патофізіологія холестеролу

1. Патофізіологія холестерину

2. Холестерин — речовина з групи стеролів. У значних
кількостях міститься в нервовій та жировій тканинах,
печінці тощо. У людини — біохімічний попередник
стероїдних гормонів, жовчних кислот,
ліпопротеїнів(сполук, у формі яких ліпіди
транспортуються по організму) та вітаміну D.
Надлишок холестерину в організмі людини призводить
до утворення жовчних каменів, відкладення
холестерину на стінках судин, порушення обміну
речовин.

3. Провокуючі фактори виникнення гіперхолестеринемії:
 порушення ресинтезу жирних кислот з ацетил-КоА,
 порушення виведення холестерину з організму при
пригніченні перистальтики кишечника
 дискінезії жовчних шляхів
 ендокринні захворювання
 вагітність
 нефротичний синдром
 гіповітаміноз С
 гіпоксія
 підвищений надходження з їжею
 спадково зумовлені дефекти ферментів обміну ліпідів

4. Гіперхолестеринемії поділяються на:
I. Первинні (спадкові), коли без видимих причин
при багаторазовому аналізі рівень у крові ХС
значно вищий за норму (в основі — зміни обміну
речовин, що є спадковими).
II. ІІ. Вторинні виникають як наслідок переїдання
або будь-якої патології: цукровий діабет,
нефротичний синдром,гіпотиреоз та інші (у нормі
після їжі через 2 - 3 години спостерігається
гіперхолестеринемія в крові, через 5 - 6 годин
досягає максимуму, а через 9 годин вміст у крові
відповідає нормі)

5. Розрізняють такі вторинні гіперхолестеринемії:
 Аліментарна (харчова) виникає при
споживанні продуктів, калорійна цінність яких
перевищує фактичну потребу організму.
Найчастіше це відбувається з людьми старшого
віку, які мають з роками стереотип прийому їжі
(насамперед його кількості), пов'язаний з
порогом, що встановився, гальмування центру
ситості, не відповідає реальному рівню
енерговитрат.

6. Ретенційна обумовлена:
а) гальмуванням ліполізу через зниження активності
ліпопротеїнової ліпази (при зниженні активності її
активаторів (гепарин), при збільшенні активності її
інгібіторів, при підвищенні вмісту у крові жовчних
пігментів);
б) уповільненням процесів утилізації жиру, що
зазвичай спостерігається при підвищенні в крові
ЛПНЩ. До цього можуть призвести такі ситуації:
зниження синтезу білків частини ліпопротеїдів
клітинних мембран печінки (цироз печінки);
підвищене виділення білків із організму (при
патологіїy нирок (при ураженні канальцевого
апарату).

7. Транспортна виникає при мобілізації жиру з
жирового депо (голодування, при підвищеній
продукції гормонів: СТГ, тиреоїдних гормонів),
при активації симпатичної нервової системи,
коли посилюється активність ліполітичних
ферментів.

8. Короткочасна гіперхолестеринемія досить
нешкідлива. Але тривала – небезпечна
підвищеним відкладенням жиру в органах та
тканинах. Що проявляється загальним
ожирінням чи жировим переродженням деяких
органів, насамперед печінки та м'язи серця.

9. Наслідки гіперхолестеринемії:
 Атеросклероз
 Ксантоматоз
 Холестеатоз
 Ожиріння
 ІХС
 Розсіяний склероз