2. Трояндова краса
Надягла троянда шапочку із снігу,
І пелюстки світлі приховала в ній.
Як же це незвично квіточці тендітній
Зустрічати холод, дощ і сніговій!
І стоїть в задумі королева квітів,
Згадує і літечко, і щасливі дні.
Сонячних промінчиків, що всміхались з вітів
Й зігрівали ніжно у казковім сні.
Як вмивали личко їй росяні світанки,
І хмаринки в небі дощиком цвіли.
Згадує, як радо зустрічала ранки,
Що до нестями в неї закохані були!
Тепер холодний вітер в танку її кружля,
На жаль, вона не вічна, трояндова краса.
Й пелюсточки тендітні – квітковий оберіг –
Осиплються сльозами на мокрий білий сніг!
3. Торкнутися рукою до краси
Так хочеться, так хочеться мені
Торкнутися рукою до краси,
Набрати в дзбан цілющої роси
Й умити личко сонячній весні.
Так хочеться, так хочеться мені
Впіймати сонця ніжні промінці,
Всміхнутись бджілкам у краплинах цвіту
Й подарувати радість всьому світу!
Так хочеться, так хочеться мені
Помандрувать в кульбабові ліси,
Набрати квіту жовтого у жмені,
Його вплести у коси верб зелені.
Так хочеться, так хочеться мені
Торкнутися рукою до краси,
Ввібрати серцем барви всі земні
Й хмеліти щастям у веснянім сні!
Торкнутися рукою до краси…
