Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Безбар’єрність в бібліотеці – суспільна нормаssuser15a891
Виступ директора Арцизької міської публічної бібліотеки Галини Стоматової 08.06.2024 р. під час засідання круглого столу «Безбар’єрне середовище в публічній бібліотеці: комфорт для кожного», який відбувся в місті Чорноморськ, в рамках ХХІV Інтелект-форуму «Українська книга на Одещині»
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
2. Біля старої садиби виріс такий великий лопух, що качці, яка висиджувала там яйця,
він здавався густим лісом. «Кря–кря–кря», - вітала вона шістьох каченят, що
вилуплювалися один за одним зі шкаралупок. Залишилося, останнє, сьоме яйце.
Воно було великим, і качка думала, що з нього вилупиться справжній богатир.
3. Перевалюючись з лапи на лапу, мимо проходила стара гуска. Побачила вона те
яйце, та й каже сміючись: «Ґа-ґа-ґа, це не качаче яйце! Воно більше схоже на
індичаче чи страусове. Таке велике! Ти не висидиш його, облиш краще». І
попрямувала до пташиного двору. «Ні, - подумала качка, - я так довго сиділа, що
можу посидіти ще трішки».
4. Раптом яйце тріснуло і з нього з’явилося довгоочікуване пташеня. Воно було
велике, сіре і ніби миршаве.
- Яке гидке! – хором закрякали каченята, роздивляючись його зусібіч.
- Сіре - тому, що довго сиділо у шкаралупці – пояснила стара качка, - Невдовзі воно
стане таким, як усі інші, - і повела виводок на пташиний двір.
5. Мешканці пташиного двору - кури, гуси, індики - зібралися довкола гидкого
каченяти і почали його дзьобати та штовхати. Дівчинка, що годувала птахів, також
невдоволено стусонула його ногою. Наступного дня з каченям вирішив
познайомитися місцевий кіт. Він підійшов і промуркотів: «Мняв, в житті не бачив
такої потвори. З таким навіть розмовляти огидно».
6. Це вже було занадто! Бідолашне каченя перестрибнуло через огорожу і кинулося
навтьоки… Дні ставали холоднішими, з дерев облітало останнє листя, а вітер у
небі гнав сірі хмари. Каченятко притискалося до очерету, гадаючи, що той
захистить його від поривів вітру.
7. Незабаром каченя опинилося на порозі маленької хатки. Людей там не було, тільки
у кутку дрімав старий пес і поруч ходила велика біла курка. « Ко-ко-ко, це хто до
нас завітав? Ніколи в житті не бачила такої потвори», - сказала курка. «Гав-гав-гав,
- ліниво прогавкав пес, - можливо, він вміє нести яйця?» Але каченя не вміло нести
яєць. І курка сказала йому: «Тоді геть звідси! Тут задарма не годують».
8. І знову каченя опинилося на вулиці. Падав мокрий сніг, від холоду бідолаха ледве
пересував лапкам, він зовсім знесилився. Раптом сонячний промінь освітив озеро і
каченя завмерло від здивування. На воді плавали надзвичайно красиві птахи. То
були лебеді. О, які ж вони гарні! – подумало каченя, але наблизитися до них не
наважилося. Лебеді полетіли, і каченя знову лишилося наодинці.
9. Озеро вкрила крига, і каченя підібрали місцеві дітлахи. Вони віднесли його
додому, нагодували і почали гратися в мисливців. Але каченяті ця гра зовсім не
сподобалася, воно ледве видерлося з дитячих рук і вилетіло у вікно.
10. Чимало горя випало на долю каченяти тієї суворої зими. Але прийшла весна. Сніг
розтанув, засяяло сонце, а на блакитному плесі озера знову з’явилися прекрасні
птахи. Каченя схилило голову і побачило у воді власне відображення - на нього
дивилося не гидке каченя, а чудовий білий птах! Гидке каченя перетворилося на
лебедя. Діти полюбили його, а люди, що годували птахів казали, що ніколи не
бачили гарнішого птаха!