2. Раптова втрата свідомості – це найбільш
частий випадок, коли людині потрібна
невідкладна допомога. Причиною цього може
бути дуже багато різноманітних патологічних
та стресових станів, серед яких найчастіше –
захворювання серцево-судинної та дихальної
системи, ЧМТ, електротравми, утоплення.
3. При зупинці або дуже різкому
ослабленні серцевої діяльності кровоток в
судинах припиняється.
Основні ознаки зупинки серця:
втрата свідомості
відсутність пульсу
зупинка дихання
блідість або синюшність шкіри та слизових
оболонок
розширення зіниць
судоми
4. Залежно від темпів розвитку та тривалості
несвідомого стану, всі види розладів свідомості
можна розділити на наступні категорії:
раптова і короткочасна втрата свідомості (кілька
секунд);
раптова і тривала втрата свідомості (кілька
хвилин, годин, днів);
поступова і тривала втрата свідомості
(розвивається кілька діб);
втрата свідомості з невідомим початком та
тривалістю;
5. Слід звернути увагу на два загальних
положення:
Про характер та особливості втрати
свідомості необхідно дізнатися від
безпосереднього очевидця випадку, а не з
”других рук”.
За кожного із зазначених типів втрати
свідомості може мати місце ЧМТ, тому її
необхідно враховувати в кожному разі.
6. Реанімація - це комплекс заходів,
спрямованих на оживлення організму.
8. Перші три етапи можуть бути проведені
у несприятливих умовах і немедичним
персоналом, а людьми, які мають відповідні
навики з реанімації;
4-й етап здійснюється лікарями швидкої
допомоги та реанімаційних відділень.
9. Допоміжна вентиляція повинна
проводитися при відсутності спонтанного
дихання у непритомного. Слід зазначити,
що масаж серця необхідно проводити
одночасно з вентиляцією легенів.
10. Зовнішній масаж серця полягає в
ритмічному стисканні серця між грудиною
та хребтом. При натисканні на серце кров
витискається з його порожнин і надходить з
лівого шлуночка в аорту та далі, в тому
числі сонними артеріями у головний мозок,
а з правого шлуночка направляється в
легені, де відбувається насичення крові
киснем. Після того, як тиск на груди
припиняється, порожнини серця
наповнюються новою порцією
крові.
11. Потерпілого необхідно покласти
спиною на тверду основу. Реаніматор стає
збоку від потерпілого та поверхнями
долонь (основою кистей, а не пальцями!),
накладеними один на одного натискає на
нижню третину грудей. Масаж серця
проводять поштовхами, натискаючи на
руку всім тілом, до 50 раз за хвилину.
12. Якщо реанімацію проводить одна
людина, то через кожні 15 натискань на
грудину з інтервалом в 1 сек., вона повинна
призупинити масаж та провести 2 сильних
штучних вдихи методом "рот у рот" або
"рот у ніс".
При участі 2-х реаніматорів необхідно
після кожних п'яти натискань робити вдих.
13. Основні заходи СЛР у дорослих:
Покладіть потерпілого на тверду поверхню
Знайдіть середину грудини та відміряйте 2 пальця від її
нижнього краю. Не забираючи пальців, покладіть ребро долоні
другої руки на грудину. Покладіть обидві руки і стискайте
грудину на 4-5 см.
Залишайте руки прямими й розігнутими в ліктях,
переконайтеся, що тиск надається на грудину, а не на ребра.
Виконуйте компресію адекватно, важливо перебувати над
пацієнтом. Якщо буде потрібно - станьте на підставку.
Регулярно міняйте реаніматора, тому що він швидко
утомлюється при ретельному виконанні заходів.
Реаніматор, що виконує компресії, повинен рахувати вголос «1,
2, 3, 4, 5», а реаніматор, що виконує вентиляцію, повинен
стежити за кількістю зроблених циклів.
14. СЛР у дитини
У дітей масаж серця
слід проводити дуже
обережно і тільки однієї
рукою!
15. Чого не слід робити:
Якщо серце в дитини б'ється, натиснень
на грудну клітку робити не потрібно: це
може привести до зупинки серця. Якщо ви
підозрюєте в дитини травму хребта, не
рухайте її голову та шию, коли визначаєте,
чи дихає дитина.
16. Щоб з'ясувати, у чи свідомості дитина,
обережно потріпайте її та покличте на ім'я.
Якщо дитина не реагує, тоді, міцно
підтримуючи рукою голову та шию і не
згинаючи їй спину, покладіть дитину на
тверду поверхню обличчям догори й
оголіть їй груди.
17. Щоб звільнити дихальні шляхи від
запалого язика, підніміть дитині підборіддя
та відведіть голову назад.
Якщо ви підозрюєте у дитини травму
хребта, висуньте її нижню щелепу вперед,
намагаючись при цьому не рухати голову
та шию. Рот дитини повинен залишатися
відкритим.
18. Нахиліться вухом до рота дитини, щоб
почути її подих, а також простежте, чи
рухається її грудна клітка. На виявлення
ознак дихання у вас є не більш 5 секунд.
19. Якщо ознаки дихання відсутні,
приступайте до штучної вентиляції легенів.
Не міняючи положення голови дитини,
великим і вказівним пальцями затисніть їй
ніс та щільно притисніть свій рот до її рота.
Зробіть 2 повільних повних вдихання
повітря, з паузою між ними.
20. Якщо грудна клітка під час штучного
дихання не починає рухатися, змініть
положення голови дитину та зробіть ще 2
вдихання повітря.
21. Помітивши, що грудна клітка
піднімається під час штучного дихання,
покладіть два пальці до кадика. Перемістіть
пальці в поглиблення між кадиком та
м'язом на бічній стороні шиї. Протягом 5-
10 секунд намагайтеся намацати пульс.
22. Якщо пульс є, продовжуйте штучне
дихання, роблячи по 1 вдиханню повітря
кожні 4 сек. Через кожні 15 вдихань
перевіряйте пульс.
В випадку, коли поряд з вами нікого
немає, через 1 хв. викличте невідкладну
допомогу. Потім продовжуйте штучне
дихання з перевіркою пульсу.
23. Якщо пульс не з'явився, починайте
непрямий масаж серця.
Не міняючи положення голови дитини,
покладіть виступ своєї долоні їй на грудину
та натискайте на неї так, щоб грудина
щораз зміщувалася на 2,5 - 4 см.
Натискайте на грудину плавно і ритмічно,
не відриваючи від неї виступу долоні.
24. Чергуйте 1 вдихання повітря з 5-ма
натисканнями на грудину (вік: 1-8 р.) або 2
вдихання повітря з 15-ма натисканнями на
грудину (вік: старше 8 р.). Повторіть ці
прийоми 10 разів (вік: 1-8 р.) або 4 рази
(вік: старше 8 р.).
Знову протягом 5-10 сек. намагайтеся
намацати пульс.
25. Повторюйте зазначені прийоми до
появи пульсу або прибуття лікаря. Якщо
пульс відновився, повторюйте лише
прийоми з штучної вентиляції легенів.
26. Основні причини зупинки
серцевої діяльності та дихання у
дітей шкільного віку:
кардіальні
цереброваскулярні
пульмональні
травматичні (в т. ч. больові)
психогенні
