1. 2012р.2012р.
№3№3
Наскільки близькою є дляНаскільки близькою є для
мене наука Христова?мене наука Христова?
Стор. 3Стор. 3
«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темря«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя».ві, але матиме світло життя». (Ісус Христос, Іоанна 8:12)(Ісус Христос, Іоанна 8:12)
Не здорові маютьНе здорові мають
потребу в лікареві.потребу в лікареві.
Cтор.5Cтор.5
Лучшая пищаЛучшая пища
от старения.от старения.
Стор. 6.Стор. 6.
• «Покайтеся, бо ско-
ро прийде Царство Небесне!»
(Матф.3: 2).
• «А коли молитеся, про-
щайте тим, проти кого щось
погане маєте, щоб і Отець ваш
на Небесах міг простити вам
гріхи ваші. Коли ж не прощаєте
ви, то й Отець ваш Небесний не
простить вам гріхів ваших».
• «Прийдіть до Мене всі
втомлені та обтяжені, і Я за-
спокою вас. Візьміть моє ярмо
на себе і навчіться від Мене, бо Я
лагідний і покірний серцем, і зна-
йдете спокій своїм душам».
• «Тож усе, чого тільки ба-
жаєте, щоб чинили вам люди,
те саме чиніть їм і ви».
• «Бо Я голодував був і ви
нагодували Мене, прагнув і ви
напоїли Мене, мандрівником Я
був і Мене прийняли ви. Був на-
гий і Мене зодягли ви, слабував
і Мене ви відвідали, у в’язниці
Я був і прийшли ви до Мене. По-
правді кажу вам: що тільки
вчинили ви одному з найменших
братів Моїх цих, те Мені ви вчи-
нили».
• «І коли хто дасть вам
напитися води в Ім’я Моє ради
того, що ви Христові, поправ-
ді кажу вам: той не втратить
своєї нагороди!».
• «Тож ідіть, і навчіть всі
народи, христячи їх в Ім’я Отця,
і Сина, і Святого Духа, навчаючи
їх зберігати все те, що Я вам за-
повів».
• «Хто між вами найбіль-
ший, хай слугою вам буде! Бо
хто підноситься, буде пониже-
ний, хто ж понижується, той
піднесеться».
• «Ось видужав ти. Не грі-
ши ж уже більше, щоб не ста-
лось тобі чого гіршого!».
• «Ніхто не може двом па-
нам служити, бо зненавидить
одного й полюбить іншого, або
стане відданим першому, а дру-
гого зневажатиме. Не можна
служити Богові й грошам одно-
часно».
• «Яка ж користь людині,
що здобуде ввесь світ, але душу
свою занапастить?».
• «Кожен, хто чує Мої сло-
ва, але не виконує їх, подібний до
людини нерозсудливої, що зве-
ла будинок свій на піску. І пішов
дощ, і піднялася вода, і знявся ві-
тер і вдарив по будівлі, і дім по-
валився зі страшним гурко-
том».
• «Істинно кажу вам, що
хто вірить у Мене, той робити-
ме діла, які і Я роблю…».
• «А Я вам кажу: Любіть
ворогів своїх, благословляйте
тих, хто вас проклинає, тво-
ріть добро тим, хто ненави-
дить вас, і моліться за тих,
хто вас переслідує, щоб вам
бути синами Отця вашого, що
на небі, що наказує сходити
сонцю Своєму над злими й над
добрими, і дощ посилає на пра-
ведних і на неправедних».
Повчання Ісуса Христа, які за-
писані в Євангеліях, призначені
для добробуту і щастя людини. І
кожний, хто прислухається до Його
науки, обов’язково з вдячністю
відмічає, що зрозумів зміст жит-
тя, і знає тепер заради чого вартує
жити. А хто знехтував цими без-
цінними настановами, нажаль, ли-
шає сам себе Божих благословень.
Можливо й Ви, дорогий читачу, че-
рез якісь причини, до цих пір не
звернули належної уваги на вчен-
ня Ісуса, в якому міститься саме те,
без чого сьогодні якихось гараздів
досягнути неможливо. Ось чому на
сторінках цієї газети ми намагали-
ся донести до Вас хоч би невели-
ку частину висловлювань Ісуса, які
давно вже стали крилатими.
ПОВЕЛІННЯПОВЕЛІННЯ
ТА НАСТАНОВИТА НАСТАНОВИ
ІСУСА ХРИСТАІСУСА ХРИСТА
Будьте як діти... Стор. 4Будьте як діти... Стор. 4

2. 22
• « , -
!» ( .3: 2).
• «… , -
».
• «
, -
, . -
,
».
• : ,
, , ,
.
?
• « , ,
,
.
, -
».
• :
« , -
, ,
?» : «
, . -
!».
• « ,
,
. -
, ,
.
, -
,
, ,
.
: « , , -
!» ,
.
• , -
,
, : « -
, !»
: « , -
!» ,
,
.
• , -
, -
. -
: « , !
,
! -
,
?»
• , , -
’ ,
.
•
,
».
,
( 6:37)

3. 33
–
.
.
,
, ,
.
,
, .
.
–
!
.
• « -
, -
.
• ,
.
• ,
.
•
,
.
• -
, -
.
• -
, .
• -
, -
.
• -
, -
.
• ,
-
,
.
• -
,
. -
,
».
• - « ,
, ,
» (
7:12).
• « :
! , -
!
, ,
».
• « , , -
, , -
, !
! :
, !».
?
– ?
– , .
– ?
– .
– -
?
–
.
– ?
– .
– ?
– .
– -
?
– .

4. СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя44
• «Поправді кажу вам: коли не навер-
нетесь, і не станете, як ті діти, не ввійде-
те в Царство Небесне!».
• «Хто впокориться, як дитина оця,
той найбільший у Царстві Небеснім».
• « І хто прийме таку дитину одну в
Моє Ймення, той приймає Мене».
• « Хто ж спокусить одне з цих ма-
лих, що вірують в Мене, то краще б такому
було, коли б жорно млинове на шию йому
почепити, і його потопити в морській гли-
бині...».
• Ісус же сказав: «Пустіть діток, і
не бороніть їм приходити до Мене, бо Цар-
ство Небесне належить таким».
Це був важкий день. Зазвичай Ісус навчав, поті-
шав стражденних, зціляв хворих. Коли сонце вже хи-
лилося до заходу і Христос з учнями мали намір від-
почити,відбуласящеоднаподія:«Приносилидоньо-
го дітей, щоб доторкнувся до них. Учні боронили їм»
(Марка 10:13). Матері з немовлятами на руках наси-
лу пробиваються до Вчителя, долаючи опір учнів. Ті
дорікали їм, пояснюючи, що Вчитель втомився, і що
Йому потрібен відпочинок. Але Ісус, побачивши це,
обурився: «Пустіть діток до Мене при-
ходити, і не бороніть їм, бо Царство
Боже є для таких! Поправді кажу вам:
Хто Божого Царства не прийме, немов
те дитя, той у нього не ввійде». Після
цих слів Ісус узяв дітей на руки і побла-
гословив їх.
Діти є завжди самими собою.
Вони як думають так і говорять. Це
вже згодом, ми дорослі, навіть не
усвідомлюючи, вчимо їх кривити ду-
шею, грати роль, видавати себе за ін-
шого, говорити одне, а мати на увазі
інше і тому подібне. Чи відчуваємо
на собі відповідальність за наші до-
рослі гріховні уроки? У Божому Цар-
стві подібних відносин не існує. Ось
чому Христос недвозначно проголо-
сив: «Як не станете як діти – не ввій-
дете…».
Тому, давайте, незалежно від того
скільки нам років, багато чи мало,
придивлятися до того, чи виявля-
ються у нашому характері позитивні
дитячі риси, чи ми їх уже позбулися,
через нашу гріховну дорослість?
• «Отець Мій прославиться в тому,
якщо добрий плід принесете і СТАНЕТЕ МОЇ-
МИ УЧНЯМИ».
• «Добре дерево дає добрі плоди, а по-
гане – погані».
• «І хто напоїть, як учня, кого з ма-
лих цих бодай кухлем водиці холодної,
поправді кажу вам, той не згубить на-
городи своєї».
• «Тож ідіть, і навчіть всі народи,
христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого
Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я
вам заповів».
• «…навчіться від Мене, бо Я тихий і
серцем покірливий, і знайдете спокій ду-
шам своїм».
• «Та однак надаремне шанують Мене,
бо навчають наук людських заповідей...».
• «Учень не буває вищим за вчителя
свого, але кожен, хто удосконалиться, буде
як вчитель його».
• «Доволі для учня, коли буде він, як
учитель його».
• «Той, хто свій хрест не несе і не йде
за Мною, - не може бути Моїм учнем».
• «По тому пізнають усі, що ви учні
Мої, як будете мати любов між собою».
Якщо ми є справжніми християнами, то муси-
мо також бути й учнями Христа. Наш Учитель за-
прошує нас: «навчіться від Мене», а потім: «ідіть,
і навчіть усі народи». Такий учень, не тільки на-
вчається у свого вчителя і застосовує ці знання на
практиці, але крім того, він намагається передати
ці знання й іншим. Це якраз те, що від нас чекає
Ісус - щоб ми йшли і навчали інших людей тому,
чого ми навчилися, і чому продовжуємо навчати-
ся в Нього.
Однак тут потрібно врахувати, що Ісус не хоче,
щоб ми уподібнювалися фарисеям, які оскільки
самі не підкорялися науці Христовій, тому й сво-
їх учнів могли навчити хіба що своїм наукам. Ісус
їм казав: «Горе вам, книжники та фарисеї, лице-
міри, що зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви
не входите, і тих хто хоче увійти не допускаєте»
(Матвія 23:13).
Слідувати за вчителем і поклонятися - різні речі.
Справжній учитель вимагає засвоєння знань та їх за-
стосування на ділі. Він оцінює згідно засвоєного зна-
ння, а не по тому, як ми прислуговуємо йому чи лес-
тимо. Навіть якщо учень зовні веде себе дуже чемно, а
при цьому ігнорує тим, чому навчає вчитель, така по-
ведінка є образливою для вчителя. Спаситель таким
каже: «Що ви зовете Мене: Господи, Господи, та не ро-
бите того, що Я говорю?». Як бачимо, поклоніння без
послуху нічого не варте.
Христос запрошує нас навчитися від Ньо-
го скромності, лагідності та смирення. Ой, як
цієї науки багатьом із нас недостає! Гордість лю-
бить вчити інших, а сама вчитися не любить.
«Дослідіть-но Писання – казав Ісус – ви думаєте
через них мати життя вічне, а вони ж то свідчать
про Мене». Отже, Небо в особі Ісуса Христа пропо-
нує нам ІДЕАЛ, ВЗІРЕЦЬ. Повне довір’я Йому до-
поможе нам знайти стабільність та врівноваже-
ність життя. Він завжди є незмінним, непідвлад-
ним дії будь-яких руйнівних сил. Час не впливає
ні на Його особу, ні на Його характер. Він перебу-
ває від віку й до віку. Навіки дана Йому усяка вла-
да на небі й на землі.
Чим глибше ви будете досліджувати Свя-
те Писання, тим більше почнете розуміти та-
ємниці життя і смерті. Ви виявите причину до-
бра і зла. Ви побачите обриси глобального пла-
ну, що зв’язує минуле з теперішнім і майбутнім.
Ви зрозумієте зміст історії і проникнете в ті по-
дії, які ще стоять за завісою майбутнього. Але пе-
редусім ви відкриєте для себе, яким чином зем-
ля пов’язана з небесами, що це за зв’язки, котрі
неможливо розірвати.
Сама думка про це наповнює душу цілющим
спокоєм.
ВІК ЖИВИ – ВІК УЧИСЯВІК ЖИВИ – ВІК УЧИСЯ
ЯК НЕ БУДЕТЕ ЯК ДІТИЯК НЕ БУДЕТЕ ЯК ДІТИ

5. СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя 55
• «Лікаря не потребують
здорові, а слабі! Бо Я не прий-
шов кликати праведних, але
грішників до покаяння».
• А Він їй сказав: «Твоя
віра, о дочко, спасла тебе; іди з
миром, і здоровою будь від своєї
недуги!».
• «Що легше: сказати па-
ралізованому: «Відпускаються
тобі гріхи», чи сказати: «Уста-
вай, візьми постіль свою та й
ходи?».
• Як Ісус його вгледів, що
лежить, та, відаючи, що ба-
гато він часу слабує, говорить
до нього: «Хочеш бути здоро-
вим?... Уставай, візьми ложе
своє та й ходи!».
• Після того Ісус стрів у
храмі його, та й промовив до
нього: «Ось видужав ти. Не грі-
ши ж уже більше, щоб не ста-
лось тобі чого гіршого!».
Досліджуючи життя та діяль-
ність нашого Спасителя, ми вияв-
ляємо що Він більше часу приділяв для зцілен-
ня хворих, ніж для проповідування. Святе Писан-
ня відкриває для нас приємну істину про те, що
Христос є також і нашим Творцем. Апостол Павло
писав: «Бо все - як на небі, так і на землі - створе-
не Його силою, видиме й невидиме, трони й дер-
жави, правителі й влада - все прийшло через Ньо-
го й було створене для Нього. Він існував до всьо-
го і раніше за все» (Послання Колосянам 1:16-17).
Отже, з цього витікає, що Христос є Автором
не тільки морального Закону, але й законів фізич-
них. Пригадаємо слова Христа, які висловив Він
при зціленні «розслаблено-
го», кажучи сучасною мовою,
«паралізованого»: «Проща-
ються тобі гріхи твої». Ісус
бачив що саме призвело цьо-
го паралізованого чоловіка
до хвороби: це муки совісті
за вчинені гріхи. І якби Ісус
зцілив тільки його тіло – це
не принесло би бажаного ре-
зультату. Без прощення грі-
хів все могло повторитися і,
навіть, призвести до ще гір-
шого стану. Про що Христос
на майбутнє і попередив зці-
леного.
Багато людей просто лег-
коважать і не думають про
своє здоров’я поки його не
втрачають. Закони приро-
ди є Божими законами, таки-
ми ж непорушними, як і Де-
сять Заповідей. Як бачимо,
застереження та настанови
Ісуса свідчать про те, що Він
хоче дарувати нам здоров’я,
але не для того, щоб ми зно-
ву руйнували його алкого-
лем, нікотином, наркотика-
ми чи невгамовними турбо-
тами. Закони, що управляють нашим організмом,
Бог написав на кожному нерві, м’язі, на всіх кліти-
нах нашого тіла. І коли ми недбало або ж система-
тично порушуємо ці закони, то грішимо перед на-
шим Творцем.
• «Син Людський прийшов не на те,
щоб служили Йому, а щоб послужити, і
душу Свою дати на викуп за багатьох!».
• «Ви знаєте, що князі народів пану-
ють над ними, а вельможі їх тиснуть. Не
так буде між вами, але хто великим із вас
хоче бути, хай буде слугою він вам».
• «Хто між вами найбільший, хай слу-
гою вам буде! Бо хто підноситься, буде по-
нижений, хто ж понижується, той підне-
сеться».
• «Остерігайтеся виконувати релі-
гійні обов’язки на людях, щоб вони бачили
вас, бо не матимете винагороди від Отця
вашого Небесного.
• Отож коли подаєш жебракові, не
сурми перед усіма, як це роблять лицеміри
в синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх
люди. Істинно кажу вам: вони вже вповні
мають винагороду.
• Таколитиподаєшжебракумилости-
ню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить
права, щоб таємне було твоє подаяння.
• Тоді Отець твій, що бачить зробле-
не таємно, віддячить тобі».
• «І коли хто дасть вам напитися
води в Ім’я Моє ради того, що ви Христові,
поправді кажу вам: той не втратить сво-
єї нагороди!».
Бог прийшов на землю, щоб служити людям.
Не святим служити, а грішним людям, убогим,
нужденним та приниженим. Служити — значить
виконувати прохання тих, що потребують цьо-
го, чути крики тих, що гинуть, на волання нещас-
них поспішати на допомогу. У Христа слово діяло,
а діло — говорило. У Нього і слово і діло — одна-
ково всемогутні!
Так повинні поступати всі, хто носить ім’я
Христа. Коли ми служимо ближньому – живемо за
принципами Неба, суть і значення яких — любов.
Тоді Бог з нами і в нас.
Ісус служив людям. Коли Його просили прийти
і покласти руку на вмираючого, Він вставав і йшов.
Коли Його благали тільки поглянути на хворого,
Він з радістю дарував Свій цілющий погляд страж-
дальцям. Коли Його просили сказати тільки слово,
Він не відмовляв, говорив — і Його слово поверта-
ло життя вмираючому.
Він служив, навіть будучи розіпнутим на
хресті. У стражданнях і муках продовжував слу-
жити Своєму творінню. Коли до Нього обізвався
розіпнутий разом з Ним розбійник з проханням
про допомогу, — Ісус не відвернувся від того, хто
недавно лихословив Його, але, побачивши, що
той визнав у Ньому Господа і Спасителя, урочис-
то сказав: «Істинно, говорю тобі нині: будеш зі
Мною в раю».
Найбільший хай слугою вам буде!Найбільший хай слугою вам буде!
НЕ ЗДОРОВІ МАЮТЬ ПОТРЕБУ В ЛІКАРЕВІНЕ ЗДОРОВІ МАЮТЬ ПОТРЕБУ В ЛІКАРЕВІ

6. 66
• : « , -
! : « -
!».
• « -
, -
, , -
. -
».
• « , ,
,
».
• « -
. -
, !
, -
...».
• « ,
, -
, . -
, ,
?».
• « ,
, , .
, ».
• « -
-
, -
, -
».
– -
?
– .
–
?
– .
?
. 7

7. 77
• «
, , .
, ’
, ».
• « ,
».
• « -
! , ! -
;
, , -
?
• ,
,
».
• « , , ,
, , ,
, ,
».
- , ,
.
–
?
–
.
–
-
?
–
.
–
?
– -
.
–
?
– .
. 6

8. СВІТЛО твого ЖиттяСВІТЛО твого Життя88
• «І не думайте, що Я прий-
шов змінити Закон чи проро-
цтва. Я прийшов не зміню-
вати його, але виконати. Іс-
тинно кажу вам, що скіль-
ки існуватимуть Небо
і Земля, жодна літе-
ра чи кома Закону не
зникне, аж доки не
здійсниться все».
• « Б а г а т о -х т о
скажуть Мені того
дня: Господи, Господи,
хіба ми не Ім’ям Тво-
їм пророкували, хіба
не Ім’ям Твоїм демо-
нів ми виганяли, або не
Ім’ям Твоїм чуда вели-
кі творили? І їм оголо-
шу Я тоді: Я ніколи не
знав вас... Відійдіть від
Мене, хто чинить без-
законня!».
• «Тож усе, чого
тільки бажаєте, щоб
чинили вам люди, те
саме чиніть їм і ви.
Бо в цьому Закон і
Пророки».
• І спитався один
із них, учитель Зако-
ну, Його випробовуючи
й кажучи: «Учителю,
котра заповідь най-
більша в Законі? Він
же промовив йому:
Люби Господа Бога
свого всім серцем сво-
їм, і всією душею сво-
єю, і всією своєю дум-
кою. Це найбільша й
найперша заповідь. А
друга однакова з нею:
Люби свого ближнього, як
самого себе. На двох оцих за-
повідях увесь Закон і Проро-
ки стоять».
• «Якщо хочеш мати ві-
чне життя, виконуй запо-
віді».
Великі принципи закону Бо-
жого, що висловлені в Десяти за-
повідях знайшли своє відобра-
ження в житті Ісуса Христа. У них
виявлена Божа любов, Його воля
і наміри щодо поведінки людини
та його взаємостосунків з Богом, і
ближніми. Вони є обов’язковими
для людей у всі часи. Це вище мі-
рило праведності на суді Божо-
му. За допомогою цих заповідей
Дух Святий приводить до пізнан-
ня що таке гріх і спонукує свідо-
мість грішника у необхідності
Спасителя.
Хвиля злочинності, насиль-
ства, аморальності і лиходійств,
що захльостує світ, є наслідком
зневаги до Божого Закону. Там, де
цей Закон приймається, він при-
боркує гріх, спонукує до правиль-
них вчинків, і сприяє утвердженню
праведності. Ті народи, які вклю-
чили Його принципи у свої Зако-
ни, випробували великі благосло-
вення.
Десять заповідей містять у собі
виклад принципів, автором яких є
сам Бог. Писання говорить: «Бій-
ся Бога і заповіді Його дотримуй,
тому що в цьому все для людини»
(Екл. 12:13). Декалог-Десятислів´я,
або ж Десять заповідей (Вих.
34:28), – складається з двох час-
тин, за числом кам’яних скрижа-
лей, на яких він був написаний Бо-
гом (Втор. 4:13). Перші чотири за-
повіді визначають наші обов’язки
по відношенню до нашого Творця і
Викупителя, інші шість – до людей
що нас оточують.
Бог вважав Десять заповідей
настільки важливими для нас лю-
дей, що навіть не довірив Мойсею
їх усне передання, а Сам особис-
то, власним перстом записав їхній
зміст на двох камінних скрижалях.
Цими діями Господь пока-
зав що людина не має пра-
ва на власний розсуд від-
міняти чи змінювати те,
що Він закарбував на ка-
мені. І щоб ніхто ніколи не
наважувався це зробити,
Бог доручив Мойсею по-
класти ці кам’яні скрижа-
лі в ковчег, як незмінний
символ Божої волі. (Вто-
розаконня 10:5).
А також щоб ніх-
то не казав що це дору-
чення стосувалося тіль-
ки Старого Заповіту, Ісус
Христос показує Іоанну
у книзі Одкровення зно-
ву ту саму річ, яка колись
була доручена Мойсею:
«І розкрився храм Бо-
жий на небі, і ковчег за-
повіту Його в Його храмі
з’явився». Цим знову Гос-
подь підтвердив, що Його
Закон є вічним!
На противагу Закону
Десяти Заповідей – Мой-
сеїв закон не був удостоє-
ний знаходитися в ковче-
зі, а лише тільки з правого
боку від нього (Второза-
коння 31:26), що вказува-
ло на його тимчасову, до-
часну дію. І тому й не див-
но, що Іоанн уже в Новому
Заповіті не бачить того,
що колись знаходилося з
боку від ковчегу.
Найбільшим доказом
незмінності Божого Зако-
ну є Сам Ісус, Який сьогод-
ні говорить до нас: «Якщо
любите Мене, будете до-
тримуватися Моїх Заповідей».
Заповіді, дані Богом, не обмеж-
ують свободу людини, а охороня-
ють її безпеку та здоров’я. Це на-
дійний захист від всього руйнівно-
го та шкідливого, а тому Закон Бо-
жий - це правила щасливого життя
для кожного з нас.
Ісус Христос запевняє нас че-
рез книгу Одкровення: «Тут тер-
пеливість святих, що додержу-
ють заповіді Божі та Ісусову
віру!».
Пишіть на адресу:
м.Ужгород,
вул. Джамбула, 23;
тел. (0312) 45-30-70
Індекс: 88000
Засновник і видавець:
Черничко Іван Петрович
Адреса редакції:
м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36
моб.тел.: 095-195-41-91
e-mail: chernip@i.ua
Газета видається на кошти
від благодійних пожертвувань
Редакційна колегія:
Іван Черничко, Агнеса Черничко,
Юлія Сокирко, Віктор Свида,
Неля Капітан та ін.
Компютерна верстка
Пономаренко Ганни
Реєстраційне свідоцтво
ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.
Адреса друкарні:
вул. Гагаріна, 42/1
м. Ужгород,
Закарпатська обл.
ПРАТ “Видавництво “Закарпаття”
тел.: 66-95-68
Тираж: 50 000
Зам. № 97
І НЕ ДУМАЙТЕ, ЩО Я ПРИЙШОВІ НЕ ДУМАЙТЕ, ЩО Я ПРИЙШОВ
ЗМІНИТИ ЗАКОН...ЗМІНИТИ ЗАКОН...