3. Українську мову можна почути
в Канаді, Великобританії, Мексиці,
США, Німеччині, Парагваї, Греції та
інших країнах світу.
Історію, географію, літературу та
мову України вивчають
у 28 коледжах та університетах
США.
4.
5. Свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За православним календарем це день ушанування пам’яті Преподобного
Нестора Літописця – ченця Києво – Печерської лаври, сподвижника й автора
“Повісті минулих літ” – однієї з найвидатніших пам’яток світової культури.
6. Історія
Свято впроваджено 9 листопада 1997 року для підтримки
ініціативи громадських організацій, зважаючи на важливу
роль української мови в консолідації українського суспільства,
згідно з Указом Президента України
“Про День української писемності та мови”.
7. У День української писемності та
мови за традицією покладають квіти
до пам’ятника Несторові Літописцю…
8. У цей день стартує Міжнародний конкурс знавців
української мови імені Петра Яцика.
Конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти і науки
України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість
учасників – понад 5 млн. дітей із 20 країн світу.
9. В Інтернеті свято отримало своє продовження у
проекті UA DAY
Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в
усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують узяти участь
у флешмобі – у цей день розмовляти та писати винятково
українською.
10.
11. Українська входить до трійки найкрасивіших
мов у світі. На мовному конкурсі в Італії її
визнали другою за мелодійністю мовою світу
(після італійської).
На мовному конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році,
українську мову визнано третьою найбільш красивою мовою в світі (після
французької та перської) за такими критеріями, як фонетика, лексика,
фразеологія й будова речення.
1
12. Найдавніша згадка про українську мову датується
858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня
літературної мови в кінці XVIII століття після виходу
у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є
Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової
української літературної мови.
Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі,
і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.
2 - 3
13. Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці, число
букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в
українському немає великої кількості церковнослов’янських слів. З
точки зору лексики найближчими до української є білоруська (84%)
і польська (70%) мови.
Першим букварем, виданим в Україні, був “Буквар” (“Азбука”), надрукований у
1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з
абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише
один примірник, який знайдено в Римі
1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне
видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
4 - 5
14. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про
яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія
Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI –
на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів,
вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”
6 - 7
15. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір –
“Заповіт” Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра
Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей
користувався 56 псевдонімами.
Найбільшу кількість синонімів має слово “бити”. Згідно з “Коротким словником
синонімів української мови” їх нараховується 45.
8 - 10
16. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”.
Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як
найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В
українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості
випадків запозичені з інших мов.
Найдовшим словом в українській мові є
назва одного з пестицидів
“дихлордифенілтрихлорметилметан”. В ній
міститься тридцять літер.
Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка
розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і
техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона
складається з дев’яти літер.
11-13
17. Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо
читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не
змінюються). В українській мові єлише два семибуквених паліндроми:
“ротатор” і “тартрат”. А до найдовших фраз паліндромів належать “Я несу
гусеня” та “Аргентина манить негра”. В останньому випадку не враховується
буква “ь”. Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання
композицій — справа непроста.
Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні українських слів
та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської
культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні
сонцепоклоннецьких часів та значний слід у древньо-індійській мові
— ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5
тисяч років.
14 - 15
18. Наша мова живе й буде жити,
Бо вона, ніби подих весни —
Пам'ятай ти завжди про це, сину,
Рідне слово теплом огорни!
Солов'ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою!
Посміхається мати до сина:
— Пам'ятай, моє миле дитя,
Рідна мова завжди солов'їна,
Зігріває людей все життя!
Володимир Кленц
19.
20. 2
4
Т
Р
А
В
Н
Я
2
4
Т
Р
А
В
Н
ЯДень слов’янської писемності і культури
встановлений в Україні згідно з Указом Президента України
“Про День слов’янської писемності і культури”
від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004.
Відзначається щорічно 24 травня в день ушанування пам’яті святих
рівноапостольних Кирила та Мефодія.
21. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише
після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь
богослужебні книги. Проте в багатьох місцях, де колись селилися наші
пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз
знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі,
незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні
часи залишається відкритим і нині.
Перший історик давньої слов’янської писемності болгарський
книжник, учений Храбр, який жив у Х столітті при дворі болгарського
царя Симеона, у книзі “Сказання про письмена” розповідає про два
етапи розвитку слов’янського письма. Перший — коли слов’яни ще
були язичниками, тож писали за допомогою рисок та зарубок. Другий
— після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими
й грецькими письменами. Але було це письмо “без обустроєнія”,
тобто не пристосоване до слов’янської мови.
Так було до тих пір, поки великі просвітителі слов’ян Кирило та
Мефодій не створили алфавіт.
22. Кирило
(бл. 827 – 14 лютого 869)
і
Мефодій
(бл. 820 – між 6 квітня і 19 квітня 885)
творці слов’янської абетки, проповідники
християнства, перші перекладачі грецьких
духовних книг, виданих слов’янською
мовою
23. Заповіт
Кирила Мефодію
“Ми з тобою, як два воли, вели одну
борозну. Я знемігся, але ти не
подумай залишити праці
вчительства і знову піти на свою
гору".
Мефодій пережив брата на 16 років.
Терплячи нестатки й ганьбу, він
продовжував велика справа - переклад
на слов'янську мову священних книг,
проповідь православної віри,
хрещення слов'янського народу.
6 квітня 885 року він помер,
залишивши спадкоємцем кращого з
своїх учнів, архієпископа Вдала і
близько двохсот навчених їм
священиків - слов'ян.
24. Спадщина
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.
Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися.
Творами Кирила учені вважають ”Азбучну молитву”, ”Пролог до Євангелія” та ін.
Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.
“Азбучна молитва” ”Пролог до Євангелія”
25. Пам'ять
Болгарська церква встановила день
пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом
став святом національної освіти й
культури. В Болгарії запроваджено орден
“Кирило і Мефодій” та Міжнародну
премію імені братів Кирила і Мефодія —
за визначні праці зі староболгаристики і
славістики.
Міжнародний Орден Кирила та Мефодія
26. Пам’ять
Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська політична
організація в Києві - Кирило-Мефодіївське братство.
27. Пам’ять
Пам’ятник Кирилу та Мефодію
встановлений на головній площі у
місті Мукачеве Закарпатської області.
Монастир біля Сваляви.
Пам’ятник св. Кирилу і Мефодію
28. “Душа, що не знає літер, - мертва душа”, - зазначав Кирило
Обидва брати були канонізовані
Східною (православною) Церквою
та названі ”рівноапостольними”, а
також причислені до святих
Західною (католицькою) Церквою.
У 1980 році Папа Іван Павло II
оголосив святих Кирила та
Мефодія ”покровителями” Європи.
День святих Кирила та Мефодія
відзначається католиками 14 лютого,
православними та католиками
східного обряду 24 травня. У Чехії та
Словаччині день Святих Кирила
(Циріла) та Мефодія (Методеє), які
своїм приходом до Моравії заклали
основи майбутньої чеської держави,
відзначається 5 липня і є державним
святом та вихідним днем .
Кирило і Мефодій — святі
29.
30. 26 вересня кожного року святкується Європейський день мов.
Це свято молоде, йому немає і десяти років. Виникнення пов'язане з
тим, що нове тисячоліття ЮНЕСКО оголосило століттям поліглотів. І в
перший рік 21 століття сталося і перше святкування “Європейського
дня мов”. Ініціаторами створення такого свята у свій час виступили
Європейська комісія і Рада Європи.
Не випадково саме зараз приділяється велика увага мовною
різноманітності. Європейський союз об'єднує 27 держав. Але мов, на
яких спілкуються європейці, значно більше. Так, в європейських
інститутах рівноправно використовуються наступні мови:
естонська, англійська, шведська, чеська, болгарська, французька,
угорська, фінська, грецька, словенська, датська, словацька,
ірландський, румунська, іспанська, португальська, італійська,
польська, латиська, нідерландський, литовська, мальтійська,
німецька. Тобто всього 23 офіційно визнаних мови. Але крім них існує
ще близько 60 регіональних мов і мов національних меншин.
31. В ЄС на практиці приділяється більше уваги англійській мові.
Знаючи англійську мову, можна домогтися набагато більших
результатів, ніж якщо розраховувати тільки на французьку,
німецьку та будь-яку іншу офіційно визнану мову ЄС. І як би
жителі Німеччини або Франції, або будь-якої іншої держави ЄС
не прагнули до поширення і популяризації своєї мови, все одно
саме англійській приділяється більше уваги.
32. Англійська мова в Україні
Указ Президента України
Про оголошення 2016 року Роком англійської мови
в Україні
Ураховуючи роль англійської мови як мови міжнародного
спілкування,
з метою сприяння її вивченню для розширення доступу
громадян до світових економічних, соціальних, освітніх і
культурних можливостей, які відкриває знання та використання
англійської мови, забезпечення інтеграції України до
європейського політичного, економічного і науково-освітнього
простору, на підтримку програми Go Global, яка визначає
вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії
розвитку, постановляю:
1. Оголосити 2016 рік Роком англійської мови в Україні…
33.
34. Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб
людського спілкування, це те, що живе в наших
серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину,
кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй
душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб -
МОВА.
35. Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало. Себто, святкуємо ми цей
день з присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко
придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на
використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став
днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на
Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено
Міжнародний День рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей
день відзначають і в нас.
36. За недовгий час свого існування свято вже стало традиційним, адже
це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого
великого народу
37. Сучасний світ знає, що державність мови є
універсальною формою об’єднання людей в одне
ціле, в один народ. Це важливий чинник
самовизначення нації, надійна основа розвитку
країни.
38. В Україні Міжнародний день рідної мови лише почало
писати свою історію, хоча сама проблема української мови
на українських землях нараховує кілька століть.
39. Мій дід і батько завжди з криці
Кували людям лемеші,
А я зі слова – блискавиці
Свої куватиму вірші.
Не забувайте рідну мову,
Усім єством любіть її:
Просту, барвисту, пречудову,
Якій позаздрять солов’ї.
Олександр Богачук
