Презентація присвячена основам розвитку соціології від давнини до сучасності

1. ЛЛЕЕККЦЦИИЯЯ 22
ІІссттооррііяя ввииннииккннеенннняя іі
ррооззввииттккуу ссооццііооллооггііччннооїї ннааууккии
11.. ППееррееддннааууккооввиийй ппееррііоодд:: ввииннииккннеенннняя
ссооццііааллььнниихх ііддеейй іі ппррааккттииккии
ддоосслліідджжеенньь..
22.. ВВииннииккннеенннняя ссооццііооллооггііччннооїї ннааууккии
33.. ККллаассииччнниийй ппееррііоодд уу ррооззввииттккуу
ссооццііооллооггііїї..
44.. ХХааррааккттееррнніі ррииссии ууккррааїїннссььккооїї
ссооццііооллооггііїї..
55.. ХХааррааккттееррнніі ррииссии ссууччаассннооїї ссооццііооллооггііїї..

2. Основні етапи виникнення ттаа ррооззввииттккуу
ссооццііооллооггііїї ввккллююччааююттьь вв ссееббее::
 ППееррееддннааууккооввиийй ппееррііоодд
 ВВииннииккннеенннняя
ссооццііооллооггііччннооїї ннааууккии ––
330--440 рррр.. ХХІІХХ сстт..
 ККллаассииччнниийй ппееррііоодд ––
ХХІІХХ –– ппооччааттоокк ХХХХ сстт..
 РРооззввииттоокк ссооццііооллооггііччннооїї
ннааууккии уу ддррууггіійй ппооллооввиинніі ии
ттаа ннааппррииккііннцціі ХХХХ сстт..
ввііддббууввааллооссяя ввииннииккннеенннняя
ссооццііааллььнниихх ііддеейй ттаа
ппррииммііттииввннооїї ппррааккттииккии
ддоосслліідджжеенньь
ффооррммууююттььссяя ооссннооввнніі ттееооррііїї
ссооццііооллооггііїї,, яяккіі ооттррииммааллии ннааззввуу
““ккллаассииччнниихх””
ввііддббууввааєєттььссяя ппеерреегглляядд
ккллаассииччнниихх ккооннццееппцціійй ттаа
ффооррммуувваанннняя ннооввооггоо ппоогглляяддуу
ннаа ссууссппііллььссттввоо

3. ППееррееддууммооввии ррооззввииттккуу
ссооццііооллооггііччннооїї ннааууккии::
-- зростання ццииввііллііззооввааннооссттіі
ссууссппііллььссттвваа вв ххооддіі ііссттооррииччннооггоо
ррооззввииттккуу,, ккооллии вв нніімм ппооссттууппооввоо
""ппрроояяввлляяююттььссяя"" ккооннттууррии ссууччаассннооггоо ссууссппііллььссттвваа;;
-- ррооззввииннееннііссттьь ккууллььттууррии,, іінншшиихх ннаауукк,, яяккіі ффооррммууююттьь ааррссееннаалл
ппррииннццииппіівв,, ммееттооддіівв ррооззуумміінннняя ууссььооггоо ссуущщооггоо,, ррообблляяттьь
ттааккіі ввііддккррииттттяя,, яяккіі ссттииммууллююююттьь ппоошшууккии вв ссууссііддннііхх ооббллаассттяяхх;;
-- ввппллииввии ппооллііттииччннооггоо рреежжииммуу,, яяккиийй ааббоо ссттррииммуувваавв їїїї
ррооззввииттоокк,, ааббоо ввссіілляяккоо ссттииммууллюювваавв їїїї ррооззввииттоокк;;
-- ссооццііооллооггііччннаа ннааууккаа ввббииррааллаа ннааццііооннааллььнніі,, ккууллььттууррнніі,,
ііссттооррииччнніі ооссооббллииввооссттіі ссввооєєїї ккррааїїннии..

4. Платон
(427-347 рр. до н.
е.)

5. Держава забезпечує захист населення від ворогів
та підтримує порядок всередині країни
На чолі держави повинні стояти справедливі мужі.
Справедливість – основа ідеальної держави
Ідеальне повинно бути підкорено загальному.
Людина живе заради держави
Три групи людей – мудреці-правителі; воїни-
захисники; народ-виробник

6. Аристотель
(384-322 рр. до н. е.)

7. В суспільстві існують: сім’я, поселення,
держава, яка вище всього
Опора суспільства – середній клас.
Бідняки – люди «другої категорії».
Багаті – можливо нечесні.
Завдання держави:
-недопущення надмірної особистої влади, зайвого
накопичення капіталу;
-утримання в покорі рабів

8. Ніколо Макіавеллі
(1469 – 1527 рр.)

9. Людина від природи позбавлена доброчесностей.
Заклопотаний виключно своїми матеріальним
інтересами
Щоб вижити, людина повинна розраховувати на свій
розум, а не на Бога чи долю
Сильна держава – гарантія суспільного виживання
та збереження
Політичний реалізм потребує відмови від моральних
та релігійних обмежень при створенні та збереженні
держави

10. Томас Мор
(1478 –1535 гг.)
Томазо Кампанелла
(1568 – 1639 рр.)

11. Томас Гоббс
(1588-1679 рр.)
Жан-Жак Руссо
(1712-1778 рр.)

12. Виникнення соціологічної ннааууккии ооббууммооввллеенноо
ссууссппііллььннииммии ппооттррееббааммии,, ддоо яяккиихх ттррееббаа
ввііддннеессттии::
 ББууррххллииввиийй ррооззввииттоокк ппррооммииссллооввооссттіі ттаа ффооррммуувваанннняя
ккааппііттааллііссттииччнниихх ввііддннооссиинн,, яяккіі ввииммааггааллии ннааууккооввооггоо
ззннаанннняя ссооццііааллььнниихх ууммоовв ввииррооббннииччооїї ддііяяллььннооссттіі,,
ззааккооннооммііррннооссттеейй ррииннккооввооггоо ссууссппііллььссттвваа..
 ВВииннииккннеенннняя ккооннттуурріівв ссууччаассннооггоо ссууссппііллььссттвваа ппіісслляя
ббуурржжууааззнниихх ррееввооллююцціійй вв ккррааїїннаахх ЗЗааххііддннооїї ЄЄввррооппии..
ннааййббііллььшш шшввииддккоо ппррооххооддииллоо ррууййннуувваанннняя ффееооддааллььнниихх
ііннссттииттууттіівв ттаа ввииннииккннеенннняя ннооввооггоо ссууссппііллььссттвваа ппіісслляя
ВВееллииккооїї ффррааннццууззььккооїї ррееввооллююццііїї,, ззааввддяяккии яяккіійй ввііддббууллииссяя
яяккіісснніі ззммііннии ссууссппііллььссттвваа вв ммеежжаахх ооддннооггоо ппооккоолліінннняя..
 ФФууннддааммееннттааллььнніі ввііддккррииттттяя вв ооббллаассттіі ппррииррооддннииччиихх ннаауукк,,
ввииннииккннеенннняя ффііллооссооффссььккиихх,, ееккооннооммііччнниихх ттаа
ппооллііттооллооггііччнниихх ккооннццееппцціійй,, яяккіі ппііддггооттууввааллии ббааззиисс ддлляя
ооппааннуувваанннняя ллююддииннооюю ссооццііааллььннооїї ффооррммии ммааттееррііїї яякк
ннааййббііллььшш ссккллааддннооїї..

13. Огюст Конт
(1798 – 1857 рр.)
Закон "трьох стадій", ааббоо ""ттррььоохх ссттаанніівв""
11.. ТТееооллооггііччннаа ааббоо ффііккттииввннаа ссттааддііяя
22.. ММееттааффііззииччннаа ааббоо ааббссттррааккттннаа
ссттааддііяя
33.. ППооззииттииввннаа ааббоо ррееааллььннаа ссттааддііяя

15. Герберт
Спенсер
(1820 – 1903
Еміль Дюркгейм
(1858 – 1917 рр.)

16. с Класичний етап в розвитку сооццііооллооггііїї ххааррааккттееррииззууєєттььссяя
ккллаассииччнниимм ттииппоомм ннааууккооввооссттіі.. ООссннооввнніі ппррииннццииппии
ккллаассииччннооїї ммееттооддооллооггііїї ззввооддяяттььссяя ддоо ннаассттууппнниихх::
 ССооццііааллььнніі яяввиищщаа ппііддккоорряяююттььссяя ззааккооннаамм,, ззааггааллььнниимм
ддлляя ввссіієєїї ддііййссннооссттіі.. ННееммааєє ннііяяккиихх ссппееццииффііччнниихх
ссооццііааллььнниихх ззааккоонніівв..
 ССооццііооллооггііяя ппооввииннннаа ббууддууввааттииссяя ззаа ппррииккллааддоомм
ппррииррооддннииччиихх ““ппооззииттииввнниихх”” ннаауукк..
 ММееттооддии ссооццііааллььннооггоо ддоосслліідджжеенннняя ппооввиинннніі ббууттуу ттааккииммии
жж ттооччннииммии,, жжооррссттккииммии.. ВВссіі ссооццііааллььнніі яяввиищщаа ппооввиинннніі
ббууттуу ооппииссаанніі ккііллььккіісснноо..
 ННааййвваажжллииввіішшиимм ккррииттеерріієємм ннааууккооввооссттіі єє ообб’’єєккттииввннііссттьь
ззммііссттуу ззннаанннняя.. ЦЦее ооззннааччааєє,, щщоо ссооццііооллооггііччннее ззннаанннняя ннее
ппооввиинннноо ууттррииммууввааттии вв ссооббіі ссуубб’’єєккттииввнніі ууяяввллеенннняя,, ааллее
ооппииссууввааттии ссооццііааллььннуу ддііййссннііссттьь,, ннееззааллеежжнноо ввіідд ннаашшооггоо
ддоо ннееїї ввіідднноошшеенннняя..

17. Макс Вебер
(1864 – 1920 рр.)
ССооццііааллььннаа ддііяя – дія, яка по сенсу співвідноситься
з діями інших людей і орієнтується на них.
Ознаки соціальної дії: усвідомлений характер;
орієнтація на очікувану реакцію інших
Чотири типи соціальної дії в порядку
убування їх усвідомлення:
цілераціональне - коли предмети або люди
трактуються як засоби для досягнення власних
раціональних цілей. Суб'єкт точно представляє
мету і вибирає оптимальний варіант її досягнення
ціннісно-раціональне - визначається
усвідомленою вірою в цінність певної дії
незалежно від її успіху, здійснюється в ім'я якої-
небудь цінності, причому її досягнення
виявляється важливіше за побічні наслідки
традиційне - визначається традицією або
звичкою. Індивід просто відтворює той шаблон
соціальної активності, який використовувався в
подібних ситуаціях раніше ним або оточенням
афектне - визначається емоціями

18. Зи́гмунд Фрейд
(1856 – 1939 рр.)
Вільфредо Парето
(1848 – 1923 рр.)

19. Карл Маркс (1818-1883 рр.)
Фрідрих Енгельс (1820-1895 рр.)

20. Напрями ввннеессккуу ммааррккссииззммуу вв
ссооццііооллооггііюю::
ДДііааллееккттииччнниийй ммааттееррііааллііззмм іі
ссооццііооллооггііяя
ССооццііооллооггііяя ккллаассіівв іі ккллаассооввооїї
ббооррооттььббии
ССооццііооллооггііяя ррееввооллююццііїї

21. Пітірім Сорокін
(1889 – 1968 рр.)
ООссннооввнніі ттееооррііїї::
ссооццііооккууллььттууррннооїї
ддииннааммііккии
ттееооррііяя ррееввооллююццііїї
ссооццііааллььннооїї
ссттррааттииффііккааццііїї
ссооццііааллььннооїї ммооббііллььннооссттіі

22. Всі сили що впливають на ппооввееддііннккуу ллююддеейй іі
ввииззннааччааююттьь ссооббооюю ххааррааккттеерр їїхх ссппііллььннооггоо жжииттттяя,,
ммоожжууттьь ббууттии ззввееддеенніі ддоо ттррььоохх ооссннооввнниихх
ррооззрряяддіівв::
 РРооззрряяддуу ккооссммііччнниихх ((ффііззииккоо--ххііммііччнниихх)) ссиилл –– ссввііттллоо,,
ззввуукк,, ттееммппееррааттуурраа,, ккоолліірр,, ввллаажжннііссттьь,, ккллііммаатт ддааннооггоо ммііссццяя,,
ссккллаадд іі ххааррааккттеерр ппооччввии,, ззммііннаа ппооррии ррооккуу,, ччееррееддуувваанннняя
дднняя іі ннооччіі;;
 РРооззрряяддуу ссиилл ббііооллооггііччнниихх –– їїжжаа,, ссттааттеевваа ппооттррееббаа,,
ппооттррееббаа ііннддииввііддууааллььннооггоо ссааммооззааххииссттуу,, ппооттррееббаа ггррууппооввооггоо
ссааммооззааххииссттуу,, ббееззссввііддооммее ппііддрраажжаанннняя,, ппооттррееббаа ррууххуу,, іінншшіі
ффііззііооллооггііччнніі ппооттррееббии ((ссоонн,, ппооккоойй,, ггрраа ттаа іінн..));;
 РРооззрряяддуу ссиилл ссооццііааллььнноо--ппссииххііччнниихх –– ппррооссттіі:: ііддееїї,,
ппооччууттттяя--ееммооццііїї,, ххввииллюювваанннняя ллююддеейй;; ссккллаадднніі:: ммааттееррііааллььннаа
ккууллььттуурраа,, ооттооччууююччее ссееррееддооввиищщее,, ддууххооввннаа ааттммооссффеерраа
ссооццііааллььннооггоо ссееррееддооввиищщаа,, ссууссппііллььнноо--ппооллііттииччннаа
ооррггааннііззааццііяя ггрруупп,, яяввиищщаа ввллааддии,, ббааггааттссттввоо іі ггрроошшіі,,
ррооззппооддіілл ппрраацціі ттаа іінн..

23. Для російської соціології ххааррааккттееррнніі
ннаассттууппнніі ооссооббллииввооссттіі::
 ввииккллююччннаа ррііззннооммааннііттннііссттьь шшккіілл ттаа ттееччіійй,, ббааггааттоо зз яяккиихх
ззннааххооддииллииссяя ннаа ппееррееддооввиихх ррууббеежжаахх ссввііттооввооїї ссооццііооллооггііччннооїї
ддууммккии;;
 ррооззввииввааллаассяя ооддннооччаасснноо яякк ччаассттииннаа ззааггааллььннооєєввррооппееййссььккооїї
ккууллььттууррии,, ввііддччууввааююччии ппооммііттнниийй ввппллиивв ввііддооммиихх ззааххіідднниихх
ссооццііооллооггіівв іі яякк ссккллааддннаа єєддннііссттьь ссооццііооллооггііччнниихх ііддеейй ррііззнниихх
ннааррооддіівв;;
 ввииссооккаа ддууххооввннііссттьь,, ппооссттааннооввккаа ппииттаанньь,, ввііддббииввааююччиихх ссууддььббии
ннааррооддіівв,, ннааййввиищщаа ццііннннііссттьь -- ііннттеерреессии ннааррооддуу;;
 ччеерреезз ееккооннооммііччннуу ттаа ссооццііааллььнноо--ппооллііттииччннуу ввііддссттааллііссттьь РРооссііїї
ббууллаа ччііттккоо ввиирраажжееннаа ууттооппііччннаа ттееннддееннццііяя,, яяккаа ввииззннааччааллаа
ггллооббааллььнніі ттррааггееддііїї ннааррооддуу,, ммаассшшттааббнніі ппооммииллккии вв ппооллііттиицціі;;
 ппооппуулляяррннііссттьь ііддеейй ссооццііааллііззммуу,, ппоо ввіідднноошшееннннюю ддоо яяккиихх
ппррааккттииччнноо ззааввжжддии ііссннууввааллаа ззааггррооззаа їїхх ссппооттввоорреенннняя,,
ууттооппііззааццііїї..

24. Причини розгрому соціології:
 соціологічні дослідження вітчизняних вчених давали
об’єктивний портрет помилок та злочинів сталінського
керівництва, відкривав демографічну кризу, яка виникла
під час сталінських репресій, злочинів індустріалізації,
колективізації, винищенню кулаків тощо.
 прагнення І. В. Сталіна піднятися на Олімп
філософського знання. Не володіючи соціологічної
культурою, “вождь всіх народів” йшов шляхом
примітивізації філософської думки. А це було можливо
лише тоді, коли філософія загубила зв’язок з дійсністю,
перестане отримувати емпіричну соціологічну
інформацію.
 сталінська доктрина загострення класової боротьби в
умовах побудови соціалізму, яка була перенесена і в
науку. Ця доктрина постійно вимагала жертви для свого
доказу. І такою жертвою виступила соціологія і
соціологи, деякі з яких до того ж критикували сталінізм.

25. В ході перебудови ббууллии ввиияяввллеенніі
ммаассшшттааббии іі ннаассллііддккии ррооззггррооммуу іі
ппеерреессллііддуувваанннняя ссооццііооллооггііччннооїї ннааууккии,,
ссеерреедд яяккиихх вваажжллииввіішшииммии єє::
 ппооммииллккии ттаа ззллооччииннии вв ссууссппііллььссттввіі,,
ппоовв’’яяззаанніі зз ппррииййнняяттттяямм ннааууккооввоо
ннееооббґґррууннттоовваанниихх ууппррааввллііннссььккиихх рріішшеенньь
 ппееррееттввоорреенннняя ммааррккссииззммуу--ллееннііннііззммуу вв
ззааккррииттуу ддооггммааттииччннуу ссииссттееммуу,, яяккаа
ввттррааттииллаа ззвв’’яяззоокк зз ддііййссннііссттюю
 ннииззььккаа ссооццііооллооггііччннаа ккууллььттуурраа ммииссллеенннняя
вв ссууссппііллььссттввіі

26. Розвиток української ссооццііооллооггііїї
 ВВииттооккии ссооццііааллььнниихх ііддеейй вв УУккррааїїнніі зз’’яяввлляяююттььссяя ззаа ччаассии
ссттввоорреенннняя ппииссееммннооссттіі іі ппррииййнняяттттяя ххррииссттиияяннссттвваа.. ООдднниимм
іізз ннааййддааввнніішшиихх ддооккууммееннттіівв,, ддее ррооббииллииссяя ссппррооббии
ооббґґррууннттууввааттии ннееооббххііддннііссттьь ообб’’єєддннаанннняя ууддііллььнниихх ккнняяззііввссттвв
ннаа РРууссіі єє ““ССллооввоо оо ззааккооннее ии ббллааггооддааттии”” ккииїїввссььккооггоо
ммииттррооппооллииттаа ІІллааррііооннаа,, ““ППооввііссттьь ввррееммеенниихх лліітт”” ллееттооппииссццяя
ННеессттоорраа
 22 ппоолл.. XXIIXX –– ппоочч.. XXXX сстт.. –– ббууррххллииввиийй ррооззввииттоокк ссууссппііллььнниихх
ііддеейй
 ХХХХ сстт.. -- ууккррааїїннссььккаа ссооццііооллооггііяя ррооззввииввааллаассяя ддооссииттьь
ппррооттииррііччллииввоо.. ООддннаа їїїї ччаассттииннаа –– ууккррааїїннссььккаа ррааддяяннссььккаа
ссооццііооллооггііяя ппооввттооррииллаа ссууддььббуу ввссіієєїї ррааддяяннссььккооїї ссооццііооллооггііїї..
ІІнншшаа ччаассттииннаа їїїї ббууллаа ззааккллааддееннаа вв ууккррааїїннссььккіійй ддііаассппоорріі ззаа
ммеежжааммии УУккррааїїннии іі ррооззввииввааллаассяя ддооссииттьь ііннттееннссииввнноо..
ППррааккттииччнноо ддоо ппоочч.. 9900--хх рррр.. цціі ччаассттииннии ббууллии ррооззііррвваанніі..
ТТііллььккии ппіісслляя ссттввоорреенннняя ссууввееррееннннооїї ддеерржжааввии УУккррааїїннии
ппооччааввссяя ддііааллоогг ддввоохх ггііллоокк ууккррааїїннссььккооїї ссооццііооллооггііїї

27. Розвиток української ссооццііооллооггііїї
 20-30-х рр. ХХ ст. – спроби розвитку соціологічних
досліджень в Україні в закінчилися репресіями по
відношенню до небагато чисельних українських
соціологів
 6600--іі рррр.. ХХХХ сстт.. –– ввііддрроодджжеенннняя ееммппііррииччннооїї ссооццііооллооггііїї,,
ффооррммуувваанннняя ппеерршшиихх ссооццііооллооггііччнниихх ввііддддіілліівв ттаа ккааффееддрр
вв ііннссттииттууттаахх ААНН УУккррааїїннии,, ККииїїввссььккооммуу,, ХХааррккііввссььккооммуу,,
ООддеессььккооммуу,, ДДннііппррооппееттррооввссььккооммуу ууннііввееррссииттееттаахх
 9900--іі рррр.. ХХХХ сстт.. –– ннооввиийй ееттаапп ііннссттииттууццііааллііззааццііїї ссооццііооллооггііїї
вв УУккррааїїнніі ппоовв’’яяззаанниийй зз ддееммооккррааттииччнниимм ппееррееттввоорреенннняя
ккооллиишшннььооггоо ррааддяяннссььккооггоо ссууссппііллььссттвваа іі ааккттииввнниимм
ззааллууччеенннняямм ссооццііооллооггіівв ддоо ццььооггоо ппррооццеессуу.. В 1990 році
був створений Інститут соціології Національної
академії наук України, ввііддрроодджжееннаа вв ннооввооммуу ссттааттууссіі
ССооццііооллооггііччннаа аассооццііааццііяя УУккррааїїннии

28. Миха́йло Сергі́йович
Груше́вський
(1866 – 1934 рр.)
Богда́н Олекса́ндрович
Кістяко́вський
(1868 – 1920 рр.)

29. Микита Юхимович
Шаповал
(1882 — 1932 рр.)
Володи́мир Кири́лович
Винниче́нко
(1880 — 1951)