SlideShare a Scribd company logo
1 of 12
Чим є сучасна
Україна і чи можливі
     тут зміни?
              Юрій Мацієвський

  Конференція випускників програм Інституту
                   Кеннана
        Одеса, 7 – 9 вересня 2012 року
Мета: не стільки знайти відповіді на ці
питання, як оцінити якість існуючих
пояснень, що існують в публічному
дискурсі
   Бачу три можливі способи відповіді, чи три
    дискурси: Транзитологічний, інституційний і пост-
    інституційний
   1) Транзитологічний дискурс (наголошує на ролі
    структурних чи процедурних чинників
    демократизації)
   Основна теза- Україна- це перехідне суспільство,
    що рухається від пізньо-радянського авторитаризму
    до демократії
Транзитологічний дискурс
   В Україні теза про перехідність стала домінуючою в
    часи першого президентства Кучми, і ожила після
    “Помаранчевої революції”
   На Заході це сприймали більш стримано –
    народилась метафора про “блукання манівцями”
    (Muddling along)
   Критика: У “сірій зоні” зміни майже не
    відбуваються (Т. Карозерс), а якщо відбуваються то
    часто не до демократії, а до новітнього
    авторитаризму ( М.Макфол і ін.)
Пост-транзитологічний дискурс
   Більшість посткомуністичних і пост-радянських країн
    не рухаються до демократії.
   Ці країни застрягли в “Сірій зоні”, або рухаються до
    новітнього авторитаризму
   Це т.зв. “гібридні режими”, що поєднують
    конкурентні вибори і автократичні практики (зневага
    до процедур ухвалення рішень, до принципу
    верховенства права, обмеження громадянських прав і
    політичних свобод)
   Політичний і економічний режим в Україні також
    гібридний, держава- квазі- модерна, суспільство –
    негромадянське, а нація- не повна.
   Критика: Це діагноз, але причин “хвороби” і рецептів
    “лікування” тут немає.
Інституційний дискурс
   Інститути – це правила, що створюються гравцями для
    впорядкування політичної/ економічної гри
   Новий інституціоналізм- увага перенеслась на
    неформальні правила (НП) і те як НП “підривають”
    формальні інститути.
   Основна теза – Україна потрапила в інституційну
    паску. (Склалася неефективна сукупність
    інститутів, які ніхто не зацікавлений змінювати)
   Основне питання - як довго суспільство /держава може
    існувати у такому стані? І як вийти з цього стану?
Чому реформи не доводились до
               кінця?
   Тому, що політика напів-реформ сторює
    розриви у ринках (ніші), які дають ренту їх
    ініціаторам. Еліти не зацікавлені доводити
    реформи до кінця, щоб не втратити джерел
    ренти.
   Чому в одних країнах реформи доводились до
    кінця, а в інших ні?
   Це залежить від того чи є держава “захоплена”
    ренто-орієнтованими групами (кланами)
Чи можна вислизнути з
        інституційної пастки?
  Можна, в результаті зовнішнього чи
   внутрішнього шоку, коли перед елітами
   постає екзистенційна загроза
 Концепція “системної уразливості”- для
   проведення реформ важливі три умови:
1) наявність «широкої коаліції», що створює
   внутрішній тиск на уряд;
2) наявність реальної зовнішньої загрози,
3) відсутність природних ресурсів
Приклади - Прибалтійські країни, Грузія
Синтез
    (North D.C, Wallis Jh. J., Weingast B.R., Violence
     and Social Orders ...Cambridge University Press,
                           2009)
   Головна теза- забезпечення соціального порядку
    передбачає обмеження насилля.
    виділяють два типи суспільств – природні
    (natural), які стримують насилля, обмежуючи
    доступ до джерел ренти лише для еліт. Такі
    суспільства засновані на обмеженні доступу -
    (Limited Access Order).
   Невелика кількість суспільств вийшла з цього
    стану. Їхній устрій заснований на конкуренції -
    (Open Access Order).
Супільство обмеженого доступу
                (С.О.Д)
   Риси: переважно державний контроль промисловості,
    складна процедура отримання ліцензій і корумповані
    патрон-клієнтські мережі засновані на персональному
    обміні.
   С.О.Д. є стабільним соціальним ладом, але не
    статичним. Внутрішня структура влади може
    змінюватись, але суть залишається.
   Це добре пояснює мою тезу про гібридний характер
    режиму в Україні
   Еліти не зацікавлені у змінах, реформи завжди
    часткові, тому що еліти не можуть позбавити себе
    ренти. Так створюється неефективна рівновага, або
    інтитуційна пастка.
Суспільства відкритого доступу
    Підтримуються через конкуренцію
    Доступ є сталим, якщо виконуються три умови:
1)   Доступ до діяльності у різних галузях відкритим для
     всіх громадян
2)   Організації у кожній з цих галузей є відкритими для
     громадян
3)   Принцип верховенства закону діє безсторонньо для
     всіх громадян
     Відкритий доступ в політиці підтримує відкритий
     доступ в економіці і навпаки. Жоден не зумовлює
     інший.
Як відбувається перехід?
 Три вступні умови, що можуть забезпечити
  безособовий обмін:
1) верховенство закону для еліт;
2) підтримка постійно діючих елітних
  організацій;
3) централізований і консолідований контроль
  насилля.
Дотримання правил і конкуренція
Чим є Україна?
   СРСР був зрілим суспільством обмеженого доступу.
    Україна сьогодні є базовим с.о.д. Чому?
   З середини 90-их до середини 2000-их відбулося
    витіснення номенклатурної еліти олігархічною. Перехід
    від “плану до клану”
   Напів-реформи стали свідченням захоплення держави.
   У такій державі зміни відбуваються хвилями, і хвиля
    відкату почалась на піку демократичних очікувань – з
    реформи 8.12.2004р.
   Порушення правил всіма гравцями, або інволюція
    конституціоналізму, призвели до “гри з правилами”
    замість “гри за правилами”. Це типова інституційна
    пастка.
   Вихід можливий через шок, але коли він станеться і як
    поведуть себе еліти, передбачити неможливо.

More Related Content

Viewers also liked (6)

Curso conociendo nuestro país constitución chile
Curso conociendo nuestro país constitución chileCurso conociendo nuestro país constitución chile
Curso conociendo nuestro país constitución chile
 
MARIS RESUME 2017
MARIS RESUME 2017MARIS RESUME 2017
MARIS RESUME 2017
 
Resume
ResumeResume
Resume
 
Master Resume
Master ResumeMaster Resume
Master Resume
 
01302017 steven zizzasr resume
01302017 steven zizzasr resume01302017 steven zizzasr resume
01302017 steven zizzasr resume
 
Resume 2017
Resume 2017Resume 2017
Resume 2017
 

Similar to Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни?

Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІКонфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
DonbassFullAccess
 
Белл Д. Культурные противоречия капитализма
Белл Д. Культурные противоречия капитализмаБелл Д. Культурные противоречия капитализма
Белл Д. Культурные противоречия капитализма
Nataliya Shylo
 

Similar to Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни? (20)

  Установчі Збори України
  Установчі Збори України  Установчі Збори України
  Установчі Збори України
 
Vidsich
VidsichVidsich
Vidsich
 
Prezentatsiya ndi
Prezentatsiya ndiPrezentatsiya ndi
Prezentatsiya ndi
 
Договір гідності заради сталого розвитку
Договір гідності заради сталого розвиткуДоговір гідності заради сталого розвитку
Договір гідності заради сталого розвитку
 
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІКонфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктію. Донесення дражливих питань через ЗМІ
 
Конфлікт в медіа і Медіа в конфлікті
Конфлікт в медіа і Медіа в конфліктіКонфлікт в медіа і Медіа в конфлікті
Конфлікт в медіа і Медіа в конфлікті
 
Методологічний підхід У. Домхоффа до аналізу влади / METHODOLOGICAL APPROACH ...
Методологічний підхід У. Домхоффа до аналізу влади / METHODOLOGICAL APPROACH ...Методологічний підхід У. Домхоффа до аналізу влади / METHODOLOGICAL APPROACH ...
Методологічний підхід У. Домхоффа до аналізу влади / METHODOLOGICAL APPROACH ...
 
Міжнародна ізоляція гібридних режимів: випадок України
Міжнародна ізоляція гібридних режимів: випадок УкраїниМіжнародна ізоляція гібридних режимів: випадок України
Міжнародна ізоляція гібридних режимів: випадок України
 
Белл Д. Культурные противоречия капитализма
Белл Д. Культурные противоречия капитализмаБелл Д. Культурные противоречия капитализма
Белл Д. Культурные противоречия капитализма
 
Prezentatsiya ndi-politichni-trendi-gruden-2014
Prezentatsiya ndi-politichni-trendi-gruden-2014Prezentatsiya ndi-politichni-trendi-gruden-2014
Prezentatsiya ndi-politichni-trendi-gruden-2014
 
Dilo6 a4
Dilo6 a4Dilo6 a4
Dilo6 a4
 
Prezentatsia microsoft power_point
Prezentatsia microsoft power_pointPrezentatsia microsoft power_point
Prezentatsia microsoft power_point
 
Lekcija 16
Lekcija 16Lekcija 16
Lekcija 16
 
Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.
Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.
Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.
 
куропятник2
куропятник2куропятник2
куропятник2
 
Ландшафти дискримінації в Україні
Ландшафти дискримінації в Україні Ландшафти дискримінації в Україні
Ландшафти дискримінації в Україні
 
Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.
Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.
Соціальний і політичний капітал та їх вплив на довіру до публічної влади.
 
Попередження про небезпеку
Попередження про небезпекуПопередження про небезпеку
Попередження про небезпеку
 
Валерій Пекар. «Затримана модернізація»
Валерій Пекар. «Затримана модернізація»Валерій Пекар. «Затримана модернізація»
Валерій Пекар. «Затримана модернізація»
 
П’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитування
П’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитуванняП’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитування
П’ЯТА РІЧНИЦЯ МАЙДАНУ – експертне опитування
 

More from selectsage

More from selectsage (8)

Heating system UDEN-S
Heating system UDEN-SHeating system UDEN-S
Heating system UDEN-S
 
Інтермонтажбуд: системи опалення UDEN-S на http://imb.in.ua/
Інтермонтажбуд: системи опалення UDEN-S на http://imb.in.ua/Інтермонтажбуд: системи опалення UDEN-S на http://imb.in.ua/
Інтермонтажбуд: системи опалення UDEN-S на http://imb.in.ua/
 
Стежинками Іванни Піхун
Стежинками Іванни ПіхунСтежинками Іванни Піхун
Стежинками Іванни Піхун
 
Сила радикалів чи слабкість центристів: що зумовило електоральний успіх ВО "С...
Сила радикалів чи слабкість центристів: що зумовило електоральний успіх ВО "С...Сила радикалів чи слабкість центристів: що зумовило електоральний успіх ВО "С...
Сила радикалів чи слабкість центристів: що зумовило електоральний успіх ВО "С...
 
Informal Institutions in Hybrid Regimes: the Case of Ukraine
Informal Institutions in Hybrid Regimes: the Case of UkraineInformal Institutions in Hybrid Regimes: the Case of Ukraine
Informal Institutions in Hybrid Regimes: the Case of Ukraine
 
Quasi-Authoritarianism
Quasi-AuthoritarianismQuasi-Authoritarianism
Quasi-Authoritarianism
 
Why Ukraine has not succeeded in democratization under Yushchenko?
Why Ukraine has not succeeded in democratization  under Yushchenko? Why Ukraine has not succeeded in democratization  under Yushchenko?
Why Ukraine has not succeeded in democratization under Yushchenko?
 
Чи можливий авторитарний режим в Україні?
Чи можливий авторитарний режим в Україні?Чи можливий авторитарний режим в Україні?
Чи можливий авторитарний режим в Україні?
 

Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни?

  • 1. Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни? Юрій Мацієвський Конференція випускників програм Інституту Кеннана Одеса, 7 – 9 вересня 2012 року
  • 2. Мета: не стільки знайти відповіді на ці питання, як оцінити якість існуючих пояснень, що існують в публічному дискурсі  Бачу три можливі способи відповіді, чи три дискурси: Транзитологічний, інституційний і пост- інституційний  1) Транзитологічний дискурс (наголошує на ролі структурних чи процедурних чинників демократизації)  Основна теза- Україна- це перехідне суспільство, що рухається від пізньо-радянського авторитаризму до демократії
  • 3. Транзитологічний дискурс  В Україні теза про перехідність стала домінуючою в часи першого президентства Кучми, і ожила після “Помаранчевої революції”  На Заході це сприймали більш стримано – народилась метафора про “блукання манівцями” (Muddling along)  Критика: У “сірій зоні” зміни майже не відбуваються (Т. Карозерс), а якщо відбуваються то часто не до демократії, а до новітнього авторитаризму ( М.Макфол і ін.)
  • 4. Пост-транзитологічний дискурс  Більшість посткомуністичних і пост-радянських країн не рухаються до демократії.  Ці країни застрягли в “Сірій зоні”, або рухаються до новітнього авторитаризму  Це т.зв. “гібридні режими”, що поєднують конкурентні вибори і автократичні практики (зневага до процедур ухвалення рішень, до принципу верховенства права, обмеження громадянських прав і політичних свобод)  Політичний і економічний режим в Україні також гібридний, держава- квазі- модерна, суспільство – негромадянське, а нація- не повна.  Критика: Це діагноз, але причин “хвороби” і рецептів “лікування” тут немає.
  • 5. Інституційний дискурс  Інститути – це правила, що створюються гравцями для впорядкування політичної/ економічної гри  Новий інституціоналізм- увага перенеслась на неформальні правила (НП) і те як НП “підривають” формальні інститути.  Основна теза – Україна потрапила в інституційну паску. (Склалася неефективна сукупність інститутів, які ніхто не зацікавлений змінювати)  Основне питання - як довго суспільство /держава може існувати у такому стані? І як вийти з цього стану?
  • 6. Чому реформи не доводились до кінця?  Тому, що політика напів-реформ сторює розриви у ринках (ніші), які дають ренту їх ініціаторам. Еліти не зацікавлені доводити реформи до кінця, щоб не втратити джерел ренти.  Чому в одних країнах реформи доводились до кінця, а в інших ні?  Це залежить від того чи є держава “захоплена” ренто-орієнтованими групами (кланами)
  • 7. Чи можна вислизнути з інституційної пастки?  Можна, в результаті зовнішнього чи внутрішнього шоку, коли перед елітами постає екзистенційна загроза  Концепція “системної уразливості”- для проведення реформ важливі три умови: 1) наявність «широкої коаліції», що створює внутрішній тиск на уряд; 2) наявність реальної зовнішньої загрози, 3) відсутність природних ресурсів Приклади - Прибалтійські країни, Грузія
  • 8. Синтез (North D.C, Wallis Jh. J., Weingast B.R., Violence and Social Orders ...Cambridge University Press, 2009)  Головна теза- забезпечення соціального порядку передбачає обмеження насилля.  виділяють два типи суспільств – природні (natural), які стримують насилля, обмежуючи доступ до джерел ренти лише для еліт. Такі суспільства засновані на обмеженні доступу - (Limited Access Order).  Невелика кількість суспільств вийшла з цього стану. Їхній устрій заснований на конкуренції - (Open Access Order).
  • 9. Супільство обмеженого доступу (С.О.Д)  Риси: переважно державний контроль промисловості, складна процедура отримання ліцензій і корумповані патрон-клієнтські мережі засновані на персональному обміні.  С.О.Д. є стабільним соціальним ладом, але не статичним. Внутрішня структура влади може змінюватись, але суть залишається.  Це добре пояснює мою тезу про гібридний характер режиму в Україні  Еліти не зацікавлені у змінах, реформи завжди часткові, тому що еліти не можуть позбавити себе ренти. Так створюється неефективна рівновага, або інтитуційна пастка.
  • 10. Суспільства відкритого доступу  Підтримуються через конкуренцію  Доступ є сталим, якщо виконуються три умови: 1) Доступ до діяльності у різних галузях відкритим для всіх громадян 2) Організації у кожній з цих галузей є відкритими для громадян 3) Принцип верховенства закону діє безсторонньо для всіх громадян Відкритий доступ в політиці підтримує відкритий доступ в економіці і навпаки. Жоден не зумовлює інший.
  • 11. Як відбувається перехід?  Три вступні умови, що можуть забезпечити безособовий обмін: 1) верховенство закону для еліт; 2) підтримка постійно діючих елітних організацій; 3) централізований і консолідований контроль насилля. Дотримання правил і конкуренція
  • 12. Чим є Україна?  СРСР був зрілим суспільством обмеженого доступу. Україна сьогодні є базовим с.о.д. Чому?  З середини 90-их до середини 2000-их відбулося витіснення номенклатурної еліти олігархічною. Перехід від “плану до клану”  Напів-реформи стали свідченням захоплення держави.  У такій державі зміни відбуваються хвилями, і хвиля відкату почалась на піку демократичних очікувань – з реформи 8.12.2004р.  Порушення правил всіма гравцями, або інволюція конституціоналізму, призвели до “гри з правилами” замість “гри за правилами”. Це типова інституційна пастка.  Вихід можливий через шок, але коли він станеться і як поведуть себе еліти, передбачити неможливо.