Download to read offline
Topics
- 1. Ефірні теми (2листопада) Зміст: 1. Рішення КСУ та способи реагування 2. Бюджет-2021 3. Плани ВР 4. Вибори у США у вівторок 1. Рішення КСУ та способи реагування Що пропонує президент? • Президент вніс до парламенту проект закону №4288 Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. • Законопроект складається з трьох статей. • Верховній Раді пропонується від імені Українського народу, - виражаючи суверенну волю народу, - реалізуючи принцип верховенства права, - захищаючи народне волевиявлення, - захищаючи незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, - дбаючи про забезпечення прав і свобод людини, - прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, - усвідомлюючи важливість забезпечення ефективного запобігання та протидії корупції в Україні, - беручи до уваги зухвале та безпрецедентне порушення Конституційним Судом України основних засад своєї діяльності під час розгляду справи № 1-24/2020(393/20) та спробу повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, - з метою відновлення діяльності органу конституційної юрисдикції на принципах верховенства права та захисту Конституції України приймає цей Закон. • Стаття 1. Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах. - Верховній Раді пропонується визнати рішення Конституційного суду про демонтаж системи електронного декларування – нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) через прийняття суддями Конституційного Суду в умовах реального конфлікту інтересів. - Верховній Раді пропонується визнати діючими закон «Про запобігання корупції» та Кримінальний кодекс у редакції, які діяли до прийняття Конституційним судом рішення про демонтаж системи електронного декларування.
- 2. • Стаття 2.Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України: - Верховній Раді пропонується визнати, що повноваження наявного складу Конституційного суду, який допустив нікчемне та антиконституційне рішення про демонтаж електронного декларування, припиняються з дня набрання чинності цим законом. - Суб'єктам призначення суддів Конституційного суду пропонується невідкладно розпочати процедуру відбору на конкурсних засадах з подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та законом Про Конституційний Суд України, нового складу Конституційного суду. В чому ключовий правовий аспект цієї теми? • Конституційний суд визнав неконституційною не просто конкретну статтю 366-1 Кримінального кодексу, а кримінальну відповідальність як таку за порушення при декларуванні. • В кримінальному процесі немає і не може бути рішень, які могли би повертати у минуле кримінальну відповідальність. • Від дня публікації рішення Конституційного суду і до сьогодні немає ані статті 366-1 Кримінального кодексу, ані загалом можливості встановлювати кримінальну відповідальність за порушення при декларуванні. • Будь-яке нове рішення парламенту, яке спробує відновити таку кримінальну відповідальність, буде апріорі не працюючим. Його навіть не треба буде заново оскаржувати в Конституційному суді. Якщо залишиться чинним, власне, первісне рішення Конституційного суду, то будь-яке кримінальне звинувачення за порушення при декларуванні навіть після ухвалення будь-якого нового закону з цього приводу, буде абсурдним і не матиме сили. • Якщо ж не буде кримінальної відповідальності за порушення при декларуванні, то жодна інша юридична відповідальність не зупинить людей типу Медведчука чи Порошенка під брехні при декларуванні. Вони зможуть сплатити будь-який штраф, не публікуючи справжніх даних про їхні бізнеси та майно. • Що стосується системи електронного декларування та контрольних повноважень НАЗК, які були знищені рішенням Конституційного суду, то їх можна не стільки відновити новим законом, скільки створити з нуля. Вони почнуть діяти лише по відношенню дор тих декларацій, які будуть подані вже після набуття чинності новим законом. Все інше буде дуже сумнівним та буде постійно оскаржуватись, якщо дія будь-яких нових рішень, які пропонуються, буде розповсюджена на декларації та можливі порушення, які були раніше – до прийняття нового закону. • Окреме питання до декларацій суддів. Якщо залишити чинним первісне рішення Конституційного суду з цього питання, то доведеться створювати десь всередині системи суддівського самоврядування ще якесь окреме «суддівське НАЗК», яке
- 3. займатиметься виключно деклараціямисуддів. Скільки це може зайняти часу та як потім карати суддів за порушення – не зрозуміло. В чому ключовий етичний аспект цієї теми? • Судді Конституційного суду прийняли юридично необгрунтоване рішення, про що прямо вказують судді Головатий та Лемак у своїх розбіжній та окремій думках. Конституція прямо вимагає від Конституційного суду ухвалювати обгрунтовані рішення, цей принцип записаний безпосередньо до тексту Конституції. Тобто, судді вже хоча б цим порушили Конституцію. • Судді перебрали на себе конституційні повноваження парламенту, почавши визначати, за що може бути і за що не може бути кримінальна відповідальність, та при цьому надали оцінку статті 366-1 Кримінального кодексу, порівнюючи особливу частину КК із загальною частиною КК, а не обгрунтовуючи це конституційними нормами та принципами. Конституційний суд не може мати права як парламент вирішувати, які закони приймати і які не приймати. Тим більше Конституційний суд не має права визначати, що є справедливим і що не є справедливим у суспільстві. Це може бути виключно рішенням всього народу або парламенту як представницького органу. • Судді приймали це рішення, маючи очевидний конфлікт інтересів та рятуючи себе від кримінальної відповідальності. • Якщо просто залишити таке рішення таких суддів, не визнавши саме це рішення неправосудним, то це означатиме, що депутати разом з усією державою просто погодяться, що Конституційний суд може порушувати Конституцію, підміняти парламент та приймати рішення у своїх особистих корисливих інтересах. Які альтернативні проекти є у депутатів? • Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зібрав керівників парламентських фракцій на нараду. • На засіданні обговорювалося питання повернення в законодавство електронних декларацій. Депутати хочуть проголосувати за це вже в п’ятницю: «Поки що запропоновано механізм повернути в первісному вигляді навіть без винятку суддів. А потім вже в нормальному режимі міняти закон за два місяці. Реєстрацію планують сьогодні, якщо погодять усі фракції. Голосувати хочуть у п’ятницю». • Також в Раді є ще кілька інших законопроектів, які повертають норми е- декларацій, але без суддів. • Цей законопроект, фактично, є таким же політико-правовим рішенням, яке пропонує і президент, але меншим за масштабом та іншим за наслідками. Юридично він також не спирається на буквальні норми Конституції: Верховна Рада не має права зупиняти дію рішень Конституційного суду, переглядати їх чи
- 4. прописувати такую процедурувиконання рішень Конституційного суду, яка, окрім встановлення порядку дій, ще й повертає чинність тій або іншій нормі, скасованій Конституційним судом. • Головна проблема – зі статтею 366-1 Кримінального кодексу. Якщо вона скасована, то не можна повернути її чинність назад у часі, поки вона була скасована. Це фактично означає зворотню дію у кримінальному процесі, що не є можливим, якщо погіршується стан тих, проти кого такі норми можуть застососуватись. • Більш загально, така пропозиція фактично легітимізує саме первісне рішення Конституційного суду, незважаючи на його антиконституційність. Якщо судді, наприклад, скасують ще й Антикорупційний суд, то доведеться приймати якесь нове подібне рішення парламенту про відновлення чинності норм, які працювали на момент скасування Антикорупційного суду. Але, в такому випадку, постане ще більш загальне питання для всієї судової системи – що робити з сотнями справ, які перебували на розгляді Антикорупційного суду? Аналогічно – і з банківською реформою. Якщо судді Конституційного суду її скасують, то у нас виникне де- факто дві банківські системи – наявна сьогодні і ще й якась інша з десятків банків, які були закриті, але можуть бути відновлені у зомбі-стані. • Інший проект – депутати від партій "Слуга народу" та "Голос" реєструють зміни до закону про Конституційний суд. Зокрема, у статті 10 про повноважність суду пропонується збільшити кворум з 12 до 17 суддів. Про це LB.ua повідомили джерела в партії "Голос". Наразі Конституційний суд складається з 18 суддів. • Прийняття такого проекту може фактично заблокувати роботу Конституційного суду, адже там на сьогодні тільки 15 членів. Та вимагатиме більшої обгрунтованості при прийнятті рішень, коли будуть додані нові члени. • Це може зупинити наступ чинного складу Конституційного суду на антикорупційну інфраструктуру, але не вирішить питання щодо вже прийнятого антиконституційного рішення Конституційного суду. Що пропонував депутат Власенко у 2014 році з приводу суддів Конституційного суду? • 2 вересня 2014 року депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко зареєстрував проект постанови ВР про звернення до президента щодо дострокового припинення повноважень та звільнення призначених за його квотою суддів Конституційного Суду України. • Безпосередньо у тексті постанови Власенко дав вкрай жорстку оцінку зокрема й тим суддям Конституційного суду, яких сьогодні і він сам і його партія захищають тепер.
- 5. • Пряма моваз тексту проекту постанови Власенка: "У зв’язку з тим, що у Конституційному Суді України продовжують займати посади судді призначенні за квотами колишніх Президентів України, які приймали участь у підготовці та винесенні завідомо неправосудних рішень Конституційного Суду України, які привели до узурпації влади колишнім Президентом України В.Януковичем, судді Конституційного Суду України, які приймали очевидно неправосудні рішення щодо відновлення дії Конституції України 1996 року, щодо тлумачення Конституції України на замовлення режиму В.Януковича, з урахуванням Постанови Верховної Ради України «Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді» від 24 лютого 2014 року №775–VII та на вимогу громадського суспільства щодо проведення люстрацій у всіх гілках влади, Верховна Рада України вирішила: • Звернутись до Президента України з пропозицією вирішити питання щодо звільнення суддів Конституційного Суду України Бауліна Юрія Васильовича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Касмініна Олександра Володимировича та Тупицького Олександра Міколайовича та призначити на ці посади осіб, обраних за пропозицією громадськості за наслідками відкритого конкурсу із числа відомих фахівців в галузі конституційного права". • Таким чином, Власенко ще в 2014 році констатував, що ще й досі чинні судді Конституційного суду Тупицький та Касмінін приймали очевидно неправосудні рішення та рішення "на замовлення". • 27 листопада 2014 року проект цієї постанови отримав статус такого, що був відкликаний, оскільки почала роботу нова Верховна Рада, обрана на позачергових виборах. • Сьогодні ми є свідками того, що, окрім Тупицького і Касмініна, ще й інші судді Конституційного суду, призначені старою системою, приймають рішення, які грубо порушують конституційні принципи, захищають їх особисто від справедливого покарання за порушення антикорупційного законодавства та демонтують інфраструктуру держави, створену в рамках інтеграції до ЄС. • Буде абсолютно логічним та справедливим хоча б зараз визнати, що такий склад Конституційного суду, який міг влаштовувати стару корумповану систему, є загрозою національній безпеці та державності України. Потрібно було прибрати очевидно недоброчесних людей з Конституційного суду ще у 2014 році. Але їх не тільки не прибрали, але й додали до них ще й нових таких же недоброчесних людей. • Станом на зараз Конституція не передбачає такої можливості для президента, як відкликання з Конституційного суду осіб, призначених за квотою президента. Та й навіть якщо б такі повноваження були, це відкликання не призвело би до відновлення того конституційного порядку, який існував до того, як Конституційний суд почав відкрито працювати проти національної безпеки та державності України.
- 6. • Саме томупотрібне більш загальне політико-правове рішення парламенту за пропозицією президента про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Справа не тільки в конкретних особах, які на сьогодні ще залишаються суддями Конституційного суду, але у відновленні такох і конституційних принципів та справедливості, вираженої у системі антикорупційного законодавства. • Сподіваємось, що парламентські фракції та групи нарешті визнають очевидне – те, що депутат Власенко прописав у проекті своєї постанови ще у 2014 році. Та відновлять для України чесне конституційне судочинство, що цілком відповідає волі Українського народу та стратегічним інтересам нашої держави. Що буде, якщо депутати не підтримають пропозицію від президента або не зможуть прийняти інше рішення, яке скасує первісне антиконституційне рішення Конституційного суду? • Зараз вже не стоїть питання про окреме рішення. Є питання загалом про те, що було зроблене після Майдану та після нашого приходу до влади. • На столі у цих суддів не тільки земельна реформа чи мовний закон, але ще й Антикорупційний суд та банківська реформа. Якщо скасувати ці дві останні речі, Україна залишиться без безвізу та без підтримки від МВФ та Євросоюзу у розпал коронакризи. • Це – найкращий тригер для нового Майдану. Уявіть, що скажуть люди, коли Євросоюз заявить про зупинку відносин з Україною та коли МВФ залишить нас наодинці з дефіцитом державного бюджету, а він буде великим при будь-якому варіанті видаткової частини, які зараз дискутуються. • Якщо не буде знайдемо консенсус і не буде політико-правового рішення, далі можуть бути тільки вуличні рішення. А нова політична нестабільність може дуже дорого коштувати Україні з огляду на гібридне протистояння, яке продовжується. • Тому потрібно знайти таке рішення, яке вповні поверне систему декларування включно з відповідальністю за порушення, а також зупинить загальний наступ на антикорупційну інфраструктуру. Це – неможливо без скасування первісного рішення Конституційного суду, з якого все почалося. Чому не можна піти шляхом кримінального переслідування суддів Конституційного суду за захоплення влади чи хабар від олігархів, якщо в цьому їх звинувачують? • У нас в країні навіть очевидні кримінальні процеси, наприклад, у справах про смертельне ДТП тривають роками. Розслідування та суд за звинуваченнями проти суддів Конституційного суду можуть тривати не менше 3-4 років. За цей час вони
- 7. встигнуть не тещо зруйнувати антикорупційну інфраструктуру, вони скасують все що завгодно взагалі, включно з Великим вибухом, з якого почався Всесвіт. • Найкращим виходом з ситуації могла би бути добровільна відставка цього складу Конституційного суду і добір нових суддів. Але вони, як це очевидно, не хочуть йти у відставку. Їм вигідно – продовжувати працювати проти України. З цим нічого не можна зробити, окрім як ухвалити відповідне політико-правове рішення. Висновки: • Автори Конституції не могли врахувати, що якийсь склад Конституційного суду колись протиставить свої корисливі інтереси Конституції. Так само, як і не могли врахувати, що людина на прізвисько Янукович при повноваженнях президента може просто втекти з території держави у критичний для державності момент. • Тому у теперішній кризі, як і у тій кризі лютого 2014 року, можливе тільке політико-правове рішення. • 22 лютого 2014 року парламент встановив, що президент Віктор Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки. Другим пунктом цієї постанови Верховна Рада призначила позачергові вибори президента на 25 травня 2014 року. Це було абсолютно справедливе, логічне і схвалене народом рішення. • Зараз ми бачимо, що наявний склад Конституційного суду 1) проігнорував реальний конфлікт інтересів, 2) порушив процедуру прийняття рішень, 3) порушив конституційні принципи діяльності Конституційного суду, 4) посягнув на частину конституційних повноважень парламенту, 5) заблокував роботу органів державної влади і місцевого самоврядування через намагання «виключити» Національне агентство з питань корупції та 6) намагався знищити усі результати співпраці України з Євросоюзом протягом останніх років. • Ми повинні відновити справедливу та законну роботу Конституційного суду. Саме для цього президент Володимир Зеленський у своєму законопроекті запропонував визнати направосудність рішення, прийнятого наявним складом Конституційного суду. Мотивація суддів зрозуміла – перш за все, вони рятували себе коханих від кримінальної відповідальності за брехню при декларуванні. Які ще інтереси стояли за їх рішенням – мають встановити правоохоронці. • Другий пункт рішення, запропонованого президентом, – припинити повноваження цього складу Конституційного суду для відновлення українського судочинства в інтересах громадян України. Якщо судді прирівняли свої мотиви до тих приблизно, які були у Януковича на момент втечі, та вивели себе за межі правового поля, то маємо прийняти політико-правове засадниче рішення для того, щоб зберегти як сам Конституційний суд, так і сенс нашої державності – цивілізований та в інтересах народу.
- 8. • Усі поряднідепутати та проукраїнські політичні сили мають підтримати це рішення. Якщо може бути якесь інше рішення, то воно повинно врахувати, що без відміни первісного рішення Конституційного суду про електронне декларування, усі наступні нові рішення будуть під великим сумнівом. Чому президент має право цим займатись? • Стаття 5 Конституції встановлює, що право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. • Стаття 6 Конституції встановлює, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. • Стаття 102 Конституції встановлює, що президент є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. • Стаття 106 Конституції встановлює, що президент забезпечує національну безпеку держави. Чому Конституційний суд зруйнував довіру до себе і поставив себе поза правовим полем? • Своїм рішенням щодо окремих положень закону «Про запобігання корупції» та статті 366-1 Кримінального кодексу Конституційний суд перебрав на себе частину повноважень Верховної Ради. • Визначати, що може і що не може підлягати кримінальній відповідальності через суспільну небезпеку, є компетенцією парламенту. Тому прийняте Конституційним судом рішення щодо статті 366-1 КК має ознаки узурпації частини повноважень Верховної Ради. • Маніфестуючи захист судової гілки влади від втручань з боку виконавчої гілки влади, Конституційний суд повністю «зніс» контрольні повноваження НАЗК не тільки по відношенню до суддів, але й по відношенню до усіх осіб, які уповноважені на здійснення функцій держави та місцевого самоврядування, та не обгрунтував це належним чином. • Стаття 147 Конституції визначає, що діяльність Конституційного суду грунтується, зокрема, і на принципі обгрунтованості ухвалених ним рішень. Приймаючи необгрунтоване рішення як по відношеннию до статті 366-1 Кримінального кодексу, так і по відношенню до окремих положень закону «Про запобігання корупції», Конституційний суд порушив визначений Конституцією принцип своєї діяльності.
- 9. • Самі суддіКонституційного суду Сергій Головатий та Василь Лемак у своїх розбіжній та окремій думках стосовно цього рішення Конституційного суду визнали це рішення необгрунтованим. • Конституційний суд «знесенням» контрольних повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції унеможливив проведення цим органом спеціальної перевірки кандидатів на зайняття посад в органах влади. Своєю чергою, це унеможливило реалізацію волі Українського народу, висловленої на місцевих виборах 25 жовтня, оскільки без проведення спеціальної перевірки жодна особа з представників обраних місцевих рад не могла бути призначена на посади в цих радах – наприклад, голови ради чи секретаря ради. • Таким чином, рішення Конституційного суду заблокувало функціонування органів місцевого самоврядування. • Стаття 5 Конституції визначає, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Конституція не надає Конституційному суду право блокувати функціонування органів місцевого самоврядування та взагалі не передбачала можливості настання такої ситуації в державі. • Зокрема, й таке блокування у сукупності з посяганням на повноваження парламенту і порушенням конституційного принципу діяльності Конституційного суду дає підстави говорити про наявність у діях суддів Конституційного суду ознак злочину, передбаченого статтею 109 Кримінального кодексу України «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». • В розгляді та прийнятті цього рішення Конституційним судом брали участь судді, які мали конфлікт інтересів. • Зокрема, суддя-доповідач по цій справі Ігор Сліденко отримав протокол від НАЗК за те, що не повідомив про зміни в майновому стані. Голова Конституційного Олександр Тупицький приховав купівлю земельної ділянки в Криму. Суддя Ірина Завгородня внесла недостовірні відомості в декларацію. Суддя Володимир Мойсик отримав протокол від НАЗК за те, що не повідомив про зміни в майновому стані. • Конституційний суд допустив процедурні порушення при розгляді цієї справи. Зокрема, заблокував участь представників президента та парламенту в Конституційному суді при розгляді цієї справи. Також судді не дотримались регламенту, який передбачає, що проект рішення має бути розданий не пізніше, ніж за три дні до розгляду питання. Проект був розданий у день перед днем ухвалення рішення. • Усе наведене чітко свідчить про упередженість суддів Конституційного суду та налаштованість повністю зруйнувати систему електронного декларування, лише
- 10. прикриваючись мотивами захистусуддів чи судової гілки влади від втручань з боку виконавчої гілки влади. Чому РНБО ухвалила правильне рішення? • Стаття 3 закону «Про Раду національної безпеки і оборони України» визначає серед функцій РНБО координацію та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. • Криза, породжена рішенням Конституційного суду щодо електронного декларування, є саме такою, що загрожує національній безпеці України. • Конституційний суд вийшов за межі своїх повноважень, узурпував частину повноважень Верховної Ради, порушив один з визначених Конституцією принципів своєї діяльності, заблокував функціонування органів місцевого самоврядування, допустив конфлікт інтересів у частини суддів та створив таку ситуацію, коли є підстави говорити про наявність у діях суддів ознак злочину. • Розглянувши ситуацію, що склалася, РНБО вирішила: - Кабінету Міністрів невідкладно вжити заходів щодо ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також вирішити питання безпосереднього автоматизованого доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до інформаційно- телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, для отримання інформації, необхідної для виконання повноважень. - Рекомендувати президенту вирішити питання щодо підготовки та внесення на розгляд Верховної Ради проекту Закону про відновлення доброчесності конституційного судочинства в інтересах народу України та визначення його як невідкладного. - Рекомендувати Комісії з питань правової реформи активізувати діяльність з підготовки пропозицій щодо судової реформи. В чому ключова зовнішньо-політична загроза? • Створення належно функціонуючої антикорупційної інфраструктури в Україні було частиною виконання зобов’язань України перед ЄС. Виконання зокрема й цих зобов’язань безумовно є реалізацією стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО.
- 11. • План дійз візової лібералізації з ЄС передбачав ухвалення Україною законодавства щодо запобігання та протидії корупції, діяльність незалежного антикорупційного агентства, ефективний обмін інформацією та координацію між антикорупційними інституціями. • Разом із запровадженням механізму візової лібералізації ЄС затвердив і механізм призупинення безвізового режиму. • Значний відкат у виконанні зобов’язань, взятих Україною в рамках візової лібералізації, однозачно стане підставою для призупинки безвізу. • Потрібно дивитися на діяльність цього складу Конституційного суду в перспективі, а не окремо на одне рішення суду, яким би воно не було. • Якщо ці судді «знесли» електронне декларування, навіть не намагаючись належним чином обгрунтувати це рішення, то від них можна очікувати, серед іншого, й «знесення» Вищого антикорупційного суду. Це питання також перебуває на розгляді Конституційного суду. • Якщо на додачу до рішення про електронне декларування буде й аналогічне рішення, наприклад, про Вищий антикорупційний суд, втрата безвізу Україною стане незворотньою. • Причина не просто в тих ресурсах і довірі, які ЄС витратив на розбудову в Україні антикорупційної інфраструктури, але й у тому, що такі рішення Конституційного суду повертають Україну у стан до 2013 року, знову ставлячи політичний клас у державі над законом і поза судом. Чому законною є зупинка діяльності такого Конституційного суду, а не її продовження? • Для української влади не може бути логічним та правильним – просто змиритись з таким рішенням Конституційного суду та прийняти нові закони для повернення тих елементів електронного декларування, які були «знесені». • Змиритись з цим рішенням й жити далі, ніби нічого не сталося, – означає, проігнорувати загрозу національній безпеці, створену цим складом суддів Конституційного суду, а також увесь комплекс кричущих порушень Конституційним судом як Конституції, так і ясно вираженої волі Українського народу до подолання корупції у державі та притягнення до відповідальності порушників антикорупційного законодавства. • Конституція не передбачала, що Конституційний суд, який покликаний її захищати, стане для неї ж загрозою.
- 12. • З оглядуна створення Конституційним судом кризи, що загрожує національній безпеці України, а також цілком реальної загрози втрати Україною безвізу з ЄС у разі, якщо негативні наслідки прийнятого Конституційним судом рішення не будуть усунуті, існує і перспектива того, що вихід з цієї кризи буде шукатися українцями на вулиці. • Потрібно не допустити ані того, що цю проблему почне вирішувати вулиця на свій розсуд, ані того, що це або якесь інше рішення Конституційного суду буде використане ворогами України для дискредитації України на Заході. • Тому для захисту інституцій держави, для недопущення дестабілізації в державі, для відновлення порушених приписів та принципів Конституції та для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО президент разом з парламентом та урядом зобов’язані зупинити антиконституційну діяльність цього складу Конституційного суду та в інтересах Українського народу відновити довіру до конституційної юрисдикції в Україні. • Це можна порівняти з рішенням Верховної Ради від 22 лютого 2014 року, яким парламент констатував самоусунення в неконституційний спосіб Януковича від виконання обов’язків президента і призначив позачергові вибори президента. • Конституція України не містить такої підстави для втрати президентських повноважень, як втеча з держави особи, яка виконує функції президента. Проте, для збереження державності, реалізації сенсу Конституції та захисту інтересів народу України парламент постановив, що Янукович перестав бути президентом. • Це політико-правове рішення при відсутності суто юридичного шляху відновило справедливість та визначеність у державі, було визнане Українським народом та всім світом. Ким були призначені судді, які прийняли рішення щодо електронного декларування? • Судді, які голосували проти цього рішення: - Лемак (призначений Порошенком в 2018 році), - Первомайський (призначений попередньою Радою у 2018 році), - Колісник (призначений Порошенком у 2016 році), - Головатий (призначений Порошенком у 2018 році). • Судді, які голосували за це рішення: - Тупицький (призначений Януковичем в 2013 році), - Литвинов (призначений з’їздом суддів в 2013 році), - Касмінін (призначений Януковичем в 2013 році),
- 13. - Сас (призначенийРадою 7 скликання в 2014 році з подачі фракцій «Свободи» і «Батьківщини»), - Сліденко (призначений Радою 7 скликання в 2014 році з подачі фракцій «Свободи» і «Батьківщини»), - Кривенко (призначений з’їздом суддів в 2015 році), - Мойсик (призначений Порошенком в 2016 році), - Городовенко (призначений з’їздом суддів в 2017 році), - Завгородня (призначена попередньою Радою з подачі фракції «Блоку Петра Порошенка» в 2018 році), - Юровська (призначеня з’їздом суддів в 2019 році), - Філюк (призначений з’їздом суддів в 2019 році). • За жодного з цих суддів не відповідає ані морально, ані політично президент Володимир Зеленський та команда нової влади. Усі ці судді є відображенням старої політики в державі, проти якої Український народ чітко висловився на виборах президента в 2019 році. Яку мотивацію використав Конституційний суд? • Неконституційність статті 366-1 КК України Конституційний суд обгрунтував через те, що кримінальна відповідальність за цією статтею є надмірним покаранням за вчинення такого правопорушення. Конституційний суд вказує на те, що більш справедливим і пропорційним покаранням було би притягнення до інших видів юридичної відповідальності. • Неконституційність частини положень закону про запобігання корупції Конституційний суд обгрунтував через те, що надані цим законом повноваження НАЗК та загалом організація системи електронного декларування порушують розподіл влади між гілками – виконавчою, законодавчою та судовою – і дозволяють виконавчій владі здійснювати неконституційний вплив на судову владу. • Конституційний суд вважає, що належний захист від втручань з боку інших гілок влади судової гілки влади захищає кожного суддю та, відповідно, належний захист кожного судді від втручань та впливів захищає судову гілку влади в цілому. • Якщо коротко підсумувати, в чому сенс аргументів Конституційного суду, то вони вбачають за необхідне створити окрему систему декларування і перевірки декларацій для суддів, яка була би організована всередині судової гілки влади, а не виконавчої гілки влади, до якої належить НАЗК. • Конституційний суд, фактично, вирішив, що подання суддями декларацій до НАЗК як органу виконавчої влади, а також перевірка декларацій суддів НАЗК як органом виконавчої влади послаблює гарантії незалежності суддів, порушує принцип розподілу гілок влади. Більшу частину тексту рішення Конституційного суду
- 14. займають розмірковування проте, яким важливим є розподіл гілок влади у державі та якою цінністю є незалежність суддів та судової системи. • Конституційний суд вважає, що не можна якось частково обмежити дію норм закону про запобігання корупції чи визнати неконституційними якісь окремі елементи створеної цим законом системи контрольних повноважень НАЗК, щоб відновити захищеність суддів та судової гілки влади від втручання з боку виконавчої влади, а тому "зніс" у своєму рішенні значний масив норм закону. Фактично, це усі норми, які могли бути використані для того, щоб отримувати та перевіряти декларації суддів, а отже й інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Що дозволяє сумніватися у чистоті мотивів суддів Конституційного суду? • Конституційний суд почав розглядати подання депутатів ОПЗЖ та «За майбутнє» 8 жовтня, а 19 жовтня перевів розгляд у письмовий режим. На засідання, де прийняли це рішення, ні представника Верховної Ради Ольгу Совгирю, ні представника президента Федора Веніславського не пустили – перед ними просто зачинили двері. «Закон не передбачає, що Конституційний суд може в процесі розгляду змінити форму – з усної на письмову або навпаки. Ми не памʼятаємо таких прецедентів за всю історію роботи Конституційного суду», – розповідає Совгиря. • При цьому посилання суддів на пандемію Совгиря вважає неправдоподібним: останні пів року Конституційний суд регулярно проводив усні засідання і половина суддів навіть не надягали маски. Совгиря впевнена: якби справу розглядали в звичній усній формі і учасники і судді особисто ставили питання, рішення Конституційного суду могло бути іншим. • Совгиря уточнює, що Конституційний суд перевів у письмову форму ще три резонансні справи: про конституційність призначення президентом директора Держбюро розслідувань, про внесення змін до закону про прокуратуру та за конституційною скаргою ПАТ «Азот» і Запорізького заводу феросплавів. • Декілька суддів Конституційного суду при розгляді цієї справи й самі мали конфлікт інтересів – фактично, скасувавши електронне декларування, вони врятували себе від відповідальності. • Зокрема, НАЗК викликало для дачі пояснень про можливий конфлікт інтересів суддів Ігоря Сліденка, Володимира Мойсика та Ірину Завгородню, які підтримали скасування відповідальності за брехню в декларації та контрольних повноважень НАЗК. • В декларації Завгородньої НАЗК знайшло невідповідності і їй загрожувала кримінальна відповідальність. Стосовно Сліденка та Мойсика НАЗК складало адміністративні протоколи за неподання повідомлень про зміну майнового стану. До того ж, під час перевірки декларації судді Мойсика працівники НАЗК виявили
- 15. ознаки можливого вчиненнязлочину – використання завідомо підробленого документу. Яких конкретно повноважень була позбавлена НАЗК через це рішення? • Агентство більше не має доступу до всіх реєстрів з інформацією про топ- чиновників. Наприклад, до реєстрів про нерухомість. • Відомство не може виписувати адміністративні протоколи за порушення антикорупційного законодавства, виносити приписи про конфлікт інтересів або етичних норм і отримувати щодо цього пояснення у чиновників. • НАЗК не може оскаржити в судах закони та інші акти, прийняті з порушенням антикорупційного законодавства. • Агентство має закрити вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків та ініших. • НАЗК не може перевіряти, чи вчасно подані декларації, чи правильно заповнені і чи правдива в них інформація. Агентство не може звертатися до Спеціальної антикорупційної прокуратури або Офісу Генерального прокурора з клопотаннями визнати активи необґрунтованими, навіть якщо має докази. • Не можна моніторити спосіб життя декларантів і зʼясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не повинні подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи. • Фактично, під прикриттям ідеї захисту суддів та незалежності судової гілки влади, Конституційний суд поставив над законом і поза судом усіх суб’єктів декларування. 2. Бюджет-2021 • Спікер Верховної ради Дмитро Разумков заявив, що державний бюджет на 2021 рік планують розглянути у цей четвер, 5 листопада. Розгляд відбудеться у першому читанні. Про це він сказав у ході засідання погоджувальної ради парламенту. Що важливо пам’ятати? • Це тільки перше читання проекту бюджету. Фактично, воно означатиме, що депутати формально починають роботу з документом. Поправки до бюджету будуть розглядатися вже у другому читанні. Тож, голосування за бюджет цього тижня відкриє можливість змінити документ так, як це потрібно. Чи реально виконати цей бюджет?
- 16. • Наші опонентиговорять, що проект бюджету абсолютно нереалістичний та не може бути виконаний. Але ж згадайте: кожного року кожна опозиція розказує кожній владі одну й ту ж історію про нереалістичність бюджету. Це така роль в опозиціонерів – говорити, що бюджет не виконають і треба всім роздати побільше грошей. При цьому в кінці року, коли катастрофа з бюджетом не відбувається, як вангувалося, опоненти влади мовчать і не вибачаються за свої апокаліптичні прогнози, які очевидно не справдилися. Так буде і з цим бюджетом. • Бюджет це, перш за все, фінансовий план. Його можна й потрібно корегувати у відповідності з тим, як триває конкретний рік. Може бути таке, що суттєвих змін до бюджету й не потрібно вносити. А може бути таке, і це робиться у всіх країнах світу, тому що є цілком нормальним, що бюджет переглядається, деякі видатки збільшуються, деякі перерозподіляються. В цьому ніколи немає ніякої великої проблеми, які завжди вангують опоненти влади, коли хочуть набрати політичних балів у своїй аудиторії. Які «хотєлки» вимагатимуть депутати за підтримку бюджету? • У цій Верховній Раді є монобільшість. Скільки б не розказували у телеефірах, що монобільшості немає, що монобільшість розсипалася, насправді монобільшість існує і потенціал отримати тільки від нашої фракції 226 голосів в урядовців є. Але поки що ми отримали лише попередній варіант державного бюджету – його навіть не обговорювали з депутатами в процесі підготовки. Вже є багато зауважень, в тому числі й від самих міністрів. • Тому усе буде залежати від конкретної дискусії у парламенті. І йдеться не про «хотєлки». Бо на відміну від попередніх парламентів у цій Верховній Раді ніхто не шукає та й не може шукати якоїсь корумпованої підтримки фракцій за бюджет як було раніше. Питання дуже конкретні: чому на охорону здоров’я закладається менше, ніж очікувалося? Чому на міністерство оборони є скорочення, хоча й незначне на 0,1%? Хіба це правильно під час війни? Чому закладається менше, ніж потрібно, на галузь культури або на цифрову трансформацію держави? Хіба цим можна жертвувати? Це все несправедливо називати «хотєлками», це слушні питання. • При цьому маємо зрозуміти просту річ: у нашої держави немає якоїсь кишені, звідки можна просто взяти сотні мільярдів, як це можуть собі дозволити країни, які торгують нафтою, або є лідерами світової економіки. Будь-яка пропозиція десь збільшити видатки означає, що потрібно або у когось забрати або збільшити дефіцит бюджету, який і без того значний. Тому до цієї дискусії потрібно підходити дуже відповідально. Немає у нас у державі якихось незаслужено роздутих видатків. • Це має бути бюджет соціального відновлення. Коронакриза вдарила найбільше по звичайних людях, які втратили можливості працювати, десь втратили попит, а отже не змогли продати стільки товарів і послуг, скільки планували, десь змушені були відмовитись від того, на що розраховували. Ось на це має відповідати
- 17. головний фінансовий документ.Там вже є підвищення пенсій – індексацію проведуть у березні, і гроші під це передбачені. Є нові доплати для пенсіонерів, які досягли віку 75 років. Зберігаються також доплати для пенсіонерів, які досягли віку 80 років. Є збільшення мінімальної зарплати – 6000 гривень з січня та 6500 з липня, це прораховано. Усе це потягне за собою й збільшення доходів по всій економіці. Ми даємо гроші безпосередньо людям, які витратять їх саме тут на товари і послуги, це буде також і плюс для бізнесу, оскільки гроші залишаться у нашій економіці. Чому не можна скорочувати видатки на сектор оборони та безпеки? • Тому що завдання для сектору оборони та безпеки залишаються. Хіба бачимо, що Росія віддала окуповані території України? Ні. Хіба бачимо, що в регіоні стало менше безпекових загроз? Ні. Та й навіть якщо уявити, що завтра на території України запанує мир, все одно наші видатки на оборону та безпеку не є такими, які можна скорочувати. Вони дозволити нашим Збройним Силам, нашим безпековим структурам відчути себе на хоча б якомусь нормальному рівні. Чому потрібно збільшувати видатки на сектор безпеки? • Сектор безпеки – це ж не особисто Арсен Аваков чи окремо МВС, як намагаються представити це наші опоненти. Збільшення видатків на безпеку – це на розвідку, на прикордонників, на Службу безпеки, на Державну службу з надзвичайних ситуацій. Наприклад, ДСНС керуються через міністра внутрішніх справ. Хіба це повинно означати, що не потрібно давати більше грошей на наших рятувальників? Ви ж бачили, яким складним є цей рік. То повені, то лісові пожежі, в тому числі й поблизу з лінією фронту. Саме на цих людей збільшуємо видатки, бо це дійсно потрібно. • Варто також і ще раз поглянути на видатки на міністерство оборони. Чому там є скорочення, хоча й незначне на 0,1%? Навіть такого не повинно бути в умовах продовження окупації наших територій на Донбасі та Криму. • В наступному році плануємо запустили Бюро економічної безпеки, яке позбавить невластивих функцій СБУ й забезпечить ліквідацію податкової міліції. Але, щоб скоротити людей у старих структурах, потрібно провести усі гарантовані законом виплати. Це – також видатки, які мають бути закладені у бюджет. Чому у бюджеті збільшуються видатки на ДБР, а для НАБУ залишаються на тому ж рівні? • Питання в тому, як створювались ці органи. НАБУ запустилося вже давно і не потребує витрат саме на організацію роботи, найм людей, закупівлю техніки. А ось у ДБР така потреба ще залишається. Потрібно розуміти, що це великою мірою разові видатки, які потрібно зробити зараз, щоб ДБР працювало далі, як це робить НАБУ.
- 18. Чому міністерство фінансівзакладає до бюджету кошти на повернення і виплату боргів? • Протягом 2021 року Мінфіну потрібно буде залучити 702 мільярдів гривень, аби профінансувати дефіцит та погасити старі борги. • У 2021 році вартість обслуговування держборгу зросте майже на чверть і коштуватиме бюджету 160 млрд грн (або 12% видатків). У 2020 році це 141 млрд грн, або 11,1% видаткової частини бюджету. • Можна скільки завгодно жахатися від таких сум, але насправді майже кожна держава у цей час змушена збільшувати дефіцит бюджету та виходити на ринки запозичень. • Відмовитись від сплати боргів – неможливо. Будь-хто, хто розказує, що можливо швидко та вигідно провести реструктуризацію боргу, лише обманює. Реструктуризація – це завжди дуже довгий процес, який може хіба що відкласти виплату частини боргу на більш пізній термін, але не списує борг. • Вже завтра потрібно фінансувати конкретні видатки державного бюджету, а будь- яка реструктуризація – це питання довгих переговорів. Щороку в Україні збільшується дефіцит Пенсійного фонду, який потрібно покривати з бюджету, щороку потрібні видатки на оборону та безпеку, щороку потрібно збільшувати зарплати в Україні, відновлювати інфраструктуру, збільшувати фінансування медичної системи, освіти. Просто скоротити видатки, щоб не брати більше у борг, – неможливо. Тому що насправді немає чогось такого, що можна було би скоротити безболісно. • Скорочувати дефіцит у період кризи суттєво – нераціонально. Бо скорочення видатків може призвести до ще більшого падіння економіки. Дефіцит є в усіх країнах Європи в цьому році, буде й у наступному. Це – нормально для таких умов, які маємо. Питання лише в тому, чи зможемо ми профінансувати такий дефіцит, який може бути в наступному році у нас. Саме для цього нам і потрібна співпраця з офіційними кредиторами – МВФ, Євросоюзом, Світовим банком. Чи потягне бюджет збільшення мінімальної зарплати до 6500 в наступному році? • Вже сьогодні в Україні складно знайти працівників на зарплату, яка є мінімальною офіційно: це 5 тисяч гривень. В наступному році буде ще складніше. Фактично, працівники вже отримують більше грошей на більшості підприємств в приватному секторі. Але – якусь частину офіційну, це зазвичай мінімалка, а якусь частину у конверті. Так, це інколи допомагає роботодавцям, тому що не потрібно акумулювати ресурси на сплату податків. Але в будь-якому випадку це обмежує права найманих працівників та зменшує для них можливості отримувати соціальних захист, зокрема пенсію, у майбутньому.
- 19. • Потрібно говоритичесно нашим пенсіонерам: діра у Пенсійному фонді є зокрема й через те, що частина політиків та бізнесів вважають несправедливим підняття мінімальної зарплати в країні, тому що це зокрема й відрахування на виплату пенсій. У наступному році дефіцит Пенсійного фонду очікується на рівні 203 мільярдів гривень. Це дуже багато і в умовах низьких пенсій в Україні. • Збільшення мінімальної зарплати є великим кроком уперед в питанні детінізації ринку праці. Чи може бізнес самостійно робити такі кроки, як відчуває потребу? Десь так, десь ні. Це залежить від конкретної компанії, конкретного підприємця, ніж може бути загальним правилом. Навіть в дуже успішних економіках, наприклад, у Сполучених Штатах дискусія про збільшення мінімального рівня оплати праці триває не перший рік. Й тільки держава, а не бізнес може виступити локомотивом цього процесу на загальнодержавному рівні. Ось зараз демократи у США обіцяють 15 доларів на годину мінімальної оплати загалом по країні як частину своєї передвиборчої кампанії. Що відбувається з субсидіями в бюджеті? • На субсидії закладається достатня сума – більше 30 мільярдів гривень (36,6 млрд гривень). Ми бачимо, що наразі є помірними ціни на енергоносії у світі, загалом в Україні дещо зростає середня зарплата, заплановане підвищення мінімалки. Тому цих грошей, як розраховують урядовці має вистачити всім, хто звернеться по субсидію й має на неї право. Якщо навесні побачимо, що витрати на субсидії треба збільшувати, ми це зробимо, переглянувши бюджет й виділивши додаткові кошти. Що конкретно записало міністерство фінансів до проекту бюджету? • Зростання ВВП очікується на рівні плюс 4,6%, а номінальний ВВП становитиме 4 505,9 мільярдів гривень. • Проект заснований на макроекономічному прогнозі, який був прийнятий урядом у липні цього року. Як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко, зростання доходів держбюджету очікується на рівні 9,4%. Доходи складуть 1 трлн 071,1 млрд гривень, витрати 1 трлн 350 млрд гривень. Дефіцит бюджету 270 млрд гривень. • Ніякого скорочення соціальних видатків не планується. Пенсіонерам у віці 75 років будуть доплачувати 400 гривень, після 80 років 500 гривень. На ці цілі планується витратити 2,4 млрд гривень. • В наступному році не планується підвищення податків. Перерозподіл через ВВП через бюджет знижується до 23,5%. • Підвищення доходів бюджету очікується за рахунок підвищення ефективності роботи фіскальних органів. • Згідно з проектом, мінімальназарплата зросте в 2021 році на 30%. Заплановано двоетапне підвищення з 1 січня до 6000 гривень і з 1 липня до
- 20. 6500 гривень. Міністрфінансів вважає, що цей рівень є збалансованим і не вплине суттєво на рівень інфляції. • Закладені кошти на збільшення зарплати освітян. • У проекті держбюджету закладено зростання середньої зарплати до 13632 гривень у 2021 році. Очікується, що реальна зарплата (з урахуванням інфляції) зросте на 12,1% в 2021 році. • Є завдання вийти на рівень видатків на охорону здоров’я у 5% ВВП, і це можливо зробити поступово до 2023 року. В наступному році пропонується збільшення до 4,2% ВВП на охорону здоров’я в 2021 році порівняно з 3,4% в цьому році. • Закупівля вакцин від Ковіду на суму 2,6 млрд гривень. На боротьбу з Ковідом пропонується виділити 19,4 млрд гривень. • Видатки на оборону збільшуються до рівня 5,93% ВВП. На грошове забезпечення військовослужбовців піде 131 млрд гривень. • Забезпечене фінансування Великого будівництва, сфери культури, спорту. Загальні видатки на дорожнє господарство в наступному році мають досягти 150 мільярдів гривень. • Розпочати масштабну реставрацію культурних об'єктів у міністерстві культури та інформаційної політики планують у 2021 році. У 2020-му займатимуться аварійними ситуаціями. «Це не тільки об’єкти, які знаходяться на балансі Міністерства культури, а й об’єкти, які будуть подавати нам обласні регіональні органи влади», – сказав Олександр Ткаченко. • 2.9 млрд гривень на цифровізацію роботи органів державної влади. • Вперше держава профінансує пасажирську залізничну інфраструктуру. Передбачається закупівля 100 залізничних вагонів, електрифікація декількох ділянок залізниці. • На програму портфельних гарантій передбачено 10 мільярдів гривень. Підтримка іпотечного кредитування в наступному дозволить отримати житло 30 тисячам родин. • На підтримку розвитку регіонів передбачено 33,4 млрд гривень. • Передбачаємо зниження державного боргу на 3,4 пункти до 64,6% ВВП. Боргова політика буде поміркованою.
- 21. • Одним зджерел фінансування дефіциту держбюджету у 2021 році будуть надходження від приватизації. У проекті держбюджету вони закладені на рівні 6 млрд гривень. • Курс долару закладено на рівні 29,1 гривні за долар. Цей показник узгоджений міністерством фінансів з Національним банком. • Якогось окремого Ковідного фонду в 2021 році не передбачається, усі видатки спрямовуються безпосередньо розпорядникам коштів, як то, наприклад, міністерство охорони здоров’я. • Передбачено 1 мільярд гривень на Бюро економічної безпеки. 3. Плани ВР Що загалом планує Верховна Рада, окрім бюджету-2021 та законопроектів з приводу кризи, спровокованої Конституційним судом? • Ухвалити закон про інвестиційних нянь (3760), надавши інвесторам максимальну державну підтримку. • Ухвалити в першому читанні судову реформу, посиливши вплив Вищої Ради правосуддя і впорядкувавши систему призначення і звільнення суддів (3711). • Направити до спецфонду державного бюджету кошти зі сплати податкового боргу ПАТ «Укрнафта» (32,2 млрд. грн), при цьому спрямувавши 10,3 млрд грн на інфраструктурні проекти і капітальні інвестиції (законопроект 4119). • Посилити відповідальність за незаконне видобування корисних копалин (3576) та за фейкові мінування будівель – телефонний тероризм (3911). • Запровадити культурні гранти та «культурний НДС» у розмірі 7%, підтримавши креативні індустрії у добу пандемії (законопроект 3851). • Забезпечити безкоштовне шкільне харчування для дітей, чиї батьки загинули, захищаючи Україну в АТО (ООС) (законопроект 4130). • Надати батькові на рівні із матерями можливості догляду за дитиною (3695). • Ухвалити рамковий закон про систему громадського здоров‘я (4142). • Скорегувати за запитом бізнесу і враховуючи умови економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу, антиофшорний закон, відомий як «закон 1210» - коригуючі норми (законопроект 4065) погоджені із бізнесом в ході дискусій та робочих груп.
- 22. • Упорядкувати системуфункціонування органів державної влади і місцевого самоврядування на місцях після проведення реформи адміністративно- територіального устрою (законопроект 3651), наблизити адміністративні послуги до людей, оптимізувавши мережу ЦНАПів, щоб вони були не в районах, а безпосередньо в громадах (2679), дозволити тимчасове перебування судів за старим місцем та доручити Кабміну створити нову систему місцевих судів (3025). Чому потрібно підтримати законопроект 2645д про лібералізацію застосування РРО? • Значний рівень тінізації економіки вимагає нових інструментів, спрямованих на створення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання, а з іншого боку – для захисту прав споживачів. • Для створення рівних умов ми працюємо комплексно – починаючи від реформи митниці, деофшоризації та закінчуючи застосуванням правил фіскалізації (РРО, в тому числі РРО у смартфонах) при продажі товарів та послуг. • Раніше прийняті закони (№128 та №120) поетапно зобов’язають всіх суб’єктів, крім 1-ї групи єдиного податку, застосовувати РРО. Ми розуміємо, що чинна редакція не враховує особливостей діяльності мікро- та малого бізнесу. • Адміністрування малих бізнесів не відповідає економічності оподаткування (задорого для держави) та може бути обтяжливо для самих суб’єктів. • Тому пропонується звільнити від застосування РРО платників єдиного податку другої групи у залежності від критеріїв – місця діяльності, торговельної площі (місто 40, село 60 кв. м.) та виду діяльності (наприклад, роздрібна торгівля продуктами). • Також для програмни РРО (РРО у смартфоні) пропонується 1) звільнення від штрафів за продаж без попереднього програмування найменування кожного товару, створення контрольної стрічки та за неподачу звітності щодо застосування програмних РРО; 2) збільшення до розміру двох заробітних плат різниці суми залишку готівки в касі для незастосування штрафу. • Важлива складова фіскалізації – це виданий чек покупцю, який гарантує можливість захистити свої права у разі необхідності. • Представники білого бізнесу відкрито виступають з підтримкою законопроекту 2645д. Чому не можна підтримувати законопроекти 3853-1 та 3853-2 про скасування правил фіскалізації?
- 23. • Проекти скасовуютьфіскалізацію електроніки та лікарських препаратів. Тобто правила, які працюють вже більше 2 років. • Прийняття такого рішення відкине нашу країну назад на роки у боротьбі з контрабандою, а також поставить під загрозу життя людей у зв’язку з неконтрольованим продажем фальсифікованих лікарських засобів. • Проект скасовує правила, що прийняті в законах України №128 та №129, а саме: 1) скасування фіскалізації другої та третьої групи; 2) збільшення лімітів невикористання РРО до 5 мільйонів (при зарплаті у 6 тисяч гривень). Результатом таких пропозицій буде відсутність контролю у сфері торгівлі та реалізації послуг як такого. • Проект скасувує правила кешбеку (повернення грошей покупцю за товар у випадку порушення продавцем правил застосування РРО). • Представники білого бізнесу відкрито виступають з критикою й проханням відкликати проекти 3853-1 та 3853-2. Що дасть законопроект про інвестиційних нянь? (3760) • Україна чекає інвесторів, які готові вкладати в нашу економіку щонайменше 30 мільйонів євро, створити мінімум 150 робочих місць з зарплатою на 15% вищою ринкової. Інвестор може розраховувати на підтримку держави, якщо вкладає кошти не в що захоче, а в конкретно визначені сфери, які стануть точками росту для країни: переробна промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, медицина, спорт. • Якщо інвестор виконує ці вимоги, від держави він отримує податкові, митні пільги, пріоритетне право на землю, вирішення за рахунок коштів державного, або місцевого бюджетів питання з дорогами, чи комунікаціями. А також – підтримку спеціально уповноваженого представника, так званої «інвестиційної няні», яка бере на себе підготовку документів, комунікацію з чиновниками, консультує інвестора та допомагає йому у вирішенні усіх питань, пов’язаних з реалізацією проекту. • В сумі підтримка від держави може складати до 30% від бюджету інвестиційного проекту. Але мова йде не про живі гроші, а про земельні ділянки, доступ до комунікацій, податкові пільги тощо. • При цьому під дію даного законопроекту не підпадають офшорні компанії, компанії, які не розкривають кінцевого бенефіціара, або які походять з країни- агресора. • Законопроект достатньо чітко виписує механізм надання підтримки, гарантії для держави та інвесторів. Це прозорі правила гри, яких так давно чекають українські та зарубіжні бізнесмени.
- 24. Що дасть законопроектпро посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин? (3576) • Встановити кримінальну відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення. Наразі передбачена адміністративна відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (ст. 47 КУпАП). • Відповідальність може бути від штрафу у 500-800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років чи позбавлення волі на той самий строк (найнижча планка) аж до позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Що дасть посилення відповідальність за завідомо неправдиме повідомлення про загрозу безпеці громадян? • Законопроектом вносяться зміни до статті 259 Кримінального кодексу України, а саме: передбачається, що за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками окрім позбавлення волі на строк від двох до шести років може бути застосовано також конфіскацію майна. Це більш серйозна міра покарання, яка має відбити в жартівників бажання «мінувати» міста. Що дасть підтримка креативних індустрій, культури та туризму? Та навіщо встановлювати культурний НДС у 7 відсотків? • Важливо пам’ятати, що загалом галузь культури, креативних індустрій та туризму в Україні це сотні тисяч робочих місць. За загальною оцінкою, близько мільйона наших громадян працюють саме у цих сферах. Також саме ці сфери чи не найбільше постраждали від коронакризи. Навіть без карантину люди й так вже обмежили відвідування закладів культури та споживання продуктів і послуг креативної сфери, туристичної індустрії. Саме тому підтримка цієї галузі є прямою допомогою сотням тисяч людей, а разом з членами родин – мільйонам наших громадян. • Зараз фактично зупинилася робота театрів і книговидавців. Фестивальний рух на паузі, зйомки фільмів не проводяться, кінотеатри не працюють, готелі напівпорожні. Запас міцності, який був у креативного бізнесу, уже себе вичерпав. Без підтримки держави ми можемо втратити цілі галузі, без яких ми не можемо вважатися розвиненою країною. Люди ризикують залишитися без роботи і більше ніколи не повернутися до своєї професії. • Щоб цього не допустити, президент Зеленський, який сам зробив немало для розвитку креативних індустрій, вніс на розгляд парламенту законопроект, який містить конкретні податкові стимули для готелів, книговидавців, театрів, кіноіндустрії та інших креативних галузей.
- 25. • Також цейзаконопроект передбачає нову для України форму підтримки творчих людей – культурний грант. Це допомога з боку держави, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, яка може бути використана для проектів у сфері креативних індустрій. • Отже, ми боремося за всіх, хто постраждав від коронавірусу – за лікарів, пацієнтів, за тих, хто втратив роботу, за підприємців і за наших талановитих митців. Конкретика: • Запроваджується поняття культурного гранту. Пропонується, що культурний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій у порядку, установленому законом. • Запроваджується знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% для стимулювання попиту і розширення доступності суспільно важливих послуг, зокрема до операцій з постачання послуг із показу вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів, кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів; показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій у музеях, зоопарках та заповідниках, їх відвідування. • Також буде застосовуватись знижена ставка податку на додану вартість у розмірі 7% до операцій із постачання послуг з розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху. • Продовдується до 1 січня 2025 року дія норми щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини. Що дасть проект закону про систему громадського здоров’я? (4142) • Прийняття цього законопроекту дозволить створити систему громадського здоров’я та сприятиме: - зміцнення здоров’я населення, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя;
- 26. - ефективному використаннюкоштів, передбачених у державному бюджеті для виконання функцій епідеміологічного нагляду (спостереження), моніторингу, забезпечення готовності та реагування на небезпечні чинники та надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я; - ефективному здійсненню повноважень центральних органів виконавчої влади та інших суб’єктів щодо вирішення питань у сфері громадського здоров’я; - підтримці та розвитку комплексного підходу до розв’язання проблем громадського здоров’я, у тому числі шляхом залучення суб’єктів недержавного сектору до реалізації оперативних функції у сфері громадського здоров’я; - збереженню функції забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту держави в частині, що стосується здоров’я людей, реагування на хімічні та токсикологічні загрози шляхом створення національної мережі установ з контролю та профілактики хвороб; - вдосконаленню інформаційного обміну та обліку у сфері громадського здоров’я, у тому числі завдяки формуванню інформаційного фонду громадського здоров’я. • З урахуванням євроінтеграційного вектору України, політику щодо охорони здоров’я передбачено формувати шляхом побудови системи громадського здоров’я, яка є комплексом інструментів, процедур і заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, запобігання захворюванням, подовження активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднаних зусиль усього суспільства. • Найважливішою обставиною, яка змушує почати модернізацію санітарного законодавства і його комплексну гармонізацію з європейським є та, що актуальна державна політика сьогодні спрямована на мінімізацію втручання держави і її посадових осіб в діяльність бізнесу, перенесення відповідальності за результати такої діяльності від дозвільних та контролюючих органів на самих суб’єктів господарювання, децентралізація державного управління і надання більших повноважень органам влади на місцях та перенесення відповідальності, в тому числі за забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення на місцеве самоврядування. • Європейські країни в останні десятиліття обрали шлях розбудови від санітарного нагляду і боротьби з інфекційними хворобами до «нового» громадського здоров’я, зосереджуючи увагу на зміцненні здоров’я, профілактиці захворювань і міжсекторальній взаємодії, яка виходить за рамки системи охорони здоров’я. Існуюча ж в Україні профілактична система, яка більшістю асоціюється з діяльністю системи санітарно-епідеміологічної служби, дала збій на початку 1990-х років.
- 27. • Законодавство жв сфері санітарного та епідемічного благополуччя не піддавалось системному оновленню з кінця 90-х років. За цей час частина законодавства частково і безсистемно гармонізована з європейським, інша частина була вилучена, а та, що залишилась – застаріла і не відповідає теперішньому рівню розвитку науки, новим відносинам суб’єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування. Що дасть законопроект про судоустрій та статус суддів? (3711) • Президент Зеленський вніс на розгляд парламенту як невідкладний законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (реєстр. № 3711). • Проект покликаний вирішити проблему існування в країні вже майже 3 роки двох найвищих судів у системі судоустрою України, залишену у спадок минулою владою в результаті судової реформи 2016 року. Так, судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня зарахування. Особливості проведення такого кваліфікаційного оцінювання будуть визначені Вищою радою правосуддя. • Із Закону «Про судоустрій і статус суддів» вилучається норма, яка визначала максимальну кількість суддів Верховного Суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у будь-якому суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. • Законопроект дасть змогу розблокувати проведення конкурсу до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та сформувати новий склад цього важливого органу суддівського врядування, на який покладені функції добору та оцінювання суддів. • Формування ВККСУ буде відбуватися за участю міжнародних партнерів. 4. Вибори у США у вівторок • Вибори відбудуться у вівторок. Але, навіть якщо Трамп їх програє, він залишиться президентом принаймні до кінця року, поки буде діяти перехідна адміністрація та система передачі влади. Також, навіть якщо Трамп програє, залишиться Республіканська партія, чия підтримка потрібна Україні так само, як і підтримка Демократичної партії. Тому на цьому етапі важливо утримуватись від однозначної підтримки однієї або іншої сторони. • Тож, виходимо з того, що Україна потребує двопартійної підтримки США та не втручається у вибори, не висловлюючи припущень та бажань щодо перемого одного або іншого з кандидатів.
- 28. Що важливо розумітипро відносини з США? • Поки на виборах в опитуваннях лідером є Джо Байден. Але виборча система у США влаштована таким чином, що вирішальним буде голосування в окремих штатах. Навіть якщо кандидат набере більшість голосів загалом в країні, йому може не вистачити виборників, які голосують від штатів. Кількість виборників у штатів неоднакова. Тому важливо отримати перемогу у більшості штатів і особливо – у ключових з них. • Україна зацікавлена у тому, щоб зберегти двопартійну підтримку з боку США. Це для нас має значення з усіх точок зору – безпекової, дипломатичної, економічної. Жодна відповідальна особа в Україні не повинна втручатись у процеси внутрішньої політики у США, щоб не ставити під загрозу таку підтримку. Жодний особистий політичний інтерес когось в Україні не можна міняти на національний інтерес України, який полягає в тому, що США – обидві партії – мають залишитись друзями для України. • Ми вдячні США за послідовну підтримку протягом усіх років Незалежності України і впевнені, що підтримка збережеться у випадку перемоги як Байдена, так і Трампа. • Було би коректно, якби українські політики з усіх таборів розбиралися у першу чергу з проблемами у нашій країні, а потім вже коментували те, що відбувається у Сполучених Штатах. Будь-які політичні заяви щодо подій у США з боку тих або інших політичних діячів в Україні є некоректними та можуть зашкодити національним інтересам нашої держави. Що зміниться для України після виборів у США? • Впевнені, що двопартійна підтримка України Америкою залишиться. За майже 30 років нашої Незалежності у США вже неодноразово змінювались при владі демократи та республіканці, але курс на підтримку України залишався незмінним. Що заявив Байден про Україну? • Байден офіційно визначив пріоритети щодо України у разі обрання президентом США. Він обіцяє домагатися припинення війни на Донбасі та допомогти боротись з корупцією в Україні, якщо виграє президентські вибори. Заява, що має назву «Бачення Джо Байдена щодо відносин Америки з Україною», оприлюднена 14 жовтня: «Байден домагатиметься завершення конфлікту в Україні і працюватиме з європейськими союзниками, щоб підтримати Україну, яка прагне суверенного, демократичного і процвітаючого майбутнього, на яке вона заслуговує». Байден обіцяє надати військову допомогу Україні, у тому числі летальну зброю, щоб допомогти захистити себе від російської агресії. Він планує заохочувати український уряд, бізнес і громадянське суспільство до боротьби з корупцією і консолідації суспільства, щоб українські громадяни могли користується
- 29. верховенством права таекономічними можливостями. «Джо Байден розуміє те, чого не розуміє Дональд Трамп: Україна бореться за захист своєї незалежності і суверенітету. Успіх України сприятиме кращій безпеці і стабільності Європи, що є в інтересах Америки», – стверджується в заяві. • Як декларація така заява не може не подобатись будь-якому українцю. Один з кандидатів у президенти США обіцяє надавати Україні значну і конкретну підтримку. Що з того вийде – побачимо 3 листопада, у день виборів у США. До того дня робити якісь висновки – передчасно.