Віртуальна екскурсія музеєм, розташованим у ЗОШ І-ІІІ ст. ім. Пулюя смт. Гримайлів

1. Екскурсія музеєм І.Пулюя
ЗОШ І-ІІІст.ім.Пулюя смт.Гримайлів

2. Всевишній! Я Тобі молюся,
Молекул космосу Твого...
Де Ти, хто Ти — даремно б'юся,
Ні, не збагну повік свого!
Вовік науці не обняти
Всього, що Ти создав — єси...
Даремно розум наш крилатий
Шукає краю небеси!
Знемігшися, на ту пилинку
Спускається, що ми звемо
Вселенною, — що на хвилинку
Ті в імперії рвемо.
І тут безодня животвору,
І тут премудрість без кінця...
Однаково горі і долу
Сіяє світ Твого лиця.

3. Експозиція музею

4. Екскурсоводи музею
1.Рогожинська Христина - Гримайлів і родина Пулюя.
2.Мокрівська Зоряна – Дитячі роки майбутнього
вченого.
3.Литвин Юлія - Студентські роки. Перебування у Відні.
4.Басіста Оксана – Педагогічна діяльність Пулюя.
5.Хомяк Вікторія – І. Пулюй – науковець.
6.Пойшла Ольга – Громадська діяльність Пулюя.
7.Чайка Аня – Сім’я і родина І. Пулюя.
8. Ганущак Діана – У пам’яті нащадків.

5. Шепоче вітер тихо, тихо
І чути подих далини...
Родимий краю, рідна стріхо,
Це мій привіт із чужини!
Десь за горою, між ланами,
Де Гнилки, тиша залягла,
Стоїш, Гримайлове коханий,
Моя дідізно дорога.
Твої поля і запах рути,
Пташині співи у гаю
Мені довіку не забути,
Як ранню молодість мою.
Ще прийде час, і я прилину
До нив твоїх, на твій поріг,
І приймеш ти, як батько сина,
Мене з заблуканих доріг.
Гримайлів…

7. Кімната - музей
Івана Пулюя
працює з 1990
року. У 1995 році
відкрито
експозицію музею
приурочену
150-річчю від дня
народження
видатного вченого

8. Гримайлів і родина
Пульгуїв
2 лютого 1845 року у старовинному
містечку Гримайлів, відомому з 1600 року
у хаті Павла та Ксенії Пульгуїв,
народився син,якого назвали Іваном (з
1881 р. придбав собі прізвище Пулюй).
Батько був людиною працьовитою і
заможною.
Займався кушнірством,бджільництвом,
землеробством. Серед міщан він мав
певний авторитет, саме з цієї причини у
1861-1865 рр. був посадником
(бургомістром) Гримайлова. Мати Ксенія
(з дому Бурштинська) відзначалася
глибокою релігійністю і працьовитістю.

10. Коли дитині минуло шість років,
батьки віддали сина до школи, де
невдовзі освоїв абетку, а згодом
опанував латинський та готичний
шрифти.
Виростаючи всю свою увагу скерував
на читання книг, які міг лише
дістати. Особливо глибоко його
захопив “Кобзар” Т.Шевченка, з якого
багато віршів вивчив напам’ять.
У 1856р. батьки вписали його до
класичної гімназії в Тернополі.
Гімназію Іван Пулюй закінчив із
відзнакою у 1864 році.
Дитячі роки майбутнього
вченого

11. Улюблені поети Івана Пулюя
Т.Шевченко П.Куліш Г.Квітка-
Основ’яненко

12. Іван Пулюй...
Він звідси родом,
Малим стежками тут ходив
І пив з джерел криштальну воду,
І, певне, річку цю любив.
Яким же був тоді Гримайлів?
Хто у сусідстві з ними жив?
За цим куточком він тужив?
Куди б не закидала доля,
А Україну він любив
І пам'ятав, з якого поля
їв житній хліб і воду пив

13. У 1864 році за рекомендацією гримайлівського пароха Іван Пулюй
вирушає до Відня вчитися на священика. Дорогу до столиці Австрії
пройшов пішки та вступив на теологічний факультет Віденського
університету.
Під час навчання у Відні Іван Пулюй склав і розпочав здійснювати
велику програму видання українською мовою освітньої та релігійної
літератури. Важливою справою усього свого життя Пулюй вважав
працю над перекладом духовної літератури рідною мовою. Уже в
1869 р. він видає у Відні свій переклад «Молитвослова» накладом
три тисячі примірників, причому половина з них була призначена
для українців, які служили в австрійському війську.
Студентські роки.
Перебування у Відні, Рієці,
Страсбурзі

14. Вершиною наполегливої праці
І.Пулюя на ниві перекладання
духовної літератури українською
мовою став повний переклад Біблії.
Працю над Новим Завітом Пулюй
розпочав з Пантелеймоном Кулішем у
Відні в лютому 1871р. Уже того ж
року з друкарні вийшли Євангеліє від
Івана,Луки,Марка,Матвія, а повністю
Новий Завіт був надрукований у
Львові 1880р.
Над перекладом Старого Завіту
працювали Іван Нечуй – Левицький,
Пантелеймон Куліш та Іван Пулюй, а
повне духовне видання українського
перекладу усієї Біблії цих авторів
вийшло друком у Відні 1903 року.
На жаль в Україні це видання було
заборонене. І.Франко у своїй праці
«Поема про створення світу»
наголошував, що цю книгу повинна
мати кожна читальна і кожний
поодинокий чоловік.
Святе Письмо - рідною мовою

15. Педагогічна діяльність І.Пулюя
Після закінчення теологічного
факультету Іван Пулюй не
висвятився на священика,а
продовжив навчання на
філософському факультеті,
незважаючи на заборону батьків.
Закінчивши університет, 1. Пулюй
мав намір стати викладачем у Львові
або Києві, але на працю в Київському
університеті мала бути згода
царської поліції. Вона її не дала, бо
ім'я Пулюй значилося у списку
"неблагонадійних". Та рідна Україна
не прийняла його. Тому змушений
працювати в лабораторіях Відня,
Праги і чужій землі віддавати свій
талант.

17. Був доцентом Віденського університету. В 1874 - 1875 роках Іван Павлович
викладав фізику у Військово-морській академії в Фіуме (нині Рієка, Хорватія). У
1875 році Іван Пулюй, як стипендіат австрійського Міністерства освіти,
підвищував свої професійні знання під керівництвом професора Августа Кундта
в Стразбурзькому університеті. 1875 р. в Страсбурзькому університеті вивчає
електротехніку, з відзнакою захищає дисертацію «Залежність внутрішнього
тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень
температурної залежності в’язкості газів за що здобув ступінь доктора
натурфілософії Страсбурзького університету. Здобувши у Вiднi звання
доцента, вчений понад тридцять рокiв (1884-1916) працював професором
нiмецького Празького полiтехнiчного iнституту, займав посади декана
фiзичного факультету та ректора цього закладу. 1902 р. - перший декан
першого в Європі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував
Івана Пулюя Радником Двору, нагородив Лицарським Хрестом. В 1884 році
Міністерство освіти Австро-Угорської імперії запропонувало Івану Павловичу,
як професору експериментальної і технічної фізики, очолити кафедру фізики
Німецької вищої технічної школи (нині Чеський технічний університет) в
Празі, яку він в 1903 році перетворив в першу в Європі кафедру фізики та
електротехніки. З 1888 з 1889 и Іван Павлович був ректором цієї школи, а
створену ним кафедру очолював протягом 32 років. Крім того І. П. Пулюй був
державним радником з електротехніки Чехії і Моравії. В 1916 році йому
запропонували посаду міністра освіти Австрії, від якої він відмовився за станом
здоров'я

18. Перекладацька
діяльність

19. Іван Пулюй - науковець і дослідник
В 1880 р. в Страсбурському університеті
доля звела Пулюя та Ренгена. Подальші
шляхи яких до наукових вершин були
такими близькими, в часі і просторі.
Яка подарувала одному Ренгену – славу,
другому Пулюю – злети, розчарування і в
подальшому незаслужене забуття.
Основна проблема яка цікавила Івана
Пулюя у дослідах із газорозрядними
трубками полягала у з’ясуванні природи
катодних променів. Цикл праць
«Промениста електродна матерія» -
привернув увагу фізиків. Але викладацька
робота у Німецькій політехніці забирала
багато часу, якого йому бракувало для
проведення експериментів з
«Х – променями».

20. Пулюй - винахідник
Фізик винаходить так звану "лампу
Пулюя" - прилад, в якій був встановлений
антикатод. Антикатод був вмонтованою
в трубку слюдяною пластинкою. Лампа
створювала невидиме випромінювання,
яке можна було зробити видимим за
допомогою барієво-платиново-ціаністого
екрану. Результати експериментів з
лампою Пулюй публікує в "Віснику
Віденської Академії наук" (1880-1882).
Прилад виготовлявся в заводських умовах
і протягом деякого часу випускався
серійно. Багато хто стверджував, що
Пулюй подарував декілька екземплярів
приладу Рентгену, з яким спілкувався
особисто і вів активне листування. На
світовій електротехнічній виставці в
Парижі (1881 р.) прилад Пулюя був
нагороджений срібною медаллю.

21. Також Пулюєм був розроблений прилад для
визначення значення механічного еквівалента
теплоти.

22. Вдосконалена І. Пулюєм лампа
розжарювання

23. Перша в Європі
електростанція на
змінному струмі.

24. Вчений запропонував конструкцію телефонних станцій і
абонентних апаратів, зокрема, розподільних трансформаторів
успішно застосували багато країн. Крім того, Пулюй очолював
розробку схеми будівництва електричного трамвая в Празі

25. Одночасно з Пулюєм над катодними променями
працювали німецькі вчені – Юліус Плюкер, Йоган
Вільгем Гіттор, Євген Гольдештейн та англієць
Вільгем Крукс. Незважаючи на страшенну
зайнятість професор Пулюй повертається до своєї
наукової мрії, відновлює досліди з «х - променями».
Але на початку січня вся періодична преса Європи
подала інформацію про відкриття променів
Ренгеном. Слід зауважити, що він не мав жодної
публікації присвяченої катодним променям. Сам він
казав, що променями почав займатися 8 листопада
1880р. На початку січня стаття про новий рід
променів була опублікована.
Іван Пулюй читаючи газету схвильовано
вигукнув«мої рурки,мої рурки» та з газетою в руці
поспішив у свою фізичну лабораторію, щоб за
допомогою власних апаратів перевірити повідомлене
Ренгеном. Найбільше Пулюя вразило те, що промені
можуть проникати через одяг,шкіру, м’язи людини і
на плівці можна побачити кістки. Професор Пулюй
зробив серію фотографій скелет морської свинки,
скелет руки дитини. Та пріоритет вже було
втрачено тай професор Пулюй не претендував на
першість.

26. Рентген чи Пулюй?

27. Спадщина
Івана Пулюя

28. Громадська діяльність Івана
Пулюя
Будучи відданим сином свого знедоленого народу,
далеко від рідної України Іван Пулюй ніколи не
забував отчого краю, як міг служив своєму
народу.
Ще навчаюсь у тернопільській гімназії засновує
молодіжний гурток для вивчення й популяризації
української історії та літератури, піднесення
національної свідомості народу;потім була
«Громада».
Перебуваючи у Відні в 1867 р. І.Пулюй організував
культурне товариство «Січ», головною метою
діяльності стала протидія акціям польського та
російського товариств, що поширювали найгірші
чутки про українців.
В Празі разом з Іваном Горбачевським Іван
Пулюй організував культурну спілку «Українська
громада». Був створений «Фонд Пулюя»,який
допомагав стипендіями малозабезпеченим
студентам з України.

29. Наприкінці життя Пулюй написав дві важливі
праці, а саме: «Польські русофіли та масові
арешти свідомих українців в Галичині» та
«Україна та її міжнародно-політичне значення у
1915р».
Ці книги характеризують його,як талановитого
політика,який не лише зрозумів важливе
значення України на той час, а й передбачив
важливість викладених положень і на майбутнє.
Питання національної освіти і культури
залишаються в центрі його уваги, але їх
розв’язання він починає розглядати у контексті
політичної свободи українського народу,яку може
забезпечити лише незалежна українська
держава.
Цими факторами не вичерпується громадсько-
культурна діяльність Івана Пулюя. Він активно
включався в компанію за відкриття українського
університету у Львові, видавши цей матеріал
окремою книжкою «О руський університет у
Львові»

30. Сім’я, родина доктора Івана
Пулюя
В домі Пулюїв панувала взірцева
атмосфера. Зважилась пов’язати
свою долю з 39-річним вченим,
ополячена німкеня, 21-річна Катерина
Стозітська. Мали в подружньому
житті 15 дітей, з яких живими
залишились тільки 6: Наталка –
дружина композитора В.Барвінського,
Ольга Вальнер-Пулюй, Павло – доктор
медицини, Юрій – доктор технічних
наук, Олександр – інженер технічних
наук.

31. 31 січня 1918 року великий і
багатогранний діяч
розпрощався зі своїм життям.
Чужа празька земля прийняла
його у свої холодні обійми, хоча
вчений заповів перед смертю
поховати його в Україні,
поховати в рідному
Гримайлові, де знайшли вічний
спочинок його батьки —
Павло та Ксенія Пулюї та
його брат Микола і сестричка
Марія.

32. У пам’яті нащадків

34. Конференція
присвячена
170- річчю від
дня народження
І.Пулюя

35. Гості музею

37. grimailovschool@ukr.net