2.
А це музичні інструменти, що
являють собою різні за розмірами та
матеріалом трубки, в яких внаслідок
коливання стовпа повітря, що
міститься в них усередині,
утворюється звук.
А що ж таке духові музичні
інструменти?
4.
Дерев’яні духові інструменти
Дерев'яними називаються духові інструменти,
основним принципом гри на яких є регулювання
довжини звучного стовпа повітря шляхом
відкривання отворів, розташованих на корпусі
інструмента на певній відстані один від одного.
На ранніх етапах свого розвитку ці інструменти
виготовлялися винятково з дерева, завдяки чому і
названі були дерев'яними.
5.
Мідні духові інструменти
Мідними називаються духові інструменти, принцип
гри на яких полягає в одержанні звуків гармонічного
ряду шляхом зміни сили потоку повітря, що
вдмувається в інструмент, або особливим положенням
губ виконавця. Раніше звукоряд цих інструментів
був натуральним, пізніше, з винаходом у 1830-і роки
вентильного механізму мідним інструментам став
доступний хроматичний звукоряд.
6.
Гобой
Гобо́й (італ. oboe, від фр. hautbois — високе
дерево) з'явився у Франції в середині XVII
століття в результаті реконструкції Шалмею.
Велике значення для еволюції гобою мало
винайдення на початку XIX століття Т.
Бемом системи клапанів, спочатку застосоване
для флейти.
7.
Кларнет
Кларне́т (англ. clarinet, італ. clarinetto, фр. clarinette,
нім. Klarinette; від лат. — ясний (звук)) — музичний
інструмент сімейства дерев'яних духових, винайдений
в 1701 році. Широко використовується як сольний
інструмент, а також в симфонічному оркестрі, і
вважається одним із найвіртуозніших музичних
інструменті
8.
Флейта
Фле́йта (з нім. Flöte) — загальна назва духових
музичних інструментів, в яких повітряний стовп
починає коливатися під дією струменю повітря, що
розсікається об гострий край стінки цівки (стовбура).
Флейтою зазвичай називають найпоширеніший у
професійній музиці різновид флейт — поперечну
флейту. Флейта є одним з найдавніших музичних
інструментів. Прабатьком флейти можна назвати
звичайний свисток, що з'явився ще в древніх народів.
9.
Саксофон
Саксофо́н (англ. saxophone, італ saxofono від імені
винахідника та грец. φωνη) — духовий музичний
інструмент, сконструйований 1841
року бельгійським майстром Адольфом
Саксом (патент 1846 року) Виготовляється з латуні.
Має конічний стовбур, мундштук з одинарною
тростиною (як у кларнета) та систему клапанів (як
у гобою та флейти), завдяки чому належить до
сімейства дерев'яних духових.
10.
Серпент
Серпе́нт (фр. serpent — змія) — старовинний духовий
музичний інструмент, предок кількох сучасних
духових інструментів. Відомий з XVI століття. Свою
назву отримав завдяки змієподібній зігнутій формі.
Мав мундштук з глибокою чашкою, виготовлений
зі слонової кістки або кісток інших тварин, дуже
схожий на мундштуки сучасних мідних духових
інструментів.
11.
Гелікон
Гелікон - найнижчий за звучанню мідний духовий
інструмент,застосовується лише у духових оркестрах.
трубка гелікону (назва його походить від грецького
helix -кручений, вигнутий) згорнута так, що його
можна одягти на себе: просунувши в отвір між
витками голову і праву руку, музикант, таким чином,
вішає його на ліве плече.
12.
Тромбон
Складається з двічі зігнутої циліндричної труби,
загальною довжиною близько 30 см, діаметром — від
15 мм. На верхню частини труби встановлюється
мундштук, через який музикант вдуває повітря.
Верхня частина труби завершується розтрубом.
Середня частина — розсувна, називається кулісою.
Висуваючи кулісу, музикант збільшує об'єм
вібруючого повітря та, відповідно, понижає звук
інструменту.
