Аналіз Закону України “Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”
Ми вітаємо ініціативи зі створення Експортно-кредитного агенства. Водночас, на нашу думку, прийнятий Закон містить значну кількість неузгодженостей та суперечностей, які негативно впливатимуть на створення та ефективність функціонування ЕКА в Україні.
Zu pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv ukrayini shodo udoskonal...Pravotv
ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-ІХ від 13.05.2020
У рамках дослідження питання відповідності вимогам законодавства про захист економічної конкуренції чинного порядку присвоєння Асоціацією Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» суб’єктам господарювання Префікса GS1 підприємства та присвоєння товарам як об’єктам обліку ідентифікаційних номерів GS1.
Zu pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv ukrayini shodo udoskonal...Pravotv
ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-ІХ від 13.05.2020
У рамках дослідження питання відповідності вимогам законодавства про захист економічної конкуренції чинного порядку присвоєння Асоціацією Товарної Нумерації України «ДжіЕс1 Україна» суб’єктам господарювання Префікса GS1 підприємства та присвоєння товарам як об’єктам обліку ідентифікаційних номерів GS1.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Прийнято системний Закон про валюту та валютні операції
- Уряд ліквідував Міжвідомчий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань митної справи і так зв. “Чорню сотню”
- Новий експеримент Уряду заради боротьби з контрабандою на митниці
- Уряд вніс зміни до Порядку видачі ветеринарних документів
- Внесено зміни до Митного Кодексу України
- Уряд створив Раду з питань торгівлі та сталого розвитку
- НБУ зберіг норми обов’язкового продажу валютних надходжень
Читайте огляд змін законодавства в сфері міжнародної торгівлі та інвестування.Ирина Березницкая
☑ НБУ запровадив механізм формування та зберігання резервів за форвардними та ф’ючерсними контрактами.
☑ У НАЗК розпочали здійснення логічного та арифметичного контролю за поданими електронними деклараціями.
Published on Feb 20, 2017
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Читайте у свіжому випуску “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” (травень-червень)
Уряд утворив Бюро економічної безпеки України
Затверджено Порядок застосування заходів впливу до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства
Проєкт постанови Уряду щодо врегулювання процедури моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО
Оприлюднено проєкт порядку провадження митної брокерської діяльності
Розпочато дослідну експлуатацію інформаційної системи «Митний аудит» та електронного журналу пункту пропуску морського сполучення
Держмитслужба запускає систему HelpDesk для бізнесу
Консультативна робота Андрія Саварця, залученого експерта проекту «Діалог зі сприяння торгівлі», експерта із правових питань Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»
Новини:
- Уряд оновив перелік товарів походженням із РФ, що заборонені до ввезення в Україну
- Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень стосовно імпорту окремих товарів в Україну
- Україна та Ізраїль завершили черговий етап підготовки Угоди про вільну торгівлю
- США призупинили дію торговельних преференцій для частини українських товарів
- На Львівщині презентували Центр підтримки експорту
Force and Right Legal Group про експортно-кредитне агентство в УкраїніValeriy Lyubarskiy
Force and Right Legal Group про експортно-кредитне агентство. Огляд позицій України у світі, діяльність ЕКА в різних країнах світу з ринковими економіками та перспективи створення ЕКА в Україні.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Прийнято системний Закон про валюту та валютні операції
- Уряд ліквідував Міжвідомчий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань митної справи і так зв. “Чорню сотню”
- Новий експеримент Уряду заради боротьби з контрабандою на митниці
- Уряд вніс зміни до Порядку видачі ветеринарних документів
- Внесено зміни до Митного Кодексу України
- Уряд створив Раду з питань торгівлі та сталого розвитку
- НБУ зберіг норми обов’язкового продажу валютних надходжень
Читайте огляд змін законодавства в сфері міжнародної торгівлі та інвестування.Ирина Березницкая
☑ НБУ запровадив механізм формування та зберігання резервів за форвардними та ф’ючерсними контрактами.
☑ У НАЗК розпочали здійснення логічного та арифметичного контролю за поданими електронними деклараціями.
Similar to Аналіз Закону України “Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”
Published on Feb 20, 2017
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Читайте у свіжому випуску “Моніторингу сприяння торгівлі в Україні” (травень-червень)
Уряд утворив Бюро економічної безпеки України
Затверджено Порядок застосування заходів впливу до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства
Проєкт постанови Уряду щодо врегулювання процедури моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО
Оприлюднено проєкт порядку провадження митної брокерської діяльності
Розпочато дослідну експлуатацію інформаційної системи «Митний аудит» та електронного журналу пункту пропуску морського сполучення
Держмитслужба запускає систему HelpDesk для бізнесу
Консультативна робота Андрія Саварця, залученого експерта проекту «Діалог зі сприяння торгівлі», експерта із правових питань Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»
Новини:
- Уряд оновив перелік товарів походженням із РФ, що заборонені до ввезення в Україну
- Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень стосовно імпорту окремих товарів в Україну
- Україна та Ізраїль завершили черговий етап підготовки Угоди про вільну торгівлю
- США призупинили дію торговельних преференцій для частини українських товарів
- На Львівщині презентували Центр підтримки експорту
Force and Right Legal Group про експортно-кредитне агентство в УкраїніValeriy Lyubarskiy
Force and Right Legal Group про експортно-кредитне агентство. Огляд позицій України у світі, діяльність ЕКА в різних країнах світу з ринковими економіками та перспективи створення ЕКА в Україні.
Головною темою другого випуску оновленого бюлетеня є "Реформування законодавства у сфері торговельного захисту". У випуску ви дізнаєтеся про головні нововведення у цій сфері, а також про основні вимоги ЄС до безпеки та якості продукції.
У випуску: Новини, законодавство, тенденції світових ринків, зовнішня торгівля України товарами, анонси виставкових заходів за кордоном та історія успіху
Моніторинг сприяння
торгівлі в Україні №80
Період моніторингу:
Червень 2023 року
У цьому випуску:
Внесені зміни до Порядку ведення УКТ ЗЕД
Уряд затвердив методику оцінювання якості виконання завдань інтегрованого управління кордонами
Пропонується звільнити резидентів від відповідальності за порушення строків розрахунків за операціями з експорту
Пропонується звільнити від сплати судового збору Держмитслужбу під час розгляду справ у справах про нарахування та сплату митних платежів
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
1 вересня 2023 року Україна перейде до застосування NCTS Фаза 5 (NCTS P5)
Держмитслужба оновила контактні номери телефонів Служби підтримки з питань NCTS
Удосконалення Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів
Порядок регулювання правового становища інвесторів на українському ринку цінних паперів/ Ю.О. Коновалюк // Київський студентський журнал міжнародного права. – 2005. – С. 64-68.
Презентація Члена НКЦПФР на тему: «Приведення правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування у відповідність до права ЄС»
UCITS, AIF
Нормативно-правові акти, що набрали чинності:
- Верховна Рада України ратифікувала Регіональну конвенцію Пан-Євро-Мед
- Уряд поновив можливість фінансування з бюджету участі України у закордонних виставках
- З 1 лютого 2018 року запроваджено обов'язковість застосування принципу “єдиного вікна” на митниці
- НБУ спростив умови розрахунків за імпорт товарів
Нормативно-правові акти, що набрали чинності
- Президент підписав Закон щодо вдосконалення механізму «єдиного вікна» на митниці
- Уряд приєднався до Угоди про функціонування Спільного контактного центру “Галац”
- Уряд схвалив проект рішення Підкомітету Україна – ЄС щодо походження товарів
- Вантажним автоперевізникам дозволили не використовувати печатки та штампи
Розділ IV. Стабілізація макроекономічної ситуації та реформування економіки П...Viktor Halasiuk, PhD
Розділ IV. Стабілізація макроекономічної ситуації та реформування економіки Плану законодавчого забезпечення реформ (ЗЗР)
Similar to Аналіз Закону України “Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту” (20)
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Аналіз Закону України “Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”
1. 1
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ
01030 Kиїв, вул. Рейтарська, 8/5-А,
тел. (+38044) 278-6342, 278-6360, факс 278-6336
E-mail: institute@ier.kiev.ua, http://www.ier.com.ua
Аналітична записка
Аналіз Закону України “Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників
шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту”
Березень, 2017
Андрій Бутін
Старший науковий співробітник
Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Олександр Крініцин
Науковий співробітник
Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
20 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 1792 “Про забезпечення
масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та
здешевлення кредитування експорту” (далі – Закон).1
Задекларованою метою Закону є підтримка експортної діяльності підприємств шляхом страхування,
гарантування та здешевлення кредитування експорту. Це має забезпечити захист українських
експортерів від ризиків неплатежів та фінансових втрат, підвищити їх конкурентоспроможність на
зовнішніх ринках, а також активізувати експортну діяльність українських виробників.
Законом передбачається створення Державної агенції з підтримки експорту – експортно-кредитного
агентства (далі – ЕКА), що здійснюватиме страхування, перестрахування і надаватиме гарантії за
договорами, а також виступатиме агентом Уряду України щодо здешевлення вартості експортних
кредитів.
Кабінет Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності Законом має утворити ЕКА,
забезпечити формування та сплату його статутного капіталу, а також прийняти нормативно-правові
акти, що регулюють діяльність ЕКА.
Необхідно зазначити, що в інших країнах існують подібні структури, основним завданням яких є
сприяння експорту вітчизняних підприємств. Разом з цим, у кожній країні є свої особливості їх
функціонування. Ці структури є важливим інструментом системи сприяння експорту. Тому практично
всі країни – члени Організації економічного співробітництва і розвитку та майже всі європейські
країни у державній політиці використовують ЕКА, як один з інструментів підтримки та стимулювання
експорту. Без сумніву, розбудова інституційної структури підтримки експорту є актуальним
завданням. Тому відповідні ініціативи тільки вітаються.
Водночас, на нашу думку, прийнятий Закон містить значну кількість неузгодженостей та
суперечностей, які негативно впливатимуть на створення та ефективність функціонування ЕКА в
1
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1792-19
2. 2
Україні. При цьому, слід окремо вказати на те, що чинна законодавча ініціатива має корупційні
ризики в частині функціонування установи.
У цій роботі ми аналізуємо зміст норм зазначеного Закону і оцінюємо перспективи його реалізації.
Слід почати з того, що викликає зауваження сама назва Закону, яка не відповідає його змісту.
Експансія – це стратегія, що має бути загальнонаціональною, а у документі йдеться лише про один з
механізмів такої стратегії, а саме про створення ЕКА. Насправді, навіть уявна масштабна експортна
експансія не може ґрунтуватися на наведеній у Законі сумі статутного капіталу. До того ж виникають
сумніви щодо використання терміну експансія в законодавчому акті. Більш логічним виглядала б
назва, яка відповідала б змісту нормативного акту, а саме - про створення експортно-кредитного
агентства.
Змістовний аналіз окремих положень Закону, які містять суперечності і протирічать діючому
законодавству наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Коментарі до норм Закону
Норма Закону Коментар
Стаття 2. Експортно-кредитне агентство
1. Для стимулювання експорту товарів
(робіт, послуг) українського
походження Кабінет Міністрів України
створює Експортно-кредитне агентство
(далі - ЕКА), що на добровільних
засадах здійснює страхування,
перестрахування, надає гарантії за
договорами, які забезпечують розвиток
експорту, а також бере участь у
реалізації програми часткової
компенсації відсоткової ставки за
експортними кредитами.
1. Виникає питання необхідності створення спеціальної
установи, оскільки діяльність з фінансування та
гарантування експортно-імпортних операцій
підприємств, надання кредитно-фінансової підтримки
суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності з метою
просування товарів вітчизняного виробництва на
зарубіжні ринки здійснює ПАТ «Державний експортно-
імпортний банк України», відповідно до власного статуту,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 10 серпня 2000 року № 1250.
Таким чином, за умови розширення функцій існуючого
ПАТ «Укрексімбанк» необхідність створення додаткової
окремої інституції відпадає.
2. Наявність в основних завданнях ЕКА положення про
“реалізацію програми часткової компенсації
відсоткової ставки за експортними кредитами” є
суперечливим з огляду на те, що:
- в Україні відсутня діюча державна програма часткової
компенсації відсоткової ставки за експортними
кредитами;
- компенсація відсоткової ставки за експортними
кредитами вважатиметься експортною субсидією
відповідно до норм (СОТ), що заборонено і одночасно
протирічить п. 3 Статті 3 та п. 9 Статті 11 Закону.
Стаття 2.
2. Основними напрямами державної
підтримки експортної діяльності є:
5) надання державних гарантій для
забезпечення виконання боргових
зобов'язань ЕКА.
Необхідно передбачити, що ЕКА може надавати гарантії
виключно в межах статутного фонду.
В іншому випадку ці норми створюють додатковий
непередбачуваний тиск на державний борг.
До того ж, цей пункт можна трактувати як фактичну
передачу функцій надання державних гарантій в частині
експорту цій структурі.
3. 3
Стаття 2.
4. Початковий статутний капітал ЕКА
становить не менш як 200 мільйонів
гривень і формується за рахунок коштів
державного бюджету.
З яких міркувань виходив законодавець, пропонуючи цю
цифру? За огляду на наявні у Законі обмеження щодо
страхування і фінансування з власного капіталу ЕКА,
виникає питання, чи достатньо передбачених коштів для
повноцінного функціонування агентства.
Стаття 3.
Завдання, напрями та принципи
державної підтримки експортної
діяльності
3) створення механізму часткової
компенсації відсоткової ставки за
експортними кредитами
Існує суперечність між різними нормами Закону.
Зокрема, компенсація відсоткової ставки за експортними
кредитами вважатиметься експортною субсидією і
забороняється Угодою про субсидії і компенсаційні
заходи Уругвайського раунду багатосторонніх
торговельних переговорів.
Одночасно з цим, п. 3 Статті 3 та п. 9 Статті 11 Закону
забороняють порушувати норми СОТ (зокрема Угоду про
субсидії і компенсаційні заходи) та Угоду про офіційно
підтримувані експортні кредити (Arrangement on officially
supported export credits) ОЕСР.
Таким чином положення про створення механізму
часткової компенсації відсоткової ставки за експортними
кредитами суперечить іншим положенням цього ж
нормативного акту.
Стаття 5.
3. Наглядова рада ЕКА є органом, що
здійснює захист прав акціонерів
товариства і в межах компетенції
контролює та регулює діяльність
правління ЕКА.
Член наглядової ради ЕКА діє в
інтересах ЕКА, а не особи або органу,
що висунув, затвердив чи обрав
відповідного члена наглядової ради
ЕКА.
Положення Закону необхідно привести у відповідність з
нормами Закону України “Про Акціонерні Товариства”.
Зокрема, член наглядової ради ЕКА має діяти в інтересах
акціонерів ЕКА, а не ЕКА відповідно до Статті 51 Закону
України “Про Акціонерні Товариства”.
Стаття 6.
6. Страхова виплата становить не
більше 90 відсотків суми
зовнішньоекономічного договору
(контракту) або експортного кредиту в
разі настання некомерційного ризику
та не більше 85 відсотків у разі
настання комерційного ризику.
Невизначено чіткі критерії встановлення того чи іншого
розміру страхової виплати для компанії, що створює
широке поле для тлумачення і є корупційним ризиком.
Якщо з якихось причин це важко зробити, то слід хоча б
чітко окреслити принципи визначення цих критеріїв.
Стаття 6.
10. Страхування прямих інвестицій з
України здійснюється виключно за
умови спрямування таких інвестицій на
створення інфраструктури, необхідної
для розвитку експорту товарів (робіт,
послуг) українського походження.
Потребує уточнення поняття “інфраструктура”, оскільки з
тексту незрозуміло, що вкладається у цей термін.
Напевно, необхідно навести конкретні приклади
інфраструктурних об’єктів, інвестиції у які можуть
страхуватися ЕКА.
Стаття 7. Джерела фінансування
Експортно-кредитного агентства
1. Джерелами фінансування ЕКА є:
власні кошти;
кошти, залучені від державних та
приватних інвесторів на поворотній або
Виникає питання, що саме мав на увазі законодавець під
терміном “власні кошти”, якщо кошти з різних джерел
після їх відповідної передачі до установи стають
власними коштами ЕКА.
4. 4
безповоротній основі;
кошти, надані міжнародними
організаціями на поворотній або
безповоротній основі;
бюджетні кошти в разі передбачення їх
Законом про Державний бюджет
України на відповідний рік;
інші джерела, не заборонені
законодавством.
Стаття 8. Сфери підтримки 1. Законодавчо встановлений перелік товарів, на які
поширюватиметься підтримка ЕКА, а не критеріїв, за
якими такі товари можуть обиратися (такими критеріями
могли б бути, наприклад, тривалий виробничий цикл, hi-
tech продукція, вироби МСБ тощо), є дискримінаційним
рішенням та веде до викривлення економічних стимулів.
2. Відсутні чіткі і прозорі критерії отримання
фінансування в рамках зазначених сфер підтримки.
Необхідно додати критерії для визначення сфери
підтримки експорту в залежності, наприклад, від обсягів,
вартості, напрямів поставок або інших пріоритетних сфер.
Якщо з якихось причин це важко зробити, то слід хоча б
чітко окреслити принципи визначення цих критеріїв.
3. При ухваленні рішення щодо визначення допустимості
або недопустимості надання допомоги необхідно брати
до уваги положення Закону України “Про державну
допомогу суб’єктам господарювання”2
.
Стаття 11.
Порядок та умови надання державної
фінансової підтримки експортної
діяльності
5. Для здійснення страхової виплати за
підтримки держави за договором
страхування комерційних та
некомерційних ризиків, що перевищує
10 відсотків власного капіталу ЕКА,
можуть надаватися кредити з
державного бюджету.
1. У Статті наводиться перелік випадків, у яких державна
підтримка не може надаватися суб’єкту господарювання.
Разом з цим, як зазначалося раніше, відсутні чіткі та
об’єктивні критерії, або хоча б принципи процесу такого
відбору, які б дозволяли обрати підприємство, що зможе
претендувати на отримання підтримки ЕКА.
2. ЕКА, маючі власний статутний фонд має надавати
кредити в межах коштів цього статутного фонду.
У цьому контексті виникають сумніви щодо законності та
обгрунтованості права ЕКА щодо надання кредитів або
гарантій підприємствам з державного бюджету.
Таким чином у Законі необхідно обмежити максимальну
суму гарантування та виплат за відповідними
договорами певною частиною статного фонду ЕКА, не
залучаючи кошти державного бюджету.
3. Виходячи з переліку сфер підтримки, можна вже зараз
прогнозувати, що вартість значної кількості контрактів
потенційно виходитиме за межі 10% від статутного фонду
ЕКА. Відповідно, такі контракти матимуть можливість
бути профінансованими/застрахованими з державного
бюджету. Такий механізм створює передумови для
корупції та зловживань бюджетними коштами.
Висновки.
2
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1555-18
5. 5
1. Корупційні ризики. Значна кількість суперечливих та нечітко визначених норм Закону
створює поле для їх неоднозначно трактування та застосування, що є джерелом
корупційних ризиків, пов’язаних з функціонуванням ЕКА.
Корупційні ризики притаманні практично всім етапам процесу ухвалення рішення про
страхування, перестрахування, надання гарантій за договорами тим чи іншим компаніям.
Це стосується, як процесу безпосереднього відбору компаній, так і визначення питомої
ваги страхового покриття для їх контрактів.
2. Відповідність зобов’язанням СОТ. В законі містяться суперечливі положення, які ставлять
від сумнів його відповідність зобов’язанням України в рамках СОТ. У Статті 3 прописана
норма про можливість часткової компенсації відсоткової ставки за експортними
кредитами для експортерів, тоді як у п. 3 Статті 3 та п. 9 Статті 11 передбачена заборона
порушувати норми відповідних норм СОТ, які забороняють використання експортних
субсидій.
3. Непідзвітність регуляторам. Непоширення на діяльність ЕКА положень Законів України
"Про страхування" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових
послуг", а також вимог Закону України "Про управління об’єктами державної власності"
щодо обов’язкової виплати дивідендів може викривляти конкуренцію, надаючи переваги
окремим підприємствам та промисловим групам, а також потенційним акціонерам ЕКА.
Фактично, цією нормою ЕКА виводиться з під дії відповідного регуляторного поля.
4. Вибірковість сфери дії закону. Закон передбачає надання підтримки чітко визначеним
товарним категоріям, що викривлює ринкові стимули.
5. Відсутність чітких критеріїв надання підтримки. У Законі відсутні чіткі критерії відбору
кандидатів для підтримки, що створює корупційні ризики при визначенні отримувачів
відповідної допомоги.
6. Ризики для державного бюджету. Визначені у Законі сфери підтримки експорту досить
часто є фінансово-ємними, вартість контрактів у деяких з них може значно перевищувати
10% від обсягів статутного капіталу ЕКА, що створить додаткове навантаження на
держаний бюджет, а з іншого боку провокує корупційні ризики при ухваленні відповідних
рішень.
У цьому контексті виникають сумніви щодо законності та обґрунтованості права ЕКА щодо
надання кредитів підприємствам з державного бюджету. Напевно, було б логічним
обмежити максимальну суму гарантування та виплат за відповідними договорами певною
частиною статного фонду ЕКА.
У якості підсумку слід зазначити, що даний Закон потребує суттєвого доопрацювання в частині
мінімізації корупційних ризиків та усунення протиріч з чинними нормативно-правовими актами.
У цілому ж, Експортно-кредитне агентство має потенціал стати одним із важливих інструментів з
просування української продукції на зовнішні ринки.