Чим є сучасна
Україна і чи можливі
тут зміни?
Юрій Мацієвський
Конференція випускників програм Інституту
Кеннана
Одеса, 7 – 9 вересня 2012 року

Мета: не стільки знайти відповіді на ці
питання, як оцінити якість існуючих
пояснень, що існують в публічному
дискурсі
 Бачу три можливі способи відповіді, чи три
дискурси: Транзитологічний, інституційний і пост-
інституційний
 1) Транзитологічний дискурс (наголошує на ролі
структурних чи процедурних чинників
демократизації)
 Основна теза- Україна- це перехідне суспільство,
що рухається від пізньо-радянського авторитаризму
до демократії

Транзитологічний дискурс
 В Україні теза про перехідність стала домінуючою в
часи першого президентства Кучми, і ожила після
“Помаранчевої революції”
 На Заході це сприймали більш стримано –
народилась метафора про “блукання манівцями”
(Muddling along)
 Критика: У “сірій зоні” зміни майже не
відбуваються (Т. Карозерс), а якщо відбуваються то
часто не до демократії, а до новітнього
авторитаризму ( М.Макфол і ін.)

Пост-транзитологічний дискурс
 Більшість посткомуністичних і пост-радянських країн
не рухаються до демократії.
 Ці країни застрягли в “Сірій зоні”, або рухаються до
новітнього авторитаризму
 Це т.зв. “гібридні режими”, що поєднують
конкурентні вибори і автократичні практики (зневага
до процедур ухвалення рішень, до принципу
верховенства права, обмеження громадянських прав і
політичних свобод)
 Політичний і економічний режим в Україні також
гібридний, держава- квазі- модерна, суспільство –
негромадянське, а нація- не повна.
 Критика: Це діагноз, але причин “хвороби” і рецептів
“лікування” тут немає.

Інституційний дискурс
 Інститути – це правила, що створюються гравцями для
впорядкування політичної/ економічної гри
 Новий інституціоналізм- увага перенеслась на
неформальні правила (НП) і те як НП “підривають”
формальні інститути.
 Основна теза – Україна потрапила в інституційну
паску. (Склалася неефективна сукупність
інститутів, які ніхто не зацікавлений змінювати)
 Основне питання - як довго суспільство /держава може
існувати у такому стані? І як вийти з цього стану?

Чому реформи не доводились до
кінця?
 Тому, що політика напів-реформ сторює
розриви у ринках (ніші), які дають ренту їх
ініціаторам. Еліти не зацікавлені доводити
реформи до кінця, щоб не втратити джерел
ренти.
 Чому в одних країнах реформи доводились до
кінця, а в інших ні?
 Це залежить від того чи є держава “захоплена”
ренто-орієнтованими групами (кланами)

Чи можна вислизнути з
інституційної пастки?
 Можна, в результаті зовнішнього чи
внутрішнього шоку, коли перед елітами
постає екзистенційна загроза
 Концепція “системної уразливості”- для
проведення реформ важливі три умови:
1) наявність «широкої коаліції», що створює
внутрішній тиск на уряд;
2) наявність реальної зовнішньої загрози,
3) відсутність природних ресурсів
Приклади - Прибалтійські країни, Грузія

Синтез
(North D.C, Wallis Jh. J., Weingast B.R., Violence
and Social Orders ...Cambridge University Press,
2009)
 Головна теза- забезпечення соціального порядку
передбачає обмеження насилля.
 виділяють два типи суспільств – природні
(natural), які стримують насилля, обмежуючи
доступ до джерел ренти лише для еліт. Такі
суспільства засновані на обмеженні доступу -
(Limited Access Order).
 Невелика кількість суспільств вийшла з цього
стану. Їхній устрій заснований на конкуренції -
(Open Access Order).

Супільство обмеженого доступу
(С.О.Д)
 Риси: переважно державний контроль промисловості,
складна процедура отримання ліцензій і корумповані
патрон-клієнтські мережі засновані на персональному
обміні.
 С.О.Д. є стабільним соціальним ладом, але не
статичним. Внутрішня структура влади може
змінюватись, але суть залишається.
 Це добре пояснює мою тезу про гібридний характер
режиму в Україні
 Еліти не зацікавлені у змінах, реформи завжди
часткові, тому що еліти не можуть позбавити себе
ренти. Так створюється неефективна рівновага, або
інтитуційна пастка.

Суспільства відкритого доступу
 Підтримуються через конкуренцію
 Доступ є сталим, якщо виконуються три умови:
1) Доступ до діяльності у різних галузях відкритим для
всіх громадян
2) Організації у кожній з цих галузей є відкритими для
громадян
3) Принцип верховенства закону діє безсторонньо для
всіх громадян
Відкритий доступ в політиці підтримує відкритий
доступ в економіці і навпаки. Жоден не зумовлює
інший.

Як відбувається перехід?
 Три вступні умови, що можуть забезпечити
безособовий обмін:
1) верховенство закону для еліт;
2) підтримка постійно діючих елітних
організацій;
3) централізований і консолідований контроль
насилля.
Дотримання правил і конкуренція

Чим є Україна?
 СРСР був зрілим суспільством обмеженого доступу.
Україна сьогодні є базовим с.о.д. Чому?
 З середини 90-их до середини 2000-их відбулося
витіснення номенклатурної еліти олігархічною. Перехід
від “плану до клану”
 Напів-реформи стали свідченням захоплення держави.
 У такій державі зміни відбуваються хвилями, і хвиля
відкату почалась на піку демократичних очікувань – з
реформи 8.12.2004р.
 Порушення правил всіма гравцями, або інволюція
конституціоналізму, призвели до “гри з правилами”
замість “гри за правилами”. Це типова інституційна
пастка.
 Вихід можливий через шок, але коли він станеться і як
поведуть себе еліти, передбачити неможливо.