Освітня програма

2. Вступ
Комунальний заклад Кагарлицької міської ради “Кагарлицький ліцей
№1” у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України
«Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими
актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента
України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерством освіти і науки України, інших
центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, іншими нормативно-
правовими актами, Статутом.
Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права
громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, різнобічний
розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе
громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої
взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання
впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
трудової діяльності та громадянської активності.
Організація освітнього процесу в Комунальному закладі Кагарлицької
міської ради “Кагарлицький ліцей №1” в 2022/2023 навчальному році
здійснюватиметься відповідно до:
- Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо
врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного
стану» (№7325 свід 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування
української мови як державної» та інших;
- Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про
загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок
збройної агресії Російської Федерації проти України»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №711
«Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного
стану в Україні»;
- розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №
988- р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на
період до 2029 року»;
- Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від
25.09.2020 №2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10
листопада 2020 р. за №1111/35394;
- Державних стандартів повної загальної середньої освіти: на рівні
початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової
освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №

3. 2
87); на рівні базової середньої освіти: в 5 класах – Державного
стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898); в 6 – 9 класах –
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти
(затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного
стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого
Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);
- Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти – на
рівні початкової освіти:
Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко
(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко
(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна
(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743),
на рівні базової середньої освіти: у 5 класах – Типової освітньої
програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти
(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.
2021 № 235),
у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і
науки України від 20.04. 2018 № 405);
на рівні профільної середньої освіти – Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції
наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі
змінами);
- Наказів Міністерства освіти і науки України:
від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої
освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,
від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності
груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого

4. 3
типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп
подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів
усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі
змінами);
Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти
і науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160),
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за №
547/33518;
Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної
середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки
України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної
середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України від 08.09. 2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 28 вересня 2020 р. за № 941/35224);
Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до
державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти
і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 05 травня 2018 р за № 564/32016;
Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої
освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства
освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів
Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від
01.03.2021), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.07.2015
за № 924/27369;
- Листів Міністерства освіти і науки України:
від 30.06.2022 № 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального 4
року»;
від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України
Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022»

5. 4
- Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних
предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному
році, затверджених листом МОН від 19.08.2022 №1/9530-22.
Розділ 1
Призначення закладу та засоби його реалізації
Призначення Комунального закладу Кагарлицької міської ради
“Кагарлицький ліцей №1” полягає в наданні якісної повної загальної освіти
дітям шкільного віку мікрорайону закладу,забезпеченні їхнього всебічного
розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в
суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,
уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне
мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість,
ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з
іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є
засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У
той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації
свого призначення, а саме:
• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють
загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний
світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності
(інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння
навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та
позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових
освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування
в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до
природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини
та громадянина, що прагне вдосконалення та перетворення суспільства;

6. 5
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
вирішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації
особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до
прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших
народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для
усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних
освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку,
самовдосконалення тощо.
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі.
Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і
дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і
дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду
занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі,
лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина
учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з
можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в
синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та
дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття
освіти.
Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки;
базова середня освіта тривалістю п’ять років;
профільна середня освіта тривалістю два роки.
Розділ 2
Опис моделі випускника закладу
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа
для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері
компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована
праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник ліцею має міцні знання і вміло користується ними. Знання та
вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними
орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник уміло використовує для
успішної самореалізації в житті, навчанні та праці. Він уміє критично
мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити,
вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом
саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
• випускник школи – добре поінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади,
держави;

7. 6
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через
самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички,
передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний,
працелюбний, самостійний, дисциплінований, умотивований на досягнення
успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,
навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої
гігієни і здорового способу життя.
Випускник базової основної школи володіє певними якостями і
вміннями, на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює
загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має
систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез,
класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної
грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою
діяльність із погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил
культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до
форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
Випускник ліцею має міцні знання на рівні вимог державних освітніх
стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та
подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні;
має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички
технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності;
знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу
гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури
поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде
здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне
духовного і соціального добробуту.
Наш випускник – свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий
до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3
Мета і завдання освітнього процесу КЗ КМР “Кагарлицький ліцей
№1”
У 2022/2023 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої
діяльності: продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до
Концепції «Нова українська школа»; впровадження у 5 класах нового
Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);
організація освітнього процесу після вимушеного переривання його звичного
перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім – військовою
агресією рф на території нашої держави; посилення національно-

8. 7
патріотичного виховання, формування громадянської позиції; просвіта з
питань особистої безпеки; організація навчальної діяльності здобувачів
освіти та способів побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної,
змішаної форм навчання; психологічні аспекти організації освітнього
процесу в умовах воєнного/післявоєнного стану.
Метою діяльності КЗ КМР “Кагарлицький ліцей №1” є різнобічний
розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе
громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої
взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання
впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації,
трудової діяльності та громадянської активності. Для реалізації цієї мети
перед освітнім закладом поставлені такі завдання освітнього процесу:
1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту
початкової, базової та повної загальної середньої освіти на рівні вимог
державного освітнього стандарту.
2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.
3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для
усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх
програм.
4. Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності.
5. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,
психічне та соціальне здоров'я учнів.
6. Підвищувати кваліфікацію педагогічних працівників шляхом
своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.
7. Проводити атестацію та сертифікацію педагогів.
8. Цілеспрямовано вдосконалювати навчально-матеріальну базу КЗ КМР
“Кагарлицький ліцей №1”.
Розділ 4
Навчальний план та його обґрунтування
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Програма
початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу
освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів
навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.
Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону
України «Про освіту»).
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що

9. 8
забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному
суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи,
що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають
можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях,
зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня КЗ КМР
“Кагарлицький ліцей №1” розроблено відповідно до Закону України «Про
освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про
затвердження Державного стандарту початкової освіти»;
- для 1-2 класів – за Типовою освітньою програмою для закладів
загальної середньої освіти, укладеною під керівництвом О.Я.Савченко і
затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 №743;
- для 3-4 класів – за Типовою освітньою програмою, розробленою під
керівництвом О.Я.Савченко і затвердженою н74аказом МОН України від
12.08.2022№743.
Змістові лінії в 1-4 класах НУШ реалізуються через такі інтегровані курси
і навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання»;
3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;
4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».
Програму побудовано з урахуванням таких принципів:
- дитиноцентричності і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних
компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані
курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних
можливостей, потреб та інтересів дітей.
Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до
планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для
досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом початкової освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23
години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2 класи – 25 годин на тиждень (875
годин/ навч.рік); 3-4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік).
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним

10. 9
навчальними тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується за
рахунок як інваріантної, так і варіативної складових.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в
навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –
навчальний план).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту»
вводяться додаткові години на вивчення окремих предметів з урахуванням
інтересів та побажань учнів:
• у 1 класі виділено 1 годину для індивідуальних занять із української
мови – для корекції знань та роботи з обдарованими учнями.
Крім того, у 2-4 класах за рахунок варіативної складової збільшено
на 1 годину в інваріантній частині навчального плану на вивчення
української мови.
Для 1-4 класів НУШ освітню програму укладено за такими освітніми
галузями:
Мовно-літературна (українська мова і читання)
Іншомовна (англійська мова)
Математична (математика)
Я досліджую світ – природнича, громадянська та історична, соціальна,
здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ»)
Технологічна (трудове навчання)
Мистецька (музичне мистецтво і образотворче мистецтво)
Фізкультурна (фізична культура)
Навчальний план 1-2 класів
(за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти, укладеною під
керівництвом О.Я.Савченко і затвердженою наказом МОН України від
12.08.2022№743.)
Назва освітньої
галузі
Класи
Предмети
Кількість
годин
на
рік
К-ть
годин
на
тиждень
Кількість
годин
на
рік
К-ть
годин
на
тиждень
1 кл. 2 кл.
Інваріантний складник
Мовно-літературна Українська
мова 245 7 245
+35 7+1
Іншомовна Англійська
мова 70 2 105 3
Математична Математика 140 4 140 4

11. 10
Я досліджую світ
(природнича,
громадянська й історична,
cоціальна,
здоров’язбережувальна галузі)
Я досліджую
світ 105 3 105 3
Технологічна Технології і
дизайн 35 1 35 1
Інформатична Інформатика 35 1
Мистецька Мистецтво 70 2 70 2
Фізкультурна* Фізична
культура 105 3 105 3
Усього 770 22 840
+35 24
Варіативний складник
Додаткові години для
вивчення предметів освітніх
галузей, проведення
індивідуальних консультацій
та групових занять
Індивідуальні
заняття з
української
мови
35 1
Загальнорічна кількість
навчальних годин 805 23 875 25
Гранично допустиме тижневе/
річне навчальне навантаження
учня
20
/700 20 22
/770 22
Сумарна кількість навчальних
годин, що фінансуються з
бюджету (без урахування
поділу на групи)
805 23 875 25
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення
гранично допустимого навантаження учнів.
Навчальний план 3-4 класів
(за Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.Савченко і
затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022№743)
Назва освітньої
галузі
Класи
Предмети
Кількість
годин
на
рік
К-ть
годин
на
тиждень
Кількість
годин
на
рік
К-ть
годин
на
тиждень
3 кл. 4 кл.
Інваріантний складник
Мовно-літературна Українська
мова
245
+35 7+1 245
+35 7+1
Іншомовна Англійська
мова 105 3 105 3
Математична Математика 175 5 175 5

12. 11
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична,
cоціальна,
здоров’язбережувальна галузі)
Я досліджую
світ 105 3 105 3
Технологічна Технології і
дизайн 35 1 35 1
Інформатична Інформатика 35 1 35 1
Мистецька Мистецтво 70 2 70 2
Фізкультурна* Фізична
культура 105 3 105 3
Усього 875
+35 25+1 875
+35 25+1
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення
предметів освітніх галузей,
проведення індивідуальних
консультацій та групових
занять
Загальнорічна кількість
навчальних годин 910 26 910 26
Гранично допустиме тижневе/
річне навчальне навантаження
учня
23
/805 23 23
/805 23
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення
гранично допустимого навантаження учнів.
Мовно-літературна та іншомовна освітні галузі (українська мова і
читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини
засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових,
комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності
спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й
національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному
житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду,
розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові
лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово»,
«Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».
Змістові лінії реалізуються через організацію навчального середовища,
навчальні предмети, індивідуальні заняття тощо.
Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний
розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами

13. 12
математичної діяльності, формування математичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за
такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини»,
«Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними»,
«Математичні задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем
для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для
вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати
теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби
учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Природнича, громадянська й історична, соціальна,
здоров’язбережувальна галузі («Я досліджую світ») можуть
реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними
видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї
галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, у процесі проектної
діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації
різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у
життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх
галузей.
Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний
розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в
процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені
Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих
вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:
«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна
поведінка);
«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;
моральні норми; навички співжиття і співпраці);
«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена
суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок
українців у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,
культур, звичаїв);
«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ
природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у
природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність
між діяльністю людини і станом довкілля).
Технологічна освітня галузь (трудове навчання) ставить за мету
розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної

14. 13
діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної
компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії
з іншими, культурного й національного самовираження.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими
змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище»,
«Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій»,
«Середовище соціалізації».
Мистецька освітня галузь (музичне мистецтво, образотворче
мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний розвиток
особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання
мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької
спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та
міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого
самовираження в особистому та суспільному житті.
Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:
«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення
загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної
мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси
або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне
мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу
навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету
всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та
ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових
фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури,
спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і
патріотично налаштованих громадян України.
Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова
діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне
та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно
обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати
з іншими особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і
міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти
та переносу умінь у нові ситуації.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,

15. 14
забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у програмі.
Освітня програма базової середньої освіти окреслює організацію
закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями
обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової
освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №
235, додатки 1, 3 (5 клас Нової української школи), а також Типової освітньої
програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства
освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, таблиця 10, 6-9 класи):
Додатки 1,3
до Типової освітньої програми для 5-9 класів
закладів загальної середньої освіти,
затвердженої наказом Міністерства освіти і
науки України від 19.02.2021 № 235
Навчальний план 5 класу (заклади загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою )
Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень
Мовно-літературна
Українська мова 4
Українська література 2
Іноземна мова
(англійська)
3.5
Друга іноземна мова
(німецька)
2
Зарубіжна література 1.5
Математична
Математика 5
Алгебра -
Геометрія -
Природнича
Інтегрований курс
“Пізнаємо природу”
2
Біологія -
Географія -
Фізика -
Хімія -

16. 15
Соціальна і
здоров’язбережувальна
Інтегрований курс
“Здоров’я, безпека та
добробут”
1
Етика 0.5
Підприємництво і
фінансова грамотність
-
Громадянська та
історична
Інтегрований курс
“Досліджуємо історію і
суспільство”
1
Історія України.
Всесвітня історія
-
Історія України -
Всесвітня історія -
Громадянська освіта -
Правознавство -
Інформатична Інформатика 1.5
Технологічна Технології 2
Мистецька
Інтегрований курс
“Мистецтво”
2
Фізична культура Фізична культура 3
Разом (без фізичної культури + фізична культура) 28+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх
галузей, курсів за вибором, проведення
індивідуальних консультацій та групових занять
-
Гранично допустиме навчальне навантаження 28
Всього (без без фізичної культури + фізична
культура; без урахування поділу класів на групи)
28+3
Таблиця 10
до Типової освітньої програми закладів
загальної середньої освіти ІІ ступеня,
затвердженої наказом Міністерства освіти і
науки України
від 20.04.2018 № 405
Навчальний план 6-9 класів (заклади загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов)
Освітні галузі Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
6 7 8 9
Мови і
літератури
Українська мова 3,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2
Перша іноземна мова
(англійська) 2+1 2+1 2+1 2+1
Друга іноземна мова
(німецька) 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2

17. 16
Суспільство-
знавство
Історія України 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1
Основи правознавства - - - 1
Мистецтво*
Музичне мистецтво 1 1 - -
Образотворче
мистецтво 1 1 - -
Мистецтво - - 1 1
Математика
Математика 4 - - -
Алгебра - 2 2 2
Геометрія - 2 2 2
Природо-
знавство
Природознавство - - - -
Біологія 2 2 2 2
Географія 2 2 2 1,5
Фізика - 2 2 3
Хімія - 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 2 1 1 1
Інформатика 1 1 2 2
Здоров’я і
фізична
культура
Основи здоров’я 1 1 1 1
Фізична культура** 3 3 3 3
Разом 27,5+3+1 29+3+1 29,5+3+1 30,5+3+1
Додатковий час на предмети, факультативи,
індивідуальні заняття та консультації 2,5 2 2,5 1
Київщинознавство 0,5 1 0,5
Сторінками дитячої літератури 1 1
Розвиток мовлення 1
Креслення 1 1
Країнознавство. Велика Британія 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 31 32 33 33
Всього (без урахування поділу класів на
групи) 31+3 32+3 33+3 33+3
* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або
окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».
** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення
гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.
*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України
(Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня
освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за
роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей
Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та
варіативну складову.
У 5 класі Нової української школи у галузі “Громадянська та історична”
вивчається інтегрований курс “Досліджуємо історію і суспільство”, а в галузі
“Соціальна і здоров'язбережувальна” — інтегований курс “Здоров'я, безпека
та добробут” і предмет “Етика”; у галузі “Природнича” — інтегрований курс
“Пізнаємо природу”.

18. 17
Освітня галузь «Мови і літератури» реалізується через окремі предмети
«Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська,
німецька)», «Зарубіжна література».
У межах галузі «Суспільствознавство» із 6 класу вивчається «Історія
України», «Всесвітня історія»; у 9 класі вивчаються «Основи правознавства».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне
мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 6-7 класах та «Мистецтво» у 5,8,
9 класах.
Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням
особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб
учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової,
запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють
світоглядне спрямування, індивідуальних та групових занять.
На виконання рішення колегії управління освіти і науки від 03.03.2000
року та наказу управління освіти і науки від 20.03.2000 року №78 для
кращого ознайомлення з традиціями та звичаями рідного краю, поліпшення
патріотичного виховання школярів та за побажаннями учнів здійснюється
викладання курсу «Київщинознавство»: 6 клас – 0,5 год., 7 клас – 1 год., 8
клас – 0,5 год. (програма «Київщинознавство», 1-11 класи», (Довгань А.,
Совенко В.,Гудима В., Надтока О.), лист ДНУ «Інститут модернізації змісту
освіти» від 15.07.2019 №22.1/12-Г-673).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту»
вводяться додаткові години на вивчення окремих предметів з урахуванням
інтересів та побажань учнів:
• у 6-7 класах на основі моніторингу освітніх запитів учнів та їхніх
батьків уведено 1 год. факультативного курсу «Сторінками дитячої
літератури». ( Комлик С.В. Навчальна програма факультативного
курсу зі світової літератури для учнів 5-7 класів «Сторінками дитячої
літератури», затверджена Методичною радою відділу освіти, має гриф
МОНУ, 2021);
• у 6 класі введено 1 год. факультативного курсу «Розвиток мовлення»
(укладачі Горкуненко Є.А., Горкуненко А.А. 5-6 клас. Лист ІІТЗО від
18.06.2015 р. №14.1/12-Г-507);
• у 8-9 класах уведено 1 год. курсу за вибором «Креслення» (Сидоренко
В.К. Креслення, лист МОНУ від 19.11.2015 №1/11-17679),
• З урахуванням профілю ліцею, з метою забезпечення допрофільної
підготовки, особлива увага приділяється вивченню двох іноземних мов
(англійської та німецької). Так, німецька мова як друга іноземна
вивчається у 5-9 класах.
• у 8 класі допрофільна підготовка учнів досягається також за рахунок
введення 1 год. Факультативного курсу «Медіаосвіта та
медіаграмотність» (програма схвалена для використання науково-
методичною радою відділу освіти Кагарлицької міської ради, протокол
№ від червня 2022 року).

19. 18
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює
рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу
освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів
навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної
середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня:
- для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної
середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і
науки України від 20.04.2018 № 408 (Таблиці 2, 3);
У ліцеї введено профіль іноземної філології.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту»
вводяться додаткові години на вивчення окремих предметів з урахуванням
інтересів та побажань учнів:
• З урахуванням профілю ліцею, з метою забезпечення допрофільної
підготовки, особлива увага приділяється вивченню двох іноземних мов
(англійської та німецької). Так, німецька мова як друга іноземна вивчається
в 10-11 класах.
• З метою задоволення освітніх запитів учнів, відповідно до профілю
іноземної філології в 10-11 класах уведено індивідуальні заняття з
зарубіжної літератури.
• З метою вдосконалення математичних навичок і грунтовної підготовки
до ДПА і ЗНО в 11 класі ліцею введено 1 год. індивідуальних занять із
математики.
•Для вдосконалення мовленнєвих навичок із англійської мови в 10 класі
ліцею введено 1 год. факультативного курсу «Англійська мова для
ділового спілкування» (Навчальна програма елективних курсів з іноземних
мов для учнів старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів. Автори
Редько В.Г., Полонська Т.К., Пасічник О.С., Долинський Є.В., Басай Н.П.,
Басай О.В., Алексєєнко І.В.. Лист МОН від 06.05.2015 р. №1/11-6491).
• На виконання Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та Указу
Президента України від 09.10.2001р. №941/2001 "Про додаткові заходи щодо
забезпечення розвитку освіти в Україні" в 10 класі введено факультативний
курс «Історія фізичної культури і спорту» (автори Ільїна Л.М., Ільїн Б.А.;
Протокол НМР КОІПОПК від 06.10.2011р. №6).
Навчальні плани для 10-11 класів містять загальний обсяг навчального
навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-
обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також
передбачають години на факультативи, індивідуальні заняття.
Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська
література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська, німецька)»,
«Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта»),
«Математика» (алгебра і початки аналізу та геометрія), «Фізична культура» і
«Захист України». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін:

20. 19
«Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені
вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика», «Технології», що
вивчаються на рівні стандарту.
Зміст профілю іноземної філології навчання реалізується системою
окремих предметів. Кількість годин для вивчення профільних предметів
збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з
урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових
компетентностей учнів засобами всіх предметів.
Таблиця 2
до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти
ІІІ ступеня, затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України
від 20.04.2018 № 408
Навчальний план для 10-11 класів
(заклади загальної середньої освіти)
Предмети
Кількість годин на тиждень у класах
10 клас 11 клас
Базові предмети
Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова (англійська) 2+3 2+3
Друга іноземна мова (німецька) 3 3
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2 -
Математика (алгебра і початки аналізу
та геометрія)
3 3
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1
Фізика і астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура 3 3
Захист України 1,5 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети 3 3
Інформатика 2 1
Технології 1 2

21. 20
Додаткові години 1
на профільні
предмети, окремі базові предмети,
спеціальні курси, факультативні курси
та індивідуальні заняття
2 3
Індивідуальні заняття з зарубіжної
літератури
1 1
Індивідуальні заняття з математики 1
Англійська мова для ділового
спілкування
1 -
Історія фізичної культури і спорту 1
Гранично допустиме тижневе
навантаження на учня
33 33
Всього фінансується (без урахування
поділу класу на групи)
38 38
*
Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.
У КЗ КМР «Кагарлицький ліцей №1» 11 класів. Поділ класів на групи
при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до Порядку,
затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002
№ 128 (Додаток 2):
1клас – 31 учень (поділ: українська мова – 7 год., англійська мова – 2
год.);
2 клас – 30 учнів (поділ: українська мова – 4 год., англійська мова – 3
год., інформатика –1 год.);
3 клас – 28 учнів (поділ: українська мова – 4 год., англійська мова – 3
год., інформатика –1 год.);
4 клас – 32 учнів (поділ: українська мова – 4 год., англійська мова – 3
год., інформатика –1 год.).
Всього - 121 учень.
5 клас – 31 учень (поділ: українська мова – 4, англійська мова – 3.5 год.,
німецька мова – 2 год., трудове навчання – 2 год., інформатика – 1.5 год.);
6 клас – 34 учнів (поділ: українська мова – 3,5 год., англійська мова – 3
год., німецька мова – 2 год., трудове навчання -2 год., інформатика -1 год.);
7 клас – 30 ученів (поділ: українська мова – 2,5 год., англійська мова – 3
год., німецька мова – 2 год., трудове навчання 1 год., інформатика -1 год.);
8 клас – 30 учнів (поділ: українська мова - 2 год., англійська мова – 3
год., німецька мова – 2 год., трудове навчання -1 год., інформатика -2 год.);
9 клас – 30 учнів (поділ: українська мова - 2 год., англійська мова – 3
год., німецька мова – 2 год., трудове навчання -1 год., інформатика - 2 год.).
Всього – 155 учнів.

22. 21
10 клас – 19 учнів (поділ: інформатика – 2 год.).
11 клас – 28 учнів. (поділ: : українська мова – 2 год., англійська мова – 5
год., інформатика – 1 год., фізична культура – 3 год.).
Всього - 47 учнів.
Розділ 5
Особливості організації освітнього процесу та застосовування
в ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили
пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей,
теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам
людства.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності
кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації
навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або
оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних
компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції
конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-
«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими),
інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові
ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно,
забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних
програмах із предмету. Перевірка та оцінювання досягнення
компетентностей може здійснюватися у формі заліку, співбесіди,
контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та
іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням
зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні
технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному
розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в
різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну
мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення,
вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути
конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Учителі закладу створили модель уроків на основі синтезу оригінальних
прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-

23. 22
комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього
процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для
оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і
навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: інтерактивна дошка, мультимедійні
презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані
засоби навчання та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують Інтернет-ресурси,
сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання
учнями. Тому створені вчителями персональні блоги, висвітлення своєї
діяльності на сайті закладу, публікації власних напрацювань на Інтернет-
ресурсах є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом
для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог
ІК-компетентності, що важливо в процесі модернізації навчання в сучасній
школі.
Розділ 6
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь
і навичок із окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів;
участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських
інтелектуальних конкурсах і турнірах; шляхом складання та захисту
наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у
ДПА і ЗНО.
Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів,
проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя
ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування
моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня
інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в
корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові
дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним
процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам,
визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження
необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.
Напрями моніторингу якості освіти
Моніторинг умов функціонування освітньої системи:
- якість кадрового забезпечення;
- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;
- рівень науково-методичної роботи;
- стан запровадження профільного навчання.
Моніторинг освітнього процесу:
- рівень викладання базових дисциплін;
- стан запровадження освітніх інновацій;

24. 23
- рівень реалізації виховних систем.
Моніторинг результатів освітнього процесу:
- рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;
- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;
- рівень вихованості учнів.
Очікувані результати:
- покращення якості надання освітніх послуг;
- підтримка обдарованої молоді;
- підняття престижу творчих педагогів;
- впровадження освітніх інновацій;
- створення позитивного іміджу, конкурентоздатності школи.
У зв'язку з оновленням навчальних програм 1-4-х класів Міністерством
освіти і науки України внесені зміни до орієнтовних вимог до оцінювання
навчальних досягнень учнів початкової школи Передусім вимоги до
оцінювання розроблено з огляду на вікові особливості дітей — окремо для 1-
х, 2-х, 3-х та 4-х класів.
Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено
як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або
осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на
врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.
Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень
учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних
навчальних програм.
У 1-х та 2 -х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи
вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження
щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють
так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і
якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних
предметів характеристику особистісного розвитку учня. Характеристика
особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність,
комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці,
рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів,
ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється
вербально під час поточного контролю.
Формувальне оцінювання учнів 1та 2 класу
Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових
результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому
особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти
можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення
зазначеного циклу чи рівня.
Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів
початкової освіти використовуються для:
- організації постійного спостереження за навчальним поступом;

25. 24
- обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх
замінюють;
- формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.
Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку
учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.
У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно
враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.
Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів;
формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах,
а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; підтримувати
бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
запобігати побоюванням помилитися.
Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати
уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника,
давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу,
сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення
до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості
кожного в колективів.
Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного
портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні
учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні
досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово
збільшується відповідальність за власне навчання. (Техніки формувального
оцінювання)
Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз
допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні
вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є предметом
розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах
у початковій школі.
Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням
динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.
Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма
повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам (Свідоцтво досягнень).
Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають
характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою
системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня
навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального
процесу в цілому, але не результату.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів
1клас - 2клас:
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню.

26. 25
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в
кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).
3 -4 клас:
У третьому, четвертому класі застосовується формувальне і підсумкове
оцінювання за рівнями навчальних досягнень. Формувальне оцінювання
здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля
прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем.
Формувальне оцінювання ґрунтується на критеріях, що визначаються
вчителем з поступовим залученням до цього процесу учнів для кожного виду
роботи та виду навчальної діяльності.
Формувальне оцінювання здійснюється шляхом: постійного педагогічного
спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та
коментарів самого учня, інших учнів, учителя; застосування різних прийомів
отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування
учнями навчального матеріалу; визначення динаміки нарощування якісних
показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності; поточного
аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо; самооцінювання та
взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів
задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.
Оцінювання особистих досягнень учня відбувається вербально відповідно до
шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє
помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної
уваги і допомоги.
Вербальні оцінки особистісних досягнень фіксуються двічі на рік у
свідоцтві досягнень, зокрема у грудні та травні. Прогрес учня протягом року
відслідковується за щоденниками педагогічних спостережень та учнівським
портфоліо, результатами діагностичних робіт, що мають містити
компетентнісно орієнтовані завдання. Діагностувальні роботи можуть бути
усними чи письмовими, у формі тестових завдань чи комбіновані, можуть
передбачати практичну роботу тощо.
Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку учитель обирає
самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних
робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих
завдань учнями, з урахуванням їхньої готовності до виконання того чи
іншого завдання. У 3, 4 класі тривалість виконання діагностувальної роботи
не повинна перевищувати 35 хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв –
виконання роботи). Протягом навчального дня рекомендовано проводити не
більше 1 діагностувальної роботи. У 3, 4 класі до журналу записуються лише
результати завершального (підсумкового) оцінювання за кожен семестр.
Річне оцінювання здійснюється на підставі результатів оцінювання за
останній семестр. Результати навчання зазначаються на відповідних
сторінках навчальних предметів, використовуючи такі позначення: П –