Проба пера 2-А класу. ТСШ №5

1. ProPowerPoint.Ru
У кожного є своя співуча
пір’їнка…
Будь-яка дитина неповторна своїм
світоглядом, мисленням, творчістю. Кожен
талановитий від народження.
Побачити цю Божу іскорку, зуміти її
розвинути, показати світу – обов’язок
батьків та вчителів.

2. ProPowerPoint.Ru
Проба пера учнів 2-А класу
“Казка про пролісок”
Підготувала презентацію
вчитель початкових класів
Тернопільської спеціалізованої
І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим
вивченням іноземних мов
ДІДУХ ЛІДІЯ ЮРІЇВНА

3. ProPowerPoint.Ru
Пролісок
Навесні в лісі було тихо, темно та похмуро.
Зажурилися дерева, що ніхто в ліс не заходить, не
прилітають пташки… І попросили вони фею, щоб
допомогла їм.
Взяла фея чарівну паличку, змахнула нею, і по всьому
лісу загорілися блакитні вогники. Це – проліски! Весь
ліс немов засяяв. Скрізь стояв неймовірний аромат.
Над деревами з’явилась веселка.
З усіх сторін почали прилітати в ліс птахи, комахи,
прибігати звірі, щоб подивитися на це диво. Враз ліс
ожив, став веселим та гамірним.
Подякували дерева феї. А вона попросила, щоб вони
оберігали проліски, які кожної весни будуть
наповнювати ліс життям.
Цибульська Дарина

4. ProPowerPoint.Ru
Казка про пролісок
Під опалим листям в теплій землі зимувала
маленька цибулинка.
Як настала весна, цибулинка прокинулась.
Зазеленіли стрілочки-долоньки і потяглися
вгору. А між зеленими листочками зацвіли
блакитні квіточки.
Дивляться квіточки на небо і слухають, як
співають пташки.
Польовий Максим

5. ProPowerPoint.Ru
Пролісок та Промінець
Ранньою весною бешкетник Промінець полоскотав землю.
Від цього прокинулась блакитна квіточка. Промінчик був
здивований від її краси.
- Ти хто? – запитав незнайомку.
- Я – квітка Пролісок, своїм цвітінням сповіщаю про прихід
весни. Якби ти не розбудив мене, я б не змогла цього
зробити.
- Я такий радий, що зміг стати тобі у нагоді.
Відтоді Пролісок та Промінчик – невід’ємні друзі.
Петрусяк Давид

6. ProPowerPoint.Ru
Пролісок і ліс
Був темний ліс. У нього ніхто не заходив і не гуляв.
Але одного разу до лісу прийшли хлопчик і дівчинка.
Вони посадили там цибулинку і попросили дощову
хмару полити її, але нічого не відбулося. Діти
засмутилися.
А за рік виросли квіти. Вони були блакитні і схожі на
зірочки. Так як зорі вночі освітлюють небо, так і
квіти-зірочки звеселили темний, похмурий ліс.
Люди посадили інші чудові квіти і ліс став красивим.
Марцінковська Анастасія

7. ProPowerPoint.Ru
Проліски – провісники Весни!
У горах Карпатах за перевалом, у напрямку озера Синевір , ріс дуже-дуже темний
ліс. Туди ніхто не заходив, бо боялися, що хто зайде, той ніколи не повернеться.
Одного разу туди пішов наймолодший син Матінки-Землі і Батька-Неба. Звали
його Літо. Літові дуже хотілося дізнатися, що в тому засніженому лісі.
Там майже нічого не росло, там ніхто не жив з лісових звірів, бо там було холодно
від снігу, морозу, хуртовин та панування в цьому лісі сестри Літа – Зими.
Найстаршою сестрою Літа була Осінь, а Зима – молодшою від Весни, яка на
останні десять років кудись пропала. Зима панувала майже півроку, поки Літо
своїми гарячими променями не заганяв її на відпочинок у ліс.
Від появи Літа у лісі танув сніг, у дерев розпускались бруньки, та листочки.
Зникав білий колір Зими і краєвид ставав зеленим. Але цього разу Літо побачив під
снігом маленькі квіточки синього кольору і запитав:
- Вас Зима не заморозила? Адже вона все накрила своєю білою ковдрою…
- Може воно і так, - відповіли проліски, - але ми виросли на місці крапельок сліз
твоєї любої сестри Весни. На Стрітення десять років тому Зима поневолила
Весну, яка була безсилою проти морозів і заховала її у хащах цього лісу. Визволити
Весну з полону ти зможеш, якщо зігрієш нас теплим сонечком, і пройдеш по
стежині, на якій ми ростем.
Літо розігнав хмари і високе літнє сонце не дало жодного шансу холодному білому
снігові у цьому лісі, і звільнив Весну.
З тих пір, при появі перших пролісків, Зима відступає…
Тому, любі діти,
не зривайте проліски, і Літо з канікулами прийде швидше!
Фальчук Євген

8. ProPowerPoint.Ru
Пролісок зі сльозинки
Було це дуже давно, коли зима панувала весь рік. Людям
хотілося скинути важкі теплі шуби та шапки, побігати
по траві.
Якось одна дівчинка вирішила попросити зиму
відступити. Та зима сказала, що відступить тоді, коли
дівчинка принесе букет живих квітів. Дівчинка
засмутилася, адже снігу так багато, що квіточкам не
вирватися із снігового полону. Сльози так і покотилися з
її очей. На місці,де впали сльозинки, дівчинка побачила
синенькі квіточки. Це були проліски.
Зима все зрозуміла і відступила, сказавши, що невдовзі
повернеться.
Ощипко Аліна

9. ProPowerPoint.Ru
Казка про пролісок
Прийшла весна. Пригріло сонечко. Почав прокидатися ліс.
Вибіг зайчик на галявину. Як же тепло і затишно в лісі, але
чогось бракує!
Подивився зайчик навкруги: тане сніг, оживають дерева,
зеленіє трава… Аж раптом він побачив на галявині квітку.
Це була перша квітка весни – Пролісок. Він повернувся до
сонця і розтулив свої блакитні очі. Заспівав Пролісок від
радості, що прийшла весна. Почули його пісню інші проліски
і вилізли із землі. Неначе шматок неба на галявину впав!
Побачив цю красу зайчик і крикнув: “ Весна прийшла! ”
Паладійчук Денис

10. ProPowerPoint.Ru
Врятований Пролісок
Настала весна. Ліс почав прокидатися від зимового сну.
У лісі ще лежало багато снігу. Проте, було видно, що з-під білої
ковдри почали виглядати зелені листочки.
Одного разу біг лісом Зайчик. Він зупинився біля дерева, щоб
поживитися корою. Коли він смачно поласував, то почув, як хтось
просив про допомогу.
- Допоможіть, допоможіть!
- Хто це? – запитав зайчик.
- Це я, Пролісок! Допоможи мені!
- А де ти? Чому я тебе не бачу?
- Я під величезною купою снігу, мені важко дихати.
Зайчик своїми маленькими лапками почав швиденько відкидати
сніг. І вже за мить рослина була вільна.
Пролісок був дуже щасливий, бо нарешті побачив тепле весняне
сонечко.
З того часу Зайчик і Пролісок стали гарними друзями.
Лукіянець Вадим

11. ProPowerPoint.Ru
Пролісок
Зима була довга та холодна і ніяк не хотіла здаватися.
Маленький Пролісок спав у замерзлій землі. Йому було
холодно і страшно. Снилось Проліскові тепле Сонечко.
Королева Весна не могла це так залишити. Вона так сильно
нагріла кригу, що та почала тріскати. І в цей час Пролісок
відчув тепло і поліз крізь сніг і льодову кору… Королева Зима
здалася, бо знала, що не впорається.
Пролісок потягнув, розправив зелені ручки і посміхнувся.
Гавдяк Андріана

12. ProPowerPoint.Ru
Казка про Пролісок
Навколо царювала Весна.
З-під снігу пробилися два маленьких проліски. Потім вони
потягнулися, розправили зелені ручки, відкрили блакитні
очі і сказали:
- Добрий день, Веснонько!
Легенький вітерець полоскотав їх голівки. Яскраве сонечко
зігріло їх своїм теплом.
- Яка краса! – скрикнули проліски.
Так, це була краса весняного лісу, яку вони побачили
вперше…
Буць Богдан

13. ProPowerPoint.Ru
Казка про Пролісок
В темному і похмурому лісі не росло жодної квітки. Сюди не
прилітали ні метелики, ні пташки.
І от, одного разу, маленька і відважна пташка принесла
сюди маленьку цибулинку. Тикнула її в землю. Але ні влітку,
ні восени нічого із землі не виросло. Засмутилася пташина…
Та наступної весни з’явилися спочатку два яскраво-зелені
листочки схожі на долоньки. А потім з’явилась небесно-
блакитна квітка-зірочка. А ще за рік увесь ліс став схожим
на синє море.
Прилетіли сюди барвисті метелики та дзвінкоголосі
пташки. Ліс став веселим і щасливим.
Кенс Олександр

14. ProPowerPoint.Ru
Пролісок
Колись, давним-давно, захотіла Зима панувати у світі.
Від її холодного подиху замерзло все живе на землі і поринуло у
мертвий сон. Як не намагалась Весна проникнути у її володіння –
все було марно.
Але у однієї із сніжинок було, напрочуд, добре і гаряче серце.
Вирішила вона допомогти Весні. Прилинула сніжинка до землі,
намагаючись своїм серденьком зігріти її. І сталось диво – розцвіла
на тому місці блакитна квітка – Пролісок.
З того часу повелось так – зацвітає Пролісок – Зима відступає.
Адамовська Маргарита

15. ProPowerPoint.Ru
Дивна квіточка
Як тільки перше весняне сонечко пригріло землю, у лісі
розплющила очі дивна квіточка. Вона розправила свої довгі
яскраво-зелені листочки і озирнулася навколо.
- Агов! Є хтось? – гукнула вона.
- Тут є я, – почувся поряд голос.
- Ти хто? – замилувалася квіточка.
На неї дивилася красуня з небесно-блакитними
пелюстками.
- Я твоя сестричка, - відповіла та. – Ми з тобою проліски.
Ми перші серед квітів сповіщаємо, що зима позаду.
Кузьміч Максим