Презентація з заходу "Актуальна судова практика в судових спорах" від 05.11.2019 року

1. Проблеми в оподаткуванні використання
(списання) паливно-мастильних матеріалів:
віднесення на витрати, ПДВ, ПДФО, військовий
збір, ЄСВ

3. Лист ДФС України від 20.01.2017 № 1186/6/99-99-15-02-02-15
“Витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів враховуються при
визначенні фінансового результату до оподаткування згідно із правилами
бухгалтерського обліку у разі їх підтвердження належним чином оформленими
первинними документами.
Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до
оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою,
встановленою наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43.”
Лист ДФС України від 22.11.2016 №12487/З/99-99-13-01-02-14
“ норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті
затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 № 43.
Витрати палива понад такі норми вважаються використанням палива в
негосподарській діяльності суб’єкта господарювання.”
Згідно з позицією контролюючих органів витрати на придбання ПММ включаються
до складу витрат вартості використаного пального лише у разі використання
ПММ у власній господарській діяльності і лише у межах лінійних норм,
встановлених наказом Міністерства транспорту і зв`язку України "Про затвердження
норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" від
10.02.1998 №43.

4. “...норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті призначені для планування потреби підприємств,
організацій та установ (підприємств) в паливно-мастильних
матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності,
запровадження режиму економії і раціонального використання
нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення
питомих норм витрат палива. Крім того, застосування таких
норм для визначення розміру витрат на паливо нормами пунктів
177.2, 177.4 статті 177 ПК не передбачено. Ці норми
встановлюють вимогу щодо документального підтвердження
витрат та їх безпосереднього зв`язку з отриманням доходу.”
(Постанова ВС від 01.10.2019 р. по справі №820/2788/18 ( провадження:
К/9901/23639/19))

5. “Судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановлено
протиправність дій податкового органу при визначенні
понаднормованості витрат, внаслідок застосування нормативного
акту (мається на увазі наказ Міністерства транспорту та зв'язку «Про
затвердження норм витрат палива і мастильних матеріалів на
автомобільному транспорті» від 10 лютого 1998 року № 43) , який не
зареєстрований Міністерством юстиції України, не є нормативно-
правовим актом у розумінні частини 2 статті 117 Конституції
України, а відтак, не підлягає застосуванню судом, відповідно до положень
принципу законності, передбаченого статтею 9 Кодексу
адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15 грудня
2017 року) та не є джерелом права, яке застосовується судом, згідно з
статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції,
яка діє після 15 грудня 2017 року), і має виключно рекомендаційний
характер при плануванні витрат палива з метою його
раціонального використання.”

8. висновок податкового органу про надання позивачем
додаткового блага працівникам підприємства у вигляді оплати
палива у вихідні дні спростовується наказами про направлення
працівників ПП у відрядження з метою відвантаження та
отримання товару в м Київ м Рівне м Житомир м Біла Церква та
Республіка Польща які підтверджують факти виконання
працівниками своїх службових обов язків у відрядженнях що
прямо пов язані з господарською діяльністю підприємства
Придбане паливо списано підприємством до собівартості
реалізованого товару на підставі показників спідометра
витрат пального вказаних у Подорожніх листах вантажного
автомобіля в межах України та в Подорожніх листах вантажного
автомобіля в міжнародному сполучені відповідно до встановлених
на підприємстві норм для списання палива керуючись Нормами
витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті затвердженими наказом Міністерства транспорту
України від лютого року № Ухвала ВАСУ від
року у справі №

10. Згідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу
України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові
зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної
відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за
товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або
виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового
кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають
використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю
платника податку.

11. По своїй правовій природі витрати підприємства які враховуються
при визначенні об єкта оподаткування податком на прибуток мають
бути реальними та пов язані з господарською діяльністю
підприємства
Витрати на придбання паливо мастильних матеріалів які були
використані при експлуатації автомобілів та АУДІ
у розмірі грн не можуть вважатись витратами які
пов язані з господарською діяльністю позивача оскільки в
матеріалах справи відсутній обґрунтовані докази їх понесення
та прив язування до господарської діяльності ТОВ
У даному разі фактично має місце заправка паливом приватного
транспортного засобу керівництва ТОВ за рахунок коштів
останнього що унеможливлює віднесення таких витрат до витрат
що враховуються при формуванні об єкту оподаткування податком
на прибуток
За таких обставин суд вважає що відповідачем правомірно зменшено
витрати позивачеві

12. Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на
те що позивачем у року було фактично безкоштовно
відпущено на користь фізичних осіб підакцизні товари пальне у
березні року літрів на суму грн у квітні року
літрів на суму грн коп у травні року літрів на суму
грн коп тобто здійснено реалізацію пального що є
підакцизним товаром без реєстрації платником акцизного
податку у вказаному періоді та без сплати акцизу тобто
порушено спеціальний податковий режим регламентований
вищенаведеними законодавчими нормами
Доводи апеляційної скарги враховуючи вищезазначене та встановлені
обставини цієї справи не спростовують допущення позивачем
порушень податкового законодавства за які його притягнуто до
відповідальності
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від
у справі № а

13. Норма Закону Відповідно до пп е п ст ПК України до загального
місячного річного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід отриманий
платником податку як додаткове благо крім випадків передбачених статтею цього
Кодексу у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів робіт послуг визначеної за
правилами звичайної ціни а також суми знижки звичайної ціни вартості товарів робіт
послуг індивідуально призначеної для такого платника податку крім сум зазначених у
підпункті пункту статті цього Кодексу
Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду Постанова
від у справі № а
СТОВ фактично надано власникам автомобілів Х
державний номер НОМЕР Х державний номер НОМЕР
додаткове благо у вигляді паливно матеріальних цінностей та
їх технічного обслуговування що є доходами таких фізичних
осіб та зумовлює виникнення у товариства обов язків
податкового агента щодо утримання ПДФО і військового збору
які позивачем не виконано

14. у випадку якщо кошти матеріальні чи нематеріальні цінності
послуги інші види доходу що виплачуються надаються
роботодавцем податковим агентом платникам податків працівникам
такого податкового агента на виконання обов язку щодо їх забезпечення
додатковими соціальними гарантіями компенсаціями та пільгами в
силу укладеного та чинного колективного договору а також включення
роботодавцем витрат на таке надання зокрема продукти харчування до
складу собівартості реалізованих послуг то таке надання кошти
матеріальні чи нематеріальні цінності послуги тощо не є додатковим
благом та не включається до загального місячного річного
оподатковуваного доходу таких платників податку
Індивідуальна податкова консультація ДФС України від р №
ІПК Постанова Другого апеляційного
адміністративного суду від жовтня р Справа №

15. формально оформлені акти про списання пального не є
достатньою підставою для формування витрат оскільки вказані
акти не містять будь якої відомостей та деталізації які б пов язували
списане пальне з господарською діяльністю позивача…
на підтвердження витрат на пальне та на виконання обов язку
визначеного ч ст КАС України під час розгляду справи так і не
надано товарно транспортних накладних будь яких інших
взаємопов язаних документів які б у взаємозв язку з Нормами
витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному
транспорті затвердженими наказом Міністерством транспорту
України від лютого року № із змінами приписами ст
Закону України Про транспортно експедиторську діяльність щодо
підтвердження надання послуг та в кореспонденції між собою
зумовлювали висновок про прямий та безпосередній зв язок
невизнаних ДПІ витрат на пальне з господарською діяльністю
позивача з транспортом позивача щодо здійснення перевезень
вантажів в межах комерційної діяльності позивача…
відтак відносно визначення ЄСВ у суду відсутні підстави для
висновку про безпідставність визначення ДПІ бази нарахування ЄСВ
та донарахованої суми ЄСВ з урахуванням дотримання рівня
максимальної величини
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від
року у справі №

16. Постановою Кабінету Міністрів України від грудня року
затверджено Перелік видів виплат що здійснюються за рахунок коштів
роботодавців на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов язкове
державне соціальне страхування відповідно до п розд якого сума
компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного
інструмента та особистого транспорту не є базою нарахування єдиного внеску
Отже не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації
працівникам вартості паливно мастильних матеріалів витрачених в межах
господарської діяльності роботодавця
Індивідуальна податкова консультація ГУ ДФС у м Києві р
ІПК