5. Правила організації командної
роботи за М. О’хара Деверексом
та Р. Йохансоном:
Не
більше 10
людей
Різносто
ронні
особист
ості
Реалісти
чна
загальна
мета
Рівень
виконан
ня
завдань
6. Підходи до управління компанією
SonyРиси
управління
Акіо Моріто, Масару Ібука Менеджери МВА (Говард Стрінгер)
Планування 85% часу менеджмент приділяє
увагу розробці нових продуктів, 10
% - кадрові питання, 5% -
фінансові.
Планування нарощування обсягів
випуску, уникання витрат на власні
дослідження та інновації на користь
масового виробництва чужих
напрацювань , продовження терму
амортизації обладнання та і.
Організація Відзначимо чітку організацію
системи менеджменту - для
ефективного виконання завдань
структура компанії ділилася на
групи ( база наукових знань,
проектна , бізнес- група)
База наукових знань значно скоротилась,
натомість зросли відділи фінансів,
економії. Збільшилась кількість
виробничих підрозділів.
Мотивація Високі заробітні плати, значні
премії, командний дух, загальна
мета виготовлення якісного
унікального продукту.
Високі заробітні плати серезніх та
вищий ешелонів менеджменту, постійне
скороченн кількості працівників.
Мотивація фактично відсутня.
Контроль Чіткий і ретельний контроль кожного етапу виробництва, що фактично
залишається незмінним протягом шестидесяти років.
7. Рівень розвитку за стратегії Акіо
Моріто та Масару Ібука (Sony
2014) та менеджерів МВА (2013):
8. Інвестиційна привабливість
України:
Переваги:
наявність високого
природо-ресурсного
потенціалу;
культурна спорідненість з
іншими європейськими та
північноамериканськими
країнами;
високий рівень освіти
населення і належна
професійна підготовка;
великий споживчий ринок,
що наздоганяє ринок високо
розвинутих держав
Недоліки:
відсутність сталої стратегії економічного
і політичного розвитку;
обмеженість державних підприємств, що
підлягають приватизації, і в яких
зацікавлені потенційні інвестори;
незабезпечення усім суб’єктам економічних
відносин, у тому числі й іноземним
інвесторам, рівних економічних прав і
свобод у здійсненні фінансово-економічної
діяльності;
відсутність надійної інвестиційної історії,
що формується роками внаслідок успішних
капіталовкладень інвесторів
9. Засоби створення сприятливого
середовища в Україні:
Політичні
важелі
• нормативно закріпити загальні соціально прийнятні стандарти
поведінки, що регламентують діяльність підприємця та працівників.
• спрощення процедури створення, діяльності підприємств і ведення
приватного бізнесу;
Політичні
важелі
• зменшення кількості державних службовців з паралельним збільшенням
зарплати тим, хто залишився;
• боротьба із залученням ЗМІ, громадських та політичних об'єднань з будь-
яким фактом корупції, хабарництва чи нанесення збитків підприємцю
незаконними діями державного службовця або інших осіб;
Політичні
важелі
• створення відповідних незалежних відділів щодо контролю діяльності
управлінських структур на підприємствах, а також забезпечення
адміністративної та правової діяльності за вчинення неправомірних дій;
• ліквідація організованої злочинності, корупції;
• недопущення маніпулювання інвестиціями.
10. Економічні важелі:
Професійність підприємців, тобто, урахування інтересів партнерів під час
розподілу прибутку, а також запобігання таємних угод на ринках;
укладання трудового договору працівника з роботодавцем, який вміщує всі
необхідні обов’язки вищезгаданих сторін;
дотримання принципу «у розподілі прибутку повинні брати участь усі ті, хто
брав участь у його створенні
забезпечення перетікання капіталу з однієї галузі в іншу;
обов’язкове дотримання зобов'язань з власної сторони перед клієнтом,
робітником, підприємством-партнером;
ведення документації переважно в електронному форматі для запобігання
«темної бухгалтерії»;
формування корпоративної етики підприємців; прийняття своєрідного
«Етичного кодексу»
11. Соціальні важелі:
формування у суспільстві позитивного іміджу підприємця а
також підтримання венчурних підприємств;
створювати професійні об'єднання підприємців;
представлення всієї документації, що викладається у
загальний доступ;
проведення активної гендерної політики;
дотримання дрес-коду та норм проведення переговорів з
вітчизняними та зарубіжними представниками бізнесу;
створення тендерних проектів;
співробітництво підприємств та навчальних закладів
(старших шкіл та ВУЗів);
включення в шкільну програму лекцій щодо дотримання та
порушення прав інтелектуальної власності.
