1. Тема: літературно-драматичне дійство «Зустрічаємо Стрітення»
Мета: ознайомити дітей з народним звичаєм – обрядом Стрітення; розвивати
пізнавальну активність вивчення української національної обрядовості
народної творчості; збагачувати словниковий запас, розвивати авторські
здібності; виховувати повагу до національних традицій, любов до рідного краю,
українського слова, до родини.
Обладнання: українська хата, свічка, свячена вода, опудало, «жайворонки»,
відео.
Дівчата виконують пісню « Ой зелене жито, зелене». Із нами скоромохи.
Скоромох 1. Просимо гості милі, вітаємо!
Скоромох 2. Веселощів вам та радості бажаємо!
Скоромох 1. Про початок повідомляємо!
Скоромох 2. Свято розпочинаємо.
Дівчинка. В лісовій хатинці пічку затопили
Пирогів з брусницею напекти схотіли.
Тож смакуйте пирогами,
Розважайтеся піснями.
( Звучить пісня « Ласкаво просимо» )
Ведучий 1. Дозвольте вас запитати:
Чи знаєте ви , який місяць у народі вважають самим багатим на
розваги? Звичайно. Це лютий. А чи знаєте ви, чому? Сьогодні ми спробуємо
про це дізнатися.
Ведучий 2. Тож запрошуємо вас узяти участь у зустрічі з невмирущими
народними звичаями й традиціями , зустрітися з невмирущою
народною творчістю, узяти від вечорниць – гумору, від Стрітення –
сили.
Ведучий 1. Є в народу нашого чудові традиції,
Колядки, щедрівки, вечорниці є.
Там хлопці й дівчата збираються,
Там знайомляться, ще й залицяються.
Ведучий 3. На вечорницімолодь починала збиратися з початком зими. Співали
пісень, танцювали, розповідали цікаві історії, шили, пряли, дерли
пір’я.
Ведучий 4. А чотирнадцятого лютого – це останній день, коли молодь могла
зібратися повеселитися на вечорницях. Після Стрітення ( 15 лютого)
усі готувалися до Масляної, а потім починався Великий піст.
2. У піст вечорниці заборонялися. Веселощі дозволялися тільки
після Великодня.
Ведучий 1. Тож запрошуємо Вас на зустріч з героями українських вечорниць.
( Звичайна сільська кімната )
Господиня. Уже й вечір, ні дівчат, а ні хлопців чомусь немає. Де вони забари –
лися? Я й горішки, і яблука приготувала. Ще й вареників з сиром
наварила. Буде чим пригощати.
( Стук у двері, входять дівчата)
Дівчина 1. Добрий вечір у вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у вас на Україні?
Добрий вечір вам, дівчата, і вам, молодиці,
Чули, що в цій хаті будуть вечорниці.
Господиня. Добрий вечір, любі гості!
Просимо, просимо,
Аби щастя було вхаті!
Аби ми були багаті.
Заходьте, сідайте, будьте ласкаві,
У нашій хаті, на нашій лаві.
Дівчина 2. Та чи пристало нам сідати?
Нам пристало пісню співати.
( Дівчата виконують пісню « Горіла сосна, палала..,» )
Стицько. ( забігає до хати ) Дівчата, ви Уляни не бачили? (розглядає дівчат).
А,ось де ти. Що тут робиш?
Уляна. Що тобі треба?
Стицько. Батько казав, щоб я тебе про все розпитав, а я про все забув.
Уляна. То піди до батька, тай розпитай, як позабував.
Стицько. Так він сказав: не іди , каже, від неї, поки про все не домовишся.
Уляна. Нема нам про що домовлятися.
Стицько. Як це нема про що. Коли ти за мене йдеш.
Уляна. Ні, голубчику, цього вже ніколи не буде.
Стицько. А чом не буде?
Уляна. Тим, що я за тебе не піду.
Стицько. А чом не підеш?
Уляна. Тим, що не хочу.
Стицько. Та чом не хочеш?
Уляна. Не хочу тим , що не хочу.
Стицько. А батько казав: не потурай їй, пісеньку заспівай. От вона й піде.
( Співає пісню « Дід рудий , баба руда…»)
А що , чи хороша моя пісенька?
Уляна. Така точнісінько, як і ти. Ось послухай, що я тобі скажу: я тебе
3. не люблю і за тебе не піду.
Стицько. Так себто батько збрехав? А твого хотіння мені не треба. Підеш і
без нього. А ще батько сказав, щоб ти не брикалася.
Уляна. А чого мені брикатися? Я що скотина, хай бог милує. А щоб
пішла за тебе, так навряд, наше сватання ще вилами по воді
писане.
Стицько. Так що, завтра увечері старостів присилати? Чи присилать?
Уляна. Присилай, присилай. Побачиш, якого облизня впіймаєш.
Стицько. А піч колупатимеш?
Уляна. Колупатиму, колупатиму. Отак усю повиковирюю.
Стицько. Бач, яка жартівлива…, але мало баньок не виколупала. Навіщо
так робити? Га?
Дівчина. Стицю, подивись скільки гарних дівчат. Навіщо тобі ця Уляна?
Стицько. Ай…( змахує рукою, вибігає)
( До хати з торбиною заходить Еней)
Еней. Добрий вечір , господине.
Господиня. Добрий вечір, Енею.
Еней. Ой, дайте води напитися, бо так їсти хочу, що аж переночувати
ніде.
Господиня. Щось не теє ти говориш. Дивні слова, хлопче, мовиш. Краще
ось що нам скажи, що робити вмієш ти?
Еней. Умію ложку майструвати ще й затанцювати.
( Еней починає танцювати, за ним і дівчата виконують український
танок)
А ще можу побрехеньки розказати.
Господиня. О, це добре діло, сідай та розказуй.
Еней. Іду я з ярмарку по колоді через воду. Тільки став на колоду –
та шубовсть у воду, вимок, висох, став на колоду та знов
шубовсть у воду.
Господиня. Ну, тебе не переслухаєш.
( До хати заходить баба Параска, розглядає дівчат)
Дівчина. Доброго вечора, бабусю. Кого шукаєте?
Параска. Дивлюсь, чи немає тут Палажки.
Господиня. Та щось не заходить.
Параска. ( сідає біля дівчат) Послухайте. Яка кумедія трапилася у нас з нею.
Раз мій рябий підсвинок заліз до неї в город, мене тоді на біду не
було вдома. Приходжу, дивлюся, а мій рябий підсвинок висить на
тину за задні ноги та ратицями дереться об хворост. Я до нього, а
Палажка як вискочить і давай мене проклинати. Сказала, що мій
підсвинок поїв її цибулю. А бий тебе сила божа. Скільки живу на світі,
4. не бачила, щоб свині цибулю їли.
( Несподівано заходить Палажка)
Палажка. Доброго вечора у вашій хаті. (Роздивляється. До Параски). О, і
сусідочка моя тут. Що знову брешеш про мене. Мабуть, уже встигла
всім розказати, що я й така, й сяка, і ротата, і носата, і до того ще й
лиса. А ще,капосна, говорить, що я по селу чари роблю.
( До хати заходить Маруся Кайдашиха)
Маруся. Вечір добрий, господине. І вам, дівчата, низький уклін.
Палажка. Доброго вечора, Марусечко. Щось ти зовсім загордилася. Ото,
мабуть, надавали тобі за невістку усякого добра, то ти й багатієш.
Маруся. Де там , моє серденько. Я думала, що такі багатирі наженуть мені
повний двір волів та корів, а вони пригнали одну дурну вівцю. Щось
моя невістка і скрині мені не відкриває, мабуть, тим, що пуста.
Палажка. А чи робоча твоя невістка?
Маруся. Хліб їсти добретямить. Та то, серденько, моя невістка незугарна собі
ні спекти, ні зварити, ні прясти, ні шити. Оце як сама не догляну, то
напартолить борщу, що й собаки їсти не будуть. А що лінива, то й
сказати не можна. Вранці буджу, буджу, а вона вивернеться на полу,
як кобила, та й сопе.
( До господи заходить Мотря)
Мотря. Од кобили чую. Ще й однієї сорочкимені не справили, а судите на все
село.
Господиня. Сусідонькимої дорогі, годівам сваритися. Ласкаво прошу до хати,
вареничками буду всіх частувати.
(Дівчата виносять вареники)
Дівчина 1. Їжте, гості наші милі. Вареники наші з сиром.
Дівчина 2. Вареники не погані, вареники у сметані.
Дівчина 3. Вареники у макітрі, вареники дуже ситні.
( Вбігає Стицько)
Стицько. Ось і я до вас вернувся, ось і я вже схаменувся, і женитися не буду,
ні до віку, ні до суду. Так і батькові скажу. І навіщо він женився,
я й без нього б народися . О, я люблю їсти (витягує ложку). Я б їв
і вдень, і ввечері їв би.
Господиня. Їжте, співайте, танцюйте. Бо вже час прощатися. Зранку треба не
запізнитися до церкви.
( Учасники виконують пісню « Вареники у сметані…»)
Слова ведучого. 14 лютого останній день вечорниць. Танцювали, співали і
навіть сварилися, а зранку поспішали до церкви. На селі в усі дзвони
дзвонять.
5. ( Дзвенять дзвони. Відео. Місцевий храм. Виноградівці поспішають
до церкви. Богослужіння в храмі.)
Ведуча 1. Стрітення господнє – одне з найбільших християнських свят.
Відзначають його в пам’ять про те, як свята Діва Марія з Йосифом
принесла до Єрусалимного храму свого Сина Ісуса Христа на
сороковий день після його народження.
Ведучий 2. При цьому храмі жило двоє людей – священник Симион і
благочестива пророчиця Анна. У пам’ять зустрічі святого з Ісусом
православна церква і встановила свято Стрітення.
Ведуча 1. На Стрітення святили воду і свічки, які називали громічними. Їх
запалювали перед образами під час грози,
щоб оберегти від лиха. Тому це свято в давнину називали
«Громниця». Повернувшись із церкви, господині запалювали
свічку в оселі.
(Параска й Палажка виходять з кошиками)
Параска. Ось свічечка, яку я освятила в церкві. Я запалю її в нашій школі.
нехай вона вбереже від лиха усю шкільну родину.
( запалює свічку)
Палажка. Я ранько встала. Освятила воду. Бо вода,
освячена на Стрітення , вважалася цілющою. ЇЇ зберігали протягом
року. Саме цією водою батьки благославляли синів на військову
службу, у далеку дорогу. У господарстві нею кропили худобу.
Параска. ( виходить з водою) Ось і я вас освячу, щоб були здорові та вчилися
добре.
( На сцену виходять дівчата)
Дівчина 1. А ще в цей день зима зустрічалася з весною. У народі говорять:
« Якщо в цей день зима переможе, то буде ще холодно, а якщо весна
візьме гору, то поверне на тепло».
Д. 2. Весна іде, весна іде,
Весну стрічайте, діти !
Вона пісні нам принесе,
Вінки, чудові квіти.
Д. 3. Ой, весна, весна! Ми так тебе чекали. Слухайте всі. Весна іде із зимою
змагатись.
( на сцені Зима і Весна )
Зима. Щось ти швидко прийшла , сестрице.
Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення. Час тобі царювання над зимою
передати мені.
Зима. Та ще твоєму царюванню час не настав.
Весна. Та поглянь на себе, Зимонько. Яка вже з тебе цариця з порожньою
6. торбиною.
Зима. А от і не все, не все (витрушує торбину, з неї падають миші ).
Весна. Я краща від тебе, бо в мене люди веселі, співають, танцюють, а в тебе
тиснуться по закутках та ховаються по хатах.
Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай
позмагаємося. Ти зробиш щось гарне і я. Чиє творіння буде краще,
той переможе.
( Зима показує сніжинку, весна квітку. Показують дітям. Діти
оцінюють)
Зима. Ти перемогла, сестрице. Хоч тяжко і журно мені, тобі передаю я
панування над землею. А я піду спочину, щоб наступного року прийти
з новими силами.
( передає ключ )
Весна. Піду я далі лугами й лісами,
Встелю землю килимами.
Я теплом людей зігрію,
І здоров’я всім навію.
Рідним словом , що зростали,
Щоб звичаї пам’ятали.
Звучить пісня « А вже весна, а вже красна…»)
Весна. А на прощання я хочу вручити випечені з тіста «пташечки» -
жайворонки. Саме вони сповіщають вам про мій прихід.
( діти отримують випічку, передають своїм батькам)
Ведучий. Увага! Увага! Настала хвилююча мить. Ми спалюємо опудало
Зими.
( Хлопчик виносить опудало, дівчатка прикрашають його
кольоровими стрічками, виносять спалювати).
