Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни?

683 views

Published on

Юрій Мацієвський

Конференція випускників програм Інституту Кеннана
Одеса, 7 – 9 вересня 2012 року

  • Be the first to comment

Чим є сучасна Україна і чи можливі тут зміни?

  1. 1. Чим є сучаснаУкраїна і чи можливі тут зміни? Юрій Мацієвський Конференція випускників програм Інституту Кеннана Одеса, 7 – 9 вересня 2012 року
  2. 2. Мета: не стільки знайти відповіді на ціпитання, як оцінити якість існуючихпояснень, що існують в публічномудискурсі Бачу три можливі способи відповіді, чи три дискурси: Транзитологічний, інституційний і пост- інституційний 1) Транзитологічний дискурс (наголошує на ролі структурних чи процедурних чинників демократизації) Основна теза- Україна- це перехідне суспільство, що рухається від пізньо-радянського авторитаризму до демократії
  3. 3. Транзитологічний дискурс В Україні теза про перехідність стала домінуючою в часи першого президентства Кучми, і ожила після “Помаранчевої революції” На Заході це сприймали більш стримано – народилась метафора про “блукання манівцями” (Muddling along) Критика: У “сірій зоні” зміни майже не відбуваються (Т. Карозерс), а якщо відбуваються то часто не до демократії, а до новітнього авторитаризму ( М.Макфол і ін.)
  4. 4. Пост-транзитологічний дискурс Більшість посткомуністичних і пост-радянських країн не рухаються до демократії. Ці країни застрягли в “Сірій зоні”, або рухаються до новітнього авторитаризму Це т.зв. “гібридні режими”, що поєднують конкурентні вибори і автократичні практики (зневага до процедур ухвалення рішень, до принципу верховенства права, обмеження громадянських прав і політичних свобод) Політичний і економічний режим в Україні також гібридний, держава- квазі- модерна, суспільство – негромадянське, а нація- не повна. Критика: Це діагноз, але причин “хвороби” і рецептів “лікування” тут немає.
  5. 5. Інституційний дискурс Інститути – це правила, що створюються гравцями для впорядкування політичної/ економічної гри Новий інституціоналізм- увага перенеслась на неформальні правила (НП) і те як НП “підривають” формальні інститути. Основна теза – Україна потрапила в інституційну паску. (Склалася неефективна сукупність інститутів, які ніхто не зацікавлений змінювати) Основне питання - як довго суспільство /держава може існувати у такому стані? І як вийти з цього стану?
  6. 6. Чому реформи не доводились до кінця? Тому, що політика напів-реформ сторює розриви у ринках (ніші), які дають ренту їх ініціаторам. Еліти не зацікавлені доводити реформи до кінця, щоб не втратити джерел ренти. Чому в одних країнах реформи доводились до кінця, а в інших ні? Це залежить від того чи є держава “захоплена” ренто-орієнтованими групами (кланами)
  7. 7. Чи можна вислизнути з інституційної пастки? Можна, в результаті зовнішнього чи внутрішнього шоку, коли перед елітами постає екзистенційна загроза Концепція “системної уразливості”- для проведення реформ важливі три умови:1) наявність «широкої коаліції», що створює внутрішній тиск на уряд;2) наявність реальної зовнішньої загрози,3) відсутність природних ресурсівПриклади - Прибалтійські країни, Грузія
  8. 8. Синтез (North D.C, Wallis Jh. J., Weingast B.R., Violence and Social Orders ...Cambridge University Press, 2009) Головна теза- забезпечення соціального порядку передбачає обмеження насилля. виділяють два типи суспільств – природні (natural), які стримують насилля, обмежуючи доступ до джерел ренти лише для еліт. Такі суспільства засновані на обмеженні доступу - (Limited Access Order). Невелика кількість суспільств вийшла з цього стану. Їхній устрій заснований на конкуренції - (Open Access Order).
  9. 9. Супільство обмеженого доступу (С.О.Д) Риси: переважно державний контроль промисловості, складна процедура отримання ліцензій і корумповані патрон-клієнтські мережі засновані на персональному обміні. С.О.Д. є стабільним соціальним ладом, але не статичним. Внутрішня структура влади може змінюватись, але суть залишається. Це добре пояснює мою тезу про гібридний характер режиму в Україні Еліти не зацікавлені у змінах, реформи завжди часткові, тому що еліти не можуть позбавити себе ренти. Так створюється неефективна рівновага, або інтитуційна пастка.
  10. 10. Суспільства відкритого доступу Підтримуються через конкуренцію Доступ є сталим, якщо виконуються три умови:1) Доступ до діяльності у різних галузях відкритим для всіх громадян2) Організації у кожній з цих галузей є відкритими для громадян3) Принцип верховенства закону діє безсторонньо для всіх громадян Відкритий доступ в політиці підтримує відкритий доступ в економіці і навпаки. Жоден не зумовлює інший.
  11. 11. Як відбувається перехід? Три вступні умови, що можуть забезпечити безособовий обмін:1) верховенство закону для еліт;2) підтримка постійно діючих елітних організацій;3) централізований і консолідований контроль насилля.Дотримання правил і конкуренція
  12. 12. Чим є Україна? СРСР був зрілим суспільством обмеженого доступу. Україна сьогодні є базовим с.о.д. Чому? З середини 90-их до середини 2000-их відбулося витіснення номенклатурної еліти олігархічною. Перехід від “плану до клану” Напів-реформи стали свідченням захоплення держави. У такій державі зміни відбуваються хвилями, і хвиля відкату почалась на піку демократичних очікувань – з реформи 8.12.2004р. Порушення правил всіма гравцями, або інволюція конституціоналізму, призвели до “гри з правилами” замість “гри за правилами”. Це типова інституційна пастка. Вихід можливий через шок, але коли він станеться і як поведуть себе еліти, передбачити неможливо.

×