Vol 2-№-40-40-2019

No 40 (2019)
Р.2
The scientific heritage
(Budapest, Hungary)
The journal is registered and published in Hungary.
The journal publishes scientific studies, reports and reports about achievements in different scientific
fields. Journal is published in English, Hungarian, Polish, Russian, Ukrainian, German and French.
Articles are accepted each month. Frequency: 12 issues per year.
Format - A4
ISSN 9215 — 0365
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
Edition of journal does not carry responsibility for the materials published in a journal. Sending the
article to the editorial the author confirms it’s uniqueness and takes full responsibility for
possible consequences for breaking copyright laws
Chief editor: Biro Krisztian
Managing editor: Khavash Bernat
 Gridchina Olga - Ph.D., Head of the Department of Industrial Management and Logistics
(Moscow, Russian Federation)
 Singula Aleksandra - Professor, Department of Organization and Management at the University
of Zagreb (Zagreb, Croatia)
 Bogdanov Dmitrij - Ph.D., candidate of pedagogical sciences, managing the laboratory
(Kiev, Ukraine)
 Chukurov Valeriy - Doctor of Biological Sciences, Head of the Department of Biochemistry of
the Faculty of Physics, Mathematics and Natural Sciences (Minsk, Republic of Belarus)
 Torok Dezso - Doctor of Chemistry, professor, Head of the Department of Organic Chemistry
(Budapest, Hungary)
 Filipiak Pawel - doctor of political sciences, pro-rector on a management by a property complex
and to the public relations (Gdansk, Poland)
 Flater Karl - Doctor of legal sciences, managing the department of theory and history of the state
and legal (Koln, Germany)
 Yakushev Vasiliy - Candidate of engineering sciences, associate professor of department of
higher mathematics (Moscow, Russian Federation)
 Bence Orban - Doctor of sociological sciences, professor of department of philosophy of religion
and religious studies (Miskolc, Hungary)
 Feld Ella - Doctor of historical sciences, managing the department of historical informatics,
scientific leader of Center of economic history historical faculty (Dresden, Germany)
 Owczarek Zbigniew - Doctor of philological sciences (Warsaw, Poland)
 Shashkov Oleg - Сandidate of economic sciences, associate professor of department (St. Peters-
burg, Russian Federation)
«The scientific heritage»
Editorial board address: Budapest, Kossuth Lajos utca 84,1204
E-mail: public@tsh-journal.com
Web: www.tsh-journal.com

CONTENT
AGRICULTURAL SCIENCES
Bagnavets N., Dmitrevskaya I., Shklyar E.
THE EFFECTIVENESS OF THE DRUG RAPHITUR FOR
THE CULTIVATION OF FLAX CULTURE .........................3
Moroz V., Nykytiuk A.
SYSTEM OF CREATION AND THE ROLE OF OAK
AGROFORESTRY PLANTINGS IN UKRAINE...................7
BIOLOGICAL SCIENCES
Petrushkevich Yu.
EVALUATION THE ECOLOGICAL STATE OF KRYVYI RIH
USING POLLEN OF BETULA РЕNDULA ROTH ............12
Reshetnyk K., Levytska D.,
Senyk N., Yuskov D.
SOME XYLOTROPHIC MUSHROOMS OF THE PODIL'S
REGION......................................................................17
EARTH SCIENCES
Dzhavatov D., Azizov A.
APPLICATION OF HORIZONTAL TELESCOPIC WELLS IN
DEVELOPMENT OF GEOTHERMAL DEPOSITS............21
Serebrennikov S., Dzhurik V.,
Bryzhak E., Eskin A.
AN EXPERIENCE IN PERFORMING CALCULATIONS TO
DERERMINE THE SEISMIC HAZARD LEVEL FOR
AERODROME COMPLEXES IN SIBERIA.......................25
HISTORICAL AND ARCHEOLOGICAL SCIENCES
Kainbaeva Zh., Park Yu., Haradasun N.
CLOTHING IN THE EARLY SARMATIAN PERIOD OF
TIME (CUT AND COLOR PREFERENCES)....................30
MEDICAL SCIENCES
Mirsalikhova F., Hamidov I., Akhmedov A.
SPECIFIC ASPECTS OF MICROBIOCENOSIS OF SOFT
TISSUES OF PARODONT IN СHILDREN AND
TEENAGERS ...............................................................33
Pasieshvili L., Viun T., Viun S.
BIOCHEMICAL AND GENETIC CHARACTERISTICS OF
SECONDARY OSTEOPOROSIS IN PATIENTS WITH
COMBINED COURSE OF CHRONIC PANCREATITIS AND
HYPERTENSIVE DISEASE ............................................35
Firsova I., Popova A., Krajnov S.
ON THE COMPLIANCE OF DENTAL PATIENTS IN
SCHOOL AGE .............................................................41
Krajnov S., Popova A., Firsova I.
PLASMOLIFTING IN GERONTOSTODENTISTRY ..........43
Oparin O., Oparin A., Kudriavtsev A.
GHRELIN AND FEATURES OF THE COURSE OF
GASTROESOPHAGEAL REFLUX DISEASE WITH
COMORBID TYPE II DIABETES MELLITUS...................46
Osmanov K., Bogdanov S., Zinoviev E.
IMPROVEMENT OF PHYSICAL FACTORS IN THE LOCAL
TREATMENT OF BURN WOUNDS ..............................49
Smyshlyaev A.,
Melnikov Yu., Sadovskaya M.
IMPLEMENTATION OF A NEW APPROACH TO THE
MANAGEMENT OF MEDICAL ORGANIZATIONS IN
ORDER TO INCREASE PUBLIC SATISFACTION WITH THE
QUALITY OF SERVICES PROVIDED AS PART OF THE
MOSCOW STANDARD CLINIC PROJECT .....................52

The scientific heritage No 40 (2019) 3
AGRICULTURAL SCIENCES
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА РАФИТУР ДЛЯ ВЫРАЩИВАНИЯ
КУЛЬТУРЫ ЛЬНА
Багнавец Н.Л.
доцент кафедры химии РГАУ-МСХА имени К.А. Тимирязева
Дмитревская И.И.
доцент кафедры химии РГАУ-МСХА имени К.А. Тимирязева
Шкляр Е.М.
сотрудник компании «ЭлПи»
THE EFFECTIVENESS OF THE DRUG RAPHITUR FOR THE CULTIVATION OF FLAX CULTURE
Bagnavets N.
associate Professor of chemistry RGAU-MSHA K.A. Timiryaseva
Dmitrevskaya I.
associate Professor of chemistry RGAU-MSHA K.A. Timiryaseva
Shklyar E.
worker of company “ElPi”
Аннотация
В статье обсуждаются результаты применения стимулятора роста растительного происхождения «Ра-
фитур» для выращивания культуры льна на разных этапах вегетации. Препарат «Рафитур» представляет
собой растительный экстракт, полученный из картофеля сорта «Импала» в ювенильный период. Он обла-
дает ростостимулирующим и иммуномодулирующим эффектом, поскольку представляет собой сбаланси-
рованный белково-углеводный комплекс, содержащий гликозиды, свободные оксикарбоновые и амино-
кислоты, микро- и макроэлементы и фитогормоны. В статье обсуждаются результаты применения препа-
рата на стадии проращивания семян и при выращивании растений льна в условиях полевого опыта. И в
том, и в другом случаях можно говорить о стимулирующем действии препарата «Рафитур». Для каждого
этапа подобраны оптимальные концентрации препарата. Показано положительное влияние препарата «Ра-
фитур» на содержание белков и липидов в составе семян льна.
Abstract
The article discusses the results of the application of the growth stimulator of plant origin "Rafitur" for the
cultivation of flax culture at different stages of vegetation. The drug " Rafitur " is a plant extract derived from
potato varieties "Impala" in the juvenile period. It has a growth-stimulating and immunomodulatory effect, because
it is a balanced protein-carbohydrate complex containing glycosides, free oxycarboxylic and amino acids, micro-
and macroelements and phytohormones. The article discusses the results of the drug at the stage of germination of
seeds and flax plants in the field experience. In both cases, we can talk about the stimulating effect of the drug "
Rafitur ". For each stage, the optimal concentrations of the drug are selected.
Ключевые слова: стимулятор роста, культура льна, эффективность применения
Keywords: stimulator of growth, the culture of flax, application efficiency
На сегодняшний день практически невоз-
можно выращивание агрокультур без применения
средств химизации: стимуляторов роста, удобре-
ний, гербицидов. Массовое использование химиче-
ских средств стало по существу губительным для
биоценозов. Проявляется это в загрязнении почв,
водных ресурсов, накоплении различных вредных
веществ в растениях в процессе вегетации и, как
следствие, в получении некачественной и опасной
для здоровья человека продукции. В настоящее
время единственная реальная альтернатива сложив-
шейся ситуации – поиск функциональных аналогов
природного происхождения.
Препарат «Рафитур» представляет собой рас-
тительный экстракт, полученный из картофеля
сорта «Импала» в ювенильный период. Раститель-
ный экстракт обладает ростостимулирующим и им-
муномодулирующим эффектом. По химическому
составу препарат представляет собой сбалансиро-
ванный белково-углеводный комплекс, содержа-
щий гликозиды, свободные оксикарбоновые и ами-
нокислоты, микро- и макроэлементы и фитогор-
моны[1]. Содержание основных компонентов
представлено в таблице 1.

4 The scientific heritage No 40 (2019)
Таблица 1
Содержание основных компонентов в препарате Рафитур
Состав Содержание, %
Белок 29,7±2,97
Свободные аминокислоты:
Гидроксипролин 0,88 ±0,10
Аспарагиновая кислота 0,79 ± 0,09
Глутаминовая кислота 0,38 ± 0,04
Пролин 2,43 ± 0,27
Валин 0,18 ±0,02
Метионин 0,28 ± 0,03
Изолейцин 0,18 ±0,02
Лейцин 0,14 ±0,02
Тирозин 0,15 ±0,02
Оксикарбоновые кислоты:
Лимонная 2,35±0,26
Яблочная 5,66±0,63
Моно- и дисахариды
Фруктоза 1,2±0,24
Глюкоза 17,2±3,44
Сахароза 5,0±1,00
Мальтоза 2,6±0,52
Калий 6,7
Натрий 3,1
Кальций 0,1
Магний 0,4
Фосфор 1,3
Железо 0,016
Цинк 0,011
Марганец 0,0016
Таким образом, в составе препарата «Рафитур»
однозначно есть компоненты, позволяющие ему
оказывать стимулирующее действие на рост расте-
ний.
В задачи поэтапного эксперимента входило
определение оптимальных ростостимулирующих
концентраций на разных этапах развития растений
льна, а также сравнительное определение содержа-
ния белка и липидов в составе семян льна в случае
применения препарата «Рафитур» и в контроле.
Лен масличный – ценная техническая культура
многостороннего использования. Ассортимент раз-
решенных пестицидов и агрохимикатов при выра-
щивании льна крайне ограничен, поэтому исполь-
зование препарата природного происхождения, к
которым можно отнести «Рафитур», представляет
научный и практический интерес[3].
На первом этапе проводили лабораторный
опыт по определению оптимальной концентрации
препарата «Рафитур» для предпосевной обработки
семян льна масличного сорта ЛМ-98 (выведен Все-
российским научно-исследовательским институ-
том льна, г.Торжок) с целью повышения их всхоже-
сти, энергии прорастания и величины проростков.
Исследования проводили методом скрининговых
испытаний, когда замачивание семян происходит в
растворах, подготовленных путем последователь-
ного десятичного разбавления исходного раствора
(1 г/л), в диапазоне концентраций от 1 до 10-10
г/л,
или от 0,1 до 10-11
%. Исследования проводили в
чашках Петри. Экспозиция семян в растворах «Ра-
фитур» составляла 2 часа. Для проращивания семян
использовали фильтровальную бумагу, которую
увлажняли до полной влагоемкости непосред-
ственно перед закладкой опыта (рис.1). Чашки
Петри помещали в климатическую камеру при t =
+25÷28°С и влажности - 85%. Опыт был проведен в
11 вариантах в 3-кратной повторности (ГОСТ
12036). В качестве контроля использовали воду.
Энергия прорастания – процент проросших
семян – определялась на 3-4 сутки наблюдений.
Энергия прорастания характеризует способность
семян давать в полевых условиях дружные и ров-
ные всходы, а значит, хорошую выравненность и
выживаемость растений.
Всхожесть – процент нормально проросших
семян, длина корешка и длина проростка определя-
лись на 7- 8 сутки после закладки семян на прора-
щивание.

Рис. 1 Лабораторный опыт в чашках Петри
Результаты эксперимента представлены на рисунке 2.
Рис. 2. Энергия прорастания семян льна масличного (мм) на фоне обработки различными концентраци-
ями Рафитур (-рС, %)
Как видно из рисунка 2, наиболее эффективной
оказалась концентрация препарата 10-8
% в вари-
анте 8. В этом варианте длина корешка на 16 мм
больше, чем в контроле, что на 48,5% больше. При
этой концентрации длина стебля на 23 мм больше
контрольного значения, то есть больше на 76,6%.
При этом отмечалось хорошее развитие пророст-
ков: количество не проросших семян в контроле
было 7-9%, в то время как на фоне препарата Рафи-
тур этот показатель составил 1-2%.
Таким образом, было показано, что предпосев-
ная обработка семян льна масличного препаратом
Рафитур оказывает стимулирующее действие на
ранних этапах роста и развития растения. При этом
для предпосевной обработки семян наиболее эф-
фективна концентрация 1∙10-8
%.
Можно предположить, что замачивание семян
в растворе препарата «Рафитур», содержащего
моно- и полисахара, пептиды, свободные амино-
кислоты, карбоновые кислоты и фитогормоны ци-
токининовой и гиббереллиновой природы, может
ускорить запуск обменных процессов при еще ма-
лоактивных ферментах, что способствует более
раннему прорастанию семян[2].
На следующем этапе изучалось действие био-
регулятора «Рафитур» на урожайность и качество
продукции льноводства при выращивании в усло-
виях Полевой опытной станции РГАУ-МСХА
имени К.А. Тимирязева.
В этом опыте первая обработка льна проводи-
лась гербицидами совместно с препаратом «Рафи-
тур» в начале фазы «елочка» при высоте растений
10-12 см, а вторая обработка (опрыскивание) про-
ведена только препаратом «Рафитур» в конце фазы
елочка при высоте растений 15-20 см. Интервал
между обработками составлял 10 дней. Контролем
в опыте были делянки, обработанные только герби-
цидом. В опытах использовали лен-долгунец сорта
Александрит и лен масличный сорта ЛМ-98.
Важными показателями качества получаемой
льнопродукции является биометрические показа-
тели растений к уборке. На рисунке 3 представлена
диаграмма с результатами биометрических показа-
телей растений льна без использования и с исполь-
зованием препарата «Рафитур».

Рис. 3. Результаты полевых испытаний по выращиванию льна-долгунца без применения
и с применением препарата Рафитур
По всем показателям наблюдается положи-
тельное действие препарата на рост и развитие рас-
тений. Так, средняя высота растений льна-долгунца
на фоне применения «Рафитур» увеличилась на
14,2 см, техническая длина – на 7,2 см, что соответ-
ственно на 10-20 % больше относительно контроля.
Также под действием препарата увеличилась
семенная продуктивность. Возросло число коробо-
чек на растении, увеличилось количество семян в
коробочке. Так, число семян в одной коробочке при
использовании препарата «Рафитур» увеличилось в
1,5 раза, что повлияло и на увеличение массы 1000
семян с 4,0 г до 4,7 г, то есть на 17,5%. Урожайность
льна-долгунца (волокна и семян) выше на делянках,
обработанных препаратом «Рафитур». Разница с
контролем по урожайности составляет 1,3 - 1,5 ц/га.
У льна масличного при использовании биоре-
гулятора увеличилась урожайность семян на 19 % и
короткого волокна на 10 % по сравнению с кон-
трольным вариантом. Урожайность волокна и се-
мян льна масличного также оказалась выше на 1
ц/га по сравнению с полученным урожаем на кон-
трольных делянках.
Ценность льняных семян характеризуется со-
держанием в них липидов и белков. За три года
наблюдений отмечено, что в случае применения
препарата в составе семян масличного льна увели-
чивается содержание липидов, а в семенах льна-
долгунца увеличивается содержание белка (табл.2)
Таблица 2
Содержание белков и липидов в семенах льна, (% на абсолютно сухое вещество)
Сорт
Контроль С использованием Рафитур
Липиды Белки Липиды Белки
Александрит 34,5±1,4 16,1±0,7 35,8±1,5 17,5±0,8
ЛМ-98 36,3±1,6 17,4±0,8 39,3±1,8 18,0±0,9
Так, содержание белка на фоне применения
препарата «Рафитур» в семенах льна масличного
увеличивается (относительно контроля) на 3 %, а
липидов – на 8 %. В то же время содержание белка
в семенах льна-долгунца увеличилось на 9%, а ли-
пидов – на 4% относительно контроля.
Таким образом, по результатам проведенных
исследований можно говорить о стимулирующем
действии препарата «Рафитур» при обработке льна
на разных этапах вегетации. Кроме того, примене-
ние препарата «Рафитур» способствует улучшению
качества продукции льноводства, а именно, повы-
шает содержание белков и липидов в составе семян
льна. Учитывая экологическую безопасность пре-
парата, можно рекомендовать его в качестве стиму-
лятора роста при выращивании культур льна.
Список литературы
1. Багнавец Н.Л., Белопухов С.Л., Филиппова
А.В. Применение биопрепарата РФУ для предпо-
севной обработки риса // Известия Оренбургского
государственного аграрного университета. - 2015. -
№ 4 (54). - С. 41-43.
2. Борзенкова Р.А., Боровкова М.П. Дина-
мика распределения фитогормонов по различным
зонам клубней картофеля в связи с ростом и запаса-
нием крахмала// Физиология растений, 2003; Т.50,
№1, стр. 129-134.
3. А.П. Колотов, О.В. Синякова, Н.А. Ки-
прушкина Результаты интродукции культуры льна
масличного на Среднем Урале АПК России. 2016.
Т. 23. № 2. С. 282-287
73,3 73,2
11
5 4,2 5,1 4
87,5
80,4
12
6,4 5,5 7,7 4,7
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Контроль
Рафитур

СИСТЕМА СТВОРЕННЯ І РОЛЬ ДУБОВИХ АГРОЛІСОМЕЛІОРАТИВНИХ НАСАДЖЕНЬ
В УКРАЇНІ
Мороз В.В.
кандидат сільськогосподарських наук
Житомирський національний агроекологічний університет,
м. Житомир, Україна,
Никитюк А.Ю.
Аспірант, Житомирський національний агроекологічний університет,
м. Житомир, Україна
SYSTEM OF CREATION AND THE ROLE OF OAK AGROFORESTRY PLANTINGS
IN UKRAINE
Moroz V.
сandidate of Agricultural Sciences, Zhytomyr National Agroecological University,
c. Zhitomir, Ukraine,
Nykytiuk A.
Graduate student, Zhytomyr National Agroecological University,
c. Zhitomir, Ukraine,
Анотація
Проаналізовано систему створення агролісомеліоративних насаджень з Quercus robur L. в Україні.
Оцінено еколого-біологічним особливості ранньої та пізньої форми дуба. Надано аналіз захисним та кон-
структивним властивостям Quercus robur L. у насадженні. Охарактеризовано сучасний стан лісових смуг
в агроландшафтах України.
Abstract
Analyzed the system of creating аgroforestry plantings Quercus robur L. In Ukraine. The evaluation of the
ecological and biological features of early and late forms of oak. The analysis of protective and structural properties
of Quercus robur L. In the plantation. The characteristic of the current state of forest belts in agricultural landscapes
of Ukraine.
Ключові слова: Quercus robur L, агролісові смуги, конструкція, екологічне значення, сучасний стан.
Keywords: Quercus robur L, аgroforestry plantings, construction, environmental value, the current state.
Створення лісонасаджень в Україні було роз-
почато у 1809 році В. Я. Ломиковським, який пере-
буваючи під враженням від агроландшафтів Англії,
вирішив у своєму господарстві, що знаходилося в с.
Трудолюб Миргородського повіту Полтавської гу-
бернії, розпочати посадку лісових смуг. В. П. Скар-
жинський у 1812 р. в посушливих умовах Херсон-
ської губернії посадив біля 400 десятин листяних та
хвойних порід, що мали полезахисне та водоохо-
ронне значення. У 1882 р. власник майна Камено-
ватка Херсонської губерні А. А. ДеКаррієр, створив
100 га полезахисних лісових смуг на 1000 га орних
земель у посушливих районах півдня України. Би-
чіхін А. А. у 1892 р., проводячи дослідження на цих
землях, зауважив, що врожайність на захищених зе-
млях під смугами у 1,5–2 рази вища, ніж на відкри-
тих площах степу [9].
Після сильної посухи на півдні Росії у 1892 р.
міністерством державного майна була створена
особлива експедиція під керівництвом всесвітньо
відомого ґрунтознавця В. В. Докучаєва. В експеди-
ційних роботах приймали участь видатні вчені лісі-
вники Г. М. Висоцький, К. Е. Собеневський, К. І.
Юницький, та Г. Ф. Морозов. Докучаевим В. В. був
запропонований комплекс боротьби з посухою, яка
включала у себе, окрім загально прийнятих заходів,
систему створення лісових захисних смуг. Пізніше
Г. М. Висоцький у своїх дослідженнях вказував на
позитивний просторовий вплив лісових насаджень
на навколишнє середовище [4, 5, 10, 15].
У тридцятих роках ХІХ століття були одержані
дані про позитивний вплив лісосмуг на урожайність
сільськогосподарських культур, зокрема в посуш-
ливі роки. Саме в ці роки розпочалися наукові дос-
лідження, щодо ефективності полезахисних смуг
(ПЛС) у боротьбі з водною та вітровою ерозією, по-
сухами й суховіями [4, 10, 11].
В Україні Системи ПЛС створювалися, в осно-
вному, у період із 1930 по 1980 рр. У 1946–1950 рр.
реалізовано спеціальний п’ятирічний план віднов-
лення та розвитку народного господарства СРСР,
результатом якого стало створення більшості існу-
ючих на даний час в Україні лісових смуг. У цей
період у колишньому СРСР було прийнято ряд уря-
дових постанов, які визначали полезахисне лісоро-
зведення як дієвий спосіб підвищення урожайності
сільськогосподарських культур. У результаті було
створено Головне управління захисних насаджень
при Раді Міністрів СРСР і відповідні управління
Міністерств сільського та лісового господарств. [4,
10, 13].
Розміщення полезахисних лісових смуг в агро-
ландшафтах визначається трьома чинниками: умо-
вами рельєфу, відстанню між смугами та напрям-
ком пануючих вітрів.
Полезахисні лісові смуги поділяють на основні
(поздовжні) і допоміжні (поперечні). Основні ПЛС
розміщують перпендикулярно до напрямку сухо-
війних, хуртовинних, холодних, дефляційних віт-
рів. Допускається відхилення основних поздовжніх
смуг від напрямів, перпендикулярних до напрямів

пануючих вітрів з відхиленням ±30о
. Поздовжні
смуги розміщуються на глинистих і суглинкових
ґрунтах на довгих межах полів (або їх клітин) на ві-
дстані, що не перевищує 30Н лісонасаджень у віці
30 років (проектний вік). Така відстань визначає
ширину полів і знаходиться в межах 300–700 м. Для
піщаних і супіщаних ґрунтів цей показник не пере-
вищує 300 м (Степ) – 400 м (Полісся). Допоміжні
полезахисні лісові смуги розміщуються перпенди-
кулярно до основних на відстані, яка не перевищує
2000 м. Розмір відстані між лісосмугами визначався
довжиною поля, що забезпечує продуктивне вико-
ристання сільськогосподарської техніки. Відстань
між поперечними смугами, створеними на богар-
них землях, на чорноземах та каштанових ґрунтах,
не мав перевищувати 2000 м, а на піщаних ґрунтах
– 1000 м [7, 13, 14].
Конструкція ПЛС залежить від будови поздо-
вжньо-вертикального профілю в облистяному
стані, що визначає її аеродинамічні властивості за
ажурністю (площею просвітів) поздовжнього вер-
тикального профілю між стовбурами та у кронах [3,
5, 7, 8].
За ажурністю виділяють чотири основних типи
конструкцій полезахисних лісових смуг: непроду-
вну або щільну, ажурну, продувну та ажурно-про-
дувну [3, 5, 7].
Полезахисні лісові смуги по ґрунтово-клімати-
чних зонах мають такі конструкції і типи культур:
в Поліссі і Лісостепу – продувну, деревно-тіньовий
тип культур (головне їх призначення – снігозатри-
мання та хороший снігорозподіл); в Степу – ажу-
рну, змішаний тип культур (боротьба із суховіями і
пиловими бурями). У південному Лісостепу та пів-
нічному (чорноземному) Степу є оптимальними по-
лезахисні лісосмуги помірно продувної конструк-
ції, які мають змішаний тип культур [2, 5, 6, 13].
Найбільш ефективними вважають три–, п’яти-
рядні чисті або змішані лісосмуги відповідних кон-
струкцій. Конструкція смуги безпосередньо зале-
жить від її ширини; типу лісових культур, за яким
вона створена; складу; зімкнутості й повноти; фор-
мування другого ярусу; складу підліску. Конструк-
ція полезахисної смуги може змінюватися в резуль-
таті проведення господарських заходів. Крім нау-
ково-обґрунтованого розміщення лісових смуг на
території того чи іншого господарства, дуже важ-
ливо вдало підібрати деревні породи та розмістити
їх так, аби створити конструкцію лісової смуги, яка
б сприяла снігозатриманню та забезпечувала необ-
хідний вітровий і водний режим [3, 8, 13].
Типи культур лісонасаджень бувають: дере-
вно-чагарниковий, деревно-тіньовий та змішаний
(комбінований). Деревно-чагарниковий тип куль-
тур має в середньому 50 % деревних порід (голов-
них і супутніх) і 50 % чагарнику (підліску). Дере-
вно-тіньовий – в лісонасадженні представлені лише
деревні породи (100 %), а чагарник відсутній. Змі-
шаний (комбінований) – близько 75 % деревних по-
рід і 25 % чагарників [1, 15].
Полезахисні лісові смуги створюються склад-
ними за формою (2–3-ярусними) та змішаними за
складом. Лісові породи (головні, супутні, кущові)
підбираються згідно даних ґрунтово-кліматичних
зон (лісорослинних умов). При наявності чагарни-
ків стійкість полезахисних лісових смуг зростає. За
думкою Л. Бельгарда [2] – чагарники є основною із
перепон поширення під наметової рослинності.
Крім того, чагарники мають здатність накопичу-
вати додаткову кількість снігу, що збільшує вес-
няне накопичення вологи у ґрунті. При визначені
асортименту перевагу надають плодовим кущовим
породам.
Головною деревною породою для створення
лісових смуг на глинястих і суглинкових ґрунтах рі-
зних генотипів Полісся, Лісостепу та чорноземного
Степу є дуб звичайний (Quercus robur L.), як висо-
коросла й довговічна порода. Крім дуба, в лісосму-
гах використовують тополю, березу, модрину, го-
ріх волоський та чорний, а на каштанових і солон-
цювато-каштанових ґрунтах – гледичію, а також
акацію білу та в’яз дрібнолистий, на піщаних і су-
піщаних ґрунтах – сосну [1,5,8,12].Захисні властиво-
сті дуба звичайно полягають у його пірамідальній
або шатроватій кроні, міцними боковими гілками і
могутнім стовбуром. В Україні налічується близько
20 видів дуба. У масивних насадженнях він може
досягати понад 30 м у висоту та 2 м у діаметрі, вік
дуба може досягати 500 років (відомі екземпляри,
вік яких перевищував 1000 років). У теплу пору
року дуб випаровує більше 100 т води, що в 225
разів більше його власної ваги [13, 14].
З-поміж різновидів дуба звичайного, у біоеко-
логічному аспекті, найкраще досліджено рання та
пізня форми (Q. Robur var. Praecox Czern., Q. Robur
var. Tardiflora Czern.), які описав ботанік В. М. Че-
рняєв. Дуб ранній (зимняк) зацвітає й розпускає ли-
стя на 2–3 тижні раніше, ніж дуб пізній. Виявлені
особливості цих різновидів мають важливе зна-
чення для вирощування дуба у різних умовах сере-
довища. Більшість авторів, які вивчали згадані різ-
новиди, відзначають пристосованість ранньої фо-
рми дуба (зимняка) до підвищених і плакорних
форм рельєфу, де пізні приморозки не є загрозли-
вими. Пізня форма дуба (літняка) частіше викорис-
товується у понижених місцевостях, де існує небе-
зпека пізньовесняних приморозків [14]. Таке поши-
рення форм дуба в України спостерігали С. С.
П’ятницький, П. С. Погребняк і Д. Д. Лавриненко
[3].
Ранню форму дуба рекомендовано застосову-
вати у степових умовах для ефективного затри-
мання весняних вод, а пізню форму в Лісостепу і на
Поліссі, де існує загроза пізніх весняних замороз-
ків. Пізня форма менше потерпає від пошкодження
ентомошкідниками та переважає у понижених, во-
логих умовах місцезростання [14].
Дубові полезахисні смуги є довговічні та еко-
номічно вигідні, ніж смуги з швидкозростаючих де-
рев, але менш довговічних. За допомогою домішок
з швидкозростаючими породами підвищується по-
лезахисна ефективність дубових смуг у молодому
віці. Для зменшення витрат на освітлення дуба під-
бирають супутні, які у молодому віці не сильно
його переростають, створюють густу й широку
крону, швидко затінюють ґрунт, і витісняють
бур’яни (липа дрібнолиста, клен польовий). Стій-
кість дуба полягає у його розміщенні біогрупами,
швидкозростаючі супутні породи висаджують че-
рез 2–3 року після посадки саджанців дуба за допо-
могою широких міжрядь (2,5–3 м), ряди дуба чер-

гують з рядами клена гостролистого, ясена звичай-
ного та іншими породами. Дуб можна вирощувати
також з чагарниками [1, 3, 7, 8, 10].
Складність створення полезахисних наса-
джень полягає в певній ширині смуг, де формується
середній між полем і лісом мікроклімат.
З кінця ХІХ і до середини ХХ століття створю-
вались захисні насадження з переважанням дуба,
що закладалися за класичними деревно-чагарнико-
вими та деревно-тіньовими типами змішування,
при ширині міжрядь 1,5 м і розміщенням посадко-
вих місць у рядках через 0,7–0,75 м. Дуб звичайний
у змішаних насадженнях характеризується кращим
ростом і вищою біологічною стійкістю порівняно з
чистими. Вводять його до лiсосмуг стрічково-лун-
ковим способом (рис. 1), або висівають по 4–5 жо-
лудів на 1 м погонний рядка. Сіянці дуба розміщу-
ють у рядку на відстані 0,7 – 1,0 м [10, 13].
Рисунок 1 Схема змішування порід із застосуванням стрічково-лункового способу висіву дуба
Широкого розповсюдження у 1950–1960 рр. набули насадження типу “гнізда” в яких 1–2 рядки ряд-
ково-лункового та рядкового посівного дуба чергували з чагарниковими або деревно-чагарниковими по-
родами при ширині міжрядь 1,5–3,0 м (рис. 2) [3,10, 11].
Рисунок 2 Схема змішування порід із застосуванням гніздового способу висіву дуба
З 1949 по 1965 рр. щороку лісові культури ви-
рощували на площі 100 – 200 тис. га. Захисні наса-
дження з переважанням дуба є різноманітні за фор-
мою – смуги, стрічки, колки, ділянки в масивах, на
схилах і яружно-балкових урочищах. Вони відріз-
няються умовами місцезростання, агротехнікою
створення, складом початковим і подальшим, ві-
ком, поколінням, структурою, густотою та взаємо-
дією ярусів, лісівничим та захисно-меліоративним
станом, лісовим середовищем, трав’яним покри-
вом, особливостями підстилки, біогеоценотичною
сформованістю і стійкістю [10, 11, 13].
Полезахисні лісосмуги, які збереглися, мають
середній вік, як правило, рядкові, змішаного складу
за участі дуба, ясенів, груші, інших деревних порід
та чагарників. Чисті дубові полезахисні лісосмуги
зустрічаються рідко, ширина смуг становить до 20
м з врахуванням закрайків. У рядових смугах зазви-
чай 7–9 рядів дерев з міжряддям близько 1,5 м. Мо-
лоді смуги частіше 5-рядні з шириною міжрядь до

3 м, внутрішні ряди складаються з дуба рядкового
або лункового посіву, а крайні – із кленів, липи,
іноді за участі дуба [1].
В Україні переважають полезахисні лісосмуги
наступних вікових категорій: середньовікові 50–80
років, відносно молоді – 30–40 років. Більшість
смуг створено у 50-х роках минулого століття від-
повідно до постанов щодо полезахисного і протие-
розійного лісорозведення, також за рішенням у
1959 р. ХХІ з’їзду ЦК КПРС про залісення непри-
датних сільськогосподарських земель для підви-
щення лісистості південних районів і за постано-
вою у 1967 р. “Про невідкладні заходи по захисту
ґрунтів від вітрової та водної ерозії” [7, 13].
Оскільки полезахисні лісосмуги створюва-
лися, в основному, за гніздовим способом (рис. 2),
то їх нормативна ширина становить 15 м.
Крім цього, великий негативний вплив на су-
часний стан полезахисних лісосмуг мали пору-
шення рекомендацій з підбору породного складу
насаджень та агротехніки їх вирощування. Даних
щодо видів та обсягів робіт з виправлення існуючих
деревостанів, підвищення їх ефективності або за-
міни взагалі немає [6, 15].
Останні 30 років у полезахисних смугах не
проводилися рубки догляду, тому спостерігається
сухостій чагарникового підліску, самосів супутніх
порід на узліссі, формування щільної конструкції
насадження, що призводить до зниження захисних
властивостей насадження. Не належний санітарний
догляд призводить до поширення фітопатологічних
захворювань та розповсюдження шкідників у наса-
дженнях [11, 15].
Незважаючи на те, що загальнодержавною
програмою формування національної екологічної
мережі України та Державною цільовою програ-
мою «Ліси України» на 2000-2015 рр. було перед-
бачено створення 174 тис. га полезахисних лісових
смуг (ПЛС), в реальності ж, площа ПЛС щорічно
зменшується (рис. 3), що викликає занепокоєння
фахівців. Програма «Ліси України» на 2016-2020
рр. залишила поза увагою систему полезахисних
насаджень. За останні 10 років створено таку кіль-
кість ПЛС, яка була створена всього за один рік у
1980-ті роки. Порівняно з 1990 р. чисельність ПЛС
зменшилася на 90 %, такі зміни негативно вплива-
ють на екологічне значення зелених лісових наса-
джень.
Рисунок 3 Обсяг створення полезахисних лісосмуг в Україні
За офіційними статистичними даними нині в
Україні налічується близько 446 тис. га полезахис-
них лісових смуг. Найбільші площі під лінійними
полезахисними насадженнями що знаходяться у За-
порізькій (51,9 тис. га), Одеській (50 тис. га) та
Дніпропетровській областях (42,5 тис. га) (рис. 4).
Разом з тим, у Волинській області 0,2 тис. га, в
Житомирській області 5,0 тис. га, Київській – 12,3
тис. га, Чернігівській – 10,3 тис. га.
За даними різних авторів, оптимальна лісис-
тість для України повинна становити 19-22 %, у
тому числі в Поліссі 37 % (фактична 26,1 %), Лісо-
степу 17 % (13 %), Степу 8 % (3,5 %), Карпатах 50-
53 % (40,2 %).
Нині полезахисні лісосмуги в Україні знахо-
дяться в занедбаному стані, що призводить до не-
можливості виконання ними своїх захисних функ-
цій. Внаслідок проведеної земельної реформи земе-
льні паї стали приватною власністю селян, а
полезахисні смуги, які фактично розміщені на них,
належать державі (державна власність). У зв’язку з
територіальною нероздільністю об’єкта власності
та незахищеністю державної складової (лісосмуги
залишилися нічийними), приватна власність майже
повністю поглинула державну. Правова колізія по-
лягає ще в тому, що полезахисні лісонасадження
потенційно є землями сільськогосподарського при-
значення, але не є сільськогосподарськими угід-
дями [6, 15].

Рисунок 4 Площа полезахисних лісових смуг в Україні станом на 01.01.2015 р.
Непереданих у власність, та постійне користу-
вання полезахисних смугах (близько 318 тис. га)
охорона, догляд та відтворення не здійснюються.
Відсутність санітарних та рубок догляду спровоку-
вало підняття кореневої та насіннєвої порослі, різко
збільшилася кількість шкідників (гризунів). Внаслі-
док зрідження насаджень самовільними рубками
розвиваються процеси задерніння й ущільнення
ґрунтів, з’являється порослева та чагарникова рос-
линність. Часто полезахисні лісові смуги стають
розсадниками бур’янів, місцем для випасання ху-
доби та звалищ сміття, страждають від пожеж під
час спалювання стерні [12].
Недоглянуті належним чином полезахисні лі-
сосмуги, як правило втрачають свої екологічні фу-
нкції.
Крім того, великий негативний вплив на сучас-
ний стан полезахисних лісосмуг мали порушення
рекомендацій з підбору породного складу наса-
джень та агротехніки їх вирощування. Даних щодо
видів та обсягів робіт з виправлення існуючих де-
ревостанів, підвищення їх ефективності або заміни
взагалі немає.
Переважна більшість дубових насаджень сфо-
рмовані природним лісовим середовищем, без лісі-
вничого втручання. Часто деревостани мають різ-
ний віковий склад, що значно знижує його захисні
функції. Мала ефективність полезахисних дубових
насаджень полягає ще і в тому, що в складі лісових
смуг дуб звичайний займає менше 50 % від загаль-
ної кількості дерев. В багатьох насадженнях дуб
знаходиться в другому ярусі та пригнічується ін-
шими породами.
Отже, єдиним заходом з вирішення зазначеної
ситуації на думку вітчизняних науковців є норма-
тивно-правова база, що регулює створення захис-
них лісових насаджень лінійного типу та прове-
дення лісовпорядних робіт в Україні.
Список літератури
1. Альбенский А. Б. Дяченко А. Е. Деревья и
кустарники для защитного лесоразведения. М.:
Сельхозиздат, 1949. 142 с.
2. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. М.:
Лесная промышленность. 1971. 36 с.
3. Бодров В. А. Полезащитное лесоразведе-
ние: Теоретические основы. К.: Урожай, 1974. 200
с.
4. Докучаев В. В. Сочинения : в 2 Т. М.–Л.: 2-
я тип. Изд-ва АН СССР в Москве, 1950. Т. 2. 608 с.
5. Калінін М. І. Мельник О. С. Теоретичні ос-
нови лісових меліорацій. Львів: Світ, 1991. 262 с.
6. Концепція управління агроландшафтами /
За наук. ред. О. І. Фурдичка. К., Наукове видання,
2008. 16 с.
7. Коптєв В. І. Лішенко А. А. Полезахисне лі-
сорозведення. К.: Урожай, 1989. 199 с.
8. Логгинов Б. И. Основы полезащитного ра-
зведения. К.: Изд-во УАСХН, 1961. 352 с.
9. Ломиковський В. Я. Лесоразведение в
сельце Трудолюбе. Лесной журнал. 1837. № 6.
С.42–48.
10. Лохматов Н. А. Гладун Г. Б. Лесные ме-
лиорации в Украине: история, состояние, перспек-
тивы. Харьков: Новое слово, 2004. 256 с.
11. Лохматов Н. А. Развитие и возобновление
степных лесных насаджений. Балаклея: «СіМ»,
1999. 498 с.
12. Мороз В.В. Екологічна роль полезахисних
дубових смуг та їх вплив на баланс вуглецю в атмо-
сфері / Мороз В.В. // Збалансоване природокорис-
тування: науково-практичний журнал. – К., 2013. –
№1. – С. 48–50.
13. Пилипенко О. І. Юхновський В. Ю., Вед-
мідь М. М. Системи захисту ґрунтів від ерозії. К.:
Златояр, 2004. 435 с.
14. Стойко С. М. Дубові ліси Українських Ка-
рпат: екологічні особливості, відтворення, охорона.
Львів, 2009. 220 с.
15. Юхновський В. Ю. Лісоаграрні ландшафти
рівнинної України: оптимізація, нормативи, еколо-
гічні аспекти. К.: Інститут аграрної економіки,
2003. 273 с.

BIOLOGICAL SCIENCES
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ КРИВОГО РОГУ ЗА ДОПОМОГОЮ ПИЛКУ
BETULA РENDULA ROTH
Петрушкевич Ю.М.
молодший науковий співробітник
Донецький ботанічний сад НАН України
EVALUATION THE ECOLOGICAL STATE OF KRYVYI RIH USING POLLEN OF
BETULA РЕNDULA ROTH
Petrushkevich Yu.
Junior Researcher
Donetsk Botanical Garden of NAS of Ukraine
Анотація
У статті досліджено стерильність пилку B. рendula в різних насадженнях Кривого Рогу та стан навко-
лишнього середовища в межах міста. Встановлено зниження кількості пилку з підвищенням аеротехно-
генного навантаження від 8,6% до 39,5%, збільшення коефіцієнта стерильності з 1,00 до 4,59 і зменшення
коефіцієнта чутливості з 10,63 до 1,53. За значеннями умовного показника пошкодження B. pendula вияв-
лено, що найсприятливі умови для рослин наявні в КБС НАН України, сквері «Поляна казок», парку Героїв
АТО і по вул. Черкасова та Електрозаводська. Найгірший стан навколишнього середовища відзначено по-
близу комбінатів ПрАТ «ПівнГЗК» і ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», де ураженість B. pendula досягає
рівня вище середнього і високого відповідно.
Abstract
In article wе investigated the sterility of B. pendula pollen in different plantations of Kryvyi Rih and the state
of the environment within the city. We ascertained decreasing quantities of pollen from 8.6% to 39.5% with
increasing aerotechnogenic loading, sterility coefficient increased from 1.00 to 4.59 and sensitivity coefficient
decreased from 10.63 to 1.53. Using conditional indicator of plant damage, we evaluated that the most favorable
conditions for plants were in Kryvyi Rih Botanical Garden of NAS of Ukraine, Square “Poliana kazok”, Park of
Heroes of ATO and along the Cherkasov and Elektrozavodskaуа streets. The worst environmental conditions have
been observed near combines PJSC “Northern MPP” and PJSC “ArcelorMittal Kryvyi Rih”, where the damage to
B. pendula reaches above-average level and high level respectively.
Ключові слова: забруднення, Кривий Ріг, B. рendula, пилок, стерильність, стан середовища.
Keywords: pollution, Kryvyi Rih, B. реndula, pollen, sterility, state of the environment.
На сьогодні забруднення повітря є однією з
найважливіших екологічних проблем в усьому
світі. Кожна країна стикається з ними, внаслідок
чого виникають питання не тільки про їх вирі-
шення, але перш за все про визначення рівня забру-
днення, особливо гостро це питання стосується мі-
ських і промислових територій [10, 33]. У великих
містах працюють різні промислові підприємства,
функціонують ТЕС, спостерігається високий рівень
автотранспортного руху: все це призводить до
утворення істотної концентрації забруднювачів га-
зоподібних і твердих частинок, які викидаються в
повітря [4, 5, 29, 31] та негативно впливають на
живі організми.
Для покращення умов навколишнього середо-
вища часто використовують деревні насадження
шляхом озеленення міських територій. Вони вико-
нують різні функції, серед яких виділяють: клімато-
твірну, рекреаційну, санітарно-гігієнічну тощо [1].
Дерева поглинать практично всі види хімічних спо-
лук, що надходять до атмосфери з викидами проми-
словості, енергетики, автотранспорту тощо [3, 15].
Проте, покращуючи умови середовища, рослини
самі потерпають від їх негативної дії [33], що спри-
чиняє зміни їх функціональних параметрів. За сту-
пенем відхилення показників у деревних рослин
можна судити про силу і значення тих чи інших
чинників, а також про ступінь реагування рослини
на їхній вплив [32]. Тому вони є зручними
об’єктами для оцінки стану навколишнього середо-
вища.
Важливою ланкою індикації напруженості до-
вкілля є дослідження репродуктивних структур ро-
слин (насамперед, чоловічого гаметофіту), які чут-
ливіші до шкідливих чинників, ніж рослини в ці-
лому [23]. Надмірно високий рівень забруднення
спричиняє погіршення якості пилку, що призводить
до утворення великої кількості стерильних пилко-
вих зерен та, в подальшому, до зменшення їх жит-
тєздатності [9, 20, 26, 27].
Для таких досліджень часто обирають види,
які є біоіндикаторами довкілля [16, 18] та мають
широкий ареал [34]. Такими характеристиками від-
значається й Betula рendula Roth. Вона продукує до-
статньо велику кількість пилку [6] та поширена у
різних за призначенням зонах промислових міст [2,
8, 18, 28, 35], в тому числі і в Кривому Розі [24, 25].
Оскільки Кривий Ріг – один з найбільших індустрі-
альних міст України, де рівень забруднення суттєво

перевищує норму [11], актуальною є оцінка стану
навколишнього середовища з використанням B.
рendula в якості об'єкта дослідження.
Мета – аналіз стерильності пилку B. рendula в
різних насадженнях Кривого Рогу та стану навко-
лишнього середовища у межах міста.
Матеріал та методи. Збір пилку здійснювали
в період масового цвітіння (на початку квітня 2017
року) з десяти 30-40-річних дерев в трьохкратній
повторювальності з восьми насаджень, які було ві-
дібрано в залежності від рівня техногенного наван-
таження по всій довжині міста (126 км) в трьох рай-
онах: Тернівському, Покровському та Металургій-
ному. Три насадження знаходились у відносно
чистих умовах – Криворізький ботанічний сад НАН
України (КБС – контроль), сквер «Поляна казок»,
парк Героїв АТО; наступні три – біля доріг з інтен-
сивним автотранспортним рухом: по вул. Черка-
сова, вул. Електрозаводська, біля проспекту Мета-
лургів; останні два – біля промислових підприємств
ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбі-
нат» (ПрАТ «ПівнГЗК») та ПАТ «АрселорМіттал
Кривий Ріг». Мікропрепарати готували за стандар-
тною методикою [22]. Для вивчення стерильності
пилкових зерен в якості барвника використовували
йодний розчин. Аналізували по 1000 клітин з наса-
дження, фертильним вважали пилок, який цілком,
або наполовину заповнений крохмалем, а стериль-
ним – в якому його зовсім не було, або містилися
лише залишки крохмалю. Дослідження проводили
за допомогою мікроскопа Carl Zeiss Primo Star (×
400). Для фотографування застосовували цифрову
камеру Canon PowerShot A620.
Кількість стерильних пилкових зерен визна-
чали у відсотках (%), коефіцієнт стерильності
пилку обчислювали за формулою:
Ксп =
Срд
Ск
де Ксп — коефіцієнт стерильності пилку;
Срд — стерильність пилку в районі до-
слідження;
Ск — стерильність пилку в контролі.
Коефіцієнт чутливості (Кч) органів чоловічої
репродукції до техногенного забруднення дослі-
джували шляхом відношення фертильних пилкових
зерен до стерильних — Ф/С [17].
Для оцінки стану навколишнього середовища
використовували тест «Стерильність пилку рослин
фітоіндикаторів» [21]. Статистичні відмінності ви-
значали за t-критерієм Стьюдента [13] з викорис-
танням програмного пакету MS Exсel 2007.
Результати та обговорення. Оцінка інтенсив-
ності забруднення довкілля у Кривому Розі за сте-
рильністю пилкових зерен B. рendula дозволила
встановити кількісні відмінності чоловічого гаме-
тофіту залежно від рівня забруднення досліджува-
них територій. Аналіз результатів показав суттєве
варіювання кількості стерильного пилку від 8,6 до
39,5% в різних насадженнях міста (рис. 1).
Рис. 1. Стерильність пилку в різних насадженнях Кривого Рогу
Найменша кількість стерильного пилку була
зафіксована в КБС НАН України і складала 8,6%.
Близькі значення до контролю були відмічені у де-
рев, що зростають у сквері «Поляна казок» (8,8%) і
парку Героїв АТО (8,9%). Біля доріг з високим рів-
нем автотранспортного руху цей показник складав
– 13,2%-19%, що в середньому у 1,9 разів більше,
ніж у ботанічному саду. Такі результати свідчать
про те, що вихлопні гази автотранспорту призво-
дять до погіршення якості пилку та спричиняють
збільшення кількості безкрохмальних пилкових зе-
рен у насаджень, які зростають біля автошляхів.
Подібні результати були отримані й іншими
дослідниками. Так, наприклад, М. М. Миленька
[19] виявила, що у придорожніх насаджень Бурш-
** ***
***
***
***
***
***
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
кількістьстерильногопилку,%
Достовірність
відмінностей за t-критерієм
Стьюдента:
при Р=99% - **,
при Р=99,9% - ***

тинської агломерації (Галицький район, Івано-Фра-
нківська область) відсоток стерильного пилку збі-
льшився у 2,7 разів порівняно з контролем, який
знаходиться поза межами міста (поблизу с.м.т. Ро-
гатин). За даними О. В. Єрещенко та Л. П. Хлєбової
[12] в Барнаулі в 2010 р. частка безкрохмальних пи-
лкових зерен B. рendula біля доріг в середньому
складала 4,0%. Максимум незабарвленого пилку
було встановлено по вул. Леніна, 53 (6,5%), а
мінімум – по просп. Червоноармійський, 133
(1,6%). При цьому достовірні відмінності
порівняно з контролем установлені в тих точках
збору, в районах яких спостерігався високий рівень
автотранспортного навантаження. У 2011 р. кіль-
кість стерильного пилку B. рendula в середньому
досягла 5,4%, при цьому максимальні показники
були відмічені на пл. Перемоги – 19,0%, а
мінімальні – в контрольному насадженні – 2,3% та
майже на всіх ділянках значення достовірно відріз-
нялися від показників, отриманих з умовно чистої
території.
Основні газоподібні елементи, що знаходяться
у вихлопних газах, такі як: бензол, монооксид вуг-
лецю (CO), оксиди азоту (NOx), азотиста кислота
(HNO2), аміак (NH3), діоксид сірки (SO2), летючі
органічні сполуки (ЛОС), поліциклічні ароматичні
вуглеводні (PAHs), а також зважені частинки, дим,
метали (Cd, Co, Cu, Pb, Zn, Ni) і пил [30] безперечно
чинять великий негативний вплив на чоловічу гене-
ративну сферу B. рendula, проте, основне техно-
генне навантаження на рослини спричиняється шкі-
дливими викидами з промислових підприємств.
Б.В. Зюман, О.В. Уткіна та С.В. Дігтяр [14] до-
сліджували рівень стерильності пилку B. рendula у
різних точках біля «Заводу залізобетонних виробів
№ 2» (ЗЗБ № 2), основними забруднюючими речо-
винами на заводі залізобетонних виробів є: цемент-
ний пил, діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю.
Вони визначили, що стерильність пилку для B.
рendula флуктує в діапазоні від 19,6% на території
ЗЗБ №2 до 6,2%, тоді як на фоновому рівні забруд-
нення – 4,9%.
Високі показники стерильного пилку B.
рendula зафіксовані і у наших дослідженнях біля
промислових підприємств, які були максимально
високими порівняно з контролем. Так, біля ПрАТ
«ПівнГЗК» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»
кількість стерильного пилку складала 25,8% та
39,5%, що у 3 і 4,6 разів більше, ніж у дендрарії КБС
відповідно.
З наведених вище даних очевидно достовірне
послідовне збільшення кількості безкрохмальних
пилкових зерен у B. рendula, ніж на відносно чистих
територіях. Це підтверджується й значеннями пока-
зників коефіцієнта стерильності пилку – Ксп (рис.
2), що є додатковим свідченням високого техноген-
ного навантаження на навколишнє середовище.
Рис. 2. Рівень стерильності та чутливості пилку в різних насадженнях Кривого Рогу
Мінімальні показники Ксп зафіксовані у пар-
кових зонах: в КБС НАН України, сквері «Поляна
казок» і парку Героїв АТО та не перевищували зна-
чення 1,03. Біля автошляхів коефіцієнт стерильно-
сті (Ксп) варіював в межах 1,53-2,21, а біля проми-
слових підприємств ПрАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «Ар-
селорМіттал Кривий Ріг» збільшився до 3,00 та 4,59
відповідно.
Показник кількості стерильного пилку у B.
рendula обернено пропорційний до частки фертиль-
ного, тому поступове збільшення відсотку безкрох-
мальних зерен призводить до зменшення остан-
нього та спричиняє зміни коефіцієнту чутливості
(відношення фертильних пилкових зерен до стери-
льних) органів чоловічої репродукції до техноген-
ного забруднення – Кч (див. рис. 1). У контрольній
зоні коефіцієнт чутливості був максимальним і
складав 10,63. З підвищенням рівня забруднення
він поступово зменшувався: у зоні інтенсивного
руху автотранспорту даний показник знизився в се-
редньому в 2 рази; у насаджень, що ростуть біля
ПрАТ «ПівнГЗК» – у 3,7 разів, а біля металурійного
1,00 1,02 1,03
1,53
1,91 2,21 3,00
4,59
10,63 10,36
10,24
6,58
5,10
4,26
2,88
1,53
0,00
2,00
4,00
6,00
8,00
10,00
12,00
коефіцієнт
стерильності
коефіцієнт
чутливості

комбінату ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» –у 6,9
разів.
Рівень стерильності пилку рослин-біоіндика-
торів характеризує не лише загальну токсичність
навколишнього середовища, а й відображає інтен-
сивність мутагенної напруги [7]. Відповідно до зна-
чень умовного показника ушкодження (УПУ) в ме-
жах досліджуваної території можна виділити від-
мінні за рівнем токсико-мутагенної напруги зони
(табл 1).
Аналіз умовного показника ушкодження пока-
зав, що пять насаджень B. рendula (в КБС, сквері
«Поляна казок», парку Героїв АТО, по вул. Черка-
сова та Електрозаводська) характеризують безпеч-
ний стан території, з яких перші три знаходяться в
екологічно чистих умовах, мають низький рівень
ушкодженості (0,00-0,01) і в них проявляються
лише спонтанні генетично обумовлені зміни. В
останніх двох насадженнях B. рendula, що ростуть
біля доріг з інтенсивним автотранспортним пото-
ком, рівень ушкодженості рослин відзначається як
нижче за середній (0,15-0,25). Це свідчить про те,
що дерева відчувають негативну дію вихлопних га-
зів автотранспорту, проте вони не призводять до іс-
тотного пошкодження рослин.
Таблиця 1
Екологічний стан навколишнього середовища за токсико-мутагенним фоном
№ Насадження УПУ
Рівень ушкодже-
ності
Категорія екологічної безпеки територій
за токсико-мутагенним фоном
1 КБС (контроль) 0,00 Низький Безпечна
2 сквер «Поляна казок» 0,01 Низький Безпечна
3 парк Героїв АТО 0,01 Низький Безпечна
4 вул. Черкасова 0,15
Нижче за серед-
ній
Безпечна
5 вул. Електрозаводська 0,25
Нижче за серед-
ній
Безпечна
6 просп. Металургів 0,34 Середній Помірно небезпечна
7 ПрАТ «ПівнГЗК» 0,56 Вище за середній Небезпечна
8
ПАТ «АрселорМіттал
Кривий Ріг»
1,00 Високий Надзвичайно небезпечна
По проспекту Металургів деревні особини B.
рendula мають середній рівень ушкодженості (0,34)
і задовільно-загрозливий стан та відображають по-
мірно небезпечні умови екологічної безпеки тери-
торій.
Біля ПрАТ «ПівнГЗК» у B. рendula рівень
ушкодженості був вище за середній, умовний пока-
зник якого досягнув позначки 0,56, тому на цій те-
риторії небезпечні умови для існування живих ор-
ганізмів.
Максимальні значення УПУ виявлені біля
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (1,00), стан те-
риторій відзначається надзвичайно небезпечний, а
ушкодженість досліджуваного виду досягає висо-
кого рівня і знаходиться у катастрофічному стані.
Таким, чином, отримані дані свідчать про те,
що найгірші умови для існування живих організмів
спостерігаються на тих територіях, де працюють
промислові підприємства міста. Тому у цих зонах
необхідно провести ряд цілеспрямованих заходів
щодо відновлення екологічного стану ушкоджено-
сті територій та біосистем.
Висновки. Пилок B. рendula є чутливим на
зміну умов навколишнього середовища, що супро-
воджується збільшенням кількості стерильних пил-
кових зерен від 8,6% до 39,5% з підвищенням рівня
техногенного навантаження внаслідок дії вихлоп-
них газів автотранспорту та шкідливих викидів з
промислових підприємств. За відсотком стериль-
них пилкових зерен виявлено рівень ушкодженості
B. рendula та стан територій, де ростуть ці рослини.
Отримані дані засвідчили, що в КБС НАН України,
сквері «Поляна казок», парку Героїв АТО, по вул.
Черкасова та Електрозаводська найбільш найспри-
ятливіші умови для насаджень B. рendula. По
просп. Металургів спостерігається помірно небез-
печна екологічна ситуація. Найгірший стан навко-
лишнього середовища відмічений біля промисло-
вих підприємств ПрАТ «ПівнГЗК» та ПАТ «Арсе-
лорМіттал Кривий Ріг», де ушкодженість рослин
досягає рівня вищого за середній та високого відпо-
відно. Тому на цих територіях слід провести заходи
щодо відновлення екологічного стану територій,
оскільки рослини у цих зонах мають найвищий рі-
вень пошкодження порівняно з іншими дослідже-
ними насадженнями.
Список літератури
1. Алиев М.Г. Экологические предпосылки
старения и продолжительности жизни листьев:
дис.к.б.н. 03.02.08,03.02.01, Дагест. Гос.ун-тет. –
Махачкала, 2010 – 113 с.
2. Аралбаева Л.С., Уразгильдин Р.В., Кулагин
А.Ю. Оценка относительного жизненного состо-
яния и стабильности развития берёзы повислой
(Betula pendula Roth.) города Салават // Вестник
ОГУ. – 2009. – № 6. – С. 39–42.
3. Ахмадуллин Р.Ш., Зайцев Г.А. Особенно-
сти строения корневых систем ивы белой (Salix alba
L.) в условиях уфимского промышленного центра //
Поволжский экологический журнал. – 2013. – № 3.
– С. 354–358.
4. Бессонова В.П. Индикация загрязнения
окружающей среды тяжёлыми металлами по их на-
коплению в растениях // Питання бiоiндикацiï та
екологiï. – 1999. – Вип. 4. – С. 11–21.
5. Бухарина И.Л., Журавлева А.Н., Болышова
О.Г. Городские насаждения: экологический аспект:
монография / Ижевск: Изд-во «Удмуртский универ-
ситет», 2012. – 206 с.

6. Геодакян В.А. Количество пыльцы как пе-
редатчик экологической информации и регулятор
эволюционной пластичности растений // Журн. об-
щей биол.– 1978. – Т. 39.– № 5. – С. 743–751.
7. Горовая А.И., Дигурко В.М., Скворцова
Т.В. Цитогенетическая оценка мутагенного фона в
промышленном Приднепровье // Цитология и гене-
тика. – 1995. – Т. 29, № 5. – С. 16–22.
8. Двоеглазова А.А. Эколого-биологические
особенности древесных и травянитых растений в
насаждениях урбаноэкосистемы крупного про-
мышленного центра (на примере г. Ижевска): авто-
реф. дис. на соиск. уч. ст. к. б. н.: спец. 03.00.16
«Экология». – Уфа, 2009. – 20 с.
9. Дзюба О.Ф. Тератоморфные пыльцевые
зерна в современных и палеопалинологических
пыльцевых спектрах и некоторые проблемы пали-
ностратиграфии // Нефтегазовая технология: Тео-
рия и практика. – 2007. – №2. – С. 1–22.
10. Доценко Л.В., Демиденко А.С. Порівняль-
ний аналіз методів визначення рівня забруднення
атмосферного повітря // Екологічна безпека. – 2014.
– № 2(18). – С.71–74.
11. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу /
Кривий Ріг, 2017. – 56 с.
12. Ерещенко О.В., Хлебова Л.П. Изменение
морфометрических параметров листовой пласти-
нки березы повислой Betula pendula Roth. в усло-
виях Барнаула // Известия Алтайского государст-
венного университета. – 2013. – № 3(79), Том 2. –
С. 26–30.
13. Зайцев Г.Н. Математическая статистика в
экспериментальной ботанике / М.: Наука, 1984. –
424 с.
14. Зюман Б.В., Уткіна О.В., Дігтяр С.В. Оці-
нка токсикомутагенного фону території у зоні
впливу діяльності заводу залізобетонних виробів з
використанням тесту «стерильність пилку рослин»
// Нові технології. – 2013. – № 1–2 (39–40). – С. 114–
119.
15. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и
растения / К.: Наукова думка, 1978. – 274 с.
16. Кулагин A.A. Древесные растения и биоло-
гическая консервация промышленных загрязните-
лей / М.: Наука, 2005. – 190 с.
17. Лозановская И.Н., Орлов Д.С., Садовни-
кова Л.К. Экология и охрана биосферы при хими-
ческом загрязнении / М.: Высш. школа, 1998. – 287
с.
18. Малащенко В.В., Старшикова Л.В., Гайду-
ченко Е.С. Стабильность развития Betula pendula
Roth. в урбоэкосистемах Гомельского Полесья //
Весник МДПУ імя І.П. Шамякіна. – 2013. – Вып.
2(39). – С. 19–26.
19. Миленька М.М. Використання деревних
видів для діагностики екологічного стану довкілля
урбанізованих територій // Лісівництво і агролісо-
меліорація, 2008. – Вип. 114. – С. 111–114.
20. Миленька М.М. Життєздатність пилку де-
ревних рослин як критерій якості навколишнього
середовища // Екологія та ноосферологія. – 2009. –
Т. 20, № 1–2. – С. 181–187.
21. Наказ N 116 «Про затвердження методич-
них рекомендацій "Обстеження та районування те-
риторії за ступенем впливу антропогенних чинни-
ків на стан об'єктів довкілля з використанням цито-
генетичних методів» від 13 березня 2007 року.
22. Паушева З.П. Практикум по цитологии ра-
стений / М.: «Агропромиздат», 1980. – 304 с.
23. Пересипкіна Т.М., Веселова Т.В., Самар-
ська О.В., Ушата О.В. Вивчення наслідків техно-
генного навантаження на фертильність пилку дере-
вних // Сучасні проблеми біології, екології та хімії:
матеріали міжнар. конф. (Запоріжжя, 29 березня –
01 квітня 2007 р.). – 2007. – С. 481–482.
24. Савосько В.М., Квітко М.О. Стан основних
насаджень довгинцівського дендропарку (м. Кри-
вий Ріг) // Промышленная ботаника. – 2014. – Вып.
14. – С. 106–114.
25. Терлига Н.С., Данильчук О.В., Юхименко
Ю.С., Федоровський В.Д., Данильчук Н.М. Культи-
вована дендрофлора парків і скверів Кривого Рогу:
історичні аспекти формування та сучасний стан //
Вісник ХНАУ. – 2015. – Вип. 2(35). – С. 93–101.
26. Тупицин С.С., Рябогина Н.Е., Тупицина
С.С. Уровень техногенеза как показатель состояния
биообъекта в разных экологических условиях // Из-
вестия Самарского научного центра РАН. – 2012. –
Т. 14, № 1(3). – С. 822–828.
27. Швець Л.С. Біоіндикація інтенсивності за-
бруднення довкілля за показниками фертильності
пилкових зерен різних рослин // Досягнення біоло-
гії та медицини. – 2011. – № 1(17). – С. 41–44.
28. Consensus Document on the Biology of Euro-
pean White Birch (Betula pendula Roth) / Paris:
ENV/JM/MONO, 2003. – 48 р.
29. Grimm N.B., Faeth S.H., Golubiewski N.E.,
Redman C.L., Wu J., Bai X., Briggs J.M. Global
Change and the Ecology of Cities // Science. – 2008. –
Vol. 319. – P. 756–760.
30. Harrison P.M., Carriero N., Liu Y., Gerstein
M. А"polyORFomic" analysis of prokaryote genomes
using disabled-homology filtering reveals conserved
but undiscovered short ORFs // Journal of Molecular
Biology. – 2003. – Vol. 333, Issue 5. – P. 885–892.
31. Joshi N., Chauhan A., Joshi P.C. Impact of in-
dustrial air pollutants on some biochemical parameters
and yield in wheat and mustard plants // Environmen-
talists. – 2009. – Vol. 29, Issue 4. – Р. 398–404.
32. Kozlov M.V., Zvereva E.L. A second life for
old data: global patterns in pollution ecology revealed
from published observational studies // Environmental
Pollution. – 2011. – 159(5). – Р. 1067–1075.
33. Kuddus M., Kumari R., Ramteke P.W. Studies
on air pollution tolerance of selected plants in Allaha-
bad city, India // Journal of Environmental Research
and Management. – 2011. – Vol. 2. – Р. 042–046.
34. Reig-Armiñana J., Calatayud V., Cerveró J.,
García- Breijo F.J., Ibars A., Sanz M.J. Effects of ozone
on the foliar histology of the mastic plant (Pistacia len-
tiscus L.) // Environmental Pollution. – 2004. – Vol.
132, Issue 2. – P. 321–331.
35. Supuka J. Multifactorial effects of the urban
environment on the flow and cumulation of some al-
lochthonous substanccs on the example of Betula pen-
dula Roth // Ekologia (Bratislava). – 1993. – V. 12, №
2. – P. 199–213.

ДЕЯКІ КСИЛОТРОФНІ ГРИБИ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ
Решетник К.С.
старший викладач кафедри ботаніки та екології
Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна
Левицька Д.Р., Сеник Н.Ф.
бакалавр біології
Юськов Д.С.
магістр біології
SOME XYLOTROPHIC MUSHROOMS OF THE PODIL'S REGION
Reshetnyk K.
Lecturer of department Botany and Ecology
Vasyl' Stus Donetsk National University, Vinnitsa, Ukraine
Levytska D., Senyk N.
Bachelor of Biology
Yuskov D.
Master of Biology
Анотація
В роботі досліджується видовий склад ксилотрофних грибів околиць м. Вінниця. В результаті наших
досліджень було виявлено та ідентифіковано 22 види ксилотрофних грибів, що належать до 5 порядків:
Polyporales, Gloeophyllales, Agarikales, Russulales та Hymenochaetales.
Abstract
The species composition of xylotrophic fungi of the Vinnytsia sity is investigated. As a result of our research,
22 species of xylotrophic fungi belonging to 5 orders were identified and identified: Polyporales, Gloeophyllales,
Agarikales, Russulales та Hymenochaetales.
Ключові слова: макроміцети, ксилотрофні гриби, дереворуйнівні гриби.
Keywords: macromycetes, xylotrophic mushrooms, wood destroying fungi
Макроміцети представлені великим різно-
маніттям видів, які розрізняються між собою за бу-
довою і належать до різних груп [1, 4].
Дереворуйнівні гриби ростуть на живих і
напівмертвих деревах, старих трухлявих пнях,
останнім часом деякі їх види активно вирощують в
домашніх умовах [5]. Макроміцети є невід’ємними
компонентами наземних екосистем, забезпечуючи
їх нормальне функціонування. Вони є основною,
найбільш важливою ланкою гетеротрофного блоку
екосистем, що здійснюють процеси біодеструкції
та повернення органічних речовин в природний
кругообіг речовин. Крім того, гриби утворюють мі-
коризу з різними видами рослин в т. ч. і деревними
породами, що особливо актуально там, де перева-
жають бідні поживними речовинами ґрунти. Ви-
вчення їх видового біорізноманіття не втрачає своєї
актуальності, оскільки вони залишаються недослі-
дженими на значних територіях, зокрема на терито-
рії Подільського регіону, яка була обрана для пода-
льших наших досліджень. Метою нашої роботи
було дослідити видовий склад ксилотрофних грибів
(відділ Basidiomycоtа ), які поширені на території
околиць м.Вінниця. Роботу виконували способом
маршрутних обстежень з визначення таксономіч-
ного складу деревних рослин і дереворуйнівних
грибів.
Результати дослідження та обговорення. В
результаті проведених досліджень було виявлено
22 види ксилотрофних грибів, що належать до 5 по-
рядків: Polyporales, Gloeophyllales, Agaricales,
Russulales та Hymenochaetales (рис.1).

Vol 2-№-40-40-2019

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Vol 2-№-40-40-2019

Similar to Vol 2-№-40-40-2019 (20)

More from The scientific heritage

More from The scientific heritage (20)

Vol 2-№-40-40-2019