну.
Лідія Іванівна:
Перше я хотіла сказати, що головною місією нашої районної дитячої бібліотеки є
підтримка та розвиток дитячого читання. І найактивнішими і постійними читачами
нашої бібліотеки є учні молодших класів, улюбленими книгами яких є отакі прекрасні
ілюстровані видання для дітей : «Улюблені казки», «Казки мого дитинства», «Країна
казок» та інші, які діти читають залюбки. Великою популярністю серед дітей середнього
та старшого шкільного віку користуються книги Марка Твена, Майна Ріда, Астрід
Ліндгрен, Носова «Незнайко», Забілої Наталії та інші. І ми стараємося всіма силами і
методами своєї роботи прививати дітям любов до книги і популяризувати читання.

66. Таміла:
Чи відрізняється сучасний читач від читача ХХ століття?
Лідія Іванівна:
Так, дійсно, сучасний читач відрізняється від читача ХХ століття. Останнім часом ми
спостерігаємо тенденцію падіння інтересу до читання, до книги. Зараз мало дітей читає
художню літературу. Раніше вони залюбки читали художні твори, цікавилися поезією, прозою, а
сьогодні інтерес до книги спадає. І це тому, що з 'явилися новітні технології, Інтернет. Раніше
книга виховувала читача, і ми, старше покоління, виховувалися на книзі. А сьогодні інтереси
користувача нашої бібліотеки змінилися. І змінився якісно сам юний читач, тому що іде
великий потік інформації з інших джерел. Зокрема, з Інтернету вони таку велику кількість
інформації одержують, що книга відійшла на задній план. І це нас насторожує. Але це не
означає, що дитина перестає читати. Ні, дитина не перестала читати. Просто її читання стало
іншим, більш прагматичним, інформаційним і поверховим. А це нас хвилює, і ми стараємося
зацікавити читача, привити йому любов до книги, щоб дитина читала, тому що читаюча дитина
– це успішна дитина.

67. Таміла:
Чи змінилася кількість відвідувачів бібліотеки протягом останніх двадцяти років?
Лідія Іванівна:
Так, змінилася, тому що в умовах інтенсивного розвитку інформаційних технологій
падає інтерес до художньої книги. Але також і розвивати культуру ми не можемо без
інформаційних технологій і без ресурсів Інтернету. Наша дитяча бібліотека виграла
чотири комп’ютери, і наші користувачі можуть користуватися Інтернетом у нашій
бібліотеці. Але роботу за комп’ютером ми поєднуємо із популяризацією книги і
прививаємо любов дітям до книги і читання. Перш ніж сісти за роботу біля комп’ютера,
дитина обов’язково бере книгу до рук. І в такому напрямку в нас іде обслуговування.
Перш ніж сісти до комп’ютера, дитина бере книгу, читає і чекає своєї черги. Або
переглядає періодичні видання. І завдяки цьому поєднанню, завдяки тому, що наша
бібліотека виграла комп’ютери, кількість користувачів нашої бібліотеки протягом
цього року зросла. Зараз у нас великий наплив читачів у бібліотеці, і ми дуже раді.

68. Таміла:
Чи надходять до бібліотеки нові книги? Які саме?
Лідія Іванівна:
Так, дійсно, до нашої бібліотеки протягом року надходять книги, одержуємо, але, звичайно, не в
такій кількості, як це було раніше. Зараз діє державна програма «Українська книга», і за
допомогою цієї програми ми отримуємо нові книги. Зокрема, у цьому році ми отримали
тридцять примірників. І ось буквально вчора надійшла нова література для дітей молодшого
шкільного віку. Ось такі прекрасні видання, які діти матимуть змогу почитати (показує). Це для
дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (показує). Галина Малик, відома письменниця,
пише для дітей та інші письменники. Такі прекрасні ілюстровані видання, і діти будуть у нас їх
читати із задоволенням. А для дітей середнього та старшого шкільного віку ось такі нові книги
одержали (показує): повісті Нати Ігнатової, Ірен Роздобудько пише також і для дітей, і ось
фантастика, діти люблять пригодницьку літературу, фантастику, і тепер вони можуть почитати
нові видання Олександра Есаулова. Ось такі книги ми отримали для наших читачів.

69. Таміла:
Твори яких сучасних авторів особливо цікавлять дітей?
Лідія Іванівна:
Дітей цікавлять твори сучасних українських письменників. Зокрема вони люблять
читати книги із видання «Сучасна дитяча проза». (Показує) Діти читають. Це для
молодшого шкільного віку. Також повісті Галини Малик (показує) – для дітей молодшого
шкільного віку. А діти старшого шкільного віку люблять читати такі сучасні видання
(показує): твори Нати Ігнатової, Сергія Гридіна, Лесі Вороніної – ось її пригодницька
повість «Таємниця пурпурової планети», Міли Іванцової ( це вже для дітей старшого
шкільного віку), Марини та Сергія Дяченків. Ось те, що люблять зараз діти читати із
сучасної української прози. А ще діти читають довідкову літературу. У нас великий
довідковий фонд, і ось ці прекрасні енциклопедії (показує), які діти люблять читати і які
приходять їм на допомогу у навчанні, у підготовці своє дозвілля і підготуватися до
уроків.

70. Таміла:
Які, на вашу думку, є шляхи підвищення інтересу дітей до книги?Яким способом можна
їх зацікавити книгою, залучити до читання?
Лідія Іванівна:
Для залучення дітей до книги нам потрібно спільно (батькам, учителям, бібліотекарям)
проводити виховну роботу. Крім традиційних заходів, які проводяться у бібліотеці, слід
проводити такі, у яких вони поєднуються із інформаційними технологіями. Проводити
цікаві заходи, які допомогли б залучити дитину до читання. Порекомендувати таку
літературу, зацікавити так дитину, щоб вона наступного разу прийшла до нас і їй
хотілося б іти в дитячу бібліотеку і брати собі книгу для читання. Наша бібліотека веде
роботу у цьому напрямку. Ми проводимо цікаві заходи для дітей, які допомагають
залучити дітей до читання. У цьому нам допомагають комп'ютери, тому що ми ними
користуємося. Наприклад, коли показуємо мультфільм, то поєднуємо це із
популяризацією книги: розповідаємо про цього автора і читаємо уривок із книги, на
основі якої створено мультфільм. На державному рівні повинні проводитися конкретні
заходи, потрібно більше державних програм, які б передбачали видання дитячої книги
та поповнення нею бібліотек. Щоб діти в усіх куточках країни мали змогу читати книги.
І буде більше зацікавлення дітей книгами, якщо ми будемо одержувати більше нових
сучасних книг для наших користувачів.
Таміла:
Щиро дякуємо за інтерв’ю. Бажаємо успіхів у роботі і вдячних читачів.
Лідія Іванівна:
Спасибі. Приходьте до нашої бібліотеки!

71. ПІДСУМОВУЮЧИ РОЗМОВУ ІЗ ПРАЦІВНИКАМИ
БІБЛІОТЕК, ПРИХОДИМО ДО ВИСНОВКІВ:
- ІНТЕРЕС ДІТЕЙ ДО КНИГ ПОМІТНО СПАВ;
- МАЛИЙ ВІДСОТОК ДІТЕЙ ДІЙСНО ЗАХОПЛЮЄТЬСЯ ЧИТАННЯМ;
- ЧИТАННЯ БАГАТЬОХ ДІТЕЙ НОСИТЬ ПРАГМАТИЧНИЙ, ІНФОРМАЦІЙНИЙ,
ПОВЕРХОВИЙ ХАРАКТЕР;
- НАЙГОЛОВНІША ПРИЧИНА СПАДУ ІНТЕРЕСУ ДО ЧИТАННЯ - НОВІТНІ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ІНТЕРНЕТ, ЗАВДЯКИ ЯКИМ ДІТИ ОТРИМАЛИ
НЕОБМЕЖЕНИЙ ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ, НЕРІДКО ШКІДЛИВОЇ, НЕПОТРІБНОЇ;
- СТАВЛЕННЯ ДО ЧИТАННЯ ФОРМУЄТЬСЯ В РОДИНІ, ДЕ БАТЬКИ ОСОБИСТИМ
ПРИКЛАДОМ ВИХОВУЮТЬ ЛЮБОВ ЧИ КУЛЬТИВУЮТЬ БАЙДУЖІСТЬ АБО Й
ЗНЕВАГУ ДО КНИГИ;
- ДО БІБЛІОТЕК НАДХОДИТЬ ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ НОВИХ ВИДАНЬ, ЩО
ЗНИЖУЄ ЇХ МОЖЛИВОСТІ НАДАТИ ЯКІСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПОСЛУГИ;
- ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ІНТЕРЕСУ ДО КНИГИ Є ПОЄДНАННЯ
ТРАДИЦІЙНИХ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ З ІННОВАЦІЙНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-
КОМУНІКАТИВНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ;
- НЕОБХІДНІ НОВІ ДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ, ЯКІ Б ПЕРЕДБАЧАЛИ ВИДАННЯ
ДИТЯЧОЇ КНИГИ ТА ПОПОВНЕННЯ НЕЮ БІБЛІОТЕК;
- АКТУАЛЬНИМИ Є ПОШУКИ ЕФЕКТИВНИХ ШЛЯХІВ ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО
КНИГИ, ПІДВИЩЕННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ.

75. Повість Григора Тютюнника “ Климко “ перенесла мене у тяжкі роки
окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої історії. Головний
герой твору – це хлопчик Климко, який вирушає за багато кілометрів по сіль, щоб
потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям
і себе з другом.
Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в
собі страх, долаючи інколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був моїм
однолітком, тому я так боляче відчував серцем усі його страждання, вражався його
витримці і недитячій мудрості. А ще я приміряв на себе ту важку подорож Климка і
вчився у нього рішучості та милосердю.
Це милосердя беззахисних дітей війни стало головною темою повісті. Автор
розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з
малою дитиною опинилася в безвиході. Із цього часу у друзів з’явилося благородне
бажання допомогти їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталію
Миколаївну з Олею, стають для них опорою. Саме опікуючись їх життям, вирушає
юний герой повісті у далеку дорогу.
Коли я, завмираючи серцем, спостерігав, як Климко і швець рятували на
базарі незнайому дівчину від поліцаїв, ризикуючи життями, я зрозумів, що
справжні люди залишаються людьми навіть в екстремальних ситуаціях,
виявляючи співчуття і милосердя до інших.
Пізніше я бачив Климка під час перебування у тітки Марини, яка лікувала
його від гарячки і навіть хотіла всиновити. Хлопчику теж подобалася тітка і життя
у неї, та він відчував відповідальність за дорогих йому людей, які його чекали. Я
переконаний, що в цьому епізоді показано доброту і самовідданість людської душі,
що характертна для моїх співвітчизників-українців.

76. Та найважливішим, на мій погляд, є заключний епізод твору – повернення
Климка з торбиною солі на рідну станцію, допомога радянському полоненому і
автоматна черга, яка потьмарила світ в очах хлопчика. Боляче до сліз
усвідомлювати, що після небезпечної дороги, важких випробувань, маючи в
торбині сіль і радість у душі, Климко був підстережений невблаганною смертю. А
може, - ні? Може, він тяжко поранений і виживе?.. Так хочеться в це вірити. Але
достовірним залишається одне: навіть в останню хвилину Климко не думає про
себе, а дбає про людину, яка потребує допомоги. Тут і скосили його ворожі кулі:
“ Він уп ’явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого
мішка тихою цівкою потекла на дорогу сіль…”
Ще довго у мене перед очима стояла ота цівочка солі, а серце заповнювала
безмежна любов до хлопчика з безкорисливим і відчайдушним серцем та
безмірна туга через імовірну загибель цієї маленької людини, яка жила для
добра і виявила таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги. Ця
повість страшна своєю правдою про війну і красива своєю вірою в благородних
людей.
БОНДАРЕНКО ВЛАДИСЛАВ

78. Із великою цікавістю і задоволенням я прочитала дві книги Галини Малик
“ Злочинці із паралельного світу ”.
Мені дуже сподобалася весела розповідь про не завжди веселі, а часом і
страшні пригоди безпритульного хлопчика Хроні, пса Рекса та іще чотирьох героїв
– кота Рати, вівчарки Доллі, папуги Феррі та хом ’яка Хомки. Кожного із героїв
доля викинула на вулицю. Це спільне лихо об’єднало усіх безхатченків в одну
компанію. Одні стали добрими і вірними друзями, інші туляться до них,
переслідуючи власні інтереси. Герої повісті добрі, хороші. На їх шляху
зустрічаються різні люди. Хтось із них хоче допомогти безпритульному хлопчику і
тваринам, а хтось нажитися на цьому. Мені дуже шкода Доллі, яка померла від
хвороби та маленького Чіпа, якого вбив вовкодав. Із повісті я зробила висновок,
що тварини і птахи, як і ми, є злі й добрі, сумні й веселі, дурні й розумні. І що жити
нам усім разом на нашій маленькій планеті допомагають тільки доброта і любов
один до одного.
Не менш захоплюючою була друга книга. І не тільки тому, що в ній ідеться
про Чорнобильську зону, де, як знає кожен поважаючий себе геймер,
розгортаються безкінечні історії “ Сталкера ”. І не тільки тому, що звірі там
розмовляють, що там іде безупинна боротьба за життя і люті та хитрі протистоять
добрим. І не тільки тому, що в ній зображений паралельний світ, де люди
помінялися місцем із тваринами. Цю книгу цікаво читати, бо вона справжня! Звірі
і почвари, оборотні й бандити, паралельні світи й цілком буденна земна
реальність – все в ній навдивовижу впізнаване, таке, що розмовляє і чинить так,
як буває у сьогоденні. Це дуже чесна книга! Світ малого Хроні складний і
жорстокий, малого сироту-безхатченка оточують так само викинуті з
благополучного тихого світу безжурними господарями живі істоти.

79. І хто винен, що всі вони після цього не надто приязні до “ добрих “ людей? Я
розумію, що всіх приблуд не порятуєш. Ні я, ні мама з татом, ні учителі і навіть
міліціонер чи мер. .. Але на думку спадає раптом : а хто протягне мені руку
допомоги, якщо я, не приведи, Господи, опинюся у подібній ситуації? Чому люди
не замислюються над цим і не спробують уявити себе на місці тих, кого викинули
на смітник життя?
Із хвилюванням у серці я ішла шляхами Хроні, який вирушив на пошуки
батьків у Чорнобильську зону. Вірний друг хлопчика пес Рекс, чеченець Джохар,
мудрий ворон Гай, “ крутий ” кіт Рата, підла потвора Чмак - ось далеко не повний
перелік персонажів, із якими доля зводить Хроню у його поневіряннях. Боляче
усвідомлювати, що аварія на Чорнобильській АЕС стала причиною того, що
Хроня втратив родину і домівку. А скільки іще родин і життів зруйнувала ця
техногенна катастрофа?
Мені дуже сподобалися добрі дідусі-чарівники Цур і Пек, які влаштували Хроні
мандрівку в минуле і дали можливість зустрітися зі своїми предками, аби
хлопчик пізнав своє коріння, відчув приховану силу своєї душі і свого роду. А
коли той рід славний і чесний, ніякі зло, перевертні чи Зона не спроможні нас
знищити чи перемогти. Тому, хоч Хроня ще і не знаходить своє місце у світі, але
бачить свій шлях. А це дорогого варте! І я так вірю, що він таки знайде своїх
рідних, що справедливість і добро переможуть.
КИЯШКО СОФІЯ

81. Мені дуже сподобалася книга Лесі Ворониної «Таємниця Пурпурової
планети». Вона гарно ілюстрована та цікава. Найбільше мою увагу
привернули фантастичні пригоди. Я дуже люблю фантастику.
Читаючи цю книгу, я уявляла себе на місці дівчинки Олі, і мені
здавалося, що всі події відбувалися зі мною, а не з нею.
Я вважаю, що ця книга – найфантастичніша, найцікавіша, і взагалі -
просто найкраща. Після її прочитання у мене ще й досі лишилося багато
вражень і хороших спогадів.
Добра, смілива і щира дівчинка Оля зі своїм вірним котиком Гарбузиком
вирушають у небезпечні, але неймовірно цікаві подорожі космічними
шляхами . Допомагаючи інопланетним жителям, вірні товариші зазнають
пригод. Завдяки доброму серцю, кмітливості, сміливості Оля рятує
мешканців далеких галактик і знаходить собі нових друзів. Я теж хотіла б
мати своїм другом хлопчика Люма , заприятелювала б із мавпочкою Дзигою.
А як цікаво мені було спостерігати Міжгалактичний фестиваль
смугастих равликів! Аж самій хотілося пограти у гру «хто впіймає скаженого
кльоцика». А як би я хотіла мати вогняну кульку, за допомогою якої можна
потрапити на Пурпурову планету і врятувати космічного мандрівника!
Читала про добрі Олині справи, і мені теж хотілося зробити щось хороше
для людей, щоб усі усміхалися і були щасливі. Скажімо, на Пурпуровій
планеті Оля звільнила від злого Кокоса міріади золотих метеликів і тим
урятувала приречені на вимирання рослини. Так оновилося життя на
завойованій злими посланцями темряви планеті.

82. А роботоподібні монстри, якісь там хижі пацюки на чолі зі своїм правителем
Крашем, озброєні смертоносними швидкострільними бластерами, на щастя, як
завжди, виявилися боягузами. Можливо, тому, що якась Божественна сила все ж
оберігає нас.
Я переконана, що добро завжди повинно перемагати, навіть у найважчих
поєдинках. Книга навчила мене переборювати страх і вірити у реальність і
можливість досягти найфантастичніших цілей.
А для порушників космічної рівноваги існує спеціальний виправний заклад
пухнастої Кицунії. Було б непогано поширити цю інопланетну педагогіку і на
Землі.
Я б радила усім, кому цікаво взяти участь в усіх цих неймовірних і дуже
небезпечних (але шалено веселих) пригодах, негайно прочитати книжку Лесі
Вороніної!
КРАЛЬКО ЯРОСЛАВА

84. Життя... Таким коротким воно здається людині. А як хочеться багато
зробити! Ще маленьким кожен прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве.
Питання життєвого призначення людини намагається розв’язати Борис
Харчук у повісті-легенді «Планетник». Я зрозуміла це із перших її сторінок , коли
зустрілася із мудрою і простою бабусею Оленою Булигою. Як це велично і прекрасно
– жити серед первозданної природи, насолоджуватися життям, не ганяючись за
грошима і почестями ! Відчувати радість від того, що ти є її частиною, любити людей
і свою землю.
Чим далі я заглиблювалась у події повісті, тим цікавіше відкривався мені
навколишній світ. Виявляється ми, люди, переконавши себе в тому, що ми – царі
природи, не розуміємо, що насправді є її нерозумними, а через це глухими і сліпими,
дітьми.
…У село Вербівка приїжджає агроном. Йому порадили стати на квартиру до
Олени Булиги. Стара відмовилась брати гроші за квартиру, бо вважала їх за ніщо.
Теплими травневими вечорами бабуся розповідала агроному легенду про
Планетника.
Мова йшла про часи кріпаччини. Жила жінка з сином, який дуже любив
світ природи. Ставши дорослим, він допомагав матері по господарству, випасав
худобу. Хлопець був надзвичайно обдарований, працьовитий, допомагав людям.
Випасаючи овець, він зустрівся з дідом Капушем.
Чарівник став навчати хлопця. Одного року, коли великі зливи, а потім
засуха завдали шкоди врожаю, люди звинуватили в тому Планетника, хоча він до
цього не був причетним. Люди прокляли Планетника і вирішили стратити його,
звинувативши «чародія» у всіх бідах на землі.

85. Хлопця ув’язнили. Мати за допомогою квітучого нарциса звільнила сина. Хлопець, із
благословення матері перетворившись на вогняну кулю, піднявся в небо.
Наступного дня люди не знайшли Планетника.
Я з гарячою цікавістю спостерігала за долею Планетника, разом із ним
проходила науку діда Капуша, перечитувала по кілька разів його мудрі поради ,
роблячи для себе все нові і нові відкриття. І врешті-решт прийшла до висновку про
те, що Природа – могутня сила, Природа – це досконалість, Природа – це гармонія. І
жити у злагоді з нею, не царювати , а із вдячністю приймати її дари, не роблячи їй
шкоди , слід кожній людині. Бо життя людське невіддільне від природи і залежить
від неї.
Чому люди так вчинили із невинним хлопцем? Мене турбувало і мучило це
питання. Адже він скільки їм допомагав! Бо є у світі зло, і не в природі воно живе, а
серед людей. Вони, на жаль, нерідко заздрісні, жорстокі і швидко забувають
хороше, прагнучи обов’язково знайти винуватця своїх нещасть.
Добро і зло... Скільки казок, історій, на сторінках яких ведеться боротьба
між силами красивого й потворного, уже перечитав кожен із нас! Наші предки вміли
долати труднощі з усмішкою й жартами на вустах. У сучасному світі людина завжди
намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості, захищаючи добро, правду,
справедливість. Людина часто опиняється в конфліктних ситуаціях і мусить сама
вирішити, як чинити краще, як обрати власний правильний шлях. На прикладі
головного героя повісті Борис Харчук хотів показати нам, якими ми повинні бути.
Не забуваймо, що ми – люди!!! Тож повинні прагнути до того, щоб кожну
хвилину свого життя присвячувати створенню добра, краси, або, як пише Борис
Харчук: «Жити і вдосконалюватися – піднятися до краси і сили природи, до волі і
єдності».
КОТЕНКО ТАМІЛА

87. Прочитавши книжку Марини Павленко “ Русалонька із 7 – В або прокляття
роду Кулаківських ”, я зрозуміла, що навколишній світ не сірий та безбарвний,
він чарівний та яскравий, сповнений цікавих пригод.
Я з подивом для себе відкрила, що будь-які, навіть найзвичайнісінькі,
буденні речі можуть стати чарівними, незвичайними та таємничими. Так
старезна прабабчина шафа стає машиною часу для головної героїні - Софійки,
намисто із червоних коралів, що дісталося дівчинці у спадок, робить її
невидимою. Софійка подорожує у минуле і, спостерігаючи долю одного роду,
відкриває історію українського народу. Разом із героїнею я хоча б ненадовго
опинилася у житті людей того часу, побачила їхній побут, звичаї. Це не тільки
дуже цікаво, а й повчально. Починаєш розуміти причини багатьох явищ і подій
сьогодення. Аналізуючи наслідки вчинків предків, які сьогодні не дають спокою
нащадкам, задумуєшся про майбутнє власної родини.
Все це Софійка робить для спасіння свого знайомого - Вадима, у якого вона
закохана. Хоч він і дуже подобаєтья Софійці, мені здається, що Вадим не такий
вже й хороший хлопець, хоча вродливий і гарно одягнений. Та я вважаю, що
справжня дружба має бути безкорисною та відданою. Заради свого друга можна
подолати всі свої страхи, відважитися на рішучі вчинки та дії. Саме таким вірним
другом для Софійки є Сашко. На відміну від Вадима, хлопець не виділяється
серед однолітків, його сім’я живе небагато, тому він змушений підзаробляти,
щоб допомогти матері. Він без вагань допомагає Софійці у всьому. На мою думку,
саме таким повинен бути справжній друг.

88. У повісті автор вдало поєднує реальне з незвичайним і доводить нам, що
чарівний світ є поруч з нами. За допомогою цієї книжки я подорожувала у
минулі часи і дізналася, що таке справжня дружба, що гарна людина ззовні –
не завжди з чистою душею, а непримітний хлопчина заради друга здатен на
героїчні вчинки. Я зрозуміла, що справжній друг зробить усе, щоб ти був
щасливою людиною. Друг – це скарб, який нам дарує життя, і його треба
берегти, не зважаючи ні на що.
А ще мені дуже захотілося знайти старі фотографії із зображенням моїх
предків, роздивитися і розпитати про них у батьків, бабусів, дідусів. На жаль,
я не зможу, як Софійка, потрапити в минуле, та й немає у мене чарівної
старовинної шафи… Але я переконана, що історія мого роду також цікава, і я
хоч в уяві поведу розмову із моїми предками. А може, колись напишу про це
книжку.
ДЕВ ’ЯТКО АНАСТАСІЯ

90. Мені дуже сподобалася фантастична повість Олеся Бердника «Хто
зважиться – вогняним наречеться». Хоча я не дуже люблю фантастичні твори,
але автор так удало поєднує елементи казки та наукової фантастики з
реальним життям, що я із захопленням гортала сторінку за сторінкою, не в силі
відірватися від захоплюючих подій.
Головним героєм повісті є шестикласник Славко, який дуже любив казки і
водночас був сміливим, чесним, наполегливим, допитливим хлопцем.
Щоб допомогти своїй казковій знайомій Нанті Славко, ризикуючи власним
життям, разом зі шкільною подругою Ліною вирушає до далеких світів, до
Планети Казки. На своєму шляху друзі переживають цікаві пригоди.
Знайомляться з Роном із планети Ра, подорожують у Космосі на срібній чечевиці,
рятують квітоподібних медуз й актиній - жителів Планети Квітів. Зустрічають
небезпеку, зазнають гіркої зради і вдалині від рідної планети Земля
усвідомлюють, як сильно вони її люблять.
Та найцікавішим для мене було те, як космічний корабель долав Сонячну
Браму. Людина колись хотіла долетіти до Сонця, поки не зрозуміла, що воно
надзвичайно гаряче, палюче. А ще я не раз чула версії про дзеркальність світу,
про те, що є ще одна Земля, на якій все навпаки. А також про те, що до далеких
галактик, до яких можна долетіти лише за сотні, тисячі або й мільйони років, є
короткі шляхи. Тому мені так цікаво було читати про Сонячну Браму і мріяти. А
що як десь-таки є життя, інше, не таке, як у нас.?І його представники – добрі і
хороші?І вони бачать нас і хочуть з нами спілкуватися? Я не перша на цьому
шляху, але замислююся : чи готове людство до контакту? А тим більше – надати
допомогу, як Славко і Ліна, якщо воно собі не завжди може дати раду.

91. Повість «Хто зважиться - вогняним наречеться» - дуже щира і добра, і
закінчується оптимістично. У кінці автор запитує: «Хочеш, Земле, стати
планетою збратаних людей і квітів?» Тобто планетою прекрасного, планетою
любові і добра. Звичайно ж, це питання адресоване нам, людям, від яких
залежить, якою буде наша планета.
Діти виростають і перестають вірити в казку, заклопотані важкими
буденними справами. А от Славко, на мою думку, переживши такі бурхливі
пригоди, залишиться романтиком на все життя. І я разом із ним , бо дуже вже
запала мені в душу ця повість. О.Бердник неодноразово повторює, що «лише
серце, яке полюбить казку більше за своє життя, врятує Планету Квітів»,- це
означає, що лише любов до прекрасного, відповідальність за прийняте рішення,
вміння вчасно прийти на допомогу врятують не тільки фантастичну Планету
Казки, а й нашу рідну Землю.
Повість Олеся Бердника «Хто зважиться - вогняним наречеться» дуже цікава і
водночас повчальна, я раджу своїм товаришам прочитати її.
ДУБ’ЯГА КАТЕРИНА