3. 3
Навчальний подвиг
1921р. – вступив до Московського вищого
технічного училища ім. М.Е. Баумана.
1928 р. – молодший науковий співробітник
у Всесоюзному електротехнічному
інституті.
1930р. – організував лабораторію
електричних мереж у ВЕІ.
1939 р. – захистив докторську дисертацію.
4. 4
Початок творчого шляху
Результати його
дипломної роботи та
дисертації
використовувалися
при введені в
експлуатацію:
перших
електростанцій;
високовольтних ліній
передач.
8. 8
Творче суперництво
Початок 1950р. початок розробки ЕОМ
(С.О.Лебедєв) і релейної обчислювальної
машини (Ю.Я.Базилевський);
21 квітня 1951р. прийняття ескізних
проектів “БЭСМ” і “Стрелы”;
1 квартал 19543р. введення в
експлуатацію машин.
9. 9
«БЭСМ»
1953р. «БЭСМ» на
ртутних трубках;
1956р. «БЭСМ» з
пам’яттю на
потенціалоскопах
була визнана
кращою у Європі;
1958р. Серійний
випуск «БЭСМ-2» на
феритних ЗП.
10. 10
ЕОМ другого покоління
(напівпровідникові)
Створена на основі М-20 молодими
спеціалістами
Основні
вузли ЕОМ
Макет машини
(«БЭСМ-3М») «БЭСМ-4»
«Ваша машина розбещує
молодих інженерів. Вони не
виконують профілактичних
робіт, тому що машина не
має збоїв – вона занадто
надійна»
11. 11
«БЭСМ-6» ЕОМ 2-го
покоління
Усі схеми з ініціативи
Лебедєва С. О. було
записано формулами
булевої алгебри
автоматизація
проектування
документації.
12. 12
Щоб не було війни!
Генеральний конструктор ПРО мав задум –
збити ракету, що летить снарядом = радіолокаційна
техніка + електронно-обчислювальна.
Склад системи:
• радіолокатори з наймогутнішим енергетичним
потенціалом;
• автоматизована система керування на основі “М-40”;
• високошвидкісні протиракети з засобами точного
наведення;
• електроніка із цифровим кодуванням.
13. 13
“Геніальність С. О. Лебедєва складалася
саме в тому, що він ставив мету з
урахуванням перспективи розвитку
структури майбутньої машини…”