Місцеві вибори, які відбулися, мали б чітко корелювати із модернізацією конституційно-правового регулювання інституційно-територіальної організації й здійснення публічного управління в Україні. Натомість заміщення виборних посадових осіб та представницьких органів місцевого самоврядування проведене за умов асинхронної реорганізації: районний (субрегіональний) рівень адміністративно-територіального устрою України змінено [1-2], а відповідний рівень публічного управління – ні.
На думку експертів ЦППР, нова редакція Закону «Про місцеві державні адміністрації» потрібна. І редакція законопроєкту, прийнята в першому читанні, містила багато прогресивних новел організації та діяльності місцевих державних адміністрацій (далі – МДА) та їх голів. Ще кращою вона стала в результаті врахування численних поправок і підготовки до другого читання влітку цього року.
На думку експертів ЦППР, нова редакція Закону «Про місцеві державні адміністрації» потрібна. І редакція законопроєкту, прийнята в першому читанні, містила багато прогресивних новел організації та діяльності місцевих державних адміністрацій (далі – МДА) та їх голів. Ще кращою вона стала в результаті врахування численних поправок і підготовки до другого читання влітку цього року.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Експерти проаналізували та дослідили наслідки впливу правок народного депутата Андрія Лозового на діяльність органів правопорядку, в тому числі НАБУ, за 2018 рік.
У 2017 році в Україні на законодавчому рівні реформовано інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Зміни були спрямовані на те, щоб підвищити ефективність цього інституту, але з іншого боку, - мінімізувати можливості використання його для тиску на суддів. Дисциплінарні повноваження зосереджені у Вищій раді правосуддя (раніше – їх здійснювали Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня суду, де обіймав посаду суддя).
Предметом цього дослідження стала дисциплінарна практика дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, а також практика перегляду рішень дисциплінарних палат у Вищій раді правосуддя та суді. До уваги бралися рішення дисциплінарних палат 2017 року, а також подальша практика перегляду цих рішень Вищою радою правосуддя і Верховним Судом (станом на 10 липня 2018 року).
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
У звіті представлено результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги, аналіз поточного законодавства щодо інституту конституції скарги, інституційної спроможності Конституційного Суду здійснювати нове повноваження, поточного стану поданих конституційних скарг, представлено статистичну інформацію, сформовані висновки та пропозиції щодо покращення нормативно-правового врегулювання. Написання цього звіту було б неможливим без плідної співпраці з Конституційним Судом України. Автори висловлюють подяку Голові та суддям Конституційного Суду, працівникам Секретаріату, насамперед, експертам Відділу попередньої перевірки конституційних скарг.
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
Проект Закону України «Про місцеві державні адміністрації»Pravotv
В межах структури місцевих державних адміністрацій пропонується розмежування виконавських, координаційних та повноважень забезпечення законності (за принципом: хто виконує, той не контролює).
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ (далі – ЦППР) присвячено аналізу реформування
держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби,
протидії корупції тощо. Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої
спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення
належного урядуван ня в Україні.
Експерти проаналізували та дослідили наслідки впливу правок народного депутата Андрія Лозового на діяльність органів правопорядку, в тому числі НАБУ, за 2018 рік.
У 2017 році в Україні на законодавчому рівні реформовано інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Зміни були спрямовані на те, щоб підвищити ефективність цього інституту, але з іншого боку, - мінімізувати можливості використання його для тиску на суддів. Дисциплінарні повноваження зосереджені у Вищій раді правосуддя (раніше – їх здійснювали Вища рада юстиції і Вища кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня суду, де обіймав посаду суддя).
Предметом цього дослідження стала дисциплінарна практика дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя, а також практика перегляду рішень дисциплінарних палат у Вищій раді правосуддя та суді. До уваги бралися рішення дисциплінарних палат 2017 року, а також подальша практика перегляду цих рішень Вищою радою правосуддя і Верховним Судом (станом на 10 липня 2018 року).
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
У звіті представлено результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги, аналіз поточного законодавства щодо інституту конституції скарги, інституційної спроможності Конституційного Суду здійснювати нове повноваження, поточного стану поданих конституційних скарг, представлено статистичну інформацію, сформовані висновки та пропозиції щодо покращення нормативно-правового врегулювання. Написання цього звіту було б неможливим без плідної співпраці з Конституційним Судом України. Автори висловлюють подяку Голові та суддям Конституційного Суду, працівникам Секретаріату, насамперед, експертам Відділу попередньої перевірки конституційних скарг.
Проєкт Закону «Про правотворчу діяльність» №5707 є необхідним і актуальним, але надто недосконалим для його ухвалення навіть в першому читанні. Він має бути відкликаний суб’єктами законодавчої ініціативи, суттєво доопрацьований і обговорений з фахівцями та повторно внесений у новій редакції.
Проект Закону України «Про місцеві державні адміністрації»Pravotv
В межах структури місцевих державних адміністрацій пропонується розмежування виконавських, координаційних та повноважень забезпечення законності (за принципом: хто виконує, той не контролює).
The White Paper on the Legislative Process is an analytical document prepared by the experts of the Centre of Policy and Legal Reform, which proposes ways and means to solve the problems of the legislative process in Ukraine, summarized in the Green Paper. The draft White Paper was developed within the framework of the Next Generation Rada (RANG) project.
Слайд-презентація майстер-класу "Громадська антикорупційна експертиза – на сл...Mike Lebed
Слайд-презентації майстер-класу Тетяни Яцків (Центр громадської адвокатури) та Володимира Бочарова-Туза (Творче об’єднання “ТОРО”) “Громадська антикорупційна експертиза нормативно-правових актів”, який відбувся 1 липня 2011 року під час Конференції “Громадські Ради в Україні: як забезпечити ефективність”.
Щомісячний інформаційний бюлетень Центру політико-правових реформ присвячено аналізу реформування держави, зокрема у сферах парламентаризму та виборів, конституційної та судової реформ, державної служби, протидії корупції тощо.
Мета видання – підвищення рівня експертної обізнаності громадян та посилення їхньої спроможності впливати на органи державної влади з метою прискорення демократичних реформ та встановлення належного урядування в Україні.
Методологія проведення громадської антикорупційної експертизи. Загальні засади Методичні рекомендації з проведення громадської антикорупційної експертизи підготовлено за підтримки Програми розвитку ООН в Україні групою експертів, одним з яких є Микола Хавронюк. Рекомендації покликані допомогти особам, які мають мінімальний досвід у здійсненні громадського моніторингу чи громадської експертизи, навчитися максимально ефективно планувати та проводити власні експертизи проектів нормативно-правових актів.
В аналітичній записці представлений аналіз чинних загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють питання благоустрою територій, проблемні питання та пропозиції щодо їхнього вирішення на території міста Херсона.
Аналітична записка підготовлена в рамках проекту з розробки Дорожньої карти "Удосконалення контролю органів місцевого самоврядування за дотриманням правил благоустрою", який реалізується Херсонською громадською організацією "Ресурсний центр "Правовий простір", за фінансової підтримки програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО "Фонд "Східна Європа" у партнерстві з ГО "Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" та ГО "Київський економічний інститут".
Метою дорожньої карти є впорядкування процедур контролю суб’єктів підприємництва органами місцевого самоврядування щодо додержання ними правил благоустрою при веденні господарської діяльності. Заплановано, що таке впорядкування відбудеться шляхом прийняття змін до нормативно-правових актів, які регулюють питання благоустрою територій на центральному та місцевому рівні.
Доповідь В'ячеслава Негоди на XIV Міжнародному економічному форумі у Львові 2...surdp
Доповідь В'ячеслава Негоди (заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) на XIV Міжнародному економічному форумі «Бачення 2020: стратегії для країн, регіонів та бізнесу» (27-28 листопада 2014 року, Львів)
Удосконалення умов створення та діяльності громадських рад та інших КДО в Укр..._UPLAN_
Одеський інститут соціальних технологій проаналізував ефективність діяльності громадських рад й інших консультативно-дорадчих органів в Україні та підготував пропозиції щодо удосконалення умов для їхнього створення й діяльності.
Деякі коментарі до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад» (№ 2637)
За допомогою яких методів досліджується стан реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на регіональному рівні та як вдосконалити цей процес — досліджували доц. каф. публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ, регіональний координатор Мережі UPLAN Андрій Крупник та експертка Мережі Алла Орлова.
Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN_UPLAN_
У жовтні 2017 року Центр політико-правових реформ розпочав проект з розбудови регіональної мережі аналітичних центрів у містах Львів, Одеса, Харків та Дніпро. Мережа отримала назву Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN (Ukrainian Public Law and Administration Network).
Мета мережі UPLAN – об’єднання зусиль і спільне використання ідей та досвіду для досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в діяльності політичної системи, виконавчої влади, судів, місцевого самоврядування та інших органів публічної влади в Україні.
Ukrainian Public Law and Administration Network UPLAN_UPLAN_
In October 2017, Centre of Policy and Legal Reform started to develop a regional network of Think Tanks – Ukrainian Public Law and Administration Network.
We have teamed up so that civil society gets more opportunities to influence the authorities and local government with the purpose of strengthening reforms.
Аналітичний звіт став підсумком 8-місячної роботи Незалежного центру правових досліджень та ініціатив в межах проекту «Модель реформування адміністративно-територіального устрою та організації управління на районному рівні Дніпропетровської та Запорізької областей».
Науково-консультаційний висновок щодо конституційної скарги Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами, надано за результатами аналізу приписів Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами (далі – Закон), інших нормативно-правових актів, практики Європейського суду з прав людини, національної правозастосовної практики та здобутків сучасних наукових досліджень.
Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки (далі Національна стратегія) була затверджена указом Президента України 26.02.2016 [1] і стала визнанням державою посилення впливу громадянського суспільства на соціально – політичні процеси. Відповідно до цього указу, відповідальність за реалізацію Стратегії на регіональному рівні покладено на обласні державні адміністрації.
З метою надання допомоги у створенні в регіонах сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства на основі відкритості діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, практичного застосування різних форм демократії участі та налагодження ефективної міжсекторної взаємодії протягом 2017 – 2018 років за підтримки Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів України було організовано громадський супровід реалізації Національної стратегії на регіональному рівні, яке поєднало суспільний моніторинг та інформаційно – методичну підтримку.
1. Терлецький Д.С.
кандидат юридичних наук, доцент,
завідувач кафедри конституційного права
Національний університет
«Одеська юридична академія»
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ: ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ
Місцеві вибори, які відбулися, мали б чітко корелювати із модернізацією
конституційно-правового регулювання інституційно-територіальної організації й
здійснення публічного управління в Україні. Натомість заміщення виборних
посадових осіб та представницьких органів місцевого самоврядування проведене
за умов асинхронної реорганізації: районний (субрегіональний) рівень
адміністративно-територіального устрою України змінено [1-2], а відповідний
рівень публічного управління – ні.
Проект закону № 3651-д від 06.10.2020 [3] (який є доопрацьованим
варіантом проекту закону № 3651 від 15.06.2020 [4]) тільки-но готується до
розгляду Верховною Радою України у другому читанні. Як результат, порядок
вирішення питань правонаступництва майна, майнових прав, зобов’язань тощо
місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, як
юридичних осіб публічного права та суб’єктів владних повноважень, дотепер
залишається невизначеним.
Критичною для забезпечення сталості й безперервності реалізації завдань і
повноважень суб’єктів публічного управління є й ситуація щодо інституційного
дизайну виконавчої влади. Проект закону № 4298 «Про внесення змін до Закону
України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих
актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в
Україні» [5] внесений до Верховної Ради України лише 30.10.2020, тобто вже
після дня голосування на місцевих виборах і попередньої оцінки їх результатів.
Визначальною ознакою цього законопроекту є очевидна відмова,
принаймні на найближчу перспективу, від концептуальних підходів, закладених
в проекті закону № 2598 від 13.12.2019 «Про внесення змін до Конституції
України (щодо децентралізації влади)» [6], який врешті решт на початку 2020
року було відкликано суб’єктом внесення – Президентом України.
2. Проектом закону № 4298, зокрема, передбачається, що місцеві
адміністрації виконуватимуть три основні функції: координацію діяльності
територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади,
забезпечення законності у межах відповідної території, а також і надалі, до
внесення відповідних змін до Конституції України, здійснення функції
виконавчого органу обласних та районних рад.
При цьому змістовно чи не найбільших змін зазнало пропоноване
вирішення завдання забезпечення законності при здійсненні місцевого
самоврядування. По-перше, проектом закону № 4298 передбачено
запровадження трирівневої системи органів, що здійснюють забезпечення
законності:
– районного рівня – районні державні адміністрації, на які покладається
завдання забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування
сільськими, селищними, міськими територіальними громадами;
– регіонального рівня – обласні державні адміністрації, на які покладається
завдання забезпечення законності під час здійснення місцевого самоврядування
районними радами;
– центрального рівня – визначається Кабінетом Міністрів України і окрім
здійснення нагляду за актами обласних рад має контролювати та координувати
діяльність органів, що здійснюють забезпечення законності на регіональному та
районному рівні, надавати нормативно-правову, методологічну та інформаційно-
аналітичну підтримку органам місцевого самоврядування та підрозділам
місцевих державних адміністрацій, що здійснюють окремі делеговані
повноваження районних та обласних рад, з питань забезпечення законності тощо.
У цьому зв’язку у структурі апарату районних та, відповідно, обласних
державних адміністрацій проектом закону № 4298 пропонується запровадити
структурні підрозділи із забезпечення законності, а також посади заступника
голів районних та, відповідно, обласних державних адміністрацій з питань
забезпечення законності, які мають призначатися та звільнятися за погодженням
з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує законність актів
органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
По-друге, за проектом закону № 4298 органи, які мають здійснювати
забезпечення законності при здійсненні місцевого самоврядування, не наділені
повноваженнями на власний розсуд зупиняти дію актів органів та посадових осіб
місцевого самоврядування. Натомість протягом тридцяти днів з дня набуття
3. чинності актом органу місцевого самоврядування мають бути послідовно
застосовані заходи з усунення порушень законодавства: вимога про усунення
порушення та звернення до суду. Важливо наголосити, що підставою для
звернення до суду з позовом про визнання відповідного акта незаконним та його
скасування повністю або у частині, за загальним правилом, є не усунення
порушення органом місцевого самоврядування у строк, вказаний у вимозі про
усунення порушення. І лише як виключення, у разі виявлення за наслідками
перевірки відповідних актів, невжиття негайних заходів щодо скасування яких
може істотно ускладнити чи унеможливити відновлення становища, яке існувало
до прийняття такого акту, орган із забезпечення законності, може звернутися
безпосередньо до суду без направлення вимоги про усунення порушення.
Відповідно, проектом закону № 4298 запропоновано урегулювати
особливості судового провадження у справах щодо забезпечення законності під
час здійснення місцевого самоврядування. Зокрема, пропонується встановити,
що адміністративна справа щодо забезпечення законності вирішується окружним
адміністративним судом за місцем знаходження відповідного органу місцевого
самоврядування протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у
справі. У разі задоволення позову у справі щодо забезпечення законності суд
може прийняти рішення про визнання актів органів місцевого самоврядування їх
окремих положень незаконними та їх скасування, визнання нечинними,
зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. Акти
органів місцевого самоврядування або окремі положення таких актів, що визнані
незаконними, скасовуються, втрачають чинність з дня набрання законної сили
рішенням суду, якщо інше не встановлено таким рішенням суду. Суд може
прийняти рішення про поворот виконання рішення чи окремих його положень із
зазначенням способу його здійснення, зокрема шляхом визнання нечинними,
недійсними прийнятих на їх основі актів, вчинених правочинів, в тому числі з
особами, які не знали і не могли знати про незаконність таких рішень.
Значущим у наведеному аспекті є пропозиція запровадити інститут
консультацій щодо застосування законодавства з питань, що стосуються
дотримання вимог із забезпечення законності на відповідній території, які
можуть надаватися органам місцевого самоврядування. Такі консультації, не
будучи обов’язковими для застосування органами та посадовими особам
місцевого самоврядування, не можуть суперечити принципу адміністративної
автономії і не можуть обмежувати заходи по забезпеченню законності. Право на
звернення за консультацією до відповідного органу із забезпечення законності,
пропонується закріпити за сільським, селищним, міським головою та його
заступниками, секретарем сільської, селищної, міської ради, виконавчим органом
4. сільської, селищної, міської ради, головою районної, обласної ради, районної у
місті ради.
Нарешті, по-третє, проектом закону № 4298 пропонується визначити
об’єкти, щодо яких можуть вживатися заходи забезпечення законності під час
здійснення місцевого самоврядування. Йдеться про:
– нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, структурних
підрозділів місцевих державних адміністрацій у частині виконання ними окремих
делегованих повноважень місцевого самоврядування;
– індивідуальні акти, які приймаються органами місцевого самоврядування
з питань відчуження майна територіальної громади або майна спільної власності
територіальних громад району чи області, якщо таке відчуження здійснюється
без застосування публічних конкурсних процедур, визначених законами України;
– акти, які містять ознаки прийняття рішень органами місцевого
самоврядування поза межами їхньої компетенції;
– акти, які стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків людини і
громадянина, та містять ознаки будь-якої дискримінації окремої особи та/або
групи осіб.
Оцінюючи наведені у проекті закону № 4298 новації щодо забезпечення
законності при здійсненні місцевого самоврядування, видається можливим
стверджувати, що, попри певні недоліки, вони загалом відповідають завданню
посилення правової, організаційної та матеріальної спроможності
територіальних громад, органів місцевого самоврядування, провадженню їх
діяльності з дотриманням принципів та положень Європейської хартії місцевого
самоврядування.
Список використаних джерел:
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій
та адміністративних центрів територіальних громад : Закон України від
16.04.2020 № 562-IX (зі змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/562-
20#Text (дата звернення:30.10.2020).
2. Про утворення та ліквідацію районів: Постанова Верховної Ради України
від 17.07.2020 № 807-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/807-20#Text
(дата звернення: 30.10.2020).
3. Проект Закону України № 3651-д від 06.10.2020 «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань
5. організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних
державних адміністрацій». URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516= 3651-д&skl=10 (дата
звернення: 30.10.2020).
4. Проект Закону України № 3651 від 15.06.2020 «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань
діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого
самоврядування у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів)». URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69133 (дата звернення:
30.10.2020).
5. Проект Закону України № 4298 від 30.10.2020 «Про внесення змін до
Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших
законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації
виконавчої влади в Україні». URL:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70293 (дата звернення:
02.11.2020).
6. Проект Закону України № 4298 від 30.10.2020 «Про внесення змін до
Конституції України (щодо децентралізації влади)». URL:http://w1.c1.rada.gov.ua/
pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=67644 (дата звернення: 02.11.2020).