Сьогодні в Україні триває судова реформа, та чи процес її реалізації послідовний і дійсно направлений на забезпечення права на справедливий суд?
Змінами до законодавства зараз намагаються звільнити суддів, які закінчили 5-річний термін в обхід Конституції. По-перше, це порушення основного закону держави, по-друге, необґрунтоване гальмування доступу до правосуддя великої кількості громадян, по-третє, почнуться оскарження суддями таких позаконституційних звільнень, що може призвести до додаткових збитків держави, а значить нас як платників податків.
Крім того, що звільнення великої кількості суддів, які вже мають досвід п’ятирічної роботи на посаді судді, може привести до колапсу судової системи, самі ідеї, закладені в цих поправках, порушують принцип незалежності судової влади та необґрунтовано дискримінують тих суддів, які були призначені на посаду судді вперше. Це створює небезпечний прецедент впливу на суддів, які будуть призначені на посаду за сьогоднішніх часів, і яким – на прикладі їхніх колег – дадуть ясно зрозуміти, що для кожної політичної сили, яка приходить до влади, є припустимим проводити «зачистку» суддівського корпусу.
У зв’язку з цим громадські організації:
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківська правозахисна група
Центр громадянських свобод
ГО «Вектор прав людини»
ГО «Всеукраїнське об'єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»
Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива»
звернулися до Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, Руслану Князевичу, Голови Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорія Немирі, Президента України Петра Порошенка, Заступника голови адміністрації Президента України, Координатора Ради з питань судової реформи Олексія Філатова
З наступним:
1. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, голова Верховної Ради України та депутати Верховної Ради України мають відхилити відповідні поправки до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які передбачають повне припинення трудових відносин із суддями, призначеними вперше строком на п’ять років, після спливу терміну, на який їх було призначено, із наступним відрахуванням таких судів зі штату відповідних судів.
2. Президент України має використати свої повноваження, щоб забезпечити права громадян на доступ до правосуддя через сприяння стабільній роботі судової системи та не допустити порушення чи руйнування принципів побудови незалежної судової системи України.
У звіті сформульовані рекомендації зі звуження змісту та обсягу недоторканності (у широкому сенсі) народних депутатів України відповідно до рекомендації міжнародних інституцій, адресованих Україні, а також найкращих світових практик регламентації парламентського імунітету. Звіт підготовлено за підтримки Європейського Союзу.
Спецперевірка для майбутніх суддів та кандидатів у члени ВККС: ВРП надала кон...Pravotv
Вища рада правосуддя зазначила, що запропоновані Мін’юстом зміни до законодавства призведуть до порушення консолідації прав та обов’язків судді, закріплених у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Answer of Deputy Prosecutor General - Head of the Specialized Anti-corruption...NABU Leaks
Answer of Deputy Prosecutor General - Head of the Specialized Anti-corruption Prosecutor's Office Nazar Kholodnitskii under Statement of Criminal Offenses Committed by Officials of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (original)
Законодавча ініціатива щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності су...Pravotv
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2997/0/15-19, ухваленого 14 листопада 2019 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (реєстраційний № 2271 від 16 жовтня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Поляковим А.Е.
У звіті сформульовані рекомендації зі звуження змісту та обсягу недоторканності (у широкому сенсі) народних депутатів України відповідно до рекомендації міжнародних інституцій, адресованих Україні, а також найкращих світових практик регламентації парламентського імунітету. Звіт підготовлено за підтримки Європейського Союзу.
Спецперевірка для майбутніх суддів та кандидатів у члени ВККС: ВРП надала кон...Pravotv
Вища рада правосуддя зазначила, що запропоновані Мін’юстом зміни до законодавства призведуть до порушення консолідації прав та обов’язків судді, закріплених у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
Answer of Deputy Prosecutor General - Head of the Specialized Anti-corruption...NABU Leaks
Answer of Deputy Prosecutor General - Head of the Specialized Anti-corruption Prosecutor's Office Nazar Kholodnitskii under Statement of Criminal Offenses Committed by Officials of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine (original)
Законодавча ініціатива щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності су...Pravotv
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя № 2997/0/15-19, ухваленого 14 листопада 2019 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вдосконалення порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів» (реєстраційний № 2271 від 16 жовтня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Поляковим А.Е.
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 52/0/15-20, ухваленого 14 січня 2020 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо визначення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя» від 5 грудня 2019 року, реєстраційний № 2536.
Судовий захист прав і свобод людини від порушень з боку Парламенту, Президента, Уряду України: матеріали конференції, м. Київ, 23 січня 2012 року Центр політико-правових реформ; уп. Ю.Кириченко. — К.:Атіка, 2012.-80 с. Збірник містить актуальні матеріали щодо судового захисту прав і свобод людини від порушень їх з боку Парламенту, Президента, Уряду в Україні у 2010–2011 роках, зокрема моніторинг Центру політико-правових реформ за ефективністю захисту Конституційним Судом України прав і свобод осіб від посягань на них з боку вищих органів влади, виступи учасників конференції щодо ефективності судового захисту в адміністративних справах проти Верховної Ради України та Президента України.
Конференцію організовано Центром політико-правових реформ за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Здійснено в рамках проекту: «Моніторинг діяльності судової влади України щодо ефективності захисту прав людини від порушень з боку Президента, Парламенту та Уряду України» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Рішення у справі щодо відповідності Конституції України окремих положень Зак...tsnua
Суд ухвалив Рішення у справі щодо відповідності Конституції України окремих положень
Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України
У звіті представлено результати громадського дослідження стану запровадження інституту конституційної скарги, аналіз поточного законодавства щодо інституту конституції скарги, інституційної спроможності Конституційного Суду здійснювати нове повноваження, поточного стану поданих конституційних скарг, представлено статистичну інформацію, сформовані висновки та пропозиції щодо покращення нормативно-правового врегулювання. Написання цього звіту було б неможливим без плідної співпраці з Конституційним Судом України. Автори висловлюють подяку Голові та суддям Конституційного Суду, працівникам Секретаріату, насамперед, експертам Відділу попередньої перевірки конституційних скарг.
Вища рада правосуддя підтримує ідею реформування інституту присяжних в Україні Pravotv
На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 653/0/15-20, ухваленого 3 березня 2020 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних» від 2 січня 2020 року, реєстраційний номер № 2709, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.
Автори-упорядники Р.О. Куйбіда, Т.В. Руда. — Київ, 2011. — 56 с. У брошурі доступною для широкого загалу читачів мовою описано порядок звернення до Європейського суду з прав людини за захистом від порушень з боку держави. Брошура містить загальну інформацію про Конвенцію та гарантовані нею права, відомості про процедуру в Суді. Роз'яснюється, хто та у яких випадках може звертатися до Європейського суду з прав людини, як правильно оформити заяву для звернення до Суду, як виконуються його рішення. У пораднику також поміщено витяги з офіційного пакету документів для осіб, які звертаються до Європейського суду з прав людини. Видання розраховане на широке коло читачів, кожен з яких може бути потенційним заявником до Європейського суду з прав людини, а також адвокатів, студентів і викладачів права та кожного, кого цікавлять міжнародні механізми захисту прав людини.
Це видання здійснене за підтримки американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Кириченко Ю. — К.: Атіка, 2011. — 48 с. Видання є проміжним результатом моніторингу Центру політико-правових реформ за ефективністю судового захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина від посягань на них з боку вищих органів влади (Парламенту, Президента, Уряду) протягом 2010–2011 років та присвячена моніторингу діяльності Конституційного Суду України.
Здійснено в рамках проекту: «Моніторинг діяльності судової влади України щодо ефективності захисту прав людини від порушень з боку Президента, Парламенту та Уряду України» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів необов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Similar to ЗВЕРНЕННЯ платформи «Правозахисний порядок денний» щодо неприпустимості порушення принципу незалежності суддів (20)
Захист прав і свобод людини і громадянина Конституційним Судом України від по...
ЗВЕРНЕННЯ платформи «Правозахисний порядок денний» щодо неприпустимості порушення принципу незалежності суддів
1. Голові Верховної Ради України
АНДРІЮ ПАРУБІЮ
Parubii.Andrii@rada.gov.ua
Голові Комітету Верховної Ради України з
питань правової політики і правосуддя
РУСЛАНУ КНЯЗЕВИЧУ
Kniazevych.Ruslan@rada.gov.ua
Голові Комітету Верховної Ради України з
прав людини, національних меншин та
міжнаціональних відносин
ГРИГОРІЮ НЕМИРІ
Nemyria.Hryhorii@rada.gov.ua
Президенту України
ПЕТРУ ПОРОШЕНКУ
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11
Заступнику голови адміністрації
Президента України, Координатору Ради з
питань судової реформи
ОЛЕКСІЮ ФІЛАТОВУ
Oleksiy.filatov@apu.gov.ua
Pr_filatov@apu.gov.ua
ЗВЕРНЕННЯ
платформи «Правозахисний порядок денний»
щодо неприпустимості порушення принципу незалежності суддів
В Україні триває судова реформа, яка покликана зміцнити незалежність судової влади, наблизити
судочинство до міжнародних стандартів, відновити довіру суспільства до правосуддя та
забезпечити право кожної людини на справедливий суд.
Змінами до Конституції України в частині правосуддя передбачено створення нового інституту –
Вищої ради правосуддя – як колегіального незалежного конституційного органу суддівського
врядування, який повинен діяти в Україні на постійній основі. Для реалізації цих конституційних
положень Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект Закону України «Про
Вищу раду правосуддя».
До перехідних положень даного законопроекту декількома народними депутатами України були
внесені поправки, зміст яких зводиться до звільнення всіх суддів, призначених строком на п’ять
років, після спливу терміну, на який їх було призначено. Таким чином, сотні суддів без жодного
розрізнення будуть звільнені з посад лише за те, що вони були призначені за президенства
Віктора Януковича.
Звертаємо увагу, що складні проблеми вимагають комплексної стратегії та не вирішуються
простими рішеннями. Непродуманість реформування судової влади вже призвела до відчутних
негативних наслідків для суспільства.
Так, згідно офіційної інформації Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової
Адміністрації сьогодні у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку призначення не здійснювали
правосуддя 969 суддів. У той же час станом на 01.06.2016 року більше 90 судів в Україні мали
50% і менше діючих суддів у своєму штаті. В Україні існують суди, в яких немає жодного судді,
повноважного відправляти правосуддя. Це є нічим іншим, як порушенням права на справедливий
суд, що ставить під загрозу саму судову реформу.
Крім того, що звільнення великої кількості суддів, які вже мають досвід п’ятирічної роботи на
посаді судді, може привести до колапсу судової системи, самі ідеї, закладені в цих поправках,
порушують принцип незалежності судової влади та необґрунтовано дискримінують тих суддів,
2. які були призначені на посаду судді вперше. Це створює небезпечний прецедент впливу на
суддів, які будуть призначені на посаду за сьогоднішніх часів, і яким – на прикладі їхніх колег –
дадуть ясно зрозуміти, що для кожної політичної сили, яка приходить до влади, є припустимим
проводити «зачистку» суддівського корпусу.
Для протидії спокусі будь-якій політичній силі сформувати суддівських корпус за своїми
політичними вподобаннями у міжнародному праві передбачені відповідні норми та правила.
Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146
Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, у пунктах 1, 11
передбачають, що незалежність судових органів гарантується державою і має бути закріплена
конституцією країни, при цьому термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна
винагорода, умови служби і пенсії, вік виходу на пенсію повинні гарантуватися законом.
Пунктами 1.3. та 3.3. Європейської хартії про статус суддів закріплено, що у країнах, де
процедурою призначення на посаду передбачається проходження випробувального періоду перед
тим, як приймається рішення про призначення на посаду на постійній основі, рішення про
непризначення на посаду може бути винесено лише органом, який є незалежним від виконавчої
та законодавчої влади, у складі якого щонайменше половина членів – судді. У пункті 7.1. хартії
закріплено, що перебування судді на посаді припиняється у випадку, коли він/вона подає у
відставку, якщо він/вона досягає граничного віку служби, коли медично засвідчується, що суддя
фізично неспроможний виконувати подальшу суддівську діяльність, або він/вона підлягає
санкціям через невиконання своїх обов’язків.
За відсутності вагомих підстав для дискримінації цієї категорії суддів прийняття закону із цими
поправками призведе по подання масових позовів, які оновлений і незалежний судовий корпус,
що керується верховенством права, мусить безперечно вирішити на користь позивачів. І якщо
цього не станеться на національному рівні, то це призведе до програшу України у
Європейському суді з прав людини та покладання тягаря виплати компенсацій позивачам на
державний бюджет, тобто на плечі платників податків.
Безумовно, до доброчесності окремих суддів суспільство має обґрунтовані претензії. Тому
правозахисні організації очікують від відповідних органів використання усіх передбачених
законодавством процедур для видалення їх із суддівського корпусу.
З огляду на вищевикладене вважаємо за необхідне:
1. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, голова
Верховної Ради України та депутати Верховної Ради України мають відхилити відповідні
поправки до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які передбачають
повне припинення трудових відносин із суддями, призначеними вперше строком на п’ять
років, після спливу терміну, на який їх було призначено, із наступним відрахуванням
таких судів зі штату відповідних судів.
2. Президент України має використати свої повноваження, щоб забезпечити права громадян
на доступ до правосуддя через сприяння стабільній роботі судової системи та не
допустити порушення чи руйнування принципів побудови незалежної судової системи
України.
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Харківська правозахисна група
Центр громадянських свобод
ГО «Вектор прав людини»
ГО «Всеукраїнське об'єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу»
Харківська обласна фундація «Громадська Альтернатива»
Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива»