Рішення суду про видачу житомирянину закордонного паспорта за 170 грн.

1. ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2015 року Житомир справа № 806/1585/15
категорія 3.1.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Островерхова Олексія Анатолійовича до управління Державної міграційної служби
України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання
протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Островерхов Олексій Анатолійович звернувся до Житомирського окружного
адміністративного суду з позовом до управління Державної міграційної служби України в
Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та
зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що
26.03.2014 року він звернувся до управління ДМС України в Житомирській області із
заявою-анкетою для нетермінового оформлення паспорта в разі тимчасових поїздок за
кордон, та надав усі документи відповідно до вимог Правил оформлення і видачі паспорта
громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового
затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31
березня 1995 року № 231. Управління державної міграційної служби у Житомирській області
листом від 19.11.2014 року повідомлено, що позивачу відмовлено у видачі паспорта
громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку з несплатою певних платежів. Позивач
вважає, що вимога про оплату послуг, на які посилається відповідач є необгрунтованою,
оскільки з аналізу чинного законодавства слідує, що ці послуги можуть бути надані лише за
заявою особи, а не в обов'язковому порядку. Уточнивши позовні вимоги позивач просить
зобов'язати відповідача утриматись від вимог замовлення позивачем платних послуг з
Переліку затвердженого ПКМУ №795 від 4 червня 2007 року та їх сплату, а також
утириматись від вимог сплати "за бланк" та видати позивачу паспорт громадянина України
для виїзду за кордон на підставі поданих позивачем документів.
Сторони просили справу розглянути у порядку письмового провадження.
Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких обґрунтував свою позицію
щодо відмови Островерхову О.А. у видачі паспорта громадянина України для виїзду за
кордон у зв'язку з несплатою певних платежів та просив відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до ч.4 ст.122 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу
у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи 26.03.2014 року Островерхов О.А. звернувся до
управління ДМС України в Житомирській області із заявою-анкетою для нетермінового
оформлення паспорта в разі тимчасових поїздок за кордон,
одночасно із заявою-анкетою позивачем було подано:
- паспорт громадянина України;
І1ІІ!ІІІІІІІІІІІ!ІІІІІІ!ІІ!ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ!ІІІІІ!І*307*1620350*1*2*

2. - оригінал та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера,
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
- квитанцію про сплату державного мита, в розмірі 170 грн.
Управління державної міграційної служби у Житомирській області листом від
19.11.2014 року повідомлено, що позивачу відмовлено у видачі паспорта громадянина
України для виїзду за кордон у зв'язку з несплатою певних платежів, а саме адміністративної
послуги за оформлення та видачу або обмін паспорта громадянина України для виїзду за
кордон у розмірі 87,15 грн. та вартості бланка, в.ч. вартості персоналізацїї в розмірі 120,00
грн.
З такими обґрунтуваннями відмови в оформленні паспорту громадянина України для
виїзду за кордон суд не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах
перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця
проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які
встановлюються законом.
Частиною 2 ст. 2 Протоколу № 4 (протокол ратифіковано Законом України № 475/97-
ВР від 17.07. 1997 року) до Європейської Конвенції про захист прав людини передбачено, що
кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Регулювання порядку здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в
Україну, оформлення документів для зарубіжних поїздок визначається Законом України
"Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" № 3857-ХІІ від 21.01.
1994 року (далі - Закон України № 3857-ХІІ від 21.01. 1994).
Статтею 1 цього Закону передбачено, що громадянин України має право виїхати з
України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Відповідно до ст. 7 Закону України № 3857-ХІІ від 21.01. 1994 правила оформлення і
видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього
Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03. 1995 року затверджено
Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних
документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі - Правила № 231 від 31.03.
1995 року).
Відповідно до п. 10 Правил № 231 від 31.03. 1995 року, для оформлення паспорта у
разі тимчасового виїзду за кордон подається:
- заява-анкета встановленого зразка;
- паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16
років);
- копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного
номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття
ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи;
- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;
- квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на
звільнення від його сплати.
Положенням п. 6 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №
7-93 від 21.01. 1993 року визначено, що державне мито справляється за видачу паспорта
громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта.
Відповідно до пп. б п. 6 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне
мито" № 7-93 від 21.01. 1993 року ставки державного мита встановлюються в таких
розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього
паспорта - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивачем відповідно до вимог вказаних нормативно-правових актів
було подано усі необхідні документи для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за
кордон.
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ*307*1620350*1*2*

3. Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної
міграційної служби платних послуг, затверджених Постановою КМУ від 26.10.2011 року №
1098 (далі - Порядок від 26.10. 2011 року № 1098 ) визначає механізм надання підрозділами
МВС та ДМС платних послуг, у тому числі адміністративних, фізичним і юридичним
особам.
Відповідно до п. 2 Порядку від 26.10. 2011 року № 1098, послуги надаються за
письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.
Отже, аналіз норм зазначеного Порядку від 26.10. 2011 року № 1098 вказує на те, що
платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання
отримати таку послугу, а не в обов'язковому порядку здійснювати замовлення такої послуги з
метою, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Крім того, Постановою КМУ від 04.06. 2007 року № 795, затверджено Перелік
платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної
міграційної служби, і розмір плати за їх надання (далі - Постанова КМУ від 04.06. 2007 року
№ 795), також не передбачено обов'язковість замовлення такої послуги, як оформлення та
видача паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що Порядок від 26.10. 2011 року №
1098 та Постанова КМУ від 04.06. 2007 року № 795 суперечать вимогам Закону України №
3857-ХІІ від 21.01. 1994 року Правилам оформлення і видачі паспортів громадянина України
для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення,
вимоги яких дотримано позивачем при зверненні до відповідача.
Таким чином, відповідач в силу вимог Закону України № 3857-ХІІ від 21.01. 1994 року
та Правил № 231 від 31.03. 1995 року позбавлений можливості вимагати у позивача будь-які
інші платежі, окрім тих, що зазначені в даних нормативно-правових актах. З цього слідує, що
послуга, яка полягає в оформлені та видачі паспорту громадянина України для виїзду за
кордон, вартість якої становить 87,15 грн., повинна сплачуватися лише за бажанням.
Також, у суду відсутні докази обгрунтованості вимоги Управління ДМС України в
Житомирській області щодо оплати вартості бланку паспорта в розмірі 120 грн.
Слід зазначити, що згідно із абзацу 2 пункту 1 Постанови КМУ від 04.06. 2007 року №
795, до 11.04. 2011 року справлялася плата за бланк паспорта. Однак, у зв'язку з прийняттям
Постанови КМУ від 11.04. 2011 року № 292 "Про внесення змін до постанов Кабінету
Міністрів України від 31.01. 1992 року № 47 та від 04.06. 2007 року № 795" було виключено
абзац 2 пункту 1, який встановлював плату за бланк закордонного паспорту.
Крім того, сплата державного мита у розмірі 170 грн. покриває вартість витрат,
пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного
паспорта на право виїзду за кордон, у тому числі вартість бланка паспорта у розмірі 120 грн.
Тому, Управління ДМС України в Рівненській області не вправі вимагати повторної оплати
таких самих послуг на підставі іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні документи для
оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а тому у відповідача не
було підстав для відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон
на підставі поданих Островерховим О.А., документів.
Судом встановлено, що відповідачем виготовлено паспорт позивача для виїзду за
кордон на підставі поданих ним документів.
Водночас, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не
відповідає змісту позову та самому порушеному праву позивача, а тому для належного
способу захисту прав позивача суд виходить за межі позовних вимог.
Що стосується заявлених позивачем вимог про зобов'язання управління ДМС України
в Житомирській області утриматися від вимог щодо замовлення платних послуг,
передбачених переліком Постанови КМУ від 04.06. 2007 року № 795 та утриматися від
вимог щодо сплати 120 грн. за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, то
суд з цього приводу зазначає наступне.
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1* 307* 1620350* 1* 2*

4. Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому вмм
Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи
бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Зі змісту наведеною норми вбачається, що судовому захисту підлягають й м е
порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не
можливість їх порушення у майбутньому.
Таким чином, суд не може розглядати вимогу щодо зобов'язання суб'єкта владшвс
повноважень утриматися від вчинення дій у майбутньому у зв'язку із вірогідним насташим
певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийнята
рішення стосовно законності таких дій.
Оскільки, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтверджемя в
ході судового розгляду, то на думку суду належним способом захисту порушеного орава
позивача є зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Житомирське
області повторно розглянути питання щодо видачі Островерхову О.А. паспорта гром
України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів та зобов'язати
видати зазначений паспорт.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного суд
України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Житомирській
області повторно розглянути питання щодо видачі Островерхову Олексію Анатолійовичу
паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів їй
видати його.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом
адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку
подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подам».
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного сущу
через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове
рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до сущу
апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десята днів
з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
1 згїдноТЛ
|пРИПНАЛО М |
ЖМ1-
*307*1620350*1*2*

5. Згідно із ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа
Кодексом, звернутися до адміністративного суду,
бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порунк
Зі змісту наведеною норми вбачається, ш
порушені права, свободи і інтереси фізичних або
можливість їх порушення у майбутньому.
Таким чином, суд не може розглядати вимс
повноважень утриматися від вчинення дій у майбут
певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду ■
рішення стосовно законності таких дій.
Оскільки, факт наявності у позивача порушені
ході судового розгляду, то на думку суду належни
позивача є зобов'язання Управління Державної мігрг
області повторно розглянути питання щодо видачі Оі
України для виїзду за кордон на підставі поданих ни
видати зазначений паспорт.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кс
України, суд -
постанов
Позов задовольнити.
Зобов'язати управління Державної міграцію
області повторно розглянути питання щодо видачі
паспорта громадянина України для виїзду за кордон
видати його.
Постанова суду першої інстанції, якщо
адміністративного судочинства України, набирає зе
подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодеь
Апеляційна скарга подається до Житомирської
через Житомирський окружний адміністративний с;
рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надси
апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої і»
з дня отримання копії постанови.
В даній копії
пронумеровано,
.прошнуровано
таффділено
Суддя
ЗГІДНО З
ОРИГІНАЛОМ
Ч