свято миколая

1. Свято Миколая
Сорока. Дзелень - дзелень, дзелень – дзелень!
Всім добрий день, всім добрий день!
Лечу сьогодні я із лісу,
Новин несу цілу валізу.
Проснулась в лісі вже зима,
Проходу вже ніде нема.
Заснули скрізь сади веселі,
Заснули в парках каруселі
Заснули поле, річка й гай,
Не спить лише школярський край.
Господиня.
Ти чого розскрекоталася, білобоко?
Справді, Зима вже прокинулася й одягнула все навкруги в зимовий одяг.
Вона навіть зателефонувала Миколаєві, допомогла йому зібрати подарунки для
чемних діточок і попросила зірочок, щоб вказали Миколаю шлях до діток, які
так його чекають.
Зірочка.
Всім привіт, мої гарненькі,
Я є зірочка ясненька,
Я на свято Миколая
Йому завжди помагаю!
Бо сідаю на хатки,
Де із неба в вашу хату
Зазираю у шибки.
Зайчик.
Привіт, усім привіт! Які ви всі гарні, яскраві!
А чого так понаряджалися?
Зірочка.
Ти що, Зайчику, не знаш, чи забув?
У нас сьогодні свято!
Зайчик.
І не забув, і не знаю!
Господиня.
Ой – ой – ой, Зайчику, а ось діти наші знають!
Зайчик.
А, нічого вони не знають.
Зірочка.
Діти, скажіть нашому зайчикові, яке завтра свято?
Діти.
Миколая!
Зірочка.
Ну гаразд, зайчику. А щоб ти більше знав про свято Миколая,

2. я дарую тобі книжку про нього. Тут написано про малого Миколая.
Ось послухай, було це дуже і дуже давно, 280 року.
Зайчик.
Коли, коли, якого року?
Зірочка.
280 – го.
Зайчик.
А це більше, ніж у мене пальчиків на лапках?
Зірочка.
Більше.
Зайчик.
А, зрозумів…
Зірочка.
Тоді не перебивай, а слухай.
Учень.
Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак,
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Учень.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий в небі
Миколая полюбив.
Учень.
Став єпископом всезнаним
Миколай і чемно жив.
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Учень.
Запитав Господь: «Що хочеш
за свої заслуги ти?»
Хочу, Господи, я хочу
Раз на рік на землю йти.
Всіх вітати знов і знов.
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.
Учень.
І отак щоразу, діти,
Нам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом –
Подарунки роздає.
Учень.
І приходить він до нас перед Новим роком.
Щедрим, добрим і багатим Пресвятим пророком.
Учень.
Від хати і до хати

3. Снігами через ліс,
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Коли Святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл гуде.
Учень.
Десь за тиждень перед святом
Всі хлоп’ята і дівчата
Узялись листи писати,
Миколаю надіслати.
Галя.
Мені ляльку!
Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая
Щоб приніс мені новеньку
кучеряву і гарненьку!
Павлусь.
Мені книжку!
Леся.
А мені цукерок трішки,
Шоколадок і горішків,
Торбу пряників медових
Круглобоких і здорових!
Павлусь.
Чи бува не забагато?
Леся.
Та ж іде багате свято!
Івась.
Я собачки хочу дуже,
А цукерки – це байдуже!
Учень.
Діти! Не слід в Миколая багато прохати,
Бо він може зовсім нічого не дати.
Захланних Святий не любив.
І хаточки їхні завжди обходив.
Учень.
Бо все розумів, він усім співчував
Лиш добрих та чесних людей поважав.
А брехунцям, ледачим, неробам
Різочку клав від тої хвороби.
Учень.
Тому, любий друже,подумай добренько:
Чи слухав ти тата, чи слухав ти неньку.
Чи завжди вітався, чи мився, чи вчився,

4. Чи, часом у школі з дітьми ти не бився,
Чи другу в біді помагав, турбувався…
Учень.
Ну як? Все бувало? І ти налякався?
Ще зовсім не пізно усе це змінити,
Прощення у Бога й Святого просити.
Якщо ти і справді будеш хорошим,
Тоді в Миколая що хочеш попросиш…
Дитина 1, що писала лист.
Гей, пошлемо листочок до раю:
«Не забудь, нас, Святий Миколаю!
Не забудьте про нас, янголята!
Вас прохають і хлопці й дівчата!»
Дитина 2.
Ну, швиденько, швидко, діти,
Починає вже темніти!
Скоро вже приїде в гай
Наш Святитель Миколай.
Поспішаймо, поспішаймо
Із листами,
Бо вже їде святий з неба
Саночками!
Вовк.
Гей, Бурмиле, чи ти чув,
Чи ти бачив хто це був?
Ведмідь.
Бачить – бачив, чути – чув,
Але що це – не збагнув!
Лис.
До святого Миколая
Діти тут листи писали.
Заєць.
І уголос розказали
Все чого собі бажають.
Вовк.
Жаль, ой жаль тяженький. Брате,
Що не вмієм ми писати!
Дуже – ах! – хотів би я
Хоч маленьке порося!..
Заєць.
У, стидайся! У святого
Як проситимеш такого?
Краще побажай собі
Ось капустоньки хоч дві!
Ведмідь.
Чути – здаля щось гуде!
Може, вже святий іде?

5. Оля.
Ой, не плач! Ой, почекай!
Бачиш, ось і лісу край!
Люба.
Є і скринька, Олю мила,
Та…листочка я згубила.
Оля.
Ну, не плач же, не ридай!
Та ж святитель Миколай
Знає наші всі бажання,
Всі надії, сподівання!
Чуєш? Хтось іде до нас!
Вовк (тримає в зубах листа).
Я доріжкою ішов
І листок оцей знайшов.
Ведмідь.
Це ж оця панянка мила
Знехотя його згубила.
Кинь скоріш листа у скриньку,
Щоб потішити маленьку!
Вовк.
О, ні – ні! О, ні! Я сам
Вже його святому дам!
Може, стане він добріший,
Дасть м’ясця мені радніше.
Ведмідь.
Швидко! Вовче, кинь листок!
О! Вже чую скрип санок!
Дівчинка.
Протоптала я стежинку,
В гай прибігла на хвилинку –
Скоро, скоро у цей гай
Прийде Святий Миколай!
Хочу всіх звірят зібрати,
Їм про свято розказати.
Та звірят ніде нема,
Я стою ось тут сама.
Скоро й вечір упаде.
Ой, сховаюсь, хтось іде…
Чортики.
Ми - веселі чортенята
Хочем вволю погуляти.
Будем капості робити,
Будем всіх сваритись вчити.
Дівчинка.
Що за звірі в цьому гаю!?
Зараз я їх розпитаю.

6. Ой, скажіть – ви хто такі?
Як потрапили сюди?
Чортики.
Ми, ми…ми зайчики – стрибайчики,
Ми весело стрибаєм
І неслухняних діток
До себе забираєм.
Дівчинка.
Щось не схожі на зайців
Дуже чорні якісь ви.
Ще ж не ніч, ще ж білий день…
Розпитаю я в дітей…
Добре, що я тут не сама –
Ось зі мною ще зима.
Зима.
Здрастуйте, любі діти!
Буду я вас веселити.
Все засиплю снігом білим,
Щоб усі ви пораділи,
Покатались на санчатах
Й зустрічали радо свято.
Дівчинка.
Люба зимонько, скажи:
Чи бувають чорні зайці?
Зима.
Ой, спішила я й забула –
Розповісти це не можу,
Хай нам діти допоможуть!
- Які зайчики зимою?
- А який в них хвіст?
- Вушка які в зайців?
Скажіть за хвилинку!
- А що люблять їсти?
Дівчинка.
То хто ж ці звірята?
І чорні й страшні,
І хвостики довгі,
І вуха не такі?!
Гном.
Дзінь – бом! Дзінь – бом!
Я лісовий веселий гном.
Про всі новини у ліску
Я сповіщаю дітвору.
Дівчинка.
Гей, гномику, іди скоріше!
Розглянь цих звірів уважніше!
Вони нам кажуть, що зайці,-

7. То чом хвости у них такі?
Чом вуха і не довгі, і не білі?
Не знаєм ми, хто оці звірі.
Гном.
Хоч я і чарівник веселий,
Та все збагнути я не в силі
Хіба звірят цих зачарую,
А сам по лісі помандрую.
Покличу старожилів лісових –
Хай пізнають звірят оцих.
(до чортиків)
А ви тихенько тут сидіть,
Доки повернусь – підождіть!
Вовк.
Я – вовк – сіроманець! По лісі блукаю.
У день цей холодний я їжу шукаю.
Чортики.
Ой 0 ой – ой! Нам час назад!
Сірий вовк для нас не брат!
Вовк.
Не бійсь, малечо, я не злий.
Ось біг через горбок,
Забіг до вас в лісок
Хотів до вас на свято,
Одів новий піджак!
Помив я лапк , вуха –
Ну, чим я не козак?!
А ви, добрі малята,
Чи любите вмиватись?
Чортики.
Ні, боїмося ми води,
Бо чорні від природи ми!
Тікаймо, братці!
Бо лихо може статься!
Ведмідь.
Не тікайте, не тремтіть,
Добрий, добрий я ведмідь
Не лякаю я діток!
Полюбляю лиш медок!
Гном (вибігає, дзвонить у дзвіночок)
Тихо, тихо всі сідайте
І на небо поглядайте.
Скільки нині тут чудес –
Ангел ось спустивсь з небес.!
Ангел.
Добрий день, усі малята,
Любі хлопчики й дівчата,

8. Я – ангел – хоронитель ваш,
По світу з свічкою літаю
І темні сили проганяю
Ану, скажіть швидкіш мені,
Чи не були тут чортики малі?
Дівчинка.
Були і є. Ось вони, ось!
Прикинулись зайцями.
Хотіли бути у гаю
І в школі тут із нами.
Ангел.
Гей, чортики,сюди ідіть
І чесно всім нам розкажіть:
Чого приходили в лісок
До слухняних цих діток?
1 – й чортик.
Я – веселе чортенятко
Розкажу вам по порядку:
Роблю лиш погані справи
Для потіхи, для забави.
2 – й чортик.
Ми прийшли сюди із пекла,
Із різочками гнучкими,
Хотіли чемних цих діток
Зробити поганими й лихими.
1 – й чортик.
Щоб між собою вони бились,
За все сварились, не мирились,
Щоб вночі і зрання тихо
Всім вони робили лихо.
2 – й чортик.
Зло робити ми їм допомагали б,
А потім в пекло їх забрали б.
Ангел.
Ні, не вийде!
Наші діти і слухняні, і привітні.
Ось тому до них в цей гай
Прийде святий Миколай.
А ви, чортики, ідіть
І зла нікому не робіть!
Миколай для звірят передав подарунки.
Вовкові ось тут ковбаска –
Вовчику, бери, будь ласка!
Лисові – дві круглі шинки –
Це для тебе лакоминки!
А Ведмедеві, нівроку,
Бочка меду круглобока.

9. Зайку, ближче підійди – но
Моркви тут тобі торбина!
А вам, діти, Миколай покладе подарунки під подушку.
Святий та добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даш ти нам – ми ще не знаєм,
Та просимо тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Від Бога втіхи дочекали,
Коли зростуть їх діточки.
Усьому нашому народу
Дай добру волю й многа літ,
Щоб пісня – слава України,
Полинула на цілий світ.
Діти співають пісню про Миколая.
Потім лунає голос Миколая (запис).