Краєзнавчий нарис «Кобзар і Київ : місто над Дніпром очима Шевченка-художника» складений на спомин 160-х роковин смерті Тараса Шевченка. Головна тема цього нарису – зв’язки національного генія зі святим для нього містом, що полонило серце поета і художника, який створив відомі картини Києва та замальовки Києво-Печерської лаври.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Краєзнавчий нарис
Київ, 2021

2. 2
УДК 908(477.411) (092)
К 55
Кобзар і Київ : місто над Дніпром очима
Шевченка-художника : до 160-х роковин смерті
Тараса Шевченка : краєзнавчий нарис / [уклад.
І. В. Рудік, б-ка № 159 ЦБС Дарницького району
м. Києва]. – Київ, 2021. – 17 с.

3. 3
Краєзнавчий нарис «Кобзар і Київ : місто над
Дніпром очима Шевченка-художника» складений
на спомин 160-х роковин смерті Тараса Шевченка.
Головна тема цього нарису – зв’язки
національного генія зі святим для нього містом,
що полонило серце поета і художника, який
створив відомі картини Києва та замальовки
Києво-Печерської лаври.
Видання складається з таких розділів:
1. «Святий Київ наш великий»
2. Шевченко-художник і Києво-Печерська
лавра
3. Література про прижиттєві зв’язки
Шевченка-художника з Києвом
4. Джерела з Інтернету
При укладанні нарису була використана
література з фондів бібліотеки № 159 та ресурси
Інтернету, яка детальніше ознайомить вас із
місцевостями, які Тарас Шевченко відвідував та
відображав у творчості, пов'язаними з
перебуванням у Києві.
Краєзнавчий нарис розрахований на широке
коло користувачів.
Упорядник та комп. набір – Рудік І. В

4. 4
I. «Святий Київ наш великий»
Вітчизняне
шевченкознавство приділяло і
приділяє велику увагу темі
перебування Тараса Шевченка у
Києві. Матеріали про зв’язки
Кобзаря з Києвом знаходимо у
літописах життя і творчості Тараса Григоровича,
біографіях, енциклопедичних словниках,
матеріалах з Інтернету тощо. Шевченкознавець
Перебування великого Кобзаря в
Києві не було тривалим. Він лише
наїздами жив тут, і якщо скласти
усі ці дні і місяці, не стане і двох
років. Проте були ці дні, тижні й
місяці змістовними сторінками його
біографії, знаменними для історії
міста.
Платон Білецький [2, с. 5]
Дивлюся,
Мов на небі висить
Святий Київ наш великий.
Тарас Шевченко, поема
«Варнак» [5, с. 12]

5. 5
Платон Білецький стверджує, що за все своє життя
Тарас Шевченко пробув у Києві небагато. У книзі
Платона Білецького «Шевченко в Києві» читаємо:
На початку червня 1843 року поет приїздить до
Києва вже вільною людиною. Повертається до
Києва наприкінці січня 1844-го. Буває у Києві в
1845-му, 1846-му роках. У 1847 році його
затвердили викладачем малювання Київського
університету. У Києві Тарас Григорович брав
участь у зібраннях Кирило-Мефодієвського
«Цілком припустимо, що якось-то
довелось Шевченкові побути в Києві ще
десь на початку 1820 року – батько
Шевченка, який взагалі часто їздив,
підробляючи хурманством, і брав із собою
сина навіть у далекі подорожі, як-от до
«Єлисавета», – міг взяти його і до Києва.
Міг Шевченко відвідати Київ і з сестрою,
яка брала його з собою, коли ходила на
прощу аж до Лебедина.
Чи був він там, супроводжуючи
батька або сестру, чи, певніш, знав Київ
лише за розповідями – все одно в уяві
маленького мешканця вбогої Кирилівки це
місто, з давніх-давен оспіване народом,
мало бути надзвичайним» [2, с. 5].

6. 6
товариства і був за це покараний. Після свого
заслання, 1859-го року він знову побував у Києві,
де жив у домі на Пріорці.
У своїх поезіях вперше він згадав Київ у
поемі «Катерина», написаній 1838 року:
Згадує Тарас Шевченко Київ і у поемі
«Гайдамаки» (1841 р.):
Київ названо й у поемі «Слепая» (1842 р.), до
нього героїня ходила на прощу. Згадки про Київ є
у поемах «Варнак», «Княжна», «Чернець»,
написаних в Орській фортеці, також у листуванні
Тараса Шевченка.
«За Києвом, та за Дніпром,
Попід темним гаєм,
Їдуть шляхом чумаченьки,
Пугача співають» [5, с. 9-10].
«Погуляли –
Купою на купі
Од Києва до Умані
Лягли ляхи трупом» [5, с.10]

7. 7
У листі до О. М. Бодянського з заслання від
3 січня 1850 року поет згадує про своє
перебування в Києві:
Ми знаємо, що великий український письменник
і поет Тарас Шевченко за освітою був художником
і залишив по собі багато живописних і графічних
творів.
Тараса Шевченка завжди приваблювало
велике місто над Дніпром, Київ полонив Тарасове
серце не тільки як поета, а й як художника, він не
лише писав про нього у своїх поетичних і
прозових творах, а й малював київські краєвиди та
історичні пам’ятки.
У книзі П. Білецького читаємо, що у 1843
році (це перше достовірно відоме відвідування
Тарасом Києва) Тарас Григорович бував у Києві
двічі, «але, певно, це перебування тривало не
більше двох тижнів» [2, с. 19]. За цей час він не
«Поїхав я тойді в Київ із Петербурга,
тойді як ми с тобою в Москві бачились, і
думав уже в Києві ожениться та й жить на
світі як добрі люде живуть, – уже було й
подружіє найшлось… Мене з Києва
загнали аж сюди, і за що? За вірші!» [5,
с.129]

8. 8
поминув оглянути історичні пам’ятки в Києві і під
Києвом.
Протягом квітня – вересня 1846 року Тарас
Шевченко активно малював види Києва та його
околиць. Як співробітник Київської
археографічної комісії змальовував він історичні
пам’ятки Києва. Потрапивши у Київ навесні 1846-
го він оселився спочатку на вулиці Інститутській,
потім разом з художником-пейзажистом М. М.
Сажиним мешкав у будинку інженера шляхів
сполучення І. І. Житницького на
Козиному болоті (тепер – провулок Т. Шевченк, 8-
а). Там поет жив з квітня 1846 до січня 1847 року,
працюючи разом з М. М. Сажиним над
альбомом «Види Києва».
Шевченкові малюнки «Костьол в Києві»,
«Церква Всіх святих у Києво-Печерській лаврі»,
«Аскольдова могила», «Васильківській форт у
Києві», «Китаївська пустинь. Троїцька церква»
збереглися до нашого часу. На картині
«Аскольдова могила» відтворена відома історико-
культурна пам’ятка. Картина виконана аквареллю
«З київських краєвидів він, кілька
днів перебуваючи в місті, встиг
намалювати лише Видубецький монастир
та, в кількох начерках, шлях між старими
вербами на березі Дніпра» [2, с. 18].

9. 9
із використанням сепії. Сепія – це світло-
коричневий барвник. Художник майстерно
відтворює природу і передає настрій зображених
персонажів. Ця картина знаходиться в Будинку-
музею Т. Г. Шевченка в Києві.
Т. Г. Шевченко
Аскольдова могила.
[1846]
Багато
малюнків поета
загинуло після його
арешту. Зокрема, «Лаврська церква з дзвіницею»,
«Набережна на схилах Дніпра з розкішними
садами», «Андріївська церква», «Золоті ворота» та
ін.
Про останній з малюнків у спогадах
О. С. Афанасьєва-Чужбинського є цікава
розповідь. ЇЇ наводить Г. Я. Сергієнко у історико-
біографічному нарисі «Шевченко і Київ»:
«Пішов він якось рано-вранці малювати
руїни «Золотих воріт», за якими у той час
місто ще не розбудовувалось, і сказав, що
повернеться увечері. Золоті ворота були
близько від нашої квартири» [5, с. 45].

10. 10
Працюючи Шевченко почув дитячий плач,
що не вщухав. Місце безлюдне. Шевченко не
витримав, пішов гребнем валу, глянув униз. У рові
сиділа дитина і жалібно плакала. Поблизу лише
кілька телят паслося. Він спустився, підняв
дівчинку до Золотих воріт, забавляв її. Тут
підійшов О. С. Афанасьєв-Чужбинський, пішов у
сусідні будинки, дівчинку ніхто не знав.
Становище ускладнювалось. Друзі вирішили
сповістити поліцію. Дійшли до Софійського
собору, де зустріли перелякану молоду матір.
З’ясувалося, що дівчинка гуляла з нянькою, яка
добряче випила і заснула в рову. Дитина ж пішла
і пішла собі вздовж канави.
Відрадою для Тараса Григоровича була
природа:
«Він блукав по дніпрових схилах, –
тоді ще дикій невпорядкованій місцині, –
доходив до кладовища біля Аскольдової
могили. На горі над нею височіла гарна
дзвіниця так званого Військово-
Нікольського собору. Далі, повз Лавру,
йшов до Видубичів та Китаївської
пустині, які нерідко згадував пізніше в
своїй творчості. Він звичайно брав із
собою теку з папером, малював, а то сидів
на крутому березі, інколи сам, а то з яким-
небудь знайомим. Мовчки мріяв,
придивляючись до дніпрової далечини, або
співав»[2, с. 36].

11. 11
ІІ. Шевченко-художник і Києво-
Печерська лавра
У Києво-Печерській лаврі 2014-го року
відкрили пам’ятний знак Тарасові Шевченку. Над
проектом пам’ятника
працювали близько року
скульптори,
шевченкознавці та
лауреати Шевченківської
премії. Вподобали ескіз,
що зображає робоче місце
Шевченка-художника –
стілець та бронзовий мольберт.
Пам’ятний знак Тарасові
Шевченку на території
Києво-Печерської лаври
Пам’ятний знак
встановили на території
Києво-Печерської лаври саме на тому місці, де
художник малював Всіхсвятську церкву.
Шевченко-художник, звичайно, не міг
обійти своєю увагою таке святе місце як Києво-
Печерська лавра.
Шевченкознавці уважно дослідили період
роботи Тараса Григоровича Шевченка в Києво-
Печерській лаврі як художника Київської

12. 12
тимчасової комісії для розбору давніх актів.
Зроблено це було на основі вражень Тараса
Григоровича, відображених у його повістях,
спогадів друзів Т. Шевченка і архіву Духовного
собору Києво-Печерської лаври.
Рисунок «Дальні печери Києво-Печерської
лаври» зроблено з оглядового майданчику
верхньої території Лаври. На передньому плані –
Воздвиженська церква й дзвіниця Ближніх печер,
на задньому – Дальні печери (Церкви
Анннозачатієвська, Різдва Богородиці й дзвіниця).
Т. Г. Шевченко.
Дальні печери Києво-
Печерської лаври.
Начерк. Олівець.
[1843]. Інститут
літератури імені
Т. Г. Шевченка НАН
України
Ця робота художника датується часом його
першої подорожі по Україні.
Достовірно відомо, що у травні 1846 року
художника Т. Г. Шевченка було зараховано на
послух до начальника лаврських іконописців для
малювання видів Києва за вказівкою митрополита
Філарета. У Лаврі тоді Тарас Шевченко створив
багато її замальовок та відомі картини міста, які
зникли після його арешту.

13. 13
Під час відвідин Лаври Тарас Шевченко
зупинявся в приміщенні друкарні, на другому
поверсі. Саме тут він малював картини. З балкону
друкарні він оглядав лівий берег.
Сепію «Церква Всіх Святих у Києво-
Печерській лаврі» Тарас Григорович створив у
1846 році. Ліворуч унизу на ній підпис: «Михаил
Сажин». Художник Сажин, товариш Т. Шевченка,
намалював тут постаті жінки і старця.
Т. Г. Шевченко
Церква Всіх Святих у
Києво-Печерській лаврі.
Папір, сепія. Київ.
[1846]
Чому саме
Церкву Всіх Святих
уподобав Тарас Шевченко? Мистецтвознавці
радянського часу стверджували, що Шевченку як
видатному майстру контрасту і світлотіні, за що в
академії його прозивали «російським
Рембрандтом», сподобалася гра світла і тіні. Та є
ще одне пояснення. Під час перебування в Києві
Тарас Григорович близько зійшовся з
Пантелеймоном Кулішем і Миколою
Костомаровим, які спонукали його до вивчення
історії України. А церкву Всіх Святих збудував
Іван Степанович Мазепа.

14. 14
Про один з епізодів перебування Тараса
Шевченка в Лаврі розповідає його добрий
знайомий О. Афанасьєв-Чужбинський (оповідку
знаходимо у Платона Білецького):
На жаль, деякі твори Тараса Шевченка, на
яких зображено Лавру, не знайдені. Таки твори, як
«Печери Київської лаври», «Лаврська церква з
«Коли Шевченко рисував
внутрішність» коридорів (Лаври – П. Б.),
що ведуть до Ближніх і Дальніх печер, я
супроводжував його з метою вивчити
цікаві групи жебраків, що займали інколи
більшу половину коридорів… Один сліпий
дід звірячого вигляду, але такий, що вмів
скорчити найпіснішу фізіономію, гудів, як
діжка, у хвилину гніву і мало не пищав,
коли канючив у перехожих, - очолюючи
великий гурт жебраків, боляче лупцював
їх величезною ломакою, не розбираючи
правого і винного… Тараса вразила його
фізіономія, і він зняв з нього портрет. Але
[…] хвилин через п’ять після завершення
малюнка Шевченко подер його на шматки.
– Се такий […], що за шага заріже
чоловіка, дарма, що сліпий, – зауважував
Шевченко [2, с. 35].

15. 15
дзвіницею» (декілька варіантів), «Старці»,
«Портрет отамана старців».
Відомо, що під час арешту Т. Г. Шевченка в
Києві поліція відібрала в нього портфель з
малюнками і скриньку з фарбами. Ці речі було
передано київському цивільному губернаторові
І. І. Фундуклею. Тарас Григорович на слідстві
розповів це жандармам й просив повернути його
речі. Начальник ІІІ відділу граф О. Ф. Орлов у
листі до київського цивільного губернатора
повідомив останнього, що в його канцелярії
залишилися малюнки видів Києва і скринька з
фарбами Т. Шевченка. Київський генерал-
губернатор з листом від 24 червня 1847 року
відправив все це в ІІІ відділ. Надіслані з Києва
малюнки та фарби за розпорядженням О. Ф.
Орлова було залишено у справах ІІІ відділу як
такі, що за своєю незначністю не заслуговують
пересилки. Про це листування Тарас Шевченко не
знав і домогався повернення своїх речей. У листі
до київського цивільного губернатора
І. І. Фундуклея Т. Г. Шевченко просив 16 липня
1847 року просив, щоб його речі переслали йому в
Орську фортецю. Він писав:
«Предложил бы вам виды Киева, но
они не окончены, а во-вторых, хотя неясно,
они мне будут здесь напоминать наш
прекрасный Киев» [5, с. 123-124].

16. 16
Ці малюнки художникові не повернули й
відшукати їх у фонді ІІІ відділу не пощастило.
II.Література про прижиттєві зв’язки
Шевченка-художника з Києвом
1. Бачинський, Л. У калиновій схованці. Пригода
біля Золотих воріт : Коло сімейного читання /
Л. Бачинський // Розкажіть онуку : дідусям та
бабусям, вихователям, учителям. – 2004. –
С. 19.
2. Білецький, П. Шевченко в Києві : біографічний
нарис / Платон Білецький. – Київ : Державне
видавництво художньої літератури, 1962. –
60 с.
3. Діденко, Н. Шевченко-художник і Києво-
Печерська лавра : урок-екскурсія / Наталія
Діденко // Дивослово : українська мова й
література в навчальних закладах. – 2008. –
№ 3. – С. 53-55.
4. Матвійчук, Н. М. Тарас Шевченко у Києві /
Н. М. Матвійчук // На кручах Славутича :
розповіді про Київ для дітей середнього
шкільного віку / Н. М. Матвійчук. – Молодь,
1982. – С. 63-70.
5. Сергієнко, Г. Я. Шевченко і Київ : історико-
біографічний нарис / Г. Я. Сергієнко. – Київ :
Дніпро, 1987. – 326 с.

17. 17
6. Хінкулов, Л. Ф. У Києві великому : (Сторінки з
біографії Т. Г. Шевченка) / Л. Ф. Хінкулов //
Письменник жив у Києві : літературно-
критичні розповіді / Л. Ф. Хінкулов. – Київ :
Дніпро, 1982. – С. 22-52.
III. Джерела з Інтернету
7. Київ у житті та творчій долі Т. Г. Шевченка :
екскурсії по Києву. – Режим доступу :
http://www.primetour.ua/uk/excursions/kiev/Kiev-
v-zhizni-i-tvorchestve-T--G--SHevchenko.html. –
Мова : укр.
8. Жукова, А. М. Київ у житті Кобзаря /
А. М. Жукова. – Режим доступу :
file:///C:/Users/User/Downloads/Nuippp_2013_11
_8.pdf. – Мова : укр.
9. Заєць, О. В. Тарас Григорович Шевченко і
Києво-Печерська лавра. – Режим доступу :
https://naurok.com.ua/t-g-shevchenko-hudozhnik-
i-kievo-pecherska-lavra-4591.html. – Мова : укр.
10. Т. Г. Шевченко-художник і Києво-Печерська
лавра. – Режим доступу :
file:///C:/Users/User/Downloads/ubi_2014_11_16
%20(1).pdf. – Мова : укр.
11. Тарас Шевченко і Київський університет :
матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.