Висновок-АРССУ-щодо-3534-21.07.2020

1. Голові Вищої ради правосуддя
Андрію Овсієнко
Голові Верховної Ради України
Дмитру Разумкову
Прем’єр-міністру України
Денису Шмигалю
ВИСНОВОК
Асоціації розвитку суддівського самоврядування України щодо
проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні
на відповідність займаній посаді судді» № 3534
Асоціація розвитку суддівського самоврядування України ознайомилась з проектом
Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо
забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній
посаді судді», реєстраційний № 3534 від 25 травня 2020 року (далі – законопроект № 3534) та
вважає, що у запропонованій редакції він неприйнятний.
Асоціація погоджується із висновком Вищої ради правосуддя, затвердженим
рішенням № 2077/0/15-20 від 09 липня 2020 року, що законопроект № 3534 не відповідає
заявленій меті удосконалення законодавства щодо прискорення проведення
кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді, не відповідає
вимогам нормотворчої техніки щодо раціонального та адекватного врегулювання
суспільних відносин, не є чіткими і однозначними, підтримує вказаний висновок у цілому
та додатково звертає увагу на таке:
1. Щодо загальних принципів оцінювання суддів:
Справедливість процедур та умов формування суддівського корпусу, етапів кар’єрного
зростання діючих суддів дають поштовх для відновлення довіри до Судової влади. Тому, в
першу чергу, слід звернути увагу на питання кваліфікаційного оцінювання суддів.
Аналізуючи процедуру, можна стверджувати, що онлайн-трансляція співбесід
кваліфікаційного оцінювання діючих суддів більше шкодить авторитету правосуддя, ніж
відновлює довіру до Судової влади, а питання, які задають уповноважені посадові особи,
далекі від коректності та іноді становлять безпрецедентне втручання у право на повагу до
особистого та сімейного життя, яке, до речі, держава Україна зобов’язана захищати як
відповідно до норм власної Конституції, так і відповідно до міжнародних зобов’язань.
Змін потребують порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання суддів
(кандидатів у судді), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, засоби
їх встановлення, повноваження органів, що мають його проводити та порядок їх формування.

2. Загальні принципи кваліфікаційного оцінювання для вдосконалення зазначених
процедур, які поділяє Асоціація, були вперше запропоновані у наукових статтях «Прозорість
та об‘єктивність кваліфікаційного оцінювання суддів та конкурсного відбору кандидатів на
посаду судді» (автор - д.ю.н., професор кафедри конституційного права НУ ОЮА, адвокат
Адвокатського об’єднання «АС» Афанасьєва М.В) та «Кваліфікаційне оцінювання суддів: від
необмеженої дискреції до об’єктивності» (автор - Кравець Олександр Олександрович, к.ю.н.,
суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду) та полягають у необхідності:
- визначити за кожним з трьох критеріїв оцінювання вагу кожного показника та його
складових у балах, які проставляються виключно на підставі інформації (документів), що
містяться в матеріалах суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді);
- показники, які визначаються на підставі тестувань особистих морально-психологічних
якостей та загальних здібностей, мають оцінюватися виключно на підставі висновку про
підсумки таких тестувань, без впливу суб’єктивної думки членів Комісії, виходячи з
відповідності отриманих кандидатом показників встановленому оптимальному рівню
відповідних якостей;
- показники за критерієм «доброчесність» оцінювати, керуючись презумпцією
доброчесності, тобто пропонується оцінювати всіх суддів (кандидатів на посаду судді) апріорі
у максимальний бал і лише за наявності належних доказів невідповідності вимогам
доброчесності відраховувати відповідну кількість балів з посиланням на джерело інформації,
зокрема на вмотивовані висновки (інформацію) Громадської ради доброчесності;
- дискреційні повноваження членів ВККС під час проведення кваліфікаційного
оцінювання (конкурсного відбору) мають бути обмежені 50 балами (25 балів за критерієм
«професійна етика» та 25 балів за критерієм «доброчесність»), які виставляються за
результатами співбесіди;
- результати кваліфікаційного оцінювання в балах щодо окремого судді (кандидата на
посаду судді) відображаються в таблиці за кожним показником та його складовими з
посиланням на відповідне джерело інформації. Таблиця є невід’ємною частиною остаточного
рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про підтвердження/непідтвердження
здатності здійснювати правосуддя та підлягає публікації на сайті ВККС.
Фактично необмежна дискреція Вищої кваліфікаційної комісії суддів України при
проведенні конкурсних процедур добору суддів та кваліфікаційного оцінювання суддів на
відповідність займаній посаді виявилася у тому числі у:
- переоцінці при проведенні кваліфікаційного оцінювання фактів діяльності суддів,
відносно яких ВРП були прийняті рішення щодо відмови у відкритті проваджень за
відсутністю складу дисциплінарного проступку, що по-суті мало характер безпідставного
притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- свавільній оцінці загальної суми балів при відсутності однозначного визначення
значення показників критеріїв оцінювання:
- використання повноважень з іншою цілю, ніж та, з якою вони були надані, а саме: для
звільнення суддів без будь-якого судового та/або адміністративного контролю за прийнятими
рішеннями (наявні лише процесуальні підстави для перегляду рішень ВККСУ).
Для усунення вказаних недоліків необхідні інституційні зміни, а саме:
- Для реалізації загальних принципів кваліфікаційного оцінювання суддів пропонуємо
доповнити Закон № 1402-VIII статтею 83-1 (Додаток №1 до Висновку).
- Змінити порядок кваліфікаційного оцінювання та забезпечити можливість оскарження
будь-якого рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як в адміністративному
порядку до Вищої ради правосуддя, так і до адміністративного суду не тільки по процедурних
питаннях, але й по суті шляхом внесення змін до Закону № 1402-VIII: пропонуємо доповнити
Закон № 1402-VIII статтями 81, 88, 90 (Додаток №2 до Висновку).
2. Щодо реформування Громадської ради доброчесності:

3. Погоджуючись із рекомендаціями Ради Європи, викладеними у звіті «Оцінка судової
реформи в Україні за період з 2014 до 2018 року та відповідність реформи стандартам і
рекомендаціям Ради Європи», можна зазначити, що функціонування Громадської ради
доброчесності із наданими Законом повноваженнями потребувало:
- формування персонального складу з осіб, які є моральними та професійними
авторитетами у суспільстві;
- фінансування за рахунок коштів Державного бюджету, а не приватних інвесторів;
- вивільнення її членів від виконання інших обов’язків, у тому числі, для уникнення
політичної упередженості, реальних чи потенційних конфліктів інтересів при формуванні
суддівського корпусу;
- визначеність правового статусу;
- професійності, яка ґрунтується на юридичній освіті;
- додержання самими членами високих критеріїв професійної етики та доброчесності;
- методології публічної оцінки кандидатів та застосування різних підходів до однакових
обставин (обмеження в одному випадку інформацією, а в інших випадках затвердження
негативних висновків);
- належного судового контролю;
- забезпечення однакових підходів до однакових обставин (щоб не допускати в одному
випадку надання інформації, а в іншому - затвердження негативного висновку);
- документальної обґрунтованості висновків та уникання їх обґрунтування лише
припущеннями;
- уникання політичної упередженості;
- взаємодії з правоохоронними та антикорупційними органами та перевірки інформації,
використання репутації кандидатів, як основного критерію оцінки;
- уникання внесення в оцінку заслуг судових рішень.
Незабезпечення вищевказаних вимог Громадською ради доброчесності стало
свідченням неефективності її роботи та недосягнення задекларованої мети.
На цей час жодна з країн ЄС не має органів громадського контролю із функцією участі
у формуванні суддівського корпусу, тому, враховуючи кращі світові практики оцінки
доброчесності суддів (у тому числі, що склалися у США, Канаді та країнах ЄС), було б
доцільно передати вказані повноваження щодо оцінки репутації (доброчесності, професійної
етики) професійному середовищу, залишивши інститутам громадянського суспільства
притаманну їм контрольну функцію за здійсненням вказаних повноважень.
У зв’язку із вищезазначеним, Громадська рада доброчесності для відновлення довіри до
неї, як з боку юридичної спільноти та громадянського суспільства, так і з боку держаних
інституцій має бути реформована зі зміною назви у Раду громадського контролю при Вищій
раді правосуддя, зі зміною порядку формування, згідно з яким обрання до неї буде можливе
тільки у разі, коли одна кандидатура пропонується однією громадською організацією, що
унеможливить подачу однієї кандидатури декількома суб’єктами для маніпуляції із виборчим
процесом та участь у неї осіб із сумнівною репутацією, чітким визначенням обов’язків та
правового статусу, залишенням за нею функцій громадського контролю за діяльністю органу
суддівського врядування та позбавленням участі у формуванні суддівського корпусу:
пропонуємо внесення змін до ст. 87 Закону № 1402-VIII, (Додаток №3 до Висновку).
3. Щодо реформування підходів оцінки доброчесності суддів:
Судова влада повинна мати власний механізм самоочищення, який має застосовуватись
із проведенням ретельних розслідувань фактів недоброчесної та/або неетичної поведінки
суддів, а рішення мають бути обґрунтовані належними, достатніми, достовірними та
допустимими доказами.
Саме тому ефективним буде надання повноважень на проведення першого етапу
кваліфікаційного оцінювання професійної етики та доброчесності суддів Раді суддів України

4. (надалі –РСУ), який має проводитись відповідно до вищевказаних загальних принципів
кваліфікаційного оцінювання із формуванням рішення та зазначенням конкретного балу.
Вказаний етап має бути допуском або недопуском до подальшої процедури кваліфікаційного
оцінювання професійної здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Слід передбачити, що негативне рішення РСУ може бути оскаржене до
адміністративного суду.
Мінімальний прохідний бал та зальний бал при проведенні кваліфікаційного
оцінювання має встановлюватись Вищою радою правосуддя шляхом підсумовування балів
зазначених у рішенні РСУ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із прийняттям
рішення про відповідність чи невідповідність займаній чи вакантній посаді судді.
У зв’язку із вищенаведеним, пропонуємо внесення змін до статей 58, 62, 83, 84 «Етика
судді» Закону № 1402-VIII (Додаток №4 до Висновку).
Враховуючи наведене, у запропонованій редакції законопроект № 3534 потребує
суттєвого доопрацювання та є неприйнятним.
З повагою,
уповноважений рішенням
Правління АРССУ від 21.07.2020 року О. Кравець
«21» липня 2020 року

5. Додаток № 1 до Висновку від 21.07.2020
Стаття 83-1. Показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби
їх встановлення .
1. КРИТЕРІЙ КОМПЕТЕНТНОСТІ – 500 БАЛІВ, що оцінюється Вищою
кваліфікаційною комісією суддв України
1.1.Рівень знань у сфері права, у тому числі рівень практичних навичок та умінь у
правозастосуванні - 90 балів.
Інструмент вимірювання Показник
відповідності
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Цей показник оцінюється
на підставі результатів
складення анонімного
письмового тестування під
час іспиту
-знання матеріального і
процесуального права
України та
міжнародно-правових
актів.
-знання правових
позицій Верховного
Суду (Верховного
Суду України).
-знання практики
Європейського суду з
прав людини.
-знання інших джерел
права,
правозастосовчої
практики.
Письмовий тест
кандидата,
складений із
використанням
комп’ютерного
обладнання під
час іспиту
Максимально – 90
балів
1.2. Уміння та навички проведення судових засідань та ухвалення судових рішень -120
балів.
Інструмент вимірювання Показник
відповідності
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Цей показник оцінюється
на підставі результатів
виконання практичного
завдання під час іспиту.
Практичне
завдання
(модельна
справа),
виконується із
використанням
комп’ютерного
обладнання під
час іспиту та
протокол
оцінювання
виконання
модельної
Кожен показник
має власний бал,
максимально 120
балів

6. справи Комісією,
який є
невід’ємною
частиною досьє
судді чи
кандидата на
посаду судді.
1.2.1.Вміння
систематизувати та
узагальнювати
інформацію
(визначати, оцінювати
та описувати
обставини, які мають
значення для
ухвалення рішення у
справі, зокрема, за
наявності у модельній
справі обставин,
встановлених іншими
судами та їх висновків)
До 10 балів
1.2.2. Вміння чітко та
зрозуміло
формулювати та
викладати правову
позицію (правовий
висновок) у судовому
рішенні.
(аналізувати і
застосовувати правові
позиції судів вищих
інстанцій
До 20 балів
1.2.3 Вміння складати
логічні, чіткі та
обґрунтовані судові
рішення.
До 10 балів
1.2.4. Вміння логічно
та послідовно
обґрунтовувати в
судовому рішенні
мотиви прийняття або
відхилення доводів
учасників судового
провадження.
До 20 балів
1.2.5 Дотримання
процесуального
закону під час
розгляду справи.
До 20 балів
1.2.6. Інших умінь та
навичок судді.
До 15 балів

7. - Вміння аналізувати і
застосовувати
практику ЄСПЛ,
рішення міжнародних
судових установ та/або
міжнародних
організацій, які
підлягають
застосуванню в
Україні)
Вміння чітко та повно
викладати
резолютивну частину
судового рішення
відповідно до
визначених
процесуальним
законом вимог з
урахуванням обраного
вирішення справи по
суті відповідно до
матеріалів модельної
справи
До 10 балів
Вміння викладати
текст процесуального
документа в офіційно-
діловому стилі
літературної мови
чітко, зрозуміло,
грамотно
До 5 балів
Дотримання
стилістики та
структури судового
рішення
До 5 балів
Дотримання правил
орфографії та
пунктуації
До 5 балів
1.3. Ефективність здійснення правосуддя -80 балів.
Інструмент вимірювання Показник
відповідності
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)

8. 1.3.Ефективність
здійснення правосуддя
оцінюється
(встановлюється)
шляхом дослідження
таких даних:
Цей показник
оцінюється за
результатами
дослідження
інформації, яка
міститься у
суддівському
досьє, та
співбесіди.
1.3.1. Загальна
кількість розглянутих
справ.
До + 10 балів :
5 балів у разі ,
якщо більше 30%
нижче,ніж у
середньому по
суду;
7 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 20% нижче, ніж
у середньому по
суду;
10 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 5 % нижче,
дорівнює та вище
ніж у середньому
по суду;
1.3.2. Кількість
скасованих судових
рішень та підстави їх
скасування.
До + 20 балів :
5 балів у разі ,
якщо більше 30%
,ніж у середньому
по суду;
10 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 20%, ніж у
середньому по
суду;
20 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 5 % вище,
дорівнює та нижче
ніж у середньому
по суду;

9. 1.3.3. Інформація про
рішення, постановлені
за участі судді, що
стали підставою для
винесення рішень
міжнародними
судовими установами
та іншими
міжнародними
організаціями, якими
встановлено
порушення Україною
міжнародно-правових
зобов’язань.
Мінус 10 балів при
наявності
1.3.4. Кількість
змінених судових
рішень та підстави їх
зміни.
До + 10 балів :
5 балів у разі ,
якщо більше 30%
нижче,ніж у
середньому по
суду;
7 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 20% нижче, ніж
у середньому по
суду;
10 балів у разі ,
якщо не більше ніж
на 5 % нижче,
дорівнює та вище
ніж у середньому
по суду;
1.3.5. Дотримання
строків розгляду
справ, у тому числі
кількість справ,
розгляд яких триває
понад встановлені
законом строки.
До + 15 балів :
5 балів у разі ,
якщо наявні факти
недотримання
строків більше
30% ,ніж у
середньому по
суду;
10 балів у разі , ,
якщо наявні факти
недотримання
строків якщо не
більше ніж на
20%, ніж у
середньому по
суду;
12 балів у разі , ,
якщо наявні факти
недотримання
строків не більше
ніж на 5 % вище,

10. або дорівнює ніж у
середньому по
суду;
15 балів у разі , ,
якщо відсутні і
факти
недотримання
строків
1.3.6. Середня
тривалість
виготовлення повного
тексту вмотивованого
рішення, дотримання
строків його
виготовлення та
оприлюднення в
Єдиному державному
реєстрі судових
рішень.
До + 10 балів :
5 балів у разі ,
якщо наявні факти
недотримання
строків більше ніж
30% розглянутих
справ;
7 балів у разі , ,
якщо наявні факти
недотримання
строків не більше
ніж у 5 %
розглянутих справ;
10 балів у разі , ,
якщо відсутні і
факти
недотримання
строків
1.3.7. Судове
навантаження
порівняно з іншими
суддями у
відповідному суді,
регіоні з урахуванням
інстанційності,
спеціалізації суду та
судді.
До + 10 балів :
5 балів у разі ,
менше на 30 та
більше % , чим у
середньому по суду
7 балів у разі ,
менше на 10% ,
чим у середньому
по суду
10 балів у разі , ,
якщо дорівнює чи
більше ,ніж у
середньому по суду
1.3.8. Інші дані щодо
ефективності
здійснення правосуддя
суддею, отримані
Комісією відповідно
до Закону України
«Про судоустрій і
статус суддів»
До 5 балів
1.4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня 10 балів

11. Дослідження досьє
кандидата на посаду судді
Інформація, що
міститься у
досьє на посаду
судді
Кожен показник
має власний бал,
максимально 10
балів
1.4.1.Здійснення
наукової та
викладацької діяльності.
1 бал
1.4.2.Участь у
законопроектній роботі
1 бал
1.4.3.Наявність
наукових публікацій у
сфері права
1 бал
1.4.4.Участь у
професійних заходах
(дискусіях, круглих
столах, конференціях
тощо) як доповідач.
1 бал
1.4.5.Підготовка та
підвищення кваліфікації
судді упродовж
перебування на посаді.
1 бал
1.4.6.Наявність
наукового ступеня,
вченого звання.
5 балів
1.5.Особиста компетентність -100 балів
Інструмент вимірювання Показник
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Тестування особистих
морально-психологічних
якостей
та загальних здібностей
На підставі
висновку про
результати
тестування
особистих
морально-
психологічних
якостей та
загальних
здібностей
Загальний
показник з
висновку про
результати
тестування
особистих
морально-
психологічних
якостей та
загальних
здібностей з
коефіцієнтом 0,3.
Але максимально
50 балів
Когнітивні якості
особистості:
- логічне мислення
- абстрактне мислення
- вербальне мислення
- загальний показник
Емотивні якості
особистості:
Максимально 55
балів
Оцінка щодо
кожного
показника:
- збігається з
оптимальним
-стресостійкість
- емоційна стабільність
- контроль емоцій
- контроль імпульсів
- патопсихологічні
ризики

12. рівнем, вказаним у
висновку про
результати
тестування, або
вищий (кращий)
показник – 5
балів;
- - нижче
оптимального
рівня на один
показник – 2 бали;
- - нижче
оптимального
рівня на два або
більше – 0 балів.
Мотиваційно-вольові
якості особистості:
- відповідальність
- стійкість робочої
мотивації
- рішучість
- дисциплінованість
- кооперативність
- здатність відстоювати
власні переконання
1.6.Соціальна компетентність – 100 балів
Інструмент вимірювання Показник
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Тестування особистих
морально-психологічних
якостей та загальних
здібностей
На підставі
висновку про
результати
тестування
особистих
морально-
психологічних
якостей та
загальних
здібностей
Максимально 45
балів
Соціальна
компетентність:
Оцінка щодо
кожного
показника:
- збігається з
оптимальним
рівнем, вказаним у
висновку про
результати
тестування, або
вищий (кращий)
показник – 5
балів;
- - нижче
оптимального
рівня на один
показник – 2 бали;
- нижче
оптимального
рівня на два або
більше – 0 балів.
- Комунікативність
- організаторські
здібності
- управлінські
властивості особистості
Моральні риси
особистості:
- чесність
- порядність
- розуміння і дотримання
правил та норм
- відсутність схильності до
контрпродуктивних дій
- дисциплінованість
- лояльність

13. 1.7.КРИТЕРІЙ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ – 250 БАЛІВ, що оцінюється Радою суддів
України
Інструмент
вимірювання
Показник
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Дослідження
інформації, яка
міститься у досьє
кандидата на
посаду судді
Інформація, яка
міститься у досьє
кандидата на
посаду судді
Максимально 250
балів
1.7.1.Відповідність витрат і
майна кандидата на посаду
судді та членів його сім’ї, а
також близьких осіб
задекларованим доходам
(враховуючі презумпцію
відповідності ,належний
доказ невідповідності –
рішення НАЗК за
результатами моніторингу
способу життя судді чи
повної перевірки
декларацій)
50 балів(у разі
відповідності , за
невідповідності – 0
балів)
1.7.2. Відповідність
кандидата на посаду судді
чи судді вимогам
законодавства у сфері
запобігання корупції(
враховуючі презумпцію
невинуватості – належними
доказами є рішення судів,
що набули законної
чинності щодо притягнення
до відповідальності за
корупційні
правопорушення)
50 балів(у разі
відповідності , за
невідповідності – 0
балів)
1.7.3. Дотримання Кодексу
суддівської етики та
наявність обставин,
передбачених підпунктами
3, 5–8, 13 частини першої
статті 106 Закону.
( враховуючи презумпцію
правомірності дій судді,
належним доказом
наявності порушень - є
рішення ВРП про
притягнення до
дисциплінарної
50 балів(у разі
дотримання , за
недотримання – 0
балів)

14. відповідальності за вказані
порушення)
1.7.4.Політична
нейтральність
50 балів
(у разі наявності , за
відсутності і – 0
балів)
Оцінка за
критерієм
«професійна
етика» членами
РСУ за
результатами
співбесіди із
суддею чи
кандидатом на
посаду судді
до 50 балів
1.8.Морально-психологічні якості, оцінюються Радою суддів України
Інструмент
вимірювання
Показник
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання)
Джерело
інформації на
підтвердження
наявності
показника
Оцінювання
(пропонується)
Професійна етика
оцінюється
(встановлюється)
за показником
«Морально-
психологічні
якості
(інтегративність)»
На підставі
висновку про
результати
тестувань
особистих
морально-
психологічних
якостей судді чи
кандидата на
посаду судді
Максимально 20
балів
- розуміння і дотримання
правил та норм
- здатність відстоювати
власні переконання
- дисциплінованість
- повага до інших
Оцінка щодо
кожного показника:
- збігається з
оптимальним рівнем
або вищий (кращий)
показник – 5 балів;
- - нижче
оптимального рівня
на один показник – 2
бали;
- - нижче
оптимального рівня
на два або більше – 0
балів.
1.9. КРИТЕРІЙ ДОБРОЧЕСНОСТІ – 250 БАЛІВ, що оцінюється Радою суддів
України
Інші показники -150 балів

15. Інструмент
вимірювання
Показник
(на підставі
чинного Положення
про оцінювання)
Джерело інформації
на підтвердження
наявності показника
Оцінювання
(пропонується)
Дослідження
інформації,яка
міститься у
суддівському
досьє
Докази
невідповідності судді
(кандидата на посаду
судді) вимогам
доброчесності
Інформація, яка
міститься у
суддівському досьє,
зокрема:
1) інформації, наданої
центральним органом
виконавчої влади зі
спеціальним статусом,
який забезпечує
формування та
реалізує державну
антикорупційну
політику, органом
державного
фінансового контролю
в Україні, іншими
органами державної
влади;
2) декларації особи,
уповноваженої на
виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування;
3) результатів
перевірки декларації
особи, уповноваженої
на виконання функцій
держави або місцевого
самоврядування (за
наявності);
4) декларації
родинних зав’язків
судді та декларації
доброчесності судді;
5) результатів
регулярного
оцінювання;
6) результатів
перевірки декларації
родинних зав’язків
судді та декларації
доброчесності судді,із
Керуючись презумпцією
доброчесності,
пропонується оцінювати
всіх кандидатів на посаду
судді у 250 балів
У разі встановлення
невідповідності судді
(кандидата на посаду
судді) вимогам
доброчесності
відраховувати
відповідну кількість
балів з посиланням на
джерело інформації і
наданням належних
доказів.
Вказані нижче показники
(на підставі чинного
Положення про
оцінювання) потрібно
переформулювати з
частинкою «не»
(недостовірність,
недотримання,
невідповідність тощо) й
оцінити кожен окремо в
певну кількість балів зі
знаком «мінус».

16. встановленням складу
дисциплінарного
проступку та
притягненням до
дисциплінарної
відповідальності (за
наявності);
7) іншої інформації,
що включена до
суддівського досьє
1.9.1.Відповідність
витрат і майна судді
та членів його сім’ї
задекларованим
доходам
18 балів при
достовірності ,мінус 18
балів, у разі
недостовірності
1.9.2.Достовірність
відомостей,
зазначених
кандидатом на
посаду судді у
декларації родинних
зв’язків та декларації
доброчесності, а
також інших
документах, поданих
кандидатом
18 балів при
достовірності ,мінус 18
балів, у разі
недостовірності
1.9.3.Наявність
фактів притягнення
судді до
відповідальності за
вчинення проступків
або правопорушень,
які свідчать про його
недоброчесність
18 балів при відсутності
і, мінус 18 балів , у разі
наявності
1.9.4.Наявність
незабезпечених
зобов’язань
майнового
характеру, які
можуть мати
істотний вплив на
здійснення
правосуддя
18 балів при відсутності і
,мінус 18 балів , у разі
наявності
1.9.5 Відповідність
способу життя судді
та членів його сім’ї
задекларованим
доходам
18 балів при
відповідності ,мінус 18
балів , у разі
невідповідності
1.9.6. Відповідність
поведінки судді
іншим вимогам
18 балів при дотриманні
і ,мінус 18 балів , у разі
недотриманні

17. законодавства про
запобігання корупції
1.9.7.Наявність
обставин
,передбачених
пунктами 9-12,15-19
частин першої статті
106
Відсутність плюс 18
балів, наявність - мінус
18 балів
1.9.8 Інші дані, які
можуть вказувати
про відповідність
кандидата на посаду
судді критерію
доброчесності
Позитивна – плюс 18
балів
Оцінка за критерієм
«доброчесність»
членами РСУ за
результатами
співбесіди із суддею
чи кандидатом на
посаду судді
За відсутності – плюс 6
балів , мінус 6 балів
за наявності додаткової
підтвердженої
негативної інформації,
отриманої під час
співбесіди, яка відсутня у
матеріалах досьє
Інтегративність -100
Інструмент
вимірювання
Показник
(на підставі
чинного Положення
про оцінювання)
Джерело інформації
на підтвердження
наявності показника
Оцінювання
(пропонується)
Доброчесність
оцінюється
(встановлюється)
за показником
«Загальна оцінка
інтегративності
(доброчесності)»
Результати тестувань
особистих морально-
психологічних
якостей та загальних
здібностей судді
(кандидата на посаду
судді)
Максимально 100 балів
- чесність і
порядність
- відсутність
контрпродуктивних
дій
- відсутність
схильності до
зловживань
Оцінка щодо кожного
показника:
- збігається з
оптимальним рівнем або
вищий (кращий)
показник – 25 балів;
- - нижче оптимального
рівня на один показник –
20 балів;
- нижче оптимального
рівня на два або більше –
0 балів.

18. Додаток № 2 до Висновку від 21.07.2020 року
Стаття 84. Проведення кваліфікаційного
оцінювання
<1-3>
4. Кваліфікаційне оцінювання проводиться
прозоро та публічно, у присутності судді
(кандидата на посаду судді), який
оцінюється, та будь-яких заінтересованих
осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне
оцінювання судді можуть бути присутніми
представники органу суддівського
самоврядування.
5. У разі виявлення під час проведення
кваліфікаційного оцінювання фактів, що
можуть мати наслідком дисциплінарну
відповідальність судді, Вища кваліфікаційна
комісія суддів України може звернутися до
органу, що здійснює дисциплінарне
провадження щодо судді, для вирішення
питання про відкриття дисциплінарної
справи чи відмову в її відкритті.
Стаття 84. Проведення кваліфікаційного
оцінювання
<1-3>
4. Кваліфікаційне оцінювання проводиться
протягом трьох місяців з моменту подання
заяви чи прийняття рішення (виключити :
прозоро та публічно) на підставі, у межах
повноважень та у спосіб, що визначені
Конституцією та законами України, з
використанням повноваження з метою, з
якою це повноваження надано,
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття
рішення (вчинення дії), безсторонньо
(неупереджено), добросовісно, розсудливо,
з дотриманням принципу рівності перед
законом, запобігаючи всім формам
дискримінації, пропорційно, зокрема з
дотриманням необхідного балансу між будь-
якими несприятливими наслідками для прав,
свобод та інтересів особи і цілями, на
досягнення яких спрямоване це рішення (дія)
у присутності судді (кандидата на посаду
судді), який оцінюється, та будь-яких
заінтересованих осіб.
У розгляді питання про кваліфікаційне
оцінювання судді можуть бути присутніми
представники органу суддівського
самоврядування.
У разі не проведення кваліфікаційного
оцінювання після спливу трьохмісячного
строку з моменту подання заяви чи
прийняття рішення про призначення
кваліфікаційного оцінювання судді – суддя
вважається таким,що підтвердив здатність
здійснювати правосуддя у відповідному суді.
5. Кваліфікаційне оцінювання проводиться
наступним чином:
- перший етап кваліфікаційного оцінювання
професійної етики та доброчесності
проводитися Радою суддів України.
-другий етап кваліфікаційного оцінювання
компетентності (професійна, особиста,
соціальна тощо) проводиться
Кваліфікаційною комісією Вищої ради
правосуддя ;

19. У разі звернення до органу, що здійснює
дисциплінарне провадження щодо судді, для
вирішення питання про відкриття
дисциплінарної справи чи відмову в її
відкритті або надходження під час
проведення кваліфікаційного оцінювання до
органу, що здійснює дисциплінарне
провадження щодо судді, скарги щодо
поведінки судді, яка може мати наслідком
дисциплінарну відповідальність судді, Вища
кваліфікаційна комісія суддів України має
право зупинити проведення
кваліфікаційного оцінювання цього судді.
<6-7>
Другий етап проводиться тільки у разі
набрання не нижче мінімально
встановленого Вищою радою правосуддя
балу при проходженні першого етапу та
прийняття Радою суддів України рішення
про відповідність судді (кандидата на посаду
судді) стандартам професійної етики та
доброчесності .
У разі набрання не нижче мінімально
встановленого Вищою радою правосуддя
балу при проходженні другого етапу , Вища
кваліфікаційна комісія суддів України
ухвалює мотивоване рішення про
підтвердження професійної здатності судді
(кандидата на посаду судді) здійснювати
правосуддя у відповідному суді та протягом
5 днів після його прийняття направляє його
до Вищої ради правосуддя, яка приймає
остаточне рішення про підтвердження або
непідтвердження здатності судді (кандидата
на посаду судді) здійснювати правосуддя у
відповідному суді, із встановленням
загального балу .
<6-7>
Стаття 88. Рішення Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів
України ухвалює мотивоване рішення про
підтвердження або непідтвердження
здатності судді (кандидата на посаду судді)
здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо Громадська рада доброчесності у
своєму висновку встановила, що суддя
(кандидат на посаду судді) не відповідає
критеріям професійної етики та
доброчесності, то Вища кваліфікаційна
комісія суддів України може ухвалити
рішення про підтвердження здатності такого
судді (кандидата на посаду судді)
здійснювати правосуддя у відповідному суді
лише у разі, якщо таке рішення підтримане
не менше ніж одинадцятьма її членами.
2. Суддя (кандидат на посаду судді), який не
згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України щодо його
кваліфікаційного оцінювання, може
оскаржити це рішення в порядку,
передбаченому Кодексом адміністративного
судочинства України.
Стаття 88. Рішення Вищої кваліфікаційної
суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів
України ухвалює мотивоване рішення про
підтвердження або непідтвердження
професійної здатності судді (кандидата на
посаду судді) здійснювати правосуддя у
відповідному суді.
( абзац другий – виключити)
2. Суддя (кандидат на посаду судді), який не
згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України щодо його
кваліфікаційного оцінювання, може
оскаржити це рішення у адміністративному
порядку до Вищої ради правосуддя та/або у
порядку, передбаченому Кодексом
адміністративного судочинства України.

20. 3. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України, ухвалене за результатами
проведення кваліфікаційного оцінювання,
може бути оскаржене та скасоване виключно
з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України, який провів кваліфікаційне
оцінювання, не мав повноважень його
проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу
членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України, який провів кваліфікаційне
оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був
належним чином повідомлений про
проведення кваліфікаційного оцінювання -
якщо було ухвалено рішення про
непідтвердження здатності судді (кандидата
на посаду судді) здійснювати правосуддя у
відповідному суді з підстав неявки для
проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на
визначені законом підстави його ухвалення
або мотивів, з яких Комісія дійшла
відповідних висновків.
п.3. –виключити
Стаття 90. Завдання та порядок
регулярного оцінювання судді
<1-4>
5. Громадські об’єднання мають право
організовувати незалежне оцінювання
роботи судді у відкритих судових засіданнях.
Результати незалежного оцінювання роботи
судді в судовому засіданні фіксуються в
анкеті, що містить інформацію про
тривалість розгляду справи, дотримання
суддею правил судочинства і прав учасників
процесу, культуру спілкування, рівень
неупередженості судді, рівень задоволення
поведінкою судді учасниками процесу,
зауваження щодо ведення процесу, інші
відомості. Заповнена анкета незалежного
оцінювання роботи судді в судовому
засіданні може бути включена до
суддівського досьє.
< 6 >
Стаття 90. Завдання та порядок
регулярного оцінювання судді
<1-4>
п.5. –виключити
< 6 >

21. Додаток № 3 до Висновку від 21.07.2020 року
Стаття 87. Громадська рада доброчесності
1. Громадська рада доброчесності
утворюється з метою сприяння Вищій
кваліфікаційній комісії суддів України у
встановленні відповідності судді (кандидата
на посаду судді) критеріям професійної
етики та доброчесності для цілей
кваліфікаційного оцінювання.
2. Громадська рада доброчесності
складається з двадцяти членів.
3. Членами Громадської ради доброчесності
можуть бути представники правозахисних
громадських об’єднань, науковці-правники,
адвокати, журналісти, які є визнаними
фахівцями у сфері своєї професійної
діяльності, мають високу професійну
репутацію та відповідають критерію
політичної нейтральності та доброчесності.
4. Не можуть бути членами Громадської
ради доброчесності:
1) особи, визнані судом недієздатними або
обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену
або не зняту в установленому законом
порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року
накладалося адміністративне стягнення за
вчинення правопорушення, пов’язаного з
корупцією;
4) особи, які протягом останніх п’яти років
працювали (проходили службу) в органах
прокуратури, Міністерства внутрішніх справ
України, поліції, інших правоохоронних
органах (органах правопорядку), податкової
міліції, Служби безпеки України, митних
органах, Національному антикорупційному
бюро України, Національному агентстві з
питань запобігання корупції;
5) особи, які протягом останніх п’яти років
перебували на державній службі;
Стаття 87. Рада громадського контролю
1. Рада громадського контролю є
колегіальним консультативно-дорадчим
органом, що утворюється для забезпечення
прозорості та цивільного контролю за
діяльністю Вищої ради правосуддя .
2. Рада громадського контролю складається з
двадцяти членів.
3. Членами Ради громадського контролю на
конкурсній основі можуть бути
представники правозахисних громадських
об'єднань, науковці-правники, адвокати, які є
визнаними фахівцями у сфері права, мають
високу професійну репутацію та
відповідають критерію політичної
нейтральності та доброчесності.
4. Не можуть бути членами Рада
громадського контролю :
1) особи, визнані судом недієздатними або
обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену
або не зняту в установленому законом
порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року
накладалося адміністративне стягнення за
вчинення правопорушення, пов'язаного з
корупцією;

22. 6) особи, які є суддями або суддями у
відставці.
5. Громадська рада доброчесності здійснює
свою діяльність у чотирьох колегіях, до
кожної з яких входить п’ять членів Ради.
Колегія Громадської ради доброчесності діє
від імені Ради.
6. Громадська рада доброчесності:
1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію
щодо судді (кандидата на посаду судді);
2) надає Вищій кваліфікаційній комісії
суддів України інформацію щодо судді
(кандидата на посаду судді);
3) надає, за наявності відповідних підстав,
Вищій кваліфікаційній комісії суддів
України висновок про невідповідність судді
(кандидата на посаду судді) критеріям
професійної етики та доброчесності, який
додається до досьє кандидата на посаду
судді або до суддівського досьє;
4) делегує уповноваженого представника
для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України щодо
кваліфікаційного оцінювання судді
(кандидата на посаду судді);
5) має право створити інформаційний портал
для збору інформації щодо професійної
етики та доброчесності суддів, кандидатів на
посаду судді.
7. Для здійснення повноважень, зазначених
у цій статті, членам Громадської ради
доброчесності надається право безоплатного
та повного доступу до відкритих державних
реєстрів.
5. Рада громадського контролю здійснює
свою діяльність у чотирьох колегіях, до
кожної з яких входить п'ять членів Ради.
Колегія Ради громадського контролю діє від
імені Ради.
6. Рада громадського контролю провадить
свою діяльність на засадах верховенства
права, законності і гласності,
позапартійності, неупередженості, вільного
волевиявлення та рівноправності членів,
відкритості для суспільства.
7. Основними завданнями Ради громадського
контролю є:
1) забезпечення прозорості та здійснення
цивільного контролю за діяльністю Вищої
ради правосуддя;
2) сприяння взаємодії Вищої ради правосуддя
з громадськими об’єднаннями, іншими
інститутами громадянського суспільства з
питань, пов’язаних з діяльністю Вищої ради
правосуддя;
3) сприяння врахуванню Вищої ради
правосуддя громадської думки під час
виконання покладених на неї завдань.

23. 8. Член Громадської ради доброчесності
зобов’язаний відмовитися від участі у
розгляді питання про надання висновку про
невідповідність судді (кандидата на посаду
судді) критеріям професійної етики та
доброчесності у таких випадках:
1) якщо він перебуває у дружніх чи інших
особистих стосунках із суддею чи
кандидатом на посаду судді;
2) якщо він причетний до справ, які
розглядав чи розглядає такий суддя;
3) за наявності іншого конфлікту інтересів
або обставин, що викликають сумнів у його
неупередженості.
9. Члени Громадської ради доброчесності
призначаються зборами представників
громадських об’єднань строком на два роки
і можуть бути призначені повторно.
10. Збори представників громадських
об’єднань скликаються Головою Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України.
Оголошення про скликання зборів
оприлюднюється на офіційному веб-сайті
Комісії.
8. Рада громадського контролю :
1) заслуховує інформацію про діяльність
Вищої ради правосуддя, проводить аналіз
стану виконання завдань і заходів, у тому
числі визначених стратегічною програмою
діяльності Вищої ради правосуддя, та подає
пропозиції щодо їх виконання;
2) розглядає звіти Вищої ради правосуддя і
затверджує свій висновок щодо них протягом
десяти днів з дня їх подання;
3) готує та подає Вищої ради правосуддя
пропозиції щодо організації та проведення
консультацій з громадськістю, бере участь у
таких консультаціях;
4) здійснює громадський контроль за
врахуванням Вищою радою правосуддя
пропозицій і зауважень громадськості щодо
його діяльності, забезпеченням ним
прозорості та відкритості своєї діяльності,
дотриманням прав і свобод людини і
громадянина, доступу до публічної
інформації, яка перебуває в його володінні, а
також дотриманням законодавства, зокрема у
сфері запобігання та протидії корупції;
5) збирає, узагальнює та подає Вищої ради
правосуддя інформацію стосовно пропозицій
інститутів громадянського суспільства щодо
необхідності вирішення питань, пов’язаних з
діяльністю Вищої ради правосуддя;
9. Рада громадського контролю має право:
1) отримувати на письмовий запит від членів
Вищої ради правосуддя, інших державних
органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій
інформацію, необхідну для забезпечення
виконання покладених на неї завдань, крім
тієї, що віднесена згідно із законом до
інформації з обмеженим доступом;
2) організовувати і проводити зустрічі,
конференції, семінари, засідання за круглим
столом та інші заходи;
3) реалізовувати інші права, які не суперечать
вимогам законодавства.
10. Рада громадського контролю у процесі
виконання покладених на неї завдань
взаємодіє з громадськими об’єднаннями, в
тому числі міжнародними, засобами масової
інформації, у тому числі недержавними,
іншими інститутами громадянського
суспільства.

24. 11. У зборах представників громадських
об’єднань беруть участь громадські
організації або громадські спілки, які
протягом щонайменше останніх двох років,
що передують дню проведення зборів,
здійснюють діяльність, спрямовану на
боротьбу з корупцією, захист прав людини,
підтримку інституційних реформ, в тому
числі реалізують проекти у цих сферах.
12. У зборах представників громадських
об’єднань не можуть брати участь
громадські організації або громадські
спілки, які здійснювали чи здійснюють
діяльність із залученням міжнародної
технічної допомоги, донорами якої є органи
державної влади, органи місцевого
самоврядування, установи, організації чи
підприємства країни, яка визнана
Верховною Радою України агресором, або
фінансувалися ними.
13. Для участі у зборах громадські
об’єднання у п’ятнадцятиденний строк з дня
оприлюднення оголошення про скликання
зборів представників громадських об’єднань
подають:
11. Дострокове припинення діяльності Рада
громадського контролю здійснюється у разі:
1) коли засідання Ради громадського
контролю не проводилися протягом двох
кварталів підряд;
2) прийняття відповідного рішення на її
засіданні;
12. Повноваження окремого члена Ради
громадського контролю достроково
припиняються на підставі рішення Ради у
разі:
1) складення ним повноважень за власним
бажанням;
2) неможливості члена Ради брати участь у її
роботі за станом здоров’я;
3) смерті;
4) набрання законної сили рішенням суду про
визнання його недієздатним або обмеження
його цивільної дієздатності, визнання його
безвісно відсутнім чи оголошення його
померлим; набрання законної сили
обвинувальним вироком суду щодо нього;
5) встановлення факту подання недостовірної
інформації для участі у конкурсі з
формування складу Ради;
6) встановлення обмежень щодо членства в
Раді відповідно до цього Закону
7) систематичної відсутності на засіданнях
Ради без поважних причин (більш як три рази
підряд);
8) прийняття рішення Радою про неналежне
виконання покладених на нього доручень
Ради;
9) надходження письмового повідомлення від
громадського об’єднання за підписом
керівника про відкликання свого
представника та припинення його членства;
10) припинення державної реєстрації
громадського об’єднання, представника
якого обрано до складу Ради.
13. Обрання нового члена Ради громадського
контролю замість члена, повноваження якого
достроково припинені, здійснюється на
конкурсній основі в установленому порядку
на строк до закінчення повноважень діючого
складу Ради.

25. 1) заяву довільної форми, підписану
керівником громадського об’єднання, із
зазначенням особи, уповноваженої
представляти громадське об’єднання на
зборах;
2) копію статуту та виписку з Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців;
3) копії звітів за результатами виконання
проектів із залученням міжнародної
технічної допомоги (за наявності);
4) рекомендаційний лист від міжнародної
організації з бездоганною репутацією про
успішний досвід співпраці або від виконавця
проекту міжнародної технічної допомоги;
5) копії звітів за результатами фінансового
аудиту не менше двох реалізованих проектів
із залученням міжнародної технічної
допомоги або копію звіту за результатами
аудиту діяльності громадського об’єднання;
6) біографічну довідку представника
громадського об’єднання;
7) біографічну довідку кандидата
(кандидатів) до складу Громадської ради
доброчесності, якого (яких) висуває
громадське об’єднання, а також
мотиваційний лист кандидата та декларацію
особи, уповноваженої на виконання функцій
держави або місцевого самоврядування,
щодо такого кандидата за його підписом.
14. Питання про відповідність громадського
об’єднання вимогам до участі у зборах
представників громадських об’єднань
вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів
України у десятиденний строк з дня
отримання заяви та доданих до неї
документів.
15. Перелік громадських об’єднань, які
відповідають вимогам для участі у зборах
представників громадських об’єднань, копії
поданих ними документів, а також перелік
кандидатів до складу Громадської ради
доброчесності оприлюднюються на
14. Члени Ради на першому її засіданні
обирають із свого складу простою більшістю
голосів голову Ради, його заступника, а також
за пропозицією голови — секретаря Ради.
15. Голова, його заступник, секретар та інші
члени Ради беруть участь у її роботі на
безоплатній основі.

26. офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної
комісії суддів України.
16. Час і місце проведення зборів
представників громадських об’єднань
визначаються Головою Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України, який
направляє громадським об’єднанням
відповідні запрошення для участі у зборах.
Повідомлення про час і місце проведення
зборів представників громадських об’єднань
не пізніше ніж за десять днів до їх
проведення оприлюднюється на офіційному
веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України.
17. Збори представників громадських
об’єднань вважаються правомочними за
умови участі в них не менше п’яти
громадських об’єднань.
Збори представників громадських об’єднань
проводяться відкрито.
18. Порядок проведення зборів
представників громадських об’єднань
визначається рішенням зборів.
19. Громадська рада доброчесності
вважається правомочною за умови
призначення щонайменше десяти її членів.
16. Голова Ради:
1) організовує діяльність Ради та затверджує
її регламент;
2) організовує підготовку і проведення
засідань Ради, головує під час їх проведення;
3) представляє Раду у відносинах з Вищою
радою правосуддя, органами суддівського
самоврядування , державними органами,
органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями,
засобами масової інформації;
4) підписує протоколи засідань Ради та інші
документи від імені Ради.
17. Заступник голови Ради виконує обов’язки
головуючого на засіданні Ради та підписує
протокол у разі відсутності голови Ради.
18. Секретар Ради:
1) скликає засідання Ради та забезпечує
інформування членів Ради про час і місце
його проведення;
2) веде протокол засідань Ради;
3) інформує членів Ради про результати
виконання прийнятих на засіданні рішень;
4) готує необхідні документи до засідання
Ради та документи, необхідні для виконання
її рішень;
5) готує щорічний звіт про діяльність Ради і
подає його для затвердження Радою, а також
забезпечує його опублікування.
У разі відсутності секретаря на засіданні Ради
виконання його функцій за поданням голови
Ради покладається шляхом голосування на
одного із членів Ради.
19. Члени Ради зобов’язані:
1) брати участь у засіданнях Ради та
підготовці матеріалів до них;
2) забезпечувати виконання покладених на
них доручень Ради;
3) своєчасно інформувати про причини
відсутності на засіданні Ради.

27. 20. Перелік призначених членів Громадської
ради доброчесності у п’ятиденний строк з
дня завершення роботи зборів представників
громадських об’єднань направляється до
секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України для оприлюднення на
офіційному веб-сайті Комісії.
20. Основною формою роботи Ради є
засідання, які є відкритими. Засідання
проводяться у разі потреби за ініціативою її
голови, більшості членів Ради або за
зверненням голови Вищої ради правосуддя,
але не рідше одного разу на квартал.
Повідомлення про скликання засідання Ради
повинні бути доведені до відома членів Ради
не пізніше ніж за три робочих дні до початку
засідання та оприлюднені на офіційному веб-
сайті Вищої ради правосуддя.
21. Члени Ради не мають права делегувати
свої повноваження щодо участі у засіданнях
Ради та право голосу на них іншим особам, у
тому числі іншим членам Ради. У разі
відсутності члена Ради на засіданні він має
право висловити свою позицію у письмовій
формі, яка оголошується головою Ради на
засіданні перед голосуванням.
22. Засідання Ради є правоможним, якщо на
ньому присутні більше половини її складу.
Рішення Ради приймається відкритим
голосуванням більшістю її складу. У разі
рівного розподілу голосів голос головуючого
на засіданні є вирішальним.
Рішення Ради громадського контролю мають
рекомендаційний характер і є обов’язковими
для розгляду Державним бюро розслідувань.
23. На запрошення Ради в її засіданнях
можуть брати участь голова та члени Вищої
ради правосуддя, голова та члени Ради суддів
України , представники державних органів,
органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій,
представники засобів масової інформації та
інші особи.
24. За результатами засідання Ради
оформляється протокол, який підписується
головою Ради та секретарем Ради, а в разі
відсутності голови — його заступником.
25. Рішення Вищої ради правосуддя про
затвердження складу Ради, припинення її
діяльності, в тому числі дострокове, та
дострокове припинення повноважень
окремого члена Ради, а також копії
протоколів засідань Ради, щорічний звіт про
її діяльність, прийняті рішення та інформація

28. про хід їх виконання, інші відомості про
діяльність Ради в обов’язковому порядку
розміщуються на офіційному веб-сайті Вищої
ради правосуддя у рубриці “Рада
громадського контролю”.
26. Забезпечення діяльності Ради, у тому
числі приміщенням для проведення засідань
та матеріально-технічними засобами,
здійснює Вища рада правосуддя.
27. Рада має бланк із своїм найменуванням.»

29. Додаток № 4 до Висновку від 21.07.2020 року
Стаття 58. Етика судді
1. Питання етики суддів визначаються
Кодексом суддівської етики, що
затверджується з’їздом суддів України за
пропозицією Ради суддів України.
Стаття 58. Етика судді
1. Питання етики суддів визначаються
Кодексом суддівської етики, що
затверджується з'їздом суддів України за
пропозицією Ради суддів України, яка
здійснює оцінку доброчесності
судді(кандидата на посаду судді) .
Стаття 62. Декларація доброчесності
судді
1. Суддя зобов’язаний щорічно до 1
лютого подавати шляхом заповнення на
офіційному веб-сайті Вищої
кваліфікаційної комісії суддів України
декларацію доброчесності за формою, що
визначається Комісією.
< 2-5 >
6. У разі одержання інформації, що може
свідчити про недостовірність (в тому числі
неповноту) тверджень судді у декларації
доброчесності, Вища кваліфікаційна
комісія суддів України проводить
відповідну перевірку.
< 7 >
Стаття 62. Декларація доброчесності
судді
1. Суддя зобов'язаний щорічно до 1 лютого
подавати шляхом заповнення на
офіційному веб-сайті Ради суддів
України декларацію доброчесності за
формою, що визначається Радою суддів
України .
< 2-5 >
6. Суддя зобов'язаний щорічно до 1 лютого
подавати шляхом заповнення на
офіційному веб-сайті Ради суддів
України декларацію доброчесності за
формою, що визначається Радою суддів
України .
< 7 >
Стаття 83. Завдання та підстави
кваліфікаційного оцінювання
1. Кваліфікаційне оцінювання проводиться
Вищою кваліфікаційною комісією суддів
України з метою визначення здатності
судді (кандидата на посаду судді)
здійснювати правосуддя у відповідному
суді за визначеними законом критеріями.
2. Критеріями кваліфікаційного
оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста,
соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
3. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм
професійної компетентності проводиться з
Стаття 83. Завдання та підстави
кваліфікаційного оцінювання
1. Кваліфікаційне оцінювання професійної
етики та доброчесності проводитися
Радою суддів України, кваліфікаційне
оцінювання компетентності (професійна,
особиста, соціальна тощо) проводиться
Кваліфікаційною комісією Вищої ради
правосуддя з метою визначення
професійної здатності судді (кандидата на
посаду судді) здійснювати правосуддя у
відповідному суді за визначеними законом
критеріями.
2. Критеріями кваліфікаційного
оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста,
соціальна тощо);
2) професійна етика;
3)доброчесність
3. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм
професійної компетентності проводиться з

30. урахуванням принципів інстанційності та
спеціалізації.
4. Підставами для призначення
кваліфікаційного оцінювання є:
1) заява судді (кандидата на посаду судді)
про проведення кваліфікаційного
оцінювання, у тому числі для участі у
конкурсі;
2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України про призначення
кваліфікаційного оцінювання судді у
випадках, визначених законом.
5. Порядок та методологія
кваліфікаційного оцінювання, показники
відповідності критеріям кваліфікаційного
оцінювання та засоби їх встановлення
затверджуються Вищою кваліфікаційною
комісією суддів України.
урахуванням принципів інстанційності та
спеціалізації.
4. Підставами для призначення
кваліфікаційного оцінювання є:
1) заява судді (кандидата на посаду судді)
про проведення кваліфікаційного
оцінювання, у тому числі для участі у
конкурсі;
2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України про призначення
кваліфікаційного оцінювання професійних
навичок судді у випадках, визначених
законом.
5. Порядок та методологія
кваліфікаційного оцінювання, показники
відповідності критеріям кваліфікаційного
оцінювання та засоби їх встановлення
встановлюються Законом