2. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 2/9
складено довідку від 08.06.2015 року, якою зафіксовано, що до нього не застосовуються заборони,
визначені частиною 3 та 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014
року. Вказана довідка підписана директором Департаменту персоналу ДФС Пригаровським В.М. та
затверджена головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М. Станом на теперішній
час вказана довідка ніким не оскаржена та, відповідно, не визнана протиправною в судовому, чи
іншому порядку. В той же час, наказом голови Державної фіскальної служби України №3423о від
26.10.2015 року його звільнено з посади з підстав, передбачених Закону України "Про очищення
влади" №1682VII від 16.09.2014 року, а саме з огляду на те, що до нього застосовуються заборони,
визначені частиною 3 та 4 статті 1 цього Закону. Таким чином, зміст оспорюваного наказу від
26.10.2015 року прямо суперечить змісту довідки від 08.06.2015 року. Також позивач зазначає, що в
оспорюваному наказі відповідач покликався на Звіт про результати проведення перевірки щодо
виконання ДФС норм Закону України "Про очищення влади" від 21.10.2015 року та на пункт 6 витягу
з протоколу № 116 засідання Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року, як на підставу його
видання. Разом з тим, вказані документи не передбачені, ні Законом України "Про очищення влади"
№ 1682VII від 16.09.2014 року, ні Порядком проведення перевірки достовірності відомостей,
передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим
наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року. Крім того, позивач наголошує, що
він не підпадає під критерії здійснення очищення влади (люстрації) встановлені пунктом 8 частини 1
та пунктом 4 частини 2 статті 3 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014
року, оскільки посада, яку він обіймав не може бути віднесена до керівної посади територіального
органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
податкову та/або митну політику, з огляду на те, що жодний нормативноправовий акт, який визначав
повноваження Державної податкової адміністрації України, не наділяв її функцією формування
державної податкової політики. Аналогічним чином це стосується і Державної фіскальної служби
України. Фактично орган, в територіальному органі якого він займав керівну посаду, був наділений
лише функцією реалізації державної податкової політики, а цього не достатньо для того, щоб
віднести його до органів, зазначених у пункті 8 частини 1 та пункті 4 частини 2 статті 3 Закону
України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року. За сукупністю наведених обставин
позивач та його представник в судовому засіданні просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти позову та пояснив, що за
дорученням Кабінету Міністрів України від 21.09.2015 року була створена спільна робоча група з
представників Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Національного
агентства з питань державної служби та Секретаріату Кабінету Міністрів України. За наслідками її
роботи був складений Звіт про результати проведеної перевірки щодо виконання ДФС України норм
Закону України "Про очищення влади" від 21.10.2015 року та пункт 6 витягу з протоколу № 116
засідання Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року. Перевіркою виявлено осіб, до яких в
порушення вимог Закону України "Про очищення влади" № 1682VII від 16.09.2014 року не було
застосовано передбачену частиною третьою статті 1 Закону заборону. Зокрема, було встановлено, що
ОСОБА_1 в період з 20.05.2005 року по 01.02.2012 року обіймав посаду заступника голови ДПА в
Рівненській області. Зазначені обставини свідчать про те, що позивач підпадав під критерії
здійснення очищення влади (люстрації) встановлені пунктом 8 частини 1 статті 3 Закону України
"Про очищення влади" № 1682VII від 16.09.2014 року. В пропозиціях до Звіту про результати
проведеної перевірки щодо виконання ДФС України норм Закону України "Про очищення влади" від
21.10.2015 року спільною робочою групою вказано Голові ДФС України невідкладно вжити заходи
щодо звільнення з посад осіб, до яких застосовується заборона, передбачена частиною 3 статті
1 Закону на основі критеріїв, визначених частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про очищення
влади" №1682VII від 16.09.2014 року, в тому числі посадових осіб, наведених в додатку 5, де і був
зазначений ОСОБА_1 Таким чином, наказ Державної фіскальної служби України № 34230 від
26.10.2015 про звільнення позивача прийнятий з дотриманням норм Закону. За наведеного, просив
відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі та дослідивши письмові докази,
суд дійшов висновку , що позов підлягає до задоволення.
Як судом встановлено, ОСОБА_1 свою трудову діяльність розпочав в 1982 році. В органах податкової
служби працював, починаючи з 03.05.1993 року (а.с.6772). 20.05.2005 року позивач був призначений
на посаду заступника голови Державної податкової адміністрації в Рівненській області (наказ №600
3. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 3/9
від 19.05.2005 року)(а.с.78), звільнений 01.02.2012 року у зв'язку з реорганізацією Державної
податкової адміністрації в Рівненській області шляхом перетворення в Державну податкову службу у
Рівненській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №981 від 21.09.2011 року
(наказ №2130 від 01.02.2012 року)(а.с.77). 02.02.2012 року призначений в порядку переведення на
посаду начальника управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (наказ
№50 від 02.02.2012 року), звільнений за п.1 ст.36 КЗпПУ за угодою сторін 15.05.2012 року (а.с.12
16). З 25.05.2012 року по 25.06.2012 року та з 25.08.2012 року по 18.02.2013 року перебував на обліку
як безробітний та отримував допомогу по безробіттю в Рівненському міському центрі зайнятості
(а.с.1617). З 14.05.2013 року по 02.07.2014 року працював в Національній комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.1718). 03.07.2014 року ОСОБА_1
призначений на посаду начальника відділу контрольноперевірочної роботи доходів і зборів з
фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Головного управління Міндоходів у
Рівненській області (а.с.19). 13.08.2014 року призначений в порядку переведення на посаду першого
заступника начальника, як такий, що успішно пройшов стажування, а з 22.10.2014 року
призначений в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Головного управління
Державної фіскальної служби України у Рівненській області (а.с.1920).
Наказом голови Державної фіскальної служби України "Про звільнення ОСОБА_1." № 34230 від
26.10.2015 року позивача звільнено з посади першого заступника начальника Головного управління
Державної фіскальної служби України у Рівненській області, з підстав передбачених Законом України
"Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року. В якості підстави видання наказу назначено:
пункт 72 частини 1 ст.36 КЗпП України, Закон України "Про очищення влади", звіт про результати
проведення перевірки щодо виконання Державною фіскальною службою України норм Закону
України "Про очищення влади" від 21.10.2015 року, пункт 6 витягу з протоколу № 116 засідання
Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 (а.с.8,79).
Згідно із пунктом 72 частини 1 статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору
є підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду
судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року, при розгляді справ про поновлення на роботі судам
необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом
(розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Наказ голови Державної фіскальної служби України "про звільнення ОСОБА_1." № 34230 від
26.10.2015 року не містить покликання на конкретну норму Закону України "Про очищення влади"
№1682VII від 16.09.2014 року, на підставі якої проведено звільнення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014
року, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні
державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/
або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив
основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і
ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист. Очищення
влади (люстрація) це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним
особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної
влади та органах місцевого самоврядування.
В силу вимог пункту 2 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про очищення
влади" №1682VII від 16.09.2014 року, впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом
керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з
посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на
основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей,
наявних в особових справах цих осіб: 1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу
(органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх
звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів; 2) інформує
Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про
4. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 4/9
застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх
оприлюднення на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного
державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у
порядку та строки, визначені цим Законом.
Закон України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року опублікований в офіційному
виданні "Голос України" №198 від 15.10.2014 року та набрав чинності 16.10.2014 року.
На час набрання Законом чинності ОСОБА_1 працював на посаді першого заступника начальника
Головного управління Міндоходів у Рівненській області і впродовж десяти днів не лише не був
звільнений, а й навпаки був призначений в порядку переведення на посаду першого заступника
начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області.
В його особовій справі містилася вся необхідна інформація для перевірки щодо підпадання чи
непідпадання його під критерії, визначені частиною 1 статті 3 Закону України "Про очищення влади"
№1682VII від 16.09.2014 року, а тому недотримання органом уповноваженим ініціювати звільнення
з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині 3 статті 1 цього Закону,
встановленого законодавством строку, розглядається не лише як порушення принципу законності, а й
як порушення принципу правової визначеності.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014
року органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є
Міністерство юстиції України. Згідно з частиною 2 цієї статті, Міністерство юстиції України в
місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробляє та подає на затвердження Кабінету
Міністрів України: 1) перелік органів, що здійснюють перевірку достовірності відповідних
відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього
Закону, згідно з їх компетенцією; 2) порядок проведення перевірки, передбаченої цим Законом; 3)
план проведення перевірок по кожному органу державної влади та органу місцевого самоврядування,
підприємству, в якому працюють особи, зазначені у пунктах 110 частини першої статті 2 цього
Закону, відповідно до черговості, визначеної частиною шостою цієї статті.
А відповідно до частини 5 цієї статті, перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві
відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1
цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність
вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і
зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена
Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування
на посадах, визначених у пунктах 110 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із
законних джерел.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення
влади" № 563 від 16.10.2014 року затверджено Порядок проведення перевірки достовірності
відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону
України "Про очищення влади" та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей
щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України
"Про очищення влади".
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо
застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про
очищення влади", організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу,
до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Відповідно до цього, ОСОБА_1 подав Голові Державної Фіскальної Служби України заяву на
проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", у якій повідомив про
те, що заборони, визначені частиною 3 або 4 статті 1 Закону, щодо нього не застосовуються, надав
згоду на проведення перевірки, оприлюднення відомостей щодо нього та надав копію декларації про
майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік. ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у
Рівненській області провела перевірку відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5
5. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 5/9
Закону України "Про очищення влади" і склала висновок №2244/1716170408 від 03.02.2015 року,
згідно якого, інформація про доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказана
ОСОБА_1 у декларації за 2013 рік відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із
законних джерел. Крім того, в межах перевірки було отримано відповіді на запити від Генеральної
прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,
Територіального управління ДСА України та Міністерства юстиції України. За підсумком перевірки,
08.06.2015 року директором Департаменту персоналу Державної Фіскальної Служби України
складено Довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади"
(а.с.21). Вказана довідка затверджена головою Державної фіскальної служби України Насіровим Р.М.
09.06.2015 року. Згідно з висновком вказаної довідки, за результатами проведеної перевірки та
наданих пояснень встановлено, що до ОСОБА_1 не застосовуються заборони, визначені частиною 3
та 4 статті 1Закону України "Про очищення влади".
Згідно з вимогами частини 11 статті 5 Закону України "Про очищення влади" № 1682VII від
16.09.2014 року висновок, складений за результатами перевірки передбаченої Законом України "Про
очищення влади", є обов'язковим і може бути оскаржений в судовому порядку.
Довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" складена
08.06.2015 року директором Департаменту персоналу Державної Фіскальної Служби України та
затверджена головою Державної фіскальної служби України 09.06.2015 року, якою підтверджено, що
до ОСОБА_1 не застосовуються заборони, визначені частиною 3 та 4 статті 1 Закону України "Про
очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року, є чинною, належних та допустимих доказів щодо
наявності іншої довідки або судового рішення, яким скасовано вказану довідку, суду не надано.
Відповідно, наказ № 34230 від 26 жовтня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади першого
заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській з
тих підстав, що до нього застосовуються заборони, визначені частиною 3 та 4 статті 1 цього Закону
не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, передбаченим у пунктах
35 частини 3 статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що за дорученням Кабінету Міністрів України (протокол № 100 засідання від
21.09.2015 року) була створена спільна робоча група з представників Міністерства юстиції України,
Міністерства фінансів України, Національного агентства з питань державної служби та Секретаріату
Кабінету Міністрів України (а.с.163164), яка провела перевірку Державної фіскальної служби
України щодо виконання норм Закону України "Про очищення влади".
В межах такої перевірки Міністерство юстиції України отримало доступ до інформації та документів
з питань виконання Державною фіскальною службою України вимог Закону України "Про очищення
влади", зокрема матеріалів перевірок та особових справ (а.с.162,165166).
20.10.2015 року спільна робоча група склала Звіт про результати проведення перевірки щодо
виконання Державною фіскальною службою України норм Закону України "Про очищення влади"
(а.с.94). У додатку 5 до звіту зазначено перелік посадових осіб територіальних органів ДФС України,
до яких в порушення вимог Закону не було застосовано заборону передбачену частиною 3 статті 1
Закону, в тому числі і позивач (а.с.96,135161). Вказаним звітом спільна робоча група запропонувала
голові ДФС України: невідкладно вжити заходів щодо звільнення з посад осіб, до яких
застосовується заборона, передбачена частиною 3 статті 1 Закону на основі критеріїв, визначених
частинами 1 та 2 статті 3 Закону, в тому числі посадових осіб, які наведені в додатках 4 та 5; провести
службове розслідування, зокрема, щодо складання довідок про те, що до осіб, передбачені частиною
3 статті 1 Закону заборони не застосовуються. Кабінету Міністрів України спільна робоча група
запропонувала розглянути питання щодо відповідності ОСОБА_5. займаній посаді Голови ДФС
України з урахуванням невжиття заходів щодо дотримання вимог Закону, незабезпечення належного
проведення перевірки, передбаченої законом.
6. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 6/9
У витягу з протоколу № 116 засідання Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року зазначено
рішення по п.6 інформацію Мінюсту про результати проведення перевірки стану виконання
посадовими особами ДФС вимог Закону України "Про очищення влади" взяти до відома; Голові ДФС
ОСОБА_5. забезпечити виконання Закону України "Про очищення влади" в частині прийняття
відповідних рішень щодо посадових осіб ДФС, до яких розповсюджуються заборони, визначені цим
Законом, та за результатами в одноденний строк проінформувати Кабінет Міністрів (а.с.8687).
Питання щодо відповідності ОСОБА_5. займаній посаді Голови ДФС України згідно з
пропозиціями спільної робочої групи Кабінетом Міністрів України не розглядалось.
Доказів тому, що ДФС України проводилось чи проводиться службове розслідування щодо фактів
протиправного складання довідок по 35ти особам (в тому числі і стосовно ОСОБА_1.) про
незастосування до них передбачених частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади",
заборон, суду не надано. Натомість, у відповідь на ухвалу суду 26.11.2015 року, ДФС України
фактично підтвердила, що такі перевірки не проводились і не проводяться (а.с.181).
Фактично, Голова ДФС України прийняв пропозиції Звіту спільної робочої групи лише в частині
вжиття заходів щодо звільнення посадових осіб, які наведені в додатках 4 та 5, відповідно до чого,
своїм наказом № 3423о від 26.10.2015 року звільнив ОСОБА_1 з посади першого заступника
начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області.
При цьому, як зазначено в такому наказі, підставою для його прийняття є якраз Звіт про результати
проведення перевірки щодо виконання ДФС норм Закону України "Про очищення влади" від
21.10.2015 року та на пункт 6 витягу з протоколу № 116 засідання Кабінету Міністрів України від
21.10.2015 року.
Разом з тим, вказані акти не передбачені в якості правової підстави для звільнення, ні Законом
України "Про очищення влади" № 1682VII від 16.09.2014 року, ні жодним іншим підзаконним
нормативноправовим актом, прийнятим на його виконання. Більше того, складання таких актів не
передбачено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон,
передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", що
затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 року, а органи, що їх
видали не включені в Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо
застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про
очищення влади", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року.
Відповідно вказані акти трактуються судом, як такі, що не відповідають вимогам статті 19
Конституції України, а наказ №34230 від 26 жовтня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади
першого заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у
Рівненській, як такий, що не відповідає критерію законності передбаченому у пункті 1 частини 3
статті 2 КАС України, оскільки винесений не у той спосіб, який передбачений законодавством
України.
Законом України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року передбачено, що люстрація
ґрунтується, зокрема, на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості;
індивідуальної відповідальності. Проте, фактично, позивача звільнили з посади не за порушення тих
чи інших вимог Закону, а на підставі звіту та витягу з протоколу засідання, чим порушені
конституційні приписи і гарантії, також принципи проведення люстрації.
Як встановлено судом основою для звільнення позивача відповідно до пункту 72 частини 1 статті 36
КЗпП України були заявлені підстави, передбачені Законом України "Про очищення влади" №1682
VII від 16.09.2014 року, а саме підпадання під критерії пункту 8 частини 1 статті 3 Закону посади
заступника голови ДПА в Рівненській області, яку обіймав ОСОБА_1 в період з 20.05.2005 року п
01.02.2012 року, який частково відноситься до періоду з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року,
визначеного у частині 1 статті 3 Закону, як підстава застосування заборони, передбаченої частиною 3
статті 1 цього Закону.
Статтею 2 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014 року передбачено перелік
посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрація), а статтею 3 цього Закону
7. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 7/9
критерії, згідно до яких заборона розповсюджується на осіб, які обіймали сукупно не менше одного
року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, зокрема керівника,
заступника керівника територіального (регіонального) органу центрального органу виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно із статтею 6 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" № 3166VI від
17.03.2011 року центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує
державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення
якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України є Міністерство. При
цьому, відповідно до статті 16 вказаного Закону інші, відмінні від міністерства центральні органи
виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як
служби, агентства, інспекції. Діяльність центральних органів виконавчої влади спрямовується та
координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством.
Відтак, право формувати державну політику, тобто право законодавчої ініціативи при розробці
проекту нормативноправового акту, має орган державної виконавчої влади лише із статусом
міністерства, інший орган державної виконавчої влади без статусу міністерства має повноваження
виключно щодо реалізації державної політики. З огляду на викладене, суд констатує, що позивач не
працював на керівних посадах ані в міністерстві, ані в його територіальному органі. Відповідно,
передбачена частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" №1682VII від 16.09.2014
року, заборона обіймати відповідну посаду на нього не поширюється.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з частиною статті 1 Закону України "Про очищення
влади" № 1682VII від 16.09.2014 року, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою
недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи
бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади
Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або
протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та
законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної
відповідальності; гарантування права на захист. Тобто, при проведенні люстраційних заходів
необхідно дотримуватися принципу індивідуальної вини. На цьому наголошується, зокрема, у
Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи "Про заходи щодо позбавлення від спадщини
колишніх комуністичних тоталітарних систем" № 1096 від 27 червня 1996 року. Зокрема, у ній
зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової
держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному
конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на
захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13). Установлені
зазначеною Резолюцією підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці
Європейського суду з прав людини, який уже неодноразово розглядав справи за наслідками схожих
перевірок в інших державах, наприклад у Польщі (рішення від 14 лютого 2006 року в справі Турек
проти Словаччини, від 24 квітня 2007 року в справі Матиєк проти Польщі, від 17 липня 2007 року в
справі Бобек проти Польщі, від 15 січня 2008 року в справі Любох проти Польщі). Так, у рішенні
Любох проти Польщі, Європейського суду з прав людини наголосив, що люстраційна процедура не
може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми
національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі
обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати
критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти
справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних
проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії,
притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція
невинуватості (пункт 61). Необхідність доведеності вини кожної особи, яка піддається люстраційним
процедурам, європейськими стандартами визначено як один із ключових критеріїв, що стосуються
процедури люстрації, на чому наголошує Європейська комісія за демократію через право
(Венеційська комісія) у висновку Щодо Закону про люстрацію колишньої югославської республіки
Македонія №CDLAD(2012)028 від 1415 грудня 2012 року.
8. 11.09.2016 Єдиний державний реєстр судових рішень
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55130540 8/9
Колегія суддів вважає, що Державною фіскальною службою України при винесені наказу "Про
звільнення ОСОБА_1." № 34230 від 26 жовтня 2015 року не дотримано принципів, за якими
здійснюється очищення влади (люстрація), а саме: презумпції невинуватості, індивідуальної
відповідальності, гарантування права на захист, позаяк позивачу не було забезпечено жодних
гарантій і не було надано жодної можливості самозахисту.
Положеннями ст.43 Конституції України закріплено право кожного громадянина на працю, що
включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він обирає. При цьому, громадянам
гарантується захист від незаконного звільнення.
У статтях 2 та 51 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в
правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен
бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні
рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення
про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за
час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
А згідно з вимогами частини 5 статті 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на
роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Оскільки суд прийшов до висновку, що звільнення позивача з публічної служби є таким, що не
згоджується з діючим законодавством, він підлягає поновленню на попередній посаді.
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
У відповідності до підпункту "з" пункту 1, пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, основою для
визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата, яка згідно довідки
відповідача становить 377,50 грн.
Визначаючи кількість днів, за які належить стягнути грошове забезпечення за вимушений прогул,
судом враховано період з 27.10.2015 року по 18.01.2016 року.
З врахуванням вказаного середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 32 087 грн. 50 коп.
Питання щодо судових витрат вирішено судом відповідно до вимог статті 94 КАС України, прийнято
рішення щодо присудження на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної
фіскальної служби України судового збору у розмірі 974, 40 грн.
Керуючись статтями 160163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України № 34230 від
26.10.2015 про звільнення ОСОБА_1.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника
начальника Головного управління ДФС у Рівненській області.
Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час
вимушеного прогулу в сумі 32 087 грн. 50 коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного
управління ДФС у Рівненській області та стягнення заробітної плати в сумі 11 325 грн. 00 коп. за час
